Згоден
Продовжуючи перегляд сайту, ви погоджуєтеся з тим, що ознайомилися з оновленою політикою конфіденційності та погоджуєтеся на використання файлів cookie.

ИСТОРИЯ ГОРОДА

В гостях у Катеринослава. (Олена Пчілка)

Олена Пчілка. В гостях у Катеринослава (файл .pdf 272 kb)
Файл формату Adobe Acrobat (.pdf)

Олена Пчілка (псевдонім Ольги Петрівни Косач, 1849 — 1930) — письменниця, етнограф, публіцист, громадський діяч, видавець і журналіст, мати Лесі Українки і Ольги Косач-Кривиниж, яка в 1910 —1922 працювала патронажним лікарем під Катеринославом. Олена Пчілка підтримувала творчі і дружні зв'язки з М. Лисенком, М. Старицьким, І. Франком, у Катеринославі — з Д. Яворницьким (збереглося її одинадцять листів до останнього), художником Юхимом Михайловим, який служив тут у війську, та іншими.

У 1905 у Полтаві починає виходити один з перших на східній Україні українських часописів «Рідний край». На запрошення видавця журналу Олена Пчілка входить до складу редколегії і переїздить до Полтави. Однак 1907 р. він був заборонений. Олена Пчілка відновлює видання журналу в Києві і стає його редактором і видавцем. На сторінках «Рідного краю», до речі, дебютували першими творами Павло Тичина і Максим Рильський. Олена Пчілка виступає в журналі «Рідний край» переважно як публіцист, ряд статей присвячує творчості Т. Шевченка, І. Котляревського, Є. Гребінки, друкує свої спогади про українських діячів культури, рецензії на нові твори українських письменників. На сторінках часопису надрукувала й чимало своїх оповідань.

З 1908 р. Олена Пчілка почала видавати додатком до «Рідного краю» журнал для дітей «Молода Україна» (виходив з перервами до 1915 р. ), друкуючи в ньому свої твори для дітей. У 1917 — 1919 рр. вона редагує в Гадячі (з перервами) газету гадяцького земства, організовує аматорський дитячий театр, пише для нього п'єси.

Як пише її учень Петро Одарченко, у 1920 р. Олену Пчілку за антибольшевицькі виступи заарештовано у Гадячі. Після звільнення з арешту виїхала в Могилів-Подільський, де перебувала до 1924 р. З 1924 р. живе в Києві, бере участь у роботі Всеукраїнської Академії наук, 1925 р. її обрано членом-кореспондентом Академії. Померла і похована в Києві.

Микола Чабан. У старому Катеринославі (1905-1920 рр.). – Дніпропетровськ: ІМА-Прес. – 2001.

История города:

Креслення головного фасаду Палацу праці,
1925
serega_82
» Темы о городе:
- Архитектура
- Символика города и области
- Город по кусочкам
- Заметки о городе
- История города
- Исторические карты
- История городского транспорта
- Знаменитые люди города
- Исторический календарь


copyright © gorod.dp.ua
Все права защищены. Использование материалов сайта возможно только с разрешения владельца.

О проекте :: Реклама на сайте