Древний курган на Днепропетровщине планируют сделать туристическим объектом

Скифский курган «Луговая могила» в Солонянском районе может стать крупным туристическим центром нашей области.

Многие помнят о раскопках подобного же крупного кургана в Новоалександровке, которая расположена совсем рядом с Днепром.

Итогом раскопок стал впечатляющий объект, названный «Днепровским Стоунхэнджем». Его планировали превратить в мощный туристический магнит, но этим планам помешала Большая война.

Подобных же центр туризма планируют создать в Солонянском районе на базе кургана «Луговая могила».

Об этих планах рассказала руководитель Общественной организации «Дивна Украина» (которая занимается развитием туристического потенциала нашего региона) Ольга Филь:

«Мала нагоду особисто відвідати ще одне дивовижне місце(в майбутньому унікальна туристична локація) на туристичній мапі Дніпропетровщини - це місцина, де колись височив над Подніпровським степом величний скіфський курган під назвою "Лугова могила", ще його називають Олександропільський курган.

Олександропільский курган — скіфський курган IV століттям до нашої ери, один з великих «царських» курганів Північного Причорномор'я, що знаходився у Дніпропетровській області. Серед місцевого населення курган відоміший під назвою Лугова могила.

Курган розташований біля села Олександропіль, на схід від річки Базавлук в Солоня́нському райо́ні Дніпропетровської області. (Координати — 47.99036, 34.42942)

Первинні дослідження проводилися під керівництвом А. Терещенка у 1852—55 роках. Основні дослідження кургану проведені О. Люценком у 1855–1856 роках, під час яких курган був повністю розкопаний.

Олександропільський курган був першим великим скіфським курганом, що спеціально розкопувався з науковою метою. Оскільки передбачалося, що курган знаходиться в Герросі, області поховання скіфських царів, і прекрасні речі, знайдені селянами напередодні розкопок вказували саме на скіфську приналежність кургану, ставилося завдання дослідження саме гробниці скіфського царя. Вперше досліднику ставилося в обов'язок ведення журналу з докладними описами щоденних робіт. Протягом 1852–1855 роках А. В. Терещенко і О. Є. Люценко повністю розкопали насип, а в 1855–1856 роках О. Є. Люценко досліджував численні підземні споруди.

На жаль, А. В. Терещенко виявився непридатним для розкопок, вельми ними обтяжувався і за кожної нагоди займався поїздками, результатом чого стала поява «Нарисів Новоросійського краю» та статті про кургани і кам'яних баб. Ведення щоденного журналу (нинішнього польового щоденника) звелося до формальних записів про проведені за тиждень роботи, що складалися заднім числом, малозмістовних і невиразних, з вкрай невизначеними, інколи прямо протилежними, координатами знахідок. В цілому досить непросто зорієнтуватися в послідовності. У результаті немає виразного уявлення про гігантську крепіду кургану, існування кам'яного панцира, який покривав поверхню кургану, ледве вгадується.

Вже у 2004 році вдалося відкрити залишки прикурганної тризни кургану, де вперше випала можливість її дослідження в повному обсязі, оскільки внаслідок унікальних обставин залишки тризни виявилися двічі законсервованими. Дослідження тривали 6 польових сезонів з 2004 по 2009 роки.

Висота кургану становить 21 метр, діаметр 101 метр.

Поховання знатних осіб у двох камерах-катакомбах пограбовані ще в давнину. Збереглися: в насипу залишки колісниці; могила коня поблизу центральної камери. Тут виявлені золоті і срібні високохудожні прикраси, парадна зброя, рідкісне зображення шанованої скіфами змієногої богині, дочки Борисфена (Дніпра). У кургані знайдено останки поховання рабів, а також ще 14 коней у дорогоцінній збруї зі срібними і бронзовими прикрасами.

Скажу вам по секрету, що у Новопокровській громаді, якій пощастило на своїй території мати такий об'єкт, з ініціативи її керівника Людмили Миркович та активної громадськості, планується створити унікальну туристичну локацію "Олександропілський кургано-ленд".

Як вам?

Правда, круто!!!

І можливо, вже в травні поточного року прихильники нашого клубу зможуть вирушити з нами у першу експедицію.

Дай, БОЖЕ, щоб це сталось!».

Понятно, что эти планы можно реализовать после наступления мира в Украине.

Иллюстрации – ОО «Дивна Украина».