soborneuprdp@ukr.net

23 березня 2023, 14:23

ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАН

Незадекларована праця обмежує права працівників

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
Працівники, які не мають належним чином оформлених трудових відносин, позбавляються права на гідні умови праці, захист своїх інтересів у сфері праці, гарантій у соціальному захисті. Незадекларована праця дає роботодавцям необмежені можливості тиску на працівників та примушення їх до роботи на умовах роботодавця.
Погоджуєтеся працювати без трудового договору?
- не розраховуйте на гідні умови праці та виконання усних домовленостей;
- вас можуть необґрунтовано оштрафувати, звільнити без повідомлення, не заплатити лікарняні чи компенсацію в разі нещасного випадку;
- не сподівайтеся на гідну пенсію у старості;
- відсутність гарантій у трудових відносинах – погані умови праці, штрафи, відсутність впевненості у завтрашньому дні, соціального захисту і, зрештою, трудова експлуатація.


Алгоритм дій ФОП при закритті підприємницької діяльності

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
До уваги платників податків, які прийняли рішення про припинення підприємницької діяльності.
Виникає питання: з чого почати?
ДПС пропонує покроковий алгоритм дій фізичних осіб – підприємців при закритті підприємницької діяльності та зняття з обліку у контролюючих органах.


Від платників Дніпропетровщини державний бюджет отримав майже 2 млрд грн ПДВ

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
У січні – лютому 2023 року платниками Дніпропетровської області поповнено держбюджет податком на додану вартість майже на 2 млрд гривень. Про це повідомив заступник начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Валерій Леонов.
Як зазначив посадовець, станом на 01.03.2023 у Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області на обліку перебувало 21 383 суб’єкти господарювання, які зареєстровані платниками ПДВ. Із загальної кількості зареєстрованих платниками ПДВ – 19 481 – юридичні особи, 1 902 – фізичні особи – підприємці.
Валерій Леонов нагадав про відновлення функціонування пошукового сервісу ДПС «Реєстр платників ПДВ». Його розміщено на вебпорталі ДПС України за посиланням https://cabinet.tax.gov.ua/registers.
Доступ до відомостей реєстру платників ПДВ надається шляхом пошуку за кодом ЄДРПОУ або ІПН за умови ідентифікації особи, яка бажає отримати такі відомості, з використанням засобів електронної ідентифікації (кваліфікованим або удосконаленим електронним підписом).


Додаток розрахунку МПЗ є невід’ємною частиною податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) звертає увагу, що наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578, яким затверджено форми податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи, внесено зміни, зокрема, декларацію доповнено Додатком 3, який дозволяє відобразити розрахунок мінімального зобов’язання за податковий (звітний) рік.
Відповідно до затвердженої форми податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи Додаток 3 є невід’ємною частиною податкової декларації. Позитивне значення МПЗ, розраховане у додатку 3, переноситься до рядка 4 графи 7, сумується з податковими зобов’язаннями за І квартал (рядок 5 графи 7). Таке сумарне значення є загальним податковим зобов’язанням по єдиному податку четвертої групи.
Враховуючи зазначене, до уточнюючої декларації платника єдиного податку необхідно додавати усі передбачені додатки (Розрахунок загального мінімального податкового зобов’язання за податковий (звітний) рік, Відомості про наявність земельних ділянок) (пункт 297 прим.1 .8 статті 297 прим.1 Податкового кодексу України).


Електронний кабінет – сервіс ДПС, який забезпечує реалізацію платниками податків своїх прав та обов'язків в електронному вигляді

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) нагадує, що Електронний кабінет – це інформаційно-телекомунікаційна система, створена для забезпечення реалізації платниками податків та державними органами своїх прав та обов'язків, визначених Податковим Кодексом України, в електронному вигляді.
Офіційна сторінка Електронного кабiнету https://cabinet.tax.gov.ua
За цим посиланням користувачі Електронного кабiнету отримують доступ до порталу, робота з яким здійснюється через мережу Internet та не вимагає використання чи встановлення будь-якого додаткового програмного забезпечення.
При виникненні питань з приводу користування Електронним кабінетом можна звернутися за телефоном 0800501007
Електронний кабінет складається із двох функціональних частин:
1. відкрита (загальнодоступна)
2. приватна (особистий кабінет)
Відкрита частина електронного кабінету
Користуватись послугами відкритої частини Електронного кабiнету можна без ідентифікації особи. Через відкриту частину Електронного кабiнету користувачам доступні такі можливості:
1. доступ до інформації з публічних реєстрів:
2. дані про взяття на облік платників;
3. реєстр страхувальників;
4. дані реєстру платників ПДВ (податок на додану вартість);
5. реєстр платників єдиного податку;
6. інформація про РРО (реєстратори розрахункових операцій);
7. інформація про книги ОРО (обліку розрахункових операцій);
8. дані реєстру платників акцизного податку з реалізації пального;
9. реєстр осіб, які здійснюють операції з товарами
10. інформація про граничні терміни сплати податків, зборів, обов’язкових платежів та подання звітності (податковий календар)
11. перегляд та друк бланків податкової звітності
12. заповнення декларації про майновий стан і доходи для громадян
13. контакти та адреси діючих центрів обслуговування платників
Приватна частина електронного кабiнету
У приватній частині Електронного кабiнету в залежності від типу платника (юридична особа, фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності, громадянин, посадова особа державного органу тощо) Електронний кабiнет надає доступ до наступних сервісів:
1. персоніфікований податковий календар
2. перегляд облікових даних платника
3. подання звітності в електронному вигляді до органів ДПС (Державна податкова служба України), пенсійного фонду та статистики
4. перегляд та друк раніше поданої звітності
5. перегляд вхідних/вихідних документів (детальніше в розділі
6. листування з органамиДПС (Державної фіскальної служби України)
7. подання заяв, запитів для отримання інформації
8. інформація про стан розрахунків з бюджетом
9. реєстрація податкових накладних та розрахунків коригування до них у Єдиному реєстрі податкових накладних
10. інформація з Єдиного реєстру податкових накладних
11. інформація з реєстрів операцій та транзакцій в системі Електронного адміністрування ПДВ (податок на додану вартість)
12. інформація з реєстрів операцій та транзакцій в системі Електронного адміністрування реалізації пального
Посадові особи підприємств, установ та організацій, інформацію про яких було надано формою J1391103 «Повідомлення про надання інформації щодо електронного цифрового підпису», отримують доступ до наступних сервісів Електронного кабiнету:
1. реєстрація податкових накладних та розрахунків коригування до них у Єдиному реєстрі податкових накладних
2. інформація з Єдиного реєстру податкових накладних
3. інформація з реєстрів операцій та транзакцій в системі Електронного адміністрування ПДВ (податок на додану вартість).
Детальніше про те, як отримати доступ до приватної частини, читайте в розділі «Вхід до приватної частини».
Карта Електронного кабінету – за посиланням https://cabinet.tax.gov.ua/map
Звертаємо увагу, що на період дії воєнного стану в Україні доступ до публічних електронних реєстрів обмежено.


Чи може платник ПДФО за підсумками 2022 року скористатися правом на податкову знижку за витратами, здійсненими на придбання акцій (інших корпоративних прав), емітентом яких є юридична особа, яка набула статус резидента Дія Сіті?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) нагадує, що громадяни мають право скористатись податковою знижкою за 2022 рік по 31 грудня 2023 року.
Підпунктом 166.3.10 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), встановлено, що платник податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника ПДФО за наслідками звітного податкового року, нарахованого у вигляді заробітної плати, зменшеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 Кодексу, або у вигляді дивідендів, крім сум дивідендів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, витрати, зокрема, у вигляді суми витрат платника ПДФО на придбання акцій (інших корпоративних прав), емітентом яких є юридична особа, яка набула статус резидента Дія Сіті згідно з частиною третьою ст. 5 Закону України від 15 липня 2021 року № 1667-IX «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (далі – Закон № 1667), за умови, що такі витрати були понесені платником ПДФО до набуття емітентом статусу резидента Дія Сіті або впродовж періоду, коли такий резидент Дія Сіті відповідав вимозі, встановленій п. 3 частини третьої ст. 5 Закону № 1667.
Право платника ПДФО на податкову знижку за витратами, понесеними на придбання акцій (інших корпоративних прав), емітентом яких є юридична особа, яка набула статус резидента Дія Сіті згідно з частиною третьою ст. 5 Закону № 1667, виникає за результатами 2022 року за умови дотримання вимог, встановлених п.п. 166.3.10 п. 166.3 ст. 166 Кодексу.


Підстави відмови у реєстрації юридичної особи як платника єдиного податку

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує, що відповідно до п. 299.6 ст. 299 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) підставами для прийняття контролюючим органом рішення про відмову у реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку є виключно:
1) невідповідність такого суб’єкта вимогам, встановленим ст. 291 ПКУ;
2) наявність у суб’єкта господарювання, який утворюється у результаті реорганізації (крім перетворення) будь-якого платника податку, непогашених податкових зобов’язань чи податкового боргу, що виникли до такої реорганізації;
3) недотримання таким суб’єктом вимог, встановлених п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ.
У разі відмови у реєстрації платника єдиного податку контролюючий орган зобов’язаний надати протягом двох робочих днів з дня подання суб’єктом господарювання відповідної заяви письмову вмотивовану відмову, яка може бути оскаржена суб’єктом господарювання у встановленому порядку (п. 299.5 ст. 299 ПКУ).


Щодо граничного терміну сплати юридичною особою податку на нерухомість

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) повідомляє, що підпунктом 266.10.1 п. 266.10 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що податкове зобов’язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за звітний рік сплачується юридичними особами авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Тобто, граничний термін сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, – 29 число місяця, що наступає за звітним кварталом.
Згідно з п. 57.1 ст. 57 ПКУ, якщо граничний строк сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов’язання вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.


До уваги платників екологічного податку, які здійснюють викиди двоокису вуглецю!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) нагадує, що відповідно до п.п. 240.1.1 п. 240.1 ст. 240 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками екологічного податку є суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються: викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення.
Щодо визначення при обчисленні екологічного податку річного обсягу викидів двоокису вуглецю, що перевищує 500 тонн за рік, якщо суб’єкт господарювання має декілька стаціонарних джерел забруднення в межах однієї або декількох територіальних громад, які обслуговуються одним або різними контролюючими органами, повідомляємо.
Пунктом 240.7 ст. 240 ПКУ встановлено, що не є платниками податку за викиди двоокису вуглецю суб’єкти, зазначені у п. 240.1 ст. 240 ПКУ, якими здійснюються такі викиди в обсязі не більше 500 тонн за рік.
У разі якщо річний обсяг викидів двоокису вуглецю перевищує 500 тонн за рік, суб’єкти зобов’язані зареєструватися платниками податку у податковому (звітному) періоді, в якому відбулося таке перевищення. Такі платники зобов’язані скласти та подати податкову звітність, нарахувати та сплатити податок за податковий (звітний) період, у якому відбулося таке перевищення, у порядку, передбаченому ПКУ.
Об’єктом та базою оподаткування екологічним податком, зокрема, є обсяги та види забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (п. 242.1 ст. 242 ПКУ).
Разом з тим, база оподаткування екологічним податком за викиди двоокису вуглецю за результатами податкового (звітного) року зменшується на обсяг таких викидів у розмірі 500 тонн за рік (п. 242.4 ст. 242 ПКУ).
Форма податкової декларації екологічного податку (далі – Декларація) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 715 із змінами та доповненнями. Невід’ємною частиною Декларації є додатки (розрахунки), зокрема, розрахунок за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення здійснюється у додатку 1 до Декларації (далі – Додаток 1).
Рядок 2 Декларації та рядок 3 Додатка 1 заповнюються відповідно до Кодифікатора адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 26.11.2020 № 290 зі змінами та доповненнями (далі – КАТОТТГ).
У рядку 3 Додатка 1 зазначається наступна інформація:
- у рядку 3.1 – код територіальної громади, визначений за КАТОТТГ на території якої знаходиться стаціонарне джерело забруднення;
- у рядку 3.2 – код адміністративно-територіальної одиниці, визначений за КАТОТТГ, за місцем розміщення стаціонарних джерел забруднення.
Для кожного стаціонарного джерела забруднення складається два окремих Додатка 1, один з яких для декларування податкових зобов’язань з екологічного податку за двоокису вуглецю.
З метою встановлення суб’єктом господарювання факту перевищення, визначеного п. 240.7 ст. 240 ПКУ, граничного обсягу викидів двоокису вуглецю, такому суб’єкту необхідно вжити заходів із виконання інвентаризації обсягу таких викидів у порядку, встановленому законодавством.
Загальні принципи інвентаризації врегульовані Інструкцією про зміст та порядок складання звіту проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин на підприємстві, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 10.02.1995 № 7 зі змінами та доповненнями (далі – Інструкція). Зокрема, Інструкцією встановлено, що інвентаризація викидів забруднюючих речовин, які не визначені за безпосередніми інструментальними вимірами, наприклад, двоокису вуглецю, виконується за матеріалами технологічного регламенту або розрахунковим методом.
Таким чином, суб’єкту господарювання, який має декілька стаціонарних джерел забруднення та здійснює викиди забруднюючих речовин, у тому числі й двоокису вуглецю, в межах однієї або декількох територіальних громад, які обслуговуються одним або різними контролюючими органами, необхідно самостійно визначити звітний (податковий) період, в якому очікується перевищення граничної величини викидів двоокису вуглецю у розмірі 500 тонн на рік всіма стаціонарними джерелами забруднення, та подати до контролюючого(их) органу(ів) за місцезнаходженням стаціонарних джерел забруднення заяву(и) про звітний (податковий) період, в якому очікується таке перевищення. До заяви додаються розрахунки з матеріалами оцінки інвентаризації обсягів викидів двоокису вуглецю за всіма стаціонарними джерелами забруднення.
Починаючи зі звітного (податкового) періоду, в якому досягнуто граничний обсяг викидів двоокису вуглецю, суб’єкт господарювання декларує податкові зобов’язання за такі викиди, що перевищують граничний обсяг, в окремому Додатку 1 до Декларації, яку подає до контролюючого (их) органу (ів) за місцезнаходженням стаціонарних джерел забруднення.


Особливості подання декларації акцизного податку СГ, які здійснюють роздрібний продаж підакцизних товарів в декількох пунктах продажу

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) щодо особливостей подання декларації акцизного податку суб’єктами господарювання, які здійснюють роздрібний продаж підакцизних товарів в декількох пунктах продажу (в т.ч. розташованих в населених пунктах, підпорядкованих різним органам самоврядування), які обслуговуються в одному або декількох контролюючих органах, повідомляє наступне.
Суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів та є платником 5 відсоткового акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, має:
- перебувати на обліку та подавати Декларацію акцизного податку (наказ Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 14 зі змінами та доповненнями, далі – Декларація) до контролюючих органів за місцезнаходженням пунктів продажу товарів;
- зазначати податкові зобов’язання акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизними товарами, розраховані окремо за кожним кодом території згідно з третім або додатковим (за наявності) рівнем Кодифікатора адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 26.11.2020№ 290 (далі – Код території) відповідного місця здійснення роздрібної торгівлі підакцизними товарами у розділі Д «Податкові зобов’язання з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, а також виробниками та/або імпортерами тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах» Декларації та у Додатку 6 до Декларації – заповнюється під час здійснення роздрібної торгівлі пивом, алкогольними напоями, окремо для кожної адміністративно-територіальної одиниці, у межах якої знаходяться місця здійснення реалізації підакцизних товарів з обов’язковим зазначенням відповідного Коду території.
Відповідно до п.п. 222.2.3 п. 222.3 ст. 222 Податкового кодексу України суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів, сплачує податок за місцем здійснення реалізації таких товарів на бюджетний рахунок територіальної громади, відкритий в Державній казначейській службі України для сплати акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.
Отже, у разі якщо суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі підакцизними товарами (алкогольними напоями), має:
- один або декілька пунктів продажу, які розташовані на території підпорядкованій одному органу місцевого самоврядування
(один Код території) складає та подає Декларацію та заповнює один Додаток 6 до Декларації відповідно до цього Коду території;
- має декілька пунктів продажу товарів, які розташовані на територіях підпорядкованих різним органам самоврядування (різні Коди територій), які обслуговуються різними контролюючими органами, складає та подає Декларації до кожного контролюючого органу та заповнює Додатки 6 до Декларації окремо за кожним Кодом території згідно з третім або додатковим (за наявності) рівнем Коду території адміністративно-територіальної одиниці, у межах якої знаходяться місця здійснення реалізації підакцизних товарів;
- має пункти продажу що розташовані в декількох органах самоврядування (різні Коди територій), які обслуговуються одним контролюючим органом, то платник подає до такого контролюючого органу одну Декларацію з кількістю Додатків 6, що відповідає кількості Кодів територій окремо за кожним кодом території згідно з третім або додатковим (за наявності) рівнем Коду території адміністративно-територіальної одиниці, у межах якої знаходяться місця здійснення реалізації підакцизних товарів.






За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області