"Антимафия" - коррупционный скандал или грязная предвыборная технология?

Гучний скандал у Дніпропетровську: городяни дізналися шокуючі подробиці корупційних схем, фігурантами яких нібито є перші особи міста. Мер, керівник депутатської більшості, половина членів міськвиконкому потрапили під приціл невідомих авторів листівки із назвою «Антимафія». Чорний піар чи корупційний скандал неймовірних масштабів?

Основні фігуранти публікації – мер Іван Куліченко, керівник депутатської більшості у міськраді Загід Краснов та керівник обласної організації Партії регіонів Олег Царьов.

Віктор Пащенко, політолог: «Здесь четко, доступно, в виде схем, таблиц указаны основные действующие лица, показаны связи между ними, показаны те механизмы, которые они используют…».

Андрій Денисенко, громадський діяч, координатор організації ГРАД: «В цій газеті, яка розкриває загальні схеми дерибану землі, комунальної власності, міського бюджету, не наведено фактів, які були суперечні реаліям і підкилимним іграм, і тим процесам дерибану, які існують в нашому місті. Я особисто готовий, напевно, був би підписатися під 90 відсотками того, що викладено в цій газеті. І переконаний, що це могла би зробити абсолютна більшість обізнаних у ситуації громадян».

Самі фігуранти справи назвали появу «Антимафії» брудною передвиборною технологією.

Іван Куліченко, міський голова Дніпропетровська: «Это подлые, трусливые люди, которые не назвали ни одного факта, ни одной фамилии, не имея ни одного свидетеля, такое делают в Днепропетровске… Я готов встретиться в зале суда, но подавать в суд не на кого… С крысами и козлами я не сужусь…».

Загід Краснов, керівник депутатської більшості в Дніпропетровській міськраді: «Не хочу заниматься этой грязью. Как можно комментировать текст, автор которого постеснялся назвать себя?» (Фрагмент інтерв’ю газеті «Дніпро вечірній»).

Олег Царьов, лідер обласної організації Партії регіонів, народний депутат України: «Люди, у которых не хватает смелости и совести подписаться под теми заявлениями, которые помещены в «Антимафии», проводят грязную избирательную кампанию». (Фрагмент інтерв’ю газеті «Дніпро вечірній»).

Однак за кілька днів член міськвиконкому Володимир Тюрін в ефірі місцевих телеканалів зробив сенсаційну заяву.

Віктор Пащенко, політолог: «Свидетельствует это и об определенном брожении в окружении самого Ивана Ивановича. То есть ситуация для нас достаточно диковинная. У нас люди из такого окружения очень редко становились критиками своих непосредственных начальников».

Іван Куліченко, міський голова Дніпропетровська: «Тюрин – сотрудник горсовета, точнее горисполкома, и был моим заместителем. Я с ним еще не говорил и не могу сказать, какими критериями он пользовался, когда делал такие выводы».

Володимир Тюрін у зверненні повторив низку тез «Антимафії». Однак відповідальності за її випуск на себе не взяв. Листівка ж стала справжнім бестселером у місті.

У Дніпропетровську за останні кілька років виділення ділянок під забудову часто-густо супроводжувалося гучними скандалами. За оцінками громадської організації ГРАД, понад півтори тисячі гектарів відведено або присвоєно незаконно. З огляду на масштаб, активісти говорять про справжню земельну мафію…

Андрій Денисенко, громадський діяч, координатор організації ГРАД: «В нашому депутатському корпусі прийнята так звана «схема на замовника», коли будь-яка структура, не залежно від того, має вона досвід будівництва, має вона досвід землекористування, чи це просто одноденка яка, створена в інтересах наближених якогось лідера депутатської більшості, подає заявку до відповідних землевпорядних організацій земельної організації, і запускається процес землевідведення».

Громадська організація ГРАД – лідер за кількістю пікетів проти незаконного відведення землі та незаконної забудови. Її координатор стверджує: місцевий бюджет недоодержує десятки мільйонів гривень саме через корупційні схеми. Земля виділяється поза аукціоном, а від забудовників вимагають хабарі. Один з менеджерів будівельної компанії погодився на камеру розповісти, чи легко побудуватися в Дніпропетровську.

Олександр Сирота, генеральний менеджер компанії-забудовника: «В данном случае это господа Царев и Лупандин… Существует только один способ, по мнению наших депутатов, – «договариваться». Если традиционно сравнивать состав нынешнего горсовета и предыдущего, то цифры отличаются в десятки раз…».

Ходіння по депутатських комісіях схоже на гру, де за проходження чергового рівня треба платити подать – говорить Олександр Сирота. Якщо раніше це були п’ять тисяч доларів за певне сприяння, то зараз ціни підскочили: 50 тисяч, аби не заважали. Аукціони могли б припинити подібну практику – вважає бізнесмен. І вони з перемінним успіхом все ж таки проходять. Однак на лот виставляються ділянки переважно з периферії, комерційно малопривабливі. Останній аукціон 20 жовтня не відбувся саме через брак заявок.

Андрій Денисенко, громадський діяч, координатор організації ГРАД: «Те, що відбувається в місті Дніпропетровську, не характерно для інших міст України. Все ж таки корупція – це загальноукраїнська хвороба. Ми можемо її спостерігати в Харкові, Одесі, в Києві. І, тим не менш, бюджети тамтешніх міст значно більші, ніж дніпропетровський. Саме завдяки бюджетоутворюючій статті, яка формується за рахунок надходжень від землі».

30 липня 2009 року. Затримання голови бюджетної комісії Ірини Шайхутдінової в момент одержання хабара. 150 тисяч гривень заплатив підприємець, аби йому виділили земельну ділянку та зменшили внесок до фонду розвитку Дніпропетровська. У викривальній листівці чиновницю включено до так званої «земельної мафії» – як тимчасово відсутню ланку…

Стихійні ринки, всюдисущі кіоски із шаурмою, продаж алкоголю неповнолітнім – незмінні атрибути Дніпропетровська. Профільний заступник міського голови та його підлеглі неодноразово обіцяли навести лад. Усі вони потрапили у викривальну листівку, де їх називають «торговою мафією».

Іван Куліченко, ледве обійнявши посаду міського голови, своїм першочерговим завданням вбачав боротьбу з незаконною та стихійною торгівлею у Дніпропетровську. Найбільшим успіхом у численних інтерв’ю мер називав саме знесення ринку у центрі міста, який на той час розрісся по кількох вулицях.

Іван Куліченко, міський голова Дніпропетровська: «…В тот период одной из главных городских проблем были стихийные базары на площадях и проспектах. Чтобы убедить людей уйти в более приспособленные для этого места, нужен был немалый авторитет и доверие. Это стало главным испытанием, которое тогда удалось выдержать». (Фрагмент інтерв’ю газеті «Дзеркало тижня» – № 5 (684) від 9-15 лютого 2008 р.).

Однак зникло лише одне торговище. Проблема з незаконною торгівлею у Дніпропетровську остаточно не вирішена й досі…

Листопад 2008 року. В одному з районів Дніпропетровська натовп бабусь і дідусів обступив продавщицю з величезними коробками. Та розіклалася просто на землі. Виявилося, торгівля йде простроченими молочними та морськими продуктами, списаними із супермаркетів і продовольчих складів. Вишикувалася черга.

Продавщиця: «Это у нас идет на корм для животных».

Журналіст: «У вас есть лицензия?»

Продавщиця: «Сейчас нет».

Глазуровані сирки, сметана, молоко, а також мідії та креветки – вибір не гірший, ніж у супермаркеті. Ціни – утричі, вп’ятеро нижчі. Покупці не баряться, на якість товарів не скаржаться…

Покупець: «Если сделать его тепловую обработку, то оно никуда не девается. Я это делаю, и ни одного раза не отравился! Более того, ни у меня, ни у ребенка ничего не случилось...» .

Не забарилася гнівна заява представників міської влади. Профільний заступник мера жорстко засудив продавців прострочених товарів

. Олександр Дорошенко, заступник міського голови Дніпропетровська: «Любу продукцію, строк реалізації якої закінчився, її не можна реалізувати навіть тваринам. Це заборонено. Така продукція підлягає утилізації».

Зазвичай такі торговельні точки мігрують з одного району в інший. Втратити покупців не бояться – бажаючих придбати дешеві харчі усюди вистачає. Міліції, частіше за все, впіймати підприємців не вдається – ті швидко мігрують з місця на місце…

Андрій Бедило, заступник начальника Індустріального райвідділу міліції Дніпропетровська: «Мы вынуждены изымать эти точки. И потом, как они появляются вообще: скорее всего, ночью их разгружают, ставят, и она стоит дня 2 – выжидает, не обратят ли на нее внимания? Потом начинает торговать...».

Листопад 2009 року. Продавці прострочених товарів знов у місті. Знову торгують. Благо, клієнтів у кризу навіть побільшало.

Весна 2009 року. Алкоголь неповнолітнім продають у більшості кіосків Дніпропетровська. Цигарки, коньяк, «Лонгер»…

Підліток: «Давайте вначале две пачки «Винстона»…»

А ось і горілка на розлив.

Підліток: «Дайте вначале «Лонгер», бутылочку пива. Ну, и сто грамм водки».

Продавець: «Водку какую?»

Підліток: «А какая есть?»

Продавець: «Хортица», «Хлебный дар» и «5 капель». Сигарет возьми».

Підліток: «Та я взял…»

Олександр Дорошенко, директор департаменту споживчого ринку та сфери послуг Дніпропетровської міськради: «Якщо є такі кіоски, то треба порушувати кримінальні справи, що, на жаль, не наше завдання. Якби ми могли, ми б це зробили, безумовно, і притягували просто до кримінальної відповідальності».

Подібне свавілля продавців та власників торговельних точок змушує місцеву владу жорстко реагувати. Перед новим навчальним роком у місті починається масштабна перевірка кіосків, що торгують поблизу шкіл. Ініціював перевірку нібито сам міський голова. Його профільний заступник заявляє про рішучі наміри Івана Куліченка. Кіоски-наливайки повинні були щезнути до 1 вересня. Про результати роботи доповідає сам мер.

Іван Куліченко, міський голова Дніпропетровська: «Ми выявили нарушения в четырех ларьках – они закрыты. Но лотки, которые торгуют обычной продукцией, не связанной с угрозами для детей, – эти лотки сегодня остаются, и никто не ставил задачу их снести…»

Зі слів Івана Куліченка виходить, що в роботі лише чотирьох торгових точок Дніпропетровська перевірка виявила порушення. Однак чи поставлено крапку у пивних перервах? Наприкінці вересня школярам знову продають цигарки та алкоголь…

Березень 2009 року. Вибух кіоску із шаурмою в Дніпропетровську. Загинуло двоє людей. Перевірки, вчиненні услід за цим, виявлять: швидку їжу у місті готують з порушеннями норм техніки безпеки. Олександр Дорошенко оприлюднює сенсаційні дані. І обіцяє навести лад.

Олександр Дорошенко, директор департаменту торгівлі та споживчого ринку Дніпропетровської міськради: «Всі кіоски шаурми, які залишилися в Дніпропетровську (а їх не так багато залишилось), працюють нелегально».

Вересень 2009 року. Де-юре – виставковий комплекс, де-факто – речовий базар площею майже 2 гектари – «Слов’янський ринок» ущент згорів за якихось півтори години. Займання почалося в кіоску зі швидкою їжею…

…Наприкінці своєї каденції оптимізму у мера стосовно боротьби з нелегальною торгівлею стало значно менше.

Іван Куліченко, міський голова Дніпропетровська: «Бороться сегодня с незаконной торговлей, и не только киосками, все сложнее и сложнее…»

Натомість автори листівки «Антимафія» мають своє пояснення торговельного свавілля у Дніпропетровську. Вони навіть підрахували, які бариші дає нелегальна торгівля та як вони розподіляються усередині міської ради і міськвиконкому… Версію про покривання нелегалів підтверджують ці продавці. На офіційних ринках місця для них не знайшлося.

Продавець: «Там, в основному, всі перекупщики стоять. Туди якщо приїдеш, тебе загонять у краї кудись, що до тебе ніхто не прийде… А там всі перекупщики, в основному…»

Селяни продають свій товар прямо у дворах багатоповерхівок. Данину платять щодня, хоча торгують не на спеціалізованій території.

Продавщиця: «Не будеш давати – повиганяють… Платимо по-всякому. Мало товару – мало беруть, багато товару – багато беруть. Ну, чого для нас не зробить ринок, щоб ми прийшли, платили, ніхто б нас не ганяв? Воно б державі йшло. А так одні набивають собі кармани…».

Потрапили у поле зору анонімних викривальників з «Антимафії» погані дороги, конаючий електротранспорт і непрозорі тендери на перевезення у Дніпропетровську. Чи справді трамваї та тролейбуси знищуються цілеспрямовано? І чому мегаполіс називають «містом розбитих доріг»?

Пасажири у трамваї: «До маршрутки далеко идти, трамваем быстрее… Дешевле стоит… Я езжу тут бесплатно, а там деньги платить…»

У Дніпропетровську за останні чотири роки повністю або частково зникли 4 тролейбусних і 3 трамвайних маршрути. На всіх інших кількість вагонів зменшилася. Парк зношений на 95 відсотків. Найстарішому трамваю в місті – 39 років, і це не музейний раритет, а повноцінна службова одиниця. Відремонтувати сотні вагонів, що ржавіють у депо, для міської влади – завдання не під силу.

Володимир Легкий, головний інженер КП «Дніпропетровський електротранспорт»: «В настоящее время необходимо провести около 100 единиц капремонтов трамвайных вагонов и где-то около 50 капитальных ремонтов единиц троллейбусов. В том году решением горсовета нам было выделено 6 миллионов гривень, на которые мы провели ремонт 23 трамвайным вагонам и 18 троллейбусам. В этом году нам выделили всего 4 миллиона, на которые мы сможем всего лишь провести капремонт 14 трамвайным вагонам и 13 троллейбусам».

Щоб не збирати до купи старе, легше купити нове. У 2007 році в Дніпропетровську розробили програму розвитку електротранспорту.

Володимир Легкий, головний інженер КП «Дніпропетровський електротранспорт»: «По этой программе в период с 2007 по 2009 год нам должны были быть выделены деньги на покупку 50 троллейбусов. Фактически мы приобрели всего 7 троллейбусов. Что касается трамвайных вагонов, мы должны были приобрести 18 трамвайных вагонов, но, к сожалению, мы не приобрели ни одного трамвайного вагона».

Місцеві чиновники у провалі програми вкотре звинувачують уряд.

Олександр Гаврилов, голова комісії з питань транспорту та зв’язку Дніпропетровської міськради: «Если б Кабмин выделил деньги на закупку подвижного состава, мы бы развивались…»

Однак Харків, Одеса та Донецьк, незважаючи на те, що живуть при тому самому уряді, все ж таки купують трамваї та тролейбуси.