Що буде із пенсіями у 2024 році: вимоги до стажу, підстави для підвищення та умови індексації

У наступному році зростуть вимоги до страхового стажу для виходу на пенсію, із прийняттям бюджету мають переглянути виплати. Також українцям обіцяють нову систему нарахування пенсій.

"Ми – Україна" розповідає про пенсійні плани на 2024 рік.

До кінця 2023 року – ідентифікація та верифікація

За порядком про виплату пенсій через поточні рахунки, виплати на них не зараховують, якщо протягом року не відбулася ідентифікація та верифікація одержувача. Тобто в тому разі, якщо банк ніяк не комунікував із пенсіонером.

Якщо строк дії картки перевищує рік, протягом року пенсіонер не проводив з неї видаткові операції та банк його не ідентифікував, про це сповіщають Пенсійний фонд. Питання під час війни актуальне, адже і серед біженців , і серед людей у зоні бойових дій чи на окупованій територіях чимало пенсіонерів, які тривалий час не можуть зняти свої пенсії.

Спочатку ідентифікувати пенсіонера намагається банк, тобто це ініціатива самої установи. Якщо не вийде – звертається до Фонду. Тоді ПФУ має провести ідентифікацію та верифікацію пенсіонерів. Перелік способів, якими це можна зробити, збільшили у серпні цього року.

Пенсіонер може пред'явити свій паспорт особисто, перевірку можуть забезпечити за допомогою відеозв'язку.

Також до фізичної ідентифікації відтепер прирівнюють:

• авторизацію в електронному кабінеті на сайті ПФУ за допомогою кваліфікованого електронного підпису;
• звернення до дипломатичної установи, яка має посвідчити, що людина жива.

За дійсними умовами щорічна ідентифікації означає, що провести її мають до 31 грудня. Але нещодавно з'явилася урядова ініціатива продовжити строк для ідентифікації та верифікації до кінця березня 2024 року.

Нові вимоги до стажу та пенсійного віку

У 2024 році триватиме параметрична пенсійна реформа, яку започаткували шість років тому. Згідно із нею, щороку зростають вимоги до страхового стажу, який дозволяє вийти на пенсію за віком.

У 2023 р. розраховувати на пенсію у 60 років можуть ті, у кого стаж не менше 30 років, а у 2024 р. буде потрібен вже 31 рік стажу. Далі більше, аж до 2028 р.:

• 2025 р. – 32 роки;
• 2026 р. – 33 роки;
• 2027 р. – 34 роки;
• 2028 р. – 35 років.

Якщо у людини не вистачає стажу для виходу на пенсію у 60 років, вона може на неї розраховувати у 63 років або у 65 років. У 2023 р. вимоги до стажу для виходу на пенсію у 63 роки становлять 20-30 років. У 2024 році вже 21-31 рік, і чим далі, тим більше потрібно:

• 2025 р. – 22-32 роки;
• 2026 р. – 23-33 роки;
• 2027 р. – 24-34 роки;
• 2028 р. – 25-35 років.

Для виходу на пенсію у 65 років мінімальний страховий стаж у 2023 р. становить 20 років, а у 2024 р. – 21 рік. Подальше підвищення призведе до планки на рівні 25 років:

• 2025 р. – 22 роки;
• 2026 р. – 23 роки;
• 2027 р. – 24 роки;
• 2028 р. – 25 років.

Відсутній стаж можна докупити, але і ціни кусаються, і максимальний обсяг, який можна добрати – п'ять років. Ціна прив'язана до мінімального ЄСВ. Її обчислюють за формулою, перемножуючи такі показники:

• мінімальний ЄСВ – 1562 грн у 2024 р. (22% від мінімалки, яка з 1 січня, згідно із проектом бюджету, зросте до 7100 грн);
• коефіцієнт вартості компенсації при одноразовій сплаті (за один рік коефіцієнт становить 2, за два – 1,8, за три – 1,6, за чотири – 1,4, за п'ять – 1,2);
• кількість місяців страхового стажу, яких не вистачає для виходу на пенсію за віком.

Таким чином прайс на страховий стаж у 2024 р. буде таким:

• один рік – 37 488 грн;
• два роки – 67 478 грн;
• три роки– 89 971 грн;
• чотири роки– 104 966 грн;
• п'ять років– 112 464 грн.

Мінімум та максимум

З 1 січня прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, зросте до 2361 грн. Разом із його підвищенням зміняться й такі граничні значення:

• мінімальної пенсії. Виплата не може бути нижчою за показник для осіб, які втратили працездатність. Тобто мінімальна пенсія зросте з 2093 грн до 2361 грн;
• максимальної пенсії. Воно дорівнює десяти показниками для осіб, які втратили працездатність, та у 2024 р. становитиме 23 610 грн проти 20 930 грн у 2023 р.

Разом із прожитмінімумом збільшується надбавка за стаж понад 35 років у чоловіків і 30 років у жінок. За кожен рік – 1% прожитмінімуму для осіб, які втратили працездатність. З 1 січня 2024 р. надбавка за рік буде 23,61 грн проти нинішніх 20,93 грн.

Учасникам бойових дій передбачена надбавка до пенсії , нарахованої на загальних підставах. Це 25% прожитмінімуму, і наступного року вона має становити590,25 грн (523,25 грн на місяць у 2023 р.).

Також розмір мінімальної пенсії УБД не може бути меншим за 210% прожитмінімуму. У 2023 році це 4395,3 грн на місяць, а у наступному – 4958 грн. Суму, якої не вистачає до цього розміру, мають доплачувати.

З 1 січня 2024 р. збільшується до 7100 грн розмір мінімальної зарплати. Також в проекті бюджету запланували її підвищення ще й в квітні – до 8000 грн.

До її розміру прив'язана мінімальна пенсія в тому випадку, якщо непрацюючим пенсіонерам більше 65 років і їхній стаж вищий за 30 років для жінок та 35 років для чоловіків . Така виплата має бути не меншою за 40% від мінімалки. Отже, з 1 січня 2024 р. має становити не менше 2840 грн, а з 1 квітня – не менше 3200 грн.

Проте можливі нюанси. Бюджети воєнного часу ухвалюють з пунктами у перехідних положення, які дозволяють Кабміну змінювати деякі законодавчі умови. Зокрема й щодо призначення пенсій. Таким був бюджет-2023, та буде кошторис у наступному році .

Окремою постановою Кабмін у 2023 році встановив мінімальну пенсію тим пенсіонерам, хто старший за 65 років та має достатній стаж, на рівні 3120 грн, тим кому від 70 до 80 років і стаж достатній – 3000 грн. Якщо стаж менший 30 років (жінки) та 35 років (чоловіки), але вік пенсіонера понад 70 років – 2760 грн. Для решти – 2520 грн.

Тобто цьогоріч уряд у ручному режимі визначив мінімальні розміри пенсій, що були вищими за прожитмінімум. Але не з початку 2023 р., а з 1 березня. В аналогічний спосіб він може діяти і наступного року. Тому слідкуємо за постановами Кабміну. До того ж саме урядовим рішенням визначать і умови індексації пенсі непрацюючих пенсіонерів.

Індексація та реформа

Щорічну індексацію кілька років тому закріпили на законодавчому рівні за конкретною датою – 1 березня, а перерахунок пенсій працюючих пенсіонерів – 1 квітня. Проте не під час війни. У наступному році уряд визначить і дати індексації та перерахунку, і їхній порядок. Строк індексації своєю обіцянкою визначив керівник уряду.

"З 1 березня 2024 року вже вдруге під час великої війни ми проведемо індексацію пенсій. Наступного року плануємо зробити цю індексацію, як і всю солідарну систему, більш справедливою, зрозумілою і прозорою", - каже прем'єр-міністр Денис Шмигаль .

Зараз у пенсійній виплаті виділяють одну складову – показник середньої зарплати, з яких людина сплачувала страхові внески. Його й помножують на коефіцієнт підвищення – рівень індексації, прописаний у законі про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. До нього входить 50% від зростання споживчих цін за минулий рік та 50% від підвищення середньої зарплати.

З 2021 року почали по-новому розраховувати підвищення середньої зарплати. Її калькулюють "за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення". Зокрема у 2024 р. – середній показник зарплати за 2020-2022 роки та за 2021-2023 роки. Різницю між двома цифрами беруть у відсотках, заокруглюють та ділять навпіл. Показник середньої зарплати для всіх пенсійних виплат беруть у Пенсійного фонду.

Розмір індексації визначають у відсотках, саме на той, який розрахують, помножують показник середньої зарплати у пенсії. У кожного пенсіонера він свій, і деякі в результаті підвищення отримують дуже мало. У першу чергу ті, хто виходив на пенсію давно.

Саме через диспропорції у наступному році планують змінити підхід. Поки розуміння майбутньої системи приблизне, зібране із попередніх роз'яснень урядовців, бо постанови та законопроєктів немає.

Йдеться взагалі про систему розрахунку пенсії. Законом вона зараз унифікована, відштовхується від середньої зарплати за три роки перед призначенням виплати, індивідуального коефіцієнту зарплати (зарплата людини на місяць, поділена на середню зарплату по країні у цей період), коефіцієнту стажу (загальна кількість років стажу, помножена на 0,01). Але у формулі свої підформули, і коли усі показники перемножуються та виводиться розмір виплати, у кожної людини буде свій результат, далеко не завжди справедливий. І замість коефіцієнтів уряд хоче застосовувати бали та завдяки ним досягти певного рівня пенсій.

Є принцип, від якого планують відштовхуватися в Кабміні саме при встановленні розміру пенсії. За європейськими стандартами – це не менше 40% від заробітку людини, пояснює міністерка соціальної політики Оксана Жолнович , і не менше 30% середнього заробітку має забезпечити солідарна пенсійна система. Все, що більше цих 30%, людина може добирати іншими пенсійними програмами, зокрема, накопичувальними.

Йдеться саме про пенсійні гарантії держави відносно заробітку людини, а не середньої зарплати по країні станом на зараз, на це варто звернути увагу.

"Ми подивилися, що у нас відбувається із солідарною пенсійною системою і помітили, що, на жаль, те законодавство, яке діє сьогодні, не однаково підходить до людей, які мають однаковий стаж і в той чи інший проміжок часу отримували однакову зарплату відносно середньої в кожному конкретному році. Наприклад, вчитель, який працював з 1990 по 2000 роки і мав зарплату приблизно таку ж, як середня того часу, і вчитель, який працював з 2000 по 2020 роки мав зарплату близьку до середньої, залежно від року виходу на пенсію будуть отримувати абсолютно різні пенсії. А це неправильно, бо люди робили приблизно однаковий внесок", - каже Жолнович.

Отже, уряд хоче для кожного пенсіонера обрахувати співвідношення його особистих внесків до ПФУ, які він робив ще під час своєї роботи, до середньої зарплати, яка була тоді, коли він працював. В залежності від того, яким було співвідношення зарплати людини під час її роботи до середньої зарплати по країні на той момент, їй у пенсію замість коефіцієнтів нараховуватимуть бали.

"Якщо людина в місяць отримувала середню зарплату, то це десять балів, ми приблизно так рахували. І вже більше чи менше (балів, - авт.), буде визначатися відносно рівня по середній (зарплаті, - авт.) Відповідно, сумуючи по життя, отримується якась кількість балів. І в результаті кожен буде мати свою унікальну кількість балів, що ніколи не дозволить зробити врівнялівку", - пояснює Жолнович.

Тобто, якщо отримував під час роботи зарплату, яка дорівнювала середній по Україні у той період – отримаєш 10 балів за таким місяць, більшу – понад 10 балів за місяць, меншу – менше 10 балів. Бали за кожен місяць плюсуватимуть, і пенсіонер збере певну кількість балів, що рахуватиметься тисячами, бо маємо високі вимоги до страхового стажу.

"І тоді в кожному році ми просто ставимо вартість того балу, який буде не менше 30% середньої заробітної плати, в цьому конкретному році", - додає Жолнович.

За рахунок введення балів, пенсії людей, які виходили на неї давно, хочуть підтягнути до рівня пенсій людей, які мають такий самий стаж, отримували таку ж зарплату, відносно середньої, але вийшли на відпочинок пізніше.

Уся ця нова система розрахунку пенсій ще прописується, і відбуватися вона має на рівні змін у законодавстві. Тобто ще повинна пройти розгляд у парламенті.

Саму зміну формули коефіцієнту індексації поки не анонсували. Але за наявної та після того, як рівні давно призначених пенсії підтягнуть до призначених нещодавно, різниця між сумами в результаті перерахунку має скоротитися.

"Цього року (2024 р., - авт.) індексація пройде за новим принципом. Будуть проіндексовані всі пенсії, - обіцяє прем'єр-міністр, - Крім того, ми впровадимо коефіцієнти та бали, які дозволять людям з однаковими умовами виходу на пенсію, незалежно від його часу, отримувати однакову пенсію й однакову індексацію. Це дозволить у 2024 році підвищити середню пенсію до 6 тисяч гривень".

Чи встигнуть ухвалити нову систему нарахування пенсій та застосувати бальну до індексації – питання відкрите.