Європейські студії: новий стандарт викладача

Проект присвячений розвитку та впровадженню освітніх програм з мультилінгвальної підготовки вчителів в університетах Грузії та України. Під час семінару «Сучасні педагогічні методики», зокрема, обговорювалися питання забезпечення розробок навчальних планів для багатомовних програм педагогічної освіти. До ДНУ завітали освітяни з різних вищих навчальних закладів Грузії, Латвії, Литви та України. А саме делегації з Тбіліського державного університету імені Іване Джавахішвілі, Ахалцихського державного освітнього університету, Державного університету Іллі, Тбілісі; Латвійського університету, Рига; Вільнюського університету; Кримського гуманітарного університету, Ялта; Львівського національного університету імені Івана Франка, Львів. Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара представляли співробітники кафедри англійської філології факультету української й іноземної філології та мистецтвознавства.

За словами ректора ДНУ професора М.В. Полякова, Темпус IV DIMTEGU є 16-м проектом, який виграли науковці університету за останні роки: «Результатом кожного з них є впровадження сучасних методів навчання і наукових досліджень, відкриття нових спеціальностей, напрямів підготовки, факультетів, облаштування новим технічним оснащенням, а головне – нові знання європейського рівня. Учасники проектів діляться безцінним досвідом і приносять користь спільній справі - підвищенню якості освіти нашої молоді. Сподіваємося, що результатом спільної роботи в рамках семінару «Сучасні педагогічні методики» стануть нові програми для навчання в магістратурі. Адже півторарічне навчання магістрів – дуже цінний досвід наших колег. Ми б хотіли з початку наступного навчального року більш ретельно зайнятися сучасною системою дистанційного навчання, яка буде цікавою і корисною для наших студентів».

Координатори Темпус IV DIMTEGU покладають великі надії на проект і, як небайдужі до становлення молоді педагоги, зацікавлені в його успішній реалізації. Так, Лігіта Грігюлє з Латвійського університету, фахівець з білінгвальної освіти відзначила: «Хочеться, щоб наші діти були освіченими, духовними, творчими. Багатомовна освіта передбачає навчання учителів не лише лінгвістів, а й усіх інших предметів – хімії, фізики, математики та інших – щоб усі вони знали, як працювати в багато культурному і багатомовному середовищі. Світ справді все більше стає багатомовним. І нам хочеться, щоб освіта давала широкі можливості навчатися різними мовами».

На думку координатора Вілії Таргамадзе, професора кафедри едукології факультету філософії Вільнюського університету, підходити до цього проекту потрібно не лише з прагматичного боку, тобто скільки розроблено модулів, скільки людей пройшло навчання, скільки працює в білінгвістичному середовищі. «Думаю, що потрібно дивитися глибше – проект безпосередньо пов'язаний з культурою, а культура пов’язана з загальнолюдським цінностями, - зауважила Вілія Таргамадзе. – Не так просто навчитися поважати не лише особистість, а й культурний ідентитет (самоствердження особистості через відношення до різних суспільних груп) в плюралістичному багатомовному суспільстві. Сподіваюся, що ми спільними зусиллями знайдемо правильний шлях у нашому споживацькому суспільстві і підвищимо власну педагогічну культуру, тобто отримаємо унікальний продукт в результаті реалізації проекту».

Мціа Церетелі – професор факультету соціальних та політичних наук Тбіліського державного університету: «Ми живемо у глобалізованому світі. І Україна, і Грузія - мультиетнічні країни, де живуть і співпрацюють різні культури. Відомо, що одним з показників розвитку країни є сенситивність (емоційна чутливість) і толерантність. Тому вважаю, що багатомовна освіта виховує в людині основні цінності: зі знанням мови приходять знання культурних норм і повага».

Під час семінару працювали сім сесій: «Сучасні методики та стратегії навчання» (Рома Кряусюн’єне, Вільнюський університет); «Методики навчання, що орієнтовані на студента», «Використання технологій в навчальному процесі, розробка курсу в системі moodle. Теорії та практики з навчання та розвитку» (Рома Кряусюн’єне, Вільнюський університет); «Підходи до класифікації моделей навчання», «Методики оволодіння термінологією предмета», «Структуровані інтерв’ю та дискусії», «Емпіричне навчання. Огляд моделей навчання» (Індра Одіна, Лігіта Грігюлє, Латвійський університет, Рига); «Електронне навчання в ТДУ» (Шота Барбакадзе, Тбіліський державний університет, Грузія); «Навчальні методики, що базуються на вирішенні проблем» (Вілія Таргамадзе, Вільнюський університет).

Невимушене і зацікавлене спілкування науковців та практиків із різних університетів Латвії, Литви, Грузії та України сприяло успіху семінару. Завідувач кафедри англійської філології ДНУ Алла Ігорівна Анісімова підвела підсумки роботи з іноземними колегами: «Ми чекали такого моменту, щоб поділитися досвідом, адже кафедра англійської філології відзначила у 2012 році 50-річчя, а отже пройшла значний шлях становлення і розвитку. Наші колеги з Євросоюзу також показали нові методи і стратегії навчання іноземним мовам. Як результат, ми очікуємо підвищення власної кваліфікації, чекаємо напрацювань цього і наступних семінарів, оснащення сучасною технікою. Планується випуск електронного журналу «Мультилінгвальне навчання», до редколегії якого входять учені з усього світу. Очікуємо підвищення якості нашої освіти, бажаємо розвитку мережевої взаємодії ВНЗ, дружби між університетами».