19:47
ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАН
20.07.2022 10:50
З початку 2022 року за результатами деклараційної кампанії подано 22 673 податкові декларації про майновий стан і доходи
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) інформує.
За результатами деклараційної кампанії 2022 року станом на 01.07.2022 громадянами Дніпропетровської області та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, подано 22 673 податкові декларації про майновий стан і доходи за 2021 рік.
Загальна сума задекларованих оподатковуваних доходів становить майже 4,8 млрд гривень.
Загальна сума податку на доходи фізичних осіб, визначена громадянами до сплати в бюджет, становить 96,9 млн грн, сума військового збору – 52,5 млн гривень.
Сума військового збору, визначена до сплати в бюджет, становить 12,9 млн грн, з яких до бюджету надійшло 7,1 млн гривень.
При цьому, з початку року:
● 2 694 громадянина задекларували податкову знижку, загальна сума податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету складає 9,9 млн грн;
● 1 718 громадян задекларували дохід, отриманий у вигляді спадщини/дарування, загальна сума отриманого доходу складає 522,7 млн грн;
● 1 379 громадян задекларували дохід від продажу (обміну) рухомого та/або нерухомого майна, загальна сума такого доходу складає 478,2 млн грн;
● 228 громадян задекларували іноземні доходи, загальна сума отриманого доходу складає 93,8 млн грн;
● 14 020 громадян задекларували інші доходи, загальна сума отриманого доходу складає 1 547,2 млн гривень.
Дохід понад 1,0 млн грн задекларували 300 громадян. Загальна сума задекларованого ними оподатковуваного доходу складає понад 3,5 млрд гривень. Задекларована до сплати сума податку на доходи фізичних осіб складає 33,6 млн грн, сума військового збору до сплати становить 3,9 млн гривень.
Малий бізнес Дніпропетровщини стабільно наповнює місцеві бюджети
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) інформує.
У І півріччі поточного року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області надійшло понад 1,8 млрд грн єдиного податку. Надходження збільшились у порівнянні з першим півріччям 2021 року на понад 232 млн грн, або на 14,2 відсотки.
Нагадуємо, що тимчасово, з 01 квітня 2022 року до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, положення розділу XIV Податкового кодексу України (ПКУ) застосовуються з урахуванням особливостей, визначених п. 9 підрозділом 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Так, відповідно до п.п. 9.4 п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ відсоткова ставка єдиного податку для платників єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ, встановлюється у розмірі 2 відсотки доходу, визначеного відповідно до ст. 292 ПКУ.
Платники єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ, звільняються від обов’язку нарахування та сплати податку на додану вартість за операціями з постачання товарів, робіт та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, а також від подання податкової звітності з податку на додану вартість, а їх реєстрація платником податку на додану вартість є призупиненою (абзац перший п.п. 9.5 п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
Згідно з п.п. 9.6 п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ податковий (звітний) період для платників єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ, дорівнює календарному місяцю.
Сума податкового зобов’язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого п.п. 9.7 п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ для подання податкової декларації.
Економіка та державний бюджет України, поза всяким сумнівом, опинились в складному становищі. Війна – це серйозні випробування не лише для влади, суверенітету країни, а й для пересічних громадян і вітчизняної економіки. Отже своєчасна сплата податків стоїть на економічному захисті країни.
Тому ми висловлюємо подяку бізнес-спільноті Дніпропетровщини, яка працює і попри воєнний стан наповнює бюджети.
За І півріччя 2022 року Податкова декларація з податку на прибуток підприємств подається за оновленою формою
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) нагадує, що 15.03.2022 набув чинності наказ Міністерства фінансів України від 10.02.2022 № 58 (далі – Наказ № 58), яким внесено зміни до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 зі змінами та доповненнями (далі – Декларація).
Пунктом 46.6 ст. 46 Податкового кодексу України встановлено, що до визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.
Отже, Декларація за оновленою формою (з урахуванням змін внесених Наказом № 58) подається платниками, починаючи зі звітного періоду – І півріччя 2022 року.
На офіційному вебпорталі ДПС України у рубриці Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр форм електронних документів розміщені електронні форми Декларацій з додатками, які приймаються з 01.07.2022 за ідентифікаторами форм:
J0100122 – для юридичних осіб;
F0100722 – для фізичних осіб;
J0100922 – для інститутів спільного інвестування;
J0100522 – для виробників сільськогосподарської продукції за рік (річний податковий (звітний) період починається з 01 липня минулого звітного року і закінчується 30 червня поточного звітного року).
Оподаткування ПДВ операцій з оформлення правовстановлюючих документів на новозбудоване житло, якщо оформлення забудовник здійснив на себе
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) доводить до відома платників ПДВ, що відповідно до п.п. 197.1.14 п. 197.1 ст. 197 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) звільняються від оподаткування операції з постачання житла (об’єктів житлового фонду), крім їх першого постачання.
У п.п. 197.1.14 п. 197.1 ст. 197 ПКУ перше постачання житла (об’єкта житлового фонду) означає:
а) першу передачу готового новозбудованого житла (об’єкта житлового фонду) у власність покупця або постачання послуг (включаючи вартість придбаних за рахунок виконавця матеріалів) із спорудження такого житла за рахунок замовника;
б) перший продаж реконструйованого або капітально відремонтованого житла (об’єкта житлового фонду) покупцю, який є особою іншою, ніж власник такого об’єкта на момент виведення його з експлуатації (використання) у зв’язку з такою реконструкцією або капітальним ремонтом, або постачання послуг (включаючи вартість придбаних за рахунок виконавця матеріалів) на таку реконструкцію чи капітальний ремонт за рахунок замовника.
Якщо після завершення будівництва правовстановлюючі документи на новозбудоване житло оформлюються на підприємство-забудовника, операцією з першого постачання житла буде вважатися операція з подальшої передачі забудовником такого житла у власність іншим особам (фізичним чи юридичним особам – покупцям).
Які витрати на відрядження, крім добових, не включаються до оподатковуваного доходу платника ПДФО?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) повідомляє, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) не включаються кошти, отримані платником ПДФО на відрядження або під звіт і розраховані згідно із п. 170.9 ст. 170 ПКУ, а також суми компенсаційних виплат в іноземній валюті, що виплачуються відповідно до закону працівникам дипломатичної служби, направленим у довготермінове відрядження.
Норми передбачені п.п. 165.1.11 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Підпунктом 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 ПКУ встановлено, що не є доходом платника ПДФО – фізичної особи, яка перебуває у трудових відносинах із своїм роботодавцем або є членом керівних органів підприємств, установ, організацій, сума відшкодованих йому у встановленому законодавством порядку витрат на відрядження в межах фактичних витрат, а саме, на проїзд (у тому числі перевезення багажу, бронювання транспортних квитків) як до місця відрядження і назад, так і за місцем відрядження (у тому числі на орендованому транспорті), оплату вартості проживання у готелях (мотелях), а також включених до таких рахунків витрат на харчування чи побутові послуги (прання, чищення, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни), на найм інших жилих приміщень, оплату телефонних розмов, оформлення закордонних паспортів, дозволів на в’їзд (віз), обов’язкове страхування, інші документально оформлені витрати, пов’язані з правилами в’їзду та перебування у місці відрядження, в тому числі будь-які збори і податки, що підлягають сплаті у зв’язку із здійсненням таких витрат.
Зазначені витрати не є об’єктом оподаткування ПДФО лише за наявності підтвердних документів, що засвідчують вартість цих витрат у вигляді транспортних квитків або транспортних рахунків (багажних квитанцій), у тому числі електронних квитків за наявності посадкового талона, якщо його обов’язковість передбачена правилами перевезення на відповідному виді транспорту, та розрахункових документів про їх придбання за всіма видами транспорту, в тому числі чартерних рейсів, рахунків, отриманих із готелів (мотелів) або від інших осіб, що надають послуги з розміщення та проживання фізичної особи, в тому числі бронювання місць у місцях проживання, страхових полісів тощо.
Включаються до оподатковуваного доходу вартість алкогольних напоїв і тютюнових виробів, суми «чайових», за винятком випадків, коли суми таких «чайових» включаються до рахунку згідно із законами країни перебування, а також плата за видовищні заходи.
Будь-які витрати на відрядження не включаються до оподатковуваного доходу платника ПДФО за наявності документів, що підтверджують зв’язок такого відрядження з господарською діяльністю роботодавця/сторони, що відряджає, зокрема (але не виключно) таких: запрошень сторони, що приймає, діяльність якої збігається з діяльністю роботодавця/сторони, що відряджає; укладеного договору чи контракту; інших документів, які встановлюють або засвідчують бажання встановити цивільно-правові відносини; документів, що засвідчують участь відрядженої особи в переговорах, конференціях або симпозіумах, інших заходах, які проводяться за тематикою, що збігається з господарською діяльністю роботодавця/сторони, що відряджає.
Якщо згідно із законами країни відрядження або країн, територією яких здійснюється транзитний рух до країни відрядження, обов’язково необхідно здійснити страхування життя або здоров’я відрядженої особи чи її цивільної відповідальності (у разі використання транспортних засобів), то витрати на таке страхування не включаються до оподатковуваного доходу платника ПДФО.
За запитом представника контролюючого органу роботодавець/сторона, що відряджає, забезпечує за власний рахунок переклад підтвердних документів, виданих іноземною мовою.
До уваги платників, які здійснюють операції з пальним та спиртом етиловим!
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) інформує про наступне.
Підпунктом 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов’язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої п. 46.2 ст. 46 ПКУ, зокрема, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої ПКУ відповідальності з обов’язковим виконанням таких обов’язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Відповідно до поданих платниками податків електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового відповідно до п.п. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ, контролюючим органом буде здійснено автоматичне зіставлення показників обсягів обігу та залишків пального, показників обсягів обігу спирту етилового за період дії правового режиму воєнного стану.
Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов’язків, визначених у п.п. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Випадки, в яких декларант має право подати нову звітну одноразову (спеціальну) добровільну декларацію
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) нагадує, що відповідно до п.п. 6.3 п. 6 підрозділу 9 прим. 4 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у період проведення одноразового (спеціального) добровільного декларування відповідно до підрозділу 9 прим. 4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ декларант має право уточнити інформацію, зазначену у попередньо поданій одноразовій (спеціальній) добровільній декларації (далі – Декларація), виключно шляхом подання нової Декларації у порядку, визначеному підрозділу 9 прим. 4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ. При цьому попередньо подана Декларація, інформація з якої уточнюється, вважається анульованою. Після завершення періоду проведення одноразового (спеціального) добровільного декларування платник податків має право подати уточнюючий розрахунок до раніше поданої Декларації виключно у випадках, передбачених підрозділу 9 прим. 4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ.
Які фінансові рахунки вважаються підзвітними та які строки і особливості подання звітності за такими рахунками?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) доводить до відома, що нормами п.п. 14.1.146 прим. 1 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що підзвітний рахунок – фінансовий рахунок, що відповідає одному з таких критеріїв:
► власником фінансового рахунка є фізична особа – нерезидент;
► власником фінансового рахунка є юридична особа – нерезидент або представництво нерезидента – юридичної особи;
► власником фінансового рахунка є юридична особа, яка не є фінансовим агентом та кінцевим бенефіціарним власником (контролером) якої є фізична особа – нерезидент.
Фінансовий агент – банк або небанківська фінансова установа, які відповідно до вимог ПКУ та інших актів законодавства зобов’язані подавати звіт про підзвітні рахунки центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, та нести відповідальність за порушення покладених на них обов’язків у порядку, встановленому законодавством. Регулятори ринків фінансових послуг у межах повноважень, визначених ст. 21 Закону України від 12 січня 2001 року № 2664-ІІІ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» із змінами та доповненнями, встановлюють переліки небанківських фінансових установ, які зобов’язані виконувати обов’язки фінансових агентів відповідно до вимог міжнародних договорів, що містять положення про обмін інформацією для податкових цілей, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, або укладених на їх підставі міжвідомчих договорів. Не є фінансовими агентами особи, звільнені від надання інформації про підзвітні рахунки відповідно до Угоди між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки для поліпшення виконання податкових правил й застосування положень Закону США «Про податкові вимоги до іноземних рахунків» (FATCA), а також іншого міжнародного договору, що містить положення про обмін інформацією для податкових цілей, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або укладеного на його підставі міжвідомчого договору (п.п. 14.1.257 прим. 1 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Згідно з п.п. 69.8.1 п. 69.8 ст. 69 ПКУ якщо власником фінансового рахунка є фізична особа – нерезидент, такий рахунок вважається підзвітним для такої особи.
Якщо власником фінансового рахунка є юридична особа – резидент, кінцевим бенефіціарним власником (контролером) якої є нерезидент, такий рахунок вважається підзвітним для такого нерезидента.
Фінансові агенти встановлюють підзвітність фінансового рахунка за результатами проведення процедури комплексної перевірки.
Підпунктом 69.8.2 п. 69.8 ст. 69 ПКУ визначено, що на вимогу фінансового агента власники фінансових рахунків зобов’язані надавати йому інформацію та документи про власний статус податкового резидентства та статус податкового резидентства своїх кінцевих бенефіціарних власників (контролерів), а також іншу інформацію і документи, необхідні для звітності за підзвітними рахунками на виконання вимог міжнародного договору, що містить положення про обмін інформацією для податкових цілей, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або укладеного на його підставі міжвідомчого договору. Власники фінансових рахунків зобов’язані протягом 10 робочих днів повідомити фінансовому агенту про зміну відповідного статусу.
За наявності у фінансового агента обґрунтованої, документально підтвердженої підозри, що рахунок належить до підзвітних, фінансовий агент зобов’язаний надіслати на адресу власника рахунка запит з вимогою про надання пояснень та інформації, що стосуються підозри.
Ненадання власником рахунка протягом 15 календарних днів з дня отримання запиту фінансового агента запитуваної інформації та/або документів або надання інформації та/або документів, що не спростовують обґрунтованої підозри фінансового агента, є підставою для відмови в подальшому наданні послуг, у тому числі для розірвання договірних відносин з ним. У разі розірвання договірних відносин з власником фінансового рахунка фінансовий агент повертає залишок коштів власнику такого рахунка та не несе відповідальності за спричинені власнику фінансового рахунка збитки, пов’язані з розірванням договірних відносин.
Відповідно до п.п. 69.8.3 п. 69.8 ст. 69 ПКУ фінансові агенти зобов’язані щороку, до 1 вересня, подавати до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, звіт про підзвітні рахунки.
Звітним періодом вважається попередній календарний рік, якщо міжнародним договором, що містить положення про обмін інформацією для податкових цілей, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або укладеним на його підставі міжвідомчим договором не встановлені інші правила.
Форма звіту про підзвітні рахунки, порядок її заповнення і подання фінансовими агентами до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 12.08.2020 № 496, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.08.2020 за № 810/35093.
Звіт про підзвітні рахунки подається виключно в електронній формі у форматі (стандарті), затвердженому в установленому законодавством порядку, з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-ІV «Про електронні документи та електронний документообіг» із змінами та доповненнями та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» із змінами та доповненнями (п.п. 69.8.5 п. 69.8 ст. 69 ПКУ).
Згідно з п.п. 69.8.4 п. 69.8 ст. 69 ПКУ якщо фінансовий агент виявив факт надання власником фінансового рахунка недостовірної інформації для встановлення підзвітності такого рахунка, він зобов’язаний відмовити власнику такого фінансового рахунка в подальшому наданні послуг, а також має право розірвати договірні відносини з ним.
У разі розірвання договірних відносин з власником фінансового рахунка фінансовий агент повертає залишок коштів власнику такого рахунка та не несе відповідальності за спричинені власнику фінансового рахунка збитки, пов’язані з розірванням договірних відносин.
Якщо факт надання власником фінансового рахунка недостовірної інформації виявлено після подання звіту про підзвітні рахунки, фінансовий агент протягом трьох робочих днів з дня виявлення такого факту повідомляє про це центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
Про виправлення помилок, допущених у податковій декларації екологічного податку
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) нагадує, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст. 50 ПКУ), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Норми передбачені п. 50.1 ст. 50 ПКУ.
Форма Податкової декларації екологічного податку (далі – декларація) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 715 із змінами. Невід’ємною частиною декларації є додатки (розрахунки). Відповідний тип додатка забезпечує обчислення податкового зобов’язання за відповідним видом об’єкта оподаткування – викиди в атмосферне повітря, скиди у водні об’єкти та інші.
За відсутності у платника відповідного виду об’єкта оподаткування тип додатка, у якому обчислюється податкове зобов’язання для такого об’єкта оподаткування, до декларації не додається.
Враховуючи викладене, якщо платник екологічного податку здійснює виправлення самостійно виявлених помилок, за період, що минув, шляхом подання уточнюючого розрахунку, то такому платнику необхідно подати декларацію з позначкою «уточнююча» та Додаток (и) до неї з позначкою «уточнюючий».
За кожний податковий період, в якому виявлені помилки, подаються окремі уточнюючі декларації разом з Додатками(ом) в яких виявлені помилки. За відсутності помилок в інших додатках (за іншими видами об’єктів оподаткування), що подавалися разом із декларацією, яка уточнюється, такі типи додатків до уточнюючої декларації не додаються.
У декларації та Додатку (ах) до неї заповнюються всі рядки усіх розділів з урахуванням приміток. У разі незаповнення рядка через відсутність значення – він прокреслюється (у разі подання в паперовому вигляді) або не заповнюється (у разі подання засобами електронного зв’язку). Податкове зобов’язання зазначається у гривнях з копійками.
Зокрема, в уточнюючій декларації та Додатку (ах) до неї у рядках 1.1 та 1.2 звітний (податковий) період та звітний (податковий) період, що уточнюється, заповнюються однаковими значеннями, що відповідають звітному (податковому) періоду, що уточнюється: квартал – І, ІІ, ІІІ, ІV та рік.
Показники рядків 5.1/5.2 (сума різниці між цими рядками), 7, 8 Додатка (ів) 1 переносяться до рядків 4.1.1, 4.1.2, 4.1.3 декларації відповідно.
Показники рядків 5.1/5.2 (сума різниці між цими рядками), 7, 8 Додатка (ів) 2 переносяться до рядків 4.2.1, 4.2.2, 4.2.3 декларації відповідно.
Показники рядків 5.1/5.2 (сума різниці між цими рядками), 7, 8 Додатка (ів) 3 переносяться до рядків 4.3.1, 4.3.2, 4.3.3 декларації відповідно.
Показники рядків 5.1/5.2 (сума різниці між цими рядками), 7, 8 Додатка (ів) 4,5,6 переносяться до рядків 4.4.1, 4.4.2, 4.4.3 декларації відповідно.
До картки особового рахунку платника податків із Додатка (ів) переносяться наступні грошові зобов’язання, зазначені у:
► рядку 5.1 – податкове зобов’язання, що збільшується, якщо (р. 4 > р. 5), то (р. 4 – р. 5);
► рядку 5.2 – податкове зобов’язання, що зменшується, якщо (р. 5 > р. 4), то (р. 5 – р. 4);
► рядку 7 – сума штрафу (р. 5.1 x р. 6);
► рядку 8 – сума пені, самостійно нарахована платником відповідно до ст. 129 ПКУ.
Дозвіл на спеціальне водокористування із встановленими в ньому лімітами використання води відсутній: справляння рентної плати
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) повідомляє, що за відсутності у водокористувача дозволу на спеціальне водокористування із встановленими в ньому лімітами використання води рентна плата справляється за весь обсяг використаної води, що підлягає оплаті як за понадлімітне використання.
Норми передбачені п.п. 255.11.15 п. 255.11 ст. 255 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
За понадлімітне використання води рентна плата обчислюється за кожним джерелом водопостачання окремо згідно з установленими ставками рентної плати та коефіцієнтами (п.п. 255.11.14 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).
У разі перевищення водокористувачами встановленого річного ліміту використання води рентна плата обчислюється і сплачується у п’ятикратному розмірі виходячи з фактичних обсягів використаної води понад встановлений ліміт використання води, ставок рентної плати та коефіцієнтів (п.п. 255.11.13 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).
Податковий борг: інформація про наявність/відсутність для громадян
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) доводить до відома, що ст. 67 Конституції України від 28 червня 1996 року № 254к/96-ВР зі змінами та доповненнями визначено обов’язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Пунктом 42 прим. 1.2 ст. 42 прим. 1 Податкового кодексу України (ПКУ) встановлено, що Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених ПКУ та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання ПКУ та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, в тому числі, шляхом, зокрема, перегляду інформації про платника податків, що збирається, використовується та формується контролюючими органами у зв’язку з обліком платників податків та адмініструванням податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), здійсненням податкового контролю, у тому числі дані оперативного обліку податків, зборів, єдиного внеску (у тому числі дані ІКП).
Інформацію про наявність (відсутність) податкового боргу платник може отримати, скориставшись Електронним кабінетом, вхід до якого здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.
Вхід до приватної частини Електронного кабінету здійснюється після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису будь-якого кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, через інтегровану систему електронної ідентифікації – id.gov.ua або за допомогою мобільного застосунку «ДІЯ».
У приватній частині Електронного кабінету режим «Стан розрахунків з бюджетом» надає користувачу Електронного кабінету доступ до своїх особових рахунків зі сплати податків, зборів та інших платежів (дані ІКП).
Даний режим надає можливість переглянути зведену інформацію по кожному виду платежу, зокрема: орган ДПС, назва податку (платежу), платіж (код), бюджетний рахунок. При цьому, червоним кольором позначено суми заборгованості перед бюджетом.
Також, даний режим надає можливість переглянути інформацію по кожному виду податку (платежу) про нарахування за податковими зобов’язаннями, сплату та повернення з бюджету, пеню, переплату та залишок несплаченої пені, а також вивантажити її в форматі ХLS.
Крім цього, згідно з п. 59.1 ст. 59 ПКУ у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.
Податкова вимога не надсилається (не вручається), а заходи, спрямовані на погашення (стягнення) податкового боргу, не застосовуються, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків. Строк давності, визначений п. 102.4 ст. 102 ПКУ для стягнення податкового боргу, у такому випадку розпочинається не раніше дня виникнення податкового боргу у сумі, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до абзацу першого п. 59.3 ст. 59 ПКУ податкова вимога разом з детальним розрахунком суми податкового боргу надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов’язання.
Абзацами першим і четвертим п. 6 розд. IV Порядку направлення податковими органами податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.06.2017 № 610 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок № 610) визначено, що податкова вимога вважається належним чином надісланою (врученою) платнику податків, якщо вона надіслана за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою, а для фізичної особи (її законного чи уповноваженого представника) – місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручена платнику податків (його законному чи уповноваженому представникові), або надіслана в Електронний кабінет засобами інформаційно-телекомунікаційної системи з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» «Про електронні довірчі послуги».
У разі якщо пошта не може вручити платнику податків податкову вимогу через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, така податкова вимога вважається врученою платнику податків у день, вказаний поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
Визначення періоду, за який вперше контролюючий орган може надіслати запит про подання глобальної документації (майстер-файлу)
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) звертає увагу, що відповідно до п.п. 39.4.7 п. 39.4 ст. 39 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, має право надіслати запит з вимогою надати глобальну документацію з трансфертного ціноутворення (майстер-файл) платнику податків, що входить до складу міжнародної групи компаній, якщо сукупний консолідований дохід міжнародної групи компаній за фінансовий рік, що передує звітному року, розрахований згідно зі стандартами бухгалтерського обліку, які застосовує материнська компанія міжнародної групи компаній, дорівнює або перевищує еквівалент 50 млн євро.
Запит на подання глобальної документації (майстер-файла) може бути направлений не раніше дванадцяти місяців і не пізніше тридцяти шести місяців з дати закінчення фінансового року, встановленого міжнародною групою компаній, до якої належить такий платник податків, а у разі відсутності відомостей про встановлений міжнародною групою компаній фінансовий рік - не раніше дванадцяти місяців і не пізніше тридцяти шести місяців після закінчення звітного року.
Глобальна документація з трансфертного ціноутворення (майстер-файл) має бути надана платником податків до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, протягом 90 календарних днів з дня отримання запиту.
Якщо в Україні зареєстровані два та більше платників податків, що входять до складу однієї і тієї ж міжнародної групи компаній, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, направляє запит про надання глобальної документації з трансфертного ціноутворення (майстер-файла) лише одному з таких платників податків за своїм вибором.
Вперше запити контролюючих органів до платників податків про подання глобальної документації з трансфертного ціноутворення (майстер-файлу) застосовуються щодо фінансового року, який закінчується у 2021 році (п. 53 підрозділу 10 розділу XX ПКУ).
Умови застосування коригуючих коефіцієнтів до ставок рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) нагадує, що до ставок рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин (далі – Рентна плата) застосовуються коригуючі коефіцієнти, що визначаються залежно від виду корисної копалини (мінеральної сировини) та умов її видобування.
Норми встановлені п. 252.22 ст. 252 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
На підставі спеціального дозволу на користування надрами, в якому зазначається вид корисної копалини (мінеральної сировини) та умови її видобування, платником самостійно вибирається відповідний коригуючий коефіцієнт, що відповідає таким критеріям:
► видобування запасів (ресурсів) корисних копалин з техногенних родовищ – 0,5;
► видобування піщано-гравійної сировини в межах акваторії морів, водосховищ, у річках та їх заплавах (крім видобування, пов’язаного з плановими роботами з очищення фарватерів річок) – 2,0;
► видобування вуглекислих мінеральних підземних вод (гідрокарбонатних) із свердловин, що не обладнані стаціонарними газовідділювачами – 0,85;
► видобування запасів з родовищ, які в установленому законодавством порядку визнані як дотаційні запаси – 0,01;
► видобування руд заліза – 0,90.
У разі видобування запасів корисних копалин ділянки надр із дотримання кондицій мінеральної сировини ділянки надр, затверджених державною експертизою на підставі звітів з геологічного вивчення, яке виконане платником Рентної плати за рахунок власних коштів не раніше ніж за 5 років до звітного податкового періоду, крім вуглеводневої сировини, до ставок Рентної плати застосовується коригуючий коефіцієнт – 0,95.
Крім того, контролюючі органи для забезпечення контролю за правильністю обчислення платником Рентної плати в частині визначення коригуючих коефіцієнтів у встановленому законодавством порядку відпов
Коментарі: 0
| Залишити коментар
ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАН
15.07.2022 15:42
Сервіс "Пульс" Державної податкової служби України
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) нагадує.
Сервіс «Пульс» приймає звернення фізичних осіб та суб’єктів господарювання (далі – Заявники) щодо неправомірних дій або бездіяльності працівників податкової служби, а також про можливі корупційні дії з їхнього боку (далі – Інформація).
Надати інформацію можна, здійснивши наступне:
Крок 1 Наберіть номер телефону 0800-501-007
Крок 2 Прослухавши інтерактивний голосовий автовідповідач з 8.00 до 18.00 (крім, вихідних і святкових днів) – послідовно оберіть напрямок «5» та натисніть 1;
Крок 3 Зачекайте з’єднання з працівником та залиште Інформацію.
При наданні Інформації назвіть своє прізвище, ім’я, по батькові (найменування суб’єкта господарювання), контактний телефон, місце проживання/реєстрації, а також прізвище, ім’я, по батькові та посаду працівника органу ДПС, з яким пов’язана подія, дата, місце і суть події, конкретні обставини, зауваження, прохання чи вимоги. Якщо Заявник не бажає називати своє прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання/реєстрації, Інформація реєструється як анонімна.
У разі звернення представника Заявника обов’язково надаються відомості стосовно його повноважень здійснювати представництво законних інтересів та ведення справ Заявника, пов’язаних із сплатою податків, на підставі закону або довіреності. Якщо представник Заявника не надає такі дані, Інформація на сервіс «Пульс» не приймається.
Крок 4 У неробочий час з 18.00 до 8.00 (також вихідні і святкові дні) Інформацію можна залишити на інтерактивний автовідповідач.
Також її можна надіслати на електронну пошту idd@tax.gov.ua.
Звертаємо увагу, що реєструючи звернення Ви даєте згоду на запис розмови технічними засобами та обробку і використання персональних даних згідно з законодавством.
Про результати розгляду Інформації Заявники повідомляються невідкладно або протягом 3 робочих днів. Якщо інформація потребує додаткового розгляду, то загальний термін її опрацювання може бути подовжено.
Не повідомляються Заявникам результати розгляду анонімної Інформації та повідомлень про наявність на офіційному вебпорталі/субсайтах ДПС недостовірної/застарілої інформації; методологічних чи технічних проблем в роботі електронних сервісів, систем та відомості щодо мінімізації сплати податків, зборів, ЄВ що надходять електронною поштою.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАН
14.07.2022 13:24
ПДФО: з початку року місцеві бюджети Дніпропетровщини отримали понад 11,2 млрд гривень
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) інформує.
Платники ПДФО спрямували до місцевих бюджетів Дніпропетровської області понад 11,2 млрд гривень. У порівнянні з аналогічним періодом 2021 року надходження збільшились майже на 2,3 млрд грн, або на 25,4 відсотки.
Звертаємо увагу, що під час нарахування (виплати) фізичній особі – підприємцю доходу від здійснення нею підприємницької діяльності, суб’єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, не утримують податок на доходи у джерела виплати, якщо фізичною особою – підприємцем, яка отримує такий дохід, надано копію документу, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб’єкта підприємницької діяльності.
Майже 871 млн грн військового збору – внесок до держбюджету від платників Дніпропетровської області
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) інформує.
Державний бюджет від платників Дніпропетровщини у першому півріччі 2022 року на обороноздатність отримав майже 871 млн грн військового збору. Порівняно з 2021 роком сума надходжень збільшилась на понад 163 млн грн, або на 23 відсотки.
Нагадуємо, що 09.07.2022 набрав чинності Закон України від 19 червня 2022 року № 2308-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування військовим збором грошового забезпечення військовослужбовців та інших осіб, які беруть безпосередню участь у бойових діях в умовах воєнного стану» (далі – Закон № 2308).
Законом № 2308 внесено зміни до п.п. 1.7 пункту 16 прим.1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, відповідно до яких у період дії правового режиму воєнного стану не підлягають оподаткуванню військовим збором доходи у вигляді грошового забезпечення працівників правоохоронних органів, військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та інших осіб на період їх безпосередньої участі в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації.
Роботодавці зобов’язані виконувати норми законодавства про працю
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) доводить до відома роботодавців, що ст. 22 Кодексу законів про працю України від 10 грудня 1971 року № 322-VIII із змінами та доповненнями (далі – КЗпП) визначені гарантії для найманих працівників при укладенні, зміні та припиненні трудового договору.
Так, власник або уповноважений ним орган, фізична особа, яка використовує найману працю, має право вільного вибору серед кандидатів на зайняття робочого місця (посади).
При цьому, забороняється необґрунтована відмова у прийнятті на роботу, тобто відмова без будь-яких мотивів або з підстав, що не стосуються кваліфікації чи професійних якостей працівника, або з інших підстав, не передбачених законом.
На вимогу особи, якій відмовлено в прийнятті на роботу, власник або уповноважений ним орган, фізична особа, яка використовує найману працю, зобов’язані письмово повідомити про причину такої відмови, яка має відповідати частині першій ст. 22 КЗпП.
Будь-яке пряме або непряме обмеження трудових прав при укладенні, зміні та припиненні трудового договору не допускається.
Вимоги щодо віку, рівня освіти, стану здоров’я працівника можуть встановлюватися законодавством.
Також, нормами ст. 29 КЗпП встановлено, що до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором (крім трудового договору про дистанційну роботу) роботодавець зобов’язаний:
1) роз’яснити працівникові його права і обов’язки та поінформувати під розписку про умови праці, наявність на робочому місці, на якому він працюватиме, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров’я, його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до законодавства і колективного договору;
2) ознайомити працівника з правилами внутрішнього трудового розпорядку та колективним договором;
3) визначити працівникові робоче місце, забезпечити його необхідними для роботи засобами;
4) проінструктувати працівника з питань техніки безпеки, виробничої санітарії, гігієни праці і протипожежної охорони.
При укладенні трудового договору про дистанційну роботу роботодавець повинен забезпечити виконання п. 2 частини першої ст.. 29 КЗпП, а також надати працівникові рекомендації щодо роботи з обладнанням та засобами, які роботодавець надає працівнику для виконання певного обсягу робіт. Ознайомлення може відбуватися у формі дистанційного інструктажу або шляхом проведення навчання безпечним методам роботи на конкретному технічному засобі. У трудовому договорі за згодою сторін можуть передбачатися додаткові умови щодо безпеки праці.
Ознайомлення працівників з наказами (розпорядженнями), повідомленнями, іншими документами роботодавця щодо їхніх прав та обов’язків допускається з використанням визначених у трудовому договорі засобів електронного зв’язку. У такому разі підтвердженням ознайомлення вважається факт обміну відповідними електронними документами між роботодавцем та працівником.
Платник вправі використовувати податкову пільгу з моменту виникнення відповідних підстав для її застосування
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) нагадує, що податкова пільга – це передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов'язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених п. 30.2 ст. 30 Податкового кодексу України (ПКУ).
Підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об'єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат (п. 30.2 ст. 30 ПКУ).
Платник податків вправі використовувати податкову пільгу з моменту виникнення відповідних підстав для її застосування і протягом усього строку її дії.
Платник податків вправі відмовитися від використання податкової пільги (крім податкових пільг з податку на додану вартість) чи зупинити її використання на один або декілька податкових періодів, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Податкові пільги, не використані платником податків, не можуть бути перенесені на інші податкові періоди, зараховані в рахунок майбутніх платежів з податків та зборів або відшкодовані з бюджету.
Податкові пільги, порядок та підстави їх надання встановлюються з урахуванням вимог законодавства України про захист економічної конкуренції виключно ПКУ, рішеннями Верховної Ради Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування, прийнятими відповідно до ПКУ.
Суми податку та збору, не сплачені суб'єктом господарювання до бюджету у зв'язку з отриманням податкових пільг, обліковуються таким суб'єктом – платником податків. Облік зазначених коштів ведеться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Контролюючі органи складають зведену інформацію про суми податкових пільг юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців та визначають втрати доходів бюджету внаслідок надання податкових пільг.
Контролюючі органи здійснюють контроль за правильністю надання та обліку податкових пільг, а також їх цільовим використанням, за наявності законодавчого визначення напрямів використання (щодо умовних податкових пільг) та своєчасним поверненням коштів, не сплачених до бюджету внаслідок надання пільги, у разі її надання на поворотній основі.
Податкова пільга надається шляхом:
а) податкового вирахування (знижки), що зменшує базу оподаткування до нарахування податку та збору;
б) зменшення податкового зобов'язання після нарахування податку та збору;
в) встановлення зниженої ставки податку та збору;
г) звільнення від сплати податку та збору.
Норми встановлені ст. 30 ПКУ.
Платники, які зобов’язані подавати звітність в електронному вигляді
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) звертає увагу, що платники податків, які належать до великих та середніх підприємств, подають податкові декларації контролюючому органу в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».
Також податкова звітність з податку на додану вартість подається в електронній формі контролюючому органу всіма платниками цього податку з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».
Крім того, фінансова звітність, звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), що подаються згідно з вимогами абзаців першого та другого п. 46.2 ст. 46 Податкового кодексу України (ПКУ), подаються в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» до контролюючих органів платниками податку на прибуток підприємств та неприбутковими підприємствами, установами, організаціями, які подають податкову звітність в електронній формі.
Норми встановлені п. 49.4 ст. 49 ПКУ.
Єдиною підставою для неприйняття податкової декларації засобами електронного зв’язку в електронній формі є недійсність кваліфікованого електронного підпису чи печатки такого платника податків, у тому числі у зв’язку із закінченням строку дії відповідного сертифіката відкритого ключа, за умови що така податкова декларація відповідає всім вимогам електронного документа, містить достовірні обов’язкові реквізити та надана у форматі, доступному для її технічної обробки (п. 49.3 ст.49 ПКУ).
Внесення змін до облікових даних фізичних осіб, які зареєстровані ФОПами та провадять незалежну професійну діяльність
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) повідомляє, що підставами для внесення змін до облікових даних платників податків – фізичних підприємців та фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність (далі – платники податків) є:
► інформація органів державної реєстрації;
► інформація банків та інших фінансових установ про відкриття (закриття) рахунків платників податків;
► документально підтверджена інформація, що надається платниками податків;
► інформація суб'єктів інформаційного обміну, уповноважених вчиняти будь-які реєстраційні дії стосовно платника податків;
► рішення суду, що набрало законної сили;
► дані перевірок платників податків.
Норми встановлені ст. 66 Податкового кодексу України.
Особливості оподаткування доходів нерезидентів у вигляді процентів
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) інформує, що доходи нерезидентів у вигляді процентів за позиками або фінансовими кредитами, наданими резидентам, оподатковуються за ставкою в розмірі 5 відсотків у джерела виплати таких доходів та за рахунок таких доходів з одночасно дотриманням таких умов:
а) кошти, надані нерезидентом за позикою або фінансовим кредитом, залучені ним шляхом розміщення іноземних боргових цінних паперів на іноземній фондовій біржі, що входить до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України;
б) кошти, надані нерезидентом за позикою або фінансовим кредитом, залучені з метою надання (прямо або опосередковано) резиденту позики або фінансового кредиту;
в) нерезидент, якому виплачуються проценти, та/або уповноважена ним особа (якщо проценти виплачуються через таку особу) не є резидентами юрисдикцій, які на дату розміщення нерезидентом іноземних боргових цінних паперів включені до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до п.п. 39.2.1.2 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу України (ПКУ).
Норми передбачені п.п. 141.4.11 п. 141.4 ст. 141 ПКУ.
Оподаткування дивідендів, отриманих фізичними особами
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) нагадує, що податковим агентом платника податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) під час нарахування на його користь дивідендів, крім випадків, зазначених у п.п. 165.1.18 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України (ПКУ), є емітент корпоративних прав або за його дорученням інша особа, яка здійснює таке нарахування.
Будь-який резидент, який нараховує дивіденди, включаючи того, який сплачує податок на прибуток підприємств у спосіб, відмінний від загального (є суб’єктом спрощеної системи оподаткування), або звільнений від сплати такого податку з будь-яких підстав, є податковим агентом під час нарахування дивідендів.
Дивіденди, нараховані платнику ПДФО за акціями або іншими корпоративними правами, що мають статус привілейованих, або інший статус, що передбачає виплату фіксованого розміру дивідендів чи суми, що перевищує суму виплат, розраховану на будь-яку іншу акцію (корпоративне право), емітовану таким платником ПДФО згідно з п.п. 57.1 прим.1.4 п. 57.1 прим.1 ст. 57 ПКУ, для цілей оподаткування прирівнюються до виплати заробітної плати з відповідним оподаткуванням.
Доходи, зазначені у п. 170.5 ст. 170 ПКУ, остаточно оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування платнику ПДФО за ставкою, визначеною підпунктами 167.5.1, 167.5.2 і 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 ПКУ.
Не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника ПДФО дивіденди, які нараховуються на його користь емітентом корпоративних прав, який є резидентом Дія Сіті – платником податку на особливих умовах, за умови що таким резидентом Дія Сіті – платником податку на особливих умовах не здійснювалася виплата дивідендів за акціями або іншими корпоративними правами протягом двох календарних років поспіль.
Норми встановлені п. 170.5 ст. 170 ПКУ.
Повернення частини пального або спирту етилового: коригування акцизної накладної
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) інформує, що відповідно до п. 231.7 ст. 231 Податкового кодексу України (ПКУ), якщо після реалізації пального або спирту етилового відбувається повернення частини чи всього обсягу пального або спирту етилового особі, яка реалізує пальне або спирт етиловий, або виникає потреба у виправленні помилок, допущених при складанні акцизної накладної, показники такої акцизної накладної підлягають коригуванню шляхом складання розрахунку коригування та реєстрації його в Єдиному реєстрі акцизних накладних:
► особою, яка реалізує пальне або спирт етиловий, якщо передбачається збільшення обсягів реалізованого пального або спирту етилового або якщо коригування показників у підсумку не змінює обсяг реалізованого пального або спирту етилового;
► отримувачем пального або спирту етилового, якщо передбачається зменшення обсягів реалізованого пального або спирту етилового, для чого особа, яка реалізує пальне або спирт етиловий, надсилає складений розрахунок коригування отримувачу пального або спирту етилового. При цьому особа, що реалізує пальне або спирт етиловий, має право зменшити обсяг реалізованого пального або спирту етилового за таким розрахунком коригування після його реєстрації в Єдиному реєстрі акцизних накладних отримувачем пального або спирту етилового.
Розрахунок коригування, складений платником податку до акцизних накладних з реалізації пального або спирту етилового не платникам акцизного податку, або розрахунок коригування, складений за іншими операціями, ніж реалізація пального або спирту етилового отримувачам пального або спирту етилового, підлягає реєстрації у Єдиному реєстрі акцизних накладних таким платником податку.
Складання розрахунків коригування здійснюється у такій самій кількості примірників, як і кількість примірників акцизної накладної, до якої вони складаються, крім розрахунків коригування, складених до акцизної накладної, у якій зазначені помилкові реквізити особи, яка отримує пальне, або допущені помилки у визначених підпунктами «з» та «и» п. 231.1 ст. 231 ПКУ реквізитах акцизного складу або акцизного складу пересувного, на який отримано пальне, або акцизної накладної на операцію з реалізації пального або спирту етилового, яка не відбулася.
Порядок подання податкової звітності і сплати екологічного податку
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) звертає увагу, що базовий податковий (звітний) період для подання звітності екологічного податку дорівнює календарному кварталу.
Платники екологічного податку складають податкові декларації за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 Податкового кодексу України, подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до контролюючих органів та сплачують екологічний податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації:
► за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, скиди забруднюючих речовин у водні об'єкти, розміщення протягом звітного кварталу відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах – за місцем розміщення стаціонарних джерел, спеціально відведених для цього місць чи об'єктів;
► за утворення радіоактивних відходів та тимчасове зберігання радіоактивних відходів понад установлений особливими умовами ліцензії строк – за місцем перебування платника на податковому обліку у контролюючих органах.
Якщо платник екоподатку з початку звітного року не планує здійснення викидів, скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів, утворення радіоактивних відходів протягом звітного року, то такий платник податку повинен повідомити про це відповідний контролюючий орган за місцем розташування джерел забруднення та скласти заяву про відсутність у нього у звітному році об'єкта обчислення екологічного податку. В іншому разі платник податку зобов'язаний подавати податкові декларації.
Норми передбачені ст. 250 ПКУ.
Порядок нарахування податкових зобов’язань з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) звертає увагу, що Перелік користувачів радіочастотного ресурсу – платників рентної плати та/або зміни до нього подаються центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, із зазначенням виду зв’язку, смуги радіочастотного ресурсу, регіонів користування радіочастотним ресурсом двічі на рік до 01 березня та до 01 вересня поточного року станом на 01 січня та 01 липня відповідно за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації.
Платники рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України обчислюють суму рентної плати виходячи з виду радіозв’язку, розміру встановлених ставок та ширини смуги радіочастот по кожному регіону окремо.
Платники рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України, яким надано право користуватися радіочастотним ресурсом України на підставі ліцензій на користування радіочастотним ресурсом України, сплачують рентну плату починаючи з дати видачі ліцензії.
У разі продовження терміну дії ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України рентна плата сплачується з початку терміну дії продовженої ліцензії.
Інші платники рентної плати сплачують рентну плату починаючи з дати видачі дозволу на експлуатацію радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв. Сплата рентної плати здійснюється платниками рентної плати з дати видачі першого дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою в даній смузі радіочастот у відповідному регіоні незалежно від загальної кількості дозволів, наданих платнику рентної плати в такій смузі радіочастот у певному регіоні, крім випадків, коли наступні дозволи на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою, видані на пристрої, потужність яких передбачає застосування іншої, ніж у попередніх дозволах, ставки рентної плати.
Платники рентної плати подають до контролюючих органів копії ліцензій на користування радіочастотним ресурсом України, ліцензій на мовлення та дозволів на експлуатацію радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв у місячний строк після їх видачі.
Порядок подання декларації, строки сплати, відповідальність платників рентної плати та контроль за її справлянням визначено статтями 257 і 258 ПКУ.
Норми встановлені п. 254.5 ст. 254 ПКУ.
Оподаткування прибутку КІК у перехідний період
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) звертає увагу, що нормами п. 54 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України (ПКУ) встановлено такі особливості застосування положень про оподаткування прибутку контрольованої іноземної компанії (КІК) протягом перехідного періоду:
► першим звітним (податковим) роком для звіту про контрольовані іноземні компанії є 2022 рік (якщо звітний рік не відповідає календарному року – звітний період, що розпочинається у 2022 році). Контролюючі особи мають право подати звіт про контрольовані іноземні компанії за 2022 рік до контролюючого органу одночасно з поданням річної декларації про майновий стан і доходи або податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2023 рік із включенням зазначеного у такому звіті скоригованого прибутку КІК, що підлягає оподаткуванню в Україні, до показників відповідних декларацій за 2023 рік. При цьому штрафні санкції та/або пеня не застосовуються;
► підпункт «б» підпункту 39 прим.2.1.2 пункту 39 прим.2.1 ст. 39 прим.2 ПКУ для 2022 – 2023 звітних (податкових) років застосовується в такій редакції:
Зокрема, іноземна компанія визнається КІК, якщо фізична особа – резидент України або юридична особа – резидент України: «б) володіє часткою в іноземній юридичній особі у розмірі 25 і більше відсотків за умови, що декілька фізичних осіб – резидентів України та/або юридичних осіб – резидентів України володіють частками в іноземній юридичній особі, розмір яких у сукупності становить 50 і більше відсотків, або»;
► підпункти 39 прим.2.3.2.1 – 39 прим.2.3.2.4 підпункту 39 прим.2.3.2 пункту 39 прим.2.3 статті 39 прим.2 ПКУ застосовуються щодо звітних періодів, що розпочинаються з 01 січня 2023 року;
► штрафні санкції та пеня за порушення вимог статті 39-2 цього Кодексу під час визначення та обчислення прибутку контрольованої іноземної компанії не застосовуються за результатами 2022 – 2023 звітних (податкових) років;
► до платника податків, його посадових осіб не застосовується за результатами 2022 – 2023 звітних (податкових) років адміністративна та кримінальна відповідальність за будь-які порушення, пов’язані із застосуванням норм статті 39 прим.2 ПКУ. У зв’язку з цим інформація та/або документи, отримані контролюючим органом відповідно до статті 39 прим.2 ПКУ, за результатами 2022 – 2023 звітних (податкових) років:
а) є інформацією з обмеженим доступом, що не може бути витребувана та/або передана правоохоронним органам на їх запит чи в рамках процедур, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України;
б) не може вважатися доказами у кримінальному провадженні у розумінні статті 84 Кримінального процесуального кодексу України.
За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області
Коментарі: 0
| Залишити коментар
ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАН
14.07.2022 11:32
Новації законодавства та питання оподаткування розглядались під час зустрічі з платниками податків
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
Проведено зустріч з платниками податків за участі начальника Соборної ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Алли Булави.
Під час заходу розглядались питання щодо реєстру керівників платників податків – боржників відповідно до норм Закону України від 30 листопада 2021 року № 1914-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень»та про звільнення від відповідальності платників у період дії воєнного стану в Україні виходячи з норм Закону України від 12 травня 2022 року № 2260-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану».
Також, представникам бізнесу нагадали, що триває кампанія одноразового (спеціального) добровільного декларування та зазначили, що декларування активів здійснюється виключно за бажанням громадянина, який має право на таке декларування
Крім того, звернули увагу присутніх, що з 1 січня 2022 року стартувала кампанія декларування громадянами доходів, отриманих у 2021 році та зупинилась на категоріях громадян для яких подання декларації про майновий стан і доходи є обов’язком і громадян, які можуть скористатися правом на податкову знижку.
Окремо Алла Булава зупинилась на змінах у застосуванні реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) або програмних РРО, які набули чинності з початку поточного року.
Наприкінці обговорювались питання легалізації трудових відносин, правильного заповнення реквізиту «призначення платежу».
Питання одноразового (спеціального) добровільного декларування під час сеансу телефонного зв’язку «гаряча лінія»
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
Днями за участі начальника Соборної ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Алли Булави відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Питання одноразового (спеціального) добровільного декларування».
Наводимо запитання та відповіді на них.
Питання. Доброго дня! Які передбачені особливості для визначення ліквідних активів для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування?
Відповідь. Вітаємо. Грошовими активами фізичної особи для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування є:
– кошти в національній та іноземній валютах, розміщені на рахунках в українських та іноземних банках;
– грошові внески до кредитних спілок та інших небанківських фінансових установ;
– права грошової вимоги (у тому числі кошти, позичені третім особам за договором позики), оформлені у письмовій формі з юридичною особою або нотаріально посвідчені у разі виникнення права вимоги декларанта до фізичної особи;
– активи у банківських металах, пам’ятні банкноти та монети, електронні гроші.
При цьому електронні гроші – це одиниці вартості, які зберігаються на електронному пристрої, приймаються як засіб платежу іншими особами, ніж особа, яка їх випускає, і є грошовим зобов’язанням цієї особи, що виконується в готівковій або безготівковій формі. Обіг електронних грошей регулюється відповідним положенням, затвердженим Національним банком України.
Водночас, визначення «грошові активи фізичної особи» не охоплює віртуальні активи – як цифрове вираження вартості, яким можна торгувати у цифровому форматі або переказувати і яке може використовуватися для платіжних або інвестиційних цілей.
Питання. Доброго дня! Яким чином декларант може скористатися правом одноразового (спеціального) добровільного декларування, у разі наявності у нього коштів в національній та іноземній валютах у готівковій формі?
Відповідь. Доброго дня! Декларант, який бажає задекларувати кошти в національній та іноземній валютах у готівковій формі, повинен до подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації розмістити такі кошти на поточних рахунках із спеціальним режимом використання в банках України.
Питання. Доброго дня! Яким нормативним документом затверджений порядок відкриття, закриття та зарахування коштів на спеціальний рахунок для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування?
Відповідь. Добрий день. Положення про порядок відкриття та ведення поточних рахунків із спеціальним режимом використання в національній та іноземних валютах, банківських металах для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування, затверджене Постановою Правління Національного банку України від 05 серпня 2021 року № 83, яка набрала чинності з 01 вересня 2021 року.
Питання. Доброго дня! Що означає поняття «гарантії суб’єктам господарювання» з метою одноразового (спеціального) добровільного декларування?
Відповідь. Доброго дня! Поняття «гарантії суб’єктам господарювання» означає:
не проводиться податкова перевірка щодо джерела отримання декларантом чи фізичною особою доходів, за рахунок яких було одержано (набуто) задекларовані таким декларантом активи або активи, склад та обсяг яких перебуває у межах, які визначені положеннями Податкового кодексу України та вважаються такими, з яких повністю сплачено податки і збори;
одноразові (спеціальні) добровільні декларації (далі – Декларація), а також відомості, що містяться в них, не можуть бути використані в розслідуваннях та/або перевірках стосовно декларанта, а також як докази у кримінальних провадженнях, справах про адміністративні правопорушення, цивільних та адміністративних справах;
відомості, що містяться у відповідних Деклараціях та доданих до них документах, є конфіденційною інформацією та не підлягають розголошенню без письмової згоди декларанта, крім випадків, коли це прямо передбачено законами або рішенням суду;
Декларація підлягає камеральній перевірці у спеціальному порядку (виявлення арифметичних та логічних помилок), тобто податковими органами не проводяться документальні перевірки, що свідчить про відсутності фіскальної складової;
звільнення від сплати військового збору;
до декларанта, який сплатив у повному обсязі суму збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування у встановлених порядку, строки та розмірі, не можуть:
- застосовуватися заходи забезпечення кримінального провадження, застосовуватися запобіжні заходи та вчинятися слідчі (розшукові) дії у кримінальному провадженні у зв’язку з придбанням (формуванням джерел придбання), створенням, одержанням, використанням зазначених в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації активів за будь-який період до 01 січня 2021 року;
- розпочинатися провадження у справах про адміністративні правопорушення за порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Питання. Доброго дня! Чи необхідно подати одноразову (спеціальну) добровільну декларацію, якщо фізична особа володіє коштами, які розміщенні на депозитному (вкладному) банківському рахунку?
Відповідь. Доброго дня! Фізичній особі необхідно подати одноразову (спеціальну) добровільну декларацію, якщо вона володіє коштами, які розміщенні на депозитному (вкладному) банківському рахунку, з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування.
Про застосування РРО та ПРРО під час сеансу телефонного зв’язку «гаряча лінія»
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
Днями за участі заступника начальника Шевченківської ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Олени Шиян відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Актуальні питання застосування РРО та ПРРО».
Наводимо запитання та відповіді на них.
Питання. Чи застосовуються РРО або ПРРО при наданні ломбардами фінансових послуг?
Відповідь. Суб’єкт господарювання, який здійснює свою діяльність у сфері надання фінансових послуг, зокрема, надання коштів у позику ломбардами, повинен проводити розрахункові операції із застосовуванням реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) або програмних РРО.
Питання. Яка послідовність дій має бути здійснена суб’єктом господарювання для реєстрації ПРРО?
Відповідь: Суб’єкт господарювання, який має намір зареєструвати програмний реєстратор розрахункових операцій (далі – ПРРО), повинен перебувати на обліку в контролюючому органі. Також на обліку має перебувати його господарська одиниця, де буде використовуватись ПРРО, про яку суб’єкт господарювання повідомляє контролюючий орган відповідно до вимог п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП).
Реєстрація ПРРО здійснюється на підставі Заяви про реєстрацію програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (J/F 1316604), що подається у електронній формі за основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків через Електронний кабінет (портальне рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (АРІ)) або засобами телекомунікацій.
Після включення ПРРО до реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій такий ПРРО може використовуватись суб’єктом господарювання.
Про сертифікати електронних підписів та/або печаток, що будуть використовуватись для ПРРО, суб’єкт господарювання повідомляє згідно з Порядком обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 01.06.2020 № 261).
Питання. Як пов’язуються між собою ПРРО, господарські одиниці та касири?
Відповідь. Програмний реєстратор розрахункових операцій (далі – ПРРО) реєструється на окрему господарську одиницю, реквізити якої зазначаються у розрахунковому документі (чеку).
Касир, що здійснює розрахункові операції засобами такого ПРРО, має засвідчувати відкриття зміни, проведення розрахункової операції шляхом накладання на повідомлення про відкриття зміни, розрахунковий документ/Z-звіт свого електронного підпису або електронної печатки суб’єкта господарювання, на якого зареєстровано ПРРО (J/F1391802). Форма розміщена в розділі «Введення звітності» приватної частини Електронного кабінету.
Питання. Яким чином здійснюється скасування реєстрації ПРРО?
Відповідь. Скасування реєстрації програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО) здійснюється на підставі Заяви про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (ідентифікатор форми J/F1316604) з позначкою «Скасування реєстрації», яка подається за основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків засобами Електронного кабінету чи засобами телекомунікацій, або на підставі Повідомлення про виявлення несправностей програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 2-ПРРО (ідентифікатор форми J/F1316701) з позначками «несправність» або «крадіжка пристрою чи компрометація ключа» шляхом виключення його з реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій та закриття фіскального номера, який не підлягає використанню надалі.
В окремих випадках реєстрація ПРРО скасовується автоматично фіскальним сервером.
Питання. Які дії суб’єкта господарювання у разі несправності ПРРО, а саме неможливо закрити зміну та сформувати Z-звіт?
Відповідь. У разі несправності програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО) суб’єкту господарювання необхідно встановити вид несправності та:
- якщо несправність у вигляді порушення роботи програмного забезпечення (далі – ПЗ), то слід оновити версію ПЗ ПРРО та повторити процедуру закриття зміни;
- якщо несправність пристрою (пошкодження), то слід подати Повідомлення про виявлення несправностей програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 2-ПРРО (J1316701) (додаток 2 до Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547» (далі – Порядок)) (далі – Повідомлення за ф. № 2-ПРРО) з позначкою про несправність та після відновлення роботи пристрою подати Заяву про реєстрацію програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (J/F 1316604) (додаток 1 до Порядку) з позначкою про відновлення роботи;
- якщо пристрій викрадено або втрачено, то слід подати Повідомлення за ф. № 2-ПРРО з позначкою про крадіжку. У такому випадку реєстрація ПРРО скасовується та потрібно повторно зареєструвати ПРРО, якому буде присвоєно інший фіскальний номер.
Щодо відкриття спеціального рахунку в банку для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
Днями начальник Соборної ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Алла Булава дала коментар представникам засобів масової інформації з питання відкриття спеціального рахунку в банку для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування.
Вона повідомила, що згідно з п. 9 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування декларант має розмістити кошти в національній та іноземній валютах у готівковій формі та/або банківських металах на поточних рахунках із спеціальним режимом використання в банках України (далі – спеціальні рахунки) до подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації.
Декларант з метою забезпечення виконання положень п. 9 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ звертається до банку для відкриття спеціального рахунку.
Банк забезпечує розміщення коштів у готівковій формі та/або банківських металах для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування на спеціальному рахунку після здійснення належної перевірки особи декларанта відповідно до вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення (далі – законодавство у сфері фінансового моніторингу).
Банк уживає заходів щодо встановлення джерел походження цих активів у випадках, передбачених законодавством у сфері фінансового моніторингу, після зарахування їх на спеціальний рахунок декларанта.
Постановою Правління Національного банку України від 05 серпня 2021 року № 83, яка набрала чинності 01 вересня 2021 року та діє до 01 вересня 2022 року, затверджено Положення про порядок відкриття та ведення поточних рахунків із спеціальним режимом використання в національній та іноземних валютах, банківських металах для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – Положення № 83).
Пунктом 7 Положення № 83 встановлено, що банк відкриває спеціальний рахунок декларанту відповідно до вимог Інструкції про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків – резидентів і нерезидентів, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року № 492 (у редакції постанови Правління Національного банку України від 01 квітня 2019 року № 56) із змінами (далі – Інструкція № 492), у порядку, установленому в п. 62 розд. V для фізичних осіб, та з обов’язковим дотриманням вимог п. 16 розд. I Інструкції № 492.
Декларант додатково до документів для відкриття спеціального рахунку подає анкету (додаток 1 до Положення № 83) та заяву (додаток 2 до Положення № 83).
Слід зазначити, що, анкета передбачає заповнення, зокрема, п. 14 відповідно до якого декларант повідомляє про джерела походження (одержання, набуття) активів, що декларуються, у тому числі:
1) активи, отримані від ведення підприємницької діяльності, незалежної професійної діяльності;
2) активи, отримані у вигляді неоподатковуваних доходів;
3) активи, отримані у вигляді подарунку;
4) інші джерела походження (одержання, набуття) активів, що декларуються (зазначити які саме).
Водночас, підписуючи заяву, декларант повідомляє, що об’єкт декларування не належить до:
1. Активів фізичної особи, одержаних (набутих) декларантом унаслідок вчинення діяння, що містить ознаки кримінального правопорушення, крім кримінальних правопорушень або інших порушень законодавства, пов’язаних із:
1) ухиленням від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів);
2) ухиленням від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування;
3) порушеннями у сфері валютного законодавства;
4) порушеннями у сфері захисту економічної конкуренції в частині порушення, передбаченого в п. 12 ст. 50 від 11 січня 2001 року № 2210-III «Про захист економічної конкуренції» із змінами та доповненнями.
2. Активів фізичної особи, що належать декларанту, стосовно якого розпочато досудове розслідування або судове провадження щодо таких активів за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених у ст.ст. 212, 212 прим. 1, а також у ст. 366 (щодо документів податкової та/або фінансової звітності, митних декларацій, податкових накладних, первинних документів, іншої звітності з податків, зборів, обов’язкових платежів), у ст. 367 (якщо кримінальне правопорушення пов’язане з порушенням вимог податкового, митного, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи) Кримінального кодексу України від 05 квітня 2001 року № 2341-III із змінами та доповненнями (далі – ККУ).
3. Активів фізичної особи або юридичної особи, що належать декларанту, стосовно якого відкрито судове провадження у вчиненні будь-якого із кримінальних правопорушень, передбачених у ст.ст. 209, 258 прим. 55 і 306, у частинах першій і другій ст. 368 прим 3, у частинах першій і другій ст. 368 прим. 4, у ст.ст. 368, 368 прим. 5, 369 і 369 прим. 2 ККУ, та/або які підлягають стягненню як необґрунтовані в порядку, установленому в главі 12 розд. III від 18 березня 2004 року № 1618-IV із змінами та доповненнями.
4. Активів декларанта, що мають джерела походження з території країни, визнаної державою-агресором згідно із законом.
Банк здійснює приймання від декларанта готівкових коштів у національній та іноземних валютах, банківських металів з фізичною поставкою для зарахування на спеціальні рахунки декларанта через операційну касу за заявою на переказ готівки при цьому у реквізиті «Призначення платежу/зміст операції» заяви на переказ готівки зазначається «добровільне декларування» (п. 9 Положення № 83).
Коментарі: 0
| Залишити коментар
ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАН
13.07.2022 12:14
Держбюджет у І півріччі 2022 року від платників Дніпропетровщини отримав майже 3,9 млрд грн ПДФО
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) інформує.
У першому півріччі 2022 року від платників Дніпропетровської області до загального фонду державного бюджету надійшло майже 3,9 млрд грн податку на доходи фізичних осіб (ПДФО). Надходження збільшились у порівнянні з 2021 роком майже на 152,3 млн гривень.
Звертаємо увагу, що під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування ПДФО визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, – обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності.
Ставка ПДФО становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 – 167.5 ст. 167 Податкового кодексу України) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.
Дякуємо платникам за сумлінну сплату податків!
З початку року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області надійшло понад 1,8 млрд рентних платежів
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) інформує.
Платникам рентної плати Дніпропетровщини у січні – червні 2022 року місцеві бюджети поповнено на суму понад 1,8 млрд гривень. У порівнянні з аналогічним періодом 2021 року надходження збільшились на понад 1 млрд грн або на 122,4 відсотки.
Ефективність суспільного виробництва в цілому значною мірою залежить від ефективного, раціонального використання природних, виробничих і трудових ресурсів. Враховуючи, що ресурси безпосередньо використовуються суб’єктами господарювання, важливе значення має знаходження економічних важелів, які впливають на їхню діяльність, спрямовану на ефективне використання ресурсів. Практика оподаткування свідчать про використання різних податків та платежів за ресурси, з допомогою яких виконуються такі завдання:
• мобілізація коштів для забезпечення фінансування витрат на відтворення та ефективне використання ресурсів (фіскальна функція);
• створення умов для ефективного, раціонального використання ресурсів підприємством.
При цьому, основне призначення рентної плати – це покриття видатків на відтворення природних ресурсів та ефективне використання і тому стягнення рентної плати за ресурси має обов’язковий характер.
Звертаємо увагу платників рентної плати за: користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини; за користування радіочастотним ресурсом України; транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами територією України; транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України на необхідність сплатити податкових зобов’язань: за червень 2022 року – до 29 липня 2022 року включно.
Офіційне працевлаштування – соціальний захист працівників!
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) звертає увагу, що Конституція України є основним законом держави України.
Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.
Отже, одним з пріоритетних питань сьогодення залишається детінізація зайнятості населення та легалізація заробітної плати.
Для працівників, які вже працюють, та для тих, які мають намір влаштуватися на роботу, важливо розуміти способи виплати і розміри заробітної плати та їх вплив на соціальне та пенсійне забезпечення, адже офіційне працевлаштування – це певна гарантія роботодавцем соціальних, економічних, трудових та інших прав працівника.
Слід пам’ятати, що громадяни ризикують втратити право на пенсію, чи на її частину, адже при обчисленні пенсії враховується розмір зарплати, а для призначення пенсії за віком необхідно мати визначений законодавством певний період страхового стажу, який має тенденцію до зростання.
Соціальний захист в період перебування у трудових відносинах, та як наслідок, пенсійне забезпечення в майбутньому, залежить в першу чергу від свідомої громадянської позиції самих працюючих.
До переваг офіційного працевлаштування відносяться в першу чергу економічні й соціальні гарантії: заробітна плата офіційно працевлаштованого працівника не може бути меншою мінімальної. (ст. 95 КЗпП) , строки виплата заробітної плати не рідше двох разів на місяць, розмір заробітної плати за першу половину місяця повинна бути не менше оплати за фактично відпрацьований час з розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) працівника; заробітна плата працівникам за весь час щорічної відпустки виплачується не пізніше ніж за три дні до початку відпустки (ст. 115 КЗпП); право на оплату лікарняного; право на достроковий вихід на пенсію через шкідливі умови праці; право на скорочений робочий день, тиждень через шкідливі умови праці; право не працювати у вихідний і святковий день; право не залучатися до понаднормових робіт без бажання працівника; право на допомогу в зв’язку з безробіттям; право на соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві й професійних захворювань та ін.
Також громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
Юридичні та фізичні особи – підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність відповідно до ст. 265 КЗпП у разі, зокрема, фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту); оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві; виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків.
Крім того, роботодавець не звільняється від усунення порушень законодавства про працю.
Отже, дотримання чинного законодавства про працю, офіційне оформлення трудових відносин з працівниками дає чітку гарантію для того, щоб бізнес працював і під час дії воєнного стану у правовому полі, без порушень законодавства.
Єдиний податок: відновлення правил нарахування ПДВ
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) нагадує, що за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з ПДВ до початку застосування особливостей оподаткування, встановлених п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України в (далі – ПКУ), які використані (поставлені, реалізовані) платником єдиного податку третьої групи в період застосування особливостей оподаткування, встановлених п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, в операціях, що не є об’єктом оподаткування, платник ПДВ зобов’язаний не пізніше останнього дня звітного періоду, в якому здійснено відновлення його реєстрації платником ПДВ, нарахувати податкові зобов’язання відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПКУ.
Норми встановлені п.п. 9.9 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
База оподаткування при нарахуванні податкових зобов’язань відповідно до абзацу четвертого п.п. 9.9 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів – виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами – виходячи з вартості їх придбання.
Такі операції повинні бути відображені у відповідних рядках рядка 4 «Нараховано податкових зобов’язань відповідно до пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 Податкового кодексу України за операціями, що оподатковуються» податкової декларації з ПДВ.
Відповідно, платник зобов’язаний забезпечити складання не пізніше останнього дня першого звітного періоду після завершення дії воєнного, надзвичайного станів і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних зведену податкову накладну за такими товарами/послугами, необоротними активами.
Враховуючи передбачений п.п. 9.9 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ порядок автоматичного відновлення правил нарахування та сплати ПДВ після завершення воєнного стану у платника ПДВ зберігається право на використання сум ПДВ, включених до складу податкового кредиту на дату переходу на спрощену систему оподаткування за ставкою 2 відсотки, за товарами/послугами не реалізованими у період перебування на спрощеній системі оподаткування за ставкою 2 відсотки, при обчисленні податкових зобов’язань з ПДВ у податковій звітності за перший звітний період після завершення дії воєнного, надзвичайного станів та подальші звітні періоди.
Дані рядка 21 податкової декларації з ПДВ за останній звітний період до переходу на спрощену систему оподаткування підлягають перенесенню до рядка 16.1 «Від’ємне значення рядка 21 попереднього звітного (податкового) періоду» за перший звітний період після завершення дії воєнного, надзвичайного станів.
Якщо платник єдиного податку за ставкою 2 відсотки придбавав товари з ПДВ, які залишились не проданими після завершення військового стану/надзвичайного положення, то оскільки у такого платника відсутні підстави для формування податкового кредиту при придбанні товарів у період перебування на спрощеній системі оподаткування, відповідно, після переходу на загальну систему оподаткування та відновлення реєстрації платника ПДВ за такими придбаними товарами, які не продані в період застосування спрощеної системи оподаткування, податковий кредит не відновлюється.
Відображення платниками податку на прибуток операцій з відвантаження товарів при переході на сплату єдиного податку 3 групи за ставкою 2 відсотки
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) повідомляє, якщо платником податку на прибуток підприємств товари відвантажувались покупцю – платнику на загальній системі оподаткування, який був платником ПДВ, а повертаються коли такий покупець обрав єдиний податок третьої групи за ставкою 2 відсотка доходу і навпаки товари відвантажувались покупцю – платнику єдиного податку третьої групи за ставкою 2 відсотка доходу, а повертаються коли покупець знову є платником податку на прибуток та платником ПДВ, такі операції відображаються платником податку на прибуток підприємств – продавцем та платником податку на прибуток підприємств – покупцем при формуванні фінансового результату до оподаткування згідно з правилами бухгалтерського обліку. При цьому Податковий кодекс України не містить окремих коригувань фінансового результату щодо таких операцій.
Відповідні роз’яснення розміщені на вебпорталі ДПС за посиланням: https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/578879.html.
Винагорода фізособі за добровільно передану ЗСУ бойову техніку держави-агресора: що з ПДФО?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) нагадує, що Законом України від 21 квітня 2022 року № 2214-IX «Про внесення зміни до пункту 165.1 статті 165 Податкового кодексу України щодо звільнення від оподаткування винагороди за добровільно передану Збройним Силам України придатну для застосування бойову техніку держави-агресора» внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), а саме п. 165.1 ст. 165 доповнено новим п.п. 165.1.63.
Підпунктом 165.1.63 п. 165.1 ст. 165 ПКУ встановлено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) не включається сума винагороди за добровільно передану Збройним Силам України (ЗСУ) придатну для застосування бойову техніку держави-агресора відповідно до Закону України від 01 квітня 2022 року № 2172-ІХ «Про встановлення винагороди за добровільно передану Збройним Силам України придатну для застосування бойову техніку держави-агресора».
Отже, такий дохід не оподатковується ПДФО.
Особливості визначення рентної плати за користування надрами для видобування газу природного на період дії воєнного стану
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) нагадує, що 27.05.2022 набрав чинності Закон України від 12 травня 2022 року № 2261-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України (ПКУ) щодо особливостей визначення рентної плати за користування надрами для видобування газу природного на період дії воєнного стану» (далі – Закон № 2261).
Закон № 2261 передбачає запровадження спеціального механізму справляння рентної плати за користування надрами для видобування газу природного (далі – Рента) за видобуті, за визначений статтею 257 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) граничний термін, обсяги газу природного (далі – Газ), крім обсягів Газу, що у такому періоді розміщені надрокористувачем у підземному сховищі Газу.
Зокрема, платникам Ренти за обсяги Газу, крім обсягів Газу, призначеного для виконання спеціальних обов’язків щодо формування ресурсу Газу для побутових споживачів та виробників теплової енергії, тимчасово (у період з 1 квітня 2022 року до останнього дня (включно) третього календарного місяця після припинення або скасування воєнного стану в Україні) надано право не сплачувати податкові зобов’язання з Ренти за обсяги Газу видобутого та закачаного до підземних сховищ у звітному (податковому) періоді (далі – закачаний Газ).
Водночас на період дії Закону з 1 квітня 2022 року до останнього дня (включно) третього календарного місяця після припинення або скасування воєнного стану в Україні на платників Ренти за Газ з метою підтвердження обсягів закачаного Газу покладено обов’язок подавати центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, не пізніше граничного строку подання податкової декларації з Ренти за Газ, копії актів про рух Газу в сховищах у відповідному місці (абзац сьомий п.п. 69.30 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ).
Система обліку обсягів Газу, розміщених надрокористувачем у підземному сховищі Газу, а також застосування середньозваженої ефективної податкової ставки Ренти, яка у кожному звітному (податковому) періоді обчислюватиметься кожним надрокористувачем за результатами декларування податкових зобов’язань за фактичною ціною реалізації Газу обсягів кожної категорії Газу, забезпечить можливість здійснення контролюючими органами податкового адміністрування податкових зобов’язань за об’єктами оподаткування Рентою, які виконуються як за обсяги Газу за звітний (податковий) період, так і за обсяги Газу, що виконуються у разі реалізації (переходу права власності) таких обсягів Газу у майбутніх звітних (податкових) періодах.
Звертаємо увагу, що скористатися правом не сплачувати податкові зобов’язання з Ренти за Газ у частині закачаного Газу за відповідний звітний (податковий) період, включаючи квітень 2022 року, можуть платники Ренти, які дотримуються припису абзацу сьомого п.п. 69.30 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ.
Інформація для фізосіб, які провадять незалежну професійну діяльність
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) повідомляє, що Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», зокрема, п. 1 «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доповнено новим п.п. 22.
Так, п.п. 22 п. 1 «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що за результатами податкових (звітних) періодів за 2022 рік у складі витрат від провадження певного виду незалежної професійної діяльності можуть враховуватися документально підтверджені витрати у вигляді вартості майна, в тому числі грошові кошти, що добровільно перераховані (надані, передані) Збройним Силам України, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України, Державній прикордонній службі України, Міністерству внутрішніх справ України, Управлінню державної охорони України, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, добровольчим формуванням територіальних громад, іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, їх з’єднанням, військовим частинам, підрозділам, установам або організаціям, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, для потреб забезпечення оборони держави, а також на користь центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, сил цивільного захисту та/або закладам охорони здоров’я державної, комунальної власності, та/або структурним підрозділам з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, та/або грошові кошти, перераховані на спеціальні рахунки, відкриті Національним банком України для збору коштів.
Особливості відображення у фіскальному чеку ПДВ платником, який використовує особливе оподаткування
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) нагадує, що правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО та ПРРО), відповідно) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначено Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послу» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265). Дія Закону № 265 поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
Форма, зміст розрахункових документів, порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, а також форма та порядок подання звітності, пов’язаної із застосуванням РРО та/або ПРРО чи використанням розрахункових книжок, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (ст. 8 Закону № 265).
Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 із змінами та доповненнями (далі – Положення № 13).
Відповідно до п. 2 розд. ІI Положення № 13 фіскальний касовий чек на товари (послуги) має містити обов’язкові реквізити, зокрема, щодо назви товару (послуги), вартості, літерного позначення ставки податку на додану вартість (далі – ПДВ) (рядок 10), та окремим рядком літерного позначення ставки ПДВ, розмір ставки ПДВ у відсотках, загальну суму ПДВ за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка друкуються великі літери «ПДВ» (рядок 21).
Дана вимога є обов’язковою для суб’єктів господарювання, які зареєстровані як платники ПДВ.
Також, рядки 21 та 22 фіскального касового чека повторюються відповідно до кількості податкових груп за різними ставками ПДВ та акцизного податку. Дозволяється не друкувати рядки за податковими групами, якщо сума ПДВ або акцизного податку дорівнює нулю (п. 7 розд. ІI Положення № 13).
Поряд із зазначеним, відповідно до чинної на сьогодні редакції п.п. 9.5 п. 9 підрозд. 8 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ), платники єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені п. 9 підрозд. 8 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, звільняються від обов’язку нарахування та сплати ПДВ за операціями з постачання товарів, робіт та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, та при ввезенні товарів на митну територію України, а також від подання податкової звітності з ПДВ, а їх реєстрація платником ПДВ є призупиненою.
Звільнення від оподаткування, встановлене п. 9 підрозд. 8 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, не застосовується до операцій із ввезення на митну територію України у митному режимі імпорту та з постачання на митній території України товарів, які мають походження з країни, визнаної державою-окупантом згідно із законом та/або визнаною державою-агресором щодо України згідно із законодавством, або ввозяться з території держави-окупанта (агресора) та/або з окупованої території України, визначеної такою згідно із законом.
Під призупиненням реєстрації платником ПДВ для цілей п. 9 підрозд. 8 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ розуміється, що для платників єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені п. 9 підрозд. 8 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, призупиняються права та обов’язки, встановлені розд. V та підрозд. 2 розд. XX ПКУ (у тому числі щодо формування податкового кредиту) на період використання особливостей оподаткування, встановлених п. 9 підрозд. 8 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.
Операції, здійснені платником єдиного податку третьої групи, який використовує особливості оподаткування, встановлені п. 9 підрозд. 8 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, вважаються такими, що не є об’єктом оподаткування ПДВ.
Враховуючи викладене вище, не відображення у фіскальному касовому чеку ставки ПДВ дозволяється виключно щодо товарів (послуг), що не є об’єктом оподаткування ПДВ.
Нарахування земельного податку орендодавцям - фізособам, якщо орендар – «спрощенець» 4 групи переходить на 3 групу за ставкою 2 відсотка доходу
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) інформує, що від сплати земельного податку звільняються на період дії єдиного податку четвертої групи власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передачі земельних ділянок та земельних часток (паїв) в оренду платнику єдиного податку четвертої групи.
Норми передбачені п. 281.3 ст. 281 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Отже, у разі переходу суб’єктом господарювання – платником єдиного податку четвертої групи на третю групу єдиного податку з урахуванням особливостей оподаткування, встановлених п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ ПКУ, фізичні особи, які передали в оренду земельні ділянки, земельні частки (паї) такому платнику, втрачають право користування пільгою зі сплати земельного податку, передбаченою п. 281.3 ст. 281 ПКУ.
Слід зазначити, що відповідно до п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ спеціальний режим оподаткування єдиним податком запроваджено тимчасово з 1 квітня 2022 року до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України. При цьому згідно п.п. 9.9 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ ПКУ після припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України платники єдиного податку третьої групи, які на день припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України використовували особливості оподаткування, з першого дня місяця, наступного за місяцем припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, втрачають право на використання особливостей оподаткування, передбачених цим пунктом, і автоматично вважаються такими, що застосовують систему оподаткування, на якій такі платники податку перебували до обрання особливостей оподаткування, передбачених п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ ПКУ.
Водночас, якщо право на пільгу по земельному податку у платника виникає протягом року, то він звільняється від сплати податку починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому виникло це право. У разі втрати права на пільгу протягом року податок сплачується починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому втрачено це право (п. 284.2 ст. 284 ПКУ).
Враховуючи викладене вище, нарахування контролюючими органами сум земельного податку фізичним особам проводиться пропорційно періоду, протягом якого такі фізичні особи не користувались пільгами, встановленими ст. 281 ПКУ.
Разом з цим, платники плати за землю мають право звернутися до контролюючого органу за своїм місцем реєстрації у контролюючих органах або за місцем знаходження земельних ділянок для проведення звірки даних, зокрема, щодо права на користування пільгою зі сплати податку.
Відповідні роз’яснення розміщені на вебпорталі ДПС за посиланням: https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/578879.html.
Чи видаються в період воєнного часу ліцензії на операції з пальним?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) нагадує, що воєнний стан – це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Норми визначені Законом України від 12 травня 2015 року № 389 «Про правовий режим воєнного стану» (далі – Закон № 389).
З 24 лютого 2022 року по всій території України запроваджено воєнний стан Указом Президента України від 24.02.2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» (далі – Указ № 64), у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони відповідно до українського законодавства.
Згідно з пунктом 3 Указу № 64 у зв’язку з введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені ст.ст. 30 – 34, 38, 39, 41 – 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою ст. 8 Закону № 389.
Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі пальним, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом пального на території України визначено Законом України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 481).
Порядок видачі (переоформлення) ліцензій, зокрема, на право виробництва пального, оптової/роздрібної торгівлі пальним та зберігання пального встановлено ст.ст. 3 та 15 Закону № 481, які на сьогодні не містять норми щодо процедури видачі (переоформлення) ліцензій в умовах воєнного стану.
При цьому, постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 165 «Про зупинення строків надання адміністративних послуг та видачі документів дозвільного характеру» (із зміною, внесеною постановою Кабінету Міністрів України від 09 березня 2022 року № 233), зупинено строки надання адміністративних послуг суб’єктами їх надання та строки видачі дозвільними органами документів дозвільного характеру на час воєнного стану в Україні.
Зупинені строки будуть поновлені у місячний строк після припинення чи скасування воєнного стану на відповідній території України.
Разом з цим, згідно позиції Держаної регуляторної служби України як спеціально уповноваженого органу з питань ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності, у разі можливості видача документів дозвільного характеру та ліцензій може здійснюватися у строки встановлені законом (http://www.drs.gov.ua/permit_system/pozytsiya-drs-shhodo-okremyh-pytan-litsenzuvannya-ta-vydachi-dokumentiv-dozvilnogo-harakteru-u-sferi-gospodarskoyi-diyalnosti-v-umovah-voyennogo-stanu/).
Також, слід зазначити, що наказом ДПС від 24.02.2022 № 243-о «Про встановлення простою у роботі Державної податкової служби України та її територіальних органів» встановлено простій у роботі ДПС та її територіальних органів з метою збереження життя і здоров’я працівників, при цьому, наказами ДПС (№ 168 від 10.03.2022, № 189 від 14.04.2022) припинено простій в роботі територіальних органів ДПС з метою реалізації державної податкової політики, контролю за надходженням до бюджетів та державних цільових фондів податків, зборів, платежів, здійснення повноважень, передбачених законом в умовах дії правового режиму воєнного стану. Також передбачено можливість запроваджувати простій у роботі для забезпечення належної організації роботи, здійснення функціональних повноважень з урахуванням першочергового гарантування безпечних умов роботи, збереження життя і здоров’я підпорядкованих працівників із дотриманням вимог Кодексу законів про працю України.
Враховуючи вищевикладене, суб’єкти господарювання мають право звернутися до ДПС з метою отримання (переоформлення) ліцензії на право виробництва пального та до її територіальних органів щодо отримання (переоформлення) ліцензій на право оптової/роздрібної торгівлі пальним та зберігання пального, однак строки надання адміністративної послуги залежать від безпекової ситуації у відповідному регіоні в умовах дії правового режиму воєнного стану .
Чи призупинили податкові органи надання ІПК в період дії воєнного стану на території України?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) повідомляє, що строки надання індивідуальних податкових консультацій визначені ст. 52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
На період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, що вводиться в Україні, зупиняється перебіг строків, визначених ПКУ, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених ПКУ (п. 102.9 ст. 102 ПКУ).
Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України від 24 лютого2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ (п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
Підпунктом 69.9 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ передбачено, що для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім:
► дотримання строків реєстрації податкових накладних, розрахунків коригування до них в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої п. 46.2 ст. 46 ПКУ, сплати податків та зборів платниками податків;
► строків проведення камеральних перевірок, складення актів, подання та розгляду заперечень, визначення грошових зобов’язань, прийняття, надсилання та оскарження ППР за результатами камеральних перевірок, нарахування пені;
► строків проведення фактичних та документальних позапланових перевірок, складення актів, подання та розгляду заперечень, додаткових документів та пояснень, визначення грошових зобов’язань, прийняття, надсилання та оскарження ППР, адміністративного арешту майна за результатами фактичних перевірок.
Враховуючи викладене, на період дії воєнного стану на території України зупиняються строки надання індивідуальних податкових консультацій.
За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області
Коментарі: 0
| Залишити коментар
ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАН
13.07.2022 12:03
База нарахування єдиного внеску для роботодавців
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) нагадує.
Відповідно до п. 1 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) є роботодавці.
Згідно з п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464 єдиний внесок нараховується:
для платників, зазначених у п. 1 (крім абзацу сьомого) частини першої ст. 4 Закону № 2464, – на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці», та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами;
для платників, зазначених в абзаці сьомому п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464, – на суму грошового забезпечення кожної застрахованої особи, оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами; допомоги, надбавки або компенсації відповідно до законодавства.
Нововведення для фізичних осіб
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) нагадує.
Законом України від 30 листопада 2021 року № 1914 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень», зокрема підрозділ 1 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) доповнено новими пунктами, відповідно до яких:
до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) не включаються суми доходів, отриманих платником ПДФО у вигляді часткової або повної компенсації відсоткових (процентних) ставок, яка виплачується в рамках бюджетної програми «Забезпечення функціонування Фонду розвитку підприємництва» та державної програми впровадження фінансово-кредитних механізмів забезпечення громадян житлом на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України, а також суми коштів, отриманих платником ПДФО на безповоротній основі від Фонду розвитку інновацій (п.18 підрозділу 1 розділу ХХ ПКУ);
дохід, отриманий платником ПДФО від продажу (відчуження) майнових прав чи отриманий у результаті виконання зобов’язання, право вимоги за яким було посвідчено відповідними майновими правами, може бути зменшений на вартість таких майнових прав, що була задекларована особою як об’єкт декларування у порядку одноразового (спеціального) добровільного декларування відповідно до підрозділу 9 прим.4 розділу XX ПКУ (п. 19 підрозділу 1 розділу ХХ ПКУ).
встановлено, що за результатами 2021 та 2022 років при реалізації права на податкову знижку відповідно до положень ст. 166 ПКУ до податкової знижки платника ПКУ у звітному податковому році в повному обсязі включаються витрати на лікування гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, придбання лікарських засобів та/або виробів медичного призначення, необхідних для лікування гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, відповідно до виписки з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого або витягу з Реєстру медичних записів, записів про направлення та рецептів в електронній системі охорони здоров’я, витрати на вакцинування для профілактики гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, а також витрати на сплату страхових платежів (страхових внесків, страхових премій), сплачених страховику-резиденту за договорами страхування на випадок захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, такого платника ПДФО та членів його сім’ї першого ступеня споріднення (п. 20 підрозділу 1 розділу ХХ ПКУ).
Порядок реєстрації РРО та взяття його на облік контролюючим органом
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
Відповідно до глави 2 розд. II Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 із змінами та доповненнями (далі – Порядок), реєстрація реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) здійснюється в контролюючому органі за основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків.
Для реєстрації РРО суб’єкт господарювання або представник суб’єкта господарювання подає до контролюючого органу заяву про реєстрацію реєстраторів розрахункових операцій за ф. № 1-РРО (далі – реєстраційна заява за ф. № 1-РРО) (додаток 1 до Порядку) за ідентифікатором форми J/F1311405 в розділі «Введення звітності» приватної частини Електронного кабінету.
Представник суб’єкта господарювання може зареєструвати РРО за умови наявності документів, що посвідчують його особу та підтверджують надані йому повноваження.
Реєстраційна заява за ф. № 1-РРО має бути підписана керівником суб’єкта господарювання або фізичною особою – підприємцем чи представником суб’єкта господарювання за умови наявності документів, що посвідчують його особу та підтверджують надані йому повноваження, а також виконання вимог щодо електронної ідентифікації у разі подання заяви в електронній формі із зазначенням дати подання. Усі розділи реєстраційної заяви підлягають обов’язковому заповненню.
У випадках, передбачених Порядком, можливість подання суб’єктами господарювання в електронній формі документів, у тому числі реєстраційної заяви за ф. № 1-РРО, забезпечується в Електронному кабінеті, що функціонує відповідно до ст. 42 прим. 1 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ), або засобами телекомунікацій.
Суб’єкти господарювання можуть подавати реєстраційні заяви в електронній формі засобами телекомунікацій з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-ІV «Про електронні документи та електронний документообіг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 851) та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» (далі – Закон № 2155), та використання електронних документів із зазначенням обов’язкових реквізитів електронних документів.
Порядок та строки розгляду контролюючим органом реєстраційних заяв за ф. № 1-РРО, поданих в електронній формі, є такими самими, як і для реєстраційних заяв за ф. № 1-РРО, поданих у паперовій формі.
Датою та часом подання реєстраційної заяви в електронній формі до контролюючого органу є дата та час, зафіксовані у квитанції про доставку (перша квитанція).
У разі подання заяви в електронній формі суб’єкт господарювання може отримати реєстраційне посвідчення в електронній формі, що розміщене в Електронному кабінеті, або копію реєстраційного посвідчення засобами телекомунікацій на адресу своєї електронної пошти. Для цього в реєстраційній заяві суб’єкт господарювання зазначає спосіб отримання цього документа (в електронній формі на електронну пошту, адресу якої зазначено в заяві, в Електронному кабінеті або безпосередньо в контролюючому органі).
У разі відсутності підстав для відмови в реєстрації РРО посадова особа контролюючого органу не пізніше двох робочих днів з дня надходження реєстраційної заяви приймає рішення про можливість реєстрації РРО, формує та резервує фіскальний номер РРО в інформаційно-телекомунікаційній системі ДПС (далі – ІТС ДПС). У день резервування фіскального номера РРО в ІТС ДПС контролюючим органом, де проводиться реєстрація РРО, ДПС надсилає до центру сервісного обслуговування (далі – ЦСО) інформацію у вигляді довідки про резервування фіскального номера реєстратора розрахункових операцій за формою № 2-РРО (далі – довідка про резервування фіскального номера за ф. № 2-РРО) (додаток 2 до Порядку) за ідентифікатором форми J1411404 засобами телекомунікацій в електронній формі з дотриманням вимог Закону № 851 та Закону № 2155, та використання електронних документів із зазначенням обов’язкових реквізитів електронних документів.
Довідка про резервування фіскального номера за ф. № 2-РРО дійсна протягом трьох робочих днів з дати її надсилання до ЦСО.
Датою резервування фіскального номера РРО, яка зазначається в довідці про резервування фіскального номера, є дата, що відповідає даті формування фіскального номера РРО в ІТС ДПС.
Після закінчення робіт із введення РРО в експлуатацію ЦСО надсилає до контролюючого органу, де проводиться реєстрація РРО, примірники довідки про опломбування РРО та акта введення в експлуатацію РРО засобами телекомунікацій в електронній формі з дотриманням вимог законів у сфері електронного документообігу та використання електронних документів із зазначенням обов’язкових реквізитів електронних документів. Роботи з введення РРО в експлуатацію виконуються ЦСО відповідно до вимог експлуатаційних документів у строк, що не перевищує трьох діб з дати його інформування ДПС про резервування фіскального номера реєстратора.
Примірники довідки про опломбування РРО та акта введення в експлуатацію РРО вважаються надісланими ЦСО до ДПС у час та дату, що зазначені у квитанції про прийняття (реєстрацію) відповідного електронного документа (перша квитанція).
Протягом трьох робочих днів з дати надсилання до ЦСО довідки про резервування фіскального номера суб’єкт господарювання повинен забезпечити переведення РРО у фіскальний режим роботи (внесення фіскального номера до фіскальної пам’яті РРО, персоналізація та опломбування РРО в ЦСО).
Завершення процедури реєстрації РРО здійснюється на підставі довідки про опломбування РРО та акта введення в експлуатацію РРО, примірники яких у день введення в експлуатацію ЦСО надсилає до контролюючого органу, де проводиться реєстрація РРО. У разі ненадіслання зазначених документів у строк, визначений п. 13 глави 2 розд. II Порядку, довідка про резервування фіскального номера вважається недійсною, фіскальний номер скасовується датою резервування. Про таке скасування ДПС не пізніше наступного робочого дня інформує відповідний ЦСО, який зобов’язаний не розпочинати, або припинити, або скасувати процедуру введення в експлуатацію РРО.
Після отримання належним чином оформлених документів посадова особа контролюючого органу не пізніше наступного робочого дня проводить реєстрацію РРО шляхом внесення даних до ІТС ДПС, розміщує в Електронному кабінеті в електронній формі та/або надає (надсилає) суб’єкту господарювання реєстраційне посвідчення РРО за ф. № 3-РРО (додаток 3 до Порядку) за ідентифікатором форми J1413404 (далі – реєстраційне посвідчення за ф. № 3-РРО) , що засвідчує реєстрацію РРО в контролюючому органі.
Датою реєстрації РРО, яка зазначається в реєстраційному посвідченні за ф. № 3-РРО, є дата, що відповідає даті внесення даних до ІТС ДПС.
Контролюючим органом за місцем реєстрації РРО до реєстраційного посвідчення вносяться записи щодо назви та адреси господарської одиниці, де використовується РРО, а також найменування контролюючого органу за адресою такої господарської одиниці та дати початку обліку РРО у цьому органі.
У реєстраційній заяві за ф. № 1-РРО указується спосіб отримання реєстраційного посвідчення (поштою або безпосередньо в контролюючому органі) або його копії (електронною поштою).
Якщо суб’єктом господарювання обрано спосіб отримання реєстраційного посвідчення за ф. № 3-РРО поштою, оплату вартості поштових послуг суб’єкт господарювання має здійснити до отримання реєстраційного посвідчення за ф. № 3-РРО шляхом надання контролюючому органу поштових марок на суму, що відповідає вартості послуг поштового зв’язку з пересилання рекомендованого листа з повідомленням про вручення.
Документи, визначені главою 2 розд. II Порядку, можуть бути подані та отримані за наявності документа, що посвідчує особу, відповідальною особою суб’єкта господарювання або суб’єктом господарювання – фізичною особою – підприємцем, а також представником суб’єкта господарювання за умови наявності документів, що посвідчують його особу та підтверджують надані йому повноваження, а також виконання вимог щодо електронної ідентифікації у випадку подання документів в електронній формі.
Якщо контролюючий орган або пошта не може вручити суб’єкту господарювання реєстраційне посвідчення за ф. № 3-РРО через незнаходження посадових осіб суб’єкта господарювання, відмову прийняти таке реєстраційне посвідчення, відсутність за місцезнаходженням (місцем проживання) суб’єкта господарювання, контролюючий орган оформляє довідку, у якій зазначає причину неможливості вручення реєстраційного посвідчення за ф. № 3-РРО. Така довідка разом з реєстраційним посвідченням за ф. № 3-РРО зберігається в реєстраційній частині облікової справи суб’єкта господарювання. У цьому разі суб’єкт господарювання може отримати реєстраційне посвідчення в контролюючому органі до скасування реєстрації РРО згідно з Порядком.
При реєстрації резервного РРО у правому верхньому куті реєстраційного посвідчення за ф. № 3-РРО робиться відмітка «Резервний», у першому рядку відповідної таблиці в реєстраційному посвідченні за ф. № 3-РРО зазначаються назва та адреса господарської одиниці, де буде зберігатися резервний РРО, а в інших рядках – назви та адреси всіх господарських одиниць, де він може використовуватися. Щодо кожної господарської одиниці, де використовуватиметься резервний РРО, суб’єкт господарювання має завчасно повідомити як про об’єкт оподаткування відповідно до п. 63.3 ст. 63 ПКУ (повідомлення за ф. № 20-ОПП).
Реєстрація резервного РРО для використання та зберігання у господарський одиниці, на якій використовується як основний програмний РРО, проводиться в порядку, визначеному розд. ІІ Порядку.
Про право платника податку, який навчається в аспірантурі на отримання податкової знижки
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
Право платника податку на податкову знижку, підстави для її нарахування, перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, обмеження права на її нарахування визначені ст. 166 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ).
Відповідно до п.п. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 ПКУ платник податку має право включити до податкової знижки фактично здійснені ним протягом звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти таким платником податку та/або членом його сім’ї першого ступеня споріднення та/або особи, над якою встановлено опіку чи піклування, або яку влаштовано до прийомної сім’ї, дитячого будинку сімейного типу, якщо такого платника податку призначено відповідно опікуном, піклувальником, прийомним батьком, прийомною матір’ю, батьком-вихователем, матір’ю-вихователькою.
Основні правові, організаційні, фінансові засади функціонування системи вищої освіти встановлено Законом України від 01 липня 2014 року №1556-VII «Про вищу освіту» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 1556).
Згідно з пп. 1, 2 та 6 ст. 5 Закону № 1556 підготовка фахівців з вищою освітою здійснюється за відповідними освітніми програмами на рівнях вищої освіти, до яких, зокрема, належить третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень. При цьому здобуття вищої освіти на кожному рівні вищої освіти передбачає успішне виконання особою освітньої програми, що є підставою для присудження відповідного ступеня вищої освіти (доктора філософії/доктора мистецтва), який здобувається на третьому рівні вищої освіти на основі ступеня магістра під час навчання в аспірантурі/творчій аспірантурі.
Особи, які навчаються у закладах вищої освіти, є здобувачами вищої освіти, серед яких є аспірант – особа, зарахована до закладу вищої освіти (наукової установи) для здобуття ступеня доктора філософії/доктора мистецтва (пп. 1 та 2 ст. 61 Закону № 1556).
Враховуючи викладене, платник податку, який навчається в аспірантурі, є здобувачем вищої освіти і, відповідно, має право на податкову знижку за витратами, понесеними на користь закладу освіти за навчання в аспірантурі за кожний повний або неповний місяць навчання протягом звітного податкового року.
Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації про майновий стан і доходи, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року (п.п. 166.1.2 п. 166.1 ст. 166 ПКУ).
Ставки збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) інформує.
Відповідно до п. 8 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) сума збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – Збір) щодо задекларованих об’єктів визначається шляхом застосування до бази для нарахування Збору, визначеної згідно з п. 7 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, ставок у таких розмірах:
ставка 5 відс.:
щодо валютних цінностей, розміщених на рахунках у банках в Україні з дотриманням вимог п. 9 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, та щодо права грошової вимоги до резидентів України, визначених п.п. «а» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ;
щодо об’єктів декларування, визначених підпунктами «б» – «е» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, що знаходяться (зареєстровані) в Україні, крім тих, які оподатковуються за ставкою, визначеною п.п. 8.3 п. 8 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.
У цілях одноразового (спеціального) добровільного декларування для застосування передбаченої п.п. 8.1 п. 8 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ ставки Збору на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація) кошти декларанта в національній та іноземній валютах, банківських металах мають бути розміщені на рахунках у банках України.
Як альтернативу платник податків може обрати ставку 6 відс. із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно.
При цьому підпунктами «б» – «е» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування визначені такі активи:
б) нерухоме майно (земельні ділянки, об’єкти житлової і нежитлової нерухомості).
Для цілей цього підрозділу до нерухомого майна належать також об’єкти незавершеного будівництва, які:
не прийняті в експлуатацію або право власності на які не зареєстроване в установленому законом порядку, але майнові права на такі об’єкти належать декларанту на праві власності;
не прийняті в експлуатацію та розташовані на земельних ділянках, що належать декларанту на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або на праві довгострокової оренди або на праві суперфіцію;
в) рухоме майно, у тому числі:
транспортні засоби та інші самохідні машини і механізми;
інше цінне рухоме майно (предмети мистецтва та антикваріату, дорогоцінні метали, дорогоцінне каміння, ювелірні вироби тощо);
г) частки (паї) у майні юридичних осіб або в утвореннях без статусу юридичної особи, інші корпоративні права, майнові права на об’єкти інтелектуальної власності;
ґ) цінні папери та/або фінансові інструменти, визначені законом;
д) права на отримання дивідендів, процентів чи іншої аналогічної майнової вигоди, не пов’язані із правом власності на цінні папери, частки (паї) у майні юридичних осіб та/або в утвореннях без статусу юридичної особи;
е) інші активи фізичної особи, у тому числі майно, банківські метали, що не розміщені на рахунках, пам’ятні банкноти та монети, майнові права, що належать декларанту або з яких декларант отримує чи має право отримувати доходи на підставі договору про управління майном чи іншого аналогічного правочину та не сплачує власнику такого майна частину належного власнику доходу.
Ставка 9 відс.:
щодо валютних цінностей, розміщених на рахунках в іноземних банках або які зберігаються в іноземних фінансових установах, та щодо права грошової вимоги до нерезидентів України, визначених п.п. «а» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ;
щодо об’єктів декларування, визначених підпунктами «б» – «е» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, що знаходяться (зареєстровані) за кордоном, крім тих, які оподатковуються за ставкою, визначеною п.п. 8.3 п. 8 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.
У цілях одноразового (спеціального) добровільного декларування для застосування передбаченої п.п. 8.2 п. 8 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ ставки збору кошти декларанта в іноземній валюті на дату подання Декларації мають бути розміщені на рахунках у банках та/або інших фінансових установах за кордоном.
Як альтернативу платник податків може обрати ставку 11,5 відс. із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно.
Ставка 2,5 відс.:
щодо номінальної вартості державних облігацій України з терміном обігу більше ніж 365 днів без права дострокового погашення, придбаних декларантом у період з 01 вересня 2021 року до 31 серпня 2022 року до подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації.
Як альтернативу платник податків може обрати ставку 3 відс. із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно.
Водночас, згідно з п. 19 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ тимчасово з 01 вересня 2021 року по 01 березня 2022 року ставка Збору, визначена п.п. 8.2 п. 8 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, застосовується у розмірі 7 відсотків.
Як альтернативу платник податків може обрати ставку 9,5 відс. із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАН
12.07.2022 13:12
Повідомлення про оприлюднення проєкту наказу Міністерства фінансів України «Про внесення змін до Порядку функціонування Електронного кабінету»
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) звертає увагу, що на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/dlya-gromadskosti/dpa-i-gromadskist/gromadske-obgovorennya/proekti-ne-regulyatornih-aktiv/2022-rik/77456.html розміщено проєкт наказу Міністерства фінансів України «Про внесення змін до Порядку функціонування Електронного кабінету» (далі – проєкт наказу) розроблено з метою приведення наказу Міністерства фінансів України від 14 липня 2017 року № 637 «Про затвердження Порядку функціонування Електронного кабінету», зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 01 серпня 2017 року за № 942/30810 (зі змінами), у відповідність до пункту 9 розділу І Закону України від 30 листопада 2021 року № 1914-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень».
Проєктом наказу передбачено доповнення Порядку функціонування Електронного кабінету пунктами, які передбачають:
- отримання платником податків податкової інформації про інших платників податків за попередньо наданою згодою таких осіб, у вигляді документа за встановленою формою, в електронному вигляді з накладанням печатки контролюючого органу;
- надання платником податків через Електронний кабінет контролюючому органу згоду на розкриття іншому платнику податків податкової інформації про нього у самостійно визначеному обсязі, шляхом вибору інформації, яка може бути надана платнику податків.
Розробником проєкту наказу є Державна податкова служба України.
Зауваження та пропозиції до проєкту наказу приймаються протягом місяця з дня його оприлюднення на адресу розробника: 04655, Львівська площа, буд. 8, Державна податкова служба України, Департамент електронних сервісів, е-mail: post@tax.gov.ua.
Робота зі зверненнями громадян, яка проводиться Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) інформує.
Всебічний розгляд звернень громадян, задоволення їх законних прав та інтересів є пріоритетним напрямком роботи органів державної влади, відповідальним обов’язком службових осіб, фактором забезпечення суспільно-політичної та економічної стабільності в державі.
На виконання вимог Закону України від 2 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» (далі – Закон № 393) та Указу Президента України від 07 лютого 2008 року № 109/2008 «Про першочергові заходи щодо забезпечення реалізації та гарантування конституційного права на звернення до органів державної влади та органів місцевого самоврядування», Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) забезпечено можливість реалізації громадянами конституційного права на звернення.
ГУ ДПС здійснюється розгляд звернень громадян, які надійшли, як у письмовому так і в електронному вигляді на електронні поштові скриньки, у тому числі dp.zvern436@tax.gov.ua, безпосередньо до ГУ ДПС, за завданням ДПС України та від державних спеціалізованих сервісів «Урядова гаряча лінія 1545», «Гаряча лінія голови Дніпропетровської ОДА» та «Пульс».
Так, за січень – червень 2022 року до ГУ ДПС надійшло 196 звернень громадян, з них: 196 заяв, у тому числі 1 колективне звернення від 2 громадян.
Загальна тематика письмових звернень:
- контрольно-перевірочна робота – 45 звернень (22,96 %);
- консультації з питань податкового законодавства – 76 звернень (38,78%);
- облік в Державному реєстрі – 25 звернень (12,76%);
На виконання статей 22 та 23 Закону № 393 в ГУ ДПС передбачено проведення особистого прийому громадян керівниками ГУ ДПС та керівниками структурних підрозділів ГУ ДПС. Прийом громадян проводиться відповідно до затвердженого графіку, не рідше двох разів на місяць.
На виконання вимог Закону України від 17.03.2020 № 533-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19)», ГУ ДПС на період коронавіруса скасовано проведення особистих прийомів.4/
У зв’язку з карантином у січні – червні 2022 року особистих прийомів не проводилось.
Результати опрацювання інформації, отриманої від ДПС України, засобами сервісів «Пульс», «Урядова гаряча лінія 1545» та «Гаряча лінія голови Дніпропетровської ОДА»
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) інформує.
За січень – червень 2022 року до сервісу «Пульс» на розгляд надійшло 125 інформаційних карток зі зверненнями від фізичних і юридичних осіб щодо дій або бездіяльності працівників структурних підрозділів Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) (далі – звернення).
У порівнянні з аналогічним періодом 2021 року загальна кількість звернень платників податків на «Пульс» у 2022 році зменшилась на 299 одиниць. (січень – червень 2021 року – 424 картки).
Найбільшу питому вагу складають звернення з наступних питань:
- щодо роботи структурних підрозділів ГУ ДПС – 36 звернень (28,8 %);
- щодо реєстрації податкових накладних та звітності в електронному вигляді – 21 (16,8 %);
- щодо якості надання адміністративних послуг – 7 (5,6 %);
- щодо роботи центрів обслуговування платників – 7 звернень (5,6 %).
Всі інформаційні картки, які перебували на розгляді в ГУ ДПС, своєчасно опрацьовані та розглянуті відповідно до вимог норм діючого законодавства.
За січень – червень 2022 року ГУ ДПС забезпечено своєчасний розгляд 111 звернень, які надійшли на розгляд від державного спеціалізованого сервісу «Урядова гаряча лінія 1545» і 6 звернень, що надійшли від сервісу «Гаряча лінія голови Дніпропетровської ОДА».
За відповідний період 2021 року на «Урядову гарячу лінію 1545» надійшло 325 звернень, а на сервіс «Гаряча лінія голови Дніпропетровської ОДА» – 30 звернень.
Доступ до публічної інформації
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) інформує.
Протягом січня – червня 2022 року до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) надійшло 108 запитів на отримання публічної інформації. У порівнянні з аналогічним періодом 2021 року кількість запитів зменшилось на 49 одиниць або на 31,21% (за січень – червень 2021 року – 157 письмових запитів).
Згідно з аналізом результатів опрацювання запитів на публічну інформацію:
- 85 – задоволено, з наданням інформації або відкритої інформації;
- 1 – надіслано за належністю;
- 21 – не відповідали вимогам ст. 1 Закону України від 13 січня 2011 року № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації» із змінами про що запитувачам надані відповідні роз’яснення;
- 1 – станом на 01.07.2022 знаходиться на виконані.
З метою поліпшення інформаційного обміну з платниками податків при ГУ ДПС діє електронна поштова скринька dp.public@tax.gov.ua, запити на публічну інформацію з якої протягом кожного робочого дня приймаються працівниками контролюючого органу.
Крім того, ГУ ДПС для забезпечення прозорості діяльності здійснює оприлюднення публічної інформації у формі 4 наборів відкритих даних на «Єдиному державному webпорталі відкритих даних», data.gov.ua та субсайті «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області».
Особливості оподаткування військовим збором військовослужбовців
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) звертає увагу, що 09.07.2022 набрав чинності Закон України від 19 червня 2022 року № 2308-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування військовим збором грошового забезпечення військовослужбовців та інших осіб, які беруть безпосередню участь у бойових діях в умовах воєнного стану» (далі – Закон № 2308).
Законом № 2308 п.п. 1.7 пункту 16 прим.1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України після абзацу другого доповнено новим абзацом, відповідно до якого, у період дії правового режиму воєнного стану не підлягають оподаткуванню військовим збором доходи у вигляді грошового забезпечення працівників правоохоронних органів, військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та інших осіб на період їх безпосередньої участі в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації.
У зв’язку з цим абзац третій вважається абзацом четвертим.
Закон № 2308 опубліковано в офіційному виданні «Голос України» від 09.07.2022 № 141 і він набрав чинності з дня його опублікування.
До уваги податкових агентів!
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) нагадує, що податкові агенти зобов’язані подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (ПДФО), а також сум нарахованого єдиного внеску (з розбивкою по місяцях звітного кварталу), до контролюючого органу за основним місцем обліку. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику ПДФО – фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не допускається.
Норми передбачені п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15.12.2020 № 773) затверджені форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Порядок).
Пунктом 1 розд. II Порядку визначено, що Розрахунок подається окремо за кожний квартал (податковий період) з розбивкою по місяцях звітного кварталу протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного кварталу. Розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку протягом звітного періоду.
Згідно з п. 1 розд. III Порядку заголовна частина Розрахунку містить інформацію щодо обраного платником типу Розрахунку, зокрема, інформацію про додатки, що є його невід’ємною частиною.
У разі незаповнення того чи іншого рядка Розрахунку та додатків до нього через відсутність операції такий рядок прокреслюється (п. 3 розд. II Порядку).
Порядок заповнення Додатка 4 «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» (далі – Додаток 4ДФ) до Розрахунку визначено п. 4 розд. IV Порядку, яким не передбачено окремих норм щодо можливості неподання додатку 4ДФ до Розрахунку за наявності обов’язку щодо подання Розрахунку.
Анулювання реєстрації як платника ПДВ: що з зобов’язаннями по товарам/послугам?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) звертає увагу, що порядок нарахування податкових зобов’язань з ПДВ при анулюванні реєстрації платника податку визначено п. 184.7 ст. 184 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), згідно з яким якщо товари/послуги, необоротні активи, суми податку по яких були включені до складу податкового кредиту, не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, такий платник податку в останньому звітному (податковому) періоді не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника податку зобов’язаний визначити податкові зобов’язання по таких товарах/послугах, необоротних активах виходячи із звичайної ціни відповідних товарів/послуг чи необоротних активів, крім випадків анулювання реєстрації як платника податку внаслідок реорганізації платника податку шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону.
Підпунктом 14.1.71 п. 14.1 ст. 14 ПКУ встановлено, що звичайною ціною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено ПКУ. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін. Це визначення не поширюється на операції, що визнаються контрольованими відповідно до ст. 39 ПКУ.
У разі якщо ціни (націнки) на товари (роботи, послуги) підлягають державному регулюванню згідно із законодавством, звичайною вважається ціна, встановлена відповідно до правил такого регулювання. Це положення не поширюється на випадки, коли встановлюється мінімальна ціна продажу або індикативна ціна. У такому разі звичайною ціною вважається ціна, визначена сторонами договору, але не нижче за мінімальну або індикативну ціну.
Якщо під час здійснення операції обов’язковим є проведення оцінки, вартість об’єкта оцінки є підставою для визначення звичайної ціни для цілей оподаткування.
Ринкова ціна – ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати на добровільній основі, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності – однорідних) товарів (робіт, послуг) у порівняних економічних (комерційних) умовах (п.п. 14.1.219 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Отже, платник податку, у якого на дату анулювання реєстрації як платника ПДВ обліковуються товари/послуги, необоротні активи, суми податку по яких були включені до складу податкового кредиту, та які не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, повинен не пізніше такої дати нарахувати податкові зобов’язання за цими товарами/послугами, необоротними активами виходячи з їх звичайної ціни, яка відповідає рівню ринкових цін за правилами, визначеними п.п. 14.1.219 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.
З метою отримання переліку офіційних джерел, які містять інформацію про ринкові ціни необхідно звернутися до:
► Міністерства економіки України як до головного органу у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує, зокрема, формування та реалізацію державної цінової політики та формування державної політики з контролю за цінами;
► державних органів статистики, до яких згідно ст. 11 Закону України від 17 вересня 1992 року № 2614 «Про державну статистику» із змінами і доповненнями відносяться:
► центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики;
► функціональні органи державної статистики – підприємства, установи та організації, які знаходяться у сфері управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики.
Який термін подання звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) нагадує, що неприбуткові підприємства, установи та організації, визначені п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), подають звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації (далі – Звіт) за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та річну фінансову звітність.
Норми визначені абзацом дев’ятим п. 46.2 ст. 46 ПКУ.
Підпунктом 133.4.7 п. 133.4 ст. 133 ПКУ встановлено, що для неприбуткових організацій, які відповідають вимогам п. 133.4 ст. 133 ПКУ та внесені до Реєстру неприбуткових установ та організацій, встановлюється річний податковий (звітний) період, крім випадків, передбачених п.п. 133.4.3 п. 133.4 ст. 133 ПКУ.
Податкові декларації, крім випадків, передбачених ПКУ, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює, зокрема календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 п. 49.18 ст. 49 ПКУ – протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (п.п. 49.18.3 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).
Поряд з цим п.п. 133.4.3 п. 133.4 ст. 133 ПКУ встановлено, що у разі недотримання неприбутковою організацією вимог, визначених п. 133.4 ст. 133 ПКУ, а для релігійної організації – вимог, визначених абзацом другим п.п. 133.4.1 і п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 ПКУ, така неприбуткова організація зобов’язана подати у строк, визначений для місячного податкового (звітного) періоду, Звіт за період з початку року (або з початку визнання організації неприбутковою в установленому порядку, якщо таке визнання відбулося пізніше) по останній день місяця, в якому вчинено таке порушення, та зазначити і сплатити суму самостійно нарахованого податкового зобов’язання з податку на прибуток. Податкове зобов’язання розраховується виходячи із суми операції (операцій) нецільового використання активів. Така неприбуткова організація виключається контролюючим органом з Реєстру неприбуткових установ та організацій та вважається платником податку на прибуток для цілей оподаткування з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому вчинено таке порушення.
За період з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому вчинено таке порушення, по 31 грудня податкового (звітного) року така неприбуткова організація зобов’язана щокварталу подавати до контролюючого органу податкову декларацію з податку на прибуток (з наростаючим підсумком), сплачувати податок у строк, визначений для квартального періоду та подавати фінансову звітність у порядку, встановленому для платників податку на прибуток.
З наступного податкового (звітного) року така неприбуткова організація подає податкову декларацію з податку на прибуток і фінансову звітність та сплачує податок на прибуток у порядку, встановленому розд. ІІІ ПКУ для платників податку на прибуток.
Тобто, неприбутковими підприємствами, установами та організаціями, що відповідають вимогам, встановленим у п. 133.4 ст. 133 ПКУ, зокрема внесені контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій, Звіт подається за базовий звітний (податковий) рік протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.
До уваги юридичних осіб – платників податку на нерухомість!
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) повідомляє, що база оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи із загальної площі кожного окремого об’єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об’єкт.
Норми передбачені п.п. 266.3.3 п. 266.3 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування податкову декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Декларація) за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально (п.п. 266.7.5 п. 266.7 ст. 266 ПКУ).
Формою Декларації, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 № 408 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15.11.2018 № 897), передбачено заповнення додатка 2 «Розрахунок № _ у частині об’єктів нежитлової нерухомості», у колонці 2 «Код типу об’єкта» якого зазначається код типу об’єкта відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженого наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 17.08.2000 № 507 із змінами та доповненнями (далі – Класифікатор).
Відповідно до Класифікатора будівлі класифікуються за їх функціональним призначенням. Будівлі, що використовуються або запроектовані для декількох призначень, повинні бути ідентифіковані за однією класифікаційною ознакою відповідно до головного призначення.
Пунктом 2 частини першої ст. 2 Закону України від 01 липня 2014 року № 1952-ІV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» із змінами і доповненнями встановлено, що єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, – Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (далі – Державний реєстр прав).
Згідно з п.п. 2 п. 29 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року № 1141 із змінами та доповненнями, до Державного реєстру прав вносяться відомості про об’єкт будівництва (закінчений будівництвом об’єкт), зокрема:
► ідентифікатор об’єкта в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва, – у разі коли об’єкту присвоєно відповідний ідентифікатор (присвоюється, зокрема, будинку, будівлі, споруді (у тому числі в комплексі), складовим частинам будинку, будівлі, споруди (квартирам, гаражним боксам, машиномісцям, іншим житловим та нежитловим приміщенням, які після прийняття об’єкта в експлуатацію є самостійними об’єктами нерухомого майна;
► тип об’єкта;
► загальна, житлова площа приміщень об’єкта (для закінчених будівництвом об’єктів, що мають відповідні показники).
Враховуючи зазначене, у колонці 2 «Код типу об’єкта» додатка 2 до Декларації відображається відповідний тип (код) складових частин об’єкта нежитлової нерухомості – майнового комплексу, який визначається на підставі документів про право власності з врахуванням їх класифікаційних ознак та функціонального призначення відповідно до Класифікатора.
Нормами чинного законодавства не передбачено обмежень щодо надання в оренду власного нерухомого майна фізособами, які зареєстровані ФОП
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) інформує, що відповідно до ст. 41 Конституції України від 28 червня 1996 року № 254к/96-ВР зі змінами та доповненнями кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Частиною першою ст. 320 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV зі змінами та доповненнями визначено, що власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом.
Підпунктом 291.5.3 п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп фізичні особи – підприємці, які надають в оренду земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 гектара, житлові приміщення та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 400 кв. метрів, нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 900 кв. метрів.
Нормами чинного законодавства не передбачено обмежень щодо надання в оренду власного нерухомого майна фізичними особами, які зареєстровані суб’єктами господарювання.
Отже, фізичні особи – підприємці можуть надавати власне майно в оренду за умови, що здавання в оренду нерухомого майна такою фізичною особою не здійснюється в межах підприємницької діяльності платника єдиного податку.
Оподаткування доходу від надання нерухомості в оренду (суборенду, емфітевзис), житловий найм (піднайм) здійснюється відповідно до п. 170.1 ст. 170 ПКУ.
Отримання КЕП для ПРРО
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) звертає увагу, що отримання кваліфікованого електронного підпису (далі – КЕП) для програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – ПРРО) без відвідування відокремленого пункту реєстрації (далі – ВПР) можливе виключно для юридичних осіб (керівника або посадової особи) за наявності чинного КЕП.
Інструкцію щодо дистанційного формування сертифікатів для ПРРО (для юридичних осіб) наведено у розділі «Отримання електронних довірчих послуг, у тому числі для програмних РРО» офіційного інформаційного ресурсу Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС (далі – Надавач) (https://acskidd.gov.ua) у підрозділі «Підготовка документів та реєстрація» в категорії «електронна печатка для РРО (Юридична особа)».
Фізичним особам – підприємцям для отримання КЕП для ПРРО необхідно звернутися до ВПР з відповідними реєстраційними документами.
Перелік реєстраційних документів можна переглянути у розділі «Отримання електронних довірчих послуг, у тому числі для програмних РРО» офіційного інформаційного ресурсу Надавача, обравши категорію «електронна печатка для РРО (Фізична особа)».
Фізособі суб’єктом господарювання виплачується орендна плата: що з єдиним внеском?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) доводить до відома, що відповідно до п. 1 частини 1 ст. 7 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) для підприємств, установ та організацій, які використовують працю фізосіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з ФОП, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань), є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та сума винагороди фізособі за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.
Згідно з частиною першою 1 ст. 759 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає іншій стороні (орендареві) за плату на певний строк у володіння та користування майно для здійснення господарської діяльності. Поточний ремонт речі, переданої у найм, провадиться наймачем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, відносини, які виникають при укладенні договору найму (оренди), не мають ознак правовідносин, що регулюють виконання робіт або надання послуг.
Враховуючи зазначене вище, єдиний внесок не нараховується на суму орендної плати, виплаченої на користь фізособи згідно договору найму (оренди) нерухомого (рухомого) майна.
На вебпорталі ДПС розміщено реєстр платників, які використовують єдиний рахунок
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що порядок функціонування єдиного рахунка та виконання норм статті 35 прим. 1 Податкового кодексу України центральними органами виконавчої влади, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2020 року № 321 зі змінами та доповненнями (далі – Постанова № 321).
Інформація за визначеним платником з реєстру платників, які використовують єдиний рахунок (крім реєстраційного номера облікової картки платника податків або серії (за наявності) та номера паспорта фізичної особи), є доступною на офіційному вебпорталі ДПС в рубриці Головна/Інформація з реєстрів https://cabinet.tax.gov.ua/registers.
Відповідно до п. 7 Постанови № 321 у реєстрі платників, які використовують єдиний рахунок, зазначається:
► найменування або прізвище, ім’я та по батькові платника;
► податковий номер або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органові і мають відмітку в паспорті);
► дата включення платника до реєстру платників, які використовують єдиний рахунок;
► дата виключення платника з реєстру платників, які використовують єдиний рахунок.
Юрособа повідомлення про набуття участі у КІК, якщо набуття частки відбулося до 31.12.2021, не подає
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) інформує, що Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» зі змінами та доповненнями розділ I Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доповнено ст. 39 прим. 2 «Контрольовані іноземні компанії», яка відповідно до Закону України від 17 грудня 2020 року № 1117-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збору даних та інформації, необхідних для декларування окремих об’єктів оподаткування» набрала чинності з 01 січня 2022 року.
Так, відповідно до п.п. 39 прим. 2.5.5 п. 39 прим. 2.5 ст. 39 прим. 2 ПКУ, зокрема, юридична особа – резидент України зобов’язана повідомляти контролюючий орган про:
► кожне безпосереднє або опосередковане набуття частки в іноземній юридичній особі або початок здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою, що призводить до визнання такої юридичної особи контролюючою особою відповідно до вимог ст. 39 прим. 2 ПКУ;
► заснування, створення або набуття майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи;
► кожне відчуження частки в іноземній юридичній особі або припинення здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою, що призводить до втрати визнання такої юридичної особи контролюючою особою відповідно до вимог ст. 39 прим. 2 ПКУ;
► ліквідацію або відчуження майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи.
Повідомлення надсилається до контролюючого органу протягом 60 днів з дня такого набуття (початку здійснення фактичного контролю) або відчуження (припинення фактичного контролю). Форма і порядок надсилання такого повідомлення встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Форма та порядок надсилання до контролюючого органу Повідомлення про набуття (початок здійснення фактичного контролю) або відчуження частки (припинення фактичного контролю) резидентом в іноземній юридичній особі або майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 22.09.2021 № 512 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.11.2021 за № 1525/37147 (далі – Повідомлення).
Отже, якщо набуття частки в контрольованій іноземній компанії відбулося до 31.12.2021 то підстав для подання Повідомлення не виникає, оскільки Повідомлення подається до контролюючого органу, зокрема, юридичними особами – резидентами України по факту такого набуття, що відбулось, починаючи з 01.01.2022 року.
За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області
Коментарі: 0
| Залишити коментар
ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАН
11.07.2022 11:09
Бізнес Дніпропетровщини працює: у контролюючому органі обліковується понад 261 тис. платників податків
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) інформує.
Станом на 01.07.2022 у Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області на обліку знаходиться 261 654 платників податків: юридичних осіб – 114 305, фізичних осіб – 147 349.
Нагадуємо, що для взяття на облік за неосновним місцем обліку, платник податків подає до відповідного контролюючого органу заяву про взяття на облік за неосновним місцем обліку за формою № 17-ОПП (далі – заява за ф. № 17-ОПП).
Заява за ф. № 17-ОПП може бути подана як до контролюючого органу за неосновним місцем обліку, так і до контролюючого органу за основним місцем обліку.
Також взяття на облік за неосновним місцем обліку здійснюється на підставі:
► повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП, та якщо у такому повідомленні платник податків визначив контролюючий орган, у якому бажає стати на облік за неосновним місцем обліку за місцезнаходженням відповідного об’єкта оподаткування;
► заяви для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність за формою № 5-ОПП, та якщо у такій заяві платник зазначив про бажання стати на облік за неосновним місцем обліку в контролюючому органі за місцезнаходженням робочого місця.
У такому разі платник податків звільняється від обов’язку подання до контролюючого органу заяви за ф. № 17-ОПП.
Погашення податкових векселів: особливості
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) доводить до відома наступне.
Державна податкова служба України надала рекомендації щодо практичного застосування окремих норм законодавства в частині погашення податкових векселів, термін погашення за яким припав на період дії правового режиму воєнного стану на території України.
Так, з урахуванням змін, внесених Законом України від 12 травня 2022 року № 2260-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» до підпунктів 69.1 та 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ), які набрали чинності 27.05.2022, передбачено, зокрема, що:
► у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов’язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, реєстрації акцизних накладних, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов'язковим виконанням таких обов'язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні (підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПКУ);
► платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов'язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов'язків, граничний термін виконання яких припадає на період, починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану», за умови сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року (підпункт 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПКУ);
► платники податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, у яких відновилася можливість виконувати свої податкові обов'язки, граничний термін виконання яких припадає на період, починаючи з 24 лютого 2022 року до дня відновлення можливості платника податків, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов'язків, передбачених ПКУ, за умови виконання ними таких податкових обов'язків, щодо сплати податків і зборів, протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платників податків;
► для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім дотримання строків сплати податків та зборів платниками податків (підпункт 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПКУ).
Векселедавець для цілей розділу VI ПКУ – це суб'єкт господарювання – виробник, який одержує (підпункт 14.1.22 пункту 14.1 статті 14 ПКУ):
► з акцизного складу спирт етиловий для виробництва алкогольних напоїв, визначених статтею 225, а також для виробництва окремих видів продукції, визначених пунктом 229.1 статті 229 розділу VI ПКУ;
► з нафтопереробного підприємства або ввозить на митну територію України нафтопродукти, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, для їх використання залежно від напряму, визначеного підпунктами 229.2 – 229.8 статті 229 розділу VI ПКУ.
Податковий вексель, авальований банком (податкова розписка) (далі – податковий вексель для цілей розділу VI ПКУ), – простий вексель, авальований банком, що видається векселедавцем: до отримання з акцизного складу спирту етилового, до отримання з нафтопереробного підприємства нафтопродуктів, речовин, що використовуються як компоненти моторних палив, або до ввезення нафтопродуктів на митну територію України і є забезпеченням виконання ним зобов'язання сплатити суму акцизного податку у строк, визначений статтями 225, 229 ПКУ (підпункт 14.1.176 пункту 14.1 статті 14 ПКУ).
Податковий вексель вважається погашеним у разі сплати акцизного податку або документального підтвердження факту цільового використання підакцизної продукції згідно підпунктів 229.1.8, 229.2.11, 229.3.13, 229.4.11, 229.5.13, 229.6.10, 229.7.12 відповідних пунктів 229.1, 229.2, 229.3, 229.4, 229.5, 229.6, 229.7 статті 229 ПКУ шляхом подання довідки про її цільове використання, яка погоджується представником податкового посту, встановленого на підприємстві, і підтверджує її використання:
► спирту етилового – для виробництва продукції, визначеної у підпункті 229.1.1 статті 229 ПКУ (виноматеріалів, лікарських засобів, продуктів органічного синтезу, продукції хімічного і технічного призначення, тощо);
► легких та важких дистилятів, а також скрапленого газу та бутану, ізобутану – як сировини у виробництві етилену;
► нафтопродуктів та речовин, що використовуються як компоненти моторних палив - як сировини для виробництва в хімічній промисловості.
Погашення векселів на бензини авіаційні або паливо для реактивних двигунів здійснюється шляхом реєстрації акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних на операції за визначеними ПКУ напрямками. Акцизні накладні на такі операції складаються на підставі первинних документів (підпункт 229.8 статті 229 ПКУ).
Погашення векселя, який видається при отриманні спирту етилового для виробництва алкогольних напоїв (стаття 225 ПКУ) здійснюється на підставі сплаченої суми акцизного податку в рахунок погашення податкового векселя, наявної митної декларації за експортними операціями, а також документів складених відповідно до Порядку проведення розрахунку суми зменшення акцизного податку, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1260 (Акта про фактично отриману кількість спирту та розрахунку акцизного податку та Розрахунку суми зменшення акцизного податку на суму податку, визначену виходячи із фактично втраченої кількості спирту етилового неденатурованого під час транспортування та зберігання, у процесі виробництва готової продукції, а також з фактично повернутого невиправного браку).
З урахуванням наведеного, погашення податкових векселів, які є забезпеченням виконання зобов'язання сплатити суму акцизного податку, термін сплати за якими припав на період дії правового режиму воєнного стану на території України, здійснюється у такі строки:
► у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов'язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, у т.ч. виконанням обов'язків з погашення податкових векселів з акцизного податку – здійснюється протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні, з урахуванням вимог Порядку;
► платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов'язки щодо дотримання термінів сплати податків – погашення податкових векселів, термін сплати яких припав на період з 24.02.2022 до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» здійснюється у строк не пізніше 31 липня 2022 року;
► платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов'язки щодо дотримання термінів сплати податків – погашення податкових векселів, термін сплати яких припав на період з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» здійснюється у строк не пізніше строків, визначених у податкових векселях;
► платники податків, у яких відновилася можливість виконувати свої податкові обов'язки, граничний термін виконання яких припадає на період, починаючи з 24 лютого 2022 року до дня відновлення можливості платника податків – протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платників податків.
При цьому, відсутність можливості щодо своєчасного виконання свого податкового обов’язку щодо дотримання термінів сплати податків та зборів не позбавляє векселедавця права виконати його за податковими векселями з акцизного податку шляхом документального підтвердження цільового використання отриманого підакцизного товару до закінчення періоду дії правового режиму воєнного стану на території України (за наявності належним чином оформлених документів).
Слід враховувати, що для погашення векселів щодо бензинів авіаційних та палива для реактивних двигунів, використаних на операції, що визначені пунктом 229.8 статті 229 ПКУ, у разі заправлення повітряних суден достатньо лише акцизних накладних на операції з такого заправлення, складених суб'єктами господарювання, які здійснюють авіапаливозабезпечення згідно з чинним сертифікатом на відповідність вимогам авіаційних правил України на здійснення наземного обслуговування, виданим уповноваженим органом з питань цивільної авіації, або суб'єктами господарювання, які мають посвідчення про допуск до експлуатації постійного злітно-посадкового майданчика, видане уповноваженим органом з питань цивільної авіації відповідно до вимог авіаційних правил України, тоді як у інших випадках окрім акцизної накладної необхідно надати пакет первинних документів та договорів на реалізацію пального, що підтверджують реалізацію пального по всьому ланцюгу реалізації пального від виробника/імпортера до суб’єктів, визначених у підпунктах 2 – 4 підпункту 229.8 статті 229 ПКУ.
З урахуванням цих особливостей, погашення векселів щодо бензинів авіаційних та палива для реактивних двигунів, яке має здійснюватися, зокрема на підставі акцизних накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі акцизних накладних, та беручи до уваги передбачені підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПКУ строки реєстрації акцизних накладних (протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні), погашення податкових векселів, термін погашення яких припав на період воєнного часу, здійснюється у такі строки та за таких умов:
► у період воєнного часу - може бути здійснено за зверненням платника, наявності акцизних накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі акцизних накладних;
► протягом шести місяців після припинення або-скасування воєнного стану в Україні (підпункт 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПКУ) – у інших випадках – за зверненням платника, наявності акцизнихн акладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі акцизних накладних, протягом періоду шести місяців після припинення або скасування воєнного стану
У разі повернення пального постачальнику реєструватись платником акцизного податку, як особа яка реалізує пальне, не потрібно
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) нагадує, що відповідно до абзацу першого п.п. 212.3.4 п. 212.3 ст. 212 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) особи, які здійснюватимуть реалізацію пального, підлягають обов’язковій реєстрації як платники акцизного податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, постійних представництв, місцем проживання фізичних осіб – підприємців (ФОП) до початку здійснення реалізації пального.
Пунктом 231.1 ст. 231 ПКУ встановлено, що платник акцизного податку при реалізації пального зобов’язаний скласти в електронній формі акцизну накладну за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД реалізованого пального та зареєструвати в Єдиному реєстрі акцизних накладних (далі – ЄРАН) з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи.
Право на складання акцизних накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники акцизного податку в порядку, передбаченому ст. 212 ПКУ (п. 231.4 ст. 231 ПКУ).
Згідно з п. 231.2 ст. 231 ПКУ особа, яка реалізує пальне будь-яким іншим особам – не платникам податку зобов’язана скласти акцизну накладну в одному примірнику.
Відповідно до п. 231.7 ст. 231 ПКУ якщо після реалізації пального відбувається повернення частини чи всього обсягу пального особі, яка реалізує пальне, або виникає потреба у виправленні помилок, допущених при складанні акцизної накладної, показники такої акцизної накладної підлягають коригуванню шляхом складання розрахунку коригування та реєстрації його в ЄРАН.
Складання розрахунків коригування здійснюється у такій самій кількості примірників, як і кількість примірників акцизної накладної, до якої вони складаються.
Розрахунок коригування, складений платником податку до акцизних накладних з реалізації пального або спирту етилового не платникам акцизного податку підлягає реєстрації у ЄРАН таким платником податку.
Отже, при поверненні пального постачальнику суб’єктом господарювання – неплатником акцизного податку такий суб’єкт господарювання не зобов’язаний реєструватися платником акцизного податку, як особа яка реалізує пальне.
Яким чином декларант може скористатися правом одноразового (спеціального) добровільного декларування, у разі наявності у нього коштів в національній та іноземній валютах у готівковій формі?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) звертає увагу, що відповідно до п.п. «г» п. 5 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктами декларування не можуть бути, зокрема, кошти в національній та іноземній валютах, які на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація) перебувають у готівковій формі.
Разом з тим, п. 9 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ передбачено, що для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування декларант має розмістити кошти в національній та іноземній валютах у готівковій формі та/або банківських металах на поточних рахунках із спеціальним режимом використання в банках України (далі – спеціальні рахунки) до подання Декларації.
Декларант з метою забезпечення виконання положень п. 9 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ звертається до банку для відкриття спеціального рахунку. Порядок відкриття, закриття, зарахування коштів на спеціальний рахунок і здійснення контролю за операціями за таким рахунком встановлюються Національним банком України.
Таким чином, декларант, який бажає задекларувати кошти в національній та іноземній валютах у готівковій формі, повинен до подання Декларації розмістити такі кошти на поточних рахунках із спеціальним режимом використання в банках України.
Як пов’язуються між собою ПРРО, господарські одиниці та касири?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) повідомляє, що програмний реєстратор розрахункових операцій (далі – ПРРО) реєструється на окрему господарську одиницю, реквізити якої зазначаються у розрахунковому документі (чеку).
Касир, що здійснює розрахункові операції засобами такого ПРРО, має засвідчувати відкриття зміни, проведення розрахункової операції шляхом накладання на повідомлення про відкриття зміни, розрахунковий документ/Z-звіт свого електронного підпису або електронної печатки суб’єкта господарювання, на якого зареєстровано ПРРО (J/F1391802). Форма розміщена в розділі «Введення звітності» приватної частини Електронного кабінету.
Заповнення РК у разі зміни ціни частини товарів однієї номенклатури
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) доводить до відома, що механізм коригування кількісних та/або вартісних показників розділу Б податкової накладної у зв’язку, зокрема, із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, включаючи наступний за постачанням перегляд цін визначено п. 23 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267 із змінами.
Якщо після складання податкової накладної і реєстрації її в Єдиному реєстрі податкових накладних відбувається зміна ціни частини кількості однієї номенклатури товарі/послуг, то платник ПДВ складає розрахунок коригування (РК) до податкової накладної (ПН), в якому:
► відповідні показники рядка ПН, що коригується, зокрема кількість, а також обсяг постачання та сума ПДВ, зазначаються зі знаком «–» (обнуляється (виводиться в «0») рядок ПН, який коригується). При цьому показники з граф 6 та 7 розділу Б податкової накладної переносяться до граф 7 та 8 розділу Б РК (графа 7 заповнюється зі знаком «–»); графи 9 та 10 не заповнюються;
► додається(ються) новий(і) рядок(ки) з правильними показниками, якому(им) присвоюється новий(і) черговий(і) порядковий(і) номер(и), що не зазначався(лися) в ПН.
У графі 2.1 всіх рядків такого РК зазначається код причини коригування 104, що відповідає причині коригування «Зміна номенклатури», та присвоюється однаковий порядковий номер групи коригування.
Розділ «А» РК заповнюється в загальному порядку.
Щодо отримання довідки про сплачений нерезидентом в Україні податок на прибуток (доходи) в електронному вигляді
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) звертає увагу, що порядок видачі довідки про сплачений нерезидентом в Україні податок на прибуток (доходи) та форма цієї довідки затверджені наказом Міністерства фінансів України від 03.12.2012 № 1264 (далі – Порядок № 1264).
Відповідно до п. 4 Порядку № 1264 письмове звернення нерезидента про надання довідки про сплачений нерезидентом в Україні податок на прибуток (доходи) (далі – Довідка) надсилається до відповідного податкового органу безпосередньо або через особу, яка здійснює на користь нерезидента виплату доходів з джерелом їх походження з України, або через уповноважену особу, яка повинна підтвердити свої повноваження.
Звернення має бути подане українською мовою або іноземною мовою разом з офіційним перекладом українською мовою. Звернення обов’язково повинно містити відомості про нерезидента та відомості про джерело доходу.
Відповідно до п. 42 прим. 1.2 ст. 42 прим. 1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених ПКУ та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання ПКУ та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, в тому числі, шляхом подання звернень в електронній формі.
Вхід до Електронного кабінету здійснюється за посиланням https://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпорталі ДПС.
Доступ до приватної частини Електронного кабінету надається після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, або через Інтегровану систему електронної ідентифікації – id.gov.ua (MobileID та BankID).
Режим «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету дозволяє платнику надіслати звернення (лист тощо) до відповідного органу ДПС. Форма підготовки такої кореспонденції передбачає вибір наступних реквізитів: регіон в якому знаходиться орган ДПС, орган ДПС, до якого направляється документ, тип документу, тематику та заповнення короткого змісту документу і можливість завантаження сканованого документу (файл повинен бути у форматі pdf із обмеженням розміру не більше 5 МБ).
Інформацію щодо отримання та реєстрації звернення в органі ДПС платник може переглянути у вкладці «Вхідні» меню «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету.
Поряд з цим п. 2 Порядку № 1264 визначено, що Довідка видається органом ДПС за місцезнаходженням (місцем проживання) резидента або постійного представництва нерезидента, що здійснює на користь нерезидента будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України.
Довідка або обґрунтована відмова у її видачі видається на бланку органу ДПС за підписом керівника органу ДПС протягом 5 робочих днів від дати одержання письмового Звернення нерезидента або уповноваженої ним особи (п. 3 Порядку № 1264).
Отримання платником Довідки у формі електронного документу не передбачено законодавством України.
Які встановлені ставки екологічного податку з 01.01.2022?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) нагадує, що статтями 243, 245 – 248 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлені ставки екологічного податку:
► за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення (ст. 243 ПКУ);
► за скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти (ст. 245 ПКУ);
► за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах (ст. 246 ПКУ);
► за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) (ст. 247 ПКУ);
► за тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк (ст. 248 ПКУ).
Крім того, абзацом дев’ятим п. 4 розділу XIX «Прикінцеві положення» ПКУ передбачено, що Кабінет Міністрів України щорічно до 01 червня у разі необхідності вносить до Верховної Ради України проект закону про внесення змін до ПКУ щодо ставок оподаткування, визначених в абсолютних значеннях, з урахуванням індексів споживчих цін, індексів цін виробників промислової продукції, зокрема з екологічного податку.
Законом України від 30 листопада 2021 року № 1914-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» внесено зміни, зокрема, до статей 243, 245 – 248 ПКУ, відповідно до яких з 01.01.2022 збільшено ставки екологічного податку.
При цьому п. 37 підрозд. 5 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що за податковими зобов’язаннями з екологічного податку, що виникли:
● з 1 січня 2022 року до 31 грудня 2022 року включно, ставки податку становлять 30 відсотків ставок, передбачених пп. 245.1 і 245.2 ст. 245 ПКУ;
● з 1 січня 2023 року до 31 грудня 2023 року включно, ставки податку становлять 60 відсотків ставок, передбачених пп. 245.1 і 245.2 ст. 245 ПКУ;
● з 1 січня 2024 року до 31 грудня 2024 року включно, ставки податку становлять 90 відсотків ставок, передбачених пп. 245.1 і 245.2 ст. 245 ПКУ;
● з 1 січня 2025 року, ставки податку становлять 100 відсотків ставок, передбачених пп. 245.1 і 245.2 ст. 245 ПКУ.
Закон України № 2261: спеціальний механізм справляння рентної плати
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) доводить до відома, що 27.05.2022 набрав чинності Закон України від 12 травня 2022 року № 2261-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей визначення рентної плати за користування надрами для видобування газу природного на період дії воєнного стану» (далі – Закон № 2261).
Закон № 2261 передбачає запровадження спеціального механізму справляння рентної плати за користування надрами для видобування газу природного (далі – Рента) за видобуті, за визначений статтею 257 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) граничний термін, обсяги газу природного (далі – Газ), крім обсягів Газу, що у такому періоді розміщені надрокористувачем у підземному сховищі Газу.
Зокрема, платникам Ренти за обсяги Газу, крім обсягів Газу, призначеного для виконання спеціальних обов’язків щодо формування ресурсу Газу для побутових споживачів та виробників теплової енергії, тимчасово (у період з 1 квітня 2022 року до останнього дня (включно) третього календарного місяця після припинення або скасування воєнного стану в Україні) надано право не сплачувати податкові зобов’язання з Ренти за обсяги Газу видобутого та закачаного до підземних сховищ у звітному (податковому) періоді (далі – закачаний Газ).
Водночас на період дії Закону з 1 квітня 2022 року до останнього дня (включно) третього календарного місяця після припинення або скасування воєнного стану в Україні на платників Ренти за Газ з метою підтвердження обсягів закачаного Газу покладено обов’язок подавати центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, не пізніше граничного строку подання податкової декларації з Ренти за Газ, копії актів про рух Газу в сховищах у відповідному місці (абзац сьомий п.п. 69.30 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ).
Система обліку обсягів Газу, розміщених надрокористувачем у підземному сховищі Газу, а також застосування середньозваженої ефективної податкової ставки Ренти, яка у кожному звітному (податковому) періоді обчислюватиметься кожним надрокористувачем за результатами декларування податкових зобов’язань за фактичною ціною реалізації Газу обсягів кожної категорії Газу, забезпечить можливість здійснення контролюючими органами податкового адміністрування податкових зобов’язань за об’єктами оподаткування Рентою, які виконуються як за обсяги Газу за звітний (податковий) період, так і за обсяги Газу, що виконуються у разі реалізації (переходу права власності) таких обсягів Газу у майбутніх звітних (податкових) періодах.
Звертаємо увагу, що скористатися правом не сплачувати податкові зобов’язання з Ренти за Газ у частині закачаного Газу за відповідний звітний (податковий) період, включаючи квітень 2022 року, можуть платники Ренти, які дотримуються припису абзацу сьомого п.п. 69.30 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ.
Платникам рентної плати про сплату податкових зобов’язань за червень 2022 року
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) нагадує, що сума податкових зобов’язань з рентної плати за: користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини; за користування радіочастотним ресурсом України; транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами територією України; транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України, визначена у податковій декларації, сплачується платником до бюджету протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання такої податкової декларації.
Звертаємо увагу платників рентної плати за: користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини; за користування радіочастотним ресурсом України; транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами територією України; транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України на необхідність сплатити податкових зобов’язань: за червень 2022 року – до 29 липня 2022 року включно.
У червні до загального фонду держбюджету надійшло 8,5 млрд грн акцизного податку
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) інформує.
У червні 2022 року платниками до загального фонду Держаного бюджету України перераховано 8,5 млрд грн акцизного податку з вироблених та ввезених товарів. Це на 13,6 відс., або на 1 млрд грн більше червня минулого року та на 14,9 відс., або на 1,1 млрд грн більше індикативного показника.
Позитивної динаміки в надходженнях акцизного податку досягнуто у розрізі основних видів підакцизних товарів, зокрема, лікеро-горілчаної продукції та тютюнових виробів.
Так, у червні цього року з вироблених та ввезених на митну територію України тютюнових виробів надійшло 6,8 млрд гривень. Це на 13,3 відс., або на 0,8 млрд грн більше червня минулого року та на 14,9 відс., або на 0,9 млрд грн більше індикативного показника.
Надходження акцизного податку у червні 2022 року з виробленої та ввезеної на митну територію України лікеро-горілчаної продукції склали 0,7 млрд гривень. Це на 1,1 відс., або на 8 млн грн більше ніж минулого року та на 13,6 відс., або на 87 млн грн більше індикативного показника.
Нагадуємо, що з 1 травня 2022 року набрали чинності законодавчі зміни щодо перенесення на виробників та імпортерів тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, обов’язку сплати 5-відс. акцизного податку з роздрібного продажу тютюнових виробів.
Так, у червні 2022 року за звітний період травень 2022 року виробниками та імпортерами було задекларовано 285 млн грн 5-відс. акцизного податку. Крім того, 248 млн грн 5-відс. акцизного податку з роздрібної торгівлі тютюновими виробами задекларовано суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі по залишках не реалізованих тютюнових виробів, вироблених до 1 квітня 2022 року.
Загалом декларування 5-від. акцизного податку з роздрібної торгівлі тютюновими виробами виробниками, імпортерами та суб’єктами роздрібної торгівлі у червні 2022 року за звітний період травень 2022 року склали 533 млн грн, що у 2,3 раза більше середньомісячних показників 2022 року та у 2 рази 2021 року.
У червні до загального фонду держбюджету надійшло 8,5 млрд грн акцизного податку
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) інформує.
У червні 2022 року платниками до загального фонду Держаного бюджету України перераховано 8,5 млрд грн акцизного податку з вироблених та ввезених товарів. Це на 13,6 відс., або на 1 млрд грн більше червня минулого року та на 14,9 відс., або на 1,1 млрд грн більше індикативного показника.
Позитивної динаміки в надходженнях акцизного податку досягнуто у розрізі основних видів підакцизних товарів, зокрема, лікеро-горілчаної продукції та тютюнових виробів.
Так, у червні цього року з вироблених та ввезених на митну територію України тютюнових виробів надійшло 6,8 млрд гривень. Це на 13,3 відс., або на 0,8 млрд грн більше червня минулого року та на 14,9 відс., або на 0,9 млрд грн більше індикативного показника.
Надходження акцизного податку у червні 2022 року з виробленої та ввезеної на митну територію України лікеро-горілчаної продукції склали 0,7 млрд гривень. Це на 1,1 відс., або на 8 млн грн більше ніж минулого року та на 13,6 відс., або на 87 млн грн більше індикативного показника.
Нагадуємо, що з 1 травня 2022 року набрали чинності законодавчі зміни щодо перенесення на виробників та імпортерів тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, обов’язку сплати 5-відс. акцизного податку з роздрібного продажу тютюнових виробів.
Так, у червні 2022 року за звітний період травень 2022 року виробниками та імпортерами було задекларовано 285 млн грн 5-відс. акцизного податку. Крім того, 248 млн грн 5-відс. акцизного податку з роздрібної торгівлі тютюновими виробами задекларовано суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі по залишках не реалізованих тютюнових виробів, вироблених до 1 квітня 2022 року.
Загалом декларування 5-від. акцизного податку з роздрібної торгівлі тютюновими виробами виробниками, імпортерами та суб’єктами роздрібної торгівлі у червні 2022 року за звітний період травень 2022 року склали 533 млн грн, що у 2,3 раза більше середньомісячних показників 2022 року та у 2 рази 2021 року.
За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області
Коментарі: 0
| Залишити коментар
ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАН
08.07.2022 13:00
Роялті на користь нерезидента: коли збільшується фінансовий результат до оподаткування?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) звертає увагу, що відповідно до п.п. 140.5.6 п. 140.5 ст. 140 Податкового кодексу України (ПКУ) фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується, зокрема на суму витрат по нарахуванню роялті (крім операцій, визнаних контрольованими відповідно до ст. 39 ПКУ) на користь нерезидента (у тому числі нерезидента, зареєстрованого у державах (на територіях), зазначених у п.п. 39.2.1.2 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ), що перевищує суму доходів від роялті, збільшену на 4 відсотки чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за даними фінансової звітності за рік, що передує звітному (крім суб’єктів господарювання, які провадять діяльність у сфері телебачення і радіомовлення відповідно до Закону України «Про телебачення і радіомовлення»), а для банків – в обсязі, що перевищує 4 відсотки доходу від операційної діяльності (за вирахуванням податку на додану вартість) за рік, що передує звітному.
Фінансовий результат до оподаткування збільшується на всю суму витрат по нарахуванню роялті (крім операцій, визнаних контрольованими відповідно до ст. 39 ПКУ) на користь нерезидента (у тому числі нерезидента, зареєстрованого у державах (на територіях), зазначених у п.п. 39.2.1.2 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ), якщо такі операції не мають ділової мети. Обов’язок доведення обставин, передбачених цим абзацом, покладається на контролюючий орган із застосуванням відповідних положень ст. 39 ПКУ. При цьому інші коригування, передбачені п.п. 140.5.6 п. 140.5 ст.140 ПКУ, не застосовуються, а сума цього коригування щодо такої операції зменшується на суму коригування, передбаченого абзацом першим п.п. 140.5.6 п. 140.5 ст.140 ПКУ, якщо платник податку на прибуток підприємств (податок) самостійно вже застосував це коригування щодо такої операції.
Вимоги п.п.140.5.6 п. 140.5 ст.140 ПКУ не застосовуються платником податку, якщо:
► операція не є контрольованою та сума таких витрат підтверджується платником податку за цінами, визначеними за принципом «витягнутої руки», відповідно до процедури, встановленої ст. 39 ПКУ, але без подання звіту.
У випадку незастосування вимог п.п. 140.5.6 п. 140.5 ст.140 ПКУ на підставі абзаців третього та четвертого п.п. 140.5.6 п. 140.5 ст.140 ПКУ фінансовий результат до оподаткування збільшується у порядку, передбаченому п.п. 140.5.2 прим.1 п. 140.5 ст. 140 ПКУ. При цьому інші коригування, передбачені п.п. 140.5.6 п. 140.5 ст.140 ПКУ, не застосовуються.
Норми п.п. 140.5.6 п. 140.5 ст.140 ПКУ застосовуються за результатами податкового (звітного) року.
Щодо включення до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника ПДФО додаткового блага
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) нагадує, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) включаються, зокрема:
► дохід, отриманий платником ПДФО як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 Податкового кодексу України (ПКУ)) у вигляді:
а) вартості використання житла, інших об'єктів матеріального або нематеріального майна, що належать роботодавцю, наданих платнику ПДФО в безоплатне користування, або компенсації вартості такого використання, крім випадків, коли таке надання зумовлено виконанням платником ПДФО трудової функції відповідно до трудового договору (контракту) чи передбачено нормами колективного договору або відповідно до закону в установлених ними межах;
б) вартості майна та харчування, безоплатно отриманого платником податку, крім випадків, визначених ПКУ для оподаткування прибутку підприємств.
Додатково до винятків, передбачених підпунктом «а» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ, не вважаються додатковим благом платника ПДФО доходи, одержані у формі та розмірах, що підлягають включенню роботодавцем до собівартості реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, а також кошти, вартість послуг, проживання, проїзду, харчування, спортивного одягу, аксесуарів, взуття та інвентарю, колясок для осіб з інвалідністю, у тому числі які призначені для участі осіб з інвалідністю в фізкультурно-реабілітаційних та спортивних заходах, лікарських та медико-відновлюваних засобів та інших доходів, наданих (виплачених) платнику податку – учаснику спортивних (крім професійного спорту), фізкультурно-оздоровчих заходів, заходів з фізкультурно-оздоровчої діяльності та фізкультурно-спортивної реабілітації, що фінансуються з бюджету та/або бюджетними організаціями, іншими неприбутковими організаціями, внесеними до Реєстру неприбуткових організацій та установ на дату надання таких коштів.
Також не вважається додатковим благом платника ПДФО сплачена суб’єктом кінематографії вартість товарів та послуг, а саме проїзду, проживання, харчування, охорони, страхування, медичного обслуговування, тренування, навчання, що пов’язані з участю такого платника податку у виробництві аудіовізуальних творів, що виробляються (створюються) суб’єктами кінематографії України, якщо це передбачено умовами договору з такими платниками податку та/або режисерським сценарієм аудіовізуального твору.
Також не вважається додатковим благом платника ПДФО сплачена закладом культури вартість товарів та послуг, а саме проїзду, проживання, харчування, охорони, страхування, медичного обслуговування, тренування, що пов’язані з участю такого платника ПДФО у створенні та показі (проведенні) культурних, у тому числі гастрольних, заходів, якщо це передбачено умовами договору з такими платниками ПДФО.
Норми встановлені п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ.
Оподаткування прибутку контрольованих іноземних компаній
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) інформує, що платник податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) – резидент, що визнається контролюючою особою щодо контрольованої іноземної компанії, зобов’язаний визначити частину прибутку контрольованої іноземної компанії відповідно до положень ст. 39 прим.2 Податкового кодексу України (ПКУ) та включити її до загального оподатковуваного доходу, що відображається в річній податковій декларації та оподатковується за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ.
У разі якщо контрольована іноземна компанія розподіляє прибуток або його частину на користь контролюючої особи, і така особа фактично отримує розподілені кошти (як безпосередньо, так і через ланцюг опосередкованого володіння), застосовуються такі правила:
► у разі розподілу контролюючою особою прибутку контрольованої іноземної компанії (його частини) до моменту подання звіту про контрольовані іноземні компанії та включення зазначеної частини прибутку контрольованої іноземної компанії до загального оподатковуваного доходу, що відображається в річній податковій декларації, до такого фактично отриманого (розподіленого) доходу застосовується ставка податку, визначена п.п. 167.5.4 пункту 167.5 статті 167 ПКУ.
При цьому відповідна частина прибутку контрольованої іноземної компанії не підлягає повторному включенню до загального оподатковуваного доходу після подання звіту про контрольовані іноземні компанії;
► у разі розподілу контролюючою особою прибутку контрольованої іноземної компанії (його частини) після подання звіту про контрольовані іноземні компанії та включення зазначеної частини прибутку контрольованої іноземної компанії до загального оподатковуваного доходу, що відображається в річній податковій декларації, але до закінчення другого календарного року, наступного за звітним, здійснюється перерахунок податку із прибутку контрольованої іноземної компанії, відображеного в податковій декларації, із застосуванням ставки ПДФО, визначеної п.п. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 ПКУ. Контролююча особа – резидент України має право подати уточнюючу річну податкову декларацію, що відображає результати такого перерахунку. При цьому отримана частина прибутку контрольованої іноземної компанії не підлягає повторному включенню до загального оподатковуваного доходу в календарному році, в якому вона фактично отримана (розподілена);
► у разі розподілу контролюючою особою прибутку контролюючої іноземної компанії (його частини) після моменту подання звіту про контрольовані іноземні компанії та включення зазначеної частини прибутку контрольованої іноземної компанії до загального оподатковуваного доходу, що відображається в річній податковій декларації, після закінчення календарного другого року, наступного за звітним, перерахунок податку не здійснюється. При цьому отримана частина прибутку контрольованої іноземної компанії не підлягає повторному включенню до загального оподатковуваного доходу в календарному році, в якому вона фактично отримана (розподілена);
► сума ПДФО, що підлягає сплаті з прибутку контрольованої іноземної компанії (як розподіленого, так і не розподіленого), зменшується на суму корпоративного податку або іншого аналогічного податку, що стягується згідно із законодавством іноземних держав, та фактично сплаченого контрольованою іноземною компанією, включаючи податки, що були утримані у джерела виплати із суми доходу, отриманого контрольованою іноземною компанією.
Сума такого податку визначається як загальна сума податку, що була фактично сплачена контрольованою іноземною компанією за результатами відповідного звітного (податкового) періоду (корпоративного податку або іншого аналогічного податку, що стягується згідно із законодавством іноземних держав, – сплачена протягом звітного періоду) пропорційна частці контролюючої особи в такій контрольованій іноземній компанії, відображеній у звіті про контрольовані іноземні компанії.
Платник податків має право скористатися таким зменшенням за умови документального підтвердження фактичної сплати. Копії документів, що підтверджують факт такої сплати, подаються платником податків разом із податковою декларацією.
При цьому сума зменшення ПДФО, визначеного абзацом першим п.п. 170.13.2.4. п. п.170.13.2 п. 170.13 ст. 170 ПКУ, не може перевищувати суму податкового зобов’язання фізичної особи щодо прибутку такої контрольованої іноземної компанії.
Сума прибутку контрольованої іноземної компанії, отримана у вигляді дивідендів від юридичних осіб України (як безпосередньо, так і опосередковано через ланцюг підконтрольних юридичних осіб) відповідно до п. п. 39 прим.2.3.2.7 п.п. 39 прим.2.3.2 п. 39 прим.2.3 ст. 39 прим.2 ПКУ, вважається сумою дивідендів, отриманих від українських юридичних осіб безпосередньо контролюючою особою.
Така сума включається до складу загального оподатковуваного доходу контролюючої особи звітного періоду, протягом якого контрольованою іноземною компанією отримано дивіденди, і підлягає оподаткуванню:
► отримана від юридичних осіб України - платників податку на прибуток (крім інститутів спільного інвестування) за ставкою, визначеною п.п. 167.2 ст. 167 ПКУ;
► отримана від інститутів спільного інвестування, суб’єктів господарювання, які не є платниками податку на прибуток, за ставкою, визначеною п.п. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 ПКУ.
При цьому така сума не враховується під час визначення частини прибутку контрольованої іноземної компанії згідно з п.п. 39 прим.2.3.2.7 п.п. 39 прим.2.3.2 п. 39 прим.2.3 ст. 39 прим.2 ПКУ, а також не підлягає подальшому оподаткуванню під час її фактичної виплати на користь контролюючої особи відповідно до підпункту 170.13.2 пункту 170.13 статті 170 ПКУ.
Норми передбачені п. 170.13 ст. 170 ПКУ.
Порядок оподаткування операцій з продажу (обміну) об'єктів рухомого майна
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) повідомляє, що дохід платника податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) від продажу (обміну) об'єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується за ставкою, визначеною в п. 167.2 ст. 167 Податкового кодексу України (ПКУ).
Дохід від продажу (обміну) об’єкта рухомого майна (крім легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів) визначається виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу (міни), але не нижче оціночної вартості цього об’єкта, визначеної згідно із законом.
Дохід від продажу (обміну) легкового автомобіля, мотоцикла, мопеда визначається виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу (міни), але не нижче середньоринкової вартості відповідного транспортного засобу або не нижче його оціночної, ринкової вартості, визначеної згідно із законом (за вибором платника ПДФО).
Середньоринкова вартість легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів визначається щокварталу центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері економічного розвитку, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (для кожної марки, моделі таких транспортних засобів з урахуванням року випуску та пробігу, на підставі аналізу фактичних цін продажу відповідних транспортних засобів), і оприлюднюється на офіційному вебсайті цього органу в режимі вільного доступу до 10 числа місяця, наступного за звітним кварталом.
Як виняток із положень п. 173.1 ст. 173 ПКУ, дохід, отриманий платником ПДФО від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року одного з об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, не підлягає оподаткуванню.
Дохід, отриманий платником ПДФО від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року другого об’єкта рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ.
Дохід, отриманий платником ПДФО від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року третього та наступних об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда або іншого транспортного засобу підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ.
Дохід, отриманий платником ПДФО від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року третього та наступних об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда або іншого транспортного засобу, може бути зменшений на вартість такого об’єкта рухомого майна, що була задекларована особою як об’єкт декларування у порядку одноразового (спеціального) добровільного декларування), відповідно до підрозділу 9 прим.4 розділу XX ПКУ.
У разі якщо стороною договору купівлі-продажу об'єкта рухомого майна є юридична особа чи самозайнята особа, така особа вважається податковим агентом платника податку та зобов'язана виконати всі визначені цим розділом функції податкового агента. При цьому податковий агент утримує податок за ставками, визначеними відповідно до пунктів 173.1 або 173.2 ст. 173 ПКУ з урахуванням інформації про черговість продажу рухомого майна, зазначеної платником податку у договорі купівлі-продажу чи в окремій заяві.
У разі продажу (обміну) об’єкта рухомого майна за посередництвом юридичної особи (її філії, відділення, іншого відокремленого підрозділу) або представництва нерезидента чи фізичної особи - підприємця або укладення та оформлення договорів відчуження транспортних засобів у присутності посадових осіб органів, які здійснюють реєстрацію (перереєстрацію) транспортних засобів, такий посередник або відповідний орган виконує функції податкового агента стосовно подання до контролюючого органу інформації про суму доходу та суму сплаченого до бюджету податку в порядку та строки, встановлені для податкового розрахунку, а платник податку під час укладання договору зобов’язаний самостійно сплатити до бюджету податок з доходу від операцій з продажу (обміну) об’єктів рухомого майна.
Норми встановлені ст. 173 ПКУ.
Податок на додану вартість: дата виникнення податкових зобов'язань
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) доводить до відома, що для ПДВ датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку – дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої – дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника ПДВ;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів – дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг – дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», незалежно від дати накладення електронного підпису.
За операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб'єкти підприємницької діяльності (підрядники та субпідрядники) можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до п.п. 14.1.266 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (ПКУ).
У разі постачання товарів або послуг з використанням торговельних автоматів або іншого подібного устаткування, що не передбачає наявності касового апарата, контрольованого уповноваженою на це фізичною особою, датою виникнення податкових зобов'язань з ПДВ вважається дата виймання з таких торговельних апаратів або подібного устаткування грошової виручки. Правила інкасації зазначеної виручки встановлюються Національним банком України.
У разі постачання товарів за договорами товарного кредиту (товарної позики, розстрочки), умови яких передбачають сплату (нарахування) відсотків, датою збільшення податкових зобов'язань з ПДВ у частині таких відсотків вважається дата їх нарахування згідно з умовами відповідного договору.
У разі якщо постачання товарів/послуг через торговельні автомати здійснюється з використанням жетонів, карток або інших замінників національної валюти, датою збільшення податкових зобов'язань з ПДВ вважається дата постачання таких жетонів, карток або інших замінників національної валюти.
У разі якщо постачання товарів/послуг здійснюється з використанням кредитних або дебетових карток, дорожніх, комерційних, іменних або інших чеків, датою збільшення податкових зобов'язань з ПДВ вважається дата, що засвідчує факт постачання платником ПДВ товарів/послуг покупцю, оформлена податковою накладною, або дата виписування відповідного рахунка (товарного чека), залежно від того, яка подія відбулася раніше.
Датою виникнення податкових зобов’язань з ПДВ лізингодавця (орендодавця) для операцій з фінансового лізингу (фінансової оренди) є дата фактичної передачі об’єкта фінансового лізингу (фінансової оренди) у володіння та користування лізингоодержувачу (орендарю).
Датою виникнення податкових зобов'язань з ПДВ у разі постачання товарів/послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів є дата зарахування таких коштів на банківський рахунок платника ПДВ або дата отримання відповідної компенсації у будь-якій іншій формі, включаючи зменшення заборгованості такого платника податку за його зобов'язаннями перед бюджетом.
Датою виникнення податкових зобов'язань з ПДВ у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення.
У випадках, передбачених статтею 191 ПКУ, дата виникнення податкових зобов’язань визначається з урахуванням положень статті 191 ПКУ.
Датою виникнення податкових зобов'язань за операціями з постачання нерезидентами суб’єктам господарювання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, є дата списання коштів з банківського рахунка платника ПДВ в оплату послуг або дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг нерезидентом, залежно від того, яка з подій відбулася раніше.
Датою виникнення податкових зобов'язань виконавця довгострокових договорів (контрактів) є дата фактичної передачі виконавцем результатів робіт за такими договорами (контрактами).
Для цілей пункту 187.9 статті 187 ПКУ довгостроковий договір (контракт) – це будь-який договір на виготовлення товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва та якщо договорами, які укладені на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапного їх здавання.
Платники ПДВ, які постачають теплову енергію, природний газ (крім скрапленого), надають послуги з транспортування та/або розподілу природного газу, інші житлово-комунальні послуги, перелік яких визначений законом, нараховують плату за абонентське обслуговування, послуги (роботи), вартість яких включається до складу плати за послугу з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій чи послугу з управління багатоквартирним будинком, фізичним особам, бюджетним установам, незареєстрованим як платники податку, а також житлово-експлуатаційним конторам, управителям багатоквартирних будинків, квартирно-експлуатаційним частинам, об’єднанням співвласників багатоквартирних будинків, іншим платникам податку, які здійснюють збір коштів від зазначених покупців з метою подальшого їх перерахування продавцям таких товарів (надавачам послуг) у рахунок компенсації їх вартості, визначають дату виникнення податкових зобов’язань та податкового кредиту за касовим методом.
Зазначене правило визначення дати виникнення податкових зобов'язань поширюється також на операції з постачання зазначених товарів/послуг для житлово-експлуатаційних контор, управителів багатоквартирних будинків та бюджетних установ, що отримують такі товари/послуги, якщо вони зареєстровані як платники ПДВ.
Для цілей пункту 187.10 статті 187 ПКУ послугами (роботами), вартість яких включається до складу плати за послугу з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій чи послугу з управління багатоквартирним будинком, вважаються послуги з технічного обслуговування ліфтів та диспетчерських систем, систем протипожежної автоматики та димовидалення, обслуговування димових та вентиляційних каналів, внутрішньобудинкових систем, прибирання будинкової та прибудинкової території, купівлі електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку, а також інші послуги, які надаються житлово-експлуатаційними конторами чи управителями багатоквартирних будинків зазначеним у пункті 187.10 статті 187 ПКУ покупцям за їхній рахунок.
Попередня (авансова) оплата вартості товарів, що вивозяться за межі митної території України чи ввозяться на митну територію України, не змінює значення сум ПДВ, які відносяться до податкового кредиту або податкових зобов'язань платника ПДВ, такого експортера або імпортера.
Норми встановлені ст. 187 ПКУ.
Спеціальний режим оподаткування ПДВ діяльності щодо виробів мистецтва, предметів колекціонування або антикваріату
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) інформує, що у випадках, визначених ст. 210 Податкового кодексу України (ПКУ), операції з постачання виробів мистецтва, предметів колекціонування або антикваріату підлягають оподаткуванню ПДВ згідно з нормами цієї статті та не підлягають оподаткуванню в загальному порядку, встановленому розділом V ПКУ.
При цьому, терміни вживаються в такому значенні:
▪ культурні цінності – вироби мистецтва, предмети колекціонування або антикваріату – товари, що належать до товарних позицій за кодами 9701-9706 згідно з УКТ ЗЕД;
▪ дилер – платник податку, який придбаває (набуває за іншими цивільно-правовими договорами), у тому числі шляхом ввезення на митну територію України, культурні цінності, незалежно від мети та цілей їх ввезення, з метою їх подальшого перепродажу, незалежно від того, діє така особа від свого імені або від імені іншої особи за винагороду;
▪ маржинальний прибуток (без урахування податку) – це сума, отримана у вигляді різниці між ціною продажу товарів та ціною їх придбання, розрахованих за звичайними цінами.
У разі продажу культурних цінностей на публічних торгах (аукціонах) його організатор прирівнюється з метою оподаткування до дилера відповідно до цього підпункту.
У разі постачання культурних цінностей застосовується спеціальна схема оподаткування маржинального прибутку, отриманого дилером, відповідно до положень ст. 210 ПКУ.
Маржинальна схема застосовується до постачання дилером культурних цінностей, якщо такі цінності були поставлені йому однією із зазначених нижче осіб:
а) особою, що не зареєстрована як платник ПДВ;
б) платником ПДВ, якщо операція з постачання ним таких культурних цінностей звільняється від оподаткування або не підлягає оподаткуванню згідно з розділом V ПКУ;
в) платником ПДВ, якщо цим платником ПДВ при постачанні культурних цінностей був нарахований податок за маржинальною схемою;
г) авторами культурних цінностей чи їх правонаступниками.
Маржинальна схема може застосовуватися дилером до операцій з постачання на митній території України культурних цінностей, що були ввезені дилером у митному режимі імпорту.
Базою оподаткування для операцій з постачання дилером культурних цінностей є його маржинальний прибуток (без урахування податку), до якого застосовується ставка, визначена підпунктом «а» пункту 193.1 статті 193 ПКУ.
На операції з постачання на митній території України дилером, який застосовує правила, встановлені ст. 210 ПКУ, податкова накладна не виписується.
Дилер, який придбаває культурні цінності в осіб, визначених у пункті 210.4 статті 201 ПКУ, не має права на податковий кредит.
На операції з вивезення культурних цінностей у митному режимі експорту нульова ставка ПДВ не застосовується.
Платник ПДВ, що придбаває культурні цінності в дилера, який застосовує маржинальну схему, не має права вимагати податкову накладну та відносити до податкового кредиту суму ПДВ, сплаченого на маржинальний прибуток.
Дилер зобов'язаний вести окремий податковий облік операцій з придбання та постачання культурних цінностей та окремий облік операцій з придбання та постачання інших товарів/послуг, до яких застосовується загальний режим оподаткування.
Операції з підакцизними товарами, які звільняються від оподаткування
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) інформує, що операції з підакцизними товарами, які звільняються від оподаткування акцизним податком, визначені п. 213.3 ст. 213 Податкового кодексу України.
Так, від оподаткування акцизним податком звільняються операції з:
► реалізації легкових автомобілів для осіб з інвалідністю, у тому числі дітей з інвалідністю, оплата вартості яких здійснюється за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів, коштів фондів загальнообов'язкового державного страхування, а також легкових автомобілів спеціального призначення (швидка медична допомога та для потреб центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах цивільного захисту, рятувальної справи, пожежної і техногенної безпеки), оплата вартості яких здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів;
► ввезення підакцизних товарів (продукції) на митну територію України, призначених для офіційного (службового) користування дипломатичними представництвами іноземних держав, консульськими установами іноземних держав та для особистого використання членами дипломатичних представництв іноземних держав, консульських установ іноземних держав виходячи з принципу взаємності стосовно кожної окремої держави.
У разі реалізації на митній території України підакцизних товарів (продукції), що були ввезені із звільненням від оподаткування відповідно до норм цього підпункту, податок сплачується особами, що реалізують або передають у володіння, користування чи розпорядження такі підакцизні товари (продукцію), не пізніше дати такої реалізації одночасно із сплатою податку на додану вартість за ставками, що діяли на момент подання митної декларації при ввезенні підакцизних товарів (продукції) на митну територію України;
► ввезення підакцизних товарів (продукції) з-за меж митної території України на митну територію України, якщо при цьому згідно із законом не справляється податок на додану вартість у зв’язку з розміщенням товарів (продукції) у митних режимах: реімпорту, транзиту, тимчасового ввезення, митного складу, вільної митної зони, безмитної торгівлі, переробки на митній території, знищення або руйнування, відмови на користь держави. У разі порушення умов митних режимів, що передбачають повне або часткове звільнення від оподаткування, особа, відповідальна за дотримання режиму, зобов'язана обчислити та сплатити суму податкового зобов'язання. У разі коли в зазначених випадках митним законодавством України передбачається вимога щодо здійснення заходів гарантування, така вимога встановлюється і для цілей акцизного податку. Податок справляється, якщо в подальшому щодо таких товарів (продукції) виникають зобов'язання зі сплати податку на додану вартість;
► безоплатної передачі для знищення підакцизних товарів (продукції), конфіскованих за рішенням суду та таких, що перейшли у власність держави внаслідок відмови власника, якщо вони не підлягають реалізації (продажу) в установленому законодавством порядку;
► безоплатної передачі у володіння і користування Збройним Силам України та іншим військовим формуванням, утвореним відповідно до законів України, органам Служби безпеки України, Національної поліції України, Державної прикордонної служби України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Національної гвардії України конфіскованих підакцизних товарів, визначених підпунктами 215.3.5 – 215.3.5 прим.2 пункту 215.3 статті 215 ПКУ (далі – транспортні засоби); транспортних засобів, визнаних безхазяйними; транспортних засобів, за якими не звернувся власник до кінця строку зберігання; транспортних засобів, що за правом успадкування чи на інших законних підставах перейшли у власність держави.
У разі реалізації на митній території України транспортних засобів, операції з безоплатної передачі яких звільняються від оподаткування відповідно до цього підпункту, податок сплачується особами, які реалізують або передають у володіння, користування чи розпорядження такі транспортні засоби, не пізніше дати такої реалізації одночасно із сплатою податку на додану вартість за ставками, що діяли на момент безоплатної передачі таких підакцизних транспортних засобів;
► реалізації та/або передачі в межах одного підприємства підакцизних товарів (продукції), вироблених на митній території України, що використовуються як сировина для виробництва підакцизних товарів (продукції) та бензолу (за кодом 2902 20 00 00 згідно з УКТ ЗЕД). Ця норма не поширюється на операції з реалізації та/або передачі в межах одного підприємства нафтопродуктів (крім товарів (продукції) за кодами 2707 10 00 00, 2707 50 00 90, 2710 12 90 00 та 2711 19 00 00 згідно з УКТ ЗЕД);
► ввезення на митну територію України підакцизних товарів (продукції), що використовуються як сировина для виробництва підакцизних товарів (продукції, у тому числі сировини), за умови подальшого виготовлення з такої сировини інших підакцизних товарів (продукції, у тому числі сировини), які реалізуються на митній території України або на експорт, або вивезення за межі митної території України невикористаної у виробництві сировини, та пред’явлення контролюючому органу ліцензії на право виробництва алкогольних напоїв або тютюнових виробів. Ця норма не поширюється на операції з ввезення пального;
► ввезення фізичними особами на митну територію України підакцизних товарів (продукції) в обсягах, що не перевищують норм безмитного ввезення, встановлених Митним кодексом України;
► реалізації безпосередньо вітчизняними виробниками алкогольних напоїв і тютюнових виробів магазинам безмитної торгівлі. Підставою для звільнення від сплати податку продукції, яка призначена для реалізації магазинами безмитної торгівлі, є належно оформлена митна декларація, що оформляється під час відвантаження продукції від такого виробника;
► ввезення на митну територію України підакцизних товарів (продукції) (крім алкогольних напоїв і тютюнових виробів) як міжнародної технічної допомоги, яка надається відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або як гуманітарної допомоги, наданої згідно з нормами Закону України «Про гуманітарну допомогу»;
► ввезення акредитованими державними випробувальними лабораторіями та/або суб'єктами господарювання, які мають ліцензії на виробництво тютюнових виробів, еталонних (моніторингових) чи тестових зразків тютюнових виробів (не призначених для продажу вроздріб) для проведення досліджень чи випробувань (калібрування лабораторного обладнання, проведення дегустацій, вивчення фізико-хімічних показників, дизайну);
► реалізації скрапленого газу на спеціалізованих аукціонах для потреб населення у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
► реалізація відходів тютюнової сировини за умови документального підтвердження їх утворення та подальшого знищення або утилізації;
► ввезення на митну територію України неферментованої (непереробленої) тютюнової сировини тютюново-ферментаційними заводами за умови подальшого виготовлення з такої сировини ферментованої (переробленої) тютюнової сировини та її реалізації виробникам тютюнових виробів або її експорт; реалізація тютюнової сировини тютюново-ферментаційним заводам особами, які виробляють тютюнову сировину на митній території України; реалізація ферментованої (переробленої) тютюнової сировини тютюново-ферментаційними заводами виробникам тютюнових виробів.
Тютюново-ферментаційні заводи у строк, передбачений цим Кодексом для подання податкової декларації за місячний податковий період, подають до контролюючих органів за основним місцем обліку звіт про обсяги імпорту неферментованої (непереробленої) тютюнової сировини, обсяги придбаної тютюнової сировини в осіб, які виробляють тютюнову сировину на митній території України, обсяги виробництва, реалізації виробникам тютюнових виробів та експорту ферментованої (переробленої) тютюнової сировини за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Такий звіт прирівнюється до податкової декларації для цілей застосування норм ПКУ щодо проведення перевірок та притягнення до відповідальності за вчинення податкових правопорушень.
Коли не виникає податкове зобов'язання щодо втраченого підакцизного товару (продукції)?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) звертає увагу, що податкове зобов'язання стосовно втраченого підакцизного товару (продукції) не виникає, якщо:
а) платник акцизного податку документально зафіксував ці втрати та надав контролюючим органам необхідні докази того, що відповідний підакцизний товар (продукцію) утрачено внаслідок аварії, пожежі, повені чи інших форс-ма
Коментарі: 0
| Залишити коментар
ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАН
07.07.2022 10:47
Організація роботи щодо сервісного обслуговування платників у ЦОПах
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) інформує.
В умовах введення в Україні воєнного стану Центри обслуговування платників державних податкових інспекцій (ДПІ) Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) здійснюють сервісне обслуговування платників податків (платників єдиного внеску), зокрема надають адміністративні послуги, інші функції сервісного обслуговування платників податків незалежно від місця обліку платника податків.
В Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області, станом на 01.07.2022 функціонують 35 центрів обслуговування платників при ДПІ та мобільний ЦОП.
Адміністративні послуги надаються у 35 ДПІ, мобільному ЦОП та ГУ ДПС.
Платники податків можуть отримати широкий спектр послуг: інформаційних, консультативних та адміністративних.
ЦОП забезпечується надання 79 адміністративних послуг, 53 з яких надаються безкоштовно.
Так, протягом січня – червня 2022 року до ЦОП Дніпропетровської області надійшло 131 799 звернень у сфері надання адміністративних та інших послуг, що на 45 444 звернення менше у порівнянні з січнем – червнем 2021 року. В т.ч. в електронному вигляді надійшло 59 209 звернень, або 44,9 відсотки від загальної кількості, та на 7 139 звернень більше в порівнянні з відповідним періодом минулого року, що становить 12,1 відсоток.
Платниками податків отримано 128 030 адміністративних послуг, що на 39 717 послуг менше ніж у відповідний період минулого року. В т.ч. в електронному вигляді суб’єктами звернень отримано 55 724 адміністративні послуги, або 43,5 відсотка від загальної кількості отриманих адміністративних послуг, та на 8 259 послуг більше у порівнянні з січнем – червнем минулого року.
Єдиний рахунок сплати податків
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) нагадує, що єдиний рахунок – це рахунок, відкритий у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, який може використовуватися платником податків для сплати грошових зобов’язань та/або податкового боргу з податків та зборів, передбачених Податковим кодексом України (ПКУ), єдиного внеску та інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи.
Єдиний рахунок не може використовуватися платником податків для сплати грошових зобов’язань та/або податкового боргу з податку на додану вартість, акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового, а також для сплати частини чистого прибутку (доходу) до бюджету державними та комунальними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями.
Повідомлення про використання або про відмову від використання єдиного рахунку подається платником податків в електронній формі через електронний кабінет у порядку, встановленому статтею 42 прим.1 ПКУ.
Платник податків має право повідомити про використання або про відмову від використання єдиного рахунку один раз протягом календарного року.
Використання єдиного рахунку платником податків розпочинається з дня, наступного за днем подання ним повідомлення про використання єдиного рахунку.
У разі відмови платника податків від використання єдиного рахунку таке використання припиняється починаючи з першого числа місяця наступного календарного року.
З початком використання єдиного рахунку платник податків зобов’язаний здійснювати сплату грошових зобов’язань та/або податкового боргу з податків та зборів, єдиного внеску, інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, через єдиний рахунок, крім випадків, передбачених абзацом другим п.1 ст. 35 прим.1 ПКУ.
У разі порушення положень, визначених абзацом першим цього пункту, кошти, сплачені таким платником податку на інші рахунки, відкриті центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для сплати грошових зобов’язань та/або податкового боргу з податків та зборів, єдиного внеску, інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, вважаються помилково сплаченими грошовими зобов’язаннями.
Норми встановлені ст. 35 прим.1 ПКУ.
Документація з трансфертного ціноутворення повинна містити певну інформацію
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) звертає увагу, що документація з трансфертного ціноутворення (сукупність документів або єдиний документ, складений у довільній формі) повинна містити таку інформацію:
а) дані про особу (осіб), яка є стороною контрольованої операції, та про пов’язаних осіб платника податків (у звітному періоді, в якому здійснювалася контрольована операція, та на момент подання документації), а саме:
▪ контрагента (контрагентів) контрольованої операції;
▪ фізичних осіб, які є кінцевими бенефіціарними власниками (контролерами) платника податків (за наявності);
▪ осіб, які безпосередньо (опосередковано) володіють корпоративними правами платника податків у розмірі 25 і більше відсотків;
▪ осіб, корпоративними правами яких у розмірі 25 і більше відсотків безпосередньо (опосередковано) володіє платник податків.
Дані повинні бути такими, що дають змогу ідентифікувати таких пов’язаних осіб (включаючи найменування держав (територій), податковими резидентами яких є такі особи, код особи, встановлений у державі (країні) їх реєстрації) та розкривати інформацію щодо критеріїв визнання таких осіб пов’язаними;
б) загальний опис діяльності групи компаній (включаючи материнську компанію та її дочірні підприємства), у тому числі організаційну структуру такої групи, опис господарської діяльності цієї групи, політику трансфертного ціноутворення, інформацію про осіб, яким платник податків надає місцеві управлінські звіти (назва держави, на території якої такі особи утримують свої головні офіси);
в) опис структури управління платника податків, схема його організаційної структури із зазначенням загальної кількості працюючих осіб та в розрізі окремих підрозділів платника податків станом на дату операції або на кінець звітного періоду;
г) опис діяльності та стратегії ділової активності, що провадиться платником податків, зокрема, економічні умови діяльності, аналіз відповідних ринків товарів (робіт, послуг), на яких проводить свою діяльність платник податків, основні конкуренти;
ґ) відомості про участь платника податків у реструктуризації бізнесу або передачі нематеріальних активів у звітному або попередньому році з поясненням аспектів цих операцій, що вплинули або впливають на діяльність платника податків;
д) опис контрольованої операції із зазначенням ланцюга постачання (створення вартості) товарів (робіт, послуг) у контрольованій операції.
Опис операцій з придбання (продажу) товарів, робіт (послуг), нематеріальних активів, інших предметів господарських операцій, відмінних від товарів, має містити обґрунтування економічної доцільності (економічної вигоди, що отримується в результаті здійснення контрольованої операції у порівнянні із неконтрольованими операціями, які є реально доступними альтернативними варіантами такої контрольованої операції) і наявності ділової мети їх придбання (продажу);
е) опис товарів (робіт, послуг), включаючи фізичні характеристики, якість і репутацію на ринку, країну походження і виробника, наявність товарного знаку та іншу інформацію, пов’язану з якісними характеристиками товару (роботи, послуги).
є) відомості про фактично проведені розрахунки у контрольованій операції (сума та валюта платежів, дата, платіжні документи);
ж) чинники, які вплинули на формування та встановлення ціни, зокрема бізнес-стратегії сторін операції (за наявності), які істотно впливають на ціни товарів (робіт, послуг);
з) функціональний аналіз контрольованої операції: відомості про функції осіб, що є сторонами (беруть участь) у контрольованій операції, про використані ними активи, пов’язані з такою контрольованою операцією, та економічні (комерційні) ризики, які такі особи враховували під час здійснення контрольованої операції;
и) економічний та порівняльний аналіз:
▪ суму отриманих доходів (прибутку) та/або суму понесених витрат (збитку) внаслідок здійснення контрольованої операції, рівень рентабельності;
▪ обґрунтування вибору методу, який застосовано для визначення відповідності умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки", фінансового показника згідно з підпунктом 39.3.2.5 підпункту 39.3.2 пункту 39.3 ст. 39 Податкового кодексу України (ПКУ) та сторони, що досліджувалася згідно з підпунктом 39.3.2.7 підпункту 39.3.2 пункту 39.3 ст. 39 ПКУ;
▪ обґрунтування вибору та інформація про зіставні операції (зіставних осіб) і джерела інформації, які використовувалися для аналізу;
▪ обґрунтування використання під час визначення діапазону рентабельності відповідно до підпункту 39.3.2.8 підпункту 39.3.2 пункту 39.3 ст. 39 ПКУ інформації за декілька податкових періодів (років) та розрахунок середньозваженого значення показника рентабельності;
▪ розрахунок діапазону цін (рентабельності);
▪ опис та розрахунок проведених коригувань згідно з підпунктом 39.2.2.1 підпункту 39.2.2 пункту 39.2 ст. 39 ПКУ.
Фінансові показники, що використовувалися під час розрахунку показників рентабельності контрольованої операції, мають бути підтверджені даними бухгалтерського обліку та фінансової звітності сторони контрольованої операції, що досліджувалася згідно з підпунктом 39.3.2.7 підпункту 39.3.2 пункту 39.3 ст. 39 ПКУ.
У разі якщо стороною контрольованої операції здійснюється постачання (продаж) товарів, робіт, послуг, інших предметів за контрольованими операціями декільком особам, і для цілей встановлення відповідності умов контрольованих операцій принципу «витягнутої руки» здійснюється порівняння показника рентабельності такого постачальника, документація має містити опис алгоритму розподілу витрат постачальника, понесених для здійснення таких операцій, які враховуються під час розрахунку показника рентабельності. Такий опис має містити інформацію про економічне обґрунтування вибору алгоритму розподілу витрат, методику його застосування, а також фактичний розрахунок, здійснений відповідно до обраної методики;
і) відомості про проведене платником податку самостійне або пропорційне коригування податкової бази та сум податку відповідно до підпунктів 39.5.4 і 39.5.5 пункту 39.5 ст. 39 ПКУ (у разі його проведення);
ї) якщо платник входить до міжнародної групи компаній:
▪ копії істотних внутрішньогрупових угод, що впливають на ціноутворення в контрольованій операції;
▪ копії договорів про попереднє узгодження ціноутворення, податкових роз’яснень компетентних органів держав (територій), що застосовуються в угодах між учасниками міжнародної групи компаній щодо контрольованої операції і в підготовці яких не брав участі центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику;
й) копія аудиторського висновку щодо бухгалтерської (фінансової) звітності платника податків за звітний період (звітні періоди), за які подається документація з трансфертного ціноутворення (якщо його наявність є обов’язковою для платника податків);
к) копії договорів (контрактів) та будь-які доповнення до них, за якими здійснювалася контрольована операція.
Норми передбачені п.п. 39.4.6 п. 39.4 ст. 39 ПКУ.
Електронний кабінет: реалізація прав та обов’язків платників
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) повідомляє, що Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених Податковим кодексом України (далі – ПКУ) та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання ПКУ та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, в тому числі, шляхом:
► перегляду інформації про платника податків, що збирається, використовується та формується контролюючими органами у зв’язку з обліком платників податків та адмініструванням податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійсненням податкового контролю, у тому числі дані оперативного обліку податків, зборів, єдиного внеску (у тому числі дані інтегрованих карток платників податків), дані системи електронного адміністрування податку на додану вартість, дані системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, а також одержання такої інформації у вигляді документа, який формується автоматизовано шляхом вивантаження відповідної інформації з електронного кабінету із накладенням кваліфікованого електронного підпису посадової особи контролюючого органу та кваліфікованої електронної печатки контролюючого органу із застосуванням засобів кваліфікованого електронного підпису чи печатки, які мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання;
► подання платником податків повідомлення про використання та про відмову від використання єдиного рахунку;
► визначення напряму використання суми помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань і пені відповідно до статті 35 прим.1 ПКУ;
► перегляду інформації по єдиному рахунку, у тому числі з Реєстру платежів з єдиного рахунку в розрізі окремого платника податків;
► проведення звірки розрахунків платників податків з державним та місцевими бюджетами, а також одержання документа, що підтверджує стан розрахунків, який формується автоматизовано шляхом вивантаження відповідної інформації з електронного кабінету із накладенням кваліфікованого електронного підпису посадової особи контролюючого органу та кваліфікованої електронної печатки контролюючого органу із застосуванням засобів кваліфікованого електронного підпису чи печатки, які мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання;
► управління сумами помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені відповідно до положень ПКУ, в тому числі шляхом подачі заяви про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та/або пені;
► автоматизованого визначення обов’язкових для заповнення та подання форм податкової звітності та рахунків для сплати податків і зборів конкретного платника податків;
► заповнення, перевірки та подання податкових декларацій, звітності до контролюючого органу;
► реєстрації, коригування податкових накладних/розрахунків в Єдиному реєстрі податкових накладних та акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних;
► перегляду інформації про податкові накладні/розрахунки коригування, реєстрація яких в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена;
► доступу платників податків до системи електронного адміністрування податку на додану вартість у розрізі поточних значень всіх доданків та від’ємників, передбачених пунктом 200прим.1.3 статті 200 прим.1 ПКУ, в режимі перегляду у реальному часі та доступу до даних Єдиного реєстру податкових накладних, включаючи можливість формування, перевірки та підтвердження податкових накладних, складених платником податку чи його контрагентами за вчиненими між ними правочинами, для цілей формування податкового кредиту платником податків, перевірки та визначення дати і часу реєстрації таких накладних та/або розрахунків коригування, а також перегляд інформації про незареєстровані податкові накладні та/або розрахунки коригування до них, подані на реєстрацію платником податків, із зазначенням причини відмови у їх реєстрації;
► отримання платниками податків копій наказів про проведення перевірок, повідомлень про проведення перевірок, актів (довідок) перевірок, відповідних запитів та інших документів, складених у зв’язку з проведенням та за результатами перевірок і звірок, передбачених ПКУ, а також у зв’язку з розглядом заперечень платників податків до результатів перевірок та/або пояснень платника податків;
► забезпечення можливості адміністративного оскарження рішень контролюючих органів, у тому числі подання заперечень на акт або довідку, якими оформлені результати перевірки, подання скарги на податкове повідомлення-рішення або інше рішення, дію або бездіяльність контролюючого органу чи посадової особи контролюючого органу, у тому числі рішення про коригування митної вартості, рішення щодо класифікації товарів для митних цілей, про визначення країни походження, рішення щодо підстав для надання податкових пільг тощо;
► інформування про статус контрагентів за публічно доступними даними інформаційних ресурсів центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, інших реєстрів та баз даних, які ведуться згідно з ПКУ, включаючи надання інформації про контрагентів платника податків, щодо яких прийнято рішення про ліквідацію юридичної особи, про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість або яких притягнуто до відповідальності за порушення законів з питань оподаткування (виключно після остаточного узгодження санкцій та зобов’язань);
► взяття на облік, внесення змін до облікових відомостей (включаючи, але не обмежуючись, внесення або зміну інформації про осіб, які мають право підписувати податкову звітність, та кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів кваліфікованих електронних підписів та/або печаток (за наявності), зняття з обліку (у тому числі взяття на облік, внесення змін до облікових відомостей та зняття з обліку осіб, які здійснюють операції з товарами у порядку, визначеному Митним кодексом України), переходу на спеціальні режими оподаткування та інших реєстраційних дій;
► подання звернень та інших документів для отримання ліцензій, дозволів на поміщення товарів у митні режими, дозволів на провадження митної брокерської діяльності, відкриття та експлуатацію магазинів безмитної торгівлі, митного складу, вільної митної зони комерційного та сервісного типу, складу тимчасового зберігання, вантажного митного комплексу, а також звернень та інших документів з приводу винесення попередніх рішень у порядку та на умовах, передбачених Митним кодексом України;
► подання звернень та інших документів з метою реєстрації об’єкта інтелектуальної власності у митному реєстрі об’єктів права інтелектуальної власності, отримання повідомлень від митниць про призупинення митного оформлення на підставі даних митного реєстру об’єктів інтелектуальної власності та подальшого листування з правовласником з приводу призупинення такого митного оформлення;
► подання заяв та інших документів з метою отримання документів, що підтверджують країну походження, які видаються митницями (зокрема сертифікатів EUR.1);
► реєстрації контролюючим органом реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій у разі, якщо така реєстрація передбачена законодавством, подання звітності, пов’язаної із застосуванням реєстратора розрахункових операцій, книг обліку розрахункових операцій та розрахункових книжок, подання електронних копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків, подання інформації про обсяг розрахункових операцій, виконаних у готівковій та/або у безготівковій формі, або про обсяг операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі тощо;
► подання повідомлення про технічну та/або методологічну помилку, що виявлена в роботі електронного кабінету;
► отримання будь-якого документа, що стосується такого платника податків та має бути виданий йому контролюючим органом згідно із законодавством України, або інформації з баз даних про такого платника податків шляхом вивантаження відповідної інформації з електронного кабінету із накладенням кваліфікованого електронного підпису посадової особи контролюючого органу та кваліфікованої електронної печатки контролюючого органу із застосуванням засобів кваліфікованого електронного підпису чи печатки, які мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання, з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги»;
► забезпечення взаємодії платників податків з контролюючими органами з інших питань, передбачених ПКУ, яка може бути реалізована в електронній формі засобами електронного зв’язку;
► подання звернення на отримання індивідуальної податкової консультації в електронній формі. У разі необхідності платники податків можуть прикріпити до звернення копії необхідних документів;
► визначення, зміни уповноважених осіб платника податків, які мають право користуватися Електронним кабінетом, зокрема щодо підписання, подання, отримання ними документів та інформації через електронний кабінет та визначення їхніх повноважень;
► отримання платником податків податкової інформації про інших платників податків за попередньо наданою згодою таких осіб, а також одержання такої інформації у вигляді документа за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує фінансову політику, в електронному вигляді з накладенням печатки контролюючого органу.
Платник податків через Електронний кабінет може надати контролюючому органу згоду на розкриття іншому платнику податків податкової інформації про нього у самостійно визначеному обсязі.
Норми встановлені п. 42 прим.1.2 ст. 42 прим.1 ПКУ.
Податкове повідомлення особі – нерезиденту
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) інформує, що податкове повідомлення особі – нерезиденту, не зареєстрованій як платник податку на додану вартість, надсилається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до компетентного органу іноземної держави для інформування особи – нерезидента, якщо особа-нерезидент не зареєструвалася як платник податку на додану вартість у випадках та порядку, передбачених статтею 208 прим.1 Податкового кодексу України (ПКУ).
Податкове повідомлення особі – нерезиденту, зареєстрованій як платник податку на додану вартість, надсилається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, якщо така особа – нерезидент:
▪ не подає спрощену податкову декларацію у встановлений термін;
▪ не сплачує узгоджену суму грошових зобов’язань з податку на додану вартість у встановлений термін;
▪ здійснює інше порушення вимог ПКУ, за яке відповідно до ПКУ передбачена відповідальність у вигляді штрафної (фінансової) санкції.
Таке податкове повідомлення надсилається в електронній формі через спеціальне портальне рішення для користувачів нерезидентів, які надають електронні послуги, з одночасним повідомленням на електронну адресу особи-нерезидента, зазначену нею при реєстрації як платника податку на додану вартість відповідно до статті 208 прим.1 ПКУ, протягом 30 календарних днів після спливу встановлених термінів сплати узгодженої суми податкових зобов’язань та/або подання спрощеної податкової декларації та/або встановлення факту іншого порушення вимог ПКУ.
Податкове повідомлення особі-нерезиденту, зазначене у ст. 58 прим.1 ПКУ, повинно містити:
▪ підставу для його складання та/або нарахування грошового зобов’язання;
▪ суму грошового зобов’язання, що повинна сплатити особа-нерезидент;
▪ граничні строки та порядок сплати такого грошового зобов’язання;
▪ реквізити валютного рахунка, відкритого центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в уповноваженому банку, на який сплачується грошове зобов’язання;
▪ попередження про необхідність подання спрощеної податкової декларації;
▪ граничні строки та порядок оскарження такого податкового повідомлення.
До податкового повідомлення особі-нерезиденту додається розрахунок грошового зобов’язання.
Форма податкового повідомлення особі-нерезиденту і розрахунку грошового зобов’язання встановлюються державною та англійською мовами та затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Норми визначені ст. 58 прим. 1ПКУ.
Доходи від страхування, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) нагадує, що відповідно п.п. 165.1.27 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України (ПКУ) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) не включаються такі доходи:
► сума страхової виплати, страхового відшкодування або викупна сума, отримана платником ПДФО за договором страхування від страховика-резидента або страховика-нерезидента, іншого ніж довгострокове страхування життя (у тому числі страхування довічних пенсій) та недержавне пенсійне забезпечення, та сума страхових (регламентних) виплат, страхових відшкодувань, що здійснюються Моторним (транспортним) страховим бюро України відповідно до Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі виконання таких умов:
а) під час страхування життя або здоров'я платника ПДФО у разі:
▪ дожиття застрахованої особи до дати чи події, передбаченої договором страхування життя, чи досягнення віку, передбаченого таким договором;
▪ викупна сума в частині, що не перевищує суму внесених страхових платежів за договором страхування життя, іншого, ніж довгострокове страхування життя;
▪ в разі страхового випадку – факт заподіяння шкоди застрахованій особі повинен бути належним чином підтверджений. Якщо застрахована особа помирає, сума страхової виплати, яка належить вигодонабувачам або спадкоємцям, оподатковується за правилами та ставками, встановленими для оподаткування спадщини (вигодонабувач прирівнюється до спадкоємця);
б) під час страхування майна сума страхового відшкодування не може перевищувати вартість застрахованого майна, визначену за звичайними цінами на дату укладення страхового договору, збільшену на суму сплачених страхових платежів (страхових внесків, страхових премій);
в) під час страхування цивільної відповідальності сума страхового відшкодування, а під час страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів – сума страхових (регламентних) виплат, страхових відшкодувань, що здійснюються Моторним (транспортним) страховим бюро України відповідно до Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», не може перевищувати розмір шкоди, фактично заподіяної вигодонабувачу (бенефіціару), що визначається за звичайними цінами на дату такої страхової виплати.
Взяттю на облік або реєстрації у контролюючих органах підлягають всі платники податків
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) нагадує, що облік платників податків ведеться з метою створення умов для здійснення контролюючими органами контролю за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплати податків, нарахованих фінансових санкцій, дотримання податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Взяттю на облік або реєстрації у контролюючих органах підлягають всі платники податків.
Взяття на облік у контролюючих органах юридичних осіб, їх відокремлених підрозділів, у тому числі юридичних осіб - нерезидентів, які відкривають рахунки у банках України, а також самозайнятих осіб здійснюється незалежно від наявності обов'язку щодо сплати того або іншого податку та збору.
З метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об'єктів оподаткування або об'єктів, які пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, може прийняти рішення про зміну основного та неосновного місця обліку великого платника податків, у тому числі визначити, що облік такого платника податків здійснює територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, який здійснює супроводження великих платників податків, та його структурні підрозділи в разі створення.
Об'єктами оподаткування і об'єктами, пов'язаними з оподаткуванням, є майно та дії, у зв'язку з якими у платника податків виникають обов'язки щодо сплати податків та зборів. Такі об'єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідним розділом ПКУ.
Платник податків зобов'язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об'єкти оподаткування і об'єкти, пов'язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків.
Заява про взяття на облік платника податків за неосновним місцем обліку подається у відповідний контролюючий орган протягом 10 робочих днів після створення відокремленого підрозділу, реєстрації рухомого чи нерухомого майна чи відкриття об'єкта чи підрозділу, через які провадиться діяльність або які підлягають оподаткуванню.
Норми встановлені ст. 63 ПКУ.
Порядок виконання грошових зобов’язань (погашення податкового боргу) фізособи у разі визнання її недієздатною (малолітньої/неповнолітньої особи)
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) інформує, що батьки (усиновителі) та опікуни (піклувальники) малолітніх/неповнолітніх, опікуни недієздатних, особи, на яких покладено здійснення опіки над майном безвісно відсутніх (законні представники платників податків – фізичних осіб), повинні від імені відповідних фізичних осіб:
► подати за наявності підстав контролюючому органу заяву для реєстрації таких фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків (Державний реєстр) та у випадках, передбачених Податковим кодексом України (ПКУ), іншу інформацію, необхідну для ведення зазначеного Державного реєстру;
► своєчасно подавати належним чином заповнені декларації про доходи та майно;
► у випадках, передбачених ПКУ, вести облік доходів і витрат;
► виконувати інші обов'язки, визначені ПКУ.
Законні представники платників податків – фізичних осіб несуть відповідальність, передбачену ПКУ та іншими законами для платників податків, за невиконання обов'язків, зазначених у п. 99.5 ст. 99 ПКУ.
Якщо майна недієздатної або безвісно відсутньої особи недостатньо для забезпечення виконання грошових зобов'язань та/або погашення податкового боргу такої фізичної особи, а також для сплати нарахованих штрафних (фінансових) санкцій, то суми податкового боргу списуються у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
У разі скасування судом рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або прийняття рішення про поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, яка визнавалася недієздатною, грошове зобов'язання такої фізичної особи відновлюється в частині сум податків, списаних відповідно до п. 99.7 ст.99 ПКУ Штрафні (фінансові) санкції у такому разі не сплачуються за період з дня набрання законної сили рішенням суду про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи недієздатною до дня набрання законної сили рішеннями про скасування рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи рішення про поновлення цивільної дієздатності фізичної особи.
Норми передбачені п. 99.5 ст. 99 ПКУ.
Коли зупиняється відлік строку давності?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) повідомляє, що відлік строку давності зупиняється на будь-який період, протягом якого:
► платник податків перебуває поза межами України, якщо таке перебування є безперервним та дорівнює чи є більшим за 183 дні;
► контролюючому органу згідно із законом та/або рішенням суду заборонено проводити перевірку (перевірки) платника податків;
► контролюючим органом зупинено, продовжено, перенесено строки проведення перевірки у порядку, передбаченому статтями 44, 82 та 85 Податкового кодексу України (ПКУ) або Митним кодексом України;
► контролюючий орган не може провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків у зв’язку із:
► складанням акта про неможливість проведення перевірки (крім випадку визнання незаконними дій із складання такого акта);
► недопущенням платником податків посадових осіб контролюючого органу до перевірки при дотриманні умов контролюючим органом:
а) визначеним п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ, передбачених ст. 81 ПКУ;
б) визначеним п.п. 41.1.2 п. 41.1 ст. 41 ПКУ, передбачених ст. 349 Митного кодексу України;
► оскарженням платником податків у судовому порядку рішення контролюючого органу про проведення перевірки (крім випадків визнання протиправним та/або скасування такого рішення);
► здійснюється адміністративне або судове оскарження платником податків рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов’язання.
Норми встановлені п.102.3 ст. 102 ПКУ.
Визначення платників податку на прибуток підприємств, для яких встановлюється річний податковий (звітний) період
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) доводить до відома, що річний податковий (звітний) період встановлюється для таких платників податку на прибуток підприємств:
а) платників податку, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), що сплачують податок на прибуток на підставі річної податкової декларації за період діяльності у звітному (податковому) році;
б) виробників сільськогосподарської продукції;
в) платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), за попередній річний звітний період, не перевищує 40 мільйонів гривень. При цьому д
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Усі права захищені. Використання матеріалів сайту можливо тільки з дозволу власника.
Про проект :: Реклама на сайті
