Головний арбітр: Сергій Лисенчук (Київ)
Асистенти: Станіслав Боклажко, Олександр Якименко (усі – Київ) "Карпати" - "Кривбас" 0:2
Голи: Федорчук 4, Варанков 30
"Карпати": Тлумак, Ткачук, Батіста (Зеньов 62), Худоб'як, Мартинюк (Габовда 62), Кожанов, Ощипко, Мілошевіч, Гурулі (Гудима 78), Тубіч, Федецький
"Кривбас": Каніболоцький, Максимов, Варанков (Кобахідзе 70), Жданов, Лисицький, Федорчук, Морозюк, Кіцута (Сердюк 34), Льопа, Даниловський, Андрієнко
Попередження: Ткачук 68 - Андрієнко 55, Даниловський 64
Ну от, дочекалися. Достатньо команді програти – тут вам і «вівці» і «ганьба» і дудкова симфонія і повернуті сідниці, спрямовані у сторону виходу. Просто не має права команда на помилку – так вважають у Львові. Тільки-но гол пропустили, глядачі з кутових секторів вимахують найдешевшими квитками і горланять про неповагу до їхньої персони з боку гравців, які ногу не підставили, на м'яч вчасно не кинулися і так далі. А найбільше дратують розмови про «договоряки». Наш народ все знає – одному за тиждень до гри вуйко з Коломиї дзвонив і понарозказував хто кому і за скільки злиє. Інший звинувачує Тлумака – мовляв, навмисне не зловив м'яча після удару Федорчука... Знаєте, гидко. І організоване свято в честь виходу команди в єврокубки затьмарилося і такими «уболівальниками» і поразкою «Карпат». А ще ця гра нагадала схожу за своїм духом гру 16-го туру в Харкові, де «Металіст» влаштував грандіозне свято на честь відкриття оновленого стадіону та дня народження Олександра Ярославського і… програв «Оболоні». Ніхто не чекав на такий результат, а Юрій Максимов привіз до Києва три очки. Співпадіння? Ні… Треба знайти чорного кота в темній кімнаті. Яка різниця, що там його нема? «Кривбасу» ж очки потрібні – на носі перша ліга, а «Карпатам» вже нічого не треба. Чимало «думаючих» людей ще до початку гри зробили свої висновки. Зрештою, переконувати багатьох людей у тому, що «поразка» не означає «здача» – марна справа. Кожен бачить те, що хоче. Хочеться тільки вірити, що той хто справді бачив гру, а не просто сидів на стадіоні чи спитав на вулиці перехожого про рахунок гри, зробить правильні висновки.
В Олега Кононова перед грою знову з'явилися кадрові проблеми. Хоча, вони і не зникали протягом останніх місяців. То з гри випаде Федецький, то Ощипко, то Батіста, то Кожанов. Голодюк знову травмований, до нього приєднався основний опорник Самсон Годвін і Михайло Кополовець, який перебрав карток. На допомогу прийшла молодь. З воротарем і захистом цього разу проблем не виникло: Тлумака обороняли Федецький, Мілошевіч, Тубіч та Ощипко. Місце Годвіна зайняв Ткачук, а на місце самого Ткачука відрядили молодого Мартинюка. Поруч грав Худоб'як. Гурулі і Кожанов розмістилися на флангах, Батіста в нападі.
Юрій Максимов особливо експериментувати зі складом теж не може. Каніболоцький на воротах, Кіцута ліворуч, Андрієнко – праворуч, у цетрі Жданов та Лисицький. Пару опорників склали Максимов та Даниловський, на краях – Морозюк та Федорчук. Льопа грав відтягнутого форварда, Варанков на вістрі.
Перший тайм був багатим на моменти, але забивати вдалося лише одній команді. Стартовий штурм «Карпати» гості відбили і огризнулися. Метрах в 30-и від воріт Федорчук отримав м'яча і шикарно поклав його у верхній кут воріт Тлумака. 0:1 – «Карпатам» до такого не звикати, вони не раз відігравалися після пропущеного голу. Та й шла лише п'ята хвилина – суперудар Федорчука можна списати на випадковість. Після цього почалося. Каніболоцький крутився як білка в колесі – то активний Гурулі (грузин відіграв куди краще, аніж в попередніх матчах) вискочить на голкіпера, але не зможе як слід перекинути м'яча, то Батіста не дотягнеться головою до м'яча, після подачі Кожанова. Особливо гаряче було, коли «Карпати» подавали кутові – захисникам не завжди вдавалося винести м'яча у поле, але й «зелено-білі» не змогли як слід пробити. «Кривбас» грав дуже обережно, намагався не фолити біля свого штрафного. Атакували гості не часто, зате ефективно. Після однієї з таких вилазок, грубо помилилися центральні оборонці. Спершу вони дозволили Даниловському прийняти м'яча у штрафному і віддати пас Варанкову. А потім не змогли завадити криворіжцю розстріляти нижній кут воріт Тлумака – 0:2. Бувало й гірше…
«Карпати» продовжили грати далі. І моменти створювали. Найбільше їх було в Худоб'яка та Гурулі. Останній смачно приклався до м'яча, але Каніболоцький вибив його з дальної дев'ятки. А Худоб'як ледь не забив головою, після подачі кутового – перекладина. На цьому перший тайм і закінчили. Логічно було б думати, що він піде на користь «Карпатам». Не пішов. «Кривбас» закрився на своїй половині і майже не атакував – попереду снували нападники, рідко коли уперед йшли хавбеки. Але коли йшли – били по воротах. Причому били дуже класно. Чого варті удари Федорчука – Тлумак як міг реагував на них. Та все ж результат для Максимова був куди цінніший за гру, що цілком справедливо. Так само не можна не погодитися з тренером і його словами про те, що шкода покидати Прем'єр-лігу з такими гравцями. Чиста правда – якби на «Кривбас» не давив результат, півзахист розкрився і грав би куди цікавіше. У складі аутсайдера зібралися дуже пристойні гравці – Даниловський, Льопа, Федорчук, Морозюк, Варанков… Ті ж «Закарпаття» та «Чорноморець» про таку підбірку хіба мріяти можуть. Питання тільки – де вони були весь цей час? І взагалі не вкладається в голові, як така команда могла докотитися до такого життя. Так у нас вже склалося історично – грати починають тоді, коли на волосині висять над прірвою…
Розпочати другий тайм на повній швидкості не вдавалося. Деякі гравці «Карпат», було помітно, атакують не зі свіжою головою. Хороший момент був в Батісти, але він з гострого кута пробив не сильно у руки Каніболоцькому. Все ж саме Батіста постійно тримав в напрузі захист гостей. А після заміни бразильця на естонця Зеньова, оборонцям стало куди комфортніше. Габаритний Батіста все ж краще боровся за м'яч. Разом з Зеньовим вийшов і Габовда – молодий нападник замінив хавбека Мартинюка і побіг на правий фланг атаки – Олег Кононов не мав наміру програвати. Габовда був активним, але м'яча від партнерів отримував рідко. Ще й «Кривбас» сів в оборону і дуже щільно грав проти кожного карпатівця. Створювати моменти з такою грою суперника «Карпатам» дуже важко. Їм подавай «Динамо», «Металіст», «Таврію» чи «Дніпро», з якими можна потягатися у відкритому футболі. Оце гра «Карпат». А от викроїти дірку у такій щільній обороні – не виходить, хоч плач. Доведено «Чорноморцем».
Сподівання на краще тренер львів'ян вклав у молодого Гудиму, який вперше вийшов на матч чемпіонату. Але і володарю золотої медалі молодіжної першості не вдалося пройти захист «Кривбасу», який з кожною хвилиною все впевненіше тримався і боровся за кожен м'яч. Могло бути для «Карпат» зовсім зле, якби проворнішим виявився козир Максимова – Кобахідзе виходив на рандеву з Тлумаком.
В останні хвилини найактивнішим був Федецький. І штрафні бив, і навішував і прострілював – усе марно. Артем після гри сказав, що справа зовсім і в не погіршеній фізичній готовності. Для нього може й так – а от інші гравці справді виглядали втомленими. Зокрема у плані імпровізації. Творча криза наприкінці сезону – звичне явище. І так видається дивним, як «Карпати» стільки матчів проводили на дуже пристойному рівні. Тому не дивно, що десь щось кудись вилізло. Таке буває і нічого надзвичайного нема. Ті, кому більше були потрібні очки, здобули їх у чесній боротьбі.
Так і закінчили. «Кривбас» заслужено повіз додому три очки і надію на краще. «Карпати», хоч і були в поганому настрої, одягнули футболки з логотипами Ліги Європи і подякували фанатам за підтримку. Салют пустили на честь господарів, але і Валерій Федорчук, який останнім покадав поле, теж заслужив на кілька червоних феєрверків.
Юрій Максимов, головний тренер «Кривбасу»
- Хоч і виграли, але особливої радості від цього не багато. Прикро, що з такою командою і такою грою можна вилетіти в першу лігу. Але що робити? Будемо грати і добре, що все можна буде вирішити в останньому турі.
- Чи ви цікавилися протягом матчу, як грає «Чорноморець»?
- От щойно і дізналися… Треба було в Одесі вигравати…
Олег Кононов, головний тренер «Карпат»
- Ми налаштовувалися на перемогу і хотіли перемогти. У підсумку програли, хоч не заслуговували по грі на такий результат. У першому таймі пропустили два голи. Особливо сподобався гол Федорчука. Пробив він класно: рідко вдаються такі голи. У нас теж були моменти, і якби ми забили бодай один гол до перерви, думаю, результат був би іншим. Ми всі добре розуміли, що після «Таврії» буде дуже важко психологічно налаштувати команду. Щоб вони поставилися до цього матчу так само серйозно, як до попередніх матчів, коли самовіддача просто зашкалювала. Але у цій грі у мене нема претензій до жодного гравця. Ми люди, а не роботи. Завжди є моменти, коли гравці не в силах функціонально відновитися. А тут ми ще й втратили Кополовця і Годвіна. Ті, хто вийшли замість них – Мартинюк, Габовда, Гудима при відповідній роботі над собою зможуть грати у вищій лізі і показувати високі результати.
- Що з Годвіном? Чи його втрата вплинула на результат?
- У нього ангіна. Ми не ризикнули його випустити. Самсон - ключовий гравець. Якщо ми програли, робимо висновок, що він нам потрібен. Якби по-іншому зіграли – сказали б, що можемо і без нього. Нам його все ж бракувало, хоча Ткачук не погано виглядав. Важко грати проти суперника, який грає від оборони. Але ми знаємо, що нам доведеться і не раз грати проти такої оборони. І нам треба навчитися давати собі з ним раду.
- Чи ви задоволені загальним виступом в сезоні?
- Так. Але ми могли б грати краще. Хоча на все свій час. Було багато перемог, які приносили нам радість, і практично не було такого, щоб ми пропустили вдома і не змогли відігратися. З іншого боку тішить глобальна перемога – ми виконали поставлене завдання і посіли 5-е місце. Минулого чемпіонату ми були 9-і. Це прогрес і успіх.
- Чи будете ви довіряти місце молоді у наступних матчах?
- Звичайно. Довіряти будемо. Без питань. Їм треба прогресувати і працювати з основою, щоб відчути дух вищої ліги, щоб зрозуміти як треба грати, щоб перемагати. Просто виходити і тішитися не вийде. Треба віддаватися заради перемоги.
- На які медалі ви будете претендувати у наступному чемпіонаті?
- Не будемо загадувати про такі речі. Було б добре так само відіграти у плані результату. Але буде по-іншому. «Карпати» зараз будуються. Треба підтягнути інфраструктуру, організацію. Думаю, наш здобуток дав поштовх до цього. А як воно буде – не знаю. Сьогодні ми теж не думали, що програємо. Тому настрій у нас погіршений. Ми давно не програвали вдома, тому неприємно. Хотіли здобути рекорд, але мені підказують, що рекорд буде, якщо виграємо в Маріуполі. Будемо старатися.
Автор: Ростислав Ящишин
Gorod`ской дозор | |
Фоторепортажи и галереи | |
Видео | |
Интервью | |
Блоги | |
Новости компаний | |
Сообщить новость! | |
Погода | |
Архив новостей |