От дома сестры Леси Украинки в Днепре осталась лишь пара фотографий

Несмотря на охранный статус памятника истории, дом Ольги Косач в Лоц-Каменке, в котором бывала Леся Украинка, был разрушен.

Городской сайт уже рассказывал о том, что Леся Украинка имеет прямое отношение к нашему городу. В Екатеринославе, в древнем поселке днепровских лоцманов, жила ее сестра Ольга Косач-Кривинюк. В этом доме неоднократно гостила и знаменитая поэтесса.

В 2009 году дом был внесен в список памятников истории и взят под охрану государства.

Но, к огромному сожалению, это не помешало уничтожению памятного объекта уже буквально через пару лет. От дома сестры Леси Украинки сохранились лишь несколько фотографий.

Вот что об этом рассказали Управление по вопросам охраны культурного наследия Днепровского горсовета и его начальник Надежда Лиштва:

«Не всі об'єкти культурної спадщини збереглись до нашого часу, хоча й досі перебувають на обліку як такі. Деякі були втрачені ще між 2009 - 2011 роками та інформації про них майже немає.

Наприклад від «Садиби, де жила і працювала О. П. Косач-Кривинюк та її родина», по вул. Мільмана, 154-А, залишилось всього два фото авторства Валентин Старостін.

Ольга Косач-Кривинюк, псевд. Олеся Зірка (26 травня 1877, Звягель, Волинська губернія - 11 листопада 1945, Авґсбурґ, Німеччина) – українська письменниця, літературознавиця, перекладачка, викладачка, бібліографиня, етнографиня, лікарка за фахом, член Петербурзької та Київської «Просвіт». Дочка Олени Пчілки та Петра Косача, сестра Лесі Українки, Михайла Косача, Оксани Косач, Миколи Косача та Ізидори Косач, дружина Михайла Кривинюка, племінниця Михайла Драгоманова.

В Екатеринославі першу родина поселилася в сільській хаті, серед “пустині”, а згодом патронат побудував їй окремий будинок, подвір’я якого Ольга Петрівна перетворила в квітучу оранжерею, садячи «всяку всячину» – квіти, полуниці, соняшники. До неї приїздили погостювати сестри Ізидора та Оксана з своїми дітьми — Ольгою та Оксаною, а також інші члени родини. Найчастіше бував чоловік Михайло Васильович.

Від 1910 року і до 1921 року працювала земським патронажним лікарем для дітей-сиріт у Лоцманській Кам'янці біля Катеринослава, де й очолювала притулок для дітей-сиріт.

Вона була організатором в сільській школі ткацької майстерні, гуртка вишивання. Зібрані нею на Катеринославщині орнаменти народного вишивання увійшли до альбому “Українські народні узори з Київщини, Полтавщини й Катеринославщини. Випуск І. Вирізування й настилування. Зібрала й до друку впорядкувала Ольга Кривинюк”, який вийшов у Києві 1928 р.

Разом з чоловіком заснувала у 1917 році в Катеринославі власне дитяче видавництво, де видала низку книжок, зокрема, переклади з англійської, чеської та інших мов.

Завантажена лікарською практикою, Ольга водночас вивчає все нові й нові мови, перекладає з англійської, польської, російської, французької, чеської та скандинавських мов, постачає журнал своїми перекладами зі світової класики, дає уроки наймолодшим родичам.

У 1921 році, невдовзі після народження сина Василька, родина Кривинюків виїхала до Могильова-Подільського, рятуючись від голоду.

В подальшому родина продовжувала підтримувати зв’язки з громадськими та культурними діячами Січеславщини.

До початку 2000-х років будівля по вул. Мільмана, 154-А, де проживала та здійснювала медичну практику Ольга Косач-Кривинюк, використовувалась як лікарня. Після чого вона була зачинена і поступово прийшла до незадовільного стану. У 2009 році Наказом управління культури і туризму Дніпропетровської облдержадміністрації їй було присвоєно статус щойно виявленого об’єкта культурної спадщини, але це не завадило її руйнації. На 2011 рік за даною адресою вже було розташовано новобудову. Фотографій первісної будівлі та садиби майже не зберіглось».

Фото - Управление по вопросам охраны культурного наследия.