У Дніпропетровську власники батутів через конкуренцію ріжуть та підпалюють надувні атракціони

Кореспондент «Зорі» поцікавилася, наскільки безпечна така розвага, і з чим пов’язаний батутний бум у нашому місті.

Батутна конкуренція

На дитячому майданчику на житломасиві Тополя-2 (напроти кінотеатру «Січ») знаходжу одразу дві яскраві надувні гірки-батути. Атракціони майже нічим не відрізняються. Працюють з квітня по жовтень у сонячні дні з 9 ранку до 9 вечора. Обидві гірки прикрашають казкові персонажі — на одній Червона Шапочка, на другій — Сірий Вовк. Пострибати з «Шапочкою» — 12 грн. за 10 хвилин (20 грн. — 20 хв.), з диким звіром — уже по 15 гривень десятихвилинка. Другий атракціон стоїть порожній. Оператор батута ситуацію не коментує. Говорить, питання до власників. Сергій, відповідальний за «Червону Шапочку», із задоволенням вступає в розмову:

— Серед батутників, справді, є конкуренція, — говорить він. — Намагаючись заробити більше, суперники чинять дрібні капості: можуть продірявити дорогий батут, підпалити його. У мене був випадок, коли в сутінках, о пів на дев’яту вечора, спустили батут, на якому була дитина. На щастя, маля не постраждало.

Зловмисника власники «Червоної Шапочки» не виявили й у міліцію звертатися не стали. Не вбачають сенсу. Кажуть, у місті траплялися навіть перестрілки через батути. Причина такої твердої конкуренції неясна — у будні батути, в основному, стоять порожні. Та й у вихідні черги до них не вибудовуються.

— Приводять до нас і найменших (від півтора рочку), і школярів. Серед тижня дітей менше, — розповідає оператор батута. — З 11 до 17 у будні тут взагалі нема чого робити, батути часом спускаємо.

Батьки пояснюють це тим, що навпроти дитячого майданчика в ігровому комплексі можна цілий день провести на батутах та інших атракціонах за 25 гривень. Економія — у десятки разів.

Хто видає дозволи

Гірки й батути не належать до атракціонів підвищеної небезпеки. Значить, дозвілу Держтехнагляду й Держпромнагляду не потрібно.Даний вид підприємництва не ліцензується. А значить, треба мати посвідчення приватного підприємця, атракціон і дозвіл на його розміщення. Звертатися за ним потрібно в районну адміністрацію (якщо це дитячий майданчик у житловому районі) чи до керівництва парку (якщо встановлюєте гірку-батут там).

— Щороку до нас звертаються одні й ті ж підприємці-батутники, — говорить Ольга Мироненко, фахівець економічного відділу Бабушкінської райради. — Їхні звернення ми перенаправляємо до міської ради. Дозволи на встановлення батутів та інших атракціонів видають там. Кількість звернень по нашому району цього року не більша, ніж завжди. Адже гірки й батути — великі об’єкти, зручні, й прибуткові місця для них давно зайняті.

У міськраді нам розповіли, що для встановлення батута чи гірки підприємцеві треба одержати дозвіл у департаменті споживчого ринку і сфери послуг. Дозвіл на тимчасове використання (оренду) землі видають в управлінні по контролю за благоустроєм міста.

Вартість великого дитячого батута-гірки стартує від 60 тисяч гривень і може сягнути й 150 тисяч гривень (залежить від багатоярусності й складності атракціону). Такий же атракціон, але не новий, обійдеться в середньому удвічі дешевше від початкової ціни. Платити власникові доведеться за електрику (чи генератор), оренду землі, дозвільну документацію, також потрібна зарплата касирові-оператору батута. Мінімальний стартовий капітал — 50—60 тисяч гривень. У середньому на батуті можна заробити 400 гривень за день (з розрахунку, що 20 дітей цього дня пострибають по 20 хвилин), а при вдалому розташуванні й 500—600 гривень за день. Значить, місячний дохід батутника в ідеальних умовах — 12—18 тисяч. Відніміть від цієї суми щомісячні витрати на оренду, зарплату, податки, електрику. Разом у середньому батут окупається за 4—6 місяців, тобто за один теплий сезон. Це досить швидко, з чим і пов’язана популярність цього виду послуг у підприємців.

Питання безпеки

— Батьки приводили до мене діток з переломами передпліччя, травмами хребта після стрибків на батутах, — говорить Максим Слива, ортопед-травматолог. — Але найчастіше після батутів дістають забиття кінцівок. Думаю, що будь-який атракціон травмонебезпечний, якщо не дотримувати техніки безпеки.

Не можна пускати на атракціон маленьких дітей без супроводу батьків. Також на батуті в ідеалі має стрибати тільки одна дитина за раз. Адже більшість травм дітки завдають одне одному, випадково зачепивши рукою чи ногою. Перш ніж посадити дитину на батут, переконайтеся, що він установлений законно і сертифікований.

Документи, які повинен мати власник батута-гірки

1. Копія дозволу на встановлення атракціону.

2. Копія дозволу на ведення підприємницької діяльності.

3. Копія сертифіката якості на атракціон.

Як ви ставитеся до дитячих надувних гірок і батутів?

Лілія (доньці 4 роки):

— Думаю, що такі розваги корисні для фізичного розвитку дитини. Моя дочка часто проситься на батут, і я намагаюся їй не відмовляти. Хоча, звичайно, уважно слідкую за нею на атракціоні.

Людмила (доньці 9 років):

— Моя дитина більше любить батути-тарзанки, де прив’язують мотузками. У житті вона трохи інертна, так що я заохочую розваги, пов’язані з рухом. Правда, хотілося б, щоб ці атракціони були дешевші.

Віктор (синові 1,2 року):

— Моїй дитині поки рано на надувну гірку, але коли підросте — обов’язково спробуємо. Як на мене, цілком веселий і безпечний вид відпочинку.

Анастасія (доньці 2,4 року):

— На батут ходжу разом з дочкою, тому що вона ще маленька. Їй дуже сподобалося. Та і я з’їхала із задоволенням. Жодної небезпеки не відчула. Ціна цілком прийнятна.

Ірина (доньці 4 роки):

— Негативно ставлюся. Моя дочка на такій гірці одного разу впала з висоти і сильно вдарилася спиною. З тих пір я її на такі батути не відпускаю, тільки на ті, де прив’язують. А підросте — подивимося. До того ж щодня собі це задоволення дозволити не можемо.