Згоден
Продовжуючи перегляд сайту, ви погоджуєтеся з тим, що ознайомилися з оновленою політикою конфіденційності та погоджуєтеся на використання файлів cookie.
Днепр » Новости города и региона
чт, 19 декабря 2024
01:02

НОВОСТИ ГОРОДА И РЕГИОНА

Він був здатен узяти теорію і… приробити до неї колеса

Він був здатен узяти теорію і… приробити до неї колеса
Про нашого земляка-полковника, який підкорив Париж не зброєю, а винайденим ним універсальним культиватором. Але, як водиться, на батьківщині про нього швидко забули.

Кнуров (підходить до Лариси). Ларисо Дмитрівно, вислухайте мене і не ображайтеся! У мене і на думці немає вас образити ... Чи не бажаєте їхати зі мною в Париж на виставку?
Лариса заперечливо хитає головою...
(О. Островський. «Безприданниця»)

... На міжнародну виставку 1867 року до Парижа поїхала не Лариса з п’єси Островського, а наш земляк полковник Генерального штабу у відставці і поміщик Катеринославського повіту Василь Григорович Христофоров.

У столиці світу з квітня по листопад 1867-го на Марсовому полі проходила грандіозна всесвітня виставка. Її відвідали близько 9000000 осіб, у тому числі російський самодержець Олександр II. На виставці було представлено безліч технічних новинок: телеграфний апарат Х’юга, електричні фари, підводний кабель, а також були продемонстровані гідравлічний ліфт, шарикопідшипники, механічний гачок і найпередовіші на той час землеробські знаряддя. У їх числі опинилася і робота лівші з-під Нікополя.

Вищої нагороди удостоїли винахід поміщика Василя Христофорова. Свій пристрій сам автор назвав по-російськи «почвообработником» (грунтообробником), а французькою мовою — «універсальним культиватором». Як не дивно, з роками прижилося французьке визначення. Цим винаходом Христофоров на 60 років випереджав свій час. Паризьке Товариство промисловості і мистецтв присудило йому найвищу нагороду — звання почесного члена і золоту медаль. Крім того, з метою пропаганди винаходу в Парижі російською та французькою мовами видали атлас креслень під назвами: «Универсальный почвообработник Христофорова» і «Сultivateur universal». Патріотичний Христофоров відмовився піднести атлас юному спадкоємцеві французького трону Наполеону IV. Мабуть, у полковника були свіжі спогади про поразку Росії в Кримській війні, де батько принца Наполеон III відчував себе переможцем.

... Про таких жартували: він здатний взяти теорію і приробити до неї колеса. Все життя катеринославського Кулібіна переповнювали творчі ідеї. Він через газети пропагував свої винаходи, йому хотілося бачити свою країну не відсталою, а передовою. Він прагнув не до власного процвітання, а до процвітання батьківщини. Тому зовсім не намагався нажитися на своїх розробках, ціни на його винаходи встановлювали інші. Але платою, як нерідко бувало в цій країні, стало забуття.

Результати цього перед нами — втрачена його могила, невідомі роки його життя, відсутність будь-якого зображення... Ось і виходить: треба бути винахідливим не менше за самого Христофорова, щоб спробувати реконструювати його життя.

Півтора століття тому кожен освічений поміщик, який піклувався про культуру землеробства, передплачував столичну землеробську газету і стежив за новинками аграрної техніки, мусив знати ім’я Василя Христофорова. Ще б пак! Він був винахідник цілої купи пристроїв, які полегшили селянську працю, могли підняти продуктивність. В умовах, коли Росія попрощалася з кріпацтвом, для багатьох поміщиків гостро постало питання: або навчишся господарювати на землі по-новому, або опинишся на межі розорення. Можливо, цей острах рухав і самим Христофоровим.

Ще 1859 року в одній зі столичних газет з’явилася його стаття «Механічні граблі і упряжі волів і коней. Пристрій. Верстат і зуби ». Автор повідомив читачам аграрної газети про граблі власної конструкції з їх детальним описом. «Важливість грабель і їхні недоліки, писав він, змусили мене зайнятися конструюванням грабель, які підходять для наших степів і значних за площею сінокосів. Подаю граблі моєї конструкції на суд читачів, після роботи в моєму маєтку Лошкарівка Катеринославського повіту, де вісьмома граблями зібрано сіно на площі 1800 десятин».

Ще пізніше став відомий плуг Христофорова, складений з чавуну і заліза, правда, недешевий. Він відрізнявся тим, що хід його по борозні зроблений був на котку, чим дуже полегшувалося управління. Він виготовлявся на замовлення на Потьомкінському заводі в Кременчуці.

У маєтку поміщика Христофорова були введені для збирання сіна найрізноманітніші поліпшені знаряддя: граблі, що складаються з саженної решітки, що вертиться, загородка для волочіння сіна до місця складання і підйомний верстат, що піднімає сіно на скирти цілими великими копами, на висоту в кілька сажень.

Ім’я Василя Христофорова потрапило до числа гласних найпершого складу Катеринославського губернського земського зібрання. Так початок земства в нашій губернії (1866) збігся з його винаходом. Що теж здається символічним. Обидва проекти мали допомогти Росії в пору реформ. Протягом шести років (перше і друге триріччя в 1866—1871) Христофоров обирався гласним Катеринославського губернського земства. І був серед ініціативних діячів.

І все ж особливий успіх мав його культиватор. До 1905 року це слово вже було в ходу. Словник так тлумачив його: «Культиватори (лат.) — удосконалені знаряддя для розпушування та очищення від бур’янів верхнього шару грунту».

Gorod.dp.ua на Facebook.
ФОТО:


  

Gorod.dp.ua не несет ответственности за содержание опубликованных на сайте пользовательских рецензий, так как они выражают мнение пользователей и не являются редакционным материалом.

Gorod`ской дозор | Обсудите тему на форумах | Разместить объявление

Другие новости раздела:

ОБРАТИТЕ ВНИМАНИЕ!
Популярні*:
 за коментарями | за переглядами

* - за 7 днів | за 30 днів | Докладніше
Цифра:
110
лет отелю «Астория»

Источник
copyright © gorod.dp.ua
Все права защищены. Использование материалов сайта возможно только с разрешения владельца.

О проекте :: Реклама на сайте