Блог

yulstor

Яким чином оподатковуються ПДВ операції з надання послуг з гарантійного ремонту товару?

04.02.2025 12:06

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до підпунктів «а», «б» і «в» п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких, згідно зі ст. 186 ПКУ, розташоване на митній території Україні, та ввезення товарів на митну територію України.
При цьому згідно з п.п. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 ПКУ постачання товарів – це будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.
Порядок гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни технічно складних побутових товарів затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 28 листопада 2023 № 1251 «Про затвердження Порядку гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни технічно складних побутових товарів» (далі – Порядок № 1251).
Пунктом 3 Порядку № 1251 визначено, що виробник (продавець) виконує гарантійні зобов’язання щодо товару, зокрема передбачені рекламою, шляхом здійснення безоплатного ремонту або заміни товару протягом гарантійного строку відповідно до Закону України від 12 травня 1991 року № 1023-XII «Про захист прав споживачів» (із змінами та доповненнями).
Гарантійне обслуговування полягає у тому, що виробник (продавець, сервісний центр) протягом гарантійного строку в разі виявлення недоліку товару, який виник з вини його виробника (продавця), зобов’язується організувати гарантійний ремонт товару, який здійснюється за зверненням споживача безоплатно.
Взаємовідносини між виробниками, продавцями та сервісними центрами визначаються відповідними договорами.
Таким чином, при отриманні платником податку товару для здійснення гарантійного ремонту та відповідно подальшого повернення (передачі) його власнику (споживачу) після проведення такого гарантійного ремонту не відбувається операції з постачання товарів.
Отже, при здійсненні платником податку операції з повернення (передачі) власнику (споживачу) товару після проведення гарантійного ремонту об’єкта оподаткування ПДВ не виникає, а тому, обов’язок щодо нарахування податкових зобов’язань з ПДВ у такого платника за вказаною операцією відсутній.
При цьому операції платника податку з надання послуг із проведення гарантійного ремонту товарів є об’єктом оподаткування ПДВ. База оподаткування таких операцій визначається виходячи із вартості таких послуг, які оплачуються виробником товарів, щодо яких проводився гарантійний ремонт.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Як виключаються з переліку ризикових контрагенти платника, якого виключено з переліку ризикових на підставі рішення комісії регі

04.02.2025 12:05

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» у разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
У разі виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, на підставі рішення комісії регіонального рівня або рішення суду автоматично виключаються з переліку ризикових його контрагенти за умови, що:
- виключною підставою для включення такого контрагента до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості на підставі п. 8 додатка 1, було здійснення операції з таким платником податку;
- відсутні інші підстави та інформація, за якою встановлено відповідність контрагента критеріям ризиковості платника податку.
Рішення про відповідність/невідповідність критеріям ризиковості платника податку набирає чинності у день засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Порядок обчислення та терміни сплати податку на прибуток підприємств (у т. ч. загального МПЗ)

04.02.2025 12:04

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що порядок обчислення та сплати податку на прибуток підприємств визначено ст. 137 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною ст. 136 ПКУ, від бази оподаткування, визначеної згідно зі ст. 135 ПКУ (п. 137.1 ст. 137 ПКУ).
Податок, що підлягає сплаті до бюджету платниками податку, які провадять страхову діяльність, визначається в порядку, передбаченому п. 141.1 ст. 141 ПКУ (п. 137.2 ст. 137 ПКУ).
Відповідальність за повноту утримання та своєчасність перерахування до бюджету податку, зазначеного в п. 57.1 прим. 1 ст. 57 та п. 141.4 ст. 141 ПКУ, покладається на платників податку, які здійснюють відповідні виплати (п. 137.3 ст. 137 ПКУ).
Згідно з п. 137.4 ст. 137 ПКУ податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених п. 137.5 ст. 137 ПКУ, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком. Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) періоду, крім:
- виробників сільськогосподарської продукції, які можуть обрати річний податковий (звітний) період, який починається з 01 липня минулого звітного року і закінчується 30 червня поточного звітного року. Для цілей оподаткування податком на прибуток до підприємств, основною діяльністю яких є виробництво сільськогосподарської продукції, належать підприємства, дохід яких від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва за попередній податковий (звітний) рік перевищує 50 відс. загальної суми доходу (п.п. 137.4.1 п. 137.4 ст. 137 ПКУ);
- у разі якщо особа ставиться на облік контролюючим органом як платник податку протягом податкового (звітного) періоду, перший податковий (звітний) період розпочинається з дати, на яку припадає початок такого обліку, і закінчується останнім календарним днем такого податкового (звітного) періоду (п.п. 137.4.2 п. 137.4 ст. 137 ПКУ);
- якщо платник податку ліквідується (у тому числі до закінчення першого податкового (звітного) періоду), останнім податковим (звітним) періодом вважається період, на який припадає дата ліквідації (п.п. 137.4.3 п. 137.4 ст. 137 ПКУ).
Пунктом 137.5 ст. 137 ПКУ передбачено, що річний податковий (звітний) період встановлюється для таких платників податку:
а) платників податку, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), що сплачують податок на прибуток на підставі річної податкової декларації за період діяльності у звітному (податковому) році;
б) виробників сільськогосподарської продукції;
в) платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), за попередній річний звітний період, не перевищує 40 млн. гривень. При цьому до річного доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначеного за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи;
г) фізичних осіб – підприємців, у тому числі таких, які обрали спрощену систему оподаткування, та фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, щодо виплачених нерезиденту доходів (прибутків) із джерелом їх походження з України, що оподатковуються в порядку, визначеному п. 141.4 ст. 141 ПКУ;
ґ) суб’єктів господарювання юридичних осіб, які обрали спрощену систему оподаткування, щодо виплачених нерезиденту доходів (прибутків) із джерелом їх походження з України, що оподатковуються в порядку, визначеному п. 141.4 ст. 141 ПКУ;
д) суб’єктів господарювання юридичних осіб, які обрали спрощену систему оподаткування, щодо отриманого скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії, що оподатковується в порядку, визначеному ст. 39 прим. 2 та розд. ІІІ ПКУ.
Згідно з п. 137.7 ст. 137 ПКУ нерезидент щороку може отримувати від контролюючого органу підтвердження українською мовою щодо сплати податку у паперовій або електронній формі у порядку, передбаченому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Відповідно до п. 137.8 ст. 137 ПКУ платники податку на дохід: суб’єкти, які здійснюють випуск та проведення лотерей, щоквартально сплачують податок на дохід у порядку і в строки, які встановлені для квартального податкового (звітного) періоду з поданням податкової декларації з податку на прибуток.
Згідно з п. 137.9 ст. 137 ПКУ сума податку на прибуток підприємств, що підлягає сплаті до бюджету контролюючою особою із прибутку контрольованої іноземної компанії, зменшується на суму корпоративного податку або аналогічного податку, що стягується згідно із законодавством іноземних держав, фактично сплаченого контрольованою іноземною компанією, включаючи податки, утримані у джерела виплати із суми доходу, отриманого контрольованою іноземною компанією. Сума, на яку може бути зменшений податок на прибуток підприємства, визначається як загальна сума податку, що фактично сплачена контрольованою іноземною компанією за результатами відповідного податкового (звітного) періоду, пропорційна частці контролюючої особи в такій контрольованій іноземній компанії, відображеній у звіті про контрольовані іноземні компанії.
Сума зменшення податку на прибуток підприємств не може перевищувати суму податкового зобов’язання юридичної особи щодо прибутку такої контрольованої іноземної компанії.
Особливості обчислення та сплати податку на прибуток підприємств резидентами Дія Сіті – платниками податку на особливих умовах визначені п. 137.10 ст. 137 ПКУ.
Підпунктом 137.10.1 п. 137.10 ст. 137 ПКУ визначено, що резиденти Дія Сіті – платники податку на особливих умовах самостійно визначають суму податку, що підлягає сплаті до бюджету. Податок, що підлягає сплаті до бюджету резидентами Дія Сіті – платниками податку на особливих умовах, визначається з урахуванням положень, передбачених п. 135.2 ст. 135, п. 137.10 ст. 137 ПКУ та п. 141.9 прим. 1 ст. 141 ПКУ. Резиденти Дія Сіті – платники податку на особливих умовах не визначають окремо об’єкт оподаткування, передбачений п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ.
Сума податку, що підлягає сплаті до бюджету резидентом Дія Сіті – платником податку на особливих умовах за кожною окремою операцією відповідно до п. 135.2 ст. 135, п. 137.10 ст. 137 та п. 141.9 прим. 1 ст. 141 ПКУ, зменшується на суму податку на доходи нерезидента, нарахованого (сплаченого) резидентом Дія Сіті – платником податку на особливих умовах за відповідною операцією згідно з п. 141.4 ст. 141 ПКУ. При цьому сума зменшення не може перевищувати суму податку, розраховану відповідно до п. 135.2 ст. 135, п. 137.10 ст. 137 та п. 141.9 прим. 1 ст. 141 ПКУ.
Відповідно до п.п. 137.10.3 п. 137.10 ст. 137 ПКУ для резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах, зокрема, базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.
Абзацом першим п. 57.1 ст. 57 ПКУ встановлено, що платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПКУ для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених ПКУ.
Якщо граничний строк сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов’язання вважається операційний день, що настає за вихідним або святковим днем (абзац тринадцятий п. 57.1 ст. 57 ПКУ).
Згідно з п. 137.11 ст. 137 ПКУ платники податку, які здійснюють діяльність з торгівлі валютними цінностями у готівковій формі, зобов’язані сплачувати авансові внески з податку на прибуток підприємств за кожний пункт обміну іноземної валюти, внесений до Реєстру пунктів обміну іноземної валюти станом на перше число поточного місяця. Авансові внески та податок на прибуток підприємств, що підлягає сплаті до бюджету платниками податку, які здійснюють діяльність з торгівлі валютними цінностями у готівковій формі, визначаються у порядку, передбаченому п. 141.13 ст. 141 ПКУ. Зокрема, п.п. 141.13.1 п. 141.13 ст. 141 ПКУ передбачено, що платники податку, які здійснюють діяльність з торгівлі валютними цінностями у готівковій формі, сплачують щомісяця, не пізніше останнього операційного (банківського) дня поточного місяця, авансовий внесок з податку на прибуток підприємств за кожний пункт обміну іноземної валюти, внесений до Реєстру пунктів обміну іноземної валюти станом на перше число поточного місяця, у розмірі, визначеному п.п. 141.13.2 п. 141.13 ст. 141 ПКУ.
Відповідно до п. 137.12 ст. 137 ПКУ платники податку, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним, зобов’язані сплачувати авансові внески з податку на прибуток підприємств за кожне місце роздрібної торгівлі пальним, інформація щодо якого внесена до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального станом на перше число поточного місяця. Авансові внески та податок на прибуток підприємств, що підлягає сплаті до бюджету платниками податку, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним, визначаються у порядку, передбаченому п. 141.14 ст. 141 ПКУ (п. 137.12 ст. 137 ПКУ). Зокрема, п.п. 141.14.1 п. 141.14 ст. 141 ПКУ передбачено, що платники податку, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним, сплачують щомісяця не пізніше двадцятого числа поточного місяця авансовий внесок з податку на прибуток підприємств за кожне місце роздрібної торгівлі пальним, інформація щодо якого внесена до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального станом на перше число поточного місяця, у розмірі, визначеному п.п. 141.14.2 п. 141.14 ст. 141 ПКУ.
Визначення загального мінімального податкового зобов’язання платників податку – власників, орендарів, користувачів на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь передбачено п. 141.9 ст. 141 ПКУ.
Згідно з п.п. 141.9.1 п. 141.9 ст. 141 ПКУ платник податку зобов’язаний у складі податкової декларації за податковий (звітний) рік подавати додаток з розрахунком загального мінімального податкового зобов’язання.
У такому додатку, зокрема, зазначаються:
- кадастрові номери земельних ділянок, для яких визначається мінімальне податкове зобов’язання, їх нормативна грошова оцінка та площа;
- сума загального мінімального податкового зобов’язання, сума мінімального податкового зобов’язання щодо кожної земельної ділянки окремо;
- загальна сума сплачених платником податку податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, та визначених відповідно до п.п. 141.9.2 або п.п. 141.9.3 п. 141.9 ст. 141 ПКУ витрат на оренду земельних ділянок (далі у цьому пункті – загальна сума сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок) протягом податкового (звітного) року;
- різниця між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок.
Підпунктом 141.9.5 п. 141.9 ст. 141 ПКУ визначено, що при позитивному значенні різниці між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок платник податку зобов’язаний збільшити визначену в податковій декларації суму податку на прибуток підприємств, що підлягає сплаті до бюджету, на суму такого позитивного значення та сплатити таку збільшену суму податку до бюджету в порядку та строки, визначені ПКУ для сплати податку на прибуток підприємств.
У разі визначення платником податку від’ємного значення об’єкта оподаткування у податковому (звітному) році позитивне значення різниці між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок підлягає сплаті до бюджету в порядку та строки, визначені ПКУ для сплати податку на прибуток підприємств.
Сума податку на прибуток підприємств у частині позитивного значення такої різниці не враховується у загальній сумі сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок у наступному податковому (звітному) році.
Позитивне значення різниці між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок є частиною зобов’язань з податку на прибуток підприємств.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Платники Дніпропетровщини у січні 2025 року забезпечили позитивну динаміку надходжень до бюджетів і державних цільових фондів

04.02.2025 12:03

Як зазначив в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Сергій Лисеюк, платники Дніпропетровщини протягом січня 2025 року забезпечили позитивну динаміку надходжень до бюджетів усіх рівнів та державних цільових фондів.
Так, у січні поточного року збір платежів до бюджетів усіх рівнів і єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) до державних цільових фондів склав понад 11,1 млрд гривень.
При цьому, до державного бюджету від платників області протягом січня 2025 року надійшло майже 4,7 млрд грн, що на понад 1,6 млрд грн, або на 52,3 відс., більше ніж за підсумками відповідного періоду 2024 року.
Місцеві бюджети впродовж першого місяця 2025 року отримали від платників понад 3,3 млрд грн, що на 458,1 млн грн більше минулорічного показника відповідного періоду. Темп росту – 115,9 відсотків.
Державні цільові фонди впродовж січня поточного року платники Дніпропетровщини поповнили єдиним внеском на понад 3,1 млрд грн, що на 874,8 млн грн, або на 38,9 відс., більше ніж у січні 2024 року.
Дякуємо платникам за своєчасно і в повному обсязі сплачені податки, збори і платежі!

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Звітність з ПДФО та ЄСВ відтепер щомісячна – Мінфін затвердив нову форму

04.02.2025 12:03

З 2025 року податковий розрахунок з ПДФО та ЄСВ потрібно подавати щомісяця, а не щоквартально, як було раніше. Міністерство фінансів України затвердило нову форму податкового розрахунку сум податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування і оновило порядок її заповнення та подання.
Зміни стосуються всіх підприємств та фізичних осіб – підприємців, які виплачують доходи фізичним особам.
Коли потрібно подавати звітність:
- до 10 лютого 2025 року звіти за IV квартал 2024 року подаються за старою формою;
- до 20 лютого 2025 року треба подати звіт за січень 2025 року за новою формою.
Нова форма звіту включає основний розрахунок і декілька додатків:
1. Додаток 1 – інформація про ЄСВ.
2. Додаток 4ДФ – відомості про доходи.
3. Додаток 5 – інформація про трудові відносини.
4. Додаток 6 – дані про спеціальний стаж.
Щомісячне подання звіту за новою формою сприятиме контролю за надходженнями до бюджету.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Довідку про відсутність заборгованості з платежів платники можуть отримати через Електронний кабінет

04.02.2025 12:02

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Порядок надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2018 № 733 (далі – Порядок № 733).
Довідка про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі – Довідка), що надається відповідно до Порядку № 733, формується за відсутності у платника за даними інформаційно-телекомунікаційних систем контролюючих органів податкового боргу, та/або недоїмки зі сплати єдиного внеску, та/або іншої заборгованості з платежів (у тому числі розстрочених, відстрочених, реструктуризованих), контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи.
Для отримання Довідки платникові необхідно подати заяву про надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі – Заява), за формою згідно з додатком 2 до Порядку № 733.
Заява подається платником (на його вибір):
- у паперовій формі – до державної податкової інспекції за основним місцем обліку такого платника або до відповідного контролюючого органу, уповноваженого здійснювати заходи з погашення податкового боргу (далі – уповноважений орган);
- в електронній формі – на адресу уповноваженого органу через приватну частину Електронного кабінету, розміщеного на офіційному вебпорталі ДПС за посиланням: https://cabinet.tax.gov.ua/login, з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 851) та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (далі – Закон № 2155) зі змінами та доповненнями.
Вхід до приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету здійснюється виключно після ідентифікації особи із використанням кваліфікованого електронного підпису.
Меню «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини Електронного кабінету дозволяє платнику створити та надіслати Заяву за формою J1300306 (для юридичних осіб) або F1300306 (для фізичних осіб).
Заява складається з обов’язковим посиланням на відповідний нормативно-правовий акт, яким передбачено необхідність підтвердження відсутності заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, та зазначенням найменування суб’єкта (підприємства, установи, організації), до якого (якої) Довідку буде подано платником (п. 3 Порядку № 733).
Відповідно до п. 7 Порядку № 733 Довідка надається за вибором платника у паперовій або електронній формі, про що він зазначає у Заяві.
Довідка або відмова у наданні Довідки готуються уповноваженим органом протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Заяви органом, до якого її було подано.
Довідку у паперовій формі платник (його законний чи уповноважений представник) отримує безпосередньо в органі, до якого було подано Заяву.
Довідку або відмову у наданні Довідки в електронній формі платник отримує у вкладці «Вхідні» меню «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету з дотриманням вимог Законів № 851, № 2155.
Довідка надається платнику безоплатно (абзац другий п. 3 Порядку № 733).
Строк дії Довідки становить 10 календарних днів з дати її формування. У Довідці обов’язково зазначається термін її дії.
Переглянути видану платнику електронну Довідку у реєстрі «Довідка про відсутність заборгованості» приватної частини Електронного кабінету (https://cabinet.tax.gov.ua/registers/debit) зацікавлений орган/суб’єкт може шляхом введення податкового номера платника (код за ЄДРПОУ/РНОКПП) та реквізитів електронної Довідки (дати і номеру).

Коментарі: 0 | Залишити коментар

До уваги ФОПів – платників єдиного податку першої – третьої груп!

04.02.2025 12:01

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до п. 4 частини другої ст. 6 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2464) платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) зобов’язані подавати звітність про нарахування єдиного внеску в розмірах, визначених відповідно до Закону № 2464, у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку) до контролюючого органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки та порядку, встановлені Податковим кодексом України (далі – ПКУ).
Фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої – третьої груп подають податкову декларацію платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 зі змінами (далі – Декларація), у складі якої формується додаток 1 «Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» (далі – Додаток 1).
Згідно з п.п. 49.18.8 п. 49.18 ст. 49 ПКУ якщо платник податків ліквідується чи реорганізується (у тому числі до закінчення податкового (звітного) періоду), декларація, зокрема, з місцевих податків і зборів може подаватися за податковий (звітний) період, на який припадає дата ліквідації чи реорганізації, до закінчення такого звітного періоду.
У разі державної реєстрації припинення, зокрема, підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця, які є платниками єдиного податку, останнім податковим (звітним) періодом вважається період, у якому відповідним контролюючим органом отримано від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення (п. 294.6 ст. 294 ПКУ).
Останнім періодом, за який необхідно обчислити та сплатити єдиний внесок, буде період з дня закінчення попереднього звітного періоду до місяця, в якому здійснено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності включно (частина восьма ст. 9 Закону № 2464).
Згідно з п.п. 9 п. 2 розд. ІV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 із змінами та доповненнями, єдиний внесок сплачується протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого для подання звітності, що містить інформацію щодо сум нарахованого єдиного внеску за останній звітний період.
Відповідно до п. 296.2 ст. 296 ПКУ платники єдиного податку першої та другої груп подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у термін, встановлений для річного податкового (звітного) періоду, в якій відображаються обсяг отриманого доходу, щомісячні авансові внески, визначені п. 295.1 ст. 295 ПКУ, а також відомості про суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, нарахованого, обчисленого і сплаченого в порядку, визначеному законом для даної категорії платників.
Згідно з абзацом першим п. 296.3 ст. 296 ПКУ платники єдиного податку третьої групи подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у термін, встановлений для квартального податкового (звітного) періоду.
Платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи) у складі податкової декларації платника єдиного податку за IV квартал податкового (звітного) року подають також відомості про суми єдиного внеску, нарахованого, обчисленого і сплаченого в порядку, визначеному законом для даної категорії платників.
Фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку (першої – третьої груп) щодо яких до Єдиного державного реєстру внесено запис про припинення підприємницької діяльності, подають Додаток 1 у складі Декларації востаннє за податковий (звітний) період, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності, з наростаючим підсумком з початку року.
Враховуючи зазначене:
- платники єдиного податку першої та другої груп подають до контролюючого органу Додаток 1 у складі Декларації у термін, встановлений для річного податкового (звітного) періоду, платники єдиного податку третьої групи – у термін, встановлений для квартального податкового (звітного) періоду.
Єдиний внесок сплачується протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання такої Декларації.
Поряд з цим, якщо платник податків ліквідується (у тому числі до закінчення податкового (звітного) періоду)), Декларація може подаватися за податковий (звітний) період, на який припадає дата ліквідації, до закінчення такого звітного періоду.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

До уваги суб’єктів господарювання – платників акцизного податку!

04.02.2025 12:00

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу.
Відповідно до частини сьомої ст. 43 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 3817) орган ліцензування зобов’язаний прийняти рішення про надання або про відмову в наданні ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності у такі строки:
1) не пізніше 20 робочих днів з дня одержання від заявника заяви про отримання ліцензії на право виробництва спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв (крім малих виробництв дистилятів, малих виробництв виноробної продукції, малих виробництв пива), тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального, на право вирощування тютюну, на право ферментації тютюнової сировини, на право оптової торгівлі пальним за наявності місць оптової торгівлі, роздрібної торгівлі пальним, зберігання пального;
2) не пізніше 10 робочих днів з дня одержання від заявника заяви про отримання ліцензії на право виробництва алкогольних напоїв (для малих виробництв дистилятів, малих виробництв виноробної продукції, малих виробництв пива), на право оптової або роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, на право оптової торгівлі пальним за відсутності місць оптової торгівлі пальним, на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки.
Згідно з частиною восьмою ст. 43 Закону № 3817 орган ліцензування не пізніше наступного робочого дня за днем прийняття рішення про надання або про відмову в наданні ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності:
1) вносить відомості про надання ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності до Єдиного реєстру ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, або до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального та направляє заявнику витяг з відповідного реєстру в електронній формі у порядку, визначеному ст. 42 Податкового кодексу України (далі – ПКУ);
2) направляє заявнику рішення про відмову у наданні ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності в електронній формі у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, із зазначенням підстави відмови.
У разі ненадання органом ліцензування протягом строку, передбаченого частиною восьмою ст. 43 Закону № 3817, заявнику витягу, передбаченого п. 1 частини восьмої ст. 43 Закону № 3817, або рішення, передбаченого п. 2 частини восьмої ст. 43 Закону № 3817, наступного робочого дня після спливу зазначеного строку в органу ліцензування виникає безумовний обов’язок внести відомості про надану ліцензію до відповідного реєстру, без прийняття рішення про надання ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності.
Заявник набуває право на провадження виду господарської діяльності з дня внесення органом ліцензування відомостей про надану ліцензію на право провадження відповідного виду господарської діяльності до Єдиного реєстру ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, або до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального, або з дня, наступного за днем виникнення безумовного обов’язку внесення органом ліцензування відомостей про надану ліцензію на право провадження відповідного виду господарської діяльності до зазначених реєстрів.
Крім того, у разі дотримання суб’єктом господарювання всіх умов, що встановлені частиною першою ст. 47 Закону № 3817, ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, а також на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки можуть надаватися в автоматичному режимі.
Обробка інформації, зазначеної в заяві про отримання ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, а також перевірка відповідності суб’єкта господарювання умовам, визначеним частиною першою ст. 47 Закону № 3817, здійснюються програмним забезпеченням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, а також з використанням інформації державних електронних інформаційних ресурсів (реєстрів) в автоматичному режимі не пізніше наступного робочого дня за днем отримання заяви про отримання в автоматичному режимі ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності (частина четверта ст. 47 Закону № 3817).
Згідно з частиною п’ятою ст. 47 Закону № 3817 за результатом проведення обробки (перевірки) інформації, зазначеної в заяві про отримання в автоматичному режимі ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності:
1) надається в автоматичному режимі ліцензія на право провадження відповідного виду господарської діяльності;
2) надається відмова у наданні в автоматичному режимі ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності за наявності підстав, визначених частиною сьомою ст. 47 Закону № 3817;
3) надається відмова у наданні в автоматичному режимі ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності та застосовується процедура надання відповідної ліцензії у загальному порядку, визначеному цим Законом № 3817.
Частиною шостою ст. 47 Закону № 3817 встановлено, що у разі якщо за результатами проведення обробки (перевірки) інформації, зазначеної в заяві про отримання в автоматичному режимі ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, програмним забезпеченням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, не виявлено підстав для відмови у наданні такої ліцензії, програмним забезпеченням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, автоматично:
1) вносяться відповідні відомості до Єдиного реєстру ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, або до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального; та
2) формується і безоплатно направляється в електронній формі відповідному суб’єкту господарювання в порядку, встановленому ст. 42 ПКУ, витяг з Єдиного реєстру ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, або з Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального про надану ліцензію на право провадження відповідного виду господарської діяльності.
Заявник має право провадити відповідні види господарської діяльності з дати внесення відомостей про надану йому ліцензію до Єдиного реєстру ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, або до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Деклараційна кампанія 2025: отримайте довідку про доходи за допомогою сервісу «ЕК для громадян»

04.02.2025 11:59

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що електронні сервіси ДПС надають можливість платникам оперативно отримати необхідну інформацію.
Так, в Електронному кабінеті можна швидко отримати довідку про суми нарахованих та виплачених доходів.
Для цього:
► увійдіть до приватної частини Електронного кабінету за посиланням https://cabinet.tax.gov.ua або через вебпортал ДПС https://tax.gov.ua.
Доступ до приватної частини Електронного кабінету надається після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням КЕП, через Інтегровану систему електронної ідентифікації – id.gov.ua (MobileID та BankID), за допомогою Дія Підпис або «хмарного» КЕП;
► зайдіть до меню «ЕК для громадян» та оберіть вкладку «Запит про суми виплачених доходів»;
► заповніть всі реквізити та вкажіть необхідний період;
► збережіть документ та підпишіть його за допомогою КЕП;
► натисніть «Відправити»;
► після обробки запиту до Електронного кабінету направляється файл-відповідь, який містить відомості з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про джерела та суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору.
Цінуйте свій час та користуйтеся сервісами ДПС!

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Чи включаються до складу податкової знижки витрати, понесені фізичною особою на лікування за наслідками 2024 року?

03.02.2025 16:42

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що триває Деклараційна кампанія 2025.
До 31 грудня 2025 року фізична особа – резидент має право скористатись податковою знижкою за наслідками 2024 року.
До переліку витрат, дозволених до включення до податкової знижки відповідно до п.п. 166.3.4 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України, включається сума коштів, сплачених платником податку на доходи фізичних осіб (податок) на користь закладів охорони здоров’я для компенсації вартості платних послуг з лікування такого платника податку або члена його сім’ї першого ступеня споріднення та/або особи, над якою встановлено опіку чи піклування, або яку влаштовано до прийомної сім’ї, дитячого будинку сімейного типу, якщо такого платника податку призначено відповідно опікуном, піклувальником, прийомним батьком, прийомною матір’ю, батьком-вихователем, матір’ю-вихователькою, у тому числі для придбання ліків (донорських компонентів, протезно-ортопедичних пристосувань, виробів медичного призначення для індивідуального користування осіб з інвалідністю), а також суму коштів, сплачених платником податку, визнаним в установленому порядку особою з інвалідністю, на користь протезно-ортопедичних підприємств, реабілітаційних закладів для компенсації вартості платних послуг з реабілітації, технічних та інших засобів реабілітації, наданих такому платнику податку або його дитині з інвалідністю у розмірах, що не перекриваються виплатами з фондів загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування, крім:
а) косметичного лікування або косметичної хірургії, включаючи косметичне протезування, не пов’язаних з медичними показаннями, водолікування та геліотерапії, не пов’язаних з лікуванням хронічних захворювань;
б) протезування зубів з використанням дорогоцінних металів, порцеляни та гальванопластики;
в) абортів (крім абортів, які проводяться за медичними показаннями або коли вагітність стала наслідком зґвалтування);
г) операцій із зміни статі;
ґ) лікування венеричних захворювань (крім СНІДу та венеричних захворювань, причиною яких є побутове зараження або зґвалтування);
д) лікування тютюнової чи алкогольної залежності;
е) придбання ліків, медичних засобів та пристосувань, оплати вартості медичних послуг, які не включено до переліку життєво необхідних, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 1 розд. ХІХ «Прикінцеві положення» ПКУ встановлено, що п.п. 166.3.4 п. 166.3 ст. 166 ПКУ набирає чинності з 1 січня року, наступного за роком, у якому набере чинність закон про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування.
Станом на 01 січня 2025 року закон про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування чинності не набрав, тому податкова знижка по витратах, понесених платником податку на користь закладів охорони здоров’я для компенсації вартості платних послуг з лікування такого платника податку або члена сім’ї першого ступеня споріднення (п.п. 166.3.4 п. 166.3 ст. 166 ПКУ), за наслідками 2024 року платникам не надається.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Усього 3273. Попередня cторінка | Сторінка 29 з 328 | Наступна сторінка

Мій gorod.dp.ua:

Вхід на gorod.dp.ua