soborneuprdp@ukr.net

17 листопада 2022, 11:19

ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАН

З початку 2022 року ДПС опрацьовано 1 тис. запитів
на отримання публічної інформації

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/632339.htmlповідомила.
У січні – жовтні 2022 року Державною податковою службою України опрацьовано 1000 запитів на отримання публічної інформації.
Із загальної кількості 121 запит надійшов поштою, 850 – електронною поштою, 29 – особисто від запитувача.
Найбільше запитів на отримання публічної інформації надійшло від фізичних осіб – 586 запитів. Від юридичних осіб з початку року надійшло 372 запити на отримання публічної інформації, від об’єднань громадян без статусу юридичної особи – 2, від представників засобів масової інформації – 40.
За результатами розгляду запитів: задоволено, з наданням інформації – 617, відмовлено з причин невідповідності запитів вимогам Закону України від 13 січня 2011 року №2939-VI «Про доступ до публічної інформації» – 206, надіслано за належністю – 177.
Переважну більшість запитувачів цікавила податкова інформація (71,6 відс. від загальної кількості запитів), правова інформація (9,1 відс.).
Нагадуємо, що запити на отримання публічної інформації надсилаються на електронну скриньку publicinfo_dps@tax.gov.ua.


Робочі візити керівництва податкової служби Дніпропетровщини
до регіонів області тривають

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
З метою розширення формату взаємодії між структурними підрозділами керівництво податкової служби Дніпропетровської області продовжує цикл робочих зустрічей з податківцями у регіоні.
Днями, в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Твердохлєб Марина відвідала Новомосковський регіон Дніпропетровщини, де провела декілька нарад з колегами. Тема спілкування – особливості роботи органів ДПС в умовах воєнного стану.
Незважаючи на щільний графік під час відвідування Новомосковського регіону, очільниця ГУ ДПС у режимі онлайн привітала працівників масмедіа з професійним святом – Днем працівників радіо, телебачення та зв’язку, яке щорічно відзначається 16 листопада.
«Зараз я перебуваю з робочим візитом у Новомосковському регіоні нашої області. Але хочу налаштуватись з Вами на одну радіохвилю та в прямому ефірі від усього серця привітати Вас з Днем працівників радіо, телебачення та зв’язку!» – зазначила під час брифінгу зі ЗМІ Твердохлєб Марина.
У робочих зустрічах також прийняли участь заступник начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДПС) Леонов Валерій; керівники управлінь ГУ ДПС: оподаткування фізичних осіб Кібкало Тетяна; організації роботи Мироненко Віталій; інформаційної взаємодії Осипова Манушак; податкових сервісів Свірська Алла та з питань запобігання та виявлення корупції ГУ ДПС Киричко Євгеній.
До спілкування долучились керівники Солонянської, Магдалинівської, Синельниковської та Новомосковської державних податкових інспекцій ГУ ДПС і фахівці структурних підрозділів ГУ ДПС.
Під час заходу очільниця податкової служби області зустрілась з міським головою м. Новомосковська Рєзніком Сергієм та головою Магдалинівської селищної ради Дробітьком Володимиром. Діалог з органами місцевого самоврядування є дієвим методом налагодження партнерських стосунків, які сприяють розбудові податкової служби сучасного рівня.


Увага! Шахраї!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) фіксуються спроби психологічного тиску шахраїв на представників підприємницької діяльності з метою отримання грошових коштів.
Так, ГУ ДПС отримує інформацію про масову розсилку повідомлень у мессенджерах суб’єктам господарювання (далі СГ) від невідомих осіб, які представляються керівництвом ДПС та вимагають від платників податків матеріальну винагороду за нібито допомогу в розблокуванні податкових накладних, з подальшим невключенням СГ до переліку «ризикових», чим відверто дискредитують працівників державної служби, негативно впливають на їх ділову репутацію та честь.
Наголошуємо, що посадові особи ГУ ДПС діють виключно у рамках законодавства та не мають жодного відношення до таких повідомлень.
Просимо платників податків бути обережними та уважними, не піддаватися на провокації.
У разі виникнення вказаних ситуацій, вчинення протиправних дій від імені працівників ГУ ДПС радимо звертатись до органів Національної поліції за телефоном 102.


Понад 5,8 млрд грн рентної плати –
внесок до держбюджету платників Дніпропетровщини

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
З початку 2022 року платниками Дніпропетровської області спрямовано до держбюджету понад 5,8 млрд грн рентної плати. Як зазначила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Марина Твердохлєб, у порівнянні з 2021 роком сума надходжень збільшилась на понад 2,4 млрд грн, або на 71,8 відсотків.
Очільниця податкової служби Дніпропетровщини нагадала, що філії, відділення, інші відокремлені підрозділи водокористувача, які мають банківські рахунки, ведуть окремий бухгалтерський облік своєї діяльності, складають окремий баланс, подають податкові декларації та сплачують рентну плату за спеціальне використання води за своїм місцем податкової реєстрації.
Якщо до складу водокористувача входять структурні підрозділи, які не мають банківських рахунків, не ведуть окремого бухгалтерського обліку своєї діяльності, не складають окремого балансу, податкові декларації подаються і рентна плата за спеціальне використання води вноситься водокористувачем, до складу якого входять такі структурні підрозділи, за місцезнаходженням водних об’єктів та за ставками рентної плати, встановленими для цих водних об’єктів.
Такі платники рентної плати подають одночасно з податковими деклараціями контролюючим органам копії дозволу на спеціальне водокористування, договору на поставку води та статистичної звітності про використання води.
У межах встановленого в дозволі на спеціальне водокористування ліміту використання води рентна плата включається до складу витрат, а за понадлімітне використання справляється з прибутку, що залишається у розпорядженні водокористувача після оподаткування.
Рентна плата за спеціальне використання води для потреб гідроенергетики і водного транспорту повністю включається до складу витрат.
Марина Твердохлєб зазначила, що передумовою фінансової безпеки нашої держави є відповідальне ставлення платників до сплати податків і зборів та подякувала платникам Дніпропетровщини за проявлений патріотизм у сплаті податкових зобов’язань.


Податок на нерухомість: місцеві бюджети Дніпропетровської області
отримали понад 545,5 млн гривень

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
Протягом січня – жовтня 2022 року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини надійшло понад 545,5 млн грн податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Порівняно з аналогічним періодом 2021 року надходження виросли на понад 73,3 млн грн, або на 15,5 відсотків.
Звертаємо увагу, що за наявності у власності платника податку на нерухомість об’єкта (об’єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної чи юридичної особи - платника податку, загальна площа якого перевищує 300 квадратних метрів (для квартири) та/або 500 квадратних метрів (для будинку), сума податку, розрахована відповідно до підпунктів «а»-«г» п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України, збільшується на 25000 гривень на рік за кожен такий об’єкт житлової нерухомості (його частку).


Які особи несуть відповідальність за складення податкової звітності?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) нагадує, що відповідальність за неподання, порушення порядку заповнення документів податкової звітності, порушення строків їх подання контролюючим органам, недостовірність інформації, наведеної у зазначених документах, несуть:
► юридичні особи, резиденти або нерезиденти України, які відповідно до Податкового кодексу України (ПКУ) визначені платниками податків, а також їх посадові особи. Відповідальність за порушення податкового законодавства відокремленим підрозділом юридичної особи несе юридична особа, до складу якої він входить;
► фізичні особи – платники податків та їх законні чи уповноважені представники у випадках, передбачених законом;
► податкові агенти.
Норми визначені ст. 47 ПКУ.


Для обліку платників в податкових органах органи державної реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності подають відповідну інформацію

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) звертає увагу, що до контролюючих органів для обліку платників податків органами державної реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності та іншими органами подається відповідна інформація.
Так, згідно з п. 68.1 ст. 68 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) технічний адміністратор Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань в день проведення реєстраційної дії повинен передати до інформаційних систем контролюючих органів відомості, документи, запити, передбачені Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань».
Органи, що ведуть облік або реєстрацію рухомого майна та інших активів, які є об'єктом оподаткування, зобов'язані повідомляти про власників та/або користувачів такого рухомого майна та інших активів, розміщених на відповідній території, або про транспортні засоби, зареєстровані у цих органах, та їх власників контролюючі органи за своїм місцезнаходженням щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця. Порядок такого повідомлення встановлює Кабінет Міністрів України (п. 68.3 ст. 68 ПКУ).
Державні органи повинні подавати контролюючим органам іншу інформацію у випадках, передбачених ПКУ та іншими нормативно-правовими актами України (п. 68.4 ст. 68 ПКУ).


Різниці, що виникають при формуванні резервів (забезпечень)

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує, що у разі формування платником резерву сумнівних боргів або резерву очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів), фінансовий результат до оподаткування збільшується:
► на суму витрат на формування резерву сумнівних боргів або резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів) відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;
► на суму витрат від списання дебіторської заборгованості понад суму резерву сумнівних боргів або понад резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів).
Норми передбачені п.п. 139.2.1 п. 139.2 ст. 139 Податкового кодексу України.
Відповідно до п.п. 139.2.2 п. 139.2 ст. 139 ПКУ фінансовий результат до оподаткування зменшується:
► на суму коригування (зменшення) резерву сумнівних боргів або резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів), на яку збільшився фінансовий результат до оподаткування відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;
► на суму списаної дебіторської заборгованості (у тому числі за рахунок створеного резерву сумнівних боргів або резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів), що відповідає ознакам, визначеним п.п.14.1.11 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.
При цьому, положення абзаців другого і третього п.п. 139.2.2 п. 139.2 ст. 139 ПКУ не застосовуються державними унітарними підприємствами та господарськими товариствами, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, облікова політика яких у частині визначення методів обчислення величини резерву сумнівних боргів (резерву очікуваних кредитних збитків) та способу визначення коефіцієнта сумнівності не погоджена з власником (власниками) або уповноваженим ним органом (посадовою особою) відповідно до законодавства.


Особливості оподаткування деяких доходів нерезидентів

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) звертає увагу, що нормами п.п. 141.4.3 п. 141.4 ст. 141 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено: прибутки нерезидентів, отримані у вигляді доходів від безпроцентних (дисконтних) облігацій чи казначейських зобов’язань, оподатковуються за ставкою, встановленою п. 136.1 ст. 136 ПКУ , з урахуванням того, що:
► базою оподаткування є прибуток, який розраховується як різниця між номінальною вартістю безпроцентних (дисконтних) цінних паперів, сплаченою або нарахованою їх емітентом, та ціною їх придбання на первинному чи вторинному фондовому ринку;
► з метою здійснення податкового контролю придбання або продаж зазначених п.п. 141.4.3 п. 141.4 ст. 141 ПКУ цінних паперів може здійснюватися від імені та за рахунок нерезидента виключно його постійним представництвом або резидентом, який працює від імені, за рахунок та за дорученням такого нерезидента;
► зазначені резидент або постійне представництво нерезидента несуть відповідальність за повноту та своєчасність нарахування та внесення до бюджету податків, що справляються під час виплати нерезиденту доходів від володіння процентними або безпроцентними (дисконтними) цінними паперами. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, встановлює порядок надання резидентами або постійними представництвами нерезидента розрахунку податкових зобов’язань нерезидентів та звітів про справляння та внесення до відповідного бюджету податків, встановлених цим пунктом.
Резиденти, які працюють від імені, за рахунок та за дорученням нерезидента на ринку процентних або безпроцентних (дисконтних) облігацій чи казначейських зобов’язань, самостійно подають контролюючому органу за своїм місцезнаходженням розрахунок (звіт) про справляння та внесення до відповідного бюджету податків, встановлених п. 141.4 ст. 141 ПКУ.


При визначенні бази оподаткування враховуються всі доходи платника ПДФО

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) повідомляє, що при визначенні бази оподаткування враховуються всі доходи платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО), отримані ним як у грошовій, так і негрошовій формах.
Норми передбачені п. 164.3 ст. 164 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)
Під час нарахування (отримання) доходів, отриманих у вигляді валютних цінностей або інших активів (вартість яких виражена в іноземній валюті або міжнародних розрахункових одиницях), такі доходи перераховуються у гривні за валютним курсом Національного банку України, що діє на момент нарахування (отримання) таких доходів (п. 164.4 ст. 164 ПКУ).
Згідно з п. 164.5 ст. 164 ПКУ під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з ПКУ, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за такою формулою:
К = 100 : (100 - Сп),
де К – коефіцієнт;
Сп – ставка ПДФО, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування.
У такому самому порядку визначаються об'єкт оподаткування і база оподаткування для коштів, надміру витрачених платником ПДФО на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки.
Під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, - обов'язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності (п. 164.6 ст. 164 ПКУ).


Страхування життя і майна: чи виникає дохід?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) нагадує, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) не включаються, зокрема такі доходи:
► сума страхової виплати, страхового відшкодування або викупна сума, отримана платником ПДФО за договором страхування від страховика-резидента або страховика-нерезидента, іншого ніж довгострокове страхування життя (у тому числі страхування довічних пенсій) та недержавне пенсійне забезпечення, та сума страхових (регламентних) виплат, страхових відшкодувань, що здійснюються Моторним (транспортним) страховим бюро України відповідно до Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі виконання таких умов:
а) під час страхування життя або здоров'я платника ПДФО у разі:
● дожиття застрахованої особи до дати чи події, передбаченої договором страхування життя, чи досягнення віку, передбаченого таким договором;
● викупна сума в частині, що не перевищує суму внесених страхових платежів за договором страхування життя, іншого, ніж довгострокове страхування життя;
● в разі страхового випадку – факт заподіяння шкоди застрахованій особі повинен бути належним чином підтверджений. Якщо застрахована особа помирає, сума страхової виплати, яка належить вигодонабувачам або спадкоємцям, оподатковується за правилами та ставками, встановленими для оподаткування спадщини (вигодонабувач прирівнюється до спадкоємця);
б) під час страхування майна сума страхового відшкодування не може перевищувати вартість застрахованого майна, визначену за звичайними цінами на дату укладення страхового договору, збільшену на суму сплачених страхових платежів (страхових внесків, страхових премій);
в) під час страхування цивільної відповідальності сума страхового відшкодування, а під час страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів – сума страхових (регламентних) виплат, страхових відшкодувань, що здійснюються Моторним (транспортним) страховим бюро України відповідно до Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», не може перевищувати розмір шкоди, фактично заподіяної вигодонабувачу (бенефіціару), що визначається за звичайними цінами на дату такої страхової виплати;
Норми встановлені п.п. 165.1.27 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України.


Окремі випадки постачання товарів/послуг:
особливості визначення бази оподаткування ПДВ

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) повідомляє, якщо платник ПДВ провадить підприємницьку діяльність з постачання вживаних товарів (комісійну торгівлю), що прийняті за договором комісії в осіб, не зареєстрованих як платники податку, базою оподаткування є комісійна винагорода такого платника ПДВ.
У випадках, коли платник ПДВ здійснює діяльність з постачання вживаних товарів, придбаних у осіб, не зареєстрованих як платники ПДВ, за договорами, що передбачають перехід права власності на такі товари, базою оподаткування є позитивна різниця між ціною продажу та ціною придбання таких товарів, визначена у порядку, встановленому розділом V Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Датою збільшення податкових зобов'язань платника ПДВ є дата, визначена за правилами, встановленими п. 187.1 ст.187 ПКУ.
При цьому ціна продажу вживаного транспортного засобу визначається:
● для осіб, не зареєстрованих як платники ПДВ, виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу, але не нижче ринкової вартості такого засобу, розрахованої суб'єктом оціночної діяльності, уповноваженим здійснювати оцінку відповідно до закону;
● для платників ПДВ виходячи з договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін.
Для цілей розділу V ПКУ:
вживаними товарами вважаються товари, що були в користуванні не менше року та придатні для подальшого користування у незмінному стані чи після ремонту, а також транспортні засоби, які не підпадають під визначення нового транспортного засобу.
Новими транспортними засобами вважаються:
а) наземний транспортний засіб – той, що вперше реєструється в Україні відповідно до законодавства, не був зареєстрований в інших державах та при цьому має загальний наземний пробіг до 6000 кілометрів;
б) судно – те, що вперше реєструється в Україні відповідно до законодавства, не було зареєстровано в інших державах та при цьому пройшло не більше 100 годин після першого введення його в експлуатацію;
в) літальний апарат – той, що вперше реєструється в Україні відповідно до законодавства, не був зареєстрований в інших державах та при цьому його налітаний час до такої реєстрації не перевищує 40 годин після першого введення в експлуатацію. Налітаним вважається час, який розраховується від блок-часу зльоту літального апарата до блок-часу його приземлення;
Норми встановлені п. 189.3 ст. 189 ПКУ.


Взяття на облік у контролюючому органі нерезидента, який здійснює
в Україні діяльність через відокремлені підрозділи

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) Головне повідомляє, що нерезиденти (іноземні юридичні компанії, організації), які здійснюють в Україні діяльність через відокремлені підрозділи, у тому числі постійні представництва, або придбавають нерухоме майно або отримують майнові права на таке майно в Україні, або відкривають рахунки в банках України відповідно до статті 6 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», або набувають право власності на інвестиційний актив, визначений абзацами третім – шостим підпункту «е» підпункту 141.4.1 пункту 141.4 статті 141 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), в іншого нерезидента, який не має постійного представництва в Україні, зобов’язані стати на облік у контролюючих органах.
Взяття на облік у контролюючому органі нерезидента здійснюється при настанні першої із подій, визначеної в абзаці першому цього пункту, не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від нерезидента відповідної заяви, яку він зобов’язаний подати:
► у десятиденний строк після акредитації (реєстрації, легалізації) на території України відокремленого підрозділу - до контролюючого органу за місцезнаходженням відокремленого підрозділу;
► до придбання нерухомого майна або отримання майнових прав на таке майно в Україні – до контролюючого органу за місцезнаходженням нерухомого майна;
► до відкриття рахунку в Україні - до контролюючого органу за місцезнаходженням установи (відділення) банку або іншої фінансової установи, в яких відкривається рахунок;
► до дати здійснення першої оплати за інвестиційний актив, що придбавається, - до контролюючого органу за місцезнаходженням української юридичної особи, акції, корпоративні права якої формують вартість інвестиційного активу, що є предметом такого правочину.
До заяви додаються копії таких документів (з пред’явленням оригіналів):
► витягу з відповідного бізнес-реєстру (торговельного, банківського або іншого реєстру, в якому фіксується факт державної реєстрації компанії, організації), виданого в країні реєстрації іноземної компанії, організації та легалізованого в установленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, що супроводжується нотаріально засвідченим перекладом українською мовою;
► документа, що підтверджує присвоєння ідентифікаційного (реєстраційного, облікового) номера (коду) нерезидента в країні його реєстрації, якщо у витягу з відповідного бізнес-реєстру не зазначені відомості про такий номер (код), що супроводжується нотаріально засвідченим перекладом українською мовою;
► документа, яким підтверджуються повноваження представника нерезидента. У разі якщо такий документ виданий в країні реєстрації нерезидента, він повинен бути легалізований в установленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та супроводжуватися нотаріально засвідченим перекладом українською мовою;
► документа про акредитацію (реєстрацію, легалізацію) відокремленого підрозділу іноземної компанії, організації на території України, якщо нерезидент здійснює в Україні діяльність через відокремлений підрозділ.
Норми передбачені п. 64.5 ст. 64 ПКУ.



За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області