Тяжело раненного героя спасли в Днепропетровской областной клинической больнице имени Мечникова.
В нашей стране – множество примеров того, как бороться с оккупантами отправляются близкие родственники. В их числе – и Александр, жизнь которого спасли в больнице Мечникова. В 2022 году он с сыном ушел добровольцами на фронт.
О спасении отца рассказал генеральный директор больницы Мечникова Сергей Рыженко:
«В кінці кінців тільки доброта та рідні мають значення…
«Коли небо над моєю головою стемніло, я думав тільки про одне, щоб не зламатися та вижити»,- каже він.
Олександр отримав проникаюче поранення в грудну клітину, шматок металу застряг в плевральній порожнині.
Гемоторакс, який необхідно оперувати, та зруйнований нерв в правій кінцівці, що не дає руці рухатися.
Постійно згадує бій під Покровськом, коли відстрілювався, перекинувши автомат з пораненої руки на здорову, втрачаючи свідомість.
Все це в темряві.
Стабпункт, потім лікарня Мечникова.
Зараз лікарі готують до операції, стабілізували.
Олександр каже:
«Ми з сином не дозволяли ворогам вкрасти нашу українську душу, стояли до кінця. Син в 2022 році добровольцем пішов на війну, в 2023 році отримав поранення лівої руки у Кліщіївці (під Бахмутом), а я правицю під Покровськом, але вірю що відновлюсь.Я не соромлячись дивлюсь в очі своїм рідним і бачу, що я значу для них.Головне, щоб приймали нас вдома такими, якими ми є сьогодні.
Кажу дружині: візьми в руки моє життя, це все, що я хочу сьогодні більше всього…».
Видео можно посмотреть здесь.
Gorod`ской дозор | |
Фоторепортажи и галереи | |
Видео | |
Интервью | |
Блоги | |
Новости компаний | |
Сообщить новость! | |
Погода | |
Архив новостей |