Литмузей Днепра раскрыл секрет одной своей уникальной коллекции

В музее «Літературне Придніпров’я» сберегается удивительная коллекция-«Шевченкиниана» профессора Анатолия Фоменко, которая насчитывает 2 тысячи раритетов!

В Днепре и Украине продолжаются Шевченковские дни. Напомним, что вчера в нашем городе отмечали 209-ю годовщину со дня рождения великого Кобзаря.

А сегодня, 10 марта, - 162 года со дня его смерти.

К этой дате заведующая музеем «Літературне Придніпров’я» Елена Аливанцева рассказала об удивительной коллекции, которая хранится в фондах этого музея:

«Дорогі друзі!

Ми підготували розповідь про надзвичайну людину і його колекцію, яка в 1999 році була подарована музею «Літературне Придніпров’я».

ШЕВЧЕНКІАНА ПРОФЕСОРА А.К.ФОМЕНКА

Серед важливах колекцій Дніпропетровського національного історичного музею, відділом якого є літературний музей, без сумніву, є Шевченкіана.

Її почав збирати ще Д.І.Яворницький. В його зібранні були рукописи Т.Г.Шевченка: автобіографія, написана їм у 1860р.; лист поета до друга, відомого артиста М.С.Щепкіна від 4.01.1858р.; листи до лікаря А.О.Козачковського; „Кобзар”, який Шевченко з власноручним написом подарував дружині лікаря. Це також документи й матеріали про перебування Т.Г.Шевченка на засланні. Унікальна Шевченкіана Д.І.Яворницького в 1930-ті була частково передана в Інститут літератури Академії наук України, але тематична колекція продовжувала збиратися в музеї. Вона поповнювалася важливими архівними документами, які розповідають про підготовку та проведення у Катеринославі у 1914р. заходів, присвячених 100-річчю від дня народження Т.Г Шевченка, раритетними виданнями творів генія, книгами про нього; образотворчими матеріали та іншими експонатами.

Поповнювалася колекція й в наступні десятиліття.

У 1999 році Шевченкіана в зібранні музею збільшилася водночас майже на дві тисячі одиниць. В той рік професор Анатолій Кузьмович Фоменко, продовжуючи справи відомих меценатів Придніпров’я, подарував музею «Літературне Придніпров’я» свою безцінну шевченківську колекцію.

Анатолій Кузьмович Фоменко відомий на Україні колекціонер, який збирав свою Шевченкіану багато десятиліть. В його зібранні усе, що має стосунок до Т.Г.Шевченка: його твори й те, що написане про нього, а також листівки, медалі, значки, поштові марки й марковані конверти, екслібриси тощо. Шевченкіана для професора всі роки була не засобом власного інтелектуального збагачення, а можливістю поширення шевченкової спадщини, популяризації Тарасового Слова.

Т.Г.Шевченко увійшов у життя А.К.Фоменка ще в дитячі роки. Майбутній колекціонер народився 24 листопада 1925 року на станції Наталочка Артемівського району Донецької області в родині залізничника. Завдяки батькам, в його родині панувала атмосфера великої поваги до поета. Навчався Анатолій Фоменко в українській школі-семирічці при солеруднику ім.Т.Г.Шевченка на Донбасі, яка також носила ім’я великого Кобзаря. В 1943 р., коли А.К.Фоменко став солдатом, він узяв з собою із домівки свою найкращу реліквію – „Маленький Кобзар”, надрукований 1917 року у видавництві „Відродження” й придбаний юнаком під час окупації на ринку міста Артемівськ (зараз Бахмут). Ця книга-воїн збереглася, незважаючи на те, що „пройшла” з А.К.Фоменко через різні фронтові випробування (тяжке поранення в бою під Запоріжжям, тривале лікування в госпіталях та інше). Після війни вчорашній солдат, який назавжди став її інвалідом, навчався на філософському факультеті Київського університету. Цей університет, як відомо, також носить ім’я Кобзаря. В ті роки й почав майбутній професор, незважаючи на обмежені студентські фінансові можливості, збирати свою Шевченкіану. Він продовжував поповнювати свою колекцію і в наступні роки, коли працював викладачем, а після захисту кандидатської дисертації – доцентом кафедри філософії Дніпропетровського державного університету. Й потім, коли завідував кафедрою філософії Дніпропетровського металургійного інституту.

Скарби своїй Шевченкіани колекціонер збирав ретельно й нелегко по всьому світу. Він знаходив їх у букіністичних книгарнях та антикварних магазинах у тих місцях, які відвідував в Україні та за її межами; через обмін із знайомими колекціонерами. Іноді йому дарували дуже цінні шевченківські раритети друзі та знайомі. Так, „Кобзар” 1860 року А.К.Фоменко подарував відомий філолог-шевченкознавець, Василь Семенович Ващенко. А втім, за кожним експонатом Шевченкіани професора своя історія.

В подарованій музею колекції А.К.Фоменка 350 книжок з творами поета і видань, присвячених його життю та творчості. Серед них понад 30 видань ХІХ – початку ХХ століть, 593 листівки з автопортретами Т.Шевченка, репродукціями його живописних та графічних творів, малюнків, а також листівки, створені на теми його віршів, із зображенням пам’ятників йому, місць перебування тощо. До цього щиросердного дарунка входять також 220 значків, 56 медалей, 230 екслібрисів, 150 філателістичних експонатів (поштових марок, маркованих і з спец погашенням конвертів), бандура, на теці якої є зображення поета, портрети та інші речі.

Найбільшу цінність колекції складають раритетні видання творів великого поета. Це прижиттєвий шевченківський „Кобзар”, виданий 1860 року завдяки меценатству відомого українського садівника Платона Семиренка. Це „Кобзар” празького видання 1876 року. Це „Поезії Т.Г.Шевченка заборонені в Росіїї”, які були видрукувані в Женеві 1890 року. Це також видані у 1886 році „Гайдамаки” Т.Г.Шевченка з гравюрами відомого художника О.Г.Сластіона та з його автографом (передмову для унікального по красоті видання написав Д.І.Яворницький). Це й „Твори Тараса Шевченка Кобзар” у двох томах, які були видані під редакцією Івана Франка у Львові у 1908 році. З безцінних видань ХХ століття – „Кобзар” 1931 року з ілюстраціями Василя Сідляра, репресованого в сталінські часи, а також „Кобзар” в трьох книжечках, видрукуваних 1947 року українцями в Західній Німеччині в таборі для переміщених осіб, зі словами на обкладинці „На чужині”.

Особо цінні для Придніпров’я книги з колекції професора А.К.Фоменка, які у різні роки видані у нашому місті. Серед них катеринославське ювілейне видання поета 1914 року: „Повний збірник творів Т.Г.Шевченка. Під редакцією Д.Дорошенка. З портретом поета, його біографією, критичною статтею і 50 малюнками художника Б.Смірнова. – Катеринослав, видання Л.М.Ротенберга”. Серед шевченківських видань колекції, які побачили світ у нашому краї й „Кобзар” Т.Г.Шевченка, який видало з передмовою П.Щукіна „Українське видавництво у Січеславі” у 1919 році. Це й ще одна дуже рідкісна книга, яка відображає драматични революційні часи та долю української інтелігенції, яка вимушено опинилася в еміграції. Її назва говорить сама за себе: „Тарас Шевченко. Кобзар. Народне видання з поясненнями і примітками Василя Сімовича. Заходами Євг. Вирового. Українське видавництво в Катеринославі. – Катеринослав – Кам’янець – Ляйпціг, 1921”.

Серед експонатів подарованої професором-меценатом колекції можна виділити присвячену Т.Г.Шевченку радянську бронзову медаль 1939 року, французькі та польські бронзові медалі, таборові марки переміщених українців у Західній Німеччині 1947 – 1948 рр., настінну тарілку миргородської школи виготовлену ще в дореволюційний час у Німеччині, декілька живописних та графічних портретів, багато численне та цікаве зібрання екслібрисів, цікаві філателістичні та філокартичні матеріали тощо.

А.К.Фоменко впевнений, що такі, як його, колекції створюються, щоб служити людям. Тому він робить внески й в зібрання інших музеїв світу. Так, у 1989 році професор подарував Національному музею Т.Г.Шевченка у Києві колекційну підбірку з листівок, значків і філателістичних експонатів, присвячених Кобзарю. В тому ж році, коли в місті Палермо (Канада) згорів будинок музею Т.Г.Шевченка і постало питання його відновлення, А.К.Фоменко переслав туди значну колекцію листівок, значків і маркованих конвертів, присвячених Тарасу Шевченку.

З 1989 року музей «Літературне Придніпров’я» щорічно до дня народження Т.Г.Шевченка створює на базі колекції професора А.К.Фоменка виставки, проводе тематичні зустрічі, публікує наукові і науково-популярні статті й таким чином презентує колекцію, продовжуючи працю колекціонера-шевченкознавця».

Фото – музей «Літературне Придніпров’я»