18:23
Понад 7,0 млрд грн ПДФО – надходження до загального фонду держбюджету від платників Дніпропетровщини
17.10.2024 10:38
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
Платники Дніпропетровщини з початку року забезпечують позитивну динаміку надходжень з податку на доходи фізичних осіб (ПДФО).
Так, протягом трьох кварталів 2024 року до загального фонду державного бюджету від платників надійшло понад 7,0 млрд грн ПДФО. У порівнянні з січнем – вереснем 2023 року сума надходжень виросла на понад 979,7 млн грн, темп росту – 116 відсотків. Про це повідомила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш.
Очільниця податкової служби регіону зауважила, що офіційно оформлені трудові відносини – це соціальні гарантії для працівників і своєчасно сплачені податки до бюджетів усіх рівнів, а отже і важлива підтримка нашої країни у цей нелегкий час.
Дякуємо платникам за відповідальне ставлення до своїх податкових зобов’язань!
За спеціальне використання води платники рентної плати поповнили місцеві Дніпропетровщини на понад 77,7 млн гривень
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
Впродовж січня – вересня 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області за спеціальне використання води надійшло від платників рентної плати понад 77,7 млн гривень.
Звертаємо увагу, що об’єктом оподаткування рентною платою за спеціальне використання води без її вилучення з водних об’єктів є:
- для потреб гідроенергетики – фактичний обсяг води, що пропускається через турбіни гідроелектростанцій для вироблення електроенергії;
- для потреб водного транспорту – час використання поверхневих вод вантажним самохідним і несамохідним флотом, що експлуатується (залежно від тоннажності), та пасажирським флотом, що експлуатується (залежно від кількості місць).
Об’єктом оподаткування рентною платою за спеціальне використання води для потреб рибництва є фактичний обсяг води, необхідної для поповнення водних об’єктів під час розведення риби та інших водних живих ресурсів (у тому числі для поповнення, яке пов’язане із втратами води на фільтрацію та випаровування).
Транспортний податок: за елітні авто надходження до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від платників склали понад 16,4 млн гривень
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
У січні – вересні 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області платники спрямували понад 16,4 млн грн транспортного податку. Це на понад 6,6 млн грн, або на 68,2 відс. більше ніж у відповідному періоді минулого року.
Нагадуємо, що відповідно до п. 267.4 ст. 267 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) ставка транспортного податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об’єктом оподаткування відповідно до п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПКУ.
До уваги платників ПДВ!
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) звертає увагу, що п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155 – VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у встановлений ПКУ термін.
Відповідно до п. 5 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 (із змінами) (далі – Порядок № 1246), податкова накладна та/або розрахунок коригування приймаються до ЄРПН у разі дотримання вимог, установлених п. 192.1 ст. 192 ПКУ, п.п. 200 прим. 1.3, 200 прим. 1.9 ст. 200 прим. 1 та пп. 201.1, 201.10 і 201.16 ст. 201 ПКУ та п. 97 підрозд. 2 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, а також з урахуванням Законів України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування в ЄРПН здійснюється за неосновним місцем обліку – для платників податку, які змінили місцезнаходження та для яких сплата визначених законодавством податків і зборів після такої реєстрації здійснюється за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного періоду.
Отже, якщо реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН здійснюється після зміни платником ПДВ місцезнаходження (місця проживання), пов’язаного зі зміною адміністративного району, в полі «Контролюючий орган, до якого подається документ» необхідно зазначати код та найменування контролюючого органу за попереднім місцезнаходженням (неосновним місцем обліку) платника податків.
За одним договором купівлі-продажу житлового (садового) будинку та земельної ділянки, на якій він розташований, отримано дохід: що з ПДФО?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) повідомляє, що порядок до переходу права на земельну ділянку у разі набуття прав власності, господарського відання, оперативного управління на об’єкт нерухомого майна (крім багатоквартирного будинку), об’єкт незавершеного будівництва, що розміщені на ній визначено ст. 120 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III із змінами та доповненнями (далі – ЗКУ).
Так, у разі набуття права власності на об’єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об’єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці (крім земель державної, комунальної власності), право власності на таку земельну ділянку одночасно переходить від відчужувача (попереднього власника) такого об’єкта до набувача такого об’єкта без зміни її цільового призначення. У разі якщо відчужувачу (попередньому власнику) такого об’єкта належала частка у праві спільної власності на земельну ділянку, до набувача цього об’єкта переходить право власності на таку частку. При вчиненні правочину, що передбачає перехід права власності на зазначений об’єкт, мають дотримуватися вимоги частини шістнадцятої ст. 120 ЗКУ.
Відповідно до частини шістнадцятої ст. 120 ЗКУ предметом правочину, який передбачає перехід права власності на об’єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду, об’єкт незавершеного будівництва або частку у праві спільної власності на такий об’єкт), який розміщений на земельній ділянці (крім земель державної, комунальної власності), що перебуває у власності відчужувача (попереднього власника) такого об’єкта, повинна бути також така земельна ділянка (або частка у праві спільної власності на неї). Істотною умовою договору, який передбачає такий перехід права власності, є умова щодо одночасного переходу права власності на таку земельну ділянку (частку у праві спільної власності на неї) від відчужувача до набувача такого об’єкта (частки у праві спільної власності на неї).
Також слід зазначити, що частинами дев’ятою та десятою ст. 79 прим. 1 ЗКУ земельна ділянка може бути об’єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.
Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.
Пунктом 172.1 ст. 172 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що не оподатковується один раз протягом звітного податкового року, за умови перебування такого майна у власності платника податку більше трьох років, дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну):
- житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи об’єкт незавершеного будівництва таких об’єктів, земельну ділянку, на якій розташовані такі об’єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці);
- земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначені ст. 121 ЗКУ залежно від її призначення;
- земельної ділянки сільськогосподарського призначення, безпосередньо отриманої платником податку у власність у процесі приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій або приватизації земельних ділянок, що перебували у користуванні такого платника, або виділеної в натурі (на місцевості) власнику земельної частки (паю), а також таких земельних ділянок, отриманих платником податку у спадщину.
Умова щодо перебування такого майна у власності платника податку більше трьох років не поширюється на майно, отримане платником податку у спадщину.
Дохід від відчуження господарсько-побутових споруд, що розташовані на одній ділянці з житловим або садовим (дачним) будинком та продаються разом з ним для цілей оподаткування, окремо не визначається.
Крім того, відповідно до п. 172.8 ст. 172 ПКУ для цілей ст. 172 ПКУ під продажем розуміється будь-який перехід права власності на об’єкти нерухомості, крім їх успадкування та дарування.
Враховуючи викладене, оскільки житловий будинок та земельна ділянка під ним є окремими об’єктами права власності, а також зважаючи на положення п. 172.8 ст. 172 ПКУ, будь-який перехід права власності на об’єкти нерухомості є продажем цього майна, то з метою оподаткування дохід, отриманий від продажу житлового будинку та дохід від продажу земельної ділянки оподатковуються у порядку, визначеному ст. 172 ПКУ, незалежно від кількості оформлених договорів купівлі-продажу.
Так, наприклад, дохід, отриманий від продажу житлового будинку, який перебуває у власності понад три роки, не оподатковується, а дохід від продажу земельної ділянки під ним, яка не отримана у спадщину та перебуває у власності більше трьох років оподатковується у порядку, визначеному ст. 172 ПКУ, незалежно від кількості оформлених договорів купівлі-продажу, а саме за ставкою, визначеною п.167.2 ст.167 ПКУ.
Щодо виправлення помилок у звітах про обсяги виробництва / обігу спирту, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) нагадує, що з 27 липня 2024 року набрав чинності Закон України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 3817), ст. 72 якого визначено нові вимоги та порядок подання ліцензіатами звітів про обсяги виробництва та/або обігу (у тому числі імпорту та експорту) спирту (у тому числі біоетанолу), спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах (далі – звіти).
З урахуванням набрання чинності та введення в дію розд. VII (крім пп. 22, 23 і 25 частини другої ст. 46, ст. 49) Закону № 3817 (абзац шостий п. 1 розд. ХІІ «Прикінцеві положення» Закону № 3817) ліцензування деяких видів діяльності запроваджуються вперше з 01.01.2025 року, зокрема, здійснення ферментації тютюнової сировини та вирощування тютюну.
Пунктом 2 розд. ХІІ «Прикінцеві положення» Закону № 3817 установлено, що Закон України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 481) втрачає чинність з 01 січня 2025 року, положення Закону № 481 до дня втрати ним чинності застосовуються в частині, що не суперечить положенням Закону № 3817.
Частиною третьою ст. 72 Закону № 3817 визначені терміни подання виробниками спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, які здійснюють виробництво та/або ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України зазначених товарів (продукції), суб’єктами господарювання, які здійснюють оптову торгівлю спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, тютюновою сировиною, тютюном, промисловими замінниками тютюну, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та/або ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України зазначених товарів (продукції), суб’єктами господарювання, які здійснюють ферментацію тютюнової сировини та суб’єктами господарювання які отримали ліцензію на право вирощування тютюну до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за формою та в порядку, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, відповідних звітів.
Крім того, зазначеною нормою передбачено, що ліцензіат, який самостійно виявив помилки у поданому ним звіті, зобов’язаний подати уточнений звіт. Якщо уточнений звіт подано до кінця місяця, наступного за звітним місяцем, за який допущена помилка, штраф, встановлений п. 30 частини другої ст. 73 Закону № 3817, не застосовується.
Також, частинами четвертою – шостою ст. 72 Закону № 3817 визначені форми та терміни подання звітів для малих виробництв дистилятів, виноробної продукції та пива, та передбачено, що якщо у кварталі, наступному за звітним роком, суб’єкт господарювання самостійно виявив помилки у поданому ним щорічному звіті, він зобов’язаний подати уточнений звіт до кінця такого кварталу, а штрафи, встановлені п. 31 - 33 частини другої ст. 73 Закону № 3817 відповідно, не застосовується.
Отже, з метою виправлення помилок, допущених при заповненні звітів суб’єктам господарювання необхідно подати уточнені звіти.
За яким ідентифікатором форми в електронному вигляді платники податків подають форми звітності № 1-ВП та № 1-ОП?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) повідомляє.
Форми та Порядки заповнення звітів № 1-ВП «Звіт про обсяги виробництва та обігу (у тому числі імпорту та експорту) спирту (у тому числі біоетанолу), спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах» (далі – Звіт № 1-ВП) та № 1-ОП «Звіт про обсяги обігу (у тому числі імпорту та експорту) спирту (у тому числі біоетанолу), спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах» (далі – Звіт № 1-ОП), а також Коди, одиниць виміру та видів продукції/товару затверджені наказом Міністерства фінансів України від 18.06.2024 № 296 із змінами і доповненнями, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 04.07.2024 за № 1011/42356.
На вебпорталі ДПС у рубриці Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр електронних форм податкових документів розміщено електронні форми (F – для фізичних осіб, J – для юридичних осіб):
● Звіту № 1-ВП за ідентифікаторами F/J0206409;
● Звіту № 1-ОП за ідентифікаторами F/J0206509.
Як перевірити дійсність кваліфікованого електронного підпису, отриманого в КНЕДП ДПС?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
Перевірити дійсність кваліфікованого електронного підпису, отриманого в Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Державної податкової служби України (далі – Надавач) можна на вебсайті Надавача (https://ca.tax.gov.ua/) у розділі «Перевірка підписаних даних».
Для цього у визначеному полі потрібно завантажити необхідний попередньо підписаний файл зі свого носія та натиснути на кнопку «Перевірити».
Після автоматичного переходу на наступну сторінку відображаються результати створення та перевірки підпису, підтвердження цілісності даних.
Крім того, користувач може завантажити Протокол створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису, в якому містяться дані щодо результатів перевірки підпису, а також дата час перевірки, найменування та розмір файлу, ідентифікаційні дані, які однозначно визначають кваліфікованого надавача та користувача електронних довірчих послуг, строк дії, серійний номер сертифікату відкритого ключа тощо.
За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Акцизний податок: за операціями з алкогольними напоями платники Дніпропетровщини спрямували до місцевих бюджетів майже 420,4 млн
17.10.2024 10:02
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
Упродовж січня – вересня 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини за операціями з алкогольними напоями від платників акцизного податку надійшло майже 420,4 млн гривень. У порівнянні з відповідним періодом 2023 року надходження збільшились на понад 43,1 млн грн, темп росту склав 111,4 відсотків. Про це повідомила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш.
«Сплата податків сьогодні має важливе значення для підтримки і економіки, і обороноздатності країни. Наразі у пріоритеті податкової служби зосередження зусиль на сприятливих заходах впливу, спрямованих на допомогу платникам податків у розумінні виконання своїх податкових обов’язків. Це реалізуються шляхом надання консультацій, інформаційно-довідкових послуг, здійснення сервісного обслуговування платників», – зазначила керівниця обласної податкової.
Наталя Федаш подякувала платникам за своєчасне наповнення бюджетів та нагадала, що 21.10.2024 – останній день подання декларації з акцизного податку за вересень 2024 року, 30.10.2024 – останній день сплати акцизного податку за вересень 2024 року.
Суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції на територіях ринків, зобов’язані дотримуватись норм законодавства
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) повідомляє, що суб’єкти господарювання (далі – СГ), які здійснюють розрахунки при продажу товарів у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг на територіях ринків, зобов’язані дотримуватись податкового законодавства та іншого законодавства України.
Так, згідно з чинним законодавством обов’язок використання реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО/ПРРО) під час продажу товарів (надання послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, починаючи з 01 січня 2022 року, покладено майже на всіх суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахунки в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо), крім СГ першої групи єдиного податку.
Впровадження фіскалізації розрахунків для платників податків є не лише ефективним інструментом контролю щодо повноти відображення отриманих доходів, а й забезпечує відкритість на прозорість ведення господарської діяльності, підтверджує бажання суб’єктів господарювання працювати відкрито та чесно.
Наголошуємо на необхідності забезпечення повної фіскалізації розрахунків усіма платниками податків, що здійснюють діяльність на ринках, для яких Законом встановлений обов’язок застосування РРО/ПРРО.
Оподаткування ПДВ операцій з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) у зв’язку із виданням наказу Міністерства фінансів України від 09.08.2024 № 400 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.08.2024 за № 1302/42647, з урахуванням змін, внесених наказом Міністерства фінансів України від 28.08.2024 № 418 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 09 серпня 2024 року № 400», який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 03 вересня 2024 року за № 1343/42688, інформує про окремі уточнення в особливостях складання податкової накладної (далі – ПН), розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі – РК) та їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН).
Так, для операцій з постачання товарів, які здійснюватимуться в межах режиму експортного забезпечення (далі – РЕЗ), та для інших операцій з постачання товарів/послуг, розроблено окремі коди електронних форм ПН та РК:
- J/F1201016, J/F1201216 – коди електронних форм ПН та РК для операцій з постачання товарів/послуг. В цих формах не може бути відображена інформація щодо операцій з постачання товарів, які здійснюватимуться в межах РЕЗ;
- J/F1211001, J/F1211201 – коди електронних форм ПН та РК для операцій з постачання товарів, які здійснюватимуться в межах РЕЗ. У формах передбачено автозаповнення інформації у заголовній частині ПН щодо типу причини складання ПН – 22, індивідуального податкового номера для блоку «Отримувач (покупець)» – 300000000000, у табличній частині ПН щодо одиниці виміру товару – «кг» у графі 4 та «0301» у графі 5. Ці форми застосовуватимуться з моменту запровадження РЕЗ.
У РК, що подаються на реєстрацію в ЄРПН починаючи з 01.10.2024 до ПН, які були складені відповідно до пункту 8 Порядку з типом причини 13, та які були зареєстровані в ЄРПН до 01.10.2024, у графі 2 зазначається та ж інформація, яка була вказана в зареєстрованій ПН (дати складання та номери ПН, складених постачальниками на платника податку при постачанні йому виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг, які такий платник податку використав не в господарській діяльності).
Оренда нерухомого/рухомого майна у фізичної особи юридичною особою: чи є базою нарахування для єдиного внеску сума орендної плати?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) нагадує, що відповідно до п. 1 частини першої ст. 7 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (із змінами та доповненнями) базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) для підприємств, установ та організацій, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з ФОП, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» (із змінами та доповненнями), та сума винагороди фізичної особи за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.
Згідно з частиною першою ст. 759 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає іншій стороні (орендареві) за плату на певний строк у володіння та користування майно для здійснення господарської діяльності. Поточний ремонт речі, переданої у найм, провадиться наймачем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, відносини, які виникають при укладенні договору найму (оренди), не мають ознак правовідносин, що регулюють виконання робіт або надання послуг.
Враховуючи зазначене вище, єдиний внесок не нараховується на суму орендної плати, виплаченої на користь фізичної особи згідно договору найму (оренди) нерухомого (рухомого) майна.
Куди суб’єкту господарювання подавати реєстраційну заяву за ф. № 1-ПРРО для реєстрації ПРРО на відокремлений підрозділ (філію)?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) звертає увагу, що суб’єкт господарювання для реєстрації програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО) на відокремлений підрозділ (філію) подає Заяву про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (J/F 1316605) (далі – реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО), із зазначенням даних про місцезнаходження такого відокремленого підрозділу (філії), в електронній формі з дотриманням вимог законів у сфері електронного документообігу та використання електронних документів за своїм основним місцем обліку як платника податків до фіскального сервера засобами Електронного кабінету (портального рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (API)) або засобами комунікацій.
Відповідно до абзацу другого п. 3 розд. II Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547», із змінами та доповненнями (далі – Порядок), у реєстраційній заяві за ф. № 1-ПРРО зазначається локальний номер ПРРО, який присвоюється такому ПРРО суб’єктом господарювання. Локальний номер ПРРО становить числовий номер, він є унікальним серед номерів, що присвоюються суб’єктом господарювання у довільному порядку ПРРО для його реєстрації та застосування у відповідній господарській одиниці.
Локальний номер ПРРО зберігається за ПРРО до дати скасування реєстрації ПРРО (абзац третій п. 3 розд. II Порядку).
Екологічний податок: з початку року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від платників надійшло понад 228,1 млн гривень
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
У січні – вересні 2024 року платники екологічного податку поповнили місцеві бюджети Дніпропетровщини на понад 228,1 млн гривень. Як підкреслила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш, у порівнянні з показником відповідного періоду 2023 року надходження виросли майже на 53,0 млн грн, або на 30,3 відсотків.
«Надходження від сплати екологічного податку відповідно до його функцій є джерелом фінансування природоохоронних заходів, а його обсяги мають бути достатніми для реалізації заходів з компенсації шкоди, яку нанесли навколишньому природному середовищу забруднювачі. Дякуємо платникам за своєчасно і в повному обсязі сплачені податки і збори!» – зазначила очільниця податкової служби Дніпропетровської області.
Сільськогосподарські товаровиробники – платники єдиного податку поповнили місцеві бюджети Дніпропетровщини на понад 369,8 млн гривень
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
З початку 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області від сільськогосподарських товаровиробників надійшло понад 369,8 млн грн єдиного податку.
Нагадуємо, що згідно з п.п. 298.8.8 п. 298.8 ст. 298 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) сільськогосподарський товаровиробник повторно може бути включений до четвертої групи платників єдиного податку не раніше ніж через два календарні роки після його переходу на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку іншої групи, або анулювання його попередньої реєстрації платником єдиного податку четвертої групи. Норми п.п. 298.8.8 п. 298.8 ст. 298 ПКУ не застосовуються у разі анулювання реєстрації платником єдиного податку четвертої групи юридичної особи за ініціативою контролюючого органу.
За видобування залізних руд платники Дніпропетровщини спрямували до загального фонду держбюджету понад 3,0 млрд грн рентної плати
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
Протягом трьох кварталів поточного року за видобування залізних руд до загального фонду держбюджету платниками Дніпропетровської області спрямовано понад 3,0 млрд грн, що на понад 1,8 млрд грн більше ніж у січні – вересні 2023 року, темп росту надходжень – 254 відсотки.
Повідомляємо, що інформація щодо фактичної ціни реалізації руд заліза розміщується на офіційному вебсайті Міністерства економіки України (http://www.me.gov.ua) за посиланням: Головна/Діяльність/Промислова політика/Фактична ціна реалізації руд заліза.
Національна стратегія доходів – підвищення рівня добровільної сплати податків та податкової культури у суспільстві
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує, що Національна стратегія доходів (далі – НСД) – це дорожня карта реформування податкової системи, а також удосконалення процедур податкового адміністрування, яка необхідна для забезпечення потенціалу задоволення фіскальних потреб у середньостроковій перспективі.
Акцентуємо увагу на основних аспектах НСД та заходах ДПС із її впровадження.
Так, зокрема метою запровадження регулярного вивчення оцінки якості надання послуг та виявлення проблемних питань, що виникають у діяльності ДПС, шляхом опитування платників податків, оприлюднення його результатів та публічне звітування про вжиті заходи, а також підтримання зворотного зв’язку із зацікавленими сторонами щодо удосконалення процесів адміністрування є:
- зміцнення доброчесності та довіри до контролюючих органів через посилення антикорупційних заходів та підвищення прозорості й ефективності процедур управління;
- вирішення проблемних питань, що впливають на рівень довіри до податкових органів, та побудова партнерських відносин платників податків і держави, що сприятиме:
▪ підвищенню рівня доброчесності працівників ДПС та довіри платників податків до діяльності ДПС;
▪ підвищенню загального рівня податкової культури платників податків;
▪ підвищенню рівня сервісу консультування платників податків податковим органом, у тому числі за категоріями уваги;
▪ збільшенню рівня податкових надходжень, у тому числі за рахунок добровільної сплати;
▪ удосконаленню та розширенню податкових сервісів і послуг, що надаються податковим органом.
Витяг щодо стану розрахунків з бюджетами та цільовими фондами можливо отримати, починаючи з 2013 року
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) повідомляє.
Для платників податків з 01 травня 2024 року в Електронному кабінеті реалізована можливість отримувати Витяг щодо стану розрахунків з бюджетами та цільовими фондами, починаючи з 2013 року за кожний рік окремо та в розрізі податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
Крім цього, розроблено окремий функціонал для платників, які мають податковий борг на день подання запиту на отримання Витягу щодо стану розрахунків з бюджетами та цільовими фондами стосовно розрахунку пені, яка буде нарахована у разі погашення такого боргу поточною датою.
Кроки для платника податків
Платник створює «Запит про отримання витягу щодо стану розрахунків з бюджетами та цільовими фондами за даними органів ДПС» (далі - Запит) за формою «J/Fl300207» в приватній частині електронного кабінету у пункті меню «Заяви, запити для отримання інформації» шляхом:
для поля «період з «01» січня 20___року по «_»____20___року» Запиту:
вибору із переліку дати, місяця та року, за який платник бажає отримати «Витяг з інформаційної системи органів ДПС щодо стану розрахунків платника з бюджетом та сплати єдиного внеску» (далі - Витяг). За кожний рік Запит подається окремо;
для поля «Розрахувати суму пені у поточному бюджетному році» (пп.129.1.1 та 129.1.3 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України)*** » Запиту:
встановлення позначки для розрахунку пені, якщо у платника є податковий борг (крім єдиного внеску) та він бажає визначити суму пені станом на наступний день від дня подання Запиту. Платник також може не встановлювати позначку для її розрахунку. Встановлення позначки неможливе, якщо у Запиті визначено платником період «минулі роки»;
для поля «В розрізі платежів » Запиту:
встановлення позначки для отримання інформації в розрізі всіх своїх платежів. Якщо платник не встановлює позначку, то отримає узагальнену інформацію, без розрізу платежів;
для поля «3 підписом**** (станом на І число звітного місяця) » Запиту:
встановлення позначки для отримання Витягу з кваліфікованим електронним підписом посадової особи контролюючого органу (далі КЕП). Разом з цим, встановлення позначки можливе, якщо у Запиті зазначено 1-ше число місяця будь - якого року. Якщо платник не встановлює позначку, то отримає інформацію без КЕП.
2. Надсилає Запит до органу ДПС за своїм основним місцем обліку.
3. Отримує Витяг за формою «J/F1400207».
Щодо порядку округлення показників при заповненні звітів № 1-ВП та № 1-ОП
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
До внесення змін до цифрового поля граф для зазначення обсягів продукції у електронних формах звітів № 1-ВП та № 1-ОП, які передбачать відображення 6-ти знаків після коми або цілого числа, у чинних електронних формах цифрове поле передбачає відображення 2-х знаків після коми або цілого числа.
До уваги платників!
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) звертає увагу, що 31.07.2024 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 25 липня 2024 року № 854 «Про реалізацію експериментального проекту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в Державній податковій службі» (далі – Постанова № 854).
Постановою № 854 затверджено Порядок реалізації експериментального проекту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в Державній податковій служб (далі – Порядок).
Порядок визначає механізм реалізації експериментального проекту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в ДПС), а також впровадження нових підходів до управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в ДПС без залучення до процесу платника податків безпосередньо. Порядок не встановлює жодних нових обов’язків або обмежень для платників податків.
Постанову № 854 опубліковано в офіційному виданні «Урядовий кур'єр» від 31.07.2024 № 154 і з нею можливо ознайомитись на вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/postanovi-kabinetu-ministr/79121.html
Відкриття Казначейством бюджетних рахунків відповідно до змін у класифікації доходів бюджету та реквізити таких рахунків
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) звертає увагу, що на виконання наказу Міністерства фінансів України від 18.07.2016 № 621 «Про затвердження Порядку взаємодії органів Державної казначейської служби України та органів Державної податкової служби України в процесі виконання державного та місцевих бюджетів за доходами та іншими надходженнями», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10.08.2016 за N 1115/29245 (із змінами та доповненнями), Державною казначейською службою України формуються рахунки для зарахування доходів бюджетів після прийняття закону про Державний бюджет України на відповідний рік, а також у разі внесення протягом бюджетного періоду змін до законодавства, згідно з якими змінюється перелік видів надходжень державного та місцевих бюджетів, та/або порядок їх зарахування до відповідних бюджетів.
Інформація про сформовані рахунки за надходженнями, контроль за справлянням яких покладено на ДПС, надається Казначейством ДПС.
ДПС протягом п'яти робочих днів з дня отримання від Казначейства інформації про сформовані рахунки за надходженнями опрацьовує таку інформацію та надає Казначейству інформацію про рахунки за надходженнями, які справляються до державного та місцевих бюджетів.
Казначейство на підставі інформації, отриманої від ДПС, відкриває рахунки за надходженнями, не раніше десяти робочих днів від дати їх формування у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної політики.
За потреби у додатковому відкритті рахунків за надходженнями ДПС надсилає Казначейству уточнену інформацію.
Як здійснюється оскарження в адміністративному порядку постанови про накладення адміністративного стягнення, яку виніс податковий орган, та в які терміни?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) повідомляє.
Відповідно до п. 1 розд. IV Інструкції з оформлення податковими органами матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 02.07.2016 № 566, постанову про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено до вищестоящого податкового органу (уповноваженої посадової особи) в порядку та строки, встановлені Кодексом України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-X (із змінами) (далі – КУпАП), або до суду в порядку та строки, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року № 2747-IV (із змінами).
Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено прокурором у випадках, передбачених частиною п’ятою ст. 7 КУпАП, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим (частина перша ст. 287 КУпАП).
Скарга подається в орган (посадовій особі), який виніс постанову по справі про адміністративне правопорушення, якщо інше не встановлено законодавством України. Скарга, що надійшла, протягом трьох діб надсилається разом із справою органу (посадовій особі), правомочному відповідно до ст. 288 КУпАП її розглядати (частина третя ст. 288 КУпАП).
Скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу (ст. 289 КУпАП).
Скарга на постанову по справі про адміністративне правопорушення розглядається правомочними органами (посадовими особами) в десятиденний строк з дня її надходження, якщо інше не встановлено законами України (ст. 292 КУпАП).
Копія рішення по скарзі на постанову по справі про адміністративне правопорушення протягом трьох днів надсилається особі, щодо якої її винесено. В той же строк копія постанови надсилається потерпілому на його прохання (ст. 295 КУпАП).
Отже, скарга на постанову про накладення адміністративного стягнення може бути подана протягом десяти днів з дня винесення постанови до ДПС або податкового органу, посадова особа якого винесла постанову.
Скарга, що надійшла до податкового органу, який виніс постанову по справі про адміністративне правопорушення, реєструється і протягом трьох діб надсилається разом із справою до ДПС.
Скарга на постанову по справі про накладення адміністративного стягнення розглядається ДПС в десятиденний строк з дня її надходження.
До уваги платників ПДВ!
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
Яким чином заповнюється інформація про дату та номер договору (контракту) та митної декларації (МД) у верхній табличній частині податкової накладної (ПН)? Чи повинна така інформація вказуватись виключно за операціями з експорту окремих видів товарів чи по всім експортним операціям?
З 01.10.2024 при складанні ПН за операціями з експорту будь-яких видів товарів у верхній лівій її частині повинна заповнюватись інформація про дату та номер зовнішньоекономічного договору (контракту) та МД.
Такі ПН реєструються в ЄРПН у терміни, встановлені ПКУ (ПН, складені з 1 по 15 календарний день (включно) місяця – до 5 календарного дня (включно) наступного місяця, а ПН, складені з 16 по останній день (включно) місяця, – до 18 календарного дня (включно) наступного місяця).
При цьому на товари, вивезення яких здійснюється по кількох МД, не може бути складена одна ПН.
Наприклад, якщо на операцію з вивезення товару № 1 складено МД № 4, а на вивезення товарів № 2 та № 3 – МД № 5, то в одній ПН має бути відображено товар № 1 та вказано дату і номер МД № 4, а в іншій ПН має бути вказано товари № 2 та № 3 та дата і номер МД № 5 (разом з тим, платник може також скласти окремі ПН на товар № 2 і на товар № 3, і в кожній з них вказати дату і номер МД № 5). Але складання однієї ПН на операцію з вивезення товару № 1 (МД № 4, та товарів № 2 та № 3 (МД № 5) неможливе.
Акцизний податок з вироблених товарів: платники Дніпропетровщини сумлінно поповнюють загальний фонд держбюджету
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
Протягом січня – вересня 2024 року до загального фонду державного бюджету від платників Дніпропетровщини з вироблених товарів надійшло понад 248,7 млн грн акцизного податку. У порівнянні з відповідним періодом 2023 року надходження виросли майже на 44,6 млн грн, або на 21,8 відсотків. Про це повідомила очільниця Головного управління ДПВС у Дніпропетровській області Наталя Федаш.
Керівниця податкової служби Дніпропетровщини подякувала платникам за сумлінну сплату податків і зазначила, що акцизний податок є важливим джерелом надходжень до бюджетів. За умови добросовісної сплати платниками акцизного податку, кошти, які надходять, направляються на вирішення першочергових задач, і зокрема на оборонні потреби.
«Звертаю увагу, що обов’язковий друк фіскального чека під час здійснення розрахункових операцій – це запорука сплати акцизного податку до бюджетів», – підкреслила Наталя Федаш.
Понад 35,7 млн грн – внесок до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від платників рентної плати за видобування природного газу
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
З початку поточного року від платників рентної плати за видобування природного газу до місцевих бюджетів Дніпропетровської області надійшло понад 35,7 млн гривень. Порівняно з січнем – вереснем 2023 року надходження збільшились на понад 2,9 млн грн, або майже на 9,0 відсотків.
Нагадуємо, що 30.10.2024 – останній день сплати рентної плати за вересень 2024 року, зокрема за користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини.
До місцевих бюджетів Дніпропетровщини від фізичних осіб надійшло понад 470,9 млн грн плати за землю
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
Протягом січня – вересня 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини надійшло понад 470,9 млн грн плати за землю. У порівнянні з аналогічним періодом минулого року надходження збільшились на понад 13,9 млн грн, темп росту – 103,1 відсотка.
Звертаємо увагу, що при отриманні від центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, інформації про набуття фізичною особою права власності на земельну ділянку або на підставі поданих фізичною особою до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки відомостей про правовстановлюючі документи на земельну ділянку, контролюючий орган здійснює нарахування сум земельного податку починаючи з місяця, в якому у фізичної особи виникло право власності, та надсилає податкове повідомлення-рішення.
До уваги страхувальників!
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
Наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 із змінами та доповненнями затверджені форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Порядок).
Згідно з п. 4 розд. IV Порядку у розд. І «Персоніфіковані дані про суми нарахованого (виплаченого) на користь фізичних осіб доходу та нарахованих (перерахованих) до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору» додатку 4 «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» (далі – додаток 4ДФ) до Розрахунку, передбачений рядок 06, де, зокрема, відображаються:
- у графі 3а «Сума нарахованого доходу» – (за звітний період місяць) дохід, який нарахований фізичній особі відповідно до ознаки доходу, наведеній у розд. 1 «Довідник ознак доходів фізичних осіб» (додаток 2 до Порядку).
У разі нарахування доходу його відображення у графі 3а є обов’язковим незалежно від того, виплачені такі доходи чи ні.
Нарахований дохід відображається повністю, без вирахування податку на доходи фізичних осіб, страхових внесків до Накопичувального фонду, у випадках, передбачених законом, - обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, суми податкової соціальної пільги за її наявності та військового збору (у періоді його справляння);
- у графі 3 «Сума виплаченого доходу» – сума фактично виплаченого доходу платнику податку податковим агентом.
Заробітна плата, що виплачується у встановлені терміни в наступному місяці, має бути відображена в додатку 4ДФ до Розрахунку за той період, у який входить попередній місяць, за який заробітну плату було нараховано. Наприклад, у додатку 4ДФ до Розрахунку за січень відображається заробітна плата, яка нарахована у січні та виплачена в лютому, за лютий (нарахована у лютому та виплачена в березні), за березень (нарахована в березні та виплачена у квітні);
- графа 4а «Сума нарахованого податку» – сума податку, нарахованого та утриманого з доходу, нарахованого платнику податку згідно із законодавством за звітний період;
- графа 4 «Сума перерахованого податку» – фактична сума перерахованого податку до бюджету у звітному періоді;
- графа 5а «Сума нарахованого військового збору» – сума збору, нарахованого та утриманого з доходу, нарахованого платнику податку згідно із законодавством;
- графа 5 «Сума перерахованого військового збору» – фактична сума перерахованого збору до бюджету.
Сума нарахованого доходу у графі 3а, сума виплаченого доходу у графі 3, сума нарахованого податку на доходи фізичних осіб у графі 4а, сума перерахованого до бюджету податку на доходи фізичних осіб у графі 4, сума нарахованого військового збору у графі 5а, сума перерахованого військового збору у графі 5 відображаються у грошовій формі, вираженій у національній валюті (у гривнях з копійками).
Враховуючи викладене, у графі 3а додатка 4ДФ до Розрахунку нарахований дохід відображається повністю, без вирахування із суми доходу нарахованих сум податків і зборів, які відповідно до закону справляються за рахунок доходу найманої особи.
У графі 3 додатка 4ДФ до Розрахунку відображається сума фактично виплаченого доходу платнику податку у відповідності із нарахованим доходом, а саме без вирахування із суми нарахованого доходу нарахованих сум податків і зборів, які відповідно до закону справляються за рахунок доходу найманої особи.
Яка передбачена відповідальність за неподання звітності через дротові або бездротові канали зв’язку?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) звертає увагу, що згідно з абзацом першим п. 7 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов’язані подавати до контролюючих органів звітність, пов’язану із застосуванням реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) та розрахункових книжок (далі – РК), не пізніше 15 числа наступного за звітним місяця у разі, якщо п. 7 ст. 3 Закону № 265 не передбачено подання інформації по дротових або бездротових каналах зв’язку.
Суб’єкти господарювання, які використовують РРО (крім електронних таксометрів, автоматів з продажу товарів (послуг) та РРО, що застосовуються для обліку та реєстрації операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі), повинні подавати до контролюючих органів по дротових або бездротових каналах зв’язку електронні копії розрахункових документів і фіскальних звітних чеків, які містяться на контрольній стрічці в пам’яті РРО або в пам’яті модемів, які до них приєднані (абзац другий п. 7 ст. 3 Закону № 265).
Суб’єкти господарювання, які використовують такі РРО, як електронні таксометри, автомати з продажу товарів (послуг) та РРО, що застосовуються для обліку та реєстрації операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, повинні подавати до контролюючих органів по дротових або бездротових каналах зв’язку інформацію про обсяг розрахункових операцій, виконаних у готівковій та/або безготівковій формі, або про обсяг операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, яка міститься в фіскальній пам’яті зазначених РРО (абзац третій п. 7 ст. 3 Закону № 265).
Абзацами четвертим та п’ятим п. 7 ст. 3 Закону № 265 передбачено, що суб’єкти господарювання, які використовують програмні РРО (далі – ПРРО), повинні передавати до контролюючих органів по дротових або бездротових каналах зв’язку інформацію у формі електронних копій розрахункових документів, електронних фіскальних звітів, електронних фіскальних звітних чеків та іншу інформацію, необхідну для обліку роботи ПРРО фіскальним сервером контролюючого органу, яка створюється засобами таких ПРРО.
ПРРО та фіскальний сервер контролюючого органу повинні забезпечувати можливість одержання в автоматичному режимі даних про електронні розрахункові документи від фіскального сервера контролюючого органу, необхідних для формування засобами ПРРО та передачі до фіскального сервера контролюючого органу фіскальних звітів та електронних фіскальних звітних чек
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Плата за землю: понад 5,6 млрд грн – внесок платників до місцевих бюджетів Дніпропетровщини
14.10.2024 10:35
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони міста Дніпра) інформує.
Як повідомила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш, протягом січня – вересня 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від платників плати за землю надійшло понад 5,6 млрд гривень. Надходження виросли у порівнянні з відповідним періодом минулого року на понад 804,8 млн грн, або на 16,8 відсотків.
«Плата за землю є важливим джерелом наповнення місцевих бюджетів. Своєчасна і в повному обсязі сплата земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності значно розширює фінансові можливості органів місцевого самоврядування у напрямку фінансування пріоритетних заходів соціального та економічного розвитку», – підкреслила очільниця обласної податкової.
Дякуємо платникам за відповідальне ставлення до сплати податків!
До уваги платників ПДВ!
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони міста Дніпра) звертає увагу, що відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку на додану вартість зобов’язаний скласти податкову накладну (ПН) в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155 – VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (зі змінами) та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у встановлений ПКУ термін.
Згідно з п. 3 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 (із змінами) (далі – Порядок № 1246) операційний день триває в робочі дні з 8 години 00 хвилин до 20 години 00 хвилин. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки ЄРПН, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо граничні строки реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.
У зв’язку із доповненням п. 26 Порядку № 1246 п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2024 року № 1088 «Про внесення змін до Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних» тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»:
- операційний день для реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, на який припадає граничний строк реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, триває з 0 годин 00 хвилин до 24 години 00 хвилин;
- реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування, поданих для реєстрації у день, на який припадає граничний строк реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, та надсилання квитанції здійснюється не пізніше наступного операційного дня з дня подання для реєстрації таких податкових накладних та/або розрахунків коригування.
08 лютого 2023 року набрав чинності Закон України від 12 січня 2023 року № 2876-ІХ «Про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування» (далі – Закон № 2876), яким збільшено тривалість операційного дня для реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування в ЄРПН та визначено нові граничні строки їх реєстрації.
Підпунктом 69.18 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ передбачено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, з метою захисту прав платників, збереження та захисту даних надання електронних сервісів та приймання електронних документів від платників податків здійснюються у робочі дні з 8 години до 20 години.
Операційний день для реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, на який припадає граничний строк реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, триває з 0 годин 00 хвилин до 24 години 00 хвилин.
Граничні строки реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН, тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, визначені п. 89 підрозд. 2 розд. XX ПКУ.
Отже, починаючи з 08.02.2023 тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану, платник ПДВ може зареєструвати в ЄРПН податкову накладну/розрахунок коригування у вихідний день, на який припадає граничний строк реєстрації в ЄРПН податкових накладних та/або розрахунків коригування.
Юридичні особи – платники єдиного податку спрямували до місцевих бюджетів Дніпропетровщини понад 519,0 млн гривень
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони міста Дніпра) інформує.
З початку поточного року юридичні особи поповнили місцеві бюджети Дніпропетровської області на понад 519,0 млн гривень.
Нагадуємо, що відповідно до п. 299.9 ст. 299 Податкового кодексу України за бажанням зареєстрований платник єдиного податку може безоплатно та безумовно у контролюючому органі за місцем податкової адреси отримати (у тому числі в електронному вигляді) витяг з реєстру платників єдиного податку (далі – Витяг). Строк надання Витягу з реєстру платників єдиного податку для зареєстрованих платників єдиного податку не повинен перевищувати одного робочого дня з дня надходження запиту, а для суб’єктів господарювання, які подали заяву щодо переходу на спрощену систему оподаткування, – двох робочих днів з дня надходження запиту. Витяг діє до внесення змін до реєстру.
Для підтвердження статусу платника єдиного податку третьої групи юридична особа отримує Витяг в паперовому вигляді безпосередньо у контролюючому органі за місцем податкової адреси.
За видобування природного газу від платників Дніпропетровщини до загального фонду держбюджету надійшло понад 679,2 млн грн рентної плати
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони міста Дніпра) інформує.
Впродовж трьох кварталів 2024 року до загального фонду державного бюджету платники рентної плати за видобування природного газу спрямували понад 679,2 млн гривень Це на понад 55,5 млн грн, або майже на 9,0 відс., більше ніж у січні – вересні 2023 року.
Звертаємо увагу, що у розділі «Онлайн-навчання» на вебпорталі ДПС, платники мають можливість ознайомитись з корисною інформацією з податкової тематики, навичками заповнення податкової звітності та отримати розуміння оптимальних механізмів сплати.
Розділ «Онлайн-навчання» мобільний. Він доповнюється новими підрозділами відповідно до потреб платників податків. Вся інформація викладена у відео, презентаційних та текстових матеріалах, які постійно оновлюються та доповнюються.
Як заповнюється графа 3.2.2 «Власна сільськогосподарська продукція» розділу Б табличної частини ПН, що подається на реєстрацію до ЄРПН, починаючи з 01.10.2024, складеної сільгоспвиробником на постачання окремих видів товарів, які є власною сільськогосподарською продукцією?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони міста Дніпра) повідомляє.
Наказом Міністерства фінансів України від 09.08.2024 № 400 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України», з урахуванням змін, внесених наказом Міністерства фінансів України від 28.08.2024 № 418 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 09 серпня 2024 року № 400», внесено зміни до форми та Порядку заповнення податкової накладної, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307 (із змінами) (далі – Порядок № 1307).
З урахуванням зазначених змін графу 3.2 «ознака товару» розділу Б табличної частини податкової накладної (графу 4.2 «ознака товару» розділу Б табличної частини розрахунку коригування до податкової накладної) розділено на дві різні частини: 3.2.1 та 3.2.2. (4.2.1 та 4.2.2 відповідно).
Підпунктом 2 п. 16 Порядку № 1307 встановлено, зокрема, що у разі постачання на митній території України або вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів, які є власною сільськогосподарською продукцією у розумінні п.п. 14.1.33 прим. 1 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), у графі 3.2.2 проставляється позначка «Х».
При цьому п.п. 14.1.33 прим. 1 п. 14.1 ст. 14 ПКУ визначено, що власна сільськогосподарська продукція – сільськогосподарська продукція (сільськогосподарські товари), що підпадає під визначення груп 1 – 24 УКТ ЗЕД, якщо така продукція вирощується, відгодовується, виловлюється, збирається, виготовляється, виробляється, переробляється безпосередньо виробником цієї продукції – власником, орендарем або користувачем на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, або на давальницьких умовах.
За інформацією, наведеною в листі ДПС, розміщеною на вебпорталі ДПС https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/829433.html позначка «Х» у графі 3.2.2 розділу Б табличної частини податкової накладної до моменту запровадження режиму експортного забезпечення (далі – РЕЗ) не проставляється.
Зазначена графа податкової накладної заповнюватиметься після запровадження РЕЗ та виключно у податкових накладних, складених сільгоспвиробником на постачання окремих видів товарів.
Юридична особа орендує земельну ділянку та передає цю земельну ділянку у суборенду згідно з договором: хто є платником орендної плати?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони міста Дніпра) нагадує, що згідно з п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) плата за землю – це обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (далі – орендна плата).
Орендна плата для цілей розд. XII «Податок на майно» ПКУ – обов’язковий платіж за користування земельною ділянкою державної або комунальної власності на умовах оренди (п.п. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (п. 288.1 ст. 288 ПКУ).
Платниками плати за землю, зокрема, є платники орендної плати – землекористувачі (орендарі) земельних ділянок державної та комунальної власності на умовах оренди (п.п. 269.1.2 п. 269.1 ст. 269 ПКУ).
Об’єктами оподаткування платою за землю, зокрема, є об’єкти оподаткування орендною платою – земельні ділянки державної та комунальної власності, надані в користування на умовах оренди (п.п. 270.1.2 п. 270.1 ст. 270 ПКУ).
Згідно з частинами першою – третьою ст. 8 Закону України від 06 жовтня 1998 року № 161-XIV «Про оренду землі» (далі – Закон № 161) орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця (крім випадків, визначених законом). Якщо протягом одного місяця орендодавець не надішле письмового повідомлення щодо своєї згоди чи заперечення, орендована земельна ділянка або її частина може бути передана в суборенду.
Умови договору суборенди земельної ділянки повинні обмежуватися умовами договору оренди земельної ділянки і не суперечити йому.
Плата за суборенду земельних ділянок державної та комунальної власності не може перевищувати орендної плати, крім випадків передачі в суборенду земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, яка перебуває в оренді акціонерного товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, 100 відс. акцій (часток) у статутному капіталі якого належать державі, яке утворилося шляхом перетворення такого державного підприємства, на конкурентних засадах.
Орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною ділянкою (частина перша ст. 5 Закону № 161).
Оскільки плата за землю справляється у формі земельного податку та орендної плати (іншої форми не передбачено), а платником орендної плати є землекористувач (орендар) земельної ділянки, то юридична особа, що орендує земельну ділянку державної або комунальної власності, та уклала договір суборенди на цю земельну ділянку, сплачує орендну плату за зазначену земельну ділянку та подає відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію з плати за землю.
Яка відповідальність та з якої дати застосовується за порушення вимог щодо форми розрахунків при здійсненні операцій з оптової торгівлі спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, тютюновою сировиною, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пальним?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони міста Дніпра) повідомляє.
З 27 липня 2024 року набрав чинності Закон України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 3817) крім окремих його норм.
Нормами Закону № 3817 запроваджено, зокрема, вимоги до форми розрахунків при здійсненні операцій з оптової торгівлі спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, тютюновою сировиною, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пальним.
Згідно з п. 40 частини другої ст. 73 Закону № 3817 до суб’єктів господарювання за вчинені правопорушення застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу за порушення вимог Закону № 3817 щодо форми розрахунків при здійсненні операцій з оптової торгівлі спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, тютюновою сировиною, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пальним – у розмірі 200 відс. вартості реалізованих товарів (продукції), але не менше 25 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.
Відповідно до частини четвертої ст. 73 Закону № 3817 податкові органи застосовують та стягують фінансові санкції у вигляді штрафів, передбачені частиною другою (крім пунктів 3, 6, 24) ст.73 Закону № 3817, у порядку, визначеному Податковим кодексом України.
Крім того, відповідно до ст. 163 прим. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-Х (зі змінами та доповненнями) відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України, – тягне за собою накладення штрафу у розмірі від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі від десяти до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Новації у законодавстві, пов’язані зі сплатою/поверненням платежів, та їх практичне застосування
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони міста Дніпра) нагадує, що наказом Міністерства фінансів України (далі – МФУ) від 06.05.2024 № 226 «Про внесення змін до Порядку ведення обліку податків, зборів та інших платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, внесених на єдиний рахунок» (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21.05.2024 за № 741/42086) внесено зміни до наказу МФУ від 23.03.2021 № 166 «Про затвердження Порядку ведення обліку податків, зборів та інших платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, внесених на єдиний рахунок» (далі – Порядок).
Згідно п. 3 розділу III Порядку, платник може уточнити реквізит «Призначення платежу» платіжної інструкції лише один раз не пізніше наступного робочого дня після отримання повідомлення про виявлені помилки чи розбіжності за такими документами.
Внесеними до Порядку змінами встановлено, якщо платник своєчасно не уточнив реквізит «Призначення платежу» платіжної інструкції, то після настання зазначеного терміну таке уточнення неможливе. У такому разі інформація з платіжної інструкції вважається інформацією без визначення належності платежу відповідному отримувачу і суми такого платежу включаються ДПС до реєстру платежів з єдиного рахунка в розрізі окремого платника у складі зведеного реєстру платежів з єдиного рахунка з урахуванням черговості сплати, визначеної пунктом 351.6 статті 351 розділу I, пунктом 89.7 статті 89 та пунктом 131.2 статті 131 розділу II Податкового кодексу України.
До уваги резидентів Дія Сіті!
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони міста Дніпра) щодо: показники яких рядків Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід) (за формами №№ 2, 2-м) включаються до витрат резидента Дія Сіті – платника податку на прибуток на загальних підставах або резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах для розрахунку суми перевищення вартості майна, робіт, послуг (крім роялті), придбаного (придбаних) у платників єдиного податку протягом податкового (звітного) року згідно з п.п. 140.5.17 п. 140.5 ст. 140 та п.п. 135.2.1.15 п.п. 135.2.1 п. 135.2 ст. 135 ПКУ, повідомляє.
Відповідно до п.п. 14.1.282 прим. 1 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) резидент Дія Сіті – платник податку, що сплачує податок на прибуток підприємств на особливих умовах (далі – резидент Дія Сіті – платник податку на особливих умовах), – резидент Дія Сіті, який у порядку, передбаченому п. 141.10 ПКУ, обрав або перейшов на відповідний режим оподаткування. Резиденти Дія Сіті, які не обрали (не перейшли) на відповідний режим оподаткування, сплачують податок на прибуток підприємств на загальних підставах і вважаються резидентами Дія Сіті, що не є платниками податку на особливих умовах.
Резидент Дія Сіті – платник податку на прибуток на загальних підставах, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період перевищує 40 млн. грн., здійснює коригування фінансового результату до оподаткування згідно з п.п. 140.5.17 п. 140.5 ст. 140 ПКУ, а саме, збільшує фінансовий результат податкового (звітного) періоду на суму вартості майна, робіт, послуг (крім роялті), придбаного (придбаних) у платників єдиного податку протягом податкового (звітного) року, в розмірі, що перевищує 20 відс. суми витрат від будь-якої діяльності, визначених за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід) за попередній річний звітний період. При цьому до витрат від будь-якої діяльності, визначених за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), включаються витрати, пов’язані з операційною, фінансовою та інвестиційною діяльністю.
Резиденти Дія Сіті – платники податку на прибуток підприємств на загальних підставах, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), у поточному календарному році розрахунок частки вартості майна (робіт, послуг), придбаного (придбаних) у платників єдиного податку, передбаченої абзацом першим п.п. 140.5.17 п. 140.5 ст. 140 ПКУ, проводять на підставі показників Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід) за поточний річний звітний період.
У разі якщо на дату отримання майна, робіт, послуг постачальник не є платником єдиного податку, такі майно, роботи, послуги вважаються придбаними у платника єдиного податку, за умови що на дату здійснення попередньої оплати постачальник був платником єдиного податку.
При цьому п. 62 підрозд. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ передбачено застосування положення п.п. 140.5.17 п. 140.5 ст. 140 ПКУ до податкових (звітних) періодів починаючи з 01 січня 2024 року.
Встановлено, що у 2024 році розміри придбання майна, робіт, послуг (крім роялті) у платника єдиного податку протягом податкового (звітного) року, передбачені п.п. 140.5.17 п. 140.5 ст. 140 ПКУ, визначаються в розмірі, що перевищує 50 відс. суми витрат від будь-якої діяльності, визначених за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід) за попередній річний звітний період. При цьому до витрат від будь-якої діяльності, визначених за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), включаються витрати, пов’язані з операційною, фінансовою та інвестиційною діяльністю.
Резиденти Дія Сіті – платники податку на прибуток підприємств на загальних підставах, які зареєстровані протягом 2024 року (новостворені), у цьому календарному році розрахунок частки вартості майна (робіт, послуг), придбаного (придбаних) у платників єдиного податку, проводять на підставі показників Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід) за поточний річний звітний період.
Для резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах згідно з п.п. 141.9 прим. 1.2.12 п.п. 141.9 прим. 1.2 п. 141.9 прим. 1 ст. 141 ПКУ об’єктом оподаткування є, зокрема, операції з виплати у грошовій формі та/або відмінній від грошової формі у зв’язку з придбанням майна (робіт, послуг) у платників єдиного податку в сумі, визначеній за правилами, встановленими п.п. 135.2.1.15 п.п. 135.2.1 п. 135.2 ст. 135 ПКУ.
Згідно з п.п. 135.2.1.15 п.п. 135.2.1 п. 135.2 ст. 135 ПКУ база оподаткування операцій резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах визначається як сума коштів та/або вартості майна (крім податку на додану вартість, якщо він застосовується), виплачених (переданого) у зв’язку з придбанням майна, робіт, послуг (крім роялті) у платників єдиного податку протягом податкового (звітного) року в розмірі, що перевищує 20 відс. суми витрат від будь-якої діяльності, визначених за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід) за попередній річний звітний (податковий) період. При цьому до витрат від будь-якої діяльності, визначених за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), включаються витрати, пов’язані з операційною, фінансовою та інвестиційною діяльністю.
Резиденти Дія Сіті – платники податку на особливих умовах, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), у поточному календарному році розрахунок частки вартості майна (робіт, послуг), придбаного (придбаних) у платників єдиного податку, передбаченої абзацом першим п.п. 135.2.1.15 п.п. 135.2.1 п. 135.2 ст. 135 ПКУ, проводять на підставі показників Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід) за поточний річний звітний період.
У разі якщо на дату виплати коштів та/або передачі майна як попередньої оплати за майно (роботи, послуги) постачальник не був платником єдиного податку, положення п.п. 135.2.1.15 п.п. 135.2.1 п. 135.2 ст. 135 ПКУ застосовуються до таких операцій за результатами податкового (звітного) періоду, в якому резидент Дія Сіті – платник податку на особливих умовах отримав майно (роботи, послуги), за умови що на дату такого отримання постачальник є платником єдиного податку.
Пунктом 59 підрозд. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що норми, визначені п.п. 135.2.1.15 п.п. 135.2.1 п. 135.2 ст. 135, п.п. 141.9 прим. 1.2.12 п.п. 141.9 прим. 1.2 п. 141.9 прим. 1 ст. 141 ПКУ застосовуються до податкових (звітних) періодів починаючи з 01 січня 2024 року.
Установлено, що у 2024 році розміри придбання майна, робіт, послуг (крім роялті) у платника єдиного податку протягом податкового (звітного) року, передбачені п.п. 135.2.1.15 п.п. 135.2.1 п. 135.2 ст. 135, п.п. 141.9 прим. 1.2.12 п.п. 141.9 прим. 1.2 п. 141.9 прим. 1 ст. 141 ПКУ, визначаються в розмірі, що перевищує 50 відс. суми витрат від будь-якої діяльності, визначених за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), за попередній річний звітний період. При цьому до витрат від будь-якої діяльності, визначених за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), включаються витрати, пов’язані з операційною, фінансовою та інвестиційною діяльністю.
Резиденти Дія Сіті – платники податку на особливих умовах, які зареєстровані протягом 2024 року (новостворені), у цьому календарному році розрахунок частки вартості майна (робіт, послуг), придбаного (придбаних) у платників єдиного податку, проводять на підставі показників Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід) за поточний річний звітний період.
Інформація про доходи, витрати та фінансові результати діяльності за звітний період підприємства наводиться у Звіті про фінансові результати (Звіті про сукупний дохід).
Форма Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід) складається, зокрема, згідно з вимогами Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 № 73 (далі – форма № 2), Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 25 «Спрощена фінансова звітність», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.02.2000 № 39 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 24.01.2011 № 25) (далі – форма № 2-м), в залежності від категорії підприємства для цілей бухгалтерського обліку.
Для розрахунку суми перевищення вартості майна, робіт, послуг (крім роялті), придбаного (придбаних) у платників єдиного податку протягом податкового (звітного) року, в розмірі 20 відс. (50 відс. у 2024 році) над витратами від будь-якої діяльності за попередній річний звітний період, визначеними за показниками фінансової звітності за формою № 2, включаються сумарні показники, що стосуються витрат та зазначені у рядках 2050 «Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)», 2130 «Адміністративні витрати», 2150 «Витрати на збут», 2180 «Інші операційні витрати», 2250 «Фінансові витрати», 2255 «Втрати від участі в капіталі», 2270 «Інші витрати». У разі складання фінансової звітності за формою № 2-м для розрахунку включається сума витрат, зазначена у рядку 2285 «Разом витрати».
За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Плата за землю: понад 5,6 млрд грн – внесок платників до місцевих бюджетів Дніпропетровщини
11.10.2024 15:21
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
Як повідомила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш, протягом січня – вересня 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від платників плати за землю надійшло понад 5,6 млрд гривень. Надходження виросли у порівнянні з відповідним періодом минулого року на понад 804,8 млн грн, або на 16,8 відсотків.
«Плата за землю є важливим джерелом наповнення місцевих бюджетів. Своєчасна і в повному обсязі сплата земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності значно розширює фінансові можливості органів місцевого самоврядування у напрямку фінансування пріоритетних заходів соціального та економічного розвитку», – підкреслила очільниця обласної податкової.
Дякуємо платникам за відповідальне ставлення до сплати податків!
До уваги платників ПДВ!
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) звертає увагу, що відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку на додану вартість зобов’язаний скласти податкову накладну (ПН) в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155 – VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (зі змінами) та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у встановлений ПКУ термін.
Згідно з п. 3 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 (із змінами) (далі – Порядок № 1246) операційний день триває в робочі дні з 8 години 00 хвилин до 20 години 00 хвилин. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки ЄРПН, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо граничні строки реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.
У зв’язку із доповненням п. 26 Порядку № 1246 п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2024 року № 1088 «Про внесення змін до Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних» тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»:
- операційний день для реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, на який припадає граничний строк реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, триває з 0 годин 00 хвилин до 24 години 00 хвилин;
- реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування, поданих для реєстрації у день, на який припадає граничний строк реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, та надсилання квитанції здійснюється не пізніше наступного операційного дня з дня подання для реєстрації таких податкових накладних та/або розрахунків коригування.
08 лютого 2023 року набрав чинності Закон України від 12 січня 2023 року № 2876-ІХ «Про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування» (далі – Закон № 2876), яким збільшено тривалість операційного дня для реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування в ЄРПН та визначено нові граничні строки їх реєстрації.
Підпунктом 69.18 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ передбачено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, з метою захисту прав платників, збереження та захисту даних надання електронних сервісів та приймання електронних документів від платників податків здійснюються у робочі дні з 8 години до 20 години.
Операційний день для реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, на який припадає граничний строк реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, триває з 0 годин 00 хвилин до 24 години 00 хвилин.
Граничні строки реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН, тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, визначені п. 89 підрозд. 2 розд. XX ПКУ.
Отже, починаючи з 08.02.2023 тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану, платник ПДВ може зареєструвати в ЄРПН податкову накладну/розрахунок коригування у вихідний день, на який припадає граничний строк реєстрації в ЄРПН податкових накладних та/або розрахунків коригування.
Юридичні особи – платники єдиного податку спрямували до місцевих бюджетів Дніпропетровщини понад 519,0 млн гривень
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
З початку поточного року юридичні особи поповнили місцеві бюджети Дніпропетровської області на понад 519,0 млн гривень.
Нагадуємо, що відповідно до п. 299.9 ст. 299 Податкового кодексу України за бажанням зареєстрований платник єдиного податку може безоплатно та безумовно у контролюючому органі за місцем податкової адреси отримати (у тому числі в електронному вигляді) витяг з реєстру платників єдиного податку (далі – Витяг). Строк надання Витягу з реєстру платників єдиного податку для зареєстрованих платників єдиного податку не повинен перевищувати одного робочого дня з дня надходження запиту, а для суб’єктів господарювання, які подали заяву щодо переходу на спрощену систему оподаткування, – двох робочих днів з дня надходження запиту. Витяг діє до внесення змін до реєстру.
Для підтвердження статусу платника єдиного податку третьої групи юридична особа отримує Витяг в паперовому вигляді безпосередньо у контролюючому органі за місцем податкової адреси.
За видобування природного газу від платників Дніпропетровщини до загального фонду держбюджету надійшло понад 679,2 млн грн рентної плати
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
Впродовж трьох кварталів 2024 року до загального фонду державного бюджету платники рентної плати за видобування природного газу спрямували понад 679,2 млн гривень Це на понад 55,5 млн грн, або майже на 9,0 відс., більше ніж у січні – вересні 2023 року.
Звертаємо увагу, що у розділі «Онлайн-навчання» на вебпорталі ДПС, платники мають можливість ознайомитись з корисною інформацією з податкової тематики, навичками заповнення податкової звітності та отримати розуміння оптимальних механізмів сплати.
Розділ «Онлайн-навчання» мобільний. Він доповнюється новими підрозділами відповідно до потреб платників податків. Вся інформація викладена у відео, презентаційних та текстових матеріалах, які постійно оновлюються та доповнюються.
Як заповнюється графа 3.2.2 «Власна сільськогосподарська продукція» розділу Б табличної частини ПН, що подається на реєстрацію до ЄРПН, починаючи з 01.10.2024, складеної сільгоспвиробником на постачання окремих видів товарів, які є власною сільськогосподарською продукцією?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) повідомляє.
Наказом Міністерства фінансів України від 09.08.2024 № 400 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України», з урахуванням змін, внесених наказом Міністерства фінансів України від 28.08.2024 № 418 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 09 серпня 2024 року № 400», внесено зміни до форми та Порядку заповнення податкової накладної, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307 (із змінами) (далі – Порядок № 1307).
З урахуванням зазначених змін графу 3.2 «ознака товару» розділу Б табличної частини податкової накладної (графу 4.2 «ознака товару» розділу Б табличної частини розрахунку коригування до податкової накладної) розділено на дві різні частини: 3.2.1 та 3.2.2. (4.2.1 та 4.2.2 відповідно).
Підпунктом 2 п. 16 Порядку № 1307 встановлено, зокрема, що у разі постачання на митній території України або вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів, які є власною сільськогосподарською продукцією у розумінні п.п. 14.1.33 прим. 1 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), у графі 3.2.2 проставляється позначка «Х».
При цьому п.п. 14.1.33 прим. 1 п. 14.1 ст. 14 ПКУ визначено, що власна сільськогосподарська продукція – сільськогосподарська продукція (сільськогосподарські товари), що підпадає під визначення груп 1 – 24 УКТ ЗЕД, якщо така продукція вирощується, відгодовується, виловлюється, збирається, виготовляється, виробляється, переробляється безпосередньо виробником цієї продукції – власником, орендарем або користувачем на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, або на давальницьких умовах.
За інформацією, наведеною в листі ДПС, розміщеною на вебпорталі ДПС https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/829433.html позначка «Х» у графі 3.2.2 розділу Б табличної частини податкової накладної до моменту запровадження режиму експортного забезпечення (далі – РЕЗ) не проставляється.
Зазначена графа податкової накладної заповнюватиметься після запровадження РЕЗ та виключно у податкових накладних, складених сільгоспвиробником на постачання окремих видів товарів.
Юридична особа орендує земельну ділянку та передає цю земельну ділянку у суборенду згідно з договором: хто є платником орендної плати?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) нагадує, що згідно з п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) плата за землю – це обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (далі – орендна плата).
Орендна плата для цілей розд. XII «Податок на майно» ПКУ – обов’язковий платіж за користування земельною ділянкою державної або комунальної власності на умовах оренди (п.п. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (п. 288.1 ст. 288 ПКУ).
Платниками плати за землю, зокрема, є платники орендної плати – землекористувачі (орендарі) земельних ділянок державної та комунальної власності на умовах оренди (п.п. 269.1.2 п. 269.1 ст. 269 ПКУ).
Об’єктами оподаткування платою за землю, зокрема, є об’єкти оподаткування орендною платою – земельні ділянки державної та комунальної власності, надані в користування на умовах оренди (п.п. 270.1.2 п. 270.1 ст. 270 ПКУ).
Згідно з частинами першою – третьою ст. 8 Закону України від 06 жовтня 1998 року № 161-XIV «Про оренду землі» (далі – Закон № 161) орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця (крім випадків, визначених законом). Якщо протягом одного місяця орендодавець не надішле письмового повідомлення щодо своєї згоди чи заперечення, орендована земельна ділянка або її частина може бути передана в суборенду.
Умови договору суборенди земельної ділянки повинні обмежуватися умовами договору оренди земельної ділянки і не суперечити йому.
Плата за суборенду земельних ділянок державної та комунальної власності не може перевищувати орендної плати, крім випадків передачі в суборенду земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, яка перебуває в оренді акціонерного товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, 100 відс. акцій (часток) у статутному капіталі якого належать державі, яке утворилося шляхом перетворення такого державного підприємства, на конкурентних засадах.
Орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною ділянкою (частина перша ст. 5 Закону № 161).
Оскільки плата за землю справляється у формі земельного податку та орендної плати (іншої форми не передбачено), а платником орендної плати є землекористувач (орендар) земельної ділянки, то юридична особа, що орендує земельну ділянку державної або комунальної власності, та уклала договір суборенди на цю земельну ділянку, сплачує орендну плату за зазначену земельну ділянку та подає відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію з плати за землю.
Яка відповідальність та з якої дати застосовується за порушення вимог щодо форми розрахунків при здійсненні операцій з оптової торгівлі спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, тютюновою сировиною, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пальним?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) повідомляє.
З 27 липня 2024 року набрав чинності Закон України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 3817) крім окремих його норм.
Нормами Закону № 3817 запроваджено, зокрема, вимоги до форми розрахунків при здійсненні операцій з оптової торгівлі спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, тютюновою сировиною, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пальним.
Згідно з п. 40 частини другої ст. 73 Закону № 3817 до суб’єктів господарювання за вчинені правопорушення застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу за порушення вимог Закону № 3817 щодо форми розрахунків при здійсненні операцій з оптової торгівлі спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, тютюновою сировиною, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пальним – у розмірі 200 відс. вартості реалізованих товарів (продукції), але не менше 25 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.
Відповідно до частини четвертої ст. 73 Закону № 3817 податкові органи застосовують та стягують фінансові санкції у вигляді штрафів, передбачені частиною другою (крім пунктів 3, 6, 24) ст.73 Закону № 3817, у порядку, визначеному Податковим кодексом України.
Крім того, відповідно до ст. 163 прим. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-Х (зі змінами та доповненнями) відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України, – тягне за собою накладення штрафу у розмірі від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі від десяти до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Новації у законодавстві, пов’язані зі сплатою/поверненням платежів, та їх практичне застосування
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) нагадує, що наказом Міністерства фінансів України (далі – МФУ) від 06.05.2024 № 226 «Про внесення змін до Порядку ведення обліку податків, зборів та інших платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, внесених на єдиний рахунок» (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21.05.2024 за № 741/42086) внесено зміни до наказу МФУ від 23.03.2021 № 166 «Про затвердження Порядку ведення обліку податків, зборів та інших платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, внесених на єдиний рахунок» (далі – Порядок).
Згідно п. 3 розділу III Порядку, платник може уточнити реквізит «Призначення платежу» платіжної інструкції лише один раз не пізніше наступного робочого дня після отримання повідомлення про виявлені помилки чи розбіжності за такими документами.
Внесеними до Порядку змінами встановлено, якщо платник своєчасно не уточнив реквізит «Призначення платежу» платіжної інструкції, то після настання зазначеного терміну таке уточнення неможливе. У такому разі інформація з платіжної інструкції вважається інформацією без визначення належності платежу відповідному отримувачу і суми такого платежу включаються ДПС до реєстру платежів з єдиного рахунка в розрізі окремого платника у складі зведеного реєстру платежів з єдиного рахунка з урахуванням черговості сплати, визначеної пунктом 351.6 статті 351 розділу I, пунктом 89.7 статті 89 та пунктом 131.2 статті 131 розділу II Податкового кодексу України.
До уваги резидентів Дія Сіті!
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) щодо: показники яких рядків Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід) (за формами №№ 2, 2-м) включаються до витрат резидента Дія Сіті – платника податку на прибуток на загальних підставах або резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах для розрахунку суми перевищення вартості майна, робіт, послуг (крім роялті), придбаного (придбаних) у платників єдиного податку протягом податкового (звітного) року згідно з п.п. 140.5.17 п. 140.5 ст. 140 та п.п. 135.2.1.15 п.п. 135.2.1 п. 135.2 ст. 135 ПКУ, повідомляє.
Відповідно до п.п. 14.1.282 прим. 1 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) резидент Дія Сіті – платник податку, що сплачує податок на прибуток підприємств на особливих умовах (далі – резидент Дія Сіті – платник податку на особливих умовах), – резидент Дія Сіті, який у порядку, передбаченому п. 141.10 ПКУ, обрав або перейшов на відповідний режим оподаткування. Резиденти Дія Сіті, які не обрали (не перейшли) на відповідний режим оподаткування, сплачують податок на прибуток підприємств на загальних підставах і вважаються резидентами Дія Сіті, що не є платниками податку на особливих умовах.
Резидент Дія Сіті – платник податку на прибуток на загальних підставах, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період перевищує 40 млн. грн., здійснює коригування фінансового результату до оподаткування згідно з п.п. 140.5.17 п. 140.5 ст. 140 ПКУ, а саме, збільшує фінансовий результат податкового (звітного) періоду на суму вартості майна, робіт, послуг (крім роялті), придбаного (придбаних) у платників єдиного податку протягом податкового (звітного) року, в розмірі, що перевищує 20 відс. суми витрат від будь-якої діяльності, визначених за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід) за попередній річний звітний період. При цьому до витрат від будь-якої діяльності, визначених за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), включаються витрати, пов’язані з операційною, фінансовою та інвестиційною діяльністю.
Резиденти Дія Сіті – платники податку на прибуток підприємств на загальних підставах, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), у поточному календарному році розрахунок частки вартості майна (робіт, послуг), придбаного (придбаних) у платників єдиного податку, передбаченої абзацом першим п.п. 140.5.17 п. 140.5 ст. 140 ПКУ, проводять на підставі показників Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід) за поточний річний звітний період.
У разі якщо на дату отримання майна, робіт, послуг постачальник не є платником єдиного податку, такі майно, роботи, послуги вважаються придбаними у платника єдиного податку, за умови що на дату здійснення попередньої оплати постачальник був платником єдиного податку.
При цьому п. 62 підрозд. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ передбачено застосування положення п.п. 140.5.17 п. 140.5 ст. 140 ПКУ до податкових (звітних) періодів починаючи з 01 січня 2024 року.
Встановлено, що у 2024 році розміри придбання майна, робіт, послуг (крім роялті) у платника єдиного податку протягом податкового (звітного) року, передбачені п.п. 140.5.17 п. 140.5 ст. 140 ПКУ, визначаються в розмірі, що перевищує 50 відс. суми витрат від будь-якої діяльності, визначених за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід) за попередній річний звітний період. При цьому до витрат від будь-якої діяльності, визначених за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), включаються витрати, пов’язані з операційною, фінансовою та інвестиційною діяльністю.
Резиденти Дія Сіті – платники податку на прибуток підприємств на загальних підставах, які зареєстровані протягом 2024 року (новостворені), у цьому календарному році розрахунок частки вартості майна (робіт, послуг), придбаного (придбаних) у платників єдиного податку, проводять на підставі показників Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід) за поточний річний звітний період.
Для резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах згідно з п.п. 141.9 прим. 1.2.12 п.п. 141.9 прим. 1.2 п. 141.9 прим. 1 ст. 141 ПКУ об’єктом оподаткування є, зокрема, операції з виплати у грошовій формі та/або відмінній від грошової формі у зв’язку з придбанням майна (робіт, послуг) у платників єдиного податку в сумі, визначеній за правилами, встановленими п.п. 135.2.1.15 п.п. 135.2.1 п. 135.2 ст. 135 ПКУ.
Згідно з п.п. 135.2.1.15 п.п. 135.2.1 п. 135.2 ст. 135 ПКУ база оподаткування операцій резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах визначається як сума коштів та/або вартості майна (крім податку на додану вартість, якщо він застосовується), виплачених (переданого) у зв’язку з придбанням майна, робіт, послуг (крім роялті) у платників єдиного податку протягом податкового (звітного) року в розмірі, що перевищує 20 відс. суми витрат від будь-якої діяльності, визначених за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід) за попередній річний звітний (податковий) період. При цьому до витрат від будь-якої діяльності, визначених за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), включаються витрати, пов’язані з операційною, фінансовою та інвестиційною діяльністю.
Резиденти Дія Сіті – платники податку на особливих умовах, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), у поточному календарному році розрахунок частки вартості майна (робіт, послуг), придбаного (придбаних) у платників єдиного податку, передбаченої абзацом першим п.п. 135.2.1.15 п.п. 135.2.1 п. 135.2 ст. 135 ПКУ, проводять на підставі показників Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід) за поточний річний звітний період.
У разі якщо на дату виплати коштів та/або передачі майна як попередньої оплати за майно (роботи, послуги) постачальник не був платником єдиного податку, положення п.п. 135.2.1.15 п.п. 135.2.1 п. 135.2 ст. 135 ПКУ застосовуються до таких операцій за результатами податкового (звітного) періоду, в якому резидент Дія Сіті – платник податку на особливих умовах отримав майно (роботи, послуги), за умови що на дату такого отримання постачальник є платником єдиного податку.
Пунктом 59 підрозд. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що норми, визначені п.п. 135.2.1.15 п.п. 135.2.1 п. 135.2 ст. 135, п.п. 141.9 прим. 1.2.12 п.п. 141.9 прим. 1.2 п. 141.9 прим. 1 ст. 141 ПКУ застосовуються до податкових (звітних) періодів починаючи з 01 січня 2024 року.
Установлено, що у 2024 році розміри придбання майна, робіт, послуг (крім роялті) у платника єдиного податку протягом податкового (звітного) року, передбачені п.п. 135.2.1.15 п.п. 135.2.1 п. 135.2 ст. 135, п.п. 141.9 прим. 1.2.12 п.п. 141.9 прим. 1.2 п. 141.9 прим. 1 ст. 141 ПКУ, визначаються в розмірі, що перевищує 50 відс. суми витрат від будь-якої діяльності, визначених за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), за попередній річний звітний період. При цьому до витрат від будь-якої діяльності, визначених за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), включаються витрати, пов’язані з операційною, фінансовою та інвестиційною діяльністю.
Резиденти Дія Сіті – платники податку на особливих умовах, які зареєстровані протягом 2024 року (новостворені), у цьому календарному році розрахунок частки вартості майна (робіт, послуг), придбаного (придбаних) у платників єдиного податку, проводять на підставі показників Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід) за поточний річний звітний період.
Інформація про доходи, витрати та фінансові результати діяльності за звітний період підприємства наводиться у Звіті про фінансові результати (Звіті про сукупний дохід).
Форма Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід) складається, зокрема, згідно з вимогами Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 № 73 (далі – форма № 2), Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 25 «Спрощена фінансова звітність», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.02.2000 № 39 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 24.01.2011 № 25) (далі – форма № 2-м), в залежності від категорії підприємства для цілей бухгалтерського обліку.
Для розрахунку суми перевищення вартості майна, робіт, послуг (крім роялті), придбаного (придбаних) у платників єдиного податку протягом податкового (звітного) року, в розмірі 20 відс. (50 відс. у 2024 році) над витратами від будь-якої діяльності за попередній річний звітний період, визначеними за показниками фінансової звітності за формою № 2, включаються сумарні показники, що стосуються витрат та зазначені у рядках 2050 «Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)», 2130 «Адміністративні витрати», 2150 «Витрати на збут», 2180 «Інші операційні витрати», 2250 «Фінансові витрати», 2255 «Втрати від участі в капіталі», 2270 «Інші витрати». У разі складання фінансової звітності за формою № 2-м для розрахунку включається сума витрат, зазначена у рядку 2285 «Разом витрати».
За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Майже 11,6 млрд грн ПДВ спрямували платники Дніпропетровщини до загального фонду держбюджету
11.10.2024 10:25
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони міста Дніпра) інформує.
Упродовж трьох кварталів 2024 року до загального фонду державного бюджету від платників Дніпропетровщини надійшло майже 11,6 млрд грн податку на додану вартість ( ПДВ). Як зауважила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш, у порівнянні з січнем – вереснем 2023 року надходження збільшились майже на 2,3 млрд грн, або на 24,7 відсотків.
Очільниця податкової служби регіону висловила вдячність платникам за сумлінне виконання своїх податкових зобов’язань та нагадала, що відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 09.08.2024 № 400 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України» (із змінами) з 01.10.2024 застосовуються нові форми для податкових накладних та розрахунків коригування кількісних та вартісних показників до податкових накладних, які з вказаного періоду платники направляють на реєстрацію в ЄРПН (у тому числі і податкові накладні та розрахунки коригування кількісних та вартісних показників до таких накладних, які складені до 01 жовтня 2024 року та не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних). Крім того, з 01 листопада 2024 року платниками застосовується нова форма податкової декларації з податку на додану вартість, яка подається починаючи із звітного (податкового) періоду за жовтень 2024 року, а також за новою формою подається уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з ПДВ у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок.
До облікової картки фізичної особи – платника податків вносяться зміни: алгоритм дій
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони міста Дніпра) нагадує, що відповідно до п. 70.7 ст. 70 Податкового кодексу України та п. 1 розд. IХ Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 із змінами та доповненнями (далі – Положення № 822) фізичні особи – платники податків зобов’язані подавати до контролюючих органів (далі – податкові органи) відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки фізичної особи – платника податків протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання заяви про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків за формою № 5ДР (далі – Заява за ф. № 5ДР) (додаток 12 до Положення № 822) та документа, що посвідчує особу (після пред’явлення повертається).
Заява може бути подана через представника за наявності документа, що посвідчує особу такого представника, та документа, що посвідчує особу довірителя, або його ксерокопії (з чітким зображенням), а також довіреності, засвідченої у нотаріальному порядку, на проведення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – ДРФО) (після пред’явлення повертається).
Заява за ф. № 5ДР фізичною особою подається особисто або через представника до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання), а у разі зміни місця проживання – до контролюючого органу за новим місцем проживання або до будь-якого контролюючого органу (п. 2 розд. IХ Положення № 822).
Для заповнення Заяви за ф. № 5ДР використовуються дані документа, що посвідчує особу, та інших документів, які підтверджують зміни таких даних (п. 3 розд. IХ Положення № 822).
Для підтвердження інформації про задеклароване (зареєстроване) місце проживання (перебування) особа подає один з таких документів:
- витяг з реєстру територіальної громади;
- паспорт, виготовлений у формі книжечки;
- тимчасове посвідчення громадянина України (п.п. 4 п. 1 розд. IІІ Положення № 822).
При поданні Заяви за ф. № 5ДР фізична особа зобов’язана подати відповідному контролюючому органу документи (оригінали після перевірки повертаються) та їх копії (п. 1 розд. VI Положення № 822).
Для підтвердження факту внутрішнього переміщення і взяття на облік внутрішньо переміщеної особи така особа подає довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 509 «Про облік внутрішньо переміщених осіб» (п.п. 5 п. 1 розд. IІІ Положення № 822).
При поданні Заяви за ф. № 5ДР фізична особа зобов’язана подати відповідному контролюючому органу документи (оригінали після перевірки повертаються) та їх копії за переліком, визначеним Положенням № 822 (п. 1 розд. VI Положення № 822).
Внесення змін до ДРФО здійснюється протягом трьох робочих днів з наступного дня після дня подання фізичною особою Заяви за ф. № 5ДР (п. 4 розд. IХ Положення № 822).
Згідно з п. 5 розд. IХ Положення № 822 у разі виявлення недостовірних даних або помилок у поданій Заяві за ф. № 5ДР фізичній особі може бути відмовлено у внесенні змін та/або видачі документа, що засвідчує реєстрацію у ДРФО.
Рентна плата за видобування газового конденсату поповнила місцеві бюджети Дніпропетровщини на понад 2,6 млн гривень
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони міста Дніпра) інформує.
Протягом січня – вересня 2024 року за видобування газового конденсату від платників рентної плати до місцевих бюджетів Дніпропетровської області надійшло понад 2,6 млн гривень. Надходження виросли порівняно з відповідним періодом 2023 року на понад 1,8 млн грн, темп росту склав 321,2 відсотків.
Звертаємо увагу, що 30.10.2024 – останній день сплати рентної плати, зокрема за користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини за вересень 2024 року.
Податок на нерухоме майно: з початку року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від юридичних осіб надійшло майже на 477,0 млн гривень
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони міста Дніпра) інформує.
З початку поточного року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини юридичними особами спрямовано майже 477,0 млн грн податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Надходження збільшились на понад 1,1 млн грн, темп росту – 100,2 відсотків.
Нагадуємо, що за об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності юридичних осіб, по яких за рішенням сільської, селищної або міської ради встановлені нульові ставки, податкова декларація з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, подається на загальних підставах.
Дніпропетровщина: звернення громадян – під особливою увагою податкової служби
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони міста Дніпра) інформує.
Всебічний розгляд звернень громадян, задоволення їх законних прав та інтересів є пріоритетним напрямком роботи органів державної влади, відповідальним обов’язком службових осіб, фактором забезпечення суспільно-політичної та економічної стабільності в державі.
На виконання вимог Закону України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» (далі – Закон № 393) та Указу Президента України від 07 лютого 2008 року № 109/2008 «Про першочергові заходи щодо забезпечення реалізації та гарантування конституційного права на звернення до органів державної влади та органів місцевого самоврядування», Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) забезпечено можливість реалізації громадянами конституційного права на звернення.
ГУ ДПС здійснюється розгляд звернень громадян, які надійшли, як у письмовому так і в електронному вигляді на електронні поштові скриньки, у тому числі dp.zvernennya@tax.gov.ua, безпосередньо до ГУ ДПС, за завданням ДПС України та від державної установи «Урядовий контактний центр», «Гарячої лінії голови Дніпропетровської ОДА» та сервісу «Пульс».
Так, у січні – вересні 2024 року до ГУ ДПС надійшло 545 звернень громадян, з них – 545 заяв.
Загальна тематика письмових звернень:
• інформування про ухилення від сплати податків – 281 звернення (51,6%);
• контрольно-перевірочна робота – 79 звернень (14,5%);
• податок на майно – 65 звернень (11,9%)
• відмова в отриманні реєстраційних номерів облікових карток платників податків – 14 звернень (2,6%);
• аграрна політика та земельні відносини – 27 звернень (4,9%);
• інші питання – 79 звернень (14,5%).
У порівнянні з аналогічним періодом 2023 року загальна кількість звернень платників податків у 2024 році збільшилась на 200 одиниць (січень – вересень 2023 – 345 звернення).
На виконання статей 22 та 23 Закону № 393 в ГУ ДПС передбачено проведення особистого прийому громадян керівниками ГУ ДПС та керівниками структурних підрозділів ГУ ДПС.
Прийом громадян проводиться відповідно до затвердженого графіку, не рідше двох разів на місяць.
У січні – вересні 2024 року посадовими особами ГУ ДПС проведено 7 особистих прийомів громадян.
Розпочалася інформаційно-роз’яснювальна кампанія щодо запровадження системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) у ДПС
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони міста Дніпра) доводить до відома платників наступне.
З вересня поточного року розпочалась інформаційно-роз’яснювальна кампанія про реалізацію експериментального проєкту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в Державній податковій службі України (далі – Експериментальний проєкт).
Мета кампанії – роз’яснення платникам змін у підходах до організації роботи ДПС у зв’язку зі схваленням Кабінетом Міністрів України постанови від 25 липня 2024 року № 854 «Про реалізацію експериментального проєкту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в Державній податковій службі» (далі – Постанова № 854). Ця Постанова є методологічною основою та базовим документом для практичної реалізації Експериментального проєкту.
Запровадження системи управління податковими ризиками у ДПС забезпечить системність та єдиний підхід до управління ризиками дотримання податкового законодавства у роботі органів ДПС по всій вертикалі, зосередження зусиль податкових органів на найбільш проблемних питаннях в адмініструванні податків і зборів.
Постанова № 854 не встановлює жодних нових обов’язків або обмежень для платників податків. Для більшості платників, які прагнуть дотримуватися податкового законодавства, ДПС зосередить зусилля на вжитті проактивних заходів впливу (сприятливих заходах впливу, спрямованих на допомогу платникам податків у розумінні виконання своїх податкових обов’язків), які реалізуються шляхом надання консультацій, інформаційно-довідкових послуг, здійснення сервісного обслуговування платників.
Результати опрацювання інформації, отриманої від ДПС України, сервісу «Пульс», державної установи «Урядовий контактний центр» та «Гарячої лінії голови Дніпропетровської ОДА»
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони міста Дніпра) інформує.
Якісний та своєчасний розгляд інформації, яка надходить засобами спеціалізованої автоматизованої системи – сервіс «Пульс» від Контакт - центру ДПС – один з пріоритетних напрямків діяльності податкової служби Дніпропетровщини.
Так, у січні – вересні 2024 року до сервісу «Пульс» на розгляд надійшло 269 інформаційних карток зі зверненнями від фізичних і юридичних осіб щодо дій або бездіяльності працівників структурних підрозділів Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) (далі – звернення).
У порівнянні з аналогічним періодом 2023 року загальна кількість звернень платників податків на сервіс «Пульс» у 2024 році зменшилась на 45 одиниць (січень – вересень 2023 року – 314 картки).
Найбільшу питому вагу складають звернення з наступних питань:
- щодо роботи структурних підрозділів ГУ ДПС – 160 звернень (59,5%);
- щодо реєстрації податкових накладних та звітності в електронному вигляді – 45 звернень (16,8%);
- щодо роботи центрів обслуговування платників – 14 звернення (5,2%).
- щодо системи електронного адміністрування ПДВ – 2 звернення (1 %)
У січні – вересні 2024 року ГУ ДПС забезпечено своєчасний розгляд 106 звернень, які надійшли на розгляд від державної установи «Урядовий контактний центр». Загальна тематика звернень:
- питання щодо сплати земельного податку, податку на додану вартість, податку на майно, єдиного внеску – 33 (31,0%);
- надання податкових консультацій оподаткування спадщини та інші питання - 20 (18,9%);
- контрольно-перевірочна робота – 21 (19,8%);
- податкова заборгованість – 4 (3,8%);
- отримання чи відмова від реєстраційного номера облікової картки платника податків – 4 (3,8%);
- податкова знижка – 2 (1,9%);
- інші питання – 22 (20,8%).
У січні – вересні 2023 року від державної установи «Урядовий контактний центр» надійшло 150 звернень.
На «Гарячу лінію голови Дніпропетровської ОДА» надійшло 8 звернень. Загальна тематика звернень:
- проведення перевірок з питань дотримання вимог законодавства по РРО та ухилення від оподаткування – 4 (50,0%);
- податок на майно – 2 звернення (25,0%)
- отримання довідки про доходи – 1 (12,5%);
- інші питання – 1 (12,5%).
У січні – вересні 2023 року на «Гарячу лінію голови Дніпропетровської ОДА» надійшло 22 звернення.
Доступ до публічної інформації
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони міста Дніпра) інформує.
Протягом січня – вересня 2024 року до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) надійшло 245 запитів на отримання публічної інформації (у т.ч. 4 перейшли по терміну виконання з грудня 2023 року). У порівнянні з аналогічним періодом 2023 року кількість запитів збільшилась на 4 одиниці (січень – вересень 2023 року – 241 запит).
Згідно з аналізом результатів опрацювання запитів на публічну інформацію:
- 236 – задоволено, з наданням інформації або відкритої інформації, у тому числі 2 запита не відповідали вимогам ст. 1 Закону України від 13 січня 2011 року № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації» (із змінами), про що запитувачам надані відповідні роз’яснення ;
- 2 – відмовлено та надані відповідні роз’яснення;
- 7 – знаходиться на виконанні.
З метою поліпшення інформаційного обміну з платниками податків при ГУ ДПС діє електронна поштова скринька dp.publicinfo@tax.gov.ua, запити на публічну інформацію з якої протягом кожного робочого дня приймаються працівниками контролюючого органу.
Крім того, для забезпечення прозорості діяльності ГУ ДПС забезпечено оприлюднення публічної інформації у формі 4 наборів відкритих даних на «Єдиному державному вебпорталі відкритих даних» data.gov.ua та субсайті «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області», а саме:
Інформація про структуру (організаційну структуру) розпорядника інформації;
Звіти, в тому числі щодо задоволення запитів на інформацію;
Інформація із системи обліку публічної інформації;
Реєстр наборів даних, що перебувають у володінні розпорядника інформації.
Оприлюднені набори даних підтримується у актуальному стані.
До уваги платників ПДВ, які здійснюють експортні операції!
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони міста Дніпра) інформує.
Відповідно до п.п. «а» п.п. 195.1.1 п. 195.1 ст. 195 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) операції з вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі експорту оподатковуються за нульовою ставкою.
Датою виникнення податкових зобов’язань у разі експорту товарів є дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства (п. 187.1 ст. 187 ПКУ).
З метою визначення згідно із п. 187.1 ст. 187 ПКУ дати виникнення податкового зобов’язання з ПДВ у разі експорту товарів, датою оформлення митної декларації вважається дата завершення процедури митного оформлення експортної операції, яка визначається за фактом проставлення посадовою особою митного органу на всіх аркушах такої декларації відбитку особистої номерної печатки, а в разі електронного декларування – за фактом засвідчення електронним цифровим підписом посадової особи митного органу електронної митної декларації, після перетворення її у візуальну форму.
Пунктом 8 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1307), передбачено, що на операції з вивезення товарів за межі митної території України складається податкова накладна. При складанні такої податкової накладної у верхній лівій частині накладної у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причин» робиться помітка «Х» та зазначається тип причини 07 – Складена на операції з вивезення товарів за межі митної території України.
Відповідно до п. 12 Порядку № 1307 у разі здійснення операцій з вивезення товарів за межі митної території України у графі «Отримувач (покупець)» зазначаються найменування (П. І. Б.) нерезидента та через кому – країна, в якій зареєстрований покупець (нерезидент), а у рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставляється умовний ІПН «300000000000», рядок «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» не заповнюється. У верхній лівій частині такої податкової накладної у відповідному рядку графи «Інформація про операцію з вивезення товарів за межі митної території України:» зазначаються дата та номер договору (контракту), відповідно до якого здійснюється операція з вивезення за межі митної території України товарів, та у разі здійснення таких операцій на підставі форвардного контракту у спеціальному полі робиться позначка «X». В окремому рядку зазначаються дата та номер відповідної митної декларації.
Таблична частина розділу Б податкової накладної заповнюється з урахуванням таких особливостей:
- у графі 4 зазначаються одиниці виміру товарів, які застосовуються при оформленні митної декларації на такі товари (п.п. 3 п. 16 Порядку № 1307);
- у графі 8 – код ставки ПДВ, за якою здійснюється оподаткування операцій з постачання товарів/послуг, що постачаються, зокрема 901 – у разі здійснення операцій з вивезення товарів за межі митної території України, що підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою (п.п. 6 п. 16 Порядку № 1307);
- у графі 10 – обсяг постачання (база оподаткування) без урахування ПДВ;
- графа 11 в такій накладній не заповнюється (нулі, прочерки та інші знаки чи символи у цій графі не проставляються).
Чи повинна ФОП при проведенні документальних перевірок надавати виписки зі своїх рахунків, що відкриті для власних потреб?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони міста Дніпра) звертає увагу, що відповідно до абзацу першого п. 10 розд. І Інструкції про порядок відкриття та закриття рахунків користувачам надавачами платіжних послуг з обслуговування рахунків, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 29.07.2022 № 162 зі змінами (далі – Інструкція № 162) фізична особа відкриває окремі рахунки для здійснення підприємницької, незалежної професійної діяльності та для власних потреб.
Підпунктом 1 п. 28 розд. І Інструкції № 162 визначено, що надавач платіжних послуг зобов’язаний, зокрема, надіслати повідомлення до відповідного контролюючого органу про відкриття або закриття рахунку користувача – платника податків та проводити видаткові операції за рахунком такого користувача в порядку, визначеному ст. 69 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Особа, яка відкриває рахунок фізичній особі (власник рахунку/представник власника рахунку/особа, яка відкриває рахунок на користь третьої особи), зобов’язана письмово повідомити надавача платіжних послуг про наявність або відсутність у власника рахунку статусу підприємця або особи, яка провадить незалежну професійну діяльність.
Згідно з абзацом третім п. 24 розд. І Інструкції № 162 забороняється використовувати поточні, платіжні рахунки фізичних осіб, що відкриваються для власних потреб, для проведення операцій, пов’язаних із здійсненням підприємницької та незалежної професійної діяльності. За поточними, платіжними рахунками в національній валюті фізичних осіб – резидентів здійснюються платіжні операції відповідно до умов договору та вимог законодавства України, які не пов’язані зі здійсненням підприємницької та незалежної професійної діяльності.
Відповідно до абзаців першого – другого п. 44.1 ст. 44 ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 ПКУ.
Контролюючі органи мають право, зокрема, запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов’язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи (п.п. 20.1.6 п. 20.1 ст. 20 ПКУ).
Абзацом перший п. 85.2 ст. 85 ПКУ встановлено, що платник податків зобов’язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов’язані з предметом перевірки. Такий обов’язок виникає у платника податків після початку перевірки.
Згідно з абзацом першим п. 62 розд. IV Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75 із змінами (далі – Положення № 75), виписки з клієнтських рахунків є підтвердженням виконаних за операційний день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
При цьому відповідно до п. 63. розд. IV Положення № 75 виписка з клієнтського рахунку може слугувати первинним документом, що підтверджує факт списання/зарахування коштів з/на цього/цей рахунку/рахунок клієнта, якщо вона містить такі реквізити:
1) назву документа (форми);
2) дату складання;
3) найменування клієнта/банку, прізвище, власне ім’я та по батькові (за наявності) фізичної особи;
4) зміст та обсяг операції (підстави для її здійснення) та одиницю її виміру за кожною операцією, відображеній у виписці з рахунку клієнта;
5) особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у складанні виписки з рахунку клієнта/печатку банку.
Підпунктом 6 п. 3 розд. I Порядку № 75 визначено, що клієнтські рахунки – рахунки, за якими обліковуються кошти, розпорядником яких є клієнти банку. До клієнтських рахунків належать кореспондентські, поточні, вкладні (депозитні) рахунки, рахунки умовного зберігання (ескроу), розрахункові рахунки.
Отже, оскільки виписки з рахунків є первинними документами, то під час проведення документальної перевірки (у т. ч. у зв’язку з припиненням діяльності) фізична особа – підприємець зобов’язана надати посадовим (службовим) особам контролюючого органу у повному обсязі всі документи, що належать або пов’язані з предметом перевірки, у тому числі виписки з своїх рахунків, які відкриті як для здійснення підприємницької діяльності так і для власних потреб.
Чи має право юридична особа для отримання КЕП в КНЕДП ДПС надати засвідчену копію статуту, якщо була зареєстрована після 01.01.2016, але не має електронного примірника документів у ЄДР?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони міста Дніпра) повідомляє, що перелік документів, необхідних для отримання електронних довірчих послуг, наведено у розділі «Отримання електронних довірчих послуг» вебсайту Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Державної податкової служби України (далі – КНЕДП ДПС) (https://ca.tax.gov.ua/Головна/«Отримання електронних довірчих послуг»), у підрозділі «Підготовка документів та реєстрація», в якому необхідно обрати вкладку «юридична особа».
Так для отримання електронних довірчих послуг (далі – ЕДП) юридична особа подає, зокрема:
- оригінал статуту юридичної особи (засновницького договору, рішення про створення юридичної особи, яка діє на підставі модельного статуту) або його нотаріально засвідчена копія (надається виключно для ознайомлення) (крім тих хто зареєструвався або вніс зміни в установчі документи починаючи з 01.01.2016 та мають електронний примірник документів, який розміщено у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР)).
Таким чином, юридична особа, яка була зареєстрована після 01.01.2016, для отримання кваліфікованого електронного підпису (КЕП) в КНЕДП ДПС повинна надати електронний примірник статуту.
Який порядок листування через Електронний кабінет та як автора електронного листа буде повідомлено про вхідний реєстраційний номер та дату реєстрації запиту в контролюючому органі, та які терміни надання відповіді (на лист, запит, звернення, консультацію
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони міста Дніпра) нагадує, що згідно з частиною першою ст. 1 Закону України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 393) громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об’єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, медіа, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов’язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
При цьому звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, – невідкладно, але не пізніше п’ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п’яти днів (абзац перший ст. 20 Закону № 393).
Вимоги до оформлення звернення платників податків на отримання індивідуальної податкової консультації в письмовій або електронній формі визначені п. 52.1 ст. 52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
На звернення платника податків, що не відповідає вимогам, зазначеним у п. 52.1 ст. 52 ПКУ, індивідуальна податкова консультація не надається, а надсилається відповідь за підписом керівника (заступника керівника або уповноваженої особи) у паперовій або електронній формі у порядку та строки, передбачені Законом № 393.
За зверненням платників податків у паперовій або електронній формі контролюючий орган, визначений п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ, надає їм безоплатно індивідуальні податкові консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, протягом 25 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом (абзац перший п. 52.1 ст. 52 ПКУ).
Згідно з п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ контролюючими органами є, зокрема, податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) – щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених п.п. 41.1.2 п. 41.1 ст. 41 ПКУ), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.
Уповноважена особа центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, може прийняти рішення про продовження строку розгляду звернення на отримання індивідуальної податкової консультації понад 25-денний строк, але не більше 15 календарних днів, та письмово повідомити про це платнику податків у паперовій або електронній формі до закінчення строку, визначеного абзацом першим п. 52.1 ст. 52 ПКУ (абзац дев’ятий п. 52.1 ст. 52 ПКУ).
Порядок організації роботи та взаємодії між структурними підрозділами органів Державної податкової служби при складанні, поданні та опрацюванні запитів на отримання публічної інформації, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 09.07.2020 № 405 із змінами (далі – Порядок № 405).
Пунктом 3 розд. ІІІ Порядку № 405 передбачено, що у разі наявності у запиті на інформацію вимог надати публічну інформацію, а також розглянути звернення (пропозиції, зауваження, заяви, клопотання, скарги), надати індивідуальну податкову консультацію, консультацію з питань практичного застосування окремих норм законодавства України з питань сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС, відповідь надається у два етапи:
- публічна інформація надається у строки, визначені ст. 20 Закону України від 13 січня 2011 року № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації» із змінами і доповненнями (далі – Закон № 2939);
- відповідь щодо розгляду звернення (пропозиції, зауваження, заяви, клопотання, скарги), надання індивідуальної податкової консультації, консультації з питань практичного застосування окремих норм законодавства України з питань сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС, надається у строки, визначені законодавством України.
Розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п’яти робочих днів з дня отримання запиту (частина перша ст. 20 Закону № 2939).
Згідно з п. 42 прим. 1.2 ст. 42 прим. 1 ПКУ Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених ПКУ та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання ПКУ та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, в тому числі, шляхом, зокрема, подання звернень.
Меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету дозволяє надіслати лист (запит тощо) до відповідного органу ДПС.
Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.
Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.
Протягом одного робочого дня після надсилання листа до органу ДПС автора електронного листа буде повідомлено про вхідний реєстраційний номер та дату реєстрації запиту в органі ДПС, до якого даний запит направлено. Інформацію щодо отримання та реєстрації листів в органі ДПС користувач може переглянути в вкладці «Вхідні» меню «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету, відправлені листи – у вкладці «Вихідні документи» меню «Вхідні/вихідні документи».
При цьому відповідь на лист (запит тощо) надається контролюючим органом поштою або на електронну адресу, зазначену у зверненні у строки, визначені законодавчими та нормативно-правовими актами, зокрема ст. 20 Закону № 393 – для надання відповіді на звернення, ст. 20 Закону № 2939 – для надання відповіді на запит на отримання публічної інформації та ст. 52 ПКУ – для надання індивідуальної податкової консультації.
Механізм сплати платежів з використанням єдиного рахунку
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони міста Дніпра) повідомляє.
Правила заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції при сплаті податків, зборів, платежів та єдиного внеску на єдиний рахунок, визначені п. 6 розділу ІІ Порядку заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції (платіжний документ) під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення, затвердженого наказом від 22.03.2023 № 148, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.03.2023 за № 528/39584.
При сплаті коштів на єдиний рахунок, відкритий у Казначействі на ім’я ДПС, платник у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції може:
1) не визначати напрям/напрями спрямування коштів з єдиного рахунка на бюджетні/небюджетні рахунки.
У такому випадку платник у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції заповнює тільки поле «Додаткова інформація запису» з інформацією щодо переказу коштів у довільній формі.
При цьому платник, використовуючи засоби електронного кабінету, може:
- визначити напрям/напрями спрямування коштів з єдиного рахунка на бюджетні/небюджетні рахунки;
- не визначати напрям/напрями спрямування коштів з єдиного рахунка. У такому разі кошти перераховуються з єдиного рахунка на бюджетні/небюджетні рахунки на підставі податкової інформації, визначеної пунктом 351.5 статті 351 Кодексу;
2) самостійно визначити напрям/напрями спрямування коштів з єдиного рахунка на бюджетні/небюджетні рахунки.
У такому випадку платник у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції заповнює з переліку полів, наведених у пункті 1 розділу ІІ цього Порядку, такі поля:
«Номер рахунку» - заповнюється номер бюджетного/небюджетного рахунку;
«Сума податку» - заповнюється сума, яка має бути зарахована на бюджетний/небюджетний рахунок;
«Інформація про податкове повідомлення (рішення)» - заповнюється номер податкового повідомлення-рішення/рішення/вимоги та/або рішення щодо єдиного внеску (у разі якщо кошти сплачуються на підставі таких документів);
«Додаткова інформація запису» - заповнюється інформація щодо переказу коштів у довільній формі.
За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровсь
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Майже 11,6 млрд грн ПДВ спрямували платники Дніпропетровщини до загального фонду держбюджету
10.10.2024 14:41
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
Упродовж трьох кварталів 2024 року до загального фонду державного бюджету від платників Дніпропетровщини надійшло майже 11,6 млрд грн податку на додану вартість ( ПДВ). Як зауважила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш, у порівнянні з січнем – вереснем 2023 року надходження збільшились майже на 2,3 млрд грн, або на 24,7 відсотків.
Очільниця податкової служби регіону висловила вдячність платникам за сумлінне виконання своїх податкових зобов’язань та нагадала, що відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 09.08.2024 № 400 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України» (із змінами) з 01.10.2024 застосовуються нові форми для податкових накладних та розрахунків коригування кількісних та вартісних показників до податкових накладних, які з вказаного періоду платники направляють на реєстрацію в ЄРПН (у тому числі і податкові накладні та розрахунки коригування кількісних та вартісних показників до таких накладних, які складені до 01 жовтня 2024 року та не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних). Крім того, з 01 листопада 2024 року платниками застосовується нова форма податкової декларації з податку на додану вартість, яка подається починаючи із звітного (податкового) періоду за жовтень 2024 року, а також за новою формою подається уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з ПДВ у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок.
До облікової картки фізичної особи – платника податків вносяться зміни: алгоритм дій
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) нагадує, що відповідно до п. 70.7 ст. 70 Податкового кодексу України та п. 1 розд. IХ Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 із змінами та доповненнями (далі – Положення № 822) фізичні особи – платники податків зобов’язані подавати до контролюючих органів (далі – податкові органи) відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки фізичної особи – платника податків протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання заяви про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків за формою № 5ДР (далі – Заява за ф. № 5ДР) (додаток 12 до Положення № 822) та документа, що посвідчує особу (після пред’явлення повертається).
Заява може бути подана через представника за наявності документа, що посвідчує особу такого представника, та документа, що посвідчує особу довірителя, або його ксерокопії (з чітким зображенням), а також довіреності, засвідченої у нотаріальному порядку, на проведення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – ДРФО) (після пред’явлення повертається).
Заява за ф. № 5ДР фізичною особою подається особисто або через представника до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання), а у разі зміни місця проживання – до контролюючого органу за новим місцем проживання або до будь-якого контролюючого органу (п. 2 розд. IХ Положення № 822).
Для заповнення Заяви за ф. № 5ДР використовуються дані документа, що посвідчує особу, та інших документів, які підтверджують зміни таких даних (п. 3 розд. IХ Положення № 822).
Для підтвердження інформації про задеклароване (зареєстроване) місце проживання (перебування) особа подає один з таких документів:
- витяг з реєстру територіальної громади;
- паспорт, виготовлений у формі книжечки;
- тимчасове посвідчення громадянина України (п.п. 4 п. 1 розд. IІІ Положення № 822).
При поданні Заяви за ф. № 5ДР фізична особа зобов’язана подати відповідному контролюючому органу документи (оригінали після перевірки повертаються) та їх копії (п. 1 розд. VI Положення № 822).
Для підтвердження факту внутрішнього переміщення і взяття на облік внутрішньо переміщеної особи така особа подає довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 509 «Про облік внутрішньо переміщених осіб» (п.п. 5 п. 1 розд. IІІ Положення № 822).
При поданні Заяви за ф. № 5ДР фізична особа зобов’язана подати відповідному контролюючому органу документи (оригінали після перевірки повертаються) та їх копії за переліком, визначеним Положенням № 822 (п. 1 розд. VI Положення № 822).
Внесення змін до ДРФО здійснюється протягом трьох робочих днів з наступного дня після дня подання фізичною особою Заяви за ф. № 5ДР (п. 4 розд. IХ Положення № 822).
Згідно з п. 5 розд. IХ Положення № 822 у разі виявлення недостовірних даних або помилок у поданій Заяві за ф. № 5ДР фізичній особі може бути відмовлено у внесенні змін та/або видачі документа, що засвідчує реєстрацію у ДРФО.
Рентна плата за видобування газового конденсату поповнила місцеві бюджети Дніпропетровщини на понад 2,6 млн гривень
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
Протягом січня – вересня 2024 року за видобування газового конденсату від платників рентної плати до місцевих бюджетів Дніпропетровської області надійшло понад 2,6 млн гривень. Надходження виросли порівняно з відповідним періодом 2023 року на понад 1,8 млн грн, темп росту склав 321,2 відсотків.
Звертаємо увагу, що 30.10.2024 – останній день сплати рентної плати, зокрема за користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини за вересень 2024 року.
Податок на нерухоме майно: з початку року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від юридичних осіб надійшло майже на 477,0 млн гривень
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
З початку поточного року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини юридичними особами спрямовано майже 477,0 млн грн податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Надходження збільшились на понад 1,1 млн грн, темп росту – 100,2 відсотків.
Нагадуємо, що за об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності юридичних осіб, по яких за рішенням сільської, селищної або міської ради встановлені нульові ставки, податкова декларація з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, подається на загальних підставах.
Дніпропетровщина: звернення громадян – під особливою увагою податкової служби
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
Всебічний розгляд звернень громадян, задоволення їх законних прав та інтересів є пріоритетним напрямком роботи органів державної влади, відповідальним обов’язком службових осіб, фактором забезпечення суспільно-політичної та економічної стабільності в державі.
На виконання вимог Закону України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» (далі – Закон № 393) та Указу Президента України від 07 лютого 2008 року № 109/2008 «Про першочергові заходи щодо забезпечення реалізації та гарантування конституційного права на звернення до органів державної влади та органів місцевого самоврядування», Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) забезпечено можливість реалізації громадянами конституційного права на звернення.
ГУ ДПС здійснюється розгляд звернень громадян, які надійшли, як у письмовому так і в електронному вигляді на електронні поштові скриньки, у тому числі dp.zvernennya@tax.gov.ua, безпосередньо до ГУ ДПС, за завданням ДПС України та від державної установи «Урядовий контактний центр», «Гарячої лінії голови Дніпропетровської ОДА» та сервісу «Пульс».
Так, у січні – вересні 2024 року до ГУ ДПС надійшло 545 звернень громадян, з них – 545 заяв.
Загальна тематика письмових звернень:
• інформування про ухилення від сплати податків – 281 звернення (51,6%);
• контрольно-перевірочна робота – 79 звернень (14,5%);
• податок на майно – 65 звернень (11,9%)
• відмова в отриманні реєстраційних номерів облікових карток платників податків – 14 звернень (2,6%);
• аграрна політика та земельні відносини – 27 звернень (4,9%);
• інші питання – 79 звернень (14,5%).
У порівнянні з аналогічним періодом 2023 року загальна кількість звернень платників податків у 2024 році збільшилась на 200 одиниць (січень – вересень 2023 – 345 звернення).
На виконання статей 22 та 23 Закону № 393 в ГУ ДПС передбачено проведення особистого прийому громадян керівниками ГУ ДПС та керівниками структурних підрозділів ГУ ДПС.
Прийом громадян проводиться відповідно до затвердженого графіку, не рідше двох разів на місяць.
У січні – вересні 2024 року посадовими особами ГУ ДПС проведено 7 особистих прийомів громадян.
Розпочалася інформаційно-роз’яснювальна кампанія щодо запровадження системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) у ДПС
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) доводить до відома платників наступне.
З вересня поточного року розпочалась інформаційно-роз’яснювальна кампанія про реалізацію експериментального проєкту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в Державній податковій службі України (далі – Експериментальний проєкт).
Мета кампанії – роз’яснення платникам змін у підходах до організації роботи ДПС у зв’язку зі схваленням Кабінетом Міністрів України постанови від 25 липня 2024 року № 854 «Про реалізацію експериментального проєкту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в Державній податковій службі» (далі – Постанова № 854). Ця Постанова є методологічною основою та базовим документом для практичної реалізації Експериментального проєкту.
Запровадження системи управління податковими ризиками у ДПС забезпечить системність та єдиний підхід до управління ризиками дотримання податкового законодавства у роботі органів ДПС по всій вертикалі, зосередження зусиль податкових органів на найбільш проблемних питаннях в адмініструванні податків і зборів.
Постанова № 854 не встановлює жодних нових обов’язків або обмежень для платників податків. Для більшості платників, які прагнуть дотримуватися податкового законодавства, ДПС зосередить зусилля на вжитті проактивних заходів впливу (сприятливих заходах впливу, спрямованих на допомогу платникам податків у розумінні виконання своїх податкових обов’язків), які реалізуються шляхом надання консультацій, інформаційно-довідкових послуг, здійснення сервісного обслуговування платників.
Результати опрацювання інформації, отриманої від ДПС України, сервісу «Пульс», державної установи «Урядовий контактний центр» та «Гарячої лінії голови Дніпропетровської ОДА»
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
Якісний та своєчасний розгляд інформації, яка надходить засобами спеціалізованої автоматизованої системи – сервіс «Пульс» від Контакт - центру ДПС – один з пріоритетних напрямків діяльності податкової служби Дніпропетровщини.
Так, у січні – вересні 2024 року до сервісу «Пульс» на розгляд надійшло 269 інформаційних карток зі зверненнями від фізичних і юридичних осіб щодо дій або бездіяльності працівників структурних підрозділів Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) (далі – звернення).
У порівнянні з аналогічним періодом 2023 року загальна кількість звернень платників податків на сервіс «Пульс» у 2024 році зменшилась на 45 одиниць (січень – вересень 2023 року – 314 картки).
Найбільшу питому вагу складають звернення з наступних питань:
- щодо роботи структурних підрозділів ГУ ДПС – 160 звернень (59,5%);
- щодо реєстрації податкових накладних та звітності в електронному вигляді – 45 звернень (16,8%);
- щодо роботи центрів обслуговування платників – 14 звернення (5,2%).
- щодо системи електронного адміністрування ПДВ – 2 звернення (1 %)
У січні – вересні 2024 року ГУ ДПС забезпечено своєчасний розгляд 106 звернень, які надійшли на розгляд від державної установи «Урядовий контактний центр». Загальна тематика звернень:
- питання щодо сплати земельного податку, податку на додану вартість, податку на майно, єдиного внеску – 33 (31,0%);
- надання податкових консультацій оподаткування спадщини та інші питання - 20 (18,9%);
- контрольно-перевірочна робота – 21 (19,8%);
- податкова заборгованість – 4 (3,8%);
- отримання чи відмова від реєстраційного номера облікової картки платника податків – 4 (3,8%);
- податкова знижка – 2 (1,9%);
- інші питання – 22 (20,8%).
У січні – вересні 2023 року від державної установи «Урядовий контактний центр» надійшло 150 звернень.
На «Гарячу лінію голови Дніпропетровської ОДА» надійшло 8 звернень. Загальна тематика звернень:
- проведення перевірок з питань дотримання вимог законодавства по РРО та ухилення від оподаткування – 4 (50,0%);
- податок на майно – 2 звернення (25,0%)
- отримання довідки про доходи – 1 (12,5%);
- інші питання – 1 (12,5%).
У січні – вересні 2023 року на «Гарячу лінію голови Дніпропетровської ОДА» надійшло 22 звернення.
Доступ до публічної інформації
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
Протягом січня – вересня 2024 року до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) надійшло 245 запитів на отримання публічної інформації (у т.ч. 4 перейшли по терміну виконання з грудня 2023 року). У порівнянні з аналогічним періодом 2023 року кількість запитів збільшилась на 4 одиниці (січень – вересень 2023 року – 241 запит).
Згідно з аналізом результатів опрацювання запитів на публічну інформацію:
- 236 – задоволено, з наданням інформації або відкритої інформації, у тому числі 2 запита не відповідали вимогам ст. 1 Закону України від 13 січня 2011 року № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації» (із змінами), про що запитувачам надані відповідні роз’яснення ;
- 2 – відмовлено та надані відповідні роз’яснення;
- 7 – знаходиться на виконанні.
З метою поліпшення інформаційного обміну з платниками податків при ГУ ДПС діє електронна поштова скринька dp.publicinfo@tax.gov.ua, запити на публічну інформацію з якої протягом кожного робочого дня приймаються працівниками контролюючого органу.
Крім того, для забезпечення прозорості діяльності ГУ ДПС забезпечено оприлюднення публічної інформації у формі 4 наборів відкритих даних на «Єдиному державному вебпорталі відкритих даних» data.gov.ua та субсайті «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області», а саме:
Інформація про структуру (організаційну структуру) розпорядника інформації;
Звіти, в тому числі щодо задоволення запитів на інформацію;
Інформація із системи обліку публічної інформації;
Реєстр наборів даних, що перебувають у володінні розпорядника інформації.
Оприлюднені набори даних підтримується у актуальному стані.
До уваги платників ПДВ, які здійснюють експортні операції!
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
Відповідно до п.п. «а» п.п. 195.1.1 п. 195.1 ст. 195 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) операції з вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі експорту оподатковуються за нульовою ставкою.
Датою виникнення податкових зобов’язань у разі експорту товарів є дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства (п. 187.1 ст. 187 ПКУ).
З метою визначення згідно із п. 187.1 ст. 187 ПКУ дати виникнення податкового зобов’язання з ПДВ у разі експорту товарів, датою оформлення митної декларації вважається дата завершення процедури митного оформлення експортної операції, яка визначається за фактом проставлення посадовою особою митного органу на всіх аркушах такої декларації відбитку особистої номерної печатки, а в разі електронного декларування – за фактом засвідчення електронним цифровим підписом посадової особи митного органу електронної митної декларації, після перетворення її у візуальну форму.
Пунктом 8 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1307), передбачено, що на операції з вивезення товарів за межі митної території України складається податкова накладна. При складанні такої податкової накладної у верхній лівій частині накладної у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причин» робиться помітка «Х» та зазначається тип причини 07 – Складена на операції з вивезення товарів за межі митної території України.
Відповідно до п. 12 Порядку № 1307 у разі здійснення операцій з вивезення товарів за межі митної території України у графі «Отримувач (покупець)» зазначаються найменування (П. І. Б.) нерезидента та через кому – країна, в якій зареєстрований покупець (нерезидент), а у рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставляється умовний ІПН «300000000000», рядок «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» не заповнюється. У верхній лівій частині такої податкової накладної у відповідному рядку графи «Інформація про операцію з вивезення товарів за межі митної території України:» зазначаються дата та номер договору (контракту), відповідно до якого здійснюється операція з вивезення за межі митної території України товарів, та у разі здійснення таких операцій на підставі форвардного контракту у спеціальному полі робиться позначка «X». В окремому рядку зазначаються дата та номер відповідної митної декларації.
Таблична частина розділу Б податкової накладної заповнюється з урахуванням таких особливостей:
- у графі 4 зазначаються одиниці виміру товарів, які застосовуються при оформленні митної декларації на такі товари (п.п. 3 п. 16 Порядку № 1307);
- у графі 8 – код ставки ПДВ, за якою здійснюється оподаткування операцій з постачання товарів/послуг, що постачаються, зокрема 901 – у разі здійснення операцій з вивезення товарів за межі митної території України, що підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою (п.п. 6 п. 16 Порядку № 1307);
- у графі 10 – обсяг постачання (база оподаткування) без урахування ПДВ;
- графа 11 в такій накладній не заповнюється (нулі, прочерки та інші знаки чи символи у цій графі не проставляються).
Чи повинна ФОП при проведенні документальних перевірок надавати виписки зі своїх рахунків, що відкриті для власних потреб?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) звертає увагу, що відповідно до абзацу першого п. 10 розд. І Інструкції про порядок відкриття та закриття рахунків користувачам надавачами платіжних послуг з обслуговування рахунків, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 29.07.2022 № 162 зі змінами (далі – Інструкція № 162) фізична особа відкриває окремі рахунки для здійснення підприємницької, незалежної професійної діяльності та для власних потреб.
Підпунктом 1 п. 28 розд. І Інструкції № 162 визначено, що надавач платіжних послуг зобов’язаний, зокрема, надіслати повідомлення до відповідного контролюючого органу про відкриття або закриття рахунку користувача – платника податків та проводити видаткові операції за рахунком такого користувача в порядку, визначеному ст. 69 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Особа, яка відкриває рахунок фізичній особі (власник рахунку/представник власника рахунку/особа, яка відкриває рахунок на користь третьої особи), зобов’язана письмово повідомити надавача платіжних послуг про наявність або відсутність у власника рахунку статусу підприємця або особи, яка провадить незалежну професійну діяльність.
Згідно з абзацом третім п. 24 розд. І Інструкції № 162 забороняється використовувати поточні, платіжні рахунки фізичних осіб, що відкриваються для власних потреб, для проведення операцій, пов’язаних із здійсненням підприємницької та незалежної професійної діяльності. За поточними, платіжними рахунками в національній валюті фізичних осіб – резидентів здійснюються платіжні операції відповідно до умов договору та вимог законодавства України, які не пов’язані зі здійсненням підприємницької та незалежної професійної діяльності.
Відповідно до абзаців першого – другого п. 44.1 ст. 44 ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 ПКУ.
Контролюючі органи мають право, зокрема, запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов’язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи (п.п. 20.1.6 п. 20.1 ст. 20 ПКУ).
Абзацом перший п. 85.2 ст. 85 ПКУ встановлено, що платник податків зобов’язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов’язані з предметом перевірки. Такий обов’язок виникає у платника податків після початку перевірки.
Згідно з абзацом першим п. 62 розд. IV Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75 із змінами (далі – Положення № 75), виписки з клієнтських рахунків є підтвердженням виконаних за операційний день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
При цьому відповідно до п. 63. розд. IV Положення № 75 виписка з клієнтського рахунку може слугувати первинним документом, що підтверджує факт списання/зарахування коштів з/на цього/цей рахунку/рахунок клієнта, якщо вона містить такі реквізити:
1) назву документа (форми);
2) дату складання;
3) найменування клієнта/банку, прізвище, власне ім’я та по батькові (за наявності) фізичної особи;
4) зміст та обсяг операції (підстави для її здійснення) та одиницю її виміру за кожною операцією, відображеній у виписці з рахунку клієнта;
5) особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у складанні виписки з рахунку клієнта/печатку банку.
Підпунктом 6 п. 3 розд. I Порядку № 75 визначено, що клієнтські рахунки – рахунки, за якими обліковуються кошти, розпорядником яких є клієнти банку. До клієнтських рахунків належать кореспондентські, поточні, вкладні (депозитні) рахунки, рахунки умовного зберігання (ескроу), розрахункові рахунки.
Отже, оскільки виписки з рахунків є первинними документами, то під час проведення документальної перевірки (у т. ч. у зв’язку з припиненням діяльності) фізична особа – підприємець зобов’язана надати посадовим (службовим) особам контролюючого органу у повному обсязі всі документи, що належать або пов’язані з предметом перевірки, у тому числі виписки з своїх рахунків, які відкриті як для здійснення підприємницької діяльності так і для власних потреб.
Чи має право юридична особа для отримання КЕП в КНЕДП ДПС надати засвідчену копію статуту, якщо була зареєстрована після 01.01.2016, але не має електронного примірника документів у ЄДР?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) повідомляє, що перелік документів, необхідних для отримання електронних довірчих послуг, наведено у розділі «Отримання електронних довірчих послуг» вебсайту Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Державної податкової служби України (далі – КНЕДП ДПС) (https://ca.tax.gov.ua/Головна/«Отримання електронних довірчих послуг»), у підрозділі «Підготовка документів та реєстрація», в якому необхідно обрати вкладку «юридична особа».
Так для отримання електронних довірчих послуг (далі – ЕДП) юридична особа подає, зокрема:
- оригінал статуту юридичної особи (засновницького договору, рішення про створення юридичної особи, яка діє на підставі модельного статуту) або його нотаріально засвідчена копія (надається виключно для ознайомлення) (крім тих хто зареєструвався або вніс зміни в установчі документи починаючи з 01.01.2016 та мають електронний примірник документів, який розміщено у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР)).
Таким чином, юридична особа, яка була зареєстрована після 01.01.2016, для отримання кваліфікованого електронного підпису (КЕП) в КНЕДП ДПС повинна надати електронний примірник статуту.
Який порядок листування через Електронний кабінет та як автора електронного листа буде повідомлено про вхідний реєстраційний номер та дату реєстрації запиту в контролюючому органі, та які терміни надання відповіді (на лист, запит, звернення, консультацію
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) нагадує, що згідно з частиною першою ст. 1 Закону України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 393) громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об’єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, медіа, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов’язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
При цьому звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, – невідкладно, але не пізніше п’ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п’яти днів (абзац перший ст. 20 Закону № 393).
Вимоги до оформлення звернення платників податків на отримання індивідуальної податкової консультації в письмовій або електронній формі визначені п. 52.1 ст. 52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
На звернення платника податків, що не відповідає вимогам, зазначеним у п. 52.1 ст. 52 ПКУ, індивідуальна податкова консультація не надається, а надсилається відповідь за підписом керівника (заступника керівника або уповноваженої особи) у паперовій або електронній формі у порядку та строки, передбачені Законом № 393.
За зверненням платників податків у паперовій або електронній формі контролюючий орган, визначений п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ, надає їм безоплатно індивідуальні податкові консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, протягом 25 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом (абзац перший п. 52.1 ст. 52 ПКУ).
Згідно з п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ контролюючими органами є, зокрема, податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) – щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених п.п. 41.1.2 п. 41.1 ст. 41 ПКУ), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.
Уповноважена особа центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, може прийняти рішення про продовження строку розгляду звернення на отримання індивідуальної податкової консультації понад 25-денний строк, але не більше 15 календарних днів, та письмово повідомити про це платнику податків у паперовій або електронній формі до закінчення строку, визначеного абзацом першим п. 52.1 ст. 52 ПКУ (абзац дев’ятий п. 52.1 ст. 52 ПКУ).
Порядок організації роботи та взаємодії між структурними підрозділами органів Державної податкової служби при складанні, поданні та опрацюванні запитів на отримання публічної інформації, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 09.07.2020 № 405 із змінами (далі – Порядок № 405).
Пунктом 3 розд. ІІІ Порядку № 405 передбачено, що у разі наявності у запиті на інформацію вимог надати публічну інформацію, а також розглянути звернення (пропозиції, зауваження, заяви, клопотання, скарги), надати індивідуальну податкову консультацію, консультацію з питань практичного застосування окремих норм законодавства України з питань сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС, відповідь надається у два етапи:
- публічна інформація надається у строки, визначені ст. 20 Закону України від 13 січня 2011 року № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації» із змінами і доповненнями (далі – Закон № 2939);
- відповідь щодо розгляду звернення (пропозиції, зауваження, заяви, клопотання, скарги), надання індивідуальної податкової консультації, консультації з питань практичного застосування окремих норм законодавства України з питань сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС, надається у строки, визначені законодавством України.
Розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п’яти робочих днів з дня отримання запиту (частина перша ст. 20 Закону № 2939).
Згідно з п. 42 прим. 1.2 ст. 42 прим. 1 ПКУ Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених ПКУ та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання ПКУ та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, в тому числі, шляхом, зокрема, подання звернень.
Меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету дозволяє надіслати лист (запит тощо) до відповідного органу ДПС.
Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.
Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.
Протягом одного робочого дня після надсилання листа до органу ДПС автора електронного листа буде повідомлено про вхідний реєстраційний номер та дату реєстрації запиту в органі ДПС, до якого даний запит направлено. Інформацію щодо отримання та реєстрації листів в органі ДПС користувач може переглянути в вкладці «Вхідні» меню «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету, відправлені листи – у вкладці «Вихідні документи» меню «Вхідні/вихідні документи».
При цьому відповідь на лист (запит тощо) надається контролюючим органом поштою або на електронну адресу, зазначену у зверненні у строки, визначені законодавчими та нормативно-правовими актами, зокрема ст. 20 Закону № 393 – для надання відповіді на звернення, ст. 20 Закону № 2939 – для надання відповіді на запит на отримання публічної інформації та ст. 52 ПКУ – для надання індивідуальної податкової консультації.
Механізм сплати платежів з використанням єдиного рахунку
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) повідомляє.
Правила заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції при сплаті податків, зборів, платежів та єдиного внеску на єдиний рахунок, визначені п. 6 розділу ІІ Порядку заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції (платіжний документ) під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення, затвердженого наказом від 22.03.2023 № 148, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.03.2023 за № 528/39584.
При сплаті коштів на єдиний рахунок, відкритий у Казначействі на ім’я ДПС, платник у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції може:
1) не визначати напрям/напрями спрямування коштів з єдиного рахунка на бюджетні/небюджетні рахунки.
У такому випадку платник у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції заповнює тільки поле «Додаткова інформація запису» з інформацією щодо переказу коштів у довільній формі.
При цьому платник, використовуючи засоби електронного кабінету, може:
- визначити напрям/напрями спрямування коштів з єдиного рахунка на бюджетні/небюджетні рахунки;
- не визначати напрям/напрями спрямування коштів з єдиного рахунка. У такому разі кошти перераховуються з єдиного рахунка на бюджетні/небюджетні рахунки на підставі податкової інформації, визначеної пунктом 351.5 статті 351 Кодексу;
2) самостійно визначити напрям/напрями спрямування коштів з єдиного рахунка на бюджетні/небюджетні рахунки.
У такому випадку платник у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції заповнює з переліку полів, наведених у пункті 1 розділу ІІ цього Порядку, такі поля:
«Номер рахунку» - заповнюється номер бюджетного/небюджетного рахунку;
«Сума податку» - заповнюється сума, яка має бути зарахована на бюджетний/небюджетний рахунок;
«Інформація про податкове повідомлення (рішення)» - заповнюється номер податкового повідомлення-рішення/рішення/вимоги та/або рішення щодо єдиного внеску (у разі якщо кошти сплачуються на підставі таких документів);
«Додаткова інформація запису» - заповнюється інформація щодо переказу коштів у довільній формі.
За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Загальний фонд держбюджету з початку року отримав від платників Дніпропетровщини понад 4,0 млрд грн податку на прибуток підприєм
10.10.2024 14:15
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони міста Дніпра) інформує.
У січні – вересні 2024 року від платників Дніпропетровщини до загального фонду держбюджету надійшло понад 4,0 млрд грн податку на прибуток підприємств. Як зауважила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш, надходження з початку року мають позитивну динаміку: у порівнянні з відповідним періодом 2023 року надходження збільшились майже на 1,5 млрд грн, або майже на 59,0 відсотків.
«Такі показники надходжень податку на прибуток підприємств – це результат ефективної роботи та відповідального ставлення платників до сплати податків, – зазначила очільниця податковій служби області.
Дякуємо платникам за працю і своєчасне наповнення бюджетів!
За видобування залізних руд до місцевих бюджетів Дніпропетровщини надійшло від платників понад 1,3 млрд грн рентної плати
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони міста Дніпра) інформує.
Протягом трьох кварталів поточного року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області від платників рентної плати за видобування залізних руд надійшло понад 1,3 млрд гривень. Це на 792,7 млн грн більше ніж у січні – вересні 2023 року, темп росту – 254,0 відсотки.
Нагадуємо, що 212.10.2024 – останні й день подання податкової декларації з рентної плати за вересень 2024 року з розрахунком:
- рентної плати за користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини;
- рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України;
- рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами;
- рентної плати за транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України (п.п. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 та п. 257.1 ст. 257 Податкового кодексу України).
Дніпропетровщина: в центрах обслуговування платників з початку року податківцями надано понад 252 тисячі адміністративних послуг
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони міста Дніпра) інформує.
В Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області станом на 01.10.2024 адміністративні послуги надаються у 33 центрах обслуговування платників (ЦОП) при державних податкових інспекціях (ДПІ), мобільному ЦОПі та Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС).
В сьогоднішніх реаліях ЦОПи при ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області здійснюють сервісне обслуговування платників податків (платників єдиного внеску), зокрема надають адміністративні послуги, інші функції сервісного обслуговування платників податків незалежно від місця обліку платника податків.
Платники податків можуть отримати широкий спектр послуг: інформаційних, консультативних та адміністративних. ЦОПами забезпечується надання 81 адміністративних послуг, 55 з яких надається безкоштовно.
Так, протягом січня – вересня 2024 року до ЦОПів Дніпропетровської області надійшло 269 441 звернення у сфері надання адміністративних та інших послуг, що на 26 744 звернення більше у порівнянні з аналогічним періодом 2023 року. В т. ч. в електронному вигляді надійшло 116 252 звернення, або 43,1 відс. від загальної кількості, та на 14 011 звернень більше в порівнянні з відповідним періодом минулого року.
Протягом дев’яти місяців п. р. платниками податків отримано 252 431 адміністративну послугу, що на 20 346 послуг більше ніж у відповідний період минулого року. В т. ч. в електронному вигляді суб’єктами звернень отримано 102 104 адміністративні послуги, або 40,4 відс. від загальної кількості отриманих адміністративних послуг, та на 12 388 послуг більше ніж у відповідному періоді 2023 року.
З початку року здійснено 1 900 виїздів мобільного ЦОПу до територіальних громад Дніпропетровської області для надання адміністративних послуг їх мешканцям, в тому числі здійснені 680 адресних виїздів до мало мобільної групи населення та 1 113 до центрів надання адміністративних послуг (ЦНАП) територіальних громад Дніпропетровщини.
Станом на 01.10.2024 фахівцями мобільного ЦОПу надано 6 266 адміністративних послуг, в тому числі 1 255 адміністративних послуг під час адресних виїздів до маломобільних груп населення та 21 562 інших послуг.
Зокрема, під час роботи мобільного ЦОПу в ЦНАПах територіальних громад Дніпропетровської області до фахівців ГУ ДПС звернулось 9 739 громадян, якими отримано 2 719 адміністративних послуг та 11 648 інших послуг.
Під час роботи мобільного ЦОПу приділялась увага роз’ясненню податкового та іншого законодавства, у тому числі актуальним питанням сьогодення, а саме: Деклараційна кампанії 2024, популяризації електронних сервісів ДПС, зокрема, Електронного кабінету та застосунку ДПС України «Моя податкова», щодо нарахування та сплати земельного податку та щодо порядку визначення мінімального податкового зобов’язання для фізичних осіб, платників податків, власників земельних ділянок тощо.
Серед відвідувачів мобільного ЦОПу розповсюджено понад 20 006 примірників друкованої продукції за податковою тематикою.
Частина чистого прибутку: понад 15,00 млн грн отримали від платників місцеві бюджети Дніпропетровщини
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони міста Дніпра) інформує.
З початку року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області від платників надійшло понад 15,0 млн грн частини чистого прибутку.
Звертаємо увагу, що податковими (звітними) періодами для державних унітарних підприємств та їх об’єднань (які є платниками частини чистого прибутку (доходу)) є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. Термін подання такими платниками до контролюючих органів Розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку (далі – Розрахунок), який розраховується наростаючим підсумком за календарні квартал, півріччя, три квартали – 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) періоду та Розрахунку, який розраховується наростаючим підсумком за рік – протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункти 49.18.2, 49.18.6 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України).
Для господарських товариств з державною часткою у статутному капіталі податковим (звітним) періодом є календарний рік (незалежно від того, чи є вони платниками дивідендів на державну частку або частини чистого прибутку (доходу)) з поданням Розрахунку до 01 липня року, що настає за звітним.
Чи додається ПДВ до ціни товарів/послуг при здійсненні їх поставки платником ПДВ?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони міста Дніпра) нагадує, що відповідно до п. п. 194.1.1 п. 194.1 ст. 194 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) ПДВ становить 20 відс., 7 і 14 відс. бази оподаткування та додається до ціни товарів/послуг.
База оподаткування ПДВ визначається відповідно до статей 188 – 192 ПКУ.
Чи блокується ПРРО у разі перевищення встановлених граничних строків проведення розрахункових операцій в режимі онлайн?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони міста Дніпра) повідомляє.
Відповідно до п.п. 1 розд. V Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547» (далі – Порядок № 317) на період відсутності зв’язку між програмним реєстратором розрахункових операцій (далі – ПРРО) та фіскальним сервером проведення розрахункових операцій суб’єктом господарювання здійснюється в режимі офлайн, що може тривати не більше ніж 36 годин, та не більше ніж 168 годин протягом календарного місяця, із створенням електронних розрахункових документів, яким присвоюються фіскальні номери із діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером згідно з Порядком визначення діапазону, видачі, резервування, використання фіскальних номерів, що присвоюються електронним розрахунковим документам під час роботи програмного реєстратора розрахункових операцій в режимі офлайн, затвердженим відповідно до ст. 5 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Діапазон).
ПРРО не може працювати в режимі офлайн після спливу встановлених граничних строків застосування такого режиму суб’єктом господарювання (не більше ніж 36 годин підряд та 168 годин протягом календарного місяця), без наявного невикористаного Діапазону, а також за наявності зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером.
ПРРО має бути автоматично переведений із режиму офлайн у режим онлайн-обміну з фіскальним сервером у момент відновлення зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером (п.п. 2 розд. V Порядку № 317).
Абзацом третім п.п. 3 розд. V Порядку № 317 передбачено, що програмне рішення ПРРО під час роботи в режимі офлайн має забезпечувати постійний контроль щодо дотримання граничних строків застосування режиму офлайн, інформувати особу, яка здійснює розрахункову операцію про залишок часу, протягом якого може тривати режим офлайн, та припинити проведення розрахункових операцій у режимі офлайн у разі досягнення одного із граничних строків (36 годин підряд або 168 годин протягом календарного місяця).
У зв’язку з уточненням показників податкової звітності платником надміру сплачена сума ПДВ: чи можливо її повернути на рахунок в СЕА ПДВ?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони міста Дніпра) повідомляє.
Умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені визначено ст. 43 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Згідно з п. 43.1 ст. 43 ПКУ помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов’язання підлягають поверненню платнику відповідно до ст. 43 ПКУ та ст. 301 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI (із змінами та доповненнями) крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.
Не підлягають поверненню помилково та/або надміру сплачені суми грошових зобов’язань та пені платникам податку, щодо яких (та/або щодо засновників (учасників), кінцевих бенефіціарних власників яких) у порядку, встановленому Законом України від 14 серпня 2014 року № 1644-VIІ «Про санкції», прийняті рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), протягом строку застосування таких санкцій.
Пунктом 43.3 ст. 43 ПКУ встановлено, що обов’язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов’язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені.
Відповідно до п. 43.4 прим. 1 ст. 43 ПКУ у разі повернення надміру сплачених податкових зобов’язань з ПДВ, зарахованих до бюджету з рахунку платника в системі електронного адміністрування ПДВ (далі – СЕА ПДВ) у порядку, визначеному п. 200 прим. 1.5 ст. 200 прим. 1 ПКУ, такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в СЕА ПДВ, а у разі його відсутності на момент звернення платника податків із заявою на повернення надміру сплачених податкових зобов’язань з ПДВ чи на момент фактичного повернення коштів – шляхом перерахування на поточний рахунок платника податків в установі банку.
Основні принципи функціонування СЕА ПДВ визначено ст. 200 прим. 1 ПКУ.
Згідно з п. 200 прим. 1.2 ст. 200 прим. 1 ПКУ розрахунки з бюджетом в СЕА ПДВ здійснюються з відповідних рахунків, відкритих платникам податку в СЕА ПДВ (далі – електронні рахунки).
На електронний рахунок зараховуються кошти, зокрема, з бюджету в сумах надміру сплачених грошових зобов’язань з ПДВ, повернутих платнику податків у порядку, встановленому п. 43.4 прим. 1 ст. 43 ПКУ (п. 200 прим. 1.4 ст. 200 прим. 1 ПКУ).
Враховуючи вищенаведене, платник податку може повернути надміру сплачену суму податкових зобов’язань з ПДВ, яка виникла у зв’язку з уточненням показників податкової звітності, на електронний рахунок, якщо така сума зарахована до бюджету з електронного рахунку.
Чи оподатковується ПДФО сума коштів, яка виплачується юридичною особою – боржником згідно договору про відступлення (переуступку) права вимоги на користь фізичної особи – нового кредитора?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони міста Дніпра) звертає увагу, що згідно з ст. 512 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями (далі – ЦКУ) кредитор у зобов’язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Правочин щодо заміни кредитора у зобов’язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов’язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ст. 513 ЦКУ).
Статтею 514 ЦКУ передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов’язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються податковим кодексом України (далі – ПКУ), згідно з п.п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 якого доходом з джерелом його походження з України є будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.
Оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розд. IV ПКУ, відповідно до п.п. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 якого платником податку на доходи фізичних осіб є фізична особа – резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.
Відповідно до п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 ПКУ об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
Статтею 165 ПКУ визначено перелік доходів, які не включаються до розрахунку місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.
Водночас, доходи, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку визначено п. 164.2 ст. 164 ПКУ, зокрема, інші доходи, крім зазначених у ст. 165 ПКУ (п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).
Ставка податку на доходи фізичних осіб встановлена у розмірі 18 відс. (п. 167.1 ст. 167 ПКУ).
Порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб до бюджету визначено ст. 168 ПКУ.
Так, згідно з п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПКУ податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену ст. 167 ПКУ.
Враховуючи викладене, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу фізичної особи включається уся сума коштів, яка отримана нею від юридичної особи за договором про відступлення права вимоги та оподатковується податком на доходи фізичних осіб на загальних підставах.
Зміни у класифікації доходів бюджету: відкриття Казначейством бюджетних рахунків та реквізити таких рахунків
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони міста Дніпра) повідомляє.
Інформація про відкриті Державною казначейською службою України (Казначейство) бюджетні рахунки та рахунки для сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування для платників Дніпропетровській області розміщена на субсайті «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області» вебпорталу ДПС в розділі «Рахунки для сплати платежів» за посиланням: Головна / Рахунки для сплати платежів (https://tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv/).
Одночасно, Електронний кабінет забезпечує можливість автоматизованого визначення рахунків для сплати податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на поточну дату конкретного платника податків відповідно до відкритих інтегрованих карток по даному платнику.
Також, своєчасне доведення платникам податків реквізитів рахунків для сплати податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, відбувається шляхом їх розміщення в центрах обслуговування платників.
Заповнення реквізитів платіжної інструкції під час сплати бюджетних / небюджетних платежів
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони міста Дніпра) інформує.
Правила заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції при сплаті податків, зборів, платежів та єдиного внеску, визначені п. 1 – 4 розділу ІІ Порядку заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції (платіжний документ) під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення, затвердженого наказом від 22.03.2023 № 148, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.03.2023 за № 528/39584.
Під час сплати податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави на бюджетні / небюджетні / єдиний / депозитний рахунки платник у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції заповнює з переліку полів, наведених у пункті 1 розділу ІІ цього Порядку, такі поля:
«Код виду сплати»;
«Додаткова інформація запису».
У полі «Код виду сплати» платник заповнює код виду сплати, визначений Переліком кодів видів сплати, які використовуються платниками, згідно з додатком 1 до цього Порядку;
у полі «Додаткова інформація запису» платник заповнює інформацію щодо переказу коштів у довільній формі. Суб’єкти господарювання, які проводять господарську діяльність на підставі ліцензії та/або спеціального дозволу, зазначають інформацію щодо звітного (податкового) періоду, за який сплачуються податкові зобов’язання, та дозвільного документа (вид дозвільного документа, номер, дата).
Сплата податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави платником на бюджетні / небюджетні / єдиний / депозитний рахунки оформлюються за кожним напрямом сплати та кожним кодом виду сплати окремою платіжною інструкцією.
У разі коли платником при сплаті податків, зборів, платежів та єдиного внеску, що адмініструються ДПС, на бюджетні/небюджетні рахунки у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції не зазначено або зазначено код виду сплати, який відсутній у додатку 1 до цього Порядку, вважається, що платник сплатив грошове зобов’язання / єдиний внесок за кодом виду сплати 101.
За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Про перехід ФОП (крім е-резидентів) на спрощену систему оподаткування (перша-третя група платників єдиного податку)
09.10.2024 13:34
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) повідомляє.
Відповідно до п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку першої – третьої груп здійснюється відповідно до підпунктів 298.1.1 – 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ.
Згідно з п.п. 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 ПКУ для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем податкової адреси заяву.
Заява подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено ПКУ, в один з таких способів:
1) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;
2) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
3) засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-ІV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» зі змінами та доповненнями.
Суб’єкт господарювання може заявити про обрання спрощеної системи оподаткування під час державної реєстрації створення юридичної особи або державної реєстрації фізичної особи – підприємця, державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу або про фізичну особу - підприємця, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань. Відповідна заява або відомості передаються до контролюючих органів у порядку, встановленому Законом України від 15 травня 2003 року № 755-ІV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань».
Підпунктом 298.1.2 п. 298.1 ст. 298 ПКУ визначено, що зареєстровані в установленому порядку фізичні особи – підприємці, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, вважаються платниками єдиного податку з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація.
Зареєстровані в установленому законом порядку суб’єкти господарювання (новостворені), які протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка не передбачає сплату податку на додану вартість, вважаються платниками єдиного податку з дня їх державної реєстрації.
Відповідно до п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм ПКУ, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.
Перехід на спрощену систему оподаткування суб’єкта господарювання, зазначеного в абзаці першому п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ, може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб’єктом господарювання дотримано вимоги, встановлені в п. 291.4 ст. 291 ПКУ.
До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік, який визначається з дотриманням вимог, встановлених главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розд. XIV ПКУ.
При цьому якщо суб’єкт господарювання протягом календарного року, що передує року обрання спрощеної системи оподаткування, самостійно прийняв рішення про припинення фізичної особи – підприємця, то при переході на спрощену систему оподаткування до розрахунку доходу за попередній календарний рік включається вся сума доходу, отриманого такою особою в результаті провадження господарської діяльності за такий попередній календарний рік.
Фізичним особам – платникам плати за землю!
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) звертає увагу, що справляння плати за землю регламентовано Податковим кодексом України (далі – ПКУ).
Платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування, а об’єктами оподаткування земельним податком є земельні ділянки, які перебувають у власності, земельні частки (паї), які перебувають у власності та земельні ділянки державної та комунальної власності, які перебувають у володінні на праві постійного користування (ст.ст. 269, 270 ПКУ).
Підставами для нарахування земельного податку, зокрема, але не виключно, є дані Державного земельного кадастру, Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, дані інших правовстановлюючих документів, якими посвідчується право власності або право користування земельною ділянкою, право на земельні частки (паї), дані Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначеного у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку (п. 286.1 ст. 286 ПКУ).
Відповідно до п. 286.5 ст. 286 ПКУ нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 01 липня поточного року податкове ППР про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному ст. 58 ПКУ, разом із детальним розрахунком суми податку, який, зокрема, але не виключно, має містити кадастровий номер та площу земельної ділянки, розмір ставки податку та розмір пільги зі сплати податку.
Так, п. п. 69.14 п. 69 підрозділу 10 розділу XX ПКУ передбачено, що за період з 01 січня 2022 року до 31 грудня 2022 року не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних осіб, та за період з 01 березня 2022 року до 31 грудня 2022 року – в частині земельних ділянок, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців.
Починаючи з 01 січня 2023 року, за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) не нараховується та не сплачується за період з першого числа місяця, в якому було визначено щодо відповідних територій дату початку активних бойових дій або тимчасової окупації, до останнього числа місяця, в якому було завершено активні бойові дії або тимчасова окупація на відповідній території.
Дати початку та завершення активних бойових дій або тимчасової окупації визначаються відповідно до даних Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.
Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначається постановою Кабінету Міністрів України від 06.12.2022 № 1364 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» (із змінами) (далі – Постанова № 1364).
Враховуючи зазначене, у контексті Закону № 3050 Постанова № 1364 може вважатися такою, що встановила порядок визначення переліку територій.
У зв’язку з цим перелік територій, затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» (із змінами) (далі – Наказ № 309), може застосовуватися при справлянні плати за землю на відповідних територіях.
Чи підлягають скасуванню (відкликанню) ППР, надіслані фізичній особі про нарахування плати за землю (земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності) на поточний 2024 рік, якщо після надсилання таких податкових повідомлень-рішень відповідні земельні ділянки були включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією?
Наказом № 309 у розд. І затверджені території можливих бойових дій (частина перша), території активних бойових дій (частина друга) та території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси (частина третя), у розд. II затверджені тимчасово окуповані Російською Федерацією території України.
Для цілей справляння плати за землю відповідно до п.п. 69.14 п. 69 підрозд. 10 розд. XX ПКУ застосовується тільки перелік територій активних бойових дій, тимчасово окупованих Російською Федерацією та з 01.05.2024 території активних бойових дід, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси.
Податкове законодавство надає право платникам податків звернутися письмово або в електронній формі засобами електронного зв’язку до контролюючого органу за своїм місцем реєстрації у контролюючих органах або за місцем знаходження земельних ділянок, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), для проведення звірки даних щодо розміру площ та кількості земельних ділянок, земельних часток (паїв), що перебувають у власності та/або користуванні платника податку, права на користування пільгою зі сплати податку з урахуванням положень пп. 281.4 і 281.5 ст. 281 ПКУ, розміру ставки земельного податку, нарахованої суми плати за землю.
У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником плати за землю на підставі оригіналів відповідних документів або належним чином засвідчених копій таких документів, зокрема документів на право власності, користування пільгою, а також у разі зміни розміру ставки плати за землю контролюючий орган, до якого звернувся платник плати за землю, проводить протягом десяти робочих днів перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове ППP разом з детальним розрахунком суми податку. Попереднє ППР вважається скасованим (відкликаним).
Також п. 56.1 ст. 56 ПКУ передбачено, що рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
Отже, наразі ПКУ передбачено, що скасування (відкликання) надісланих платникам ППP по платі за землю, зокрема сформованих за поточний 2024 рік, в тому числі сформованих за земельні ділянки, які були включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією та з 01.05.2024 території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси, після надсилання їх платникам проводиться відповідно до заяви фізичної особи щодо проведення звірки (за наявних підстав), рішення ДПС, прийнятого за результатами адміністративного оскарження щодо скасування ППР, та рішення суду.
Відповідальність контролюючої особи у разі порушень, пов’язаних з поданням Звіту про контрольовані іноземні компанії
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
Згідно з абзацами першим – шостим п. 120.7 ст. 120 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) неподання контролюючою особою Звіту про контрольовані іноземні компанії (далі – Звіт) –
тягне за собою накладення штрафу в розмірі 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 01 січня податкового (звітного) року.
Несвоєчасне подання контролюючою особою Звіту –
тягне за собою накладення штрафу в розмірі одного розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 01 січня податкового (звітного) року, за кожен календарний день неподання, але не більше 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 01 січня податкового (звітного) року.
Невідображення контролюючою особою у Звіті відомостей щодо наявних контрольованих іноземних компаній та/або невідображення інформації, визначеної підпунктами «г» – «з» п.п. 39 прим. 2.5.3 п. 39 прим. 2.5 ст. 39 прим. 2 ПКУ, щодо наявних контрольованих іноземних компаній –
тягне за собою накладення штрафу в розмірі 3 відс. суми доходу контрольованих іноземних компаній або 25 відс. скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії за відповідний рік, не відображених у Звіті, залежно від того, яке з таких значень є більшим, але не більше 1000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 01 січня податкового (звітного) року, за кожен факт невідображення контрольованої іноземної компанії та/або за всі невідображені суми.
Сплата таких фінансових санкцій (штрафів) не звільняє платника податку від обов’язку подання Звіту та підтверджувальних документів, передбачених ст. 39 прим. 2 ПКУ (абзац одинадцятий п. 120.7 ст. 120 ПКУ).
Абзацами дванадцятим – тринадцятим п. 120.7 ст. 120 ПКУ визначено, що неподання Звіту протягом 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати фінансових санкцій (штрафів), передбачених п. 120.7 ст. 120 ПКУ, –
тягне за собою накладення штрафу в розмірі п’яти розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 01 січня податкового (звітного) року, за кожен календарний день неподання Звіту, але не більше 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 01 січня податкового (звітного) року.
Водночас, Законом України від 09 травня 2024 року № 3706-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей експорту окремих видів товарів у період дії воєнного стану» внесено зміни до підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, який доповнено новим п. 72.
Так, відповідно до п. 72 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ визначено, що тимчасово, з 01 січня 2022 року та протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано до платників податків не застосовуються штрафні санкції за порушення, передбачені абзацами, зокрема, першим – шостим п. 120.7 ст. 120 ПКУ.
Про Національну стратегію доходів до 2030 року під час зустрічі з представниками бізнесу
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
Відбулася зустріч начальника Шевченківської ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Алли Свірської з платниками податків.
Розглядали пріоритетні заходи Національної стратегії доходів до 2030 року (далі – НСД), які спрямовані на модернізацію податкового адміністрування та створення умов для справедливої податкової політики, що сприятиме підвищенню ефективності управління державними доходами.
Обговорювали питання права громадян на податкову знижку, легалізації трудових відносин, правильності заповнення реквізиту «Призначення платежу» при сплаті податкових зобов’язань.
Проінформували про роботу Комунікаційної податкової платформи створену на базі Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на яку представники бізнесу та громадськості можуть звернутись до податкової з нагальними питаннями.
Нагадали про роботу антикорупційного сервісу ДПС України «Пульс».
Понад 10 700 адміністративних послуг отримали платники податків Шевченківського району м. Дніпра протягом січня - вересня 2024 року
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
Протягом січня – вересня поточного року платники податків Шевченківського району м. Дніпра отримали 10 712 адміністративних послуг.
Серед найбільш запитуваних адміністративних послуг є:
- видача картки платника податків, внесення до паспорта громадянина України (у формі книжечки) даних про реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків – 3 231;
- надання витягу з реєстру платників єдиного податку – 2 656;
- внесення змін до відомостей, що містяться у реєстрі платників єдиного податку – 1 475;
- реєстрація платника єдиного податку – 1 254;
- видача відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про джерела та суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору – 878.
«Крім того, платники звертались за отриманням адміністративних послуг таких, як реєстрація книг обліку розрахункових операцій – 314, надання витягу з реєстру платників податку на додану вартість – 276, реєстрація реєстратора розрахункових операцій – 240, реєстрація розрахункових книжок – 152 тощо», - повідомила начальник Шевченківської ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Алла Свірська.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Загальний фонд держбюджету з початку року отримав від платників Дніпропетровщини понад 4,0 млрд грн податку на прибуток підприєм
09.10.2024 12:02
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
У січні – вересні 2024 року від платників Дніпропетровщини до загального фонду держбюджету надійшло понад 4,0 млрд грн податку на прибуток підприємств. Як зауважила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш, надходження з початку року мають позитивну динаміку: у порівнянні з відповідним періодом 2023 року надходження збільшились майже на 1,5 млрд грн, або майже на 59,0 відсотків.
«Такі показники надходжень податку на прибуток підприємств – це результат ефективної роботи та відповідального ставлення платників до сплати податків, – зазначила очільниця податковій служби області.
Дякуємо платникам за працю і своєчасне наповнення бюджетів!
За видобування залізних руд до місцевих бюджетів Дніпропетровщини надійшло від платників понад 1,3 млрд грн рентної плати
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
Протягом трьох кварталів поточного року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області від платників рентної плати за видобування залізних руд надійшло понад 1,3 млрд гривень. Це на 792,7 млн грн більше ніж у січні – вересні 2023 року, темп росту – 254,0 відсотки.
Нагадуємо, що 212.10.2024 – останні й день подання податкової декларації з рентної плати за вересень 2024 року з розрахунком:
- рентної плати за користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини;
- рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України;
- рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами;
- рентної плати за транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України (п.п. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 та п. 257.1 ст. 257 Податкового кодексу України).
Дніпропетровщина: в центрах обслуговування платників з початку року податківцями надано понад 252 тисячі адміністративних послуг
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
В Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області станом на 01.10.2024 адміністративні послуги надаються у 33 центрах обслуговування платників (ЦОП) при державних податкових інспекціях (ДПІ), мобільному ЦОПі та Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС).
В сьогоднішніх реаліях ЦОПи при ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області здійснюють сервісне обслуговування платників податків (платників єдиного внеску), зокрема надають адміністративні послуги, інші функції сервісного обслуговування платників податків незалежно від місця обліку платника податків.
Платники податків можуть отримати широкий спектр послуг: інформаційних, консультативних та адміністративних. ЦОПами забезпечується надання 81 адміністративних послуг, 55 з яких надається безкоштовно.
Так, протягом січня – вересня 2024 року до ЦОПів Дніпропетровської області надійшло 269 441 звернення у сфері надання адміністративних та інших послуг, що на 26 744 звернення більше у порівнянні з аналогічним періодом 2023 року. В т. ч. в електронному вигляді надійшло 116 252 звернення, або 43,1 відс. від загальної кількості, та на 14 011 звернень більше в порівнянні з відповідним періодом минулого року.
Протягом дев’яти місяців п. р. платниками податків отримано 252 431 адміністративну послугу, що на 20 346 послуг більше ніж у відповідний період минулого року. В т. ч. в електронному вигляді суб’єктами звернень отримано 102 104 адміністративні послуги, або 40,4 відс. від загальної кількості отриманих адміністративних послуг, та на 12 388 послуг більше ніж у відповідному періоді 2023 року.
З початку року здійснено 1 900 виїздів мобільного ЦОПу до територіальних громад Дніпропетровської області для надання адміністративних послуг їх мешканцям, в тому числі здійснені 680 адресних виїздів до мало мобільної групи населення та 1 113 до центрів надання адміністративних послуг (ЦНАП) територіальних громад Дніпропетровщини.
Станом на 01.10.2024 фахівцями мобільного ЦОПу надано 6 266 адміністративних послуг, в тому числі 1 255 адміністративних послуг під час адресних виїздів до маломобільних груп населення та 21 562 інших послуг.
Зокрема, під час роботи мобільного ЦОПу в ЦНАПах територіальних громад Дніпропетровської області до фахівців ГУ ДПС звернулось 9 739 громадян, якими отримано 2 719 адміністративних послуг та 11 648 інших послуг.
Під час роботи мобільного ЦОПу приділялась увага роз’ясненню податкового та іншого законодавства, у тому числі актуальним питанням сьогодення, а саме: Деклараційна кампанії 2024, популяризації електронних сервісів ДПС, зокрема, Електронного кабінету та застосунку ДПС України «Моя податкова», щодо нарахування та сплати земельного податку та щодо порядку визначення мінімального податкового зобов’язання для фізичних осіб, платників податків, власників земельних ділянок тощо.
Серед відвідувачів мобільного ЦОПу розповсюджено понад 20 006 примірників друкованої продукції за податковою тематикою.
Частина чистого прибутку: понад 15,00 млн грн отримали від платників місцеві бюджети Дніпропетровщини
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
З початку року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області від платників надійшло понад 15,0 млн грн частини чистого прибутку.
Звертаємо увагу, що податковими (звітними) періодами для державних унітарних підприємств та їх об’єднань (які є платниками частини чистого прибутку (доходу)) є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. Термін подання такими платниками до контролюючих органів Розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку (далі – Розрахунок), який розраховується наростаючим підсумком за календарні квартал, півріччя, три квартали – 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) періоду та Розрахунку, який розраховується наростаючим підсумком за рік – протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункти 49.18.2, 49.18.6 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України).
Для господарських товариств з державною часткою у статутному капіталі податковим (звітним) періодом є календарний рік (незалежно від того, чи є вони платниками дивідендів на державну частку або частини чистого прибутку (доходу)) з поданням Розрахунку до 01 липня року, що настає за звітним.
Чи додається ПДВ до ціни товарів/послуг при здійсненні їх поставки платником ПДВ?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) нагадує, що відповідно до п. п. 194.1.1 п. 194.1 ст. 194 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) ПДВ становить 20 відс., 7 і 14 відс. бази оподаткування та додається до ціни товарів/послуг.
База оподаткування ПДВ визначається відповідно до статей 188 – 192 ПКУ.
Чи блокується ПРРО у разі перевищення встановлених граничних строків проведення розрахункових операцій в режимі онлайн?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) повідомляє.
Відповідно до п.п. 1 розд. V Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547» (далі – Порядок № 317) на період відсутності зв’язку між програмним реєстратором розрахункових операцій (далі – ПРРО) та фіскальним сервером проведення розрахункових операцій суб’єктом господарювання здійснюється в режимі офлайн, що може тривати не більше ніж 36 годин, та не більше ніж 168 годин протягом календарного місяця, із створенням електронних розрахункових документів, яким присвоюються фіскальні номери із діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером згідно з Порядком визначення діапазону, видачі, резервування, використання фіскальних номерів, що присвоюються електронним розрахунковим документам під час роботи програмного реєстратора розрахункових операцій в режимі офлайн, затвердженим відповідно до ст. 5 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Діапазон).
ПРРО не може працювати в режимі офлайн після спливу встановлених граничних строків застосування такого режиму суб’єктом господарювання (не більше ніж 36 годин підряд та 168 годин протягом календарного місяця), без наявного невикористаного Діапазону, а також за наявності зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером.
ПРРО має бути автоматично переведений із режиму офлайн у режим онлайн-обміну з фіскальним сервером у момент відновлення зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером (п.п. 2 розд. V Порядку № 317).
Абзацом третім п.п. 3 розд. V Порядку № 317 передбачено, що програмне рішення ПРРО під час роботи в режимі офлайн має забезпечувати постійний контроль щодо дотримання граничних строків застосування режиму офлайн, інформувати особу, яка здійснює розрахункову операцію про залишок часу, протягом якого може тривати режим офлайн, та припинити проведення розрахункових операцій у режимі офлайн у разі досягнення одного із граничних строків (36 годин підряд або 168 годин протягом календарного місяця).
У зв’язку з уточненням показників податкової звітності платником надміру сплачена сума ПДВ: чи можливо її повернути на рахунок в СЕА ПДВ?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) повідомляє.
Умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені визначено ст. 43 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Згідно з п. 43.1 ст. 43 ПКУ помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов’язання підлягають поверненню платнику відповідно до ст. 43 ПКУ та ст. 301 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI (із змінами та доповненнями) крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.
Не підлягають поверненню помилково та/або надміру сплачені суми грошових зобов’язань та пені платникам податку, щодо яких (та/або щодо засновників (учасників), кінцевих бенефіціарних власників яких) у порядку, встановленому Законом України від 14 серпня 2014 року № 1644-VIІ «Про санкції», прийняті рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), протягом строку застосування таких санкцій.
Пунктом 43.3 ст. 43 ПКУ встановлено, що обов’язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов’язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені.
Відповідно до п. 43.4 прим. 1 ст. 43 ПКУ у разі повернення надміру сплачених податкових зобов’язань з ПДВ, зарахованих до бюджету з рахунку платника в системі електронного адміністрування ПДВ (далі – СЕА ПДВ) у порядку, визначеному п. 200 прим. 1.5 ст. 200 прим. 1 ПКУ, такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в СЕА ПДВ, а у разі його відсутності на момент звернення платника податків із заявою на повернення надміру сплачених податкових зобов’язань з ПДВ чи на момент фактичного повернення коштів – шляхом перерахування на поточний рахунок платника податків в установі банку.
Основні принципи функціонування СЕА ПДВ визначено ст. 200 прим. 1 ПКУ.
Згідно з п. 200 прим. 1.2 ст. 200 прим. 1 ПКУ розрахунки з бюджетом в СЕА ПДВ здійснюються з відповідних рахунків, відкритих платникам податку в СЕА ПДВ (далі – електронні рахунки).
На електронний рахунок зараховуються кошти, зокрема, з бюджету в сумах надміру сплачених грошових зобов’язань з ПДВ, повернутих платнику податків у порядку, встановленому п. 43.4 прим. 1 ст. 43 ПКУ (п. 200 прим. 1.4 ст. 200 прим. 1 ПКУ).
Враховуючи вищенаведене, платник податку може повернути надміру сплачену суму податкових зобов’язань з ПДВ, яка виникла у зв’язку з уточненням показників податкової звітності, на електронний рахунок, якщо така сума зарахована до бюджету з електронного рахунку.
Чи оподатковується ПДФО сума коштів, яка виплачується юридичною особою – боржником згідно договору про відступлення (переуступку) права вимоги на користь фізичної особи – нового кредитора?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) звертає увагу, що згідно з ст. 512 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями (далі – ЦКУ) кредитор у зобов’язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Правочин щодо заміни кредитора у зобов’язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов’язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ст. 513 ЦКУ).
Статтею 514 ЦКУ передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов’язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються податковим кодексом України (далі – ПКУ), згідно з п.п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 якого доходом з джерелом його походження з України є будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.
Оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розд. IV ПКУ, відповідно до п.п. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 якого платником податку на доходи фізичних осіб є фізична особа – резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.
Відповідно до п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 ПКУ об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
Статтею 165 ПКУ визначено перелік доходів, які не включаються до розрахунку місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.
Водночас, доходи, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку визначено п. 164.2 ст. 164 ПКУ, зокрема, інші доходи, крім зазначених у ст. 165 ПКУ (п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).
Ставка податку на доходи фізичних осіб встановлена у розмірі 18 відс. (п. 167.1 ст. 167 ПКУ).
Порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб до бюджету визначено ст. 168 ПКУ.
Так, згідно з п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПКУ податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену ст. 167 ПКУ.
Враховуючи викладене, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу фізичної особи включається уся сума коштів, яка отримана нею від юридичної особи за договором про відступлення права вимоги та оподатковується податком на доходи фізичних осіб на загальних підставах.
Зміни у класифікації доходів бюджету: відкриття Казначейством бюджетних рахунків та реквізити таких рахунків
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) повідомляє.
Інформація про відкриті Державною казначейською службою України (Казначейство) бюджетні рахунки та рахунки для сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування для платників Дніпропетровській області розміщена на субсайті «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області» вебпорталу ДПС в розділі «Рахунки для сплати платежів» за посиланням: Головна / Рахунки для сплати платежів (https://tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv/).
Одночасно, Електронний кабінет забезпечує можливість автоматизованого визначення рахунків для сплати податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на поточну дату конкретного платника податків відповідно до відкритих інтегрованих карток по даному платнику.
Також, своєчасне доведення платникам податків реквізитів рахунків для сплати податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, відбувається шляхом їх розміщення в центрах обслуговування платників.
Заповнення реквізитів платіжної інструкції під час сплати бюджетних / небюджетних платежів
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
Правила заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції при сплаті податків, зборів, платежів та єдиного внеску, визначені п. 1 – 4 розділу ІІ Порядку заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції (платіжний документ) під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення, затвердженого наказом від 22.03.2023 № 148, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.03.2023 за № 528/39584.
Під час сплати податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави на бюджетні / небюджетні / єдиний / депозитний рахунки платник у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції заповнює з переліку полів, наведених у пункті 1 розділу ІІ цього Порядку, такі поля:
«Код виду сплати»;
«Додаткова інформація запису».
У полі «Код виду сплати» платник заповнює код виду сплати, визначений Переліком кодів видів сплати, які використовуються платниками, згідно з додатком 1 до цього Порядку;
у полі «Додаткова інформація запису» платник заповнює інформацію щодо переказу коштів у довільній формі. Суб’єкти господарювання, які проводять господарську діяльність на підставі ліцензії та/або спеціального дозволу, зазначають інформацію щодо звітного (податкового) періоду, за який сплачуються податкові зобов’язання, та дозвільного документа (вид дозвільного документа, номер, дата).
Сплата податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави платником на бюджетні / небюджетні / єдиний / депозитний рахунки оформлюються за кожним напрямом сплати та кожним кодом виду сплати окремою платіжною інструкцією.
У разі коли платником при сплаті податків, зборів, платежів та єдиного внеску, що адмініструються ДПС, на бюджетні/небюджетні рахунки у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції не зазначено або зазначено код виду сплати, який відсутній у додатку 1 до цього Порядку, вважається, що платник сплатив грошове зобов’язання / єдиний внесок за кодом виду сплати 101.
За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Військовий збір: понад 1,8 млрд грн - внесок платників Дніпропетровщини до загального фонду держбюджету з початку року
09.10.2024 11:35
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони міста Дніпра) інформує.
Протягом січня – вересня поточного року до загального фонду державного бюджету від платників Дніпропетровської області надійшло понад 1,8 млрд грн військового збору. Надходження виросли у порівнянні з відповідним періодом 2023 року на понад 124,8 млн грн, темп росту – 107,4 відсотків. Про це повідомила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш.
Як підкреслила очільниця обласної податкової, легалізація трудових відносин сприяє своєчасній сплаті, зокрема військового збору.
«Наразі сумлінна сплата податків і зборів – це значний внесок у підтримку не тільки економіки, а й наших Збройних Сил України. Висловлюю щиру вдячність нашим платникам за своєчасне наповнення бюджетів!» - зазначила Наталя Федаш.
Фізична особа – резидент отримала іноземні доходи, з яких податки за межами України не сплачувались: який документ подається до контролюючого органу?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони міста Дніпра) нагадує, що відповідно до п.п. 163.1.3 п. 163.1 ст.163 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування резидента є, зокрема, іноземні доходи – доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.
Під доходами отриманими з джерел за межами України слід розуміти будь-який дохід, отриманий резидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності за межами митної території України, включаючи проценти, дивіденди, роялті та будь-які інші види пасивних доходів, спадщину, подарунки, виграші, призи, доходи від виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими та трудовими договорами, від надання резидентам в оренду (користування) майна, розташованого за межами України, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих за межами України портів, доходи від продажу майна, розташованого за межами України, дохід від відчуження інвестиційних активів, у тому числі корпоративних прав, цінних паперів тощо; інші доходи від будь-яких видів діяльності за межами митної території України або територій, непідконтрольних контролюючим органам (пп. 14.1.55 п.14.1 ст.14 ПКУ).
Порядок оподаткування іноземних доходів визначений п. 170.11 ст. 170 ПКУ, відповідно до п.п. 170.11.1 якого у разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку – отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію, та оподатковується за ставкою 18 відс., визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ, крім випадків, визначених п.п. 170.11.1 п. 170.11 ст. 170 ПКУ.
Абзацом першим п.п. «в» п. 176.1 ст. 176 ПКУ встановлено, що платники податків зобов’язані подавати податкову декларацію за встановленою формою у визначені строки у випадках, коли згідно з нормами ПКУ таке подання є обов’язковим.
Форма податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) та Інструкція щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Інструкція), затверджені наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 із змінами та доповненнями.
Так, згідно з пп. 12 розд. ІІІ Інструкції доходи, отримані з джерел за межами України відображаються у рядку 10.10 податкової декларації.
Доходи, отримані у вигляді валютних цінностей або інших активів (вартість яких виражена в іноземній валюті або міжнародних розрахункових одиницях), перераховуються у гривнях за валютним курсом Національного банку України, що діє на момент нарахування (отримання) таких доходів (п. 164.4 ст. 164 ПКУ).
У графі 3 рядка 10.10 вказується сума іноземних доходів, перерахована у гривнях, з урахуванням норм п. 164.4 ст. 164 ПКУ;
- у графі 6 рядка 10.10 вказується сума податку на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті до бюджету за ставкою, визначеною ст. 167 ПКУ;
- у графі 7 рядка 10.10 вказується сума військового збору, що підлягає сплаті до бюджету, розрахована за ставкою 1,5 відс., визначеною п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.
Згідно з абзацом першим п. 44.1 ст. 44 ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 ПКУ.
Відповідно до абзацу другого пп. «в» п. 176.1 ст. 176 ПКУ на вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники податку на доходи фізичних осіб зобов’язані пред’являти документи і відомості, пов’язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою податку на доходи фізичних осіб, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у податковій декларації.
Такими документами можуть бути: виписки з рахунків банків, трудовий договір з іноземною компанією, довідка іноземної компанії про суми нарахованої заробітної плати (за наявності), інвойси, договори купівлі-продажу майна, розташованого за межами України, податкова декларація з відміткою контролюючого органу іноземної держави про отримання доходів (з перекладом на українську мову, окрім англійської) тощо.
Понад 10,8 млн грн спрямували платники туристичного збору до місцевих бюджетів Дніпропетровщини
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони міста Дніпра) інформує.
Впродовж дев’яти місяців 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області від платників туристичного збору надійшло понад 10,8 млн гривень. Порівняно з січнем – вереснем 2023 року сума надходжень збільшилась на понад 1,6 млн грн, або на 17,7 відсотків.
Нагадуємо, що з метою застосування п. 268.5 ст. 268 Податкового кодексу України:
- внутрішній туризм – це переміщення в межах території України громадян України та/або осіб, які постійно проживають на території України, в пізнавальних, професійно-ділових чи інших цілях;
- в’їзний туризм – це прибуття на територію України та/або переміщення в межах території України осіб, які постійно не проживають на території України, в пізнавальних, професійно-ділових чи інших цілях.
Платники Дніпропетровщини за використання рибних ресурсів поповнили рентною платою місцеві бюджети на понад 5,3 млн гривень
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони міста Дніпра) інформує.
З початку 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області від платників рентної плати за використання рибних ресурсів надійшло понад 5,3 млн гривень. Це на понад 4,3 млн грн більше минулорічного показника відповідного періоду. Темп росту склав 559,0 відсотків.
Нагадуємо, що рентна плата – загальнодержавний податок, який справляється за користування надрами для видобування корисних копалин; за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин; за користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України; за спеціальне використання води; за спеціальне використання лісових ресурсів; за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України.
Чи нараховується та сплачується плата за землю за земельні ділянки (земельні частки (паї)), на яких розташовані (наявні) фортифікаційні споруди?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони міста Дніпра) інформує.
Використання земельних ділянок для створення фортифікаційних споруд призводить до деградації їх поверхонь, що унеможливлює їх використання за цільовим призначенням, а отже припиняється чи обмежується їх господарське використання у порядку, передбаченому законодавством.
За такі земельні ділянки Податковим кодексом України від (далі – ПКУ) передбачений спеціальний порядок справляння плати за землю. За земельні ділянки, на яких наявні фортифікаційні споруди, такий порядок визначений положеннями Закону України від 15 березня 2022 року № 2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо норм на період дії воєнного стану», який набрав чинності 17 березня 2022 року.
Зокрема, п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ доповнено п.п. 69.14, яким передбачено, що тимчасово, на період з 01 березня 2022 року по 31 грудня року, наступного за роком, у якому припинено або скасовано воєнний, надзвичайний стан, не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності (далі – орендна плата)) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, а також за земельні ділянки (земельні частки (паї), визначені обласними військовими адміністраціями як засмічені вибухонебезпечними предметами та/або на яких наявні фортифікаційні споруди (абзац перший п.п. 69.14 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ).
Законом України від 11 квітня 2023 року № 3050-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно» (далі – Закон № 3050), який набрав чинності 06.05.2023, доповнено порядок справляння плати за землю у період дії воєнного стану в України, а саме не сплачується земельний податок за земельні ділянки, що перебувають у консервації (п.п. 283.1.2 п. 283.1 ст. 283 ПКУ).
Земельним законодавством передбачено, що консервації підлягають деградовані земельні ділянки, визначені ст. 51 Закону України від 19 червня 2003 року № 962-ІV «Про охорону земель» (далі – Закон № 962) (частина перша ст. 172 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III (далі – ЗКУ)).
Внесеними змінами Законом № 3050 до ст. 51 Закону № 962 доповнено перелік земель, які підлягають консервації, зокрема додані землі, на яких розташовані військові інженерно-технічні та/або фортифікаційні споруди.
Згідно з частинами дев’ятою – одинадцятою ст. 51 Закону № 962 консервація земель здійснюється відповідно до робочого проекту землеустрою:
- щодо земель державної та комунальної власності – за рішенням органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, які відповідно до ст. 122 ЗКУ приймають рішення про передачу земельних ділянок у власність чи користування;
- щодо земель приватної власності – за заявою власника такої земельної ділянки.
Разом з цим, особливості визначення земельного податку за земельні ділянки, що перебувають у консервації, встановлені ст. 283 прим. 1 ПКУ, згідно з положеннями якої підставою для ненарахування земельного податку відповідно до п.п. 283.1.2 п. 283.1 ст. 283 ПКУ є дані Державного земельного кадастру.
За такі земельні ділянки земельний податок за земельні ділянки, визначені п.п. 283.1.2 п. 283.1 ст. 283 ПКУ, не нараховується та не сплачується за період:
а) у частині земель державної та комунальної власності – з першого числа місяця, у якому відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, що здійснює розпорядження земельними ділянками державної та комунальної власності відповідно до повноважень, визначених ст. 122 ЗКУ, прийнято рішення про затвердження робочого проекту землеустрою щодо консервації земельної ділянки, до останнього числа місяця, в якому завершуються заходи щодо охорони земель і ґрунтів згідно з відомостями Державного земельного кадастру;
б) у частині земель приватної власності – з дня внесення відомостей до Державного земельного кадастру про заходи щодо охорони земель і ґрунтів на підставі затвердженого робочого проекту землеустрою щодо консервації земель до останнього числа місяця, в якому завершуються заходи щодо охорони земель і ґрунтів згідно з відомостями Державного земельного кадастру.
Нарахування земельного податку відновлюється починаючи з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому завершено заходи щодо охорони земель і ґрунтів згідно з відомостями Державного земельного кадастру.
Щодо орендної плати, то не нараховується орендна плата за договорами оренди земельних ділянок державної і комунальної власності, щодо яких відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, що здійснюють розпорядження земельними ділянками державної та комунальної власності відповідно до повноважень, визначених ст. 122 ЗКУ, прийнято рішення про затвердження робочого проекту землеустрою щодо консервації земельної ділянки на строк, визначений цим робочим проектом (абзац другий п. 288.8 ст. 288 ПКУ).
При цьому річна сума платежу за такі земельні ділянки визначається пропорційно кількості місяців, в яких земельна ділянка державної чи комунальної власності була визнана придатною для використання (абзац восьмий п. 288.8 ст. 288 ПКУ).
Таким чином, за період з 01.03.2022 до 05.05.2023 (до дати набрання чинності Закону № 3050) не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата) за земельні ділянки (земельні частки (паї)), які були визначені обласними військовими адміністраціями як такі, на яких наявні фортифікаційні споруди.
З 06 травня 2023 року не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата) за земельні ділянки, що перебувають у консервації (тобто на яких розташовані військові інженерно-технічні та/або фортифікаційні споруди), на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, що здійснює розпорядження земельними ділянками державної та комунальної власності відповідно до повноважень, визначених ст. 122 ЗКУ, про затвердження робочого проєкту землеустрою щодо консервації земельних ділянок, а також відомостей/даних Державного земельного кадастру.
Подання декларації про провадження господарської діяльності із зберігання пального, яке споживається для заправлення електрогенераторної установки
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони міста Дніпра) нагадує, що з 27.07.2024 набрав чинності Закон України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 3817) крім окремих його норм, зокрема, ст. 35 Закону № 3817, яка набирає чинності та вводиться в дію з 01 січня 2025 року.
При цьому, п. 2 розд. ХІІ «Прикінцеві положення» Закону № 3817 установлено, що Закон України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 481) втрачає чинність з 01 січня 2025 року, положення Закону № 481 до дня втрати ним чинності застосовуються в частині, що не суперечить положенням Закону № 3817.
Пунктом 2 частини двадцять четвертої розд. XIII «Перехідні положення» Закону № 3817 установлено, що на період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», та протягом 30 днів з дня його припинення або скасування зберігання пального, яке споживається для заправлення електрогенераторної установки в обсязі понад 2000 літрів на кожному об’єкті, що забезпечений електрогенераторною установкою, здійснюється суб’єктом господарювання на підставі декларації про провадження господарської діяльності із зберігання пального (далі – Декларація), яка безоплатно подається до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
Згідно зі ст. 15 Закону № 481 ліцензії на право зберігання пального видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем розташування місць зберігання пального.
У Декларації зазначаються такі відомості:
- про суб’єкта господарювання:
для юридичних осіб – найменування, код згідно з ЄДРПОУ, місцезнаходження;
для фізичних осіб - підприємців – прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності), місцезнаходження (адреса зареєстрованого/задекларованого місця проживання (перебування), за якою здійснюється зв’язок з фізичною особою - підприємцем), реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та/або номер паспорта (для фізичних осіб, які мають право здійснювати будь-які платежі за серією та/або номером паспорта), унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності);
для осіб, уповноважених на ведення обліку діяльності за договорами про спільну діяльність без утворення юридичної особи, та осіб, які є відповідальними за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договорів, – найменування та код уповноваженої особи згідно з ЄДРПОУ і податковий номер, наданий такій особі під час взяття на облік договору згідно з п. 63.6 ст. 63 та п. 64.6 ст. 64 Податкового кодексу України (далі – ПКУ);
для іноземних суб’єктів господарської діяльності – найменування та податковий номер постійного представництва;
загальна місткість резервуарів та ємностей, що використовуються для зберігання пального, та їх фактичне місцезнаходження.
Декларація складається у довільній формі та подається в паперовій або електронній формі у порядку, встановленому ст. 42 ПКУ.
Право на зберігання пального, яке споживається для заправлення електрогенераторної установки в обсязі понад 2000 літрів на кожному об’єкті, що забезпечений електрогенераторною установкою, набувається з моменту подання декларації до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
Декларація подається до територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику (Головних управлінь ДПС в областях та м. Києві) за місцем здійснення зберігання пального.
Які додатки подаються разом зі звітною новою або уточнюючою податковою декларацією з рентної плати у разі виправлення показників в окремих додатках та/або якщо деякі додатки не були подані разом зі звітною декларацією?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони міста Дніпра) відповідно до п. 257.1 ст. 257 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) базовий податковий (звітний) період для рентної плати дорівнює календарному кварталу, а для рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за видобування нафти, конденсату, природного газу, у тому числі газу, розчиненого у нафті (нафтового (попутного) газу), етану, пропану, бутану, рентної плати за користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України та рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України, дорівнює календарному місяцю.
Пунктом 257.3 ст. 257 ПКУ встановлено, що платник рентної плати до закінчення визначеного розд. II ПКУ граничного строку подання податкових декларацій за податковий (звітний) період, визначений ст. 257 ПКУ подає до відповідного контролюючого органу за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, податкову декларацію, яка містить додатки:
- з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин:
за місцезнаходженням ділянки надр, з якої видобуті корисні копалини, у разі розміщення такої ділянки надр у межах території України;
за місцем обліку платника рентної плати у разі розміщення ділянки надр, з якої видобуто корисні копалини, в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України (п.п. 257.3.1 п. 257.3 ст. 257 ПКУ);
- з рентної плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин – за місцезнаходженням ділянки надр (п.п. 257.3.2 п. 257.3 ст. 257 ПКУ);
- з рентної плати за користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України – за місцем податкової реєстрації (п.п. 257.3.3 п. 257.3 ст. 257 ПКУ);
- з рентної плати за спеціальне використання води – за місцем податкової реєстрації (п.п. 257.3.4 п. 257.3 ст. 257 ПКУ);
- з рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів – за місцезнаходженням лісової ділянки (п.п. 257.3.5 п. 257.3 ст. 257 ПКУ);
- з рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України – за місцем його податкової реєстрації (п.п. 257.3.6 п. 257.3 ст. 257 ПКУ).
Форма податкової декларації з рентної плати затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 719 (далі – Декларація).
Згідно з приміткою 1 до Декларації невід’ємною частиною Декларації є додатки. Відповідний тип додатка забезпечує обчислення податкового зобов’язання за відповідним видом об’єкта оподаткування. За відсутності у платника відповідного виду об’єкта оподаткування тип додатка, у якому обчислюється податкове зобов’язання для такого об’єкта оподаткування, до Декларації не додається.
У разі виправлення показників в окремих додатках до поданої звітної Декларації суб’єктом господарювання подається:
- до настання граничного терміну подання звітної Декларації – звітна нова Декларація разом з усіма додатками, в яких обчислюються податкові зобов’язання за відповідними видами об’єкта оподаткування;
- після настання граничного терміну подання Декларації – уточнююча Декларація разом з тими додатками, в яких виявлені помилки, та у зв’язку з цим уточнюються податкові зобов’язання за відповідним видом об’єкта та/або додатки за об’єктами оподаткування, які не були подані разом зі звітною Декларацію.
При цьому, згідно з п.п. 69.38 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ тимчасово, на період з 01 серпня 2023 року до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, у разі самостійного виправлення платником податків з дотриманням порядку, вимог та обмежень, визначених ст. 50 ПКУ, помилок, що призвели до заниження податкового зобов’язання, такий платник звільняється від нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених п. 50.1 ст. 50 ПКУ, та пені.
Подання ФОПом – платником єдиного податку податкової декларації за допомогою Електронного кабінету
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони міста Дніпра) нагадує, що відповідно до абзацу першого п. 42.6 ст. 42 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом здійснюється відповідно до ПКУ, законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» зі змінами та доповненнями без укладення відповідного договору.
Порядок обміну електронними документами платника податків та контролюючого органу затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (абзац десятий п. 42.6 ст. 42 ПКУ).
Абзацом першим п. 2 розд. ІІ Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок № 557), визначено, що автор електронного документа створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронній та паперовій формі, із зазначенням усіх обов’язкових реквізитів та з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису та печатки (за наявності), керуючись Порядком № 557.
Пунктом 296.2 ст. 296 ПКУ встановлено, що платники єдиного податку першої та другої груп подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строк, встановлений для річного податкового (звітного) періоду, в якій відображаються обсяг отриманого доходу, щомісячні авансові внески, визначені п. 295.1 ст. 295 ПКУ, а також відомості про суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), нарахованого, обчисленого і сплаченого в порядку, визначеному законом для даної категорії платників.
Така податкова декларація подається, якщо платник єдиного податку не допустив перевищення протягом року обсягу доходу, визначеного у п. 291.4 ст. 291 ПКУ, та/або самостійно не перейшов на сплату єдиного податку за ставками, встановленими для платників єдиного податку другої або третьої групи.
Платники єдиного податку першої та другої груп подають до контролюючого органу податкову декларацію у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду, у разі перевищення протягом року обсягу доходу, визначеного у п. 291.4 ст. 291 ПКУ, або самостійного прийняття рішення про перехід на сплату податку за ставками, встановленими для платників єдиного податку другої або третьої (фізичні особи – підприємці) груп, або відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ (абзац перший п.п. 296.5.1 п. 296.5 ст. 296 ПКУ).
Згідно з абзацом першим п. 296.3 ст. 296 ПКУ платники єдиного податку третьої групи подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду.
Платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи) у складі податкової декларації платника єдиного податку за IV квартал податкового (звітного) року подають також відомості про суми єдиного внеску, нарахованого, обчисленого і сплаченого в порядку, визначеному законом для даної категорії платників (абзац другий п. 296.3 ст. 296 ПКУ).
Вимоги п. 296.3 ст. 296 ПКУ не застосовуються платниками єдиного податку третьої групи – електронними резидентами (е-резидентами) (абзац третій п. 296.3 ст. 296 ПКУ).
Разом з тим, абзацом першим п. 297 прим. 1.1 ст. 297 прим. 1 ПКУ визначено, що платники єдиного податку – власники, орендарі, користувачі на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, а також голови сімейних фермерських господарств, у тому числі щодо земельних ділянок, що належать членам такого сімейного фермерського господарства та використовуються таким сімейним фермерським господарством, зобов’язані подавати додаток з розрахунком загального мінімального податкового зобов’язання у складі податкової декларації за податковий (звітний) рік.
Першим роком, за який визначається мінімальне податкове зобов’язання, є 2022 рік (п. 64 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
Форма податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 24.11.2022 № 394) із змінами внесеними наказом Міністерства фінансів України від 15.12.2022 № 438 (далі – Декларація).
Відповідно до п. 4 розд. ІІ Порядку № 557 електронні форми документів у форматі за стандартом на основі специфікації eXtensibleMarkupLanguage (XML) оприлюднюються на вебпорталі ДПС, а саме: в рубриці Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр електронних форм податкових документів розміщені електронні форми Декларації:
- за ідентифікатором форми F0103406 (для першої та другої груп – рiчна) разом з додатками:
Додаток 1 «Вiдомостi про суми нарахованого доходу застрахованих осiб та суми нарахованого єдиного внеску» – за ідентифікатором форми F0134106;
Додаток 2 «Розрахунок загального мiнiмального податкового зобов’язання за податковий (звiтний) рiк» – за ідентифікатором форми F0134206;
- за ідентифікатором форми F0103308 (для третьої групи – квартальна) разом з додатками:
Додаток 1 «Вiдомостi про суми нарахованого доходу застрахованих осiб та суми нарахованого єдиного внеску» – за ідентифікатором форми F0133108;
Додаток 2 «Розрахунок загального мінімального податкового зобов’язання за податковий (звiтний) рiк» – за ідентифікатором форми F0133208.
Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.
Робота у приватній частині (особистого кабінету) Електронного кабінету здійснюється після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису.
В режимі «Введення звітності» приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету користувач має можливість створювати, редагувати, підписувати та надсилати податкову звітність.
Для формування Декларації в режимі «Введення звітності» користувач самостійно встановлює фільтр за параметрами: рік, період, щодо якого здійснюється звітування, за допомогою кнопки «Створити» обирає тип форми «F01 Прибуток». Із запропонованого переліку форм обирає необхідну форму «F0103406/F0103308» Декларації, зазначає відповідний територіальний орган ДПС (регіон, район) в полі «Код ДПІ» (за замовчуванням встановлено орган ДПС за місцем основної реєстрації) та натискає кнопку «Створити».
При цьому в відкритій частині Електронного кабінету у розділі «Допомога» розміщено покрокову допомогу щодо створення електронних документів за допомогою режиму «Введення звітності».
Порядок повернення коштів єдиного внеску
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони міста Дніпра) повідомляє.
Повернення надміру та/або помилково сплачених коштів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) здійснюється відповідно до Порядку зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.07.2021 № 417 (із змінами) , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09.09.2021 за № 1185/36807 (далі – Порядок № 417).
Порядком № 417 передбачено, що повернення коштів єдиного внеску здійснюється на підставі Заяви платника про повернення коштів.
До Заяви платник обов’язково додає копію розрахункового документа (платіжної інструкції, квитанції), що підтверджує сплату коштів єдиного внеску (до Заяви в електронній формі – електронну копію розрахункового документа). Копія розрахункового документа завіряється платником особисто.
Звертаємо увагу, що кожна Заява може містити лише одну копію одного розрахункового документа, тобто на кожну платіжну інструкцію заповнюється окрема Заява.
У випадках, передбачених п. п. 1, 2 та 4 п. 5 Порядку № 417, Заява подається до територіально органу ДПС за місцем обліку надміру та/або помилково сплачених коштів за формою, визначеною у додатку 1 до цього Порядку.
Таку Заяву із завіреною платником копією платіжної інструкції (в pdf форматі) , також можливо надати в розділі «Листування з ДПС» безкоштовного сервісу «Електронний кабінет платника податків».
Якщо за результатами розгляду Заяви встановлено правомірність повернення коштів, орган ДПС формує Висновок про повернення коштів та розрахунковий документ на повернення коштів з відповідного небюджетного рахунку за субрахунком 3556 «Рахунки для зарахування єдиного соціального внеску», на який їх було сплачено, та подає його на виконання до відповідного головного управління Державної казначейської служби України.
За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Усі права захищені. Використання матеріалів сайту можливо тільки з дозволу власника.
Про проект :: Реклама на сайті
