soborneuprdp@ukr.net

13 липня 2022, 12:14

ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАН

Держбюджет у І півріччі 2022 року від платників Дніпропетровщини отримав майже 3,9 млрд грн ПДФО

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) інформує.
У першому півріччі 2022 року від платників Дніпропетровської області до загального фонду державного бюджету надійшло майже 3,9 млрд грн податку на доходи фізичних осіб (ПДФО). Надходження збільшились у порівнянні з 2021 роком майже на 152,3 млн гривень.
Звертаємо увагу, що під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування ПДФО визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, – обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності.
Ставка ПДФО становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 – 167.5 ст. 167 Податкового кодексу України) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.
Дякуємо платникам за сумлінну сплату податків!


З початку року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області надійшло понад 1,8 млрд рентних платежів

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) інформує.
Платникам рентної плати Дніпропетровщини у січні – червні 2022 року місцеві бюджети поповнено на суму понад 1,8 млрд гривень. У порівнянні з аналогічним періодом 2021 року надходження збільшились на понад 1 млрд грн або на 122,4 відсотки.
Ефективність суспільного виробництва в цілому значною мірою залежить від ефективного, раціонального використання природних, виробничих і трудових ресурсів. Враховуючи, що ресурси безпосередньо використовуються суб’єктами господарювання, важливе значення має знаходження економічних важелів, які впливають на їхню діяльність, спрямовану на ефективне використання ресурсів. Практика оподаткування свідчать про використання різних податків та платежів за ресурси, з допомогою яких виконуються такі завдання:
• мобілізація коштів для забезпечення фінансування витрат на відтворення та ефективне використання ресурсів (фіскальна функція);
• створення умов для ефективного, раціонального використання ресурсів підприємством.
При цьому, основне призначення рентної плати – це покриття видатків на відтворення природних ресурсів та ефективне використання і тому стягнення рентної плати за ресурси має обов’язковий характер.
Звертаємо увагу платників рентної плати за: користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини; за користування радіочастотним ресурсом України; транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами територією України; транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України на необхідність сплатити податкових зобов’язань: за червень 2022 року – до 29 липня 2022 року включно.


Офіційне працевлаштування – соціальний захист працівників!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) звертає увагу, що Конституція України є основним законом держави України.
Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.
Отже, одним з пріоритетних питань сьогодення залишається детінізація зайнятості населення та легалізація заробітної плати.
Для працівників, які вже працюють, та для тих, які мають намір влаштуватися на роботу, важливо розуміти способи виплати і розміри заробітної плати та їх вплив на соціальне та пенсійне забезпечення, адже офіційне працевлаштування – це певна гарантія роботодавцем соціальних, економічних, трудових та інших прав працівника.
Слід пам’ятати, що громадяни ризикують втратити право на пенсію, чи на її частину, адже при обчисленні пенсії враховується розмір зарплати, а для призначення пенсії за віком необхідно мати визначений законодавством певний період страхового стажу, який має тенденцію до зростання.
Соціальний захист в період перебування у трудових відносинах, та як наслідок, пенсійне забезпечення в майбутньому, залежить в першу чергу від свідомої громадянської позиції самих працюючих.
До переваг офіційного працевлаштування відносяться в першу чергу економічні й соціальні гарантії: заробітна плата офіційно працевлаштованого працівника не може бути меншою мінімальної. (ст. 95 КЗпП) , строки виплата заробітної плати не рідше двох разів на місяць, розмір заробітної плати за першу половину місяця повинна бути не менше оплати за фактично відпрацьований час з розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) працівника; заробітна плата працівникам за весь час щорічної відпустки виплачується не пізніше ніж за три дні до початку відпустки (ст. 115 КЗпП); право на оплату лікарняного; право на достроковий вихід на пенсію через шкідливі умови праці; право на скорочений робочий день, тиждень через шкідливі умови праці; право не працювати у вихідний і святковий день; право не залучатися до понаднормових робіт без бажання працівника; право на допомогу в зв’язку з безробіттям; право на соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві й професійних захворювань та ін.
Також громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
Юридичні та фізичні особи – підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність відповідно до ст. 265 КЗпП у разі, зокрема, фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту); оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві; виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків.
Крім того, роботодавець не звільняється від усунення порушень законодавства про працю.
Отже, дотримання чинного законодавства про працю, офіційне оформлення трудових відносин з працівниками дає чітку гарантію для того, щоб бізнес працював і під час дії воєнного стану у правовому полі, без порушень законодавства.


Єдиний податок: відновлення правил нарахування ПДВ

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) нагадує, що за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з ПДВ до початку застосування особливостей оподаткування, встановлених п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України в (далі – ПКУ), які використані (поставлені, реалізовані) платником єдиного податку третьої групи в період застосування особливостей оподаткування, встановлених п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, в операціях, що не є об’єктом оподаткування, платник ПДВ зобов’язаний не пізніше останнього дня звітного періоду, в якому здійснено відновлення його реєстрації платником ПДВ, нарахувати податкові зобов’язання відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПКУ.
Норми встановлені п.п. 9.9 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
База оподаткування при нарахуванні податкових зобов’язань відповідно до абзацу четвертого п.п. 9.9 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів – виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами – виходячи з вартості їх придбання.
Такі операції повинні бути відображені у відповідних рядках рядка 4 «Нараховано податкових зобов’язань відповідно до пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 Податкового кодексу України за операціями, що оподатковуються» податкової декларації з ПДВ.
Відповідно, платник зобов’язаний забезпечити складання не пізніше останнього дня першого звітного періоду після завершення дії воєнного, надзвичайного станів і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних зведену податкову накладну за такими товарами/послугами, необоротними активами.
Враховуючи передбачений п.п. 9.9 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ порядок автоматичного відновлення правил нарахування та сплати ПДВ після завершення воєнного стану у платника ПДВ зберігається право на використання сум ПДВ, включених до складу податкового кредиту на дату переходу на спрощену систему оподаткування за ставкою 2 відсотки, за товарами/послугами не реалізованими у період перебування на спрощеній системі оподаткування за ставкою 2 відсотки, при обчисленні податкових зобов’язань з ПДВ у податковій звітності за перший звітний період після завершення дії воєнного, надзвичайного станів та подальші звітні періоди.
Дані рядка 21 податкової декларації з ПДВ за останній звітний період до переходу на спрощену систему оподаткування підлягають перенесенню до рядка 16.1 «Від’ємне значення рядка 21 попереднього звітного (податкового) періоду» за перший звітний період після завершення дії воєнного, надзвичайного станів.
Якщо платник єдиного податку за ставкою 2 відсотки придбавав товари з ПДВ, які залишились не проданими після завершення військового стану/надзвичайного положення, то оскільки у такого платника відсутні підстави для формування податкового кредиту при придбанні товарів у період перебування на спрощеній системі оподаткування, відповідно, після переходу на загальну систему оподаткування та відновлення реєстрації платника ПДВ за такими придбаними товарами, які не продані в період застосування спрощеної системи оподаткування, податковий кредит не відновлюється.


Відображення платниками податку на прибуток операцій з відвантаження товарів при переході на сплату єдиного податку 3 групи за ставкою 2 відсотки

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) повідомляє, якщо платником податку на прибуток підприємств товари відвантажувались покупцю – платнику на загальній системі оподаткування, який був платником ПДВ, а повертаються коли такий покупець обрав єдиний податок третьої групи за ставкою 2 відсотка доходу і навпаки товари відвантажувались покупцю – платнику єдиного податку третьої групи за ставкою 2 відсотка доходу, а повертаються коли покупець знову є платником податку на прибуток та платником ПДВ, такі операції відображаються платником податку на прибуток підприємств – продавцем та платником податку на прибуток підприємств – покупцем при формуванні фінансового результату до оподаткування згідно з правилами бухгалтерського обліку. При цьому Податковий кодекс України не містить окремих коригувань фінансового результату щодо таких операцій.
Відповідні роз’яснення розміщені на вебпорталі ДПС за посиланням: https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/578879.html.


Винагорода фізособі за добровільно передану ЗСУ бойову техніку держави-агресора: що з ПДФО?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) нагадує, що Законом України від 21 квітня 2022 року № 2214-IX «Про внесення зміни до пункту 165.1 статті 165 Податкового кодексу України щодо звільнення від оподаткування винагороди за добровільно передану Збройним Силам України придатну для застосування бойову техніку держави-агресора» внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), а саме п. 165.1 ст. 165 доповнено новим п.п. 165.1.63.
Підпунктом 165.1.63 п. 165.1 ст. 165 ПКУ встановлено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) не включається сума винагороди за добровільно передану Збройним Силам України (ЗСУ) придатну для застосування бойову техніку держави-агресора відповідно до Закону України від 01 квітня 2022 року № 2172-ІХ «Про встановлення винагороди за добровільно передану Збройним Силам України придатну для застосування бойову техніку держави-агресора».
Отже, такий дохід не оподатковується ПДФО.


Особливості визначення рентної плати за користування надрами для видобування газу природного на період дії воєнного стану

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) нагадує, що 27.05.2022 набрав чинності Закон України від 12 травня 2022 року № 2261-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України (ПКУ) щодо особливостей визначення рентної плати за користування надрами для видобування газу природного на період дії воєнного стану» (далі – Закон № 2261).
Закон № 2261 передбачає запровадження спеціального механізму справляння рентної плати за користування надрами для видобування газу природного (далі – Рента) за видобуті, за визначений статтею 257 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) граничний термін, обсяги газу природного (далі – Газ), крім обсягів Газу, що у такому періоді розміщені надрокористувачем у підземному сховищі Газу.
Зокрема, платникам Ренти за обсяги Газу, крім обсягів Газу, призначеного для виконання спеціальних обов’язків щодо формування ресурсу Газу для побутових споживачів та виробників теплової енергії, тимчасово (у період з 1 квітня 2022 року до останнього дня (включно) третього календарного місяця після припинення або скасування воєнного стану в Україні) надано право не сплачувати податкові зобов’язання з Ренти за обсяги Газу видобутого та закачаного до підземних сховищ у звітному (податковому) періоді (далі – закачаний Газ).
Водночас на період дії Закону з 1 квітня 2022 року до останнього дня (включно) третього календарного місяця після припинення або скасування воєнного стану в Україні на платників Ренти за Газ з метою підтвердження обсягів закачаного Газу покладено обов’язок подавати центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, не пізніше граничного строку подання податкової декларації з Ренти за Газ, копії актів про рух Газу в сховищах у відповідному місці (абзац сьомий п.п. 69.30 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ).
Система обліку обсягів Газу, розміщених надрокористувачем у підземному сховищі Газу, а також застосування середньозваженої ефективної податкової ставки Ренти, яка у кожному звітному (податковому) періоді обчислюватиметься кожним надрокористувачем за результатами декларування податкових зобов’язань за фактичною ціною реалізації Газу обсягів кожної категорії Газу, забезпечить можливість здійснення контролюючими органами податкового адміністрування податкових зобов’язань за об’єктами оподаткування Рентою, які виконуються як за обсяги Газу за звітний (податковий) період, так і за обсяги Газу, що виконуються у разі реалізації (переходу права власності) таких обсягів Газу у майбутніх звітних (податкових) періодах.
Звертаємо увагу, що скористатися правом не сплачувати податкові зобов’язання з Ренти за Газ у частині закачаного Газу за відповідний звітний (податковий) період, включаючи квітень 2022 року, можуть платники Ренти, які дотримуються припису абзацу сьомого п.п. 69.30 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ.


Інформація для фізосіб, які провадять незалежну професійну діяльність

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) повідомляє, що Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», зокрема, п. 1 «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доповнено новим п.п. 22.
Так, п.п. 22 п. 1 «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що за результатами податкових (звітних) періодів за 2022 рік у складі витрат від провадження певного виду незалежної професійної діяльності можуть враховуватися документально підтверджені витрати у вигляді вартості майна, в тому числі грошові кошти, що добровільно перераховані (надані, передані) Збройним Силам України, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України, Державній прикордонній службі України, Міністерству внутрішніх справ України, Управлінню державної охорони України, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, добровольчим формуванням територіальних громад, іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, їх з’єднанням, військовим частинам, підрозділам, установам або організаціям, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, для потреб забезпечення оборони держави, а також на користь центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, сил цивільного захисту та/або закладам охорони здоров’я державної, комунальної власності, та/або структурним підрозділам з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, та/або грошові кошти, перераховані на спеціальні рахунки, відкриті Національним банком України для збору коштів.


Особливості відображення у фіскальному чеку ПДВ платником, який використовує особливе оподаткування

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) нагадує, що правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО та ПРРО), відповідно) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначено Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послу» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265). Дія Закону № 265 поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
Форма, зміст розрахункових документів, порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, а також форма та порядок подання звітності, пов’язаної із застосуванням РРО та/або ПРРО чи використанням розрахункових книжок, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (ст. 8 Закону № 265).
Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 із змінами та доповненнями (далі – Положення № 13).
Відповідно до п. 2 розд. ІI Положення № 13 фіскальний касовий чек на товари (послуги) має містити обов’язкові реквізити, зокрема, щодо назви товару (послуги), вартості, літерного позначення ставки податку на додану вартість (далі – ПДВ) (рядок 10), та окремим рядком літерного позначення ставки ПДВ, розмір ставки ПДВ у відсотках, загальну суму ПДВ за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка друкуються великі літери «ПДВ» (рядок 21).
Дана вимога є обов’язковою для суб’єктів господарювання, які зареєстровані як платники ПДВ.
Також, рядки 21 та 22 фіскального касового чека повторюються відповідно до кількості податкових груп за різними ставками ПДВ та акцизного податку. Дозволяється не друкувати рядки за податковими групами, якщо сума ПДВ або акцизного податку дорівнює нулю (п. 7 розд. ІI Положення № 13).
Поряд із зазначеним, відповідно до чинної на сьогодні редакції п.п. 9.5 п. 9 підрозд. 8 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ), платники єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені п. 9 підрозд. 8 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, звільняються від обов’язку нарахування та сплати ПДВ за операціями з постачання товарів, робіт та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, та при ввезенні товарів на митну територію України, а також від подання податкової звітності з ПДВ, а їх реєстрація платником ПДВ є призупиненою.
Звільнення від оподаткування, встановлене п. 9 підрозд. 8 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, не застосовується до операцій із ввезення на митну територію України у митному режимі імпорту та з постачання на митній території України товарів, які мають походження з країни, визнаної державою-окупантом згідно із законом та/або визнаною державою-агресором щодо України згідно із законодавством, або ввозяться з території держави-окупанта (агресора) та/або з окупованої території України, визначеної такою згідно із законом.
Під призупиненням реєстрації платником ПДВ для цілей п. 9 підрозд. 8 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ розуміється, що для платників єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені п. 9 підрозд. 8 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, призупиняються права та обов’язки, встановлені розд. V та підрозд. 2 розд. XX ПКУ (у тому числі щодо формування податкового кредиту) на період використання особливостей оподаткування, встановлених п. 9 підрозд. 8 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.
Операції, здійснені платником єдиного податку третьої групи, який використовує особливості оподаткування, встановлені п. 9 підрозд. 8 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, вважаються такими, що не є об’єктом оподаткування ПДВ.
Враховуючи викладене вище, не відображення у фіскальному касовому чеку ставки ПДВ дозволяється виключно щодо товарів (послуг), що не є об’єктом оподаткування ПДВ.


Нарахування земельного податку орендодавцям - фізособам, якщо орендар – «спрощенець» 4 групи переходить на 3 групу за ставкою 2 відсотка доходу

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) інформує, що від сплати земельного податку звільняються на період дії єдиного податку четвертої групи власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передачі земельних ділянок та земельних часток (паїв) в оренду платнику єдиного податку четвертої групи.
Норми передбачені п. 281.3 ст. 281 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Отже, у разі переходу суб’єктом господарювання – платником єдиного податку четвертої групи на третю групу єдиного податку з урахуванням особливостей оподаткування, встановлених п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ ПКУ, фізичні особи, які передали в оренду земельні ділянки, земельні частки (паї) такому платнику, втрачають право користування пільгою зі сплати земельного податку, передбаченою п. 281.3 ст. 281 ПКУ.
Слід зазначити, що відповідно до п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ спеціальний режим оподаткування єдиним податком запроваджено тимчасово з 1 квітня 2022 року до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України. При цьому згідно п.п. 9.9 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ ПКУ після припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України платники єдиного податку третьої групи, які на день припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України використовували особливості оподаткування, з першого дня місяця, наступного за місяцем припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, втрачають право на використання особливостей оподаткування, передбачених цим пунктом, і автоматично вважаються такими, що застосовують систему оподаткування, на якій такі платники податку перебували до обрання особливостей оподаткування, передбачених п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ ПКУ.
Водночас, якщо право на пільгу по земельному податку у платника виникає протягом року, то він звільняється від сплати податку починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому виникло це право. У разі втрати права на пільгу протягом року податок сплачується починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому втрачено це право (п. 284.2 ст. 284 ПКУ).
Враховуючи викладене вище, нарахування контролюючими органами сум земельного податку фізичним особам проводиться пропорційно періоду, протягом якого такі фізичні особи не користувались пільгами, встановленими ст. 281 ПКУ.
Разом з цим, платники плати за землю мають право звернутися до контролюючого органу за своїм місцем реєстрації у контролюючих органах або за місцем знаходження земельних ділянок для проведення звірки даних, зокрема, щодо права на користування пільгою зі сплати податку.
Відповідні роз’яснення розміщені на вебпорталі ДПС за посиланням: https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/578879.html.


Чи видаються в період воєнного часу ліцензії на операції з пальним?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) нагадує, що воєнний стан – це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Норми визначені Законом України від 12 травня 2015 року № 389 «Про правовий режим воєнного стану» (далі – Закон № 389).
З 24 лютого 2022 року по всій території України запроваджено воєнний стан Указом Президента України від 24.02.2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» (далі – Указ № 64), у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони відповідно до українського законодавства.
Згідно з пунктом 3 Указу № 64 у зв’язку з введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені ст.ст. 30 – 34, 38, 39, 41 – 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою ст. 8 Закону № 389.
Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі пальним, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом пального на території України визначено Законом України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 481).
Порядок видачі (переоформлення) ліцензій, зокрема, на право виробництва пального, оптової/роздрібної торгівлі пальним та зберігання пального встановлено ст.ст. 3 та 15 Закону № 481, які на сьогодні не містять норми щодо процедури видачі (переоформлення) ліцензій в умовах воєнного стану.
При цьому, постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 165 «Про зупинення строків надання адміністративних послуг та видачі документів дозвільного характеру» (із зміною, внесеною постановою Кабінету Міністрів України від 09 березня 2022 року № 233), зупинено строки надання адміністративних послуг суб’єктами їх надання та строки видачі дозвільними органами документів дозвільного характеру на час воєнного стану в Україні.
Зупинені строки будуть поновлені у місячний строк після припинення чи скасування воєнного стану на відповідній території України.
Разом з цим, згідно позиції Держаної регуляторної служби України як спеціально уповноваженого органу з питань ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності, у разі можливості видача документів дозвільного характеру та ліцензій може здійснюватися у строки встановлені законом (http://www.drs.gov.ua/permit_system/pozytsiya-drs-shhodo-okremyh-pytan-litsenzuvannya-ta-vydachi-dokumentiv-dozvilnogo-harakteru-u-sferi-gospodarskoyi-diyalnosti-v-umovah-voyennogo-stanu/).
Також, слід зазначити, що наказом ДПС від 24.02.2022 № 243-о «Про встановлення простою у роботі Державної податкової служби України та її територіальних органів» встановлено простій у роботі ДПС та її територіальних органів з метою збереження життя і здоров’я працівників, при цьому, наказами ДПС (№ 168 від 10.03.2022, № 189 від 14.04.2022) припинено простій в роботі територіальних органів ДПС з метою реалізації державної податкової політики, контролю за надходженням до бюджетів та державних цільових фондів податків, зборів, платежів, здійснення повноважень, передбачених законом в умовах дії правового режиму воєнного стану. Також передбачено можливість запроваджувати простій у роботі для забезпечення належної організації роботи, здійснення функціональних повноважень з урахуванням першочергового гарантування безпечних умов роботи, збереження життя і здоров’я підпорядкованих працівників із дотриманням вимог Кодексу законів про працю України.
Враховуючи вищевикладене, суб’єкти господарювання мають право звернутися до ДПС з метою отримання (переоформлення) ліцензії на право виробництва пального та до її територіальних органів щодо отримання (переоформлення) ліцензій на право оптової/роздрібної торгівлі пальним та зберігання пального, однак строки надання адміністративної послуги залежать від безпекової ситуації у відповідному регіоні в умовах дії правового режиму воєнного стану .


Чи призупинили податкові органи надання ІПК в період дії воєнного стану на території України?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) повідомляє, що строки надання індивідуальних податкових консультацій визначені ст. 52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
На період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, що вводиться в Україні, зупиняється перебіг строків, визначених ПКУ, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених ПКУ (п. 102.9 ст. 102 ПКУ).
Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України від 24 лютого2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ (п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
Підпунктом 69.9 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ передбачено, що для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім:
► дотримання строків реєстрації податкових накладних, розрахунків коригування до них в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої п. 46.2 ст. 46 ПКУ, сплати податків та зборів платниками податків;
► строків проведення камеральних перевірок, складення актів, подання та розгляду заперечень, визначення грошових зобов’язань, прийняття, надсилання та оскарження ППР за результатами камеральних перевірок, нарахування пені;
► строків проведення фактичних та документальних позапланових перевірок, складення актів, подання та розгляду заперечень, додаткових документів та пояснень, визначення грошових зобов’язань, прийняття, надсилання та оскарження ППР, адміністративного арешту майна за результатами фактичних перевірок.
Враховуючи викладене, на період дії воєнного стану на території України зупиняються строки надання індивідуальних податкових консультацій.





За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області