Вчасно, до 15 вересня, Кабмінет міністрів подав у парламент проєкт бюджету на наступний рік - законопроєкт 12000. Які соціальні зміни очікують на українців, розбирався "Ми – Україна".
Наприкінці червня цього року в Кабміні ухвалили Бюджетну декларацію на 2025-2027 роки. Згідно із неюпрожитковий мінімум та мінімальна зарплата не мають зростати протягом трьох років. Проєкт бюджету-2025 підтвердив намір: стандарти не хочуть збільшувати, і у наступному році їхні розміри будуть такими самими, як і зараз:
Від розміру соцстандартів залежить ціла низка податків, виплат, показників. Якщо не змінюються вони, то й решта лишається у чинному стані. Принаймні законом про бюджет у переважній більшості не передбачена їхня зміна. Тому попередньо можна говорити про те, що на рівні 2024 року залишаться такі показники, які залежать від соцстандартів:
"З огляду на необхідність підтримки найуразливіших громадян України, а також недопущення пасивного пристосування соціальної політики до обмежених фінансових можливостей держави основним пріоритетом соціальної політики у середньостроковій перспективі визначено підтримку громадян у подоланні складних життєвих обставин із збереженням адресних підходів і заходів їх розв'язання, що буде здійснено шляхом продовження комплексних реформ у соціальній сфері", - заспокоїли урядовці у Бюджетній декларації.
Тобто замороження соцстандартів мають вирівнювати у ручному режимі, щоб зробити допомогу більш адресною. Проте саме у бюджеті-2025 про це сказано небагато. Про більшість видів допомоги, якими керуватиме Кабмін, ми розповімо нижче, але зараз згадаємо те, що прямо прописано у законопроєкті про державний кошторис.
Закон про бюджет у кращий бік змінить рівень забезпечення прожитмінімумом для призначення допомоги малозабезпеченим. Зараз для працездатних осі цей рівень становить 55% прожитмінімуму, а у наступному році становитиме 60%. Для дітей зараз становить 140%, а буде 145%. Для осіб, які втратили працездатність та осіб з інвалідністю рівень забезпечення лишиться тим самим – 100% відповідного прожитмінімуму.
Новим документом збираються підвищити максимальну базу нарахування Єдиного соціального внеску. Це граничний розмір зарплати, з якої стягується 22% ЄСВ. Зараз це 15 розмірів мінімалки (120 тис. грн), але за бюджетом-2025 хочуть його підвищити до 20 розмірів мінімалки (160 тис. грн).
Також за проєктом призупиняють на рік низку законодавчих норм. Серед них – про добровільну сплату ЄСВ ФОПами під час воєнного стану.
"На рік зупиняють норму в Законі про ЄСВ, що дозволяла ФОПам не платити ЄСВ під час воєнного стану, тобто +1 760 грн/місяць (й це у доповнення до 10% від МЗП у вигляді військового збору або ще 800 грн/місяць для 1 та 2 груп ЄП, передбаченого законопроектом 11416-д ). Збільшують gap ЄСВ (максимальну базу нарахування) з 15 до 20 МЗП (тобто 22% будуть стягувати з великих білих зарплат до 160 тис грн на місяць, наразі до 120 тис), - підраховує експерт з податкової і митної політики В'ячеслав Черкашин , - Під бюджет-2025, скоріше за все та з огляду на те, як розвивається інтрига 11 416-д з його поверненням 50% надзвичайного податку для банків у 2024 році, з'явиться ще один законопроект – виключно податковий – з новими неприємними подарунками. А поки що "елегантна" зупинка двох норм Закону про ЄСВ коштують бізнесу приблизно ще +6-8 млрд грн додаткового ЄСВ".
Але окрім зупинки на рік норми про добровільну сплату ЄСВ ФОПами, особами, які здійснюють незалежну професійну діяльність, та членами фермерських господарств, в проєкті бюджету є ще низка призупинень, яка стосується інших надбавок, виплат, зарплат.
На рік призупинять положення у законодавстві про:
Це нові пропозиції призупинити норми законодавства на рік. Але у 2025 році також хочуть пролонгувати ті, які запровадили раніше. Серед них про:
У прикінцевих та перехідних положення бюджетів військового часу постійно є перелік соціальних норм, умов, особливостей, якими Кабмін керує у річному режимі. Тобто, незважаючи на те, що розміри, строки та порядок прописані у законодавстві, закон про бюджет віддає це на ухвалення уряду.
Як і минулого року, у наступному за Кабміном право вирішувати дату індексації пенсії, відсоток, на який виплата зросте, перерахунок пенсій працюючих пенсіонерів. Уряд і надалі вирішуватиме, як саме індексувати і чи робити це взагалі щодо:
Але у наступному році перелік регульованих урядом виплат пропонують поповнити. Тож в Кабміні також будуть вирішувати в якому порядку та розмірах у 2025 році мають бути затверджені законом:
Закон про бюджет-2024 депутати збираються змінювати. Є податкові пропозиції за законопроєктом 11416-д і пов'язаний із цим законопроєкт про зміни до кошторису 11417 , який очікує на друге читання. Проте порівнювати будемо соціальні наміри за чинними зараз бюджетними нормами.
Ветерани. На Мінветеранів зараз закладено майже 4 млрд та 9,5 млрд грн загальнодержавних видатків. У наступному році пропонують 2,855 млрд та 2,9 загальнодержавних видатків. Тобто відчутне скорочення як загалом, так і точково.
На заходи із реабілітації наступного року пропонують виділити 1,69 млрд грн, тоді як на цей рік закладено 2,6 млрд грн. Проте на одноразові виплати в разі загибелі та інвалідності видатки зростуть у 2025 році до 518 млн проти 409 млн грн.
Освіта. Субвенція, яка йде на оплату праці освітян наступного року становитиме 103 млрд грн. Розмір аналогічний цьогорічному. Тож, принаймні, зменшувати зарплату вчителям не збираються. В Кабміні підкреслюють, що це не зважаючи на скорочення кількості учнів. Витрати на стипендії також будуть аналогічними – 5,2 млрд грн. На підготовку кадрів вишами цього року виділили майже 20 млрд грн, а у наступному буде скорочення до 18,5 млрд грн.
На відміну від цьогорічного кошторису, у проєкті на наступний рік немає субвенцій із держбюджету на облаштування безпечних умов у школах, модернізацію там їдалень та придбання шкільних автобусів. У 2024 р. на ці три напрямки передбачали 5 млрд грн.
Загалом видатки на Міносвіти знизяться з цьогорічних 174,77 млрд до 167 млрд грн.
Охорона здоров'я. Видатки на МОЗ загалом зростуть з 207 млрд до 214 млрд грн. Виокремлюють нову статтю витрат – 939 млн грн на окремі медпослуги деяким категоріям захисників. З 159 млрд до 175 млрд грн зростуть видатки на державні гарантії медобслуговування населення.
Соціалка. На Мінсоцполітики наступного року видатки скоротять на 50 млрд грн – до 420,67 млрд грн.
На соцзахист громадянам у складних життєвих обставинах зараз виділяють 88 млрд грн, а у наступному році – 80 млрд грн. Серед таких громадян – внутрішньо переміщені особи. І якщое у пояснювальній записці до бюджету-2024 говорили про понад 2 млн ВПО, то у поясненнях до бюджету-2025 – про 1,8 млн ВПО. На підтримку малозабезпечених зараз передбачено 20,167 млрд, а буде 19,7 млрд грн.
На виплату пенсій, надбавок і підвищень до неї, плюс покриття дефіциту Пенсійного фонду, збираються виділити 238 млрд проти 271,8 млрд цього року.
В уряді обіцяють вчасно, тобто з 1 березня, провести індексацію пенсій. У видатках на ПФУ вже врахували збільшення надходжень від ЄСВ, який закладають законопроєктом про бюджет-2025.
Видатки на пільги та субсидії стануть меншими. Цьогоріч на них передбачили 49,9 млрд грн, а у наступному році – 42,3 млрд грн. Скоротити ці витрати планують, бо кількість субсидіантів становитиме 2,8 млн осіб замість 3,2 млн, яких рахували рік тому. Чисельність, як пояснюють в уряді, буде меншою:
"за результатами здійснених заходів щодо підвищення адресності та вдосконалення системи житлових субсидій шляхом уточнення критеріїв оцінки фінансово-майнового стану, припинення виплат особам, які перебувають за кордоном або проживають на тимчасово окупованих територіях, забезпечення механізму проведення щомісячної верифікації виплат тощо".
Голова фінансового комітету ВР Данило Гетманцев називає кошторис на 2025 "бюджетом песимізму".
"Маємо черговий проект військового бюджету, не менш складний, ніж бюджет цього року. Документ розглядатиметься в умовах значної невизначеності, що ускладнює бюджетне планування, - каже парламентар, - Його виконання залишається критично залежним від надходження зовнішнього фінансування (потреба – $38 млрд), половина з якого наразі є негарантованою. Вагома частина планових доходів (126,7 млрд грн) порахована на базі ресурсного законопроекту (11416-д), що наразі не прийнято".
Хоча випадки бували різні, на розгляд законопроєкту про скарбницю виділяють два місяці. Отже, в середині листопада може бути ухвалення. Член Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин каже, що до того часу ще спостерігатимемо за баталіями щодо соціальної складової бюджету-2025.
"Вони точно будуть, тому що треба буде продемонструвати велику любов до українського народу. Але усе це нічим не закінчиться, тому що уся соціальна група фінансується за рахунок макрофінансової допомоги. У цьому році вона $37 млрд, у 2023 році була $42 млрд, а у наступному році у кращому випадку буде $35 млрд. І причому з цих $35 млрд є велике питання щодо $12 млрд від США, бо незрозуміло, що там буде із виборами, - констатує економіст, - Тому й навряд чи будуть якісь принципові зміни на етапі ухвалення, бо є велике питання про те, звідки брати гроші. Якщо закладати збільшення соцстандартів без упевненості у міжнародній допомозі (минулого року станом на початок осені, коли подавався бюджет-2024 зі збільшенням прожитмінімумів та мінімалки, також не було упевненості щодо обсягів допомоги, - авт.), тоді наступного року матимемо розрив вже не 500 млрд грн, як зараз, а набагато більше. І так, впевнено можна говорити саме про зменшення соцстандартів Адже замороження відбувається саме показників мінімальної зарплати та прожиткових мінімумів. Але на фоні інфляції це буде мінус 10% реальних доходів населення ( у бюджет-2025 закладають інфляцію на рівні 9,5%)".
Gorod`ской дозор | |
Фоторепортажи и галереи | |
Видео | |
Интервью | |
Блоги | |
Новости компаний | |
Сообщить новость! | |
Погода | |
Архив новостей |