Минуло вже понад два роки з часу анонсу президентської програми «Повертайся та залишайся». Незабаром виповниться два роки з моменту обіцянки прем’єр-міністра розробити програму зі створення 500 тисяч робочих місць. Проте жодних зрушень в питанні запровадження розумної політики в соціально-економічній сфері поки що не спостерігається.
І це не дивно, бо робочі місця з повітря не виникають, а трудові мігранти на манівці не спокушаються. Для того, щоб переломити негативні тенденції в сфері трудової міграції потрібні системні дії, що будуть здатні повернути Україну на траєкторію сталого економічного зростання. Такого, яке, наприклад, спостерігалося, коли економікою керувала команда досвідчених професіоналів на чолі з Володимиром Гройсманом.
А поки що маємо дуже сумну картину. Україна за даними Звіту про міжнародну міграцію – World Migration Report за 2022 рік посідає 8 місце в світі за кількістю трудових мігрантів. Загальна їхня кількість за цим документом сягає 5,5-6 млн осіб. Аналіз непрямих даних, зокрема, суми приватних переказів з-за кордону в Україну однозначно свідчить про те, що негативні тенденції лише підсилюються. Якщо, за даними НБУ, протягом 2020 року в нашу країну надійшло 10,7 млрд доларів від заробітчан, то 2021 року – вже 13,9 млрд доларів.
На жаль, на сайті Дніпропетровського обласного управління статистики можна знайти лише загальні дані щодо руху населення. Без прив’язки до процесів трудової міграції. Зокрема, що 2020 року з нашого регіону виїхало 28 тисяч осіб, а 2021-го – 36,4 тисячі. Але така відсутність даних сама по собі є дуже красномовною. Це може свідчити, як про те, що процесами трудової міграції ніхто насправді не переймається. Так і про те, що її розміри просто намагаються приховати.
Однак, навіть узагальнених та непрямих даних достатньо для того, щоб зробити невтішні висновки та прогнози.
По-перше, Україна втрачає вже не тільки інтелект, а й фахові робочі кадри. Це може призвести до цілої низки непоправних наслідків, серед яких одним із найбільш небезпечних є деградація трудових ресурсів. Бо інвестиції заходять за рік, нові підприємства створюються за кілька років, а для відновлення якості робочої сили потрібно щонайменше повне покоління.
По-друге, руйнується демографічна структура країни, що призводить до значного погіршення і без того далекої від оптимальної соціально-економічної ситуації. Найбільш активні та мобільні верстви населення від’їжджають, в країні залишаються лише діти, підлітки та пенсіонери. Сплачувати податки та наповнювати Пенсійний фонд скоро буде просто нікому.
По-третє, велика за обсягами трудова міграція є безпомилковим індикатором, що вказує на загально депресивний стан суспільства. Люди їдуть не просто на заробітки. Вони в такий спосіб висловлюють своє ставлення до недолугої державної політики в економічній сфері та обіцянок влади покращити життя.
Часу на роздуми та вагання вже не залишилося. Йдеться вже не просто про виправлення ситуації, а про долю самої держави Україна. Продовження незрозумілої метушні, яку «Слуги народу» намагаються видати за економічну політику, може відкинути нашу країну на десятиліття назад. Перетворити на депресивну територію, яка стане притулком або перевалочним пунктом для мігрантів з країн третього світу.
Проте вихід є. Нові, але фахово непідготовлені обличчя, мають поступитися місцем незаплямованим професіоналам. Тим, хто вже довів свою здатність керувати країною. Тим, хто знає, як оздоровлювати економіку, наповнювати бюджет, турбуватися про зміцнення соціальних стандартів. Якщо змінити владу в легітимний спосіб через дострокові вибори, зміни на краще не забаряться. Доведено командою Володимира Гройсмана в 2016-2018 роках.
Автор: Віктор Сиченко,
Голова Дніпропетровської обласної організації
Політичної партії «Українська стратегія Гройсмана»
Gorod`ской дозор | |
Фоторепортажи и галереи | |
Видео | |
Интервью | |
Блоги | |
Новости компаний | |
Сообщить новость! | |
Погода | |
Архив новостей |