soborneuprdp@ukr.net

21 жовтня 2024, 09:43

На понад 30 відсотків зросли надходження екологічного податку до загального фонду держбюджету від платників Дніпропетровщини

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони міста Дніпра) інформує.
З початку 2024 року до загального фонду державного бюджету від платників Дніпропетровщини надійшло понад 186,6 млн грн екологічного податку. Як зауважила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш, надходження збільшились у порівнянні з показником січня – вересня минулого року на понад 43,3 млн грн, або на 30,3 відсотки.
«Враховуючи галузеву специфіку Дніпропетровщини, підтримка стану навколишнього природного середовища на належному рівні є важливим аспектом. Екологічний податок – це вагомий компенсатор негативного впливу на природу шкідливих та небезпечних факторів, який спрямовується на фінансування природоохоронних заходів. Дякуємо платникам за своєчасно сплачені податки!» - зазначила Наталя Федаш.


До місцевих бюджетів Дніпропетровщини від платників надійшло понад 741,7 млн грн податку на нерухоме майно

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони міста Дніпра) інформує.
Протягом трьох кварталів поточного року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від платників податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, надійшло понад 741,7 млн грн, що на 96,4 млн грн, або на 15 відс., більше ніж у січні – вересні 2023 року.
Нагадуємо, що відповідно до п.п. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками житлової та/або нежитлової нерухомості.
Підпунктом 266.1.2 п. 266.1 ст. 266 ПКУ визначено платників податку в разі перебування об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості у спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб:
а) якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку;
б) якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, платником податку є одна з таких осіб-власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом;
в) якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб і поділений між ними в натурі, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку.


Рентна плата за користування надрами: 33,1 млн грн - внесок платників до місцевих бюджетів Дніпропетровщини

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони міста Дніпра) інформує.
У січні – вересні 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області за користування надрами від платників надійшло 33,1 млн грн рентної плати.
Звертаємо увагу, що 30.10.2024 – останній день сплати за вересень 2024 року рентної плати:
- за користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини);
- за користування радіочастотним ресурсом України;
- за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами;
- за транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України.


Який опис (номенклатуру) товарів/послуг необхідно зазначити продавцю у графі 2 податкової накладної при реалізації раніше придбаних ним товарів/послуг (у тому числі ввезених на митну територію України чи підакцизних товарів)?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони міста Дніпра) нагадує, що відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155 – VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.
У податковій накладній зазначаються в окремих рядках обов’язкові реквізити, зокрема:
- опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;
- код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг – код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду.
Пунктом 16 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, визначено, що до розділу Б податкової накладної вносяться дані у розрізі опису (номенклатури) постачання товарів/послуг, зокрема:
- до графи 2 – опис (номенклатура) товарів/послуг постачальника (продавця);
- до граф 3.1, 3.3 – код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (далі – ДКПП).
При цьому графи 3.1, 3.3 заповнюються на всіх етапах постачання товарів/послуг:
- у разі постачання товару заповнюється графа 3.1, в якій зазначається код товару згідно з УКТ ЗЕД;
- у разі постачання послуги заповнюється графа 3.3, в якій зазначається код послуги згідно з ДКПП.
Платники податку, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТЗЕД або код послуги згідно з ДКПП не повністю, але не менше ніж чотири перші цифри відповідного коду. При цьому код згідно з УКТЗЕД зазначається на рівні позиції, підпозиції, категорії, підкатегорії відповідно до Закону України «Про Митний тариф України».
У разі постачання товару, ввезеного на митну територію України, у графі 3.2 проставляється позначка «Х». Графа 3.2.1 заповнюється на всіх етапах постачання товару.
У разі постачання на митній території України або вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів, які є власною сільськогосподарською продукцією у розумінні п.п. 14.1.33 прим.1 п. 14.1 ст. 14 ПКУ у графі 3.2.2 проставляється позначка «Х».
Статтею 215 ПКУ конкретизовано перелік підакцизних товарів та їх коди згідно з УКТ ЗЕД.
Класифікація ввезених товарів на митну територію України, здійснюється згідно з вимогами ст. 69 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI із змінами та доповненнями.
Отже, на всіх етапах постачання товарів/послуг до кінцевого споживача, у тому числі імпортованих чи підакцизних товарів, у графі 2 «Опис (номенклатура) товарів/послуг продавця» податкової накладної продавець повинен зазначати дані, які відповідають документам, що підтверджують їх придбання таким продавцем.


Щодо виправлення помилки, допущеної у додатку (Д1) до податкової декларації з ПДВ, яка вплинула/не вплинула на числові показники податкової декларації з ПДВ?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони міста Дніпра) повідомляє.
Відповідно до п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та п. 1 розд. IV Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 (далі – Порядок № 21), у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податку самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації з ПДВ (далі – декларація), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок (далі – уточнюючий розрахунок) до такої декларації за формою, встановленою на дату подання уточнюючого розрахунку.
У разі виправлення помилок у рядках поданої раніше декларації, до яких повинні додаватися додатки, до уточнюючого розрахунку повинні бути додані відповідні додатки, що містять інформацію щодо уточнених показників (п. 8 розд. VI Порядку № 21).
Додаток 1 «Відомості про суми податку на додану вартість, зазначені у податкових накладних/розрахунках коригування до податкових накладних, не зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, про коригування податкових зобов’язань за операціями з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів, та про податковий кредит з урахуванням його коригування» (Д1) (далі – Додаток 1) є складовою декларації, який додається до неї у разі заповнення рядків 1.1, 1.2, 1.3, 4.1, 4.1.1, 4.2, 4.2.1, 4.3, 4.3.1, 6.1, 6.2, 7.1, 7.2.2, 7.2.3, 10.1, 10.2, 10.3, 13.1, 13.2, 14, 15 декларації та за наявності подій, які підлягають відображенню ньому.
Враховуючи те, що подання уточнюючого розрахунку є одним із способів виправлення платником податку самостійно виявлених помилок у показниках раніше поданої декларації та оскільки Додаток 1 є складовою такої декларації, то виправлення помилок, що виникли при його заповненні, здійснюється шляхом подання уточнюючого розрахунку, до якого додається Додаток 1 з відміткою «уточнюючий». В такому уточнюючому розрахунку у відповідних рядках:
- до графи 4 переносяться показники декларації, Додаток 1 до якої уточнюється;
- до графи 5 – всі відповідні показники декларації з урахуванням виправлених помилок;
- у графі 6 відображається різниця між значенням графи 5 і графи 4 («+»/«–»). У випадку, якщо значення графи 5 відповідає значенню графи 4, графа 6 не заповнюється.
Додаток 1 з відміткою «уточнюючий» заповнюється наступним чином:
- в першому рядку повторюється помилковий запис, при цьому вартісні показники вказуються зі знаком «–» (тобто сторнуються);
- у другому рядку – вказується правильний запис.
При цьому, якщо помилка, допущена у Додатку 1, не вплинула на числові показники декларації, в «уточнюючому» Додатку 1 підсумкові рядки «Усього за звітний (податковий) період», не заповнюються.
Якщо така помилка вплинула на числові показники декларації, в «уточнюючому» Додатку 1 у підсумкових рядках «Усього за звітний (податковий) період» числові показники відображаються на суму уточнення (збільшення або зменшення) з відповідним знаком та відповідають даним з колонки 6 уточнюючого розрахунку.


Чи застосовує суб’єкт господарювання РРО/ПРРО у разі відправки товарів будь-яким експедитором, оплата за які здійснюється у небанківського надавача платіжних послуг на платіжний рахунок такого суб’єкта, відкритий в ньому?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони міста Дніпра) інформує.
Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмних РРО (далі – ПРРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлені Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», із змінами (далі – Закон № 265). Дія його поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
Порядок проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг та застосування РРО/ПРРО встановлено ст. 3 Закону № 265.
Так, п. 2 ст. 3 Закону № 265 визначено, що суб’єкти господарювання зобов’язані надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції (далі – фіскальний чек), створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї РРО чи дисплеї пристрою, на якому встановлений ПРРО QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).
Обов’язок застосування РРО або ПРРО залежить не від форми розрахунків, а виникає виключно за наявності обставин, що супроводжують господарські операції суб’єкта господарювання, які чітко визначені законодавством, у тому числі, нормами його прямої дії, які встановлюють винятки із загальних правил.
Також, частиною одинадцятою ст. 11 Закону України від 03 вересня 2015 року № 675-VIII «Про електронну комерцію» передбачено, що покупець (замовник, споживач) повинен отримати підтвердження вчинення електронного правочину у формі електронного документа, квитанції, товарного чи касового чека, квитка, талона або іншого документа у момент вчинення правочину або у момент виконання продавцем обов’язку передати покупцеві товар. Підтвердження вчинення електронного правочину повинно містити такі відомості: умови і порядок обміну (повернення) товару або відмови від виконання роботи чи надання послуги; найменування продавця (виконавця, постачальника), його місцезнаходження та порядок прийняття претензії щодо товару, роботи, послуги; гарантійні зобов’язання та інформація про інші послуги, пов’язані з утриманням чи ремонтом товару або з виконанням роботи чи наданням послуги; порядок розірвання договору, якщо строк його дії не визначено.
Крім того, абзацами 2, 3 частини одинадцятої ст. 8 Закону України від 12 травня 1991 року № 1023-XII «Про захист прав споживачів» (із змінами та доповненнями) визначено, що під час продажу товару продавець зобов’язаний видати споживачеві розрахунковий документ встановленої форми, що засвідчує факт купівлі, з позначкою про дату продажу, або відтворити на дисплеї програмного реєстратора розрахункових операцій (дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій) QR-код, що дає змогу особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію з розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому містяться, або надіслати електронний розрахунковий документ на наданий споживачем абонентський номер чи адресу електронної пошти.
Розрахунковий документ має бути виданий або створений в електронній формі не пізніше моменту передачі товару (послуги).
Враховуючи викладене, суб’єкт господарювання при відправці товарів будь-яким експедитором, оплата за які здійснюється з використанням послуг або у відділенні небанківського надавача платіжних послуг на платіжний рахунок такого суб’єкта, зобов’язаний застосовувати РРО та/або ПРРО з обов’язковою видачею у паперовій та/або електронній формі фіскального касового чека, в якому зазначено форму оплати – безготівкова.


Чи підлягають оподаткуванню акцизним податком з реалізації СГ роздрібної торгівлі підакцизних товарів операції з реалізації виробниками та/або імпортерами «Інших нікотиновмісних продуктів для орального застосування» (УКТ ЗЕД 2404 91 90 00)?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони міста Дніпра) звертає увагу, що відповідно до змін, внесених Законом України від 16 січня 2024 року № 3553-ІХ «Про внесення змін до Податкового Кодексу України щодо приведення деяких норм у відповідність із Законом України «Про Митний тариф України» та уточнення окремих положень» (далі – Закон № 3553) до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), починаючи з 01 вересня 2024 року підлягають оподаткуванню акцизним податком операції з ввезення та реалізації на митній території України товарів за кодом згідно з УКТ ЗЕД 2404 91 90 00 «Інші нікотиновмісні продукти для орального застосування», які включено до переліку підакцизних товарів.
Також, змінами, внесеними Законом № 3553 до п.п. 14.1.252 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, уточнено положення щодо визначення «тютюнові вироби», до яких також віднесено інші, відмінні від рідин, що використовуються в електронних сигаретах, нікотиновмісні продукти, їх замінники для куріння нюхання, смоктання, жування чи вдихання без горіння шляхом нагрівання.
Згідно з п.п. 213.1.14 п. 213.1 ст. 213 ПКУ об’єктом оподаткування акцизним податком є операції з реалізації виробниками та/або імпортерами, у тому числі в роздрібній торгівлі тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, для цілей оподаткування акцизним податком з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.
При цьому, базою оподаткування акцизним податком є вартість за максимальними роздрібними цінами тютюнових виробів, з урахуванням податку на додану вартість та акцизного податку, реалізованих відповідно до п.п. 213.1.14 п. 213.1 ст. 213 ПКУ (п.п. 214.1.5 п. 214.1 ст. 214 ПКУ).
Відповідно до п.п. 212.1.17 п. 212.1 ст. 212 ПКУ платником акцизного податку є, зокрема, особа - виробник та/або імпортер тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, яка здійснює їх реалізацію для цілей оподаткування акцизним податком з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів за ставкою, визначеною п.п. 215.3.10 п. 215.3 ст. 215 ПКУ.
Отже, з 01 вересня 2024 року виробники та/або імпортери тютюнових виробів за кодом згідно з УКТ ЗЕД 2404 91 90 00 «Інші нікотиновмісні продукти для орального застосування» при їх реалізації сплачують акцизний податок з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів за ставкою, визначеною п.п. 215.3.10 п. 215.3 ст. 215 ПКУ (5%).


Підвищення рівня податкової культури у суспільстві – зростання суспільної свідомості
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони міста Дніпра) інформує.
Податкова культура охоплює, як діяльність платників податків, так і діяльність працівників контролюючих органів у сфері оподаткування у тісній взаємодії один з одним.
Податкова культура, як одна з головних ознак громадянського суспільства, є складником загальнонаціональної культури (правової, економічної, політичної і фінансової), а отже, містить:
1) інтелектуальний рівень – знання своїх прав і обов’язків у процесі сплати податків, як складник правової культури, удосконалення знань і розуміння податкових наслідків господарської діяльності, як складник економічної культури;
2) емоційно - психологічний рівень – усвідомлення громадянами всієї важливості для держави сплати податків, як складника політичної культури, оцінювання соціальної корисності податкового законодавства і формування власного ставлення до податкової політики, діяльності податкових органів як представників держави;
3) поведінковий рівень – уміння користуватися правовим інструментарієм у практичній діяльності, своєчасне представлення податкової звітності, як складника фінансової культури, а також дотримання етичних норм у спілкуванні з працівниками контролюючих органів.
Основним економічним мотивом відповідальної поведінки платників податків є уникнення негативних наслідків несплати податків. Для стимулювання мотивації такої поведінки держава, як правило, застосовує відповідні заходи.
Діяльність податкової служби відповідно до Національної стратегії доходів у напрямку підвищення рівня податкової культури у суспільстві сприятиме зростанню суспільної свідомості, створюватиме умови для усвідомлення відповідальності громадян за сплату податків, дозволятиме у перспективі збільшити податкові надходження та компенсувати можливі втрати державного та місцевих бюджетів, а отже – посилюватиме економічну компоненту національної безпеки держави.


До уваги платників!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони міста Дніпра) повідомляє.
Державна податкова служба України продовжує впроваджувати реформи, визначені Національною стратегією доходів на 2024 – 2030 роки, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2023 року № 1218-р.
Національна стратегія доходів – це дорожня карта реформування податкової системи, а також удосконалення процедур податкового адміністрування, яка необхідна для забезпечення потенціалу задоволення фіскальних потреб у середньостроковій перспективі
Податкова служба забезпечує виконання заходів, спрямованих на підвищення рівня добровільної сплати податків і зборів платниками до бюджету, у тому числі шляхом створення максимально комфортних умов для всіх платників податків
Стратегічні цілі Національної стратегії доходів:
• забезпечення макроекономічної та фінансової стабільності через збереження рівня мобілізації доходів та зменшення потреби у зовнішньому фінансуванні;
• забезпечення адаптації законодавства України до законодавства ЄС та виконання міжнародних зобов’язань України в частині податкової політики та адміністрування;
• зміцнення доброчесності та довіри до контролюючих органів через посилення антикорупційних заходів та підвищення прозорості і ефективності процедур управління;
• підвищення рівня дотримання податкового законодавства платниками податків та контролюючими органами;
• створення та впровадження сучасних цифрових рішень податкового адміністрування.


Для повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені платник подає заяву

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони міста Дніпра) нагадує, що порядок повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання органом ДПС визначено ст. 43 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання здійснюється тільки на підставі заяви платника, поданої протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми. Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів:
на рахунок платника податків у банку / небанківському надавачу платіжних послуг;
на погашення грошового зобов'язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету.
Заяву платник може подати як у паперовому вигляді так і в електронному вигляді. В електронному вигляді заява подається в Електронному кабінеті платника податків
для юридичних осіб шаблон «J1302001»,
для фізичних осіб шаблон «F1302002».
ДПС не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви формує електронний висновок про повернення належних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.
На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені платникам податків.
Повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані.
УВАГА! Відповідно до ст. 43 ПКУ визначено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на рахунок такого платника податків у банку або небанківському надавачу платіжних послуг, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.


Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов'язків

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони міста Дніпра) звертає увагу, що відповідно до пункту 421.2 статті 421 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов'язків, визначених ПКУ та іншими законами, шляхом:
► перегляду інформації про платника податків, що збирається, використовується та формується контролюючими органами, у тому числі дані оперативного обліку податків, зборів, єдиного внеску (у тому числі дані інтегрованих карток платників податків), а також одержання такої інформації у вигляді документа, який формується автоматизовано шляхом вивантаження відповідної інформації з електронного кабінету із накладенням кваліфікованого електронного підпису посадової особи контролюючого органу та кваліфікованої електронної печатки контролюючого органу;
► подання платником податків повідомлення про використання та про відмову від використання єдиного рахунку;
► визначення напряму використання суми помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань і пені відповідно до статті 35 1 «Єдиний рахунок» ПКУ;
► перегляду інформації по єдиному рахунку, у тому числі з Реєстру платежів з єдиного рахунку в розрізі окремого платника податків;
► проведення звірки розрахунків платників податків з державним та місцевими бюджетами, а також одержання документа, що підтверджує стан розрахунків, який формується автоматизовано шляхом вивантаження відповідної інформації з електронного кабінету із накладенням кваліфікованого електронного підпису посадової особи контролюючого органу та кваліфікованої електронної печатки контролюючого органу із застосуванням засобів кваліфікованого електронного підпису чи печатки, які мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання;
► управління сумами помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені відповідно до положень цього Кодексу, в тому числі шляхом подачі заяви про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та/або пені.


За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області