Повернути містам їхню історію

Герб Катеринослава 1811 р.

Герб Дніпропетровська 1970-х рр.

Герб Дніпропетровська 2001 року

Герб Катеринославської губернії

Герб Дніпропетровської області 2002 р.

Старі Кодаки

Відкриття пам'яткі Новому Кодаку

Тривалий час дати заснування сотень населених пунктів на сході і півдні України умисне фальсифікувалися на догоду імперській ідеології. В свідомості народу намагалися закріпити думку, ніби ця територія до приходу російської державної машини була незаселеною і лише завдяки імперській владі тут виникли міста і села — і дикі степи стали індустріально розвиненим регіоном.

Насправді, щоб підкорити ці землі, Російській імперії довелося витіснити тюркські народи і знищити колишніх колонізаторів степу — українське козацтво. Історія багатьох населених пунктів набагато старіша і багатша, ніж це представляли великодержавні літописці.

24 вересня в Центрі польських і європейських студій Національного університету «Києво-Могилянська академія» Інститут суспільних досліджень, який вже не один рік займається вивченням козацького коріння Дніпропетровська, провів круглий стіл з проблеми датування заснування міст України. Учасниками дискусії стали українські історики, архітектори, археологи, у тому числі й такий авторитетний учений, як професор Наталія Яковенко, що свідчило про серйозний рівень обговорення.

Основні доповіді торкалися українських і світових традицій визначення «віку» міста. Андрій Портнов вказав на те, що в Європі, наприклад, переважає практика брати за точку відліку життя населеного пункту першу письмову згадку про нього або рік надання йому особливих повноважень (магдебурзького права). На пострадянському ж просторі дати заснування міст нерідко «призначалися», виходячи з результатів довільно витлумачених археологічних розкопок, або під впливом збігу обставин. Так, наприклад, народженням Дніпропетровська з 1976-го офіційно вважається рік написання рапорту (!) на ім′я Потьомкіна «про виготовлення проекту і складання кошторисів на будівництво губернського міста Катеринослава» від 23 квітня 1776 року. За словами ряду дослідників, в середині 1970-х дата заснування Дніпропетровська була переглянута тільки для того, щоб сумістити святкування ювілеїв міста і Леоніда Брежнєва!

Харківський історик Володимир Маслійчук освітив проблематику «початку» міст Слобідської і Південної України. Оксана Коваленко розповіла про зміну дати заснування Полтави на основі археологічних матеріалів 2002 р. Виконавчий директор Інституту суспільних досліджень Владислав Грибовський поділився своїми міркуваннями щодо передісторії Нікополя, окремо торкнувшись долі козацького поселення Микитина, яке колись було на місці цього міста. Найактивнішу дискусію викликав виступ доцента Дніпропетровського національного університету Олега Репана про витоки Дніпропетровська. Доповідач привів аргументи на користь погляду, що початком Дніпропетровська слід рахувати не імперське місто Катеринослав, а козацьку слободу Новий Кодак.

Питання про дату заснування поселень — перш за все, політичне і суспільне, як вважає метр української історіографії Наталія Яковенко. В своєму виступі вона відзначила, що сучасні зміни дат заснування міст нерідко робляться без дотримання вимог академічної науки, але, разом з тим, ці процеси часто сприяють підйому національної самосвідомості і цивільної активності городян, укріплюють зв′язок жителів з їх населеним пунктом.

Директор Інституту суспільних досліджень Володимир Панченко вступив у дискусію з Наталією Яковенко і в своєму виступі зазначив, що у питанні передатування заснування українських міст для громадських організацій дуже важливими є підтримка і експертна допомога наукового співтовариства, а не лише власні бажання. Він акцентував увагу на важливості прикладної, практичної складової діяльності істориків, оскільки саме вона (більшою мірою, ніж академічна наука) впливає на суспільну свідомість.

Активність і напруженість дискусії стала яскравим свідоцтвом того, наскільки питання походження міст важливе і актуальне. Але в той же час держава, вживши заходів для впровадження напрацьованої ученими схеми української історії у вищій і середній школі, є практично бездіяльною в плані перегляду історії на місцевому рівні. От чому Інститут суспільних досліджень узяв на себе цю ініціативу і виступив координатором громадських ініціатив, спрямованих на те, щоб на основі науково обґрунтованих даних звільнити міста від міфів і колишніх ідеологічних уламків. Багатопрофільна наукова і просвітницька робота, що проводиться Інститутом суспільних досліджень, дозволить цій організації надалі виступати в якості всеукраїнського громадського координаційно-методичного центру з передатування населених пунктів України.

Матеріали круглого столу, недавно видані Інститутом суспільних досліджень, є першим кроком на шляху повернення містам їхньої історії.

Тимур Дівєєв,
оглядач газети «Експедиція ХХI»