Герби нашого краю

Проект герба Екатеринослава 1796 г.

Герб Екатеринослава 1811 г.

Герб г. Новомосковск 1811 г.

Герб г. Верхнеднепровск 1811 г.

Герб г. Павлоград 1811 г.

Головним елементом герба є щит, який може бути різних форм і поділятися горизонтально, вертикально, діагонально. В щиті вміщуються різноманітні фігури. Геральдика визнає шість кольорів: метали — золото (жовтий) та срібло (білий); емалі — червона, синя, зелена, чорна (інколи використовується пурпурова). У середньовіччі герби ще прикрашали хутром горностая, куниці, білки.

Найчастіше в сучасному суспільстві люди стикаються з зображенням державного гербу (документи, гроші), рідше — гербів міст (жетони метрополітену, прикордонні знаки на в‘їзді до міста, значки та сувеніри) або корпоративних емблем (вузів, банків, спортивних товариств тощо), і майже не зустрічають гербів особистого характеру (дворянських родів).

Адміністративно-територіальна геральдика має давні й сталі традиції. Міста Західної Європи з кінця ХII ст. законодавчо закріпили за собою право мати міський герб, що відображав особливості міської історії, правового та географічного розташування, господарчого та громадського життя.

Процес міського герботворення, який охопив в останні роки Україну, пов’язаний із багатьма чинниками. Але перш за все, з утвердженням нашої країни на світовій арені, виходом її у європейський культурний простір, де геральдичні традиції склалися протя-гом майже восьми століть, мають найширше розповсюдження, де герб є невід’ємним елементом життя.

Геральдика Подніпров‘я, земель, що входили до складу колишньої Катеринославської губернії та теперішньої Дніпропетровської області, можна простежити лише з козацьких часів — приблизно з другої чверті ХVIII ст., з появи тут певних адміністративно-територіальних одиниць, які могли претендувати на отримання геральдичних ознак. Саме з козацькою символікою і пов’язаний перший етап історії геральдики на землях теперішньої Дніпропетровській області.

З утворенням в останній чверті ХVIII ст. на запорозьких землях губерній та намісництв, заснуванням губернських і повітових центрів розпочинається новий етап місцевої геральдики, який відповідав законам та правилам офіційної геральдики Російської імперії, що регламентувалась Герольдмейстерською конторою, заснованою ще за часів Петра I у 1722 р.

У «Міському положенні 1785 р.» вказувалося, що кожне місто повинно мати герб і використовувати його в усіх міських справах. У 1796 р., як свідчать документи Архіву древніх актів (Москва), за наказом намісника Новоросії Платона Зубова в канцелярії Катеринославського губернатора Івана Хорвата були складені герби міст намісництва, в тому числі й міста Катеринослава.

Герб являв собою піраміду із зображеннями: вензель імператриці та корона внесені в середину піраміди, на постаменті — дата «1787», на щиті, поділеному навпіл, у правому боці в пюсовому полі — золота дев’ятипроменева зірка, що означала процвітання цього краю, у лівому — на зеленому тлі — сніп, унизу на пюсовому полі — меч, встромлений у півмісяць, на рукояті якого зображені хрест і срібний щит із вінцем. П. Зубов особисто зробив спрощення у малюнку герба. Піраміда була внесена досередини щита, а меч викинуто зовсім. Але офіційно цей герб не був прийнятий, ми не знаходимо його на жодному з документів ХVIII — поч. ХIХ ст. по Катеринославській губернії, які зберігаються в Дніпропетровському історичному музеї та в інших архівних колекціях. Відомі події, а саме зміна монархів, стали на заваді не тільки процесу герботворення стосовно Катеринослава, а взагалі змінили ставлення влади до міста. В 1797 р. Катеринослав навіть було перейменовано на Новоросійськ. І хоч місто все ж залишалось губернським, ставлення до нього було таким, як і до будь-яких інших заштатних міст Росії.

Цікаво, що серед проектів гербів 1796 р. був і герб повітового міста Алексополь (таку назву мало протягом 1784–1794 рр. сотенне місто Царичанка, тепер — районний центр Дніпропетровської області). На малиновому щиті зображено золотий контур оборонних укріплень, над ним — перехрещені золотий скіпетр і срібний меч, під ним — срібний півмісяць, пробитий мечем вістрям вниз.

Лише 2 серпня 1811 р., вже за Олександра 1, був офіційно затверджений герб Катеринослава (ця назва була повернена місту 1802 р.) та 8 повітових міст Катеринославської губернії: Бахмута, Верхньодніпровська, Нахічевані-на-Дону, Новомосковська, Олександрівська, Павлограда, Слов’яносербська, Таганрогу (герб Ростова-на-Дону був прийнятий раніше — 1808 р.). Взагалі в Катеринославській губернії в першій половині ХIХ ст. нараховувалось 24 міста та містечка. З дев’яти міст, що мали герби, Новомосковськ, Павлоград, та Верхньодніпровськ нині входять до складу Дніпропетровської області.

Таким чином, від попереднього проекту герба губернського центра Катеринослава залишились лише вензель Катерини II (тобто це був «гласний», чи «промовистий» герб, адже місто було назване на честь імператриці) та дата «1787», які були зображені на лазуровому (синьому) полі золотом, навколо них — дев’ять шестипроменевих срібних зірок. На щиті французької форми була зображена корона, яка символізувала царське покровительство. Цей герб, як і герби інших міст Катеринославської губернії, був навіки закріплений за містом і увійшов до «Полного свода законов Российской империи» (ПСЗ).

У Дніпропетровському історичному музеї зберігається чимало документальних та речових джерел з гербом Катеринослава і деякі документи з зображенням гербів повітових міст. До найранніших належать грамоти, що засвідчували надання дворянських звань та занесення до родовідної книги дворян Катеринославської губернії.

У ХIХ ст. процес використання міського символу значно поширився. Герби все частіше стали фігурувати на різних топографічних описах намісництв та губерній, друкованих виданнях, географічних довідниках тощо. В Дніпропетровському історичному музеї, наприклад, зберігаються: «Карта губерній Харківської, Катеринославської, Таврійської та області Бессарабської, 1857 р.», з гербами губернських центрів; етногеографічні листівки (49 од.), одним з елементів яких є герб губернського міста, в тому числі й Катеринослава та інші видання.

Реформи 1860–1870-х рр. у Росії сприяли утвердженню гербів міст або губерній на найрізноманітніших знаках та атрибутах (погонах, ґудзиках) нових посадових осіб, на печатках установ та осіб, які обіймали певні адміністративні посади, на прапорах місцевих аматорських та професійних організацій, на знаках, що стояли на кордонах губерній. Цікаво, що герб Катеринославської губернії, прийнятий 5 липня 1878 р., майже в точності повторював герб Катеринослава, лише зірки були золоті, а не срібні, і корона на щиті — більш масивна.

Міське положення 1870 р. сприяло введенню знаків міських посадових осіб з гербом міста: міський голова, члени міських управ, виконавчих комісій, торговельних депутацій, а також чини торгової та господарчої поліції, агент оціночної комісії, міський контролер по каналізації. Міський герб у вигляді шиття вміщувався на комірі та обшлагах мундирів річкової поліції, а також чинів риболовного та тваринного наглядачів. У другій половині ХIХ ст. надзвичайно широко розповсюджуються пам’ятні медалі та жетони з міськими та губернськими гербами. Катеринославське земство мало пам’ятну медаль «За труд и пользу» з гербом губернського центру.

Широкого використання герб Катеринослава набув у 1887 р., коли святкувалось 100-річчя від дня заснування міста. Герб було зображено на ювілейних запрошеннях, всіляких друкованих виданнях, зокрема, у газеті «Екатеринославский юбилейный листок» тощо.

Досить часто виробники тих чи інших документів, печаток, формених ґудзиків, різних чиновницьких атрибутів змінювали окремі елементи малюнка герба Катеринослава, по-різному зображуючи вензель, корону, кількість зірок (замість 9 — від 6 до 8, а іноді 11), випускаючи дату «1787», використовуючи різну кольорову гаму (тло щита було синім, блакитним, майже зеленим) і таке інше.

На початку ХХ ст. процес герботворення в Катеринославській губернії, майже припинився. Але в 1912 р., коли селище Кривий Ріг претендувало на надання йому статусу міста, було розроблено проект міського герба, який мав такий вигляд: на французькому щиті, у синьому полі пурпурова склоподібна глиба залізної руди, біля підніжжя якої з правого боку розташовано срібну кирку, а з лівого — на рівні 1/3 висоти — срібну шахтарську лампу («півник»); навколо глиби, вгорі та обабіч, зображено три срібні хрести. Оскільки селище Кривий Ріг тоді не стало містом, герб залишився у проекті.

Слід зазначити, що цей етап в історії геральдики нашого міста закінчується приблизно 1920 роками, тому що на деяких документах цього часу зустрічаються відбитки печаток різних міських і губернських установ, нотаріусів з катеринославським гербом. З речових матеріалів, мабуть останнім, найбільш яскравим і символічним, є білогвардійський нагородний знак «Учаснику Катеринославського походу» — хрест чорної емалі з широкою білою лиштвою і гербом Катеринослава у середині, покладений на срібний вінець (один з характерних елементів білогвардійської символіки), на біло-синьо-червоній стрічці. Ним були нагороджені вояки, які під командуванням генерала Васильченка наприкінці 1918 р. здійснили перехід із Катеринослава по Україні до Криму, до військ Врангеля. Наприкінці 1920 р., коли Крим був узятий червоноармійськими військами, тисячний загін Васильченка розділив долю врангелівської армії. Цікаво, що знак учаснику катеринославського походу був зображений на одній із білогвардійських поштових листівок поряд із іншими подібними нагородами. Точну копію цього знаку у подарунок Дніпропетровському історичному музею ім. Д.І. Яворницького виготовили майстри Тарабакіни з дніпропетровської фірми «Мегазнак».

Валентина Бекетова