На Дніпропетровщині виявили сліди невідомої Запорізької Січі

Дослідникам вдалося з'ясувати точне місце розташування Ясковської Січі, яка існувала у 18 столітті.

Про це повідомили у групі OldMaps.dp.ua - Інтерактивні історичні карти України:

«Євген Молдованов знайшов залишки Яськовської Січі:

"За наявності аерофотознімку, що датований вереснем 1943 року (джерело: oldmaps.dp.ua) вдалося віднайти точне місце розташування Яськовської Січі 1733-1740 рр. за залишками рову. Січ мала неправильну шестигранну форму з розмірами 220 × 175 м із загальною площею 3,34 Га та периметром 700 м. Середня довжина одного ребра рову складає 117 м. Середня ширина рову 25 м.".

Згодом, при більш детальному вивченні, Євген знайшов сліди ровів на текстурах аерознімка».

Детальніше про пошуки місця розташування цієї Січі пише Євген Молдованов:

«НЕВІДОМА «ЯСЬКОВСЬКА» СІЧ (1733 – 1740): ДО ПИТАННЯ ЛОКАЛІЗАЦІЇ.

У публікації на основі пошуково-дослідницької роботи представлено невідоме козацьке укріплення колишніх Вольностей Запорозьких. Відкритий об’єкт визначається як невідома Січ, яка існувала у період після Кам’янської Січі, та перед заснуванням Підпільненської (Нової), на острові Яськовському (Юськовському) у добу козаччини, що розташовувалась у пониззі Дніпра.

В історіографії існує усталена періодизація існування Січей: Томаківська (70-80 роки XVI ст.); Базавлуцька (1593 – 1638 роки); Микитинська (1639 – 1652 роки); Чортомлицька (1652 – 1709 роки); Кам'янська (1709 – 1711), Олешківська (1711 – 1728 роки); Кам’янська (1730 – 1734 роки); Підпільненська Січ (1734 – 1775 роки).

Однак пошуково-дослідницька робота дозволила виявити новий об’єкт козацького осідлища.

Стосовно даного об’єкту є згадки декількох архівних документів, що датовані 1733 роком: це лист запорозьких козаків до київського генерал-губернатора – графа фон Вейсбаха, представлення російського резидента Неплюєва з Константинополя до Петербургу, а також звернення кримського хана та турецького султана до російської імператриці Анни Іоанівни. В цих документах йдеться про те, що запорожці залишивши кримські володіння самовільно пішли на «острів Базавлук і там осіли своїм кошем». Цей кіш був заснований не на острові серед ріки Базавлук, а на гілці Підпільної, на 3 – 4 версти (3,2 – 4,26 км) нижче гирла Чортомлика. Слід зазначити, що цей острів-плавня у росписі 1697 року мав назву «Юсковский» – той що лежить навпроти ріки Юськівки або Яськовки.

Для підтвердження вищевикладеного звернемося до картографічних джерел, які датуються 1730-ми роками.

На копії карти «частина України…» 1736 року зображено місце розташування Січі на острові, що омивається річками Підпільна (Подполна) та Яськовка (Асковка) [2], (рис. 1).

Наступним джерелом є карта Джона Сенкса – «A New Map of the Seat of War between ye Moscovite and the Turk on the Donn ye Nieper ye Niester & in Crim Tartary &c., Copied from an Original Engraved at Petersburg in 1737 said to be Done from General Munich's memoirs». На ній є зображення острову, що омивається Підпільною (R. Patpolno) та Яськовкою (R. Afipra), в західній частині якого розташовувалася Saporoger Setsh [3], (Рис. 2).

Схожа карта є й у Антуана дю Шаффа під назвою «Тюркські Татарські провінції, розташовані між Танаїсом та Борисфеном…», 1737 року. На ній також зображено острів, що омивається вищезгаданими ріками – R. Patpolna, а також R. Asipra, в західній частині якого розташовувалася Saporoger Setsh [4], (рис. 3).

І нарешті приведемо четверту мапу, що була видана не раніше 1740 року – «Karta över Sydryssland / Ukraina från 1700-talets mitt». На ній зображено місця розташування Січі (Kochovie ou Secz) на тому ж самому острові [5], (рис. 4).

Слід зазначити що це не всі приведені картографічні джерела по даному об’єкту.

Вже 27 липня 1745 року публікується план нової Підпільненської Січі, за авторства інженера підполковника Данила де Боскета [6], (рис. 5). Графічний документ говорить про те, що на початку 1740-х рр. «Яськовську» Січ було перенесено за 1,8 км на південний захід, через невдало обране місце, – острів-плавня з плином часу став непридатним для розташування козацького укріплення.

Отже, підводячи підсумок з вищевикладеного можемо сказати, що до періодизації існування Січей додається період 1733 – 1740 рр. існування Яськовської (Юськовської) Січі на острові між ріками Підпільною та Яськовкою (рис. 6 – 8.). Даний острів має розміри 2,31 × 1,15 км із загальною площею – 2,54 кв. км.

Для розгляду питання щодо конкретизації часових рамок існування Січі, необхідні ретельніші пошуки нових джерел, а також археологічні дослідження у більш сприятливий час.

Проведена пошуково-дослідницька робота дозволить доповнити знання про добу козаччини, а також продовжити дослідження у цьому руслі».

Ілюстрації – Євген Молдованов та OldMaps.dp.ua