Во время минометного обстрела рашистов 35-летний Иван за долю секунды успел увидеть и понять, что ему оторвало ноги…
Тяжело раненного, истекающего кровью украинского воина успели эвакуировать с передовой в Днепропетровскую областную клиническую больницу имени Мечникова. Там его спасли – как до этого спасали жизни тысяч других украинских защитников.
Во время операций бойцу было перелито 6 литров крови. Приходя в сознание, он шептал имена жены и дочерей. И чудо встречи с женой произошло в реанимации больницы Мечникова.
Вот что об этом рассказал главный врач больницы Сергей Рыженко:
«Він в очах її купався, гладячи волосся рукою…Струна життя дуже тонка.
Я завжди вірила, що ми будемо разом назавжди, каже Наташа.
Вона не знала, як його знайти, не знала, як з ним зв'язатися.
Усі мрії, всі ночі лише про нього.
І вірила, що він буде тільки мій, незважаючи на те, що з ним стало.
Івану 35.
Під час мінометного обстрілу за долю секунди побачив, як відірвало ноги.
Тоді подумав: чи повернусь я додому живим?
Постійне відчуття близької смерті.
Більше шести літрів перелитої крові.
Опритомнів після операції в реанімації Мечникова.
Приходячи до тями, називав ім'я дружини та доньки.
Сьогодні вже без апарату ШВЛ.
У реанімації посміхається, жартує із рідними.
Впевнений, що й надалі все налагодиться. Приховуючи внутрішній біль, навчився посміхатися, зчепивши зуби.
Жартує: мені судилося вижити і тут, і на нулі. Я сьогодні щасливий. І я не герой, я такий, як всі українці.
Бо ми всі разом.
Валентина Лисничая, завідувачка реанімації сепсису Мечникова, день за днем витягує поранених з того світу, бачачи ріки сліз та усміхнені обличчя близьких при одужанні їх синів та чоловіків».
Фото со страницы Сергея Рыженко.
Gorod`ской дозор | |
Фоторепортажи и галереи | |
Видео | |
Интервью | |
Блоги | |
Новости компаний | |
Сообщить новость! | |
Погода | |
Архив новостей |