soborneuprdp@ukr.net

15 червня 2022, 10:22

ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАН

Платники єдиного податку Дніпропетровщини поповнили місцеві бюджети майже на 1,7 млрд гривень

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) інформує.
Протягом січня – травня 2022 року від платників єдиного податку до місцевих бюджетів Дніпропетровщинм надійшло майже 1,7 млрд гривень. Сума надходжень збільшилась у порівнянні з січнем – травнем 2021 року на понад 173,4 млн грн, або на 11,4 відсотки.
Звертаємо увагу, що терміни внесення змін до реєстру платників єдиного податку у разі зміни відомостей про види господарської діяльності платника єдиного податку першої – третьої груп нормами Податкового кодексу України (далі – ПКУ) не визначені.
Однак, для забезпечення відображення у реєстрі платників єдиного податку достовірної інформації про види господарської діяльності, внесення змін до даних в реєстрі платників єдиного податку щодо видів господарської діяльності платника єдиного податку першої – третьої груп, здійснюються в день подання платником відповідної заяви, тобто в термін, визначений п. 299.8 ст. 299 ПКУ.


З початку 2022 року значно збільшились надходження акцизного податку з вироблених товарів до держбюджету від платників Дніпропетровської області

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) інформує.
З початку 2022 року надходження до держбюджету від платників акцизного податку Дніпропетровського регіону за вироблені товри склали майже 30,3 млн грн, що майже на 18,7 млн грн, або на 161,5 відсотків, більше порівняно з минулим роком.
Нагадуємо, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, встановлено нульову ставку акцизного податку на такі підакцизні товари за кодами згідно з УКТ ЗЕД: бензини моторні: бензини моторні з вмістом свинцю 0,013 г/л або менше: із вмістом не менш як 5 мас. % біоетанолу або не менш як 5 мас. % етил-третбутилового ефіру або їх суміші; інші бензини; інші нафтопродукти; важкі дистиляти (газойль); скраплений газ (пропан або суміш пропану з бутаном) та інші гази; бутан, ізобутан.


Воєнний стан: офіційне оформлення праці – соціальний захист

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) інформує.
Ринок праці в Україні зараз переживає складний період. Але поступово люди повертаються на роботу, і значний відсоток працює вже на нові компанії.
При цьому офіційне працевлаштування захищає працівників фінансово.
Так, під час воєнного стану, люди, які втратили частину доходу через війну, мали можливість отримати 6500 грн допомоги від держави. Проте її не одержали працівники, які не були оформлені офіційно.
Отже, щоб у ці нелегкі часи отримати гарантії та захистити свої права, необхідно оформити трудові відносини офіційно.
Офіційне працевлаштування дає низку переваг, а саме:
► заробітна плата у офіційно оформленого працівника не може бути меншою за мінімальну, є право на відпустку, оплату лікарняного, достроковий вихід на пенсію;
► можливо притягти до відповідальності роботодавця, якщо працівника звільнено без причини або порушено законодавство про працю;
► є можливість страхування, якщо частина заробітної плати або робота була втрачена через бойові дії.


Дивіденди виплачуються одночасно фізособі та юрособі: розрахування показників рядків 4 та 5 Додатка АВ до декларації з податку на прибуток

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) повідомляє, що що у разі прийняття рішення щодо виплати дивідендів платник податку на прибуток – емітент корпоративних прав, на які нараховуються дивіденди, проводить зазначені виплати власнику таких корпоративних прав незалежно від того, чи є оподатковуваний прибуток, розрахований за правилами, визначеними ст. 137 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Норми визначені п.п. 57.1 прим. 1.1 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ.
Згідно з п.п. 57.1 прим. 1.2 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ, крім випадків, передбачених п.п. 57.1 прим. 1.3 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток.
Авансовий внесок розраховується з суми перевищення дивідендів, що підлягають виплаті, над значенням об’єкта оподаткування за відповідний податковий (звітний) рік, за результатами якого виплачуються дивіденди, грошове зобов’язання щодо якого погашене. У разі наявності непогашеного грошового зобов’язання авансовий внесок розраховується зі всієї суми дивідендів, що підлягають виплаті. Авансовий внесок обчислюється за ставкою, встановленою п. 136.1 ст. 136 ПКУ. Сума дивідендів, що підлягає виплаті, не зменшується на суму авансового внеску.
При цьому у разі якщо дивіденди виплачуються за неповний календарний рік, то для обрахунку суми зазначеного перевищення використовується значення об’єкту оподаткування, обчислене пропорційно кількості місяців, за які сплачуються дивіденди. Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів.
Сума попередньо сплачених протягом податкового (звітного) періоду авансових внесків з податку на прибуток під час виплати дивідендів підлягає зарахуванню у зменшення нарахованого податкового зобов’язання з податку на прибуток, задекларованого у податковій декларації за такий податковий (звітний) період.
Відповідно до абзацу четвертого п.п. 57.1 прим. 1.3 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ авансовий внесок, передбачений п.п. 57.1 прим. 1.2 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ, не справляється у разі виплати дивідендів фізичним особам.
Розрахунок авансового внеску з податку на прибуток підприємств на суму виплачених дивідендів (прирівняних до них платежів) здійснюється у Додатку АВ до рядка 20 АВ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, форму якої затверджено наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 зі змінами та доповненнями (далі – Додаток АВ).
Враховуючи зазначене, та з урахуванням алгоритму обрахунку показників Додатка АВ при заповненні:
► рядка 4 «Сума перевищення дивідендів, що підлягають виплаті, над значенням об’єкта оподаткування за відповідний(і) податковий(і) звітний(і) рік (роки), за результатами якого(их) виплачуються дивіденди, позитивне значення (сума позитивних значень)» враховується загальна сума дивідендів (рядок 1 Додатка АВ), виплачена у звітному (податковому) періоді як юридичним так і фізичним особам, незалежно від того справляється з таких дивідендів авансовий внесок з податку на прибуток чи ні;
► рядка 5 «Сума дивідендів, з якої має бути сплачено авансовий внесок у звітному (податковому) періоді» враховується сума дивідендів, виплачена на користь юридичних осіб, з якої справляється авансовий внесок з податку на прибуток без урахування суми дивідендів, виплачених на користь фізичних осіб. При цьому значення рядка 5 повинно бути не більше значення рядка 4 Додатка АВ.


Чи виникає об’єкт оподаткування ПДВ при передачі головним підприємством відокремленому підрозділу (філії) товарів/послуг або основних засобів?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) нагадує, що відповідно до п. 3 ст. 95 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення.
Оскільки відокремлений підрозділ (філія) не є юридичною особою, а також відповідно до пп. 14.1.139 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) не є суб’єктом господарювання, то у контролюючих органів відповідно до ст.180 ПКУ відсутні підстави для реєстрації філії в якості платника ПДВ.
Згідно з підпунктами «а» та «б» п.185.1 ст.185 об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст.186 ПКУ.
Підпунктом 14.1.185 п.14.1 ст.14 ПКУ передбачено, що постачання послуг – будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.
Постачання товарів – будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду . (п.п.14.1.191 п.14.1 ст.14 ПКУ).
Отже, враховуючи те, що в рамках юридичної особи право власності не змінюється, то операція з передачі для виробничого використання товарів/послуг, основних фондів в межах балансу платника податку (головного підприємства), а саме: від однієї філії до іншої, чи від головної організації до однієї з філій, чи навпаки від однієї із філій до головної організації, не підлягає оподаткуванню ПДВ за умови, що головна організація є зареєстрованим платником податку на додану вартість і здійснює облік своєї господарської діяльності і господарської діяльності філії як одного платника ПДВ.


Визначення балансової вартості необоротного активу у разі переведення його з невиробничого до виробничого

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) звертає увагу, що порядок розрахунку амортизації основних засобів або нематеріальних активів для визначення об’єкта оподаткування наведено у п. 138.3 ст. 138 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Розрахунок амортизації основних засобів та нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням обмежень, встановлених п.п. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 та підпунктами 138.3.2 – 138.3.4 п. 138.3 ст. 138 ПКУ. При такому розрахунку застосовуються методи нарахування амортизації, передбачені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку (п.п. 138.3.1 п. 138.3 ст. 138 ПКУ).
Для розрахунку амортизації відповідно до положень п. 138.3 ст. 138 ПКУ визначається вартість основних засобів та нематеріальних активів без урахування їх переоцінки (уцінки, дооцінки), проведеної відповідно до положень бухгалтерського обліку.
Амортизація не нараховується за період невикористання (експлуатації) основних засобів у господарській діяльності у зв’язку з їх консервацією.
Згідно з п.п. 138.3.2 п. 138.3 ст. 138 ПКУ не підлягають амортизації та проводяться за рахунок відповідних джерел:
► вартість гудвілу;
► витрати на придбання/самостійне виготовлення невиробничих основних засобів, невиробничих нематеріальних активів;
► витрати на ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих основних засобів, невиробничих нематеріальних активів.
Терміни «невиробничі основні засоби», «невиробничі нематеріальні активи» означають відповідно основні засоби, нематеріальні активи, не призначені для використання в господарській діяльності платника податку.
Відображення основних засобів та нематеріальних активів у бухгалтерському обліку здійснюється відповідно до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 № 92 зі змінами та доповненнями (далі – НП(С)БО 7), Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.10.1999 № 242 зі змінами та доповненнями (далі – НП(С)БО 8), Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 16 (МСБО 16) «Основні засоби» та Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 38 (МСБО 38) «Нематеріальні активи».
Згідно з п. 7 НП(С)БО 7 та п. 10 НП(С)БО 8 придбані (створені) основні засоби та нематеріальні активи зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю.
Відповідно до п. 15 МСБО 16 та п. 24 МСБО 38 об’єкт основних засобів, який відповідає критеріям визнання активу, та нематеріальний актив слід оцінювати за собівартістю.
Отже, у разі переведення невиробничого основного засобу (нематеріального активу) до виробничого з метою нарахування амортизації згідно з п. 138.3 ст. 138 ПКУ балансова вартість такого основного засобу (нематеріального активу) визначається на дату такого переведення за правилами бухгалтерського обліку.


Оподаткування доходу, отриманого фізособою від продажу товару, відмінного від рухомого та нерухомого майна іншій фізособі

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) доводить до відома, що продаж (реалізація) товарів – це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.
Норми встановлені 14.1.202 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Пунктом 164.1 ст. 164 ПКУ визначено, що базою оподаткування платника податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених розділу IV ПКУ.
Загальний оподатковуваний дохід – це будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника ПДФО протягом звітного податкового періоду.
До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника ПДФОу включаються суми винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) платнику податку відповідно до умов цивільно-правового договору та інші доходи, крім зазначених у ст. 165 ПКУ (п.п. 164.2.2 п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).
Ставка ПДФО становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 – 167.5 ст. 167 ПКУ) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами (п. 167.1 ст. 167 ПКУ).
Платники ПДФО зобов’язані вести облік доходів і витрат в обсягах, необхідних для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, у разі якщо такий платник податку зобов’язаний відповідно до розд. IV ПКУ подавати декларацію або має право на таке подання з метою повернення надміру сплачених податків, у тому числі при застосуванні права на податкову знижку (п.п. «а» п. 176.1 ст. 176 ПКУ).
Враховуючи вищевикладене, якщо фізична особо, яка здійснює продаж (реалізацію) товару, відмінного від рухомого та нерухомого майна, іншій фізичній особі, то дохід, отриманий від такої діяльності, включається до складу загального оподатковуваного доходу платника ПДФО та підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відсотків).


Виправлення помилки в декларації екоподатку у разі неподання додатка 1 в частині зобов’язань за викиди двоокису вуглецю в атмосферне повітря

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) Наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію» зі змінами і доповненнями затверджено наступну Класифікацію доходів бюджету по екологічному податку, зокрема:
19010100 «Екологічний податок, який справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення (за винятком викидів в атмосферне повітря двоокису вуглецю)»;
19011000 «Екологічний податок, який справляється за викиди в атмосферне повітря двоокису вуглецю стаціонарними джерелами забруднення».
Форма Податкової декларації екологічного податку (далі – Декларація) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 715 із змінами та доповненнями. Невід’ємною частиною Декларації є додатки (розрахунки). Зокрема, розрахунок за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення здійснюється у додатку 1 до Декларації (далі – Додаток).
При цьому заповнюється два Додатки, в одному Додатку зазначається фактичний обсяг викидів двоокису вуглецю, а у другому Додатку – обсяги викидів інших забруднюючих речовин.
В Декларації та двох Додатках заповнюються всі рядки усіх розділів з урахуванням приміток. У разі подання Декларації та двох Додатків на паперових носіях за відсутності значень рядки прокреслюються, а у разі подання Декларації засобами електронного зв’язку – не заповнюються. Вартісні показники Декларації та Додатків зазначаються у гривнях з копійками.
У колонці 2 Додатка платником зазначається код забруднюючої речовини відповідно до додатка 7 до Декларації.
Якщо платником задекларовано податкові зобов’язання з екологічного податку за всі види викидів забруднюючих речовин стаціонарними джерелами у атмосферне повітря (у тому числі двоокису вуглецю) в одному Додатку, то згідно з алгоритмом автоматизованої обробки електронних форм звітності з екологічного податку податкові зобов’язання з екологічного податку відображаються в інтегрованій картці платника за кодом бюджетної класифікації 19011000.
Для виправлення помилково зазначених обсягів викидів двоокису вуглецю разом з обсягами викидів інших забруднюючих речовин в одному Додатку після настання граничного терміну подання звітності платником екологічного податку подається уточнююча Декларація за відповідний звітний (податковий) період разом із двома уточнюючими Додатками у яких:
► за кодом 243.4.001 – двоокис вуглецю (рядок 4.1 колонки 2 Додатка) зменшує нараховану суму податкових зобов’язань з екологічного податку;
► за кодами інших забруднюючих речовин (рядок 4.n колонки 2 Додатка, де n – порядковий номер рядка) декларує податкові зобов’язання з екологічного податку та відповідно до п.п. «а» п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) обчислює розмір штрафної санкції, а також пеню (у разі необхідності) згідно з ст. 129 ПКУ.
Зокрема, у одному уточнюючому Додатку в частині викидів двоокису вуглецю в атмосферне повітря зазначається:
► у колонці 2 – код двоокису вуглецю 243.4.001;
► у рядку 4 – сума екологічного податку за викиди в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення двоокису вуглецю, що підлягає нарахуванню за звітний (податковий) період;
► у рядку 5 – сума податкового зобов’язання зазначена у рядку 4 додатка 1, що уточнюється;
► у рядку 5.2 – сума податкового зобов’язання, що зменшується.
У другому уточнюючому Додатку в частині викидів інших забруднюючих речовин в атмосферне повітря, зокрема, зазначається:
► у рядку 4 – сума екологічного податку за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення (за винятком викидів в атмосферне повітря двоокису вуглецю);
► у рядку 5 – сума податкового зобов’язання, що уточнюється, яке дорівнює «0»;
► у рядку 5.1 – сума податкового зобов’язання, що збільшується;
► у рядку 6 – розмір штрафної санкції – 0,03;
► у рядку 7 – обчислена сума штрафної санкції;
► у рядку 8 – сума пені (у разі необхідності).
В уточнюючій Декларації заповнюються наступні показники:
► у рядку 4.1 – податкове зобов’язання, визначене як сума рядків 4 Додатків;
► у рядку 4.1.1 – сума різниці між рядками 5.1 та 5.2 Додатків;
► у рядку 4.1.2 – сума штрафу, обчислена як сума рядків 7 Додатків;
► у рядку 4.1.3 – сума пені, обчислена, як сума рядків 8 Додатків;
► у рядку 5 – кількість поданих Додатків з уточнюючою Декларацією.


Щодо особливостей надання статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2022 рік

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) інформує, що з 01.01.2022 платниками єдиного податку четвертої групи не можуть бути суб’єкти господарювання, діяльність яких згідно з КВЕД-2010 відноситься до класів 01.47 (розведення свійської птиці), 01.49 (в частині розведення та вирощування перепелів і страусів) та 10.12 (виробництво м’яса свійської птиці).
У разі відсутності можливості у суб’єктів господарювання внести зміни до реєстраційних даних щодо виключення з переліку видів господарської діяльності згідно з КВЕД-2010, що відноситься до класів 01.47 (розведення свійської птиці), 01.49 (в частині розведення та вирощування перепелів і страусів) та 10.12 (виробництво м’яса свійської птиці), за умови надання такими суб’єктами господарювання листа до контролюючого органу про нездійснення діяльності по зазначених КВЕД та дотримання ними інших вимог, визначених главою 1 розділу XIV Податкового кодексу України, таким платникам за результатами камеральних перевірок поданої податкової звітності платників єдиного податку четвертої групи на 2022 рік може бути підтверджено статус платника єдиного податку четвертої групи на 2022 рік.



За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області