Культура мови

Політики виробили свою заполітизовану мову, у хвилях якої простій людині важко віднайти істину. Нині з’явилося любителі „завернути” свої слівця: „конкретно”, „легко”, „круто”. У побуті діє палітра зеківської мови. Слово ж повинно нести свою відповідність, притаманну даному предмету, явищу чи дії. У Придніпров’ї це не стоїть так гостро, як в Україні в цілому, та все ж таки є певні негаразди і в нас. Для нас не так важливо, якою мовою йде спілкування. Більше турбує проблема, яка набула небувалих масштабів у державі – спілкування з «присмаком» мату.

У містах це явище носить загрозливий характер. Всюди лунає матірна лайка і мало хто взагалі замислюється над значенням тих слів, які при цьому звучать. Чи не це є однією із причин розповсюдження СНІДу? Нерідко жінки та підлітки являються ініціаторами розмов, вживаючи нецензурні (хоча що сьогодні цензура?) вирази, не замислюючись над значенням сказаного. Умовно незалежні республіканські ЗМІ ведуть свої програми на висловах, від яких вуха червоніють, коли перегляд телепередач відбувається разом з дітьми. І коли йдуть якісь дивні мудрування,- слід чи ні вводити у вільне тлумачення явищ, а з ними і відповідних слів – „секс”, „порно” тощо, виникає питання - Невже пращури були такими сірими, що без цього не могли народити нормальних козаків?

Кілька років тому Дніпропетровським громадсько-патріотичним об’єднанням «Примножимо славу Придніпров’я» затверджена культурно-освітня програма під назвою «Культура мови». Нею ми намагаємося впливати на зменшення грубості у стосунках між людьми, максимально очистити громаду від такого спілкування. Ми звернулися до місцевих рад ще минулого скликання щодо проведення відповідних сесій. Надіслали рекомендації до райдержадміністрацій щодо засідань колегій по даній темі. Ми пропонували владі підготувати листа трудовим колективам по впровадженню в життя означеної тематики.

Наша регулярна діяльність у цьому напрямку була спрямована на прийняття наказів на підприємствах стосовно заохочення відповідної поведінки працівників. Структурам освіти рекомендували організувати цикл наступальної роботи у навчальних закладах. Намагалися пробитися до сердець журналістів. Дещо відбувається – окремі ЗМІ інколи виходять з цим до читачів та глядачів, хоч ми рекомендували ввести тематичні цикли виступів та передач.

Через фінансову кризу ми не змогли продовжити цю наступально роботу, бо вона пов’язана з проведенням тематичних конкурсів творів серед молоді, підготовкою та розповсюдженням відповідних листівок і плакатів. Не вдалося організувати соціальну рекламу в ЗМІ, на транспорті та громадських місцях. Та й влада області без особливого ентузіазму віднеслася до нашого почину. На словах „за”, а коли справа йде до конкретики, відчувається гальмування.

Зокрема, залишилася лише в пам’яті наша порада ще колишній облдержадміністрації про проведення серії Днів щомісячного інформування в трудових колективах по означеній тематиці. Нам відповіли, що це дуже важливо і пропозицію поставили в перспективний план. Але до цього часу так нічого і не сталося, хоча пройшло вже досить багато місяців та навіть і років.

«І все ж таки вона крутиться!». У нашій обласній пресі значно зменшився потік брутальщини. Навіть на вулицях, де ще кілька років тому повсюди лунала матірна лайка, стало значно чемніше. Не будемо на себе переймати ці досягнення, але ж приємно відчувати, що до цієї справи також додали своїх зусиль патріоти громадськості області.