Символіка Петриковського району

Вперше самостійною адміністративною одиницею Петриківський район став у 1923 році, а у 1963 році він був ліквідований та розділений між Царичанським та Дніпропетровським районами. За народною ініціативою 13 грудня 1991 року район відновлено.

Герб

Затверджений 7 серпня 2013р. рiшенням №166-17/V сесії районної ради. Щит скошений зліва, на верхньому лазуровому полі перехрещені золотий пернач та срібна шабля вістрям униз, на нижньому зеленому полі золотий птах-Фенікс.

Перехрещені пернач та шабля відображають історичне минуле Петриківського краю, що уособлюється постаттю останнього кошового отамана Запорізької Січі Петра Калнишевського, який, за історичними свідоцтвами, перевів сюди управління Протовчанської паланки Війська Запорізького, заснував церкву і надав вихідний поштовх розвитку селища Петриківки. Фантастичний птах-Фенікс у поданому на гербі іконографічному вирішенні є характерним фрагментом петриківського розпису, унікального прояву українського народного мистецтва, відомого далеко за межами України. Фенікс є також символом неодноразового відродження Петриківського району. Зелений колір уособлює мальовничі ліси та діброви Приорілля, синій - води Дніпра та Орілі, золото - хліборобські лани Петриківщини, її багатство та славу.
Автор - А.І.Омельченко.

Прапор

Затверджений 7 серпня 2013р. рiшенням №166-17/V сесії районної ради. Прямокутне полотнище зі співвідношенням сторін 2:3 складається з трьох вертикальних смуг - зеленої, жовтої та синьої (співвідношення їхніх ширин дорівнює 10:1:30), у верхньому куті від древка - герб Петриківського району, оточений рослинним вінком та увінчаний Малим Державним гербом України.
Автор - А.І.Омельченко.