soborneuprdp@ukr.net

26 жовтня 2022, 15:51

ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАН

Комунікаційна податкова платформа: відбувся вебінар з членами Регіонального офісу «U-LEAD з Європою» у Дніпропетровській області

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) інформує.
Побудова ефективної комунікації з органами місцевого самоврядування – один з основних напрямів діяльності податкової служби.
Днями, за зверненням членів Регіонального офісу «U-LEAD з Європою» у Дніпропетровській області (далі – офіс «U-LEAD з Європою») на Комунікаційну податкову платформу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС), проведено вебінар на тему «Взаємодія органів місцевого самоврядування та органів податкової служби на етапі підготовки проєкту місцевого бюджету на 2023 рік».
У заході прийняла участь в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Твердохлєб Марина, фахівці ГУ ДПС та члени офісу «U-LEAD з Європою».
На вебінарі розглядались актуальні питання щодо змін у податковому законодавстві та їх вплив на організацію роботи органів місцевого самоврядування (ОМС) із запровадження та мобілізації місцевих податків і зборів; електронної взаємодії ДПС та ОМС через ІТС «Електронний кабінет», повноважень ОМС в частині інформування податкових органів за встановленими формами тощо.
Марина Твердохлєб відмітила, що збільшення надходжень до місцевих бюжетів – важлива задача, яка наразі стоїть перед податківцями, а ефективна співпраця з територіальними громадами дозволяє своєчасно реагувати і вирішувати нагальні питання.
Лише у співпраці податківців і органів місцевого самоврядування можливе досягнення паритетності у діях платників податків і держави.


Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» начальника управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Манушак Осипової

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) інформує.
У Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Комунікаційна податкова платформа – дієвий механізм співпраці».
На запитання відповідала начальник управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Манушак Осипова.

Питання 1: Добрий день! Я керівник товариства з обмеженою відповідальністю. Хотілось би отримати інформацію щодо особливостей оподаткування ПДВ. Скажіть, будь ласка, як швидко мені отримати повну інформацію?
Відповідь: Вітаю! Звертаю увагу, що з серпня поточного року працює Комунікаційна податкова платформа Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС). Вона забезпечує новий формат спілкування платників та податківців. Кожне звернення, яке надходить на адресу платформи, швидко опрацьовується та надається зворотній зв’язок заявнику. Отже, для оперативного розгляду Ваших питань, Ви можете скористатись таким оперативним видом комунікацій.

Питання 2: Добрий день! Підкажіть, будь ласка, які фахівці задіяні у комунікаціях у разі звернення платника на Комунікаційну податкову платформу?
Відповідь: Добрий день! Зворотній зв’язок між платниками і податковою службою області забезпечується комунікаторами – фахівцями ГУ ДПС, які координують роботу Комунікаційної податкової платформи регіону. При розгляді питань платників задіяні компетентні фахівці структурних підрозділів за напрямками роботи, контроль за виконанням якого покладено на органи ДПС.

Питання 3: Вітаю! Скажіть, будь ласка, як мені звернутись на Комунікаційну податкову платформу до податкової служби Дніпропетровщини?
Відповідь: Добрий день! Ви можете написати лист на електронну скриньку Комунікаційної податкової платформи dp.ikc@tax.gov.ua.

Питання 4: Доброго дня! У мене таке питання: хто може скористуватись Комунікаційною податковою платформою?
Відповідь: Вітаю! На електронну скриньку Комунікаційної податкової платформи можуть звернутися представники бізнесу та громадськості. Ви можете звернутись до ГУ ДПС з питаннями стосовно законодавства, контроль за виконанням якого покладено на органи ДПС, а також з пропозиціями щодо необхідності проведення певних заходів за визначеною тематикою.
Запрошуємо всіх до спілкування за допомогою Комунікаційної податкової платформи – це якісна та оперативна комунікація з громадськістю.


За видобування природного газу місцеві бюджети Дніпропетровщини отримали понад 45 млн грн рентної плати

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) інформує.
З початку 2022 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області за видобування природного газу спрямовано понад 45 млн грн рентної плати. Порівняно з 2021 роком надходження збільшились на понад 22,2 млн грн, або майже на 98 відсотків.
Нагадуємо, що Законом України від 15 березня 2022 року № 2139-ІХ запроваджено механізм справляння рентної плати за видобування газу природного із застосуванням трьох ступенів ставок в залежності від фактичних цін, які відповідають розрахованій Мінекономіки щомісячній середній ринковій ціні у європейському сегменті ринку.
Декларування податкових зобов’язань з рентної плати до затвердження відповідних змін здійснюється в чинній формі Додатку 2 прим. 1 до Податкової декларації з рентної плати у порядку, наведеному в умовному прикладі, розміщеному на офіційному вебпорталі ДПС за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/577693.html.


Дніпропетровська область сумлінно сплачує рентні платежі до держбюджету

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) інформує.
У січні – вересні 2022 року платниками Дніпропетровської області поповнено держбюджет рентною платою за спеціальне водовикористання на суму понад 66,8 млн гривень. За словами заступника начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Леонова Валерія, це на понад 5,1 млн грн більше аналогічного періоду минулого року.
Звертаємо увагу, що суб’єкт господарювання, який використовує ставок (орендований або власний) з метою вирощування риби, є платником рентної плати за спеціальне використання води і повинен подавати податкову декларацію з рентної плати (в частині рентної плати за спеціальне використання води) наростаючим підсумком починаючи з того звітного періоду (кварталу), в якому вперше відбулося фактичне використання суб’єктом господарювання води для поповнення ставків під час розведення риби (у тому числі для поповнення, яке пов’язане із втратами води на фільтрацію та випаровування).
Рентна плата за спеціальне використання води для потреб рибництва сплачується за фактичний обсяг води, необхідний для поповнення водних об’єктів під час розведення риби та інших водних живих ресурсів (у тому числі для поповнення, яке пов’язане із втратами води на фільтрацію та випаровування).
При цьому, платники єдиного податку четвертої групи звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з рентної плати за спеціальне використання води.


Деякі особливості заповнення податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) звертає увагу, що податкові агенти зобов’язані подавати у строки, встановлені Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (з розбивкою по місяцях звітного кварталу), до контролюючого органу за основним місцем обліку. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку – фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не допускається.
Норми передбачені п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ.
Наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 із змінами та доповненнями затверджені форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Порядок).
Пунктом 1 розд. II Порядку визначено, що Розрахунок подається окремо за кожний квартал (податковий період) з розбивкою по місяцях звітного кварталу протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного кварталу. Розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку протягом звітного періоду.
Згідно з п. 1 розд. III Порядку заголовна частина Розрахунку містить інформацію щодо обраного платником типу Розрахунку, зокрема, інформацію про додатки, що є його невід’ємною частиною.
У разі незаповнення того чи іншого рядка Розрахунку та додатків до нього через відсутність операції такий рядок прокреслюється (п. 3 розд. II Порядку).
Порядок заповнення Додатка 4 «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» (далі – Додаток 4ДФ) до Розрахунку визначено п. 4 розд. IV Порядку, яким не передбачено окремих норм щодо можливості неподання додатку 4ДФ до Розрахунку за наявності обов’язку щодо подання Розрахунку.


На яку дату формуються податкові зобов’язання з ПДВ при
поверненні майна, отриманого у фінансовий лізинг?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) звертає увагу, що об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників ПДВ, зокрема, з передачі об’єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю.
Норми передбачені п.п. «а» п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Відповідно до п.п. 196.1.2 п. 196.1 ст. 196 ПКУ не є об’єктом оподаткування ПДВ операції повернення майна із схову (відповідального зберігання) його власнику, а також майна, попередньо переданого в концесію або лізинг (оренду) концесієдавцю або лізингодавцю (орендодавцю), крім переданого у фінансовий лізинг.
Підпунктом «а» п.п. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 ПКУ передбачено, що фактична передача матеріальних активів іншій особі на підставі договору про фінансовий лізинг (повернення матеріальних активів згідно з договором про фінансовий лізинг) чи іншої домовленості, відповідно до якої оплата відстрочена, але право власності на матеріальні активи передається не пізніше дати здійснення останнього платежу, вважається постачанням товарів.
Таким чином, операції з передачі майна у фінансовий лізинг та повернення майна, переданого у фінансовий лізинг, є об’єктом оподаткування ПДВ.
При цьому, відповідно до п. 187.6 ст. 187 ПКУ датою виникнення податкових зобов’язань лізингодавця (орендодавця) для операцій з фінансового лізингу (фінансової оренди) є дата фактичної передачі об’єкта фінансового лізингу (фінансової оренди) у володіння та користування лізингоодержувачу (орендарю).
Отже, датою виникнення податкових зобов’язань лізингоодержувача при поверненні майна, отриманого у фінансовий лізинг є дата фактичного повернення об’єкта фінансового лізингу лізингодавцю.


ФОП – «загальносистемник» сплатив за послуги з охорони приміщень:
чи є витрати?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) доводить до відома, що порядок оподаткування доходів фізичних осіб – підприємців визначений ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Пунктом 177.2 ст. 177 ПКУ встановлено, що об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця.
Пунктом 177.4 ст. 177 ПКУ визначено перелік витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування, який не передбачає включення до складу витрат оплату послуг з охорони приміщень.
Тобто, вартість оплачених послуг з охорони приміщень, у тому числі тих, які здаються в оренду, не включаються до складу витрат фізичної особи – підприємця на загальній системі оподаткування.


Зазначення коду пільги у додатках до декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) звертає увагу, що сільські, селищні, міські ради встановлюють пільги з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується на відповідній території, з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об’єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями).
Норми передбачені п.п. 266.4.2 п. 266.4 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Сільські, селищні, міські ради мають право встановлювати пільги з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується на відповідній території, з об’єктів нежитлової нерухомості, що розташовані на території індустріального парку та перебувають у власності учасників індустріального парку, включеного до Реєстру індустріальних парків. На такі рішення не поширюється дія п.п. 4.1.9 п. 4.1 та п. 4.5 ст. 4, підпунктів 12.3.3 і 12.3.4 п. 12.3, п.п. 12.4.3 п. 12.4 (у частині строку прийняття та набрання чинності рішеннями) та п. 12.5 (у частині строку набрання чинності рішеннями) ст. 12 ПКУ та Закону України від 11 вересня 2003 року № 1160-ІV «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» із змінами та доповненнями.
Форма податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 № 408 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15.11.2018 № 897) (далі – Декларація).
Відповідно до Довідника податкових пільг, що є втратами доходів бюджету, та на підставі рішення органу місцевого самоврядування, прийнятого згідно з п.п. 266.4.2 п. 266.4 ст. 266 ПКУ, в графах 17 додатка 1 «Розрахунок № _ у частині об’єктів житлової нерухомості» та 16 додатка 2 «Розрахунок № _ у частині об’єктів нежитлової нерухомості» до Декларації зазначається код «18010402».


Обчислення рентної плати за спецводокористування
у разі відсутності дозволу на спеціальне водокористування

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) нагадує, що за відсутності у водокористувача дозволу на спеціальне водокористування із встановленими в ньому лімітами використання води рентна плата справляється за весь обсяг використаної води, що підлягає оплаті як за понадлімітне використання.
Норми передбачені п.п. 255.11.15 п. 255.11 ст. 255 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
За понадлімітне використання води рентна плата обчислюється за кожним джерелом водопостачання окремо згідно з установленими ставками рентної плати та коефіцієнтами (п.п. 255.11.14 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).
У разі перевищення водокористувачами встановленого річного ліміту використання води рентна плата обчислюється і сплачується у п’ятикратному розмірі виходячи з фактичних обсягів використаної води понад встановлений ліміт використання води, ставок рентної плати та коефіцієнтів (п.п. 255.11.13 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).


Засновник має право виконувати функції керівника юрособи в частині складання та підпису податкової звітності

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) повідомляє, що відповідно до ст. 65 Господарського кодексу України, власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів.
Для керівництва господарською діяльністю підприємства власник (власники) безпосередньо або через уповноважені органи призначає керівника підприємства, який є підзвітним власнику, його уповноваженому органу чи наглядовій раді.
Законом України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» зі змінами та доповненнями встановлено, що відомості про керівника юридичної особи, а також про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, включаються до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі – Єдиний державний реєстр) та передаються до інформаційних систем ДПС у порядку інформаційної взаємодії.
Вимоги щодо складання податкової декларації визначені ст. 48 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Пунктом 48.5 ст. 48 ПКУ визначено, що податкова декларація повинна бути підписана: керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до контролюючого органу. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником.
Достатнім підтвердженням справжності документа податкової звітності є наявність оригіналу підпису уповноваженої особи на документі у паперовій формі або наявність накладеного на електронний документ кваліфікованого електронного підпису чи печатки платника податку (п.п. 48.5.1 п. 48.5 ст. 48 ПКУ).
Таким чином, засновник, який є керівником юридичної особи відповідно до установчих документів, організаційно-правової форми, рішення власника (власників) юридичної особи та про якого як про керівника юридичної особи внесені відомості до Єдиного державного реєстру, може підписувати податкову декларацію.


Обчислення та сплата фізособою транспортного податку

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) нагадує, що обчислення суми транспортного податку з об’єкта/об’єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за податковою адресою (місцем реєстрації) платника податку, зазначеною в реєстраційних документах на об’єкт оподаткування.
Норми передбачені п.п. 267.6.1 п. 267.6 ст. 267 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Підпунктом 267.6.2 п. 267.6 ст. 267 ПКУ визначено, що податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум транспортного податку разом з детальним розрахунком суми/сум цього податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються платнику транспортного податку контролюючим органом у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 01 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).
Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум транспортного податку та відповідні платіжні реквізити, визначені в абзаці першому п.п. 267.6.2 п. 267.6 ст. 267 ПКУ, що надсилаються платнику податку, повинні містити щодо кожного з об’єктів, зокрема, але не виключно, інформацію про транспортний засіб: марка, модель, об’єм циліндрів двигуна (куб. см), рік випуску та розмір ставки податку.
Щодо об’єктів оподаткування, придбаних протягом року, податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.


Товари зіпсовано, знищено, втрачено: що з акцизним податком?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) інформує.
Підпунктом 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, зокрема, що реалізація суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів – продаж пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну, промислових замінників тютюну та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших об’єктах громадського харчування.
Для цілей оподаткування акцизним податком з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів зіпсовані, знищені товари, або товари, наявність чи місцезнаходження яких не підтверджено таким суб’єктом господарювання, у тому числі товари, нестача яких виявлена за результатами інвентаризації, проведеної суб’єктом господарювання роздрібної торгівлі (у тому числі на вимогу контролюючого органу, надану згідно з п.п. 20.1.9 п. 20.1 ст. 20 ПКУ під час перевірки контролюючим органом), вважаються проданими безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання. Ця норма не застосовується до випадків, передбачених п.п. 216.3 ст. 216 ПКУ.
Відповідно до п. 216.2 ст. 216 ПКУ датою виникнення податкового зобов’язання щодо зіпсованого, знищеного, втраченого підакцизного товару (продукції) є дата складання відповідного акта. У цьому пункті втраченим є товар (продукція), місцезнаходження якого платник податку не може встановити.
Згідно з п. 216.3 ст. 216 ПКУ податкове зобов’язання щодо втраченого підакцизного товару (продукції) не виникає, якщо:
а) платник податку документально зафіксував ці втрати та надав контролюючим органам необхідні докази того, що відповідний підакцизний товар (продукцію) утрачено внаслідок аварії, пожежі, повені чи інших форс-мажорних обставин і його використання на митній території України є неможливим;
б) підакцизний товар (продукцію) утрачено внаслідок випаровування в процесі виробництва, обробки, переробки, зберігання чи транспортування такого товару (продукції) чи з іншої причини, пов’язаної з природним результатом. Ця вимога застосовується у разі втрати підакцизних товарівпродукції) у межах нормативів втрат, які затверджуються в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України;
в) підакцизний товар (продукцію):
► примусово відчужено або вилучено для потреб держави відповідно до Закону України від 17 травня 2012 року № 4765-V «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану», за умови якщо у майбутньому його попереднім власником або уповноваженою ним особою не буде здійснено заходів щодо отримання компенсації за примусово відчужений підакцизний товар (продукцію);
► передано Збройним Силам України та добровольчим формуванням територіальних громад, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України, Державній прикордонній службі України, Міністерству внутрішніх справ України, Управлінню державної охорони України, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, їх з’єднанням, військовим частинам, підрозділам, установам або організаціям, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, для потреб забезпечення оборони держави, органам місцевого самоврядування, а також на користь центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, сил цивільного захисту та/або закладам охорони здоров’я державної, комунальної власності, та/або структурним підрозділам з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій без попереднього або наступного відшкодування їх вартості;
► надано як гуманітарну допомогу.
Отже, для цілей оподаткування акцизним податком з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (продукції), які зіпсовані, знищені, втрачені, вважаються проданими безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання або використані для власних потреб, крім випадків, передбачених у п. 216.3 ст. 216 ПКУ, є їх вартість з урахуванням роздрібної ціни за даними бухгалтерського обліку.



За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області