Многие жители Днепропетровщины уже три года дают отпор оккупантам на передовой.
Большинство из таких героев ушли три года назад на фронт добровольцами. Наверное, никто из них тогда и представить не мог, что война затянется на год, второй, третий…
Но о своем выборе они не жалеют.
В их числе – «воин» света» Юрий с позывным «Старый». Он воюет в составе 17-й отдельной танковой Криворожской бригады имени Константина Пестушко, где о его судьбе рассказали:
«"Старий" - воїн світла, що кує перемогу України.
Юрій, з позивним "Старий", - справжній воїн світла, який добровільно став на захист рідної землі у час повномасштабного вторгнення Росії. Його історія - це приклад мужності, відданості та незламної віри в перемогу України.
До війни Юрій був електрогазозварником, працював на металургійних підприємствах. З початком повномасштабного вторгнення він не вагався ні хвилини - Юрій прийшов до Павлоградського РТЦК та СП, щоб стати на захист Батьківщини. І навіть вік не став на заваді - лише з четвертого разу йому вдалося приєднатися до лав Збройних Сил України.
«В бригаду я попав випадково, перебуваючи в навчальному центрі, до нас приїхали представники частини, - каже Юрій. - При опитуванні виявив бажання по скоріше стати на захист країни. В частині попав в новостворений піхотний батальйон на посаду банщика, але займався усілякою роботою по забезпеченню батальйону а саме доставкою боєкомплекту, та виготовленням переправ».
Особливо важкими були спогади про позиції на Червоній Горі під Бахмутом. Під постійними артилерійськими та мінометними обстрілами ворога, де смерть чатувала на кожному кроці, Юрій разом з побратимами копав окопи, зводив оборонні рубежі та встановлював мінні загородження. Саме тут, у вогні боїв, кувалася його воля та загартовувався характер справжнього воїна.
Зараз, під час контрнаступу ЗСУ, Юрій забезпечує особовий склад гарячою їжею, водою, дровами та боєкомплектом. Він - не тільки воїн на полі бою, але й турботливий тил для своїх побратимів.
Вдома на Юрія чекають дружина, діти та онуки, які є його найбільшою мотивацією для захисту своєї родини, домівки та рідної землі.
Юрій звертається до тих, хто ще вагається: "Ніхто нас не захистить, окрім нас самих. Тому долучайтесь до захисту своєї домівки!".
Його слова - це заклик до єднання, до усвідомлення відповідальності за майбутнє своєї країни.
Історія Юрія - це лише один епізод з героїчної епопеї боротьби українського народу за свою свободу та незалежність. Він - один з тисяч воїнів, які кують перемогу України своїми потом і кров'ю».
Фото 17 бригады.
Gorod`ской дозор | |
Фоторепортажи и галереи | |
Видео | |
Интервью | |
Блоги | |
Новости компаний | |
Сообщить новость! | |
Погода | |
Архив новостей |