Выступления представителей культуры дарят нашим защитникам незаменимые положительные эмоции.
Четвертый год сознательные украинцы поддерживают наших воинов на передовой. И это касается не только волонтеров, которые доставляют воинам самые разные полезные грузы.
В страшных буднях войны воины особенно ценят паузы, во время которых можно хоть на час отвлечься от ужасов войны. Поэтому с особой радостью ждут приезда певцов, танцоров и других представителей «культурного фронта».
Как эти концерты помогают нашим воинам, рассказал ветеран 128-й отдельной Днепровской бригады ТРО «Дикое поле», известный днепровский историк Дмитрий Каюк:
«Про мистецтво.
До нас доволі часто приїздять різноманітні вокально-інструментальні гурти. Зазвичай вони створені на базі військових оркестрів й демонструють доволі високий рівень.
От здавалося б, ХХІ століття. У кожного в кишені є смартфон/айфон. Закачай собі хоч AC/DC, хоч Іво Бобула й насолоджуйся життям по повній. Навіщо слухати переспіви? А таки ні. Жива музика - це жива музика.
Більшість артистів чоловічої статі. Але в кожному гурті є одна-дві красуні. Найчастіше саме вони працюють з аудиторією – жартують з хлопцями, оповідають якісь байки чи танцюють, тобто створюють невимушену доброзичливу атмосферу.
Хлопцям, особливо молоденьким, це дуже до вподоби. Завжди цікавляться:
- Доцент, дівчата будуть?- Звичайно будуть.
- А ота чорнява гомінка приїде?
- Не знаю. Може й приїде.
- Так ти, Доцент, скажи, щоб обов’язково приїхала. Ми чекаємо.
Звичайно я обіцяю, хоча насправді ніяк не можу вплинути на рішення начальника оркестру щодо складу гурту.
Артисти не вередують. Працюють там де є можливість, а не там де хочеться. Концертною залою може бути занедбаний сарай, розбитий артилерією сільський клуб без дверей та шибок, галявина в лісі, шпитальна палата.
Працюють гурти без жодних лімітів. Скільки треба дати концертів, стільки й дадуть. Буває відпрацьовують і чотири, і п'ять виступів за день. Кажуть, що це їх обов'язок. В харчуванні теж не перебірливі. Що дають, те і їдять. А якщо не дають, то і не просять. Солдати в цьому питанні більш вибагливі.
Щоб у Вас, друзі не склалася хибна думка, що артистів не годують, публікую фото, де наші гості їдять гороховий суп, після концерту в мінбаті. Суп, до речі, у виконанні Партизана, просто фантастичний. Смак насичений збалансований. Консистенція ідеальна. Дуже смачно!
На фото - улюбленці нашої бригади "Дике Поле" гурт "Назустріч сонцю". Їх керівник Сашко слів "не можемо", "не хочемо" не знає. Навіть якщо в "залі" п'ять солдатів, гурт під його керівництвом буде працювати начебто їх слухає стадіон. Інакше вони не працюють. Днями гурт виступав перед нашими хлопцями з електроінструментами просто неба.
Серед концерту з'ясувалося, що поряд якийсь об'єкт і його начальник, цілком резонно, попросив не привертати уваги до цієї локації скупченням людей і голосною музикою. Немає проблем. Без будь-яких нарікань хлопці зібрали апаратуру, перейшли в інше місце й під акустику закінчили свій виступ.
Ну, а солістка гурту Юля - улюблениця бригади. Тут і говорити нема чого. ЇЇ виступи завжди приймають на біс. Хлопцям такі концерти до вподоби. Дякуємо усім нашим виконавцям. Ви кращі!».
Фото со страницы Дмитрия Каюка.
![]() |
Gorod`ской дозор |
![]() |
Фоторепортажи и галереи |
![]() |
Видео |
![]() |
Интервью |
![]() |
Блоги |
Новости компаний | |
Сообщить новость! | |
![]() |
Погода |
![]() |
Архив новостей |