|«« | «« | »» | »»| |
Документальный фильм «Невидимые» снят днепровскими мастерами и посвящен тысячам украинцев, которые находятся во вражеском плену.
Премьера фильма состоится сегодня, 29 августа, на телеканале Открытый в 18-45.
Авторами этого фильма стала команда днепровских кинодокументалистов, в том числе – автор идеи, режиссер, сценарист Ольга Волынская и оператор-постановщик Сергей Кочет. Именно известная днепровская журналист Ольга Волынская собрала творческую команду и вдохновила идей снять фильм о тех тысячах «невидимых» пленных украинцах, которые хотели бы стать видимыми…
О чем этот фильм, рассказывают его создатели:
«Фільм привертає увагу до тисяч цивільних заручників, які залишаються у російському полоні та потребують нашої підтримки!
Героїв документального фільму об’єднує те, що вони потрапили до російського полону за абсолютно вигаданими та абсурдними звинуваченнями. Одне з таких, висунуте активісту з Херсона - "шпіон НАТО"...
Герої фільму – люди з активною проукраїнською позицією - волонтери, активісти та правдоборці. Саме це і стало причиною їхнього затримання. У полоні заручники пережили голод, холод, побиття та катування струмом, але не зламалися і активно свідчать про воєнні злочини агресора.
НЕВИДИМІ - це фільм не про відчай, біль та безвихідь. Це розповідь про справжні життєві цінності, яким герої фільму залишилися вірними, незважаючи ні на що. Попри всі випробування, вони повернулися до волонтерського фронту і у цьому знаходять заспокоєння та реабілітацію після волону.
Також у фільмі досвідчені юристи поділяться порадами для цивільних заручників та їхніх рідних».
А вот истории нескольких героев этого фильма:
«Волонтер з Маріуполя – Сергій Лінь – один з героїв документального фільму «НЕВИДИМІ».
Це він – успішний бізнесмен з Маріуполя, який втратив житло та бізнес, але не втратив бажання допомагати людям.
Це він – займався евакуацію старих та дітей, поранених та хворих з окупованого міста - у більш безпечні райони країни.
Це він – потрапив за це у полон, де провів жахливі 108 днів.
Це він – докоряв собі, що встиг врятувати "всього 33 життя"…
Це він – після важкого досвіду полону повернувся до евакуації цивільних з найбільш гарячих точок.
Він встиг вивезти понад 1000 людей з різних міст України, які найбільше потерпають від обстрілів, і продовжує це робити далі...
Віталіку всього 14. Йому б у футбол грати, у походи ходити та радіти собі життю... Але Віталік уже встиг побувати у полоні. Він бачив те, що назавжди залишиться у його пам'яті. Викрадення з мішком на голові, знущання та катування.
Віталік - з маленького українського села на Херсонщині. Він і життя то не бачив. Але бачив тих, кого катували електричним струмом. І не надавали медичну допомогу. Бачив кров, яка затікає до камери з коридору, після особливо жорстокого допиту. Він не лише бачив, а й відчував холод, голод, приниження, йому погрожували розстрілом.
Віталік ні в чому не був винен. Але російським окупантам і не потрібно цього. Їм потрібен страх, тони страху, які вони вичавлюють з дорослих та дітей, зі старих та немовлят, зі здорових та смертельно хворих. Це їхнє паливо, їхній ресурс.
Але що Віталік? Він так і залишився простим українським хлопчиною. Ходить на рибалку, грає у футбол та компьютерні ігри. Тільки до його активностей несподівано додалася ще одна - розповідати про воєнні злочини агрессора».
Иллюстрации – Документальный фильм Невидимые.
Gorod`ской дозор | |
Фоторепортажи и галереи | |
Видео | |
Интервью | |
Блоги | |
Новости компаний | |
Сообщить новость! | |
Погода | |
Архив новостей |