|«« | «« | »» | »»| |
Урбанисты считают, что дерусификация города должна сопровождаться качественным изменением улиц и проспектов, которых коснется этот процесс.
Как уже писал Городской сайт, в последнее время в Днепре активно говорят о дерусификации. Горожане создали петицию о переименовании около 130 улиц и проспектов, связанных со страной-агрессором. А мэр Днепра уже высказал поддержку такой идее.
Администратор группы Urban Dnipro Community Руслан Ширинов также считает, что после окончания войны проведение дерусификации – абсолютно логичный и необходимый шаг.
Но при этом он на примере проспекта Пушкина предлагает не просто поменять название проспекта и таблички на домах, но и провести качественное изменение этого проспекта, чтобы он выглядел символом новой жизни и новой Украаины.
Вот какими размышлениями он делится по данному поводу:
«Після Перемоги України, очевидно, розпочнеться дерусифікація — це абсолютно логічний та черговий потрібний крок деколонізаціі та становлення Незалежної України.
Проспект Пушкіна
Це другий за потенціалом та цінністю проспект, після центрального проспекту Яворницького. Тут якісна історична забудова, широкий тінистий бульвар, трамвай. Стан проспекту і будівель викликає біль.
Пам‘ятник Пушкіну
Пам'ятник встановили 1901-го року. Його створили за проєктом архітектора-росіянина Георгія Панафутіна, що останню третину життя провів в Катеринославі (аж до самої смерті). Він же спроєктував будівлю історичного музею — пам‘ятки архітектури. Автором бронзового бюста був відомий російський скульптор Ілля Гінцбург.
Сам пам‘ятник не викликає в мене особливих емоцій, як і творчість Пушкіна. Але коли підходжу ближче і бачу викарбувані в граніті цифри 1901, коли торкаюся їх рукою — ось це викликає емоції і захоплює! Бо я торкаюся історії.
Пам‘ятнику 121 рік, над ним працювали фахівці своєї справи, і я маю змогу візуально і тактильно взаємодіяти із результатом їхньої роботи. Цей пам‘ятник — один з найстаріших збережених в Дніпрі.
Що робити далі?
Коли приймуть закон про дерусифікацію, проспект буде перейменовано, а пам‘ятник — перенесено або сховано. Українська історія має достатньо гідних постатей, на честь яких можна назвати такий значущий для міста проспект.
АЛЕ!
Ці зміни ОБОВ‘ЯЗКОВО мають відбутися паралельно із якісним оновленням проспекту. Ідеально відреставровані історичні й інші будинки, доступні та комфортні тротуари, поява велодоріжок, якісне озеленення, розкриття потенціалу бульвару як місця рекреації, зручні зупинки транспорту, безпечні пішохідні переходи тощо.
А на місці пам‘ятника може з‘явитися або новий — на честь кого назвуть проспект; або громадський простір, або арт-об‘єкт: це мають вирішити містяни.
Без якісного оновлення проспекту він так і залишиться Пушкіним, бо запарковані тротуари з ямами та взагалі його жалюгідний стан не зміниться від перейменування.
Натомість якісно оновлений проспект імені (…) стійко асоціюватиметься із тою людиною, на честь якої проспект назвуть. Разом з юридичною дерусифікацією відбудеться й фактична — це єдиний коректний, логічний та правильний шлях.
Дякую за увагу.
Слава вільній Україні!».
В прилагаемых иллюстрациях Руслан Ширинов делится своим видением того, как может выглядеть этот проспект в будущем.
С его идеями сложно не согласиться – и не только в отношении этого проспекта. Размалевать краской, разрушить, переименовать – в таком стиле действовали чуть больше века назад в россии. И за прошедший век в этом варварском стиле ничего не изменилось.
А вот менять не только названия, но и среду обитания – это уже признак цивилизованного мира.
Иллюстрации Руслана Ширинова.
Gorod`ской дозор | |
Фоторепортажи и галереи | |
Видео | |
Интервью | |
Блоги | |
Новости компаний | |
Сообщить новость! | |
Погода | |
Архив новостей |