Будь-які гіпотетичні мінуси розбиваються контраргументами.
Тут потрібно розділяти. Для клубу – це одне, для гравця – інше.
"Дніпру-1" не можна чимось дорікати. Це буде непослідовно і нечесно на фоні того, що відбулося взимку. Взимку на чому світ стоїть крили "Динамо" за ситуацію з Циганковим. Свій найцінніший актив клуб віддав за копійки, не подбавши заздалегідь про продовження контракту й можливість продати футболіста вигідно. Відхід Віктора до "Жирони" сприймався фактично як втеча.
Але у ситуації з київським клубом свою роль відіграв контекст. Скільки часу маринували Ярмоленка? Раніше вчасно не відпустили, прости Господи, Артема Мілевського. Навіть Віктор Леоненко час від часу подає голосок, що його кудись там не продали. Циганков просто накивав п'ятами зі структури, функціонування якої має ознаки "золотої клітки". Про "Дніпро-1" говорити так абсолютно недоречно. Хоча б тому, що клуб ще занадто молодий для того, щоб мати історію "профуканих" трансферів чи "замаринованих" гравців.
Спортивна вигода тут неоціненна. Такого нападника як Артем Довбик наразі немає в жодного українського клубу. І що не менш важливо – за спиною в Артема в самому "Дніпрі-1" прірва. Тож з новим підписом під контрактом клуб принаймні отримав час для пошуку адекватної заміни своєму бомбардирові. Рано чи пізно Артем піде. Не виключено, що вже цього літа. Але не виключено, що пробуде тут ще рік-два. І ось ця "вилка" дає вболівальникам "Дніпра-1" надію, що після Артема на позиції центрального форварда з'явиться хтось перспективніший за Максима Прядуна.
А надія нині багато що значить… Надія, перспектива, психологічна складова – називайте як хочете. Суті це не змінює. Такі ефемерні речі зараз, коли більшість клубів в Україні не живуть, а виживають, стають поштовхом. Приїхали б до Ужгорода в період між закінченням чемпіонату й днем, коли Артем Довбик поставив свій підпис під новим контрактом з "Дніпром-1" (06.06.2023) – відчули б дух пригнічення. Розмови про скорочення фінансування "Дніпра-1", про жорстку економію, про збори в Ужгороді, а не закордоном, про відхід з кінцями легіонерів, про можливу втечу Піхальонка, про Лігу чемпіонів для футболістів "Металіста" у формі "Дніпра-1". І тут новий контракт Артема. Будь все настільки погано – футболіст би на це не пішов. Ризик ризиком, але ж не спортивне самогубство у розквіті сил…
Артем хоче віддячити клубові – і це його право. Це те, що потрібно поважати. Ярмоленко тікав вільним агентом, бо його вже просто задовбали. Але перед тим він також дякував "Динамо" пролонгацією контракту. З "Шахтаря" тікали легіонери (Елано, Матузалем, Вілліан), але ж не українці. То чому там повинні бути свої легенди, а у "Дніпрі-1" – ні?
А що, клуб уже досягнув своєї стелі? Чи деградує? Як видається – ні перше, ні друге. За сім з половиною років існування "Дніпра-1" – тільки прогрес. Від Другої ліги до плей-офф єврокубка. З сьомого місця УПЛ до зони Ліги чемпіонів. Чи нагадати, скільком клубам до цього вдавалося зруйнувати гегемонію "Динамо" та "Шахтаря" нагорі турнірної таблиці УПЛ? І скільки для цього знадобилося спроб? Чи багато українських клубів у дебютному єврокубковому сезоні виходили з групи? Так отож. Вам може подобатися чи не подобатися ця футбольна структура, можна скільки завгодно писати на форумах про "фейковий Дніпро" та "Дніпром мінус один", але проти фактів не підеш. Довбик залишається у клубі, чия команда наразі розвивається стрімкими темпами.
"Залишається" – то якщо ототожнювати підписання нового контракту з унеможливленням трансферу. Хоча по суті це речі, які не суперечать одна одній. Просто потенційному покупцю тепер доведеться заплатити ту суму, яку вимагатиме "Дніпро-1" – п'ятнадцять - двадцять мільйонів. Багато? Ну так за українського захисника заплатили понад 25. А тут забивний форвард. За вінгера з піврічним досвідом гри в основному складі дали сімдесят. А тут найкращий бомбардир чемпіонату, з голами у єврокубках і на чемпіонаті Європи. За нинішніми роздутими мірками 15-20 мільйонів – це цілком адекватна ціна за Довбика. То чому "Дніпро-1" повинен віддавати його дешевше (тим паче половина суми піде данцям)?
Мабуть, останній аргумент критиків рішення Довбика: це ж погано для збірної. Стереотип закоренілий. Чи багато збірній після відходу з "Дніпра" допоміг Коноплянка? Ну добре, приклад не показовий. А Роман Яремчук? Європою гастролює, а в збірній вдарити по м'ячу боїться. Зрештою, несподівано перспективний форвард для України виріс в УПЛ, а не в Європі. В четвертій команді турнірної таблиці. Майже без досвіду гри на міжнародній арені. Владислав Ванат. А ось, наприклад, його одноліток Богдан В'юнник, який вже понад рік грає в європейських чемпіонатах. Хто нині ближчий до збірної? Так отож.
Просто не потрібно драматизувати. Нічого поганого ні для футболіста, ні для клубу, ні для УПЛ, ні для збірної України новий контракт Довбика з "Дніпром-1" не віщує. На цей момент часу.
Автор: Ігор Семйон
Gorod`ской дозор | |
Фоторепортажи и галереи | |
Видео | |
Интервью | |
Блоги | |
Новости компаний | |
Сообщить новость! | |
Погода | |
Архив новостей |