|«« | «« | »» | »»| |
Своим взглядом на вечную проблему поделились урбанисты нашего города.
Вопрос покоса растительности в парках, скверах, зеленых зонах, на газонах и пустырях ежегодно становится одним из горячих, начиная с весны.
Кроме эстетического, проблема имеет и социально-медицинское значение. Ведь многие горожане страдают аллергией. А в бурьянах полно растений, провоцирующих это заболевание – той же амброзии.
На самом деле давно доказано, что скашивание только провоцирует еще более буйный рост амброзии. Уничтожать ее можно вырыванием или масштабной обработкой специальными препаратами всей территории произрастания. Во время Большой войны о таких затратах речь не идет…
Своим взглядом на проблему покоса бурьянов в группе Urban Dnipro поделились урбанисты Днепра, также приведя для сравнения ситуацию в данном вопросе за рубежом:
«В 2021 під час ремонту тротуару вдалося випросити замість поля плитки клаптик суцільної зеленої зони між деревами (вона мала бути довшою та ширшою…).
Її, авжеж, не доглядали, але природа завжди бере своє — тут наступні три роки сам по собі проростав дикий газон. Або, як прийнято називати таке озеленення в наших краях — бурʼян (все, що не стрижений газон, в народі саме «бурʼян»).
Ріс він, нікому не заважав, натомість розбавляв собою плиточне поле та парковку.
Але прийшов він — ГАЗОНОКОСАР!
Бо ж не має в місті рости нічого, окрім святого газону.
Чи стало краще? Що отримала вулиця від знищення «бурʼяну»? Яка мета даних дій?
І так в кожному парку, в кожному сквері, в кожному дворі і на кожній вулиці.
В той час, коли в розвинутих містах заходу давно усвідомили цінність біорізноманіття — що міське озеленення не обмежується стриженим газоном, що природа чудова в усіх своїх проявах.
Про це можна писати багато, але чи треба? Косарі це не прочитають, їхні начальники теж. Та і більшість містян схвалюють такий «догляд» за озелененням.
А ось вам «бурʼяни» навпроти Мост-сіті.
Ніхто ніколи не доглядав цю зелень, але щороку вона буяє. Доки не прийде косар.
Це ендемічні степові рослини, які пристосовані до нашого степового клімату і не потребуть абсолютно жодного догляду. Вони. Просто. Ростуть.
Стосовно боротьби з амброзією покосом — амброзія покосом не знищується, вона:
1) Стійка до посух;
2) Пускає пагони нижче зріза;
3) Знищується тільки знищенням кореня;
4) Або глушиться іншими рослинами, які стримують її ріст.
Натомість покос «під нуль» дає амброзії всі умови для росту, бо банально знищуються її конкуренти.
Я сам алергик, і від липня до вересня потерпаю від цвітіння амброзії. Схоже, покос всього живого не працює.
Стосовно кліщів — необовʼязково контактувати з диким озеленення. Не треба в нього пірнати. Тоді і не підчепите кліщів. Ми ж не осушуємо водойми через комарів. Хоча нема водойм — нема комарів, звучить логічно.
Не хочеться, щоб останні дописи сприймалися як ниття. Мета — не понити і забути, а, можливо, переосмислити цінність рослин в місті та змінити підхід до покосу.
Якщо ці дописи дадуть старт зміні підходів — буду щасливий.
Якщо ні — однаково це станеться, просто пізніше. Пройдемо повний еволюційний шлях, значить.
Люблю Дніпро понад усе! Єдина мета писати про цю та інші проблеми — намагання звернути на них увагу. Щоб наша якість життя в Дніпрі тільки покращувалася. І ця якість складається з багатьох дрібних чинників, які формують ціле.
Наостанок - закордонний приклад. Гаага, Нідерланди. Наші дні».
Фото со страницы группы Urban Dnipro.
Gorod`ской дозор | |
Фоторепортажи и галереи | |
Видео | |
Интервью | |
Блоги | |
Новости компаний | |
Сообщить новость! | |
Погода | |
Архив новостей |
От кустов остались пеньки да опилки
От грошей мозги набекрень у дурилки
Даже трусы слетели с него. Ответить | С цитатой