В Днепре раскрыли все секреты жизни наших военных

Этой непростой теме была посвящена пятая, заключительная в этом году встреча в рамках культурного проекта «HIMARĶSович, або ВЕЧІР З TALKом».

Напомним, что этот проект реализуется Театром ДГУ. О предыдущих вечерах Городской сайт подробно рассказывал.

Гостем очередной встречи стал Павел «Паштет» Белянский – писатель, сценарист, воин ВСУ.

Что получилось из его общения со зрителями, рассказал КУСТ. Днепр:

"Все, що ви хотіли дізнатися про будні військових, але соромилися запитати: остання зустріч в цьому році у рамках проєкту "HIMARĶSович, або ВЕЧІР З TALKом".

У Театрі "ДГУ" відбулася одна з "циклу щирих (наскільки це можливо) зустрічей". "Зустрічей із безумовно цікавими і змістовними людьми. Людьми, які пишуть про життя, про країну, про війну, про різне. І головне - ВІД себе".

Це була "зустріч №5". Цього разу гість - Павло "Паштет" Белянський, військовий ЗСУ, письменник та сценарист.

Назва зустрічі "Сміятись, щоб не плакати" виправдала себе на 100%. Чи то так свята, що наближаються, вплинули, чи неймовірна харизма та енергетика Павла й автора проєкту - Євгена Гендіна, але цього разу зал надзвичайно багато сміявся, аплодував та радів. Але й були сльози, було серйозне, пронизливе і навіть трагічне.

Ось декілька цікавих історій, які Павло розповів під час зустрічі:

Початок війни, 25 лютого, Павло стоїть у черзі в Київському військкоматі і бачить його — щільного чоловіка похилого віку, не в найкращій фізичній формі. Усі переглядаються та не можуть зрозуміти, що цей чоловік тут робить. “Жінка, три доньки, собака і та сука! Я у військкомат!”, - відповів усім той самий чоловік — дядя Коля. Коли цього чоловіка спитали, який позивний він собі обере, то дядя Коля, трішки соромлячись, відповів те, чого ніхто не очікував: "Тесак" (мається на увазі колюча холодна зброя)! І ось роздали зброю, дядя Коля пішов охороняти штаб. Небо було затягнуте хмарами, світломаскування - повна темрява. "Тесак" стоїть біля входу в штаб і серйозним голосом докладає в рацію: “Наді мною дрон!”. Усі перелякались. “Два дрони!”, - каже дядя Коля. І в цей момент Павло чує постріли… дуже лячно. Інші службовці починають гукати в рацію: “Дядя Коля! Дядя Коля! - немає відповіді, - "Тесак!” І лише на це дядя Коля відповідає: “Що?”. “Це зірки!!”, - повідомляють військовослужбовці.

Взводний Павла завжди казав: “Війна - це коли завжди лячно!”.

“Ти на передовій - страшно, що прилетить. Ти десь в ППД — боїшся, що знов відправлять туди, де можуть вбити. Ти завжди борешся зі страхом. Але є часи, коли ти перемагаєш страх, а є часи коли страх перемагає тебе. Якщо відбувається друге, то людина стає дуже неконтрольованою. Коли страх перемагає, то ти не можеш думати ні про що інше, як рятувати своє життя. Це дуже погано, адже в цей час людина може підставити своїх побратимів”,- говорить Павло.

 «Харківський напрямок, посадка, оборона… Нам казали: багато з собою не беріть, бо ви на цьому напрямку пробудете десь 2-3 дні і вас змінять. Вже 25-й день, по коліна води, бо були дощі, відчуваю себе надзвичайно втомленим. І тут раптово трапляється вітряний і сонячний день. Щоб висушити свій одяг я зняв чоботи, зняв футболку. Накинув на себе куртку і насолоджувався погодою. Було дуже гарно...десь півгодини. Раптом, поряд зі мною падає міна. Один уламок прилетів прямо в мене. Однак, в кишені моєї куртки лежав телефон, який прийняв весь удар на себе. Саме в нього прилетів уламок….», - розповідає чоловік. (Євген Гендін у цей момент неголосно зауважив: "Тобто наші проблеми з "Київстаром" - це не найбільші проблеми, які можуть бути з телефоном...").

Павло про свою нову книгу:

“Ця книга автобіографічна. Події відбуваються в моєму підрозділі, в якому я проходив бойову службу. Головних героїв - 9, одна з них - жінка. Книга про реальний шлях військових людей, які ніколи не думали, що будуть військовими. Якщо б не війна, ці люди ніколи б не зустріли одне одного…”.

Павло Белянський багато про що ще розповідав та відповідав на численні запитання глядачів.

Під час зустрічі охочі мали можливість купити книгу "Бабуся вмирати не любила” та отримати особистий підпис автора.

Зустріч відбулась в Будинку на Троїцькій, який став активним майданчиком для багатьох цікавих подій.

Наступна зустріч у рамках проєкту "HIMARĶSович, або ВЕЧІР З TALKом" - вже у новому році, на початку лютого. Автор і модератор проєкту Євген Гендін обіцяє, що гість (або гостя) буде - "дуууже".

Слідкуйте за новинами, зустрінемось у 2024!".

Фото – КУСТ. Днепр.