Як перетворити хобі в бізнес

Тетяна Рикова-Кубрак і в’яже, і вишиває, і торти пече

— Пов’язувати своє життя з тортами не планувала, — розповідає Тетяна. — Вивчилась на в’язальницю, і вісімнадцятирічною пішла працювати в ательє. В’язання було мені до снаги, і вже через три місяці мене вирішили підвищити. Але старші колеги збунтувалися проти молодої «вискочки». З ательє довелося піти, після чого я 20 років працювала провідницею, як мама.

А захоплення тортами почалося випадково. Три роки тому Тетяниному сину виповнилося 10 років, і вона пообіцяла влаштувати оригінальне свято. Але тоді мала проблеми і зі здоров’ям, і з роботою, тому з грошима було сутужно.

— Побачила в Інтернеті рецепт мастичного торта, і вирішила спробувати зробити такий же в дарунок синові. З печива, цукру й мастики створила їстівного Спанч-Боба (герой мультфільму. — Авт.), — розповідає Таня.

Торт сподобався не тільки синові, а й усім його друзям. Відтоді до жінки стали звертатися батьки з проханням і для їхнього чада створити оригінальний і смачний торт. Довелося розвивати свої кондитерські навич­ки і присвячувати цьому мистецтву більшу частину часу.

— Усе в моєму житті починається з бажання чомусь навчитися. Якщо бачу, що хтось може красиво вишивати чи створювати торти, то відразу постає думка: «а чому не я?», — розповідає майстриня. І додає: — Я можу виконати будь-яку роботу, коли мало замовляють тортів: розписую келихи, сама роблю ремонт, раніше в’язала на замовлення.

Натхнення жінка черпає у все­світній мережі — правда, запозичує тільки деталі для тортів, до яких уже сама додає чимало свого, з чого виходить солодкий шедевр. Витратити на нього може від 5—6 годин і до тижня. Недавно Тетяна майже не спала три дні: чаклувала над весільним тортом, зате результат був захоплюючий.

— Я на ньому практично нічого не заробила, — розповідає, — зате набула неоціненного досвіду і одержала гарну рекламу... У середньому прибуток з торта — 20 відсотків.

Найперші експерти майстрині — мама і син, він завжди вгадує, який торт справить фурор серед клієнтів, бо Тетяні Риковій-Кубрак під силу відтворити з мастики і футбольне поле, і шахівницю, і жіночі аксесуари, і автомобілі, і тваринку чи мультяшного героя.

Світлану Назарову благословив святий отець

Світлана бухгалтер, але щодня, увечері приходячи додому, занурюється в інший світ — світ вишивки. Три роки тому жителька Павлограда захотіла вишити ікону. Але ж останній раз тримала п’яльці в руках ще у школі. Перед початком роботи пішла до священика попросити благословення і запитати, чи має право займатися цією справою. Святий отець відповів, що коли є бажання вишивати ікону, значить, Господь підтримує і благословляє на це починання.

Свою першу ікону «Розчулення» Світлана любить найбільше, хоча з того часу вишила ще кілька. Кожну роботу освячує в церкві. Говорить, це хобі не можна назвати бізнесом. Ікони вона вишиває для себе, для рідних і друзів. А для продажу — картини іншого типу — вишиті хрестиком чи бісером пейзажі, зображення тварин.

Рукодільниця вважає труд вишивальниці невдячним, адже псується зір, матеріали недешеві, тож собівартість кожної картини висока, а значить, не кожний готовий її придбати. Але Світлана щиро радіє, коли зустрічає «свого» покупця — людину, котра відчула ті емоції, які вона вклала у свою роботу. Але у вишиванні майстриня цінує те, що воно передусім дає можливість піти від суєти, заспокоїти нерви й очистити душу.

Павло Єникєєв став розводити квіти за компанію з дружиною

Сьогодні родина Єникєєвих — світові лідери серед селекціонерів стрептокарпусів. На виставках до них вишикуються черги. Щоб купити квіти, виведені Павлом і Оленою, люди приїздять не тільки з інших міст, а і з інших країн. А ще п’ять років тому родина і не задумувалася про розведення квітів.

— Ким я тільки не працював, — говорить селекціонер, — будував тунелі й мости, потім створював хімічні засоби захисту рослин. Кілька років тому дружина пройнялася ідеєю розводити орхідеї. Оскільки в нашій родині завжди любили рослини, ми вклали в цю справу всі свої заощадження. Довелося здобути фахову освіту, пройти практику, закупити устаткування. Але цей бізнес виявився нерентабельним для України.… Тому ми перейшли на фіалки, а потім і на стрептокарпуси.

Павло квітам віддає весь вільний час, а вони у відповідь приносять не тільки задоволення від споглядання на них, а й гроші. На запитання про прибуток селекціонер відповідає просто: на життя вистачає.

Коваль залізних троянд і власної долі

Захоплення художнім куванням по металу для жителя Васильківки Олександра Прищенка поступово перетворилося в підприємництво.

...Після розпаду колгоспів у райцентрі стало сутужно з роботою, тож з напарником зайнялися прийомом металобрухту. Якось Олександр побачив, як його колега з уламків металу за допомогою ковальських інструментів виготовляє справжні твори мистецтва — свічники, орнаменти на ворота. І захотілося спробувати самому. Взяв у руки молот і щипці — і вийшло!

Виковував квіти й рослинний орнамент, створював свічники й вази, вазони... Поступово хобі переросло в серйозну справу — у виробництво ковальських виробів. Так на Васильківщині стало відроджуватися ремесло предків. А у вільний час для коханої дружини і донечки кує троянди.

Художні твори Олександра завжди на чільному місці в районній експозиції на фестивалях ремесел «Петриківський дивоцвіт», на районних виставках народної творчості.

Коли гра варта свічок

Як зрозуміти, що ваше хобі переросло у щось більше і як зважитися поміняти сферу діяльності? Про це ми запитали у психологів.

— Справді, історії успіху багатьох бізнесменів містять у собі ідею хобі як плацдарму, стартового майданчика для започаткування своєї справи. І найчастіше прокидається бажання розкрити секрет — як же це в них вийшло, — говорить психолог Олександр Пушков.

На думку фахівця, хобі як основа бізнесу, справді, дуже підтримує, додає сил і творчої енергії. Але, крім бажання «зробити» гроші, треба володіти рядом інших якостей (рішучістю, заповзятливістю, комунікабельністю), які допоможуть заробляти.

— Якщо ви не можете остаточно зважитися змінити сферу діяльності, пам’ятайте: наш внутрішній світ полярний — одна наша частина хоче змінитися, а друга хоче залишити все так, як є, — підкреслює психолог. — При ухваленні рішення пропишіть на аркуші паперу всі «плюси» і «мінуси», оцініть тимчасові витрати, ризики, можливі проблеми і шляхи їх подолання, порадьтеся з близькими і людьми, які вже мають свій бізнес.

— Хобі перестає бути таким, якщо ви готові безплатно, практично без відпочинку займатися улюбленою справою, — вважає психолог Емма Кобилянська. — А коли інші розваги ви заміняєте пошуком нових знань у цій сфері, ростете професійно, і це починає приносити нехай невеликий спочатку, але все-таки дохід, можна сміливо задуматися про зміну сфери діяльності. Для цього, щоправда, стануть у пригоді впевненість у собі, працьовитість і трохи авантюризму. Також не варто забувати про постійну самоосвіту, семінари, тренінги росту. Будьте в курсі всіх новинок в обраному секторі, і тоді, повірте, вас помітять і захочуть користуватися вашими послугами, а також почнуть рекомендувати своїм знайомим.