Самые тяжелые раны получил 40-летний железнодорожник Денис, рядом с которым вместе с медиками неотложно находится и его мама…
Ежедневно в Днепропетровской областной клинической больнице имени Мечникова спасают людей, получивших тяжелейшие ранения и травмы после вражеских обстрелов. Зачастую это – мирные люди, ставшие невинными жертвами рашистов…
Об очередном таком пациенте и истории его спасения рассказал генеральный директор больницы имени Мечникова Сергей Рыженко:
«Її засмучені очі…Не рахуючи часу, плутаючи день і ніч, мама завжди поруч.
Мамо, я скоро приїду додому, - каже Денис матусі.
Йому 40 років, мирна людина.
Працював на залізниці.
27 березня при обстрілі Слов’янська разом з самими важкими був доправлений до Дніпра у лікарню Мечникова, до реанімаційного залу.
Стан критичний, кома 3, важка черепно-мозкова травма, відірвана кінцівка.
Прогнозів на якесь одужання давати неможливо, але боролися, як за рідного.
Мама Дениса разом з лікарями та медсестрами завжди поряд.
В’ячеслав Гришин, завідувач реанімації, зробив все, щоб повернути до життя, цілодобово не відходячи від Дениса.
Сьогодні Денис вже в свідомості, виразливо шепоче лікарям, медсестрам, мамі слова вдячності.
Апарат ШВЛ працює в підтримуючому режимі. Критичний період вже позаду, завтра переїжджає до Львова на реабілітацію.
Всі вкрай важкі поранені, які були доставлені із Слов’янська, живі, в лікарні Мечникова, хоча всі дуже важкі.
Кожного дня, коли стихає серця стук, для лікарів Мечникова секунди вічні…».
Фото со страницы Сергея Рыженко.
Gorod`ской дозор | |
Фоторепортажи и галереи | |
Видео | |
Интервью | |
Блоги | |
Новости компаний | |
Сообщить новость! | |
Погода | |
Архив новостей |