Згоден
Продовжуючи перегляд сайту, ви погоджуєтеся з тим, що ознайомилися з оновленою політикою конфіденційності та погоджуєтеся на використання файлів cookie.
Днепр » Новости города и региона
пт, 15 ноября 2024
20:57

НОВОСТИ ГОРОДА И РЕГИОНА

Тайны Днепра: Что осталось от меннонитской колонии Кронсгартен?

Тайны Днепра: Что осталось от меннонитской колонии Кронсгартен?

В отличие от многих других древних поселений, от Кронсгартена сохранились масштабные свидетельства жизни поселенцев.

Днепр всегда был и остается многонациональным городом.

До Октябрьского переворота на территории Екатеринослава были образованы две немецкие и одна меннонитская колонии.

Как рассказывал в свое время Городскому сайту известный историк Максим Кавун, они располагались в окрестностях города:

«Время стерло их оригинальные названия, однако массивы застройки сохранились, и даже некоторые старожилы, потомки колонистов, хранят память о далеком прошлом. Это Йозефсталь (ныне Самаровка), Кронсгартен (часть Самаровки), и Фишерсдорф (Рыбальское). В XX веке эти поселки вошли в черту города Днепропетровска.

Все три колонии возникли в конце XVIII века, когда правительство Екатерины II активно приглашало в Причерноморье представителей различных иностранных наций: греков, сербов, евреев, немцев, французов, итальянцев и других. В 1763 г. был издан Манифест Екатерины II, которым объявлялись льготные условия для немецких колонистов.

После этого поток немецких поселенцев потянулся в приднепровские земли. Немецким поселенцам гарантировалась свобода вероисповедания, выдача денежных средств и материалов на обзаведение, освобождение от налогов на 10 лет, свобода от рекрутской повинности, также для каждой семьи выделялся отдельный земельный надел.

История трех колоний в Нижнем Присамарье восходит к непродолжительной, но бурной истории первого Екатеринослава на Кильчени.

Со временем большинство жителей первого Екатеринослава, его органы самоуправления, городской голова, часть зданий к началу 1790-х годов были перенесены на правый берег Днепра. Но место бывшего губернского города не осталось пустовать, хоть оно было и не совсем выгодным, регулярно затапливалось наводнениями, приводившими к массовым эпидемическим заболеваниям. Это место отвели под немецкие колонии, названные Йозефсталь и Кронсгартен.

Колония Кронсгартен – ровесница Йозефсталя и Фишерсдорфа. Она основана в 1793 г. Однако, в отличие от первых двух, здесь жили не лютеране, а меннониты. Это особое религиозно-культурное течение в протестантизме (вариант анабаптизма), родоначальником которого был бывший католический священник Менно Симонс (1496–1561). По его имени меннониты и получили свое название. Течение это возникло в 1530-х годах в Нидерландах. В основе верований меннонитов положена идея неприменения силы, пацифизма и непротивленчества. Меннониты принципиально не берут в руки оружие. Меннониты активно переселялись в Российскую империю, вместе с волной немецкой колонизации, начиная с конца XVIII века. Были основаны, в частности, Молочанские и Хортицкие колонии (ныне на территории Запорожской области).

Меннонитские семьи прибыли в колонию Кронсгартен из Данцига (ныне Гданьск), как и первопоселенцы Йозефсталя и Фишерсдорфа. Также на новом месте их преследовали разнообразные препятствия. В результате наводнения 1815 г. вся территория колонии с постройками была смыта водой. Затем пришлось все отстраивать заново. Интересно, что колония имела и другое название – «Половицы», официально так называлась с 1893 г. До сих пор является загадкой, почему меннониты выбрали для своего поселения имя запорожской слободы Половицы, причем располагавшейся на правом берегу, на месте центра современного Днепропетровска.

Колонисты занимались животноводством и земледелием. В 1911 г. в колонии насчитывалось 212 жителей. Столько же жителей было и в революцию 1917 г. Затем начался упадок колонии: в 1925 г. здесь жили всего 125 человек. Здесь была немецкая четырехклассная начальная школа. Молитвенный дом был закрыт. В 1931 г. меннонитская община насчитывала всего 30 человек.

В 1937 г. были произведены массовые аресты мужчин, а в 1943 г. все население колонии вывезено в Германию».

Долгое время считалось, что от менонитской колонии Кронсгартен ничего не осталось, кроме нескольких древних памятников на заброшенном кладбище.

Но исследования днепровских краеведов помогли сделать интересные открытия. Сейчас к остаткам сооружений этой колонии планируется краеведческая экспедиция, о чем рассказал известный исследователь истории нашего края Александр Ярошенко:

«Підгородне. На руїнах Кронсгартена і менонітські вежі.

Триває підготовка нової краєзнавчої екскурсії ріднокраєм.

Там, де річка Кільчень впадає в Самару, ще від кінця XVIII ст. існувала менонітська кольонія Кронсгартен (означає «Коронний сад»). Меноніти - це етнічні фрізи, розмовною мовою яких була платс-дойч, а письмовою мовою німецька. Це було єдине саме менонітське поселення в ареалі нашого сучасного міста. Хоча місцеві із Підгороднього їх все одно називали німцями, що неправильно.

Усе, що зараз залишилось від Кронсгартена, - це цегляна силосна вежа і руїни одного з корпусів ферми. Обидві споруди були зведені у 1923 р. Після неврожаю і голоду 1921 р. менонітські організації з-за кордону допомагали грошами Кронсгартену, саме це дало можливість розбудувати комплекс споруд ферми. Сама вежа була зведена на місці житлового будинка, що був розібраний.

До нашого часу збереглась невелика кількість світлин з Кронсгартена 1920-х років, на деяких із них видно ріжні споруди. Мене в першу чергу зацікавили дві із цих світлин. Силосну вежу у представлених ракурсах не видно, бо вона була не дуже висока, або ще не збудована повністю, зате видно яку-то другу височенну вежу в ареалі новозбудованої ферми. Ця вежа гранчаста і спочатку я думав що вона цегляна, але знятки дещо розмиті і роздивитись дуже точно важко. Поставало питання, куди така значна споруда могла без сліду зникнути в подальшому. Розібратись із цими моментами мені допоміг історик Юрій Берестень.

Отже, дуже велика імовірність що ця висока вежа не була цегляною, а зроблена зі збірних легких металоконструкцій, подібні типи металевих веж були достатньо поширені у ті часи. Призначення вежі, скоріше за все – вітряк для підкачки води для ферми. Те що там нагорі вежі не видно лопатей імовірно означає що вони ще не були встановлені на час знимкування або були неширокими і під час активного руху не фіксувались тогочасною фототехнікою, що вимагала довгого витриму кадру. Тому є достатньо непогане пояснення куди ця вежа потім зникла, такі збірні конструкції демонтувати було нескладно.

Слід сказати, якраз на тій місцині і до того було декілька старих менонітських вітряків. Можливо, не усі вони витримали буремні події 1917-1921 р.р. і на місці зруйнованого вітряка постав новий металевий».

Фото Александра Ярошенко







Gorod.dp.ua на Facebook.


Знаток  (12.10.23 07:53): "До сих пор является загадкой, почему меннониты выбрали для своего поселения имя запорожской слободы Половицы, причем располагавшейся на правом берегу, на месте центра современного Днепропетровска"...
З 2016 року місто носить назву Дінпро!!!
Ответить | С цитатой | Обсуждение: 2
1
Gorod.dp.ua не несет ответственности за содержание опубликованных на сайте пользовательских рецензий, так как они выражают мнение пользователей и не являются редакционным материалом.

Gorod`ской дозор | Обсудите тему на форумах | Разместить объявление

Другие новости раздела:

ОБРАТИТЕ ВНИМАНИЕ!
Популярні*:
 за коментарями | за переглядами
•  У Дніпрі виходять на лінію перші сім трамвайних вагонів з Лейпцига (31)

•  На Соборній площі у Дніпрі водії кидають авто на смузі для автобусів та велосипедистів: машини забирає евакуатор (13)

•  Чи всі мешканці забезпечені теплопостачанням? (11)

•  Якщо уряд забере у Дніпра 3,3 млрд грн, місто втратить можливість відновлювати будинки і школи після обстрілів рф (10)

•  На житловому масиві Перемога демонтують відомий ринок «Кодак» (8)

•  Колекціонують сміття та нападають на сусідів: у Дніпрі мати з сином тримають у страху весь під’їзд (6)

•  Це був найбільший палац спорту СРСР: Чому Метеор перетворюється на руїни (6)

•  У відкладах Каховського водосховища виявили небезпечні пестициди та канцерогени (6)

•  Ярослава Магучих отримала новий паспорт (6)

•  У Дніпрі за проїзд можна буде платити онлайн через застосунок (5)


* - за 7 днів | за 30 днів | Докладніше
Цифра:
110
лет отелю «Астория»

Источник
copyright © gorod.dp.ua
Все права защищены. Использование материалов сайта возможно только с разрешения владельца.

О проекте :: Реклама на сайте