Згоден
Продовжуючи перегляд сайту, ви погоджуєтеся з тим, що ознайомилися з оновленою політикою конфіденційності та погоджуєтеся на використання файлів cookie.
Дніпро » Блог
Вт, 26 листопада 2024
16:51

БЛОГ

soborneuprdp@ukr.net

Фіскальний чек – гарантія захисту прав споживача

04.11.2024 13:37

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) нагадує, що правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг» із змінами (далі – Закон № 265).
Статтею 3 Закону № 365 визначено, що суб’єкти господарювання (СГ), які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов’язані, зокрема:
1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (РРО) або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій (ПРРО) зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;
2) надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі.
Наявність розрахункового документа забезпечує, зокрема, можливість обміну (заміни) у разі придбання неякісного товару та післяпродажне (гарантійне) обслуговування товарів сервісними центрами.
Отже, СГ зобов’язані видати фіскальний чек покупцю. Споживачі товарів і послуг повинні знати, що отриманий чек – це їх захист як споживача і підтвердження сплати податків, а відмова у видачі фіскального чека – це порушення їх прав.


Дніпропетровщина: до бюджетів та державних цільових фондів з початку 2024 року платники спрямували майже 105,5 млрд гривень


Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
Як зазначила очільниця податкової служби Дніпропетровської області Наталя Федаш, впродовж січня – жовтня п. р. платники регіону поповнили бюджети усіх рівнів та державні цільові фонди майже на 105,5 млрд гривень.
При цьому, державний та місцеві бюджети отримали понад 75,8 млрд гривень. Позитивна динаміка надходжень у порівнянні з відповідним періодом минулого року – понад 14,7 млрд грн, або 24,1 відсотків.
Єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування протягом 10 місяців 2024 року надійшло майже 29,7 млрд грн, що майже на 4,0 млрд. грн, або на 15,6 відс., більше аналогічного періоду 2023 року.
Дякуємо платникам за відповідальне ставлення до сплати податків. Завдяки їх активній громадянській позиції та патріотизму бюджети і державні цільові фонди стабільно отримують кошти такі необхідні для забезпечення обороноздатності держави та соціальних виплат громадянам.


Податковий агент утримав, але не перерахував ПДФО з доходу: чи має фізична особа право на податкову знижку?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
Відповідно до частини другої ст. 78 Бюджетного кодексу України від 08 липня 2010 року № 2456-VI із змінами та доповненнями та Порядку інформаційної взаємодії Державної податкової служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення (перерахування) платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 11.02.2019 № 60 із змінами та доповненнями, поверненню з бюджету підлягають помилково та/або надміру сплачені суми грошових зобов’язань.
Згідно з п. 43.6 ст. 43 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані, або з єдиного рахунку.
Для розрахунку сум податку на доходи фізичних осіб, які підлягають поверненню платнику податку з бюджету у зв’язку з реалізацією ним права на податкову знижку, застосовується сума сплаченого, тобто зарахованого до відповідного бюджету податку на доходи фізичних осіб, а не нарахованого (утриманого) податковим агентом.
Отже, якщо податковий агент утримав, але не перерахував податок на доходи фізичних осіб до бюджету, то фізична особа не має права на податкову знижку.


Документи, що подаються разом з реєстраційною заявою платника ПДВ за формою № 1-ПДВ

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) нагадує, що відповідно до п. 183.7 ст. 183 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) заява про реєстрацію особи як платника податку на додану вартість (ПДВ) подається до контролюючого органу засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» із змінами та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» із змінами.
Суб’єкти господарювання (в тому числі новостворені) можуть заявити про своє бажання добровільно зареєструватися як платник ПДВ під час державної реєстрації створення юридичної особи або державної реєстрації фізичної особи – підприємця, державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу або про фізичну особу – підприємця, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань. Відповідна заява або відомості передаються до контролюючих органів у порядку, встановленому Законом України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» із змінами.
У реєстраційній заяві за формою № 1-ПДВ зазначаються підстави для реєстрації особи як платника ПДВ.
Пунктом 3.8 розд. III Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за №1456/26233, із змінами визначено, що дані реєстраційної заяви мають бути достовірними та відповідати відомостям Єдиного державного реєстру.
З метою підтвердження достовірності відомостей про відповідність особи вимогам, визначеним ст. 180, п. 181.1 ст. 181, п. 182.1 ст. 182 та п. 183.7 ст. 183 ПКУ, така особа відповідно до п.п. 20.1.2 п. 20.1 ст. 20 ПКУ, п. 73.3 ст. 73 ПКУ на вимогу контролюючого органу подає документи, що підтверджують такі відомості.
Підтвердженням відповідності вимогам п. 181.1 ст.181 та п. 182.1 ст. 182 ПКУ є будь-які первинні документи бухгалтерського обліку, що засвідчують факт здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню (акт виконаних робіт, касовий чек, платіжне доручення тощо).
Ведення зазначених документів передбачено Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704 із змінами.


Наказ № 400: окремі особливості складання податкової звітності з ПДВ

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) звертає увагу платників податку на додану вартість.
Наказом Міністерства фінансів України (далі – МФУ) від 09.08.2024 № 400 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.08.2024 за № 1302/42647, з урахуванням змін, внесених наказом МФУ від 28.08.2024 № 418 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 09 серпня 2024 року № 400», який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 03 вересня 2024 року за № 1343/42688 (Наказ № 400), внесені зміни до форм податкової декларації з податку на додану вартість (далі – декларація) та уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок (далі – уточнюючий розрахунок).
Декларацію та уточнюючий розрахунок доповнено новими рядками, в яких підлягатимуть відображенню операції з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів та інформація про коригування показників за такими операціями, уточнено подання інформації щодо придбання товарів/послуг.
Особливості складання розділу І декларації «Податкові зобов’язання»
Групу рядків 2 «Операції з вивезення товарів за межі митної території України» доповнено рядком 2.3 «Операції з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту товарів, до яких застосовано режим експортного забезпечення (далі – окремих видів товарів)», в якому зазначені операції в залежності від застосовуваної ставки податку відображаються у відповідних підрядках:
- підрядок 2.3.1 – операції, що оподатковуються за нульовою ставкою;
- підрядок 2.3.2 – операції, що оподатковуються за основною ставкою;
- підрядок 2.3.3 – операції, що оподатковуються за ставкою 14 %.
Підрядки 2.3.1, 2.3.2 та 2.3.3 не підлягають заповненню до запровадження РЕЗ, а після запровадження РЕЗ – можуть бути заповнені виключно платниками, які здійснюють постачання товарів, до яких застосовується РЕЗ.
Рядок 7 розділено на дві частини:
- рядок 7.1 «Коригування обсягів постачання та податкових зобовʼязань», з якого окремо виділяється підрядок 7.1.1 «у тому числі коригування обсягів постачання за операціями, що оподатковуються за нульовою ставкою»;
- рядок 7.2 «Коригування обсягів постачання та податкових зобовʼязань за операціями з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів», в якому коригування зазначених операцій в залежності від застосовуваної ставки податку відображаються у відповідних підрядках:
- підрядок 7.2.1 – операції, що оподатковуються за нульовою ставкою;
- підрядок 7.2.2 – операції, що оподатковуються за основною ставкою;
- підрядок 7.2.3 – операції, що оподатковуються за ставкою 14 %.
Рядок 7.2 не підлягає заповненню до запровадження РЕЗ, а після запровадження РЕЗ – може бути заповнений виключно платниками, які застосовують РЕЗ, і виключно в межах операцій, які регулюються РЕЗ.
Ні в рядку 2.3 ні в рядку 7.2 колонки А та Б не заповнюються.
Особливості складання розділу ІІ декларації «Податковий кредит»
Групу рядків 11 доповнено новим рядком 11.4, в якому в колонці А вказуються обсяги ввезених на митну територію України товарів, необоротних активів, без сплати податку на додану вартість при їх розмитненні.
Внесено зміни до рядка 15. Нова форма декларації передбачає, що в цьому рядку відображається коригування податкового кредиту згідно з п.п. 192.1.1 п. 192.1 ст. 192 розділу V Податкового кодексу України (ПКУ) у випадку повернення товару/послуги або суми попередньої оплати за відсутності реєстрації розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Одночасно для платників скасовано як такий, що втратив свою актуальність, обов’язок здійснення перерахунку частки використання необоротних активів, придбаних до 01 липня 2015 року, в оподатковуваних операціях за результатами одного, двох і трьох років, що настають за роком, в якому вони почали використовуватися (введені в експлуатацію), та відображення коригування податкового кредиту за результатами такого перерахунку в рядку 15 декларації.
При цьому враховано можливість здійснення платниками податків уточнення таких показників шляхом передбачення у формі уточнюючого розрахунку рядка 15.2, в якому відображатиметься уточнення результатів коригування податкового кредиту за наявності підстав, визначених ПКУ.
Деталізація додаткових показників
У формі декларації та уточнюючого розрахунку деталізовано структуру таблиці, в якій зазначається інформація про зміну (збільшення/зменшення) залишку від’ємного значення за результатами перевірки контролюючого органу на підставі податкового повідомлення-рішення та/або уточнюючого розрахунку.
Така інформація розподілена на два окремі блоки, при цьому в блоці про дані податкового повідомлення-рішення суму залишку від’ємного значення передбачено зазначати в розрізі постачальників, за якими відбулась зміна залишку такої суми.
Детальніше – у листі ДПС України від 28.10.2024 № 29885/7/99-00-21-03-02-07, що опублікований на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/79175.html.


ФОП з ознакою провадження незалежної професійної діяльності має найманих працівників: скільки подається Розрахунків?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
Відповідно до п.п. 4 п. 6.7 розд. VI Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та частини 1 ст. 5 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами (далі – Закон № 2464), якщо фізична особа зареєстрована як підприємець та при цьому така особа здійснює незалежну професійну діяльність, така фізична особа обліковується в контролюючих органах як фізична особа – підприємець (ФОП) з ознакою провадження незалежної професійної діяльності.
При цьому, для фізичної особи, яка зареєстрована як підприємець та при цьому провадить незалежну професійну діяльність в Довідці про взяття на облік платника податків, відомості щодо якого не підлягають включенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань за формою № 34-ОПП перед прізвищем, ім’ям та по батькові обов’язково вказується «Фізична особа – підприємець» та зазначається вид професійної діяльності, наприклад «Фізична особа – підприємець, адвокат».
Згідно з п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 та п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) зобов’язані подавати протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (Розрахунок) до контролюючого органу за основним місцем обліку.
Форма Розрахунку та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Порядок № 4) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 із змінами та доповненнями.
Дія Порядку поширюється на податкових агентів, зокрема, самозайнятих осіб, які нараховують (виплачують, надають) доходи фізичній особі та/або зобов’язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розд. IV ПКУ, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, а також військовий збір, передбачений п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, та на платників єдиного внеску, визначених пунктами 1 та 16 частини 1 ст. 4 Закону № 2464 (п. 3 розд. І Порядку № 4).
Розрахунок містить інформацію, зокрема, про додатки (1, 2, 3, 4ДФ, 5, 6), які є невід’ємною частиною Розрахунку (п. 1 розд. ІІІ Порядку № 4).
Враховуючи викладене, подається один Розрахунок, оскільки суб’єктом господарювання є фізична особа – підприємець, яка обліковується в контролюючих органах з додатковою ознакою провадження незалежної професійної діяльності, яка по суті дає такому підприємцю право займатися незалежною професійною діяльністю.


ПКУ: джерела погашення податкового боргу за рішенням органу стягнення

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) повідомляє.
Пунктом 87.2 ст. 87 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених ПКУ, а також іншими законодавчими актами.
Перелік майна та коштів, які не можуть бути використані як джерела погашення податкового боргу платника податків, встановлені п. 87.3 ст. 87 ПКУ.
У разі якщо здійснення заходів щодо погашення податкового боргу платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, не привело до повного погашення суми податкового боргу або у разі недостатності у платника коштів для погашення податкового боргу, контролюючий орган визначає дебіторську заборгованість платника податків, строк погашення якої настав, джерелом погашення податкового боргу такого платника податків (п. 87.5 ст. 87 ПКУ).
Відповідно до п. 87.6 ст. 87 ПКУ у разі відсутності у платника податків, що є філією, відокремленим підрозділом юридичної особи, майна, достатнього для погашення його грошового зобов’язання або податкового боргу, джерелом погашення грошового зобов’язання або податкового боргу такого платника податків є майно такої юридичної особи, на яке може бути звернено стягнення згідно з ПКУ.


За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області



Коментарі: 0 | Залишити коментар

Чи має право на податкову знижку фізична особа – підприємець?

04.11.2024 12:14

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони міста Дніпра) нагадує.
Відповідно до п.п. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати та/або у вигляді дивідендів, у випадках, визначених ПКУ.
Заробітна плата – це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом (п.п. 14.1.48 п.14.1 ст.14 ПКУ).
Підпунктом 14.1.49 п. 14.1 ст. 14 ПКУ визначено, що дивіденди – це платіж, що здійснюється юридичною особою, в тому числі емітентом корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів, на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв’язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку.
Порядок застосування податкової знижки передбачений ст. 166 ПКУ.
Підпунктом 166.4.2 п. 166.4 ст. 166 ПКУ встановлено, що загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку на доходи фізичних осіб (податок) в звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, крім випадку, визначеного п.п. 166.4.4 п. 166.4 ст. 166 ПКУ.
Згідно з п.п. 166.4.4 п. 166.4 ст. 166 ПКУ сума податкової знижки, нарахована платнику податку у звітному податковому році, у разі включення до податкової знижки витрат, передбачених п.п. 166.3.10 п. 166.3 ст. 166 ПКУ, розраховується окремо від інших витрат та не може перевищувати суму річного загального оподатковуваного доходу платника податку, отриманого у вигляді дивідендів, крім сум дивідендів, що не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.
При цьому, п.п. 166.3.10 п. 166.3 ст. 166 ПКУ передбачено, що платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу у вигляді дивідендів, крім сум дивідендів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати на придбання акцій (інших корпоративних прав), емітентом яких є юридична особа, яка набула статус резидента Дія Сіті згідно з частиною третьою ст. 5 Закону України від 15 липня 2021 року № 1667-ІХ «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (далі – Закон № 1667), за умови що такі витрати були понесені платником податку до набуття емітентом статусу резидента Дія Сіті або впродовж періоду, коли такий резидент Дія Сіті відповідав вимозі, встановленій п. 3 частини третьої ст. 5 Закону № 1667.
Враховуючи викладене, фізична особа – підприємець має право на податкову знижку виключно як фізична особа у разі, якщо така фізична особа:
- є найманою особою та отримує доходи у вигляді заробітної плати
- та/або отримує доходи у вигляді дивідендів по акціях (інших корпоративних правах), емітентом яких є юридична особа, що має статус резидента Дія Сіті.


Наказ № 400: особливості складання податкової звітності з ПДВ – загальні положення

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони міста Дніпра) звертає увагу платників податку на додану вартість.
Державна податкова служба України (ДПС) у зв’язку із виданням наказу Міністерства фінансів України (далі – МФУ) від 09.08.2024 № 400 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.08.2024 за № 1302/42647, з урахуванням змін, внесених наказом МФУ від 28.08.2024 № 418 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 09 серпня 2024 року № 400», який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 03 вересня 2024 року за № 1343/42688 (Наказ № 400), інформує про окремі особливості складання податкової звітності з ПДВ.
Наказом № 400, зокрема, викладено у новій редакції форми податкової звітності з ПДВ та внесено зміни до Порядку їх заповнення і подання, затверджених наказом МФУ від 28 січня 2016 року № 21, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29 січня 2016 року за № 159/28289 (зі змінами) (далі – Порядок).
Як визначено пунктом 4 Наказу № 400, він набирає чинності з 01 числа місяця, що настає за місяцем його офіційного опублікування.
Офіційно Наказ № 400 було опубліковано 25.09.2024 («Офіційний вісник України» від 25.09.2024 № 82), отже він набрав чинності з 01.10.2024.
Відповідно до положень пункту 46.6 статті 46 глави 2 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – Кодекс) нові форми декларацій (розрахунків) застосовуються для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення.
Отже, податкові декларації з податку на додану вартість, починаючи зі звітного (податкового) періоду – жовтень 2024 року, складаються виключно за формами, що викладені у новій редакції Наказом № 400 (подаються з 01 листопада 2024 року).
Також, починаючи з 01 листопада 2024 року, за новою формою подається уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок.
Зміни, внесені до форм податкової звітності, а також до Порядку, обумовлені необхідністю приведення їх у відповідність до вимог Кодексу з метою практичної реалізації податкових механізмів, зокрема у частині:
- застосування режиму експортного забезпечення (далі – РЕЗ) до операцій з вивезення за межі митної території України окремої сільськогосподарської продукції (зернових та олійних культур), перелік якої визначено у статті 192 Закону України від 16 квітня 1991 року № 959-ХІІ «Про зовнішньоекономічну діяльність» із змінами, а також змін, внесених до Кодексу законами України від 07 лютого 2023 року № 2918-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо електронної ідентифікації та електронних довірчих послуг» та від 09 травня 2024 року № 3706-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей експорту окремих видів товарів у період дії воєнного стану».
Зважаючи на те, що запровадження РЕЗ здійснюватиметься на підставі відповідного рішення Кабінету Міністрів України, рядки податкової декларації, уточнюючого розрахунку та пов’язані з ними відповідні розділи додатків до декларації, які стосуються операцій в межах дії РЕЗ, не підлягають заповненню до запровадження РЕЗ, а після запровадження РЕЗ – можуть бути заповнені виключно платниками, які здійснюють постачання товарів, до яких застосовується РЕЗ;
- застосування змін, пов’язаних з проведенням перевірок з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість згідно зі змінами, внесеними до Кодексу Законом України від 23 лютого 2024 року № 3603-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо вдосконалення онлайн-комунікації з платниками податків та уточнення окремих положень законодавства»;
- забезпечення ефективного адміністрування податку на додану вартість, зокрема здійснення автоматизованої перевірки декларування платником суми від’ємного значення.
Детальніше – у листі ДПС від 28.10.2024 № 29885/7/99-00-21-03-02-07, що опублікований на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/79175.html.


До уваги платників з плати за землю!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони міста Дніпра) інформує.
Підпунктом 283.1.9 п. 283.1 ст. 283 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що не сплачується податок за земельні ділянки, забруднені вибухонебезпечними предметами.
Згідно з абзацом першим п. 2831.2 ст. 2831 ПКУ підставою для ненарахування земельного податку відповідно до п.п. 283.1.9 п. 283.1 ст. 283 ПКУ у частині земельних ділянок, забруднених вибухонебезпечними предметами, є дані Державного земельного кадастру (далі – Кадастр).
Для земельних ділянок, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) активні бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, період, коли земельні ділянки визнаються забрудненими вибухонебезпечними предметами, визначається як період, що починається з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому завершено активні бойові дії або тимчасова окупація на відповідній території (у тому числі коли дата початку обстеження небезпечної території операторами протимінної діяльності настає після дати завершення бойових дій або тимчасової окупації на відповідній території), за умови подання платником плати за землю до органу місцевого самоврядування, військової адміністрації або військово-цивільної адміністрації заяви про потенційне забруднення земельної ділянки вибухонебезпечними предметами та прийняття таким органом місцевого самоврядування, військовою адміністрацією або військово-цивільною адміністрацією рішення про встановлення податкових пільг зі сплати місцевих податків і зборів щодо земельної ділянки, зазначеної у такій заяві, та завершується останнім числом місяця, в якому такі земельні ділянки визнані придатними для використання (абзац четвертий п. 2831.2 ст. 2831 ПКУ).
Тимчасово, на період дії воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, по 31 грудня року, в якому припинено або скасовано воєнний стан, до рішень сільських, селищних, міських рад, військових адміністрацій або військово-цивільних адміністрацій щодо встановлення ставок та пільг з місцевих податків та/або зборів та/або рішень про внесення змін до таких рішень не застосовуються вимоги п.п. 4.1.9 п. 4.1 та п. 4.5 ст. 4, підпунктів 12.3.3, 12.3.4 і 12.3.7 п. 12.3, п.п. 12.4.3 п. 12.4 та п. 12.5 ст. 12 ПКУ та Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», частини четвертої ст. 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації», Закону України «Про державну допомогу суб’єктам господарювання» (п.п. 69.34 п. 69 підрозділу 10 розділу XX ПКУ).
Відповідно до частини п’ятої статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо органом чи посадовою особою не встановлено пізніший строк введення цих актів у дію.
Таким чином, у період дії воєнного стану на території України згідно з вимогами п.п. 69.34 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ органи місцевого самоврядування мають право приймати рішення про надання податкових пільг зі сплати земельного податку протягом бюджетного року і такі рішення набувають чинності з дати їх оприлюднення або з дати, встановленої у рішенні (якщо така дата визначена пізніше, ніж дата оприлюднення).
ПКУ визначено умови для звільнення від оподаткування земельних ділянок, що розташовані на територіях, на яких велися активні бойові дії або які були тимчасово окупованими російською федерацією:
- включення території, на якій розташована земельна ділянка до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.12.2022 за № 1668/39004;
- наявність заяви платника податків, на підставі якої приймається рішення;
- наявність рішення про встановлення податкових пільг зі сплати місцевих податків і зборів щодо земельної ділянки, зазначеної у такій заяві;
- наявність відомостей про таку земельну ділянку у Кадастрі.
Органи місцевого самоврядування на підставі поданої заяви платника податків мають право приймати у поточному році рішення про встановлення пільг щодо земельної ділянки, непридатної для використання у зв’язку з потенційною загрозою її забруднення вибухонебезпечними предметами, у т. ч. за періоди, визначені абзацом четвертим п. 2831.2 ст. 2831 ПКУ, з обов’язковим зазначенням у таких рішеннях кадастрового номеру земельної ділянки та дати завершення активних бойових дій або тимчасової окупації території, де розташована така земельна ділянка.


Хто є платником збору за місця для паркування транспортних засобів?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони міста Дніпра) нагадує.
Підпунктом 268 прим. 1.1.1 п. 268 прим. 1.1 ст. 268 прим. 1 розд. ХІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що платниками збору за місця для паркування транспортних засобів є юридичні особи, їх філії (відділення, представництва), фізичні особи – підприємці, які згідно з рішенням сільської, селищної або міської ради організовують та провадять діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів на майданчиках для платного паркування та спеціально відведених автостоянках.
Перелік спеціальних земельних ділянок, відведених для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів, в якому зазначаються їх місцезнаходження, загальна площа, технічне облаштування, кількість місць для паркування транспортних засобів, затверджується рішенням сільської, селищної або міської ради про встановлення збору за місця для паркування транспортних засобів (п.п. 268 прим. 1.1.2 п. 268 прим. 1.2 ст. 268 прим. 1 ПКУ).
Таке рішення разом з переліком осіб, які уповноважені організовувати та провадити діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів, надається виконавчим органом сільської, селищної, міської ради контролюючому органу в порядку, встановленому розд. I ПКУ.
Згідно з п.п. 12.3.3 п. 12.3 ст. 12 розд. І ПКУ контролюючі органи відповідно до Бюджетного кодексу України від 08 липня 2010 року № 2456-VI із змінами та доповненнями подають органам місцевого самоврядування у розрізі джерел доходів звітність:
- про суми нарахованих та сплачених податків та/або зборів, суми податкового боргу та надмірно сплачених до місцевих бюджетів податків та/або зборів на відповідних територіях – щомісячно, не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним;
- про суми списаного безнадійного податкового боргу; суми розстрочених і відстрочених грошових зобов’язань та/або податкового боргу платників податків, які повинні бути сплачені до місцевих бюджетів на відповідних територіях; суми наданих податкових пільг, включаючи втрати доходів бюджету від їх надання, – щокварталу, не пізніше 25 днів після закінчення звітного кварталу.
Звітність у розрізі платників податків надається контролюючим органом за запитом органу місцевого самоврядування протягом 20 днів з моменту отримання ним запиту.
Порядок надання звітності у розрізі платників податків органам місцевого самоврядування затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, не пізніше 25 вересня поточного року оприлюднює на своєму офіційному вебпорталі зведену інформацію про розмір та дату встановлення на відповідних територіях ставок місцевих податків та/або зборів, а також про встановлені на відповідних територіях податкові пільги.


Хто є платником збору за місця для паркування транспортних засобів?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони міста Дніпра) нагадує.
Підпунктом 268 прим. 1.1.1 п. 268 прим. 1.1 ст. 268 прим. 1 розд. ХІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що платниками збору за місця для паркування транспортних засобів є юридичні особи, їх філії (відділення, представництва), фізичні особи – підприємці, які згідно з рішенням сільської, селищної або міської ради організовують та провадять діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів на майданчиках для платного паркування та спеціально відведених автостоянках.
Перелік спеціальних земельних ділянок, відведених для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів, в якому зазначаються їх місцезнаходження, загальна площа, технічне облаштування, кількість місць для паркування транспортних засобів, затверджується рішенням сільської, селищної або міської ради про встановлення збору за місця для паркування транспортних засобів (п.п. 268 прим. 1.1.2 п. 268 прим. 1.2 ст. 268 прим. 1 ПКУ).
Таке рішення разом з переліком осіб, які уповноважені організовувати та провадити діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів, надається виконавчим органом сільської, селищної, міської ради контролюючому органу в порядку, встановленому розд. I ПКУ.
Згідно з п.п. 12.3.3 п. 12.3 ст. 12 розд. І ПКУ контролюючі органи відповідно до Бюджетного кодексу України від 08 липня 2010 року № 2456-VI із змінами та доповненнями подають органам місцевого самоврядування у розрізі джерел доходів звітність:
- про суми нарахованих та сплачених податків та/або зборів, суми податкового боргу та надмірно сплачених до місцевих бюджетів податків та/або зборів на відповідних територіях – щомісячно, не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним;
- про суми списаного безнадійного податкового боргу; суми розстрочених і відстрочених грошових зобов’язань та/або податкового боргу платників податків, які повинні бути сплачені до місцевих бюджетів на відповідних територіях; суми наданих податкових пільг, включаючи втрати доходів бюджету від їх надання, – щокварталу, не пізніше 25 днів після закінчення звітного кварталу.
Звітність у розрізі платників податків надається контролюючим органом за запитом органу місцевого самоврядування протягом 20 днів з моменту отримання ним запиту.
Порядок надання звітності у розрізі платників податків органам місцевого самоврядування затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, не пізніше 25 вересня поточного року оприлюднює на своєму офіційному вебпорталі зведену інформацію про розмір та дату встановлення на відповідних територіях ставок місцевих податків та/або зборів, а також про встановлені на відповідних територіях податкові пільги.


Право фізичної особою на звірку даних по об’єктах нерухомості

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони міста Дніпра) звертає увагу.
Платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, (далі – податок) мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних щодо:
- об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;
- розміру загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;
- права на користування пільгою із сплати податку;
- розміру ставки податку;
- нарахованої суми податку.
Це визначено п.п. 266.7.3 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України (далі - ПКУ).
У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема, документів на право власності, контролюючий орган за податковою адресою платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).
Згідно з п.п. 266.7.4 п. 266.7 ст. 266 ПКУ у разі подання платником податку контролюючому органу правовстановлюючих документів на нерухоме майно, відомості про яке відсутні у базі даних інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, сплата податку фізичними особами здійснюється на підставі поданих платником податку відомостей до отримання контролюючим органом відомостей від органів державної реєстрації прав на нерухоме майно про перехід права власності на об’єкт оподаткування.
Крім того, фізичні особи, з використанням кваліфікованого електронного підпису, мають можливість переглянути сформовані податкові повідомлення-рішення щодо сум нарахованих їм податкових зобов’язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в меню «ЕК для громадян»/розділ «Загальна інформація про платника»/вкладка «Повідомлення про обов’язок сплатити суму грошового зобов’язання (ППР)» приватної частини Електронного кабінету, вхід до якого здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через вебпортал ДПС.


Дії платника у разі зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в ЄРПН

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони міста Дніпра) нагадує.
Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджений наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за № 1245/34216 (далі – Порядок № 520).
Пунктом 2 Порядку № 520 передбачено, що рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН), реєстрацію яких зупинено, приймають комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН територіальних органів ДПС (далі – комісія регіонального рівня).
Відповідно до п. 4 Порядку № 520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в ЄРПН.
Згідно з п. 5 Порядку № 520 платник податку, який склав податкову накладну/розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації таких податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН може подати такі документи:
- договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;
- інші документи, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в ЄРПН.
У разі, коли у квитанції до податкової накладної/розрахунку коригування зазначено код товару/послуги згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності/умовним кодом товару/Державним класифікатором продукції та послуг, операція за яким стала підставою для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів виключно до такої операції.
Подання письмових пояснень та копій документів до розрахунків коригування, у яких передбачено зменшення суми компенсації вартості товарів/ послуг їх постачальнику, має право ініціювати отримувач (покупець), для чого:
- отримувач (покупець) надсилає такі пояснення та копії документів постачальнику (продавцю) через електронний кабінет в електронній формі з накладенням кваліфікованого електронного підпису;
- постачальник (продавець) подає такі пояснення та копії документів з накладенням кваліфікованого електронного підпису до контролюючого органу;
- отримувачу (покупцю) надходить в електронний кабінет інформація щодо дати подання пояснень та копій документів постачальником (продавцем) і результату розгляду комісією регіонального рівня таких пояснень та копій документів.
Згідно з п. 6 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у п. 5 Порядку № 520, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов’язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.
Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складено на одного отримувача – платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).
Згідно із п. до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством.
Відповідно до п. 7 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, зазначені у п. 5 Порядку № 520, платник податку подає до ДПС засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог ПКУ та законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» із змінами (далі – Закон № 851) та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VІІІ «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» із змінами (далі – Закон № 2155).
Пунктом 8 Порядку № 520 визначено, що ДПС розміщує та постійно оновлює на своєму офіційному вебпорталі відомості щодо засобів електронного зв’язку, за допомогою яких можуть подаватися письмові пояснення та копії документів.
Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до п. 4 Порядку № 520, розглядає комісія регіонального рівня.
За результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до п. 4 Порядку № 520:
- або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН та надсилає його платнику податку засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог ПКУ та Законів № 851 та № 2155 за формою згідно з додатком 1 до Порядку № 520;
- або надсилає повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог ПКУ та Законів № 851 і № 2155 за формою згідно з додатком 2 до Порядку № 520 з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування;
- або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в ЄРПН у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, та надсилає його платнику податку засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог ПКУ та Законів № 851 та № 2155 за формою згідно з додатком 1 до Порядку № 520.


За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області








Коментарі: 0 | Залишити коментар

Чи має право на податкову знижку фізична особа – підприємець?

01.11.2024 15:10

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) нагадує.
Відповідно до п.п. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати та/або у вигляді дивідендів, у випадках, визначених ПКУ.
Заробітна плата – це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом (п.п. 14.1.48 п.14.1 ст.14 ПКУ).
Підпунктом 14.1.49 п. 14.1 ст. 14 ПКУ визначено, що дивіденди – це платіж, що здійснюється юридичною особою, в тому числі емітентом корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів, на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв’язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку.
Порядок застосування податкової знижки передбачений ст. 166 ПКУ.
Підпунктом 166.4.2 п. 166.4 ст. 166 ПКУ встановлено, що загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку на доходи фізичних осіб (податок) в звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, крім випадку, визначеного п.п. 166.4.4 п. 166.4 ст. 166 ПКУ.
Згідно з п.п. 166.4.4 п. 166.4 ст. 166 ПКУ сума податкової знижки, нарахована платнику податку у звітному податковому році, у разі включення до податкової знижки витрат, передбачених п.п. 166.3.10 п. 166.3 ст. 166 ПКУ, розраховується окремо від інших витрат та не може перевищувати суму річного загального оподатковуваного доходу платника податку, отриманого у вигляді дивідендів, крім сум дивідендів, що не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.
При цьому, п.п. 166.3.10 п. 166.3 ст. 166 ПКУ передбачено, що платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу у вигляді дивідендів, крім сум дивідендів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати на придбання акцій (інших корпоративних прав), емітентом яких є юридична особа, яка набула статус резидента Дія Сіті згідно з частиною третьою ст. 5 Закону України від 15 липня 2021 року № 1667-ІХ «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (далі – Закон № 1667), за умови що такі витрати були понесені платником податку до набуття емітентом статусу резидента Дія Сіті або впродовж періоду, коли такий резидент Дія Сіті відповідав вимозі, встановленій п. 3 частини третьої ст. 5 Закону № 1667.
Враховуючи викладене, фізична особа – підприємець має право на податкову знижку виключно як фізична особа у разі, якщо така фізична особа:
- є найманою особою та отримує доходи у вигляді заробітної плати
- та/або отримує доходи у вигляді дивідендів по акціях (інших корпоративних правах), емітентом яких є юридична особа, що має статус резидента Дія Сіті.


Наказ № 400: особливості складання податкової звітності з ПДВ – загальні положення

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) звертає увагу платників податку на додану вартість.
Державна податкова служба України (ДПС) у зв’язку із виданням наказу Міністерства фінансів України (далі – МФУ) від 09.08.2024 № 400 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.08.2024 за № 1302/42647, з урахуванням змін, внесених наказом МФУ від 28.08.2024 № 418 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 09 серпня 2024 року № 400», який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 03 вересня 2024 року за № 1343/42688 (Наказ № 400), інформує про окремі особливості складання податкової звітності з ПДВ.
Наказом № 400, зокрема, викладено у новій редакції форми податкової звітності з ПДВ та внесено зміни до Порядку їх заповнення і подання, затверджених наказом МФУ від 28 січня 2016 року № 21, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29 січня 2016 року за № 159/28289 (зі змінами) (далі – Порядок).
Як визначено пунктом 4 Наказу № 400, він набирає чинності з 01 числа місяця, що настає за місяцем його офіційного опублікування.
Офіційно Наказ № 400 було опубліковано 25.09.2024 («Офіційний вісник України» від 25.09.2024 № 82), отже він набрав чинності з 01.10.2024.
Відповідно до положень пункту 46.6 статті 46 глави 2 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – Кодекс) нові форми декларацій (розрахунків) застосовуються для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення.
Отже, податкові декларації з податку на додану вартість, починаючи зі звітного (податкового) періоду – жовтень 2024 року, складаються виключно за формами, що викладені у новій редакції Наказом № 400 (подаються з 01 листопада 2024 року).
Також, починаючи з 01 листопада 2024 року, за новою формою подається уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок.
Зміни, внесені до форм податкової звітності, а також до Порядку, обумовлені необхідністю приведення їх у відповідність до вимог Кодексу з метою практичної реалізації податкових механізмів, зокрема у частині:
- застосування режиму експортного забезпечення (далі – РЕЗ) до операцій з вивезення за межі митної території України окремої сільськогосподарської продукції (зернових та олійних культур), перелік якої визначено у статті 192 Закону України від 16 квітня 1991 року № 959-ХІІ «Про зовнішньоекономічну діяльність» із змінами, а також змін, внесених до Кодексу законами України від 07 лютого 2023 року № 2918-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо електронної ідентифікації та електронних довірчих послуг» та від 09 травня 2024 року № 3706-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей експорту окремих видів товарів у період дії воєнного стану».
Зважаючи на те, що запровадження РЕЗ здійснюватиметься на підставі відповідного рішення Кабінету Міністрів України, рядки податкової декларації, уточнюючого розрахунку та пов’язані з ними відповідні розділи додатків до декларації, які стосуються операцій в межах дії РЕЗ, не підлягають заповненню до запровадження РЕЗ, а після запровадження РЕЗ – можуть бути заповнені виключно платниками, які здійснюють постачання товарів, до яких застосовується РЕЗ;
- застосування змін, пов’язаних з проведенням перевірок з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість згідно зі змінами, внесеними до Кодексу Законом України від 23 лютого 2024 року № 3603-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо вдосконалення онлайн-комунікації з платниками податків та уточнення окремих положень законодавства»;
- забезпечення ефективного адміністрування податку на додану вартість, зокрема здійснення автоматизованої перевірки декларування платником суми від’ємного значення.
Детальніше – у листі ДПС від 28.10.2024 № 29885/7/99-00-21-03-02-07, що опублікований на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/79175.html.


До уваги платників з плати за землю!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
Підпунктом 283.1.9 п. 283.1 ст. 283 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що не сплачується податок за земельні ділянки, забруднені вибухонебезпечними предметами.
Згідно з абзацом першим п. 2831.2 ст. 2831 ПКУ підставою для ненарахування земельного податку відповідно до п.п. 283.1.9 п. 283.1 ст. 283 ПКУ у частині земельних ділянок, забруднених вибухонебезпечними предметами, є дані Державного земельного кадастру (далі – Кадастр).
Для земельних ділянок, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) активні бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, період, коли земельні ділянки визнаються забрудненими вибухонебезпечними предметами, визначається як період, що починається з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому завершено активні бойові дії або тимчасова окупація на відповідній території (у тому числі коли дата початку обстеження небезпечної території операторами протимінної діяльності настає після дати завершення бойових дій або тимчасової окупації на відповідній території), за умови подання платником плати за землю до органу місцевого самоврядування, військової адміністрації або військово-цивільної адміністрації заяви про потенційне забруднення земельної ділянки вибухонебезпечними предметами та прийняття таким органом місцевого самоврядування, військовою адміністрацією або військово-цивільною адміністрацією рішення про встановлення податкових пільг зі сплати місцевих податків і зборів щодо земельної ділянки, зазначеної у такій заяві, та завершується останнім числом місяця, в якому такі земельні ділянки визнані придатними для використання (абзац четвертий п. 2831.2 ст. 2831 ПКУ).
Тимчасово, на період дії воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, по 31 грудня року, в якому припинено або скасовано воєнний стан, до рішень сільських, селищних, міських рад, військових адміністрацій або військово-цивільних адміністрацій щодо встановлення ставок та пільг з місцевих податків та/або зборів та/або рішень про внесення змін до таких рішень не застосовуються вимоги п.п. 4.1.9 п. 4.1 та п. 4.5 ст. 4, підпунктів 12.3.3, 12.3.4 і 12.3.7 п. 12.3, п.п. 12.4.3 п. 12.4 та п. 12.5 ст. 12 ПКУ та Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», частини четвертої ст. 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації», Закону України «Про державну допомогу суб’єктам господарювання» (п.п. 69.34 п. 69 підрозділу 10 розділу XX ПКУ).
Відповідно до частини п’ятої статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо органом чи посадовою особою не встановлено пізніший строк введення цих актів у дію.
Таким чином, у період дії воєнного стану на території України згідно з вимогами п.п. 69.34 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ органи місцевого самоврядування мають право приймати рішення про надання податкових пільг зі сплати земельного податку протягом бюджетного року і такі рішення набувають чинності з дати їх оприлюднення або з дати, встановленої у рішенні (якщо така дата визначена пізніше, ніж дата оприлюднення).
ПКУ визначено умови для звільнення від оподаткування земельних ділянок, що розташовані на територіях, на яких велися активні бойові дії або які були тимчасово окупованими російською федерацією:
- включення території, на якій розташована земельна ділянка до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.12.2022 за № 1668/39004;
- наявність заяви платника податків, на підставі якої приймається рішення;
- наявність рішення про встановлення податкових пільг зі сплати місцевих податків і зборів щодо земельної ділянки, зазначеної у такій заяві;
- наявність відомостей про таку земельну ділянку у Кадастрі.
Органи місцевого самоврядування на підставі поданої заяви платника податків мають право приймати у поточному році рішення про встановлення пільг щодо земельної ділянки, непридатної для використання у зв’язку з потенційною загрозою її забруднення вибухонебезпечними предметами, у т. ч. за періоди, визначені абзацом четвертим п. 2831.2 ст. 2831 ПКУ, з обов’язковим зазначенням у таких рішеннях кадастрового номеру земельної ділянки та дати завершення активних бойових дій або тимчасової окупації території, де розташована така земельна ділянка.


Хто є платником збору за місця для паркування транспортних засобів?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) нагадує.
Підпунктом 268 прим. 1.1.1 п. 268 прим. 1.1 ст. 268 прим. 1 розд. ХІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що платниками збору за місця для паркування транспортних засобів є юридичні особи, їх філії (відділення, представництва), фізичні особи – підприємці, які згідно з рішенням сільської, селищної або міської ради організовують та провадять діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів на майданчиках для платного паркування та спеціально відведених автостоянках.
Перелік спеціальних земельних ділянок, відведених для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів, в якому зазначаються їх місцезнаходження, загальна площа, технічне облаштування, кількість місць для паркування транспортних засобів, затверджується рішенням сільської, селищної або міської ради про встановлення збору за місця для паркування транспортних засобів (п.п. 268 прим. 1.1.2 п. 268 прим. 1.2 ст. 268 прим. 1 ПКУ).
Таке рішення разом з переліком осіб, які уповноважені організовувати та провадити діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів, надається виконавчим органом сільської, селищної, міської ради контролюючому органу в порядку, встановленому розд. I ПКУ.
Згідно з п.п. 12.3.3 п. 12.3 ст. 12 розд. І ПКУ контролюючі органи відповідно до Бюджетного кодексу України від 08 липня 2010 року № 2456-VI із змінами та доповненнями подають органам місцевого самоврядування у розрізі джерел доходів звітність:
- про суми нарахованих та сплачених податків та/або зборів, суми податкового боргу та надмірно сплачених до місцевих бюджетів податків та/або зборів на відповідних територіях – щомісячно, не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним;
- про суми списаного безнадійного податкового боргу; суми розстрочених і відстрочених грошових зобов’язань та/або податкового боргу платників податків, які повинні бути сплачені до місцевих бюджетів на відповідних територіях; суми наданих податкових пільг, включаючи втрати доходів бюджету від їх надання, – щокварталу, не пізніше 25 днів після закінчення звітного кварталу.
Звітність у розрізі платників податків надається контролюючим органом за запитом органу місцевого самоврядування протягом 20 днів з моменту отримання ним запиту.
Порядок надання звітності у розрізі платників податків органам місцевого самоврядування затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, не пізніше 25 вересня поточного року оприлюднює на своєму офіційному вебпорталі зведену інформацію про розмір та дату встановлення на відповідних територіях ставок місцевих податків та/або зборів, а також про встановлені на відповідних територіях податкові пільги.


Хто є платником збору за місця для паркування транспортних засобів?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) нагадує.
Підпунктом 268 прим. 1.1.1 п. 268 прим. 1.1 ст. 268 прим. 1 розд. ХІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що платниками збору за місця для паркування транспортних засобів є юридичні особи, їх філії (відділення, представництва), фізичні особи – підприємці, які згідно з рішенням сільської, селищної або міської ради організовують та провадять діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів на майданчиках для платного паркування та спеціально відведених автостоянках.
Перелік спеціальних земельних ділянок, відведених для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів, в якому зазначаються їх місцезнаходження, загальна площа, технічне облаштування, кількість місць для паркування транспортних засобів, затверджується рішенням сільської, селищної або міської ради про встановлення збору за місця для паркування транспортних засобів (п.п. 268 прим. 1.1.2 п. 268 прим. 1.2 ст. 268 прим. 1 ПКУ).
Таке рішення разом з переліком осіб, які уповноважені організовувати та провадити діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів, надається виконавчим органом сільської, селищної, міської ради контролюючому органу в порядку, встановленому розд. I ПКУ.
Згідно з п.п. 12.3.3 п. 12.3 ст. 12 розд. І ПКУ контролюючі органи відповідно до Бюджетного кодексу України від 08 липня 2010 року № 2456-VI із змінами та доповненнями подають органам місцевого самоврядування у розрізі джерел доходів звітність:
- про суми нарахованих та сплачених податків та/або зборів, суми податкового боргу та надмірно сплачених до місцевих бюджетів податків та/або зборів на відповідних територіях – щомісячно, не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним;
- про суми списаного безнадійного податкового боргу; суми розстрочених і відстрочених грошових зобов’язань та/або податкового боргу платників податків, які повинні бути сплачені до місцевих бюджетів на відповідних територіях; суми наданих податкових пільг, включаючи втрати доходів бюджету від їх надання, – щокварталу, не пізніше 25 днів після закінчення звітного кварталу.
Звітність у розрізі платників податків надається контролюючим органом за запитом органу місцевого самоврядування протягом 20 днів з моменту отримання ним запиту.
Порядок надання звітності у розрізі платників податків органам місцевого самоврядування затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, не пізніше 25 вересня поточного року оприлюднює на своєму офіційному вебпорталі зведену інформацію про розмір та дату встановлення на відповідних територіях ставок місцевих податків та/або зборів, а також про встановлені на відповідних територіях податкові пільги.


Право фізичної особою на звірку даних по об’єктах нерухомості

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) звертає увагу.
Платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, (далі – податок) мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних щодо:
- об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;
- розміру загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;
- права на користування пільгою із сплати податку;
- розміру ставки податку;
- нарахованої суми податку.
Це визначено п.п. 266.7.3 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України (далі - ПКУ).
У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема, документів на право власності, контролюючий орган за податковою адресою платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).
Згідно з п.п. 266.7.4 п. 266.7 ст. 266 ПКУ у разі подання платником податку контролюючому органу правовстановлюючих документів на нерухоме майно, відомості про яке відсутні у базі даних інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, сплата податку фізичними особами здійснюється на підставі поданих платником податку відомостей до отримання контролюючим органом відомостей від органів державної реєстрації прав на нерухоме майно про перехід права власності на об’єкт оподаткування.
Крім того, фізичні особи, з використанням кваліфікованого електронного підпису, мають можливість переглянути сформовані податкові повідомлення-рішення щодо сум нарахованих їм податкових зобов’язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в меню «ЕК для громадян»/розділ «Загальна інформація про платника»/вкладка «Повідомлення про обов’язок сплатити суму грошового зобов’язання (ППР)» приватної частини Електронного кабінету, вхід до якого здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через вебпортал ДПС.


Дії платника у разі зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в ЄРПН

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) нагадує.
Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджений наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за № 1245/34216 (далі – Порядок № 520).
Пунктом 2 Порядку № 520 передбачено, що рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН), реєстрацію яких зупинено, приймають комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН територіальних органів ДПС (далі – комісія регіонального рівня).
Відповідно до п. 4 Порядку № 520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в ЄРПН.
Згідно з п. 5 Порядку № 520 платник податку, який склав податкову накладну/розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації таких податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН може подати такі документи:
- договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;
- інші документи, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в ЄРПН.
У разі, коли у квитанції до податкової накладної/розрахунку коригування зазначено код товару/послуги згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності/умовним кодом товару/Державним класифікатором продукції та послуг, операція за яким стала підставою для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів виключно до такої операції.
Подання письмових пояснень та копій документів до розрахунків коригування, у яких передбачено зменшення суми компенсації вартості товарів/ послуг їх постачальнику, має право ініціювати отримувач (покупець), для чого:
- отримувач (покупець) надсилає такі пояснення та копії документів постачальнику (продавцю) через електронний кабінет в електронній формі з накладенням кваліфікованого електронного підпису;
- постачальник (продавець) подає такі пояснення та копії документів з накладенням кваліфікованого електронного підпису до контролюючого органу;
- отримувачу (покупцю) надходить в електронний кабінет інформація щодо дати подання пояснень та копій документів постачальником (продавцем) і результату розгляду комісією регіонального рівня таких пояснень та копій документів.
Згідно з п. 6 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у п. 5 Порядку № 520, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов’язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.
Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складено на одного отримувача – платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).
Згідно із п. до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством.
Відповідно до п. 7 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, зазначені у п. 5 Порядку № 520, платник податку подає до ДПС засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог ПКУ та законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» із змінами (далі – Закон № 851) та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VІІІ «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» із змінами (далі – Закон № 2155).
Пунктом 8 Порядку № 520 визначено, що ДПС розміщує та постійно оновлює на своєму офіційному вебпорталі відомості щодо засобів електронного зв’язку, за допомогою яких можуть подаватися письмові пояснення та копії документів.
Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до п. 4 Порядку № 520, розглядає комісія регіонального рівня.
За результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до п. 4 Порядку № 520:
- або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН та надсилає його платнику податку засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог ПКУ та Законів № 851 та № 2155 за формою згідно з додатком 1 до Порядку № 520;
- або надсилає повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог ПКУ та Законів № 851 і № 2155 за формою згідно з додатком 2 до Порядку № 520 з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування;
- або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в ЄРПН у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, та надсилає його платнику податку засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог ПКУ та Законів № 851 та № 2155 за формою згідно з додатком 1 до Порядку № 520.


За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області



Коментарі: 0 | Залишити коментар

До уваги платників!

01.11.2024 14:58

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони міста Дніпра) інформує, що 25.10.2024 набув чинності наказ Міністерства фінансів України від 10 вересня 2024 року № 435 «Про затвердження Змін до розділу 1 додатка 2 до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 24 вересня 2024 року за № 1435/42780 (далі – Наказ № 435).
Наказ № 435 опубліковано в бюлетені «Офіційний вісник України» від 25.10.2024 № 89.


Товари/послуги, необоротні активи починають використовуватись не в господарській діяльності: порядок заповнення податкової накладної

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони міста Дніпра) нагадує, що відповідно до п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податку на додану вартість (податок) зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з ПДВ (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, – у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися, зокрема, в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених п. 189.9 ст. 189 ПКУ).
Згідно з п. 8 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267 (із змінами) (далі – Порядок № 1307), при складанні податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пп. 10 - 15 Порядку № 1307, у верхній лівій частині таких накладних у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини» робиться помітка «X» та зазначається тип причини, зокрема, «13 – Складена у зв’язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності».
Пунктом 11 Порядку № 1307 визначено, що у разі нарахування податкових зобов’язань відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПКУ платник податку складає окрему зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, які призначаються для їх використання/починають використовуватися, зокрема, в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку, у графі «Зведена податкова накладна» якої зазначається код ознаки «1». Така зведена податкова накладна складається не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду.
У графі «Отримувач (покупець)» платник податку зазначає власне найменування (П.І.Б.), у рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставляється умовний ІПН «600000000000», рядок «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» не заповнюється.
Таблична частина розділу Б зведеної податкової накладної з типом причини «13» заповнюється з урахуванням таких особливостей:
у графі 2 зазначаються опис (номенклатура) товарів/послуг постачальника (продавця), а також дати складання та порядкові номери податкових накладних, складених на такого платника податку при постачанні йому товарів/послуг, необоротних активів, за якими він визначає податкові зобов’язання відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПКУ (п.п. 1 п. 16 Порядку № 1307);
у графах 3.1, 3.3 зазначається код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП) (п.п. 2 п. 16 Порядку № 1307);
у графах 4 та 5 зазначається одиниця виміру товарів/послуг (п.п. 3 п. 16 Порядку № 1307);
графи 3.2.1, 6 - 8, 10 та 11 заповнюються у загальному порядку;
графи 3.2.2 та 9 не заповнюються, оскільки при складанні такої зведеної податкової накладної відсутня інформація, яка підлягає внесенню до таких граф.
У розділі А табличної частини такої зведеної податкової накладної рядки I - VІІІ заповнюються у загальному порядку, при цьому рядки IX - XIІ не заповнюються.


Виправлення помилок щодо коду за КАТОТТГ адміністративно-територіальної одиниці/територіальної громади, допущених у рядку 2 податкової декларації з рентної плати та у рядку 3 додатків до неї

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони міста Дніпра) звертає увагу на наступне.
Кодифікатором адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад, затвердженим наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 26.11.2020 № 290 (далі – КАТОТТГ)
Пунктом 48.4 ст. 48 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що у окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, форма податкової декларації додатково може містити, зокрема, такі обов’язкові реквізити:
- код органу місцевого самоврядування за КАТОТТГ;
- код адміністративно-територіальної одиниці за КАТОТТГ.
Форма податкової декларації з рентної плати затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 719 (із змінами) (далі – Декларація).
Відповідно до примітки 1 до Декларації невід’ємною частиною Декларації є додатки. Відповідний тип додатка забезпечує обчислення податкового зобов’язання за відповідним видом об’єкта оподаткування. За відсутності у платника відповідного виду об’єкта оподаткування тип додатка, у якому обчислюється податкове зобов’язання для такого об’єкта оподаткування, до Декларації не додається.
Графа «код за КАТОТТГ адміністративно-територіальної одиниці» рядка 2 Декларації та рядок 3 «Код за КАТОТТГ територіальної громади»/«Код за КАТОТТГ адміністративно-територіальної одиниці» відповідних додатків до неї заповнюються згідно з КАТОТТГ.
Згідно з приміткою 8 до Декларації у графі «код за КАТОТТГ адміністративно-територіальної одиниці» рядка 2 Декларації зазначається код адміністративно-територіальної одиниці, визначений за КАТОТТГ за місцем обліку платника рентної плати (місцезнаходженням контролюючого органу, до якого подається Декларація).
За кожним кодом адміністративно-територіальної одиниці за КАТОТТГ, зазначеним у рядку 2, має подаватись окрема Декларація.
У додатках, зокрема, у рядку 3 зазначається наступна інформація (відповідно з примітками):
- у рядку 3 додатків 1, 2 прим. 1 і 2 прим. 2 – код територіальної громади, визначений за КАТОТТГ на території якої знаходиться ділянка надр, з якої видобуваються корисні копалини;
- у рядку 3 додатка 3 – код територіальної громади, визначений за КАТОТТГ на території якої знаходиться ділянка надр;
- у рядку 3 додатків 5 і 7 – код територіальної громади, визначений за КАТОТТГ на території якої знаходиться водний об’єкт;
- у рядку 3 додатків 8 і 9 – код територіальної громади, визначений за КАТОТТГ на території якої знаходиться лісова ділянка;
- у рядку 3 додатків 4 прим. 1, 6, 10 прим. 1, 11 прим. 1 – код адміністративно-територіальної одиниці, визначений за КАТОТТГ за місцем обліку платника рентної плати (місцезнаходження контролюючого органу, до якого подається Декларація).
Враховуючи положення п. 48.4 ст. 48 ПКУ код за КАТОТТГ є обов’язковим реквізитом, оскільки є необхідним для адміністрування рентної плати.
Якщо код за КАТОТТГ адміністративно-територіальної одиниці/територіальної громади (рядок 2 Декларації та рядок 3 додатків до неї) містить помилку, то платник податків має подати:
- Декларацію з позначкою «Уточнююча» (разом з відповідними додатками), в якій відобразити до зменшення податкові зобов’язання з відповідної рентної плати;
- Декларацію з позначкою «Звітна» з вірними (коректними) кодами за КАТОТТГ у рядку 2 Декларації та рядку 3 відповідних додатків до неї.


Яка відповідальність передбачена у разі порушення порядку складання податкової декларації з ПДВ?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони міста Дніпра) нагадує, що згідно з п. 36.1 ст. 36 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податковим обов’язком визнається обов’язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені ПКУ, законами з питань митної справи.
Загальні вимоги щодо складання податкової звітності визначено ст. 48 ПКУ, якою, зокрема передбачено, що податкова декларація повинна містити обов’язкові реквізити, передбачені пп. 48.3 та 48.4 ст. 48 ПКУ а також бути підписана.
Відповідно до п. 48.7 ст. 48 ПКУ податкова звітність, складена з порушенням норм ст. 48 ПКУ, не вважається податковою декларацією, крім випадків, встановлених п. 46.4 ст. 46 ПКУ.
Відповідальність платників податків визначено главою 11 розд. II ПКУ.
За порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються такі види юридичної відповідальності: фінансова, адміністративна та кримінальна (ст. 111 ПКУ).
Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 (із змінами) (далі – Порядок № 21).
Платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов’язання, яку зазначає в податковій звітності. Дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника (п. 6 розд. III Порядку № 21).
Відповідно до п. 20 розд. III Порядку № 21 після подання декларації за звітний (податковий) період платник податку має право до закінчення граничного терміну подання декларації за такий самий період подати нову декларацію з виправленими показниками.
Водночас, відповідно до п. 50.1 ст. 50 ПКУ у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
При цьому, у разі виявлення факту заниження податкового зобов’язання платник податку повинен сплатити суму недоплати та штраф у розмірі 3 відс. від такої суми до подання уточнюючого розрахунку.
Пунктом 120.2 ст. 120 ПКУ визначено, що невиконання платником податків вимог, передбачених абзацами третім – п’ятим п. 50.1 ст. 50 ПКУ, щодо умов самостійного внесення змін до податкової звітності в частині самостійного нарахування та сплати штрафу, передбаченого цим пунктом, -
тягне за собою накладення штрафу в розмірі 5 відс. від суми самостійно нарахованого заниження податкового зобов’язання (недоплати) та/або іншого зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи.
При самостійному донарахуванні платником податків з дотриманням порядку, вимог та обмежень, передбачених ст. 50 ПКУ, суми податкових зобов’язань та/або іншого зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, штрафи, передбачені главою 11 ПКУ, не застосовуються.
При цьому відповідно до п.п. 69.38 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ тимчасово, на період з 1 серпня 2023 року до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, у разі самостійного виправлення платником податків з дотриманням порядку, вимог та обмежень, визначених ст. 50 ПКУ, помилок, що призвели до заниження податкового зобов’язання, такий платник звільняється від нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених п. 50.1 ст. 50 ПКУ, та пені.
Згідно з п. 123.1 ст. 123 ПКУ вчинення платником податків діянь, що зумовили визначення контролюючим органом суми податкового зобов’язання та/або іншого зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від’ємного значення суми ПДВ платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2 (крім випадків зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларованої до повернення з бюджету у зв’язку із використанням права на податкову знижку), 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 ПКУ, – тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 10 відс. суми визначеного податкового зобов’язання та/або іншого зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування.
Діяння, передбачені п. 123.1 ст. 123 ПКУ, вчинені умисно, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відс. від суми визначеного податкового зобов’язання та/або іншого зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування (п. 123.2 ст. 123 ПКУ).
Діяння, передбачені п. 123.2 ст. 123 ПКУ, вчинені повторно протягом 1095 календарних днів, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 50 відс. суми визначеного податкового зобов’язання та/або іншого зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування (п. 123.3 ст. 123 ПКУ).
Притягнення до фінансової відповідальності платників податків за порушення законів з питань оподаткування, іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не звільняє їх посадових осіб за наявності відповідних підстав від притягнення до адміністративної або кримінальної відповідальності.


Чи є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, будівля критого ринку та приміщення, розташовані на ньому (магазини, кіоски, павільйони тощо)?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони міста Дніпра) звертає увагу, що відповідно до п.п. «е» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, об’єкти нерухомості, які використовуються суб’єктами господарювання малого та середнього бізнесу, що проводять свою діяльність у тимчасових спорудах для здійснення підприємницької діяльності та/або в малих архітектурних формах та на ринках.
Згідно з п.п. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 ПКУ платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Визначене п.п. «е» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПКУ виключення з переліку об’єктів оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, поширюється на те нерухоме майно, яке зазначене у вказаній нормі ПКУ, а саме на належне суб’єктам господарювання малого та середнього бізнесу нерухоме майно, яке розташовано на ринках.
Належність будівель (споруд) до того чи іншого класу будівель проводиться на підставі документів, що підтверджують право власності, з врахуванням класифікаційних ознак та функціонального призначення такого об’єкта нерухомості згідно з Національним класифікатором будівель та споруд НК 018:2023, затвердженим наказом Міністерства економіки України від 16.05.2023 № 3573 (далі – Класифікатор).
Водночас, оскільки, відповідно до п. 2 Правил торгівлі на ринках, затверджених наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної податкової адміністрації України, Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України від 26.02.2002 № 57/188/84/105, ринок – це суб’єкт господарювання, створений на відведеній за рішенням місцевого органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування земельній ділянці і зареєстрований в установленому порядку, функціональними обов’язками якого є надання послуг та створення для продавців і покупців належних умов у процесі купівлі-продажу товарів за цінами, що складаються залежно від попиту і пропозицій, то лише приналежність критих ринків, окремих павільйонів та крамниць, залів для ярмарків, будівель торгівельних центрів до класу 1230 «Будівлі оптово-роздрібної торгівлі» Класифікатора не надає підстав для виключення об’єкта нерухомості з об’єктів оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Підставами для застосування положень п.п. «е» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПКУ є одночасне дотримання умов:
- реєстрація власника об’єкту нерухомості, як суб’єкта господарювання, функціональними обов’язками якого є надання послуг та створення для продавців і покупців належних умов у процесі купівлі-продажу товарів за цінами, що складаються залежно від попиту і пропозицій;
- створення та розміщення об’єкту нерухомості на спеціально відведеній для функціонування ринку за рішенням місцевого органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування земельній ділянці;
- на території ринку проводиться діяльність суб’єктами господарювання малого та середнього бізнесу.
За інших обставин у власника об’єкту нерухомості – будівлі критого ринку виникають податкові зобов’язання зі справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на загальних підставах.


Виправлення помилки, допущеної у графі 2 зведеної ПН, яка не призводить до змін обсягів постачання або зменшення/збільшення податкових зобов’язань

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони міста Дніпра) звертає увагу, що п. 11 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267 (із змінами) (далі – Порядок № 1307) визначено, що у разі нарахування податкових зобов’язань відповідно до п. 198.5 ст. 198 та п. 199.1 ст. 199 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податку на додану вартість (податок) складає окремі зведені податкові накладні за товарами/послугами, необоротними активами, які призначаються для їх використання / починають використовуватися:
1) в операціях, що не є об’єктом оподаткування;
2) в операціях, звільнених від оподаткування;
3) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;
4) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.
Такі зведені податкові накладні складаються не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду.
У разі складання зведеної податкової накладної у графі «Зведена податкова накладна» зазначається код ознаки:
1 – у разі нарахування податкових зобов’язань відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПКУ;
2 – у разі нарахування податкових зобов’язань відповідно до п. 199.1 ст. 199 ПКУ.
Відповідно до п. 16 Порядку № 1307 у разі складання зведених податкових накладних, особливості заповнення яких викладені у п. 11 Порядку № 1307, у цій графі платником зазначаються дати складання та порядкові номери податкових накладних, складених на такого платника податку при постачанні йому товарів/послуг, необоротних активів, за якими він визначає податкові зобов’язання відповідно до п. 198.5 ст. 198 та п. 199.1 ст. 199 ПКУ. При цьому у податкових накладних, складених у зв’язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності, у яких відповідно до п. 8 Порядку № 1307 зазначено тип причини 13, у цій графі також зазначається опис (номенклатура) товарів/послуг постачальника (продавця).
Згідно з п. 21 Порядку № 1307 у разі здійснення коригування сум податкових зобов’язань, а також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, відповідно до ст. 192 ПКУ за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної.
Отже, якщо платником податку допущена помилка у графі 2 зведеної податкової накладної, складеної відповідно до вимог п. 198.5 ст. 198 та п. 199.1 ст. 199 ПКУ, яка не призводить до змін обсягів постачання або зменшення/збільшення податкових зобов’язань, зокрема, якщо зазначено неправильний номер податкової накладної, складеної на такого платника, то платник податку:
з метою вилучення зайвої податкової накладної, яка не підлягала включенню до зведеної податкової накладної (з неправильно зазначеним номером), складає розрахунок коригування, в якому виводиться в «0» (обнуляється) відповідний рядок зведеної податкової накладної, в якій зазначено таку зайву податкову накладну. У такому розрахунку коригування зазначається код причини 201 «Коригування зведеної податкової накладної, складеної відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПКУ» або 202 «Коригування зведеної податкової накладної, складеної відповідно до п. 199.1 ст. 199 ПКУ» (в залежності від того з яким типом причини складена зведена податкова накладна).


Розірвання договору: як ФОП – платник єдиного податку першої – третьої груп відображає у податковій декларації повернення авансу, передоплати?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони міста Дніпра) повідомляє.
Відповідно до п. 294.1 ст. 294 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку, зокрема, першої, другої груп є календарний рік.
Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи та податкових агентів платників єдиного податку третьої групи – електронних резидентів (е-резидентів) є календарний квартал (крім податкового періоду податкової звітності з податку на додану вартість, визначеного п. 202.1 ст. 202 ПКУ).
Доходом платника єдиного податку для фізичної особи – підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ (п.п. 1 п. 292.1 ст. 292 ПКУ).
До суми доходу платника єдиного податку включається вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг) (абзац перший п. 292.3 ст. 292 ПКУ).
Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг) (п. 292.6 ст. 292 ПКУ).
Дохід визначається на підставі даних обліку, який ведеться відповідно до ст. 296 ПКУ (п. 292.13 ст. 292 ПКУ).
До складу доходу, визначеного ст. 292 ПКУ, не включаються суми коштів (аванс, передоплата), що повертаються покупцю товару (робіт, послуг) – платнику єдиного податку та/або повертаються платником єдиного податку покупцю товару (робіт, послуг), якщо таке повернення відбувається внаслідок повернення товару, розірвання договору або за листом-заявою про повернення коштів (п.п. 5 п. 292.11 ст. 292 ПКУ).
Форма податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 (далі – Декларація).
Отже, якщо у разі розірвання договору фізична особа – підприємець – платник єдиного податку (першої – третьої груп) (далі – платник єдиного податку) повертає кошти (аванс, передоплату) покупцю за товари (роботи, послуги) у податковому періоді їх отримання, то сума таких коштів не включається до складу його доходу та відповідно не підлягає відображенню у Декларації.
Якщо повернення суми коштів (авансу, передоплати) покупцю за товари (роботи, послуги) відбувається в іншому податковому періоді, платник єдиного податку повинен уточнити показники усіх попередньо поданих Декларацій, в яких до доходів була включена така сума (авансу, передплати). Такий перерахунок здійснюється шляхом подання уточнень до раніше поданих Декларацій.


За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області






Коментарі: 0 | Залишити коментар

Єдиний податок: ФОПи поповнили місцеві бюджети Дніпропетровщини на понад 3,4 млрд гривень

30.10.2024 16:48

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
Як зазначила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш, у 2024 році надходження єдиного податку від фізичних осіб– підприємців (ФОП) порівняно з січнем – вереснем минулого року зберігають позитивну тенденцію росту.
Так, протягом січня – вересня поточного року ФОПи спрямували до місцевих бюджетів Дніпропетровщини понад 3,4 млрд грн єдиного податку, що майже на 1,2 млрд грн, або на 52,7 відс., більше ніж у 2023 році.
За словами очільниці податкової служби регіону, єдиний податок належить до тих податкових платежів, надходження якого стабільно і суттєво поповнюють місцеві бюджети і забезпечують життєдіяльність територіальних громад.
«Дякуємо платникам за проявлену громадянську позицію щодо своєчасної сплати податків! Відповідно до Національної стратегії доходів формування іміджу ДПС як сервісної служби європейського зразка з високим рівнем довіри у суспільстві залишається серед пріоритетів діяльності ДПС і є стратегічною ціллю ДПС», – підкреслила Наталя Федаш.


За видобування газового конденсату загальний фонд держбюджету отримав від платників Дніпропетровщини майже 50,0 млн грн рентної плати

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
Протягом січня – вересня 2024 року до загального фонду державного бюджету від платників Дніпропетровської області за видобування газового конденсату надійшло майже 50,0 млн грн рентної плати. Сума надходжень збільшилась у порівнянні з минулорічним показником відповідного періода на понад 34,4 млн грн, темп росту – 321,1 відсотка.
Інформуємо, що метою експериментального проекту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в Державній податковій службі є впровадження в організацію та діяльність ДПС міжнародних підходів до управління, що ґрунтуються на управлінні податковими ризиками, щодо підвищення рівня дотримання платниками податків своїх податкових обов’язків.
Стратегічна мета управління комплаєнс-ризиками (тобто ризиками дотримання податкового законодавства) – це постійне підвищення рівня добровільного дотримання платниками податків вимог податкового законодавства шляхом виявлення та визначення пріоритетності ризиків втрати податкових надходжень і впровадження заходів, спрямованих на мінімізацію ризиків.


До уваги платників!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує, що 25.10.2024 набув чинності наказ Міністерства фінансів України від 10 вересня 2024 року № 435 «Про затвердження Змін до розділу 1 додатка 2 до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 24 вересня 2024 року за № 1435/42780 (далі – Наказ № 435).
Наказ № 435 опубліковано в бюлетені «Офіційний вісник України» від 25.10.2024 № 89.


Товари/послуги, необоротні активи починають використовуватись не в господарській діяльності: порядок заповнення податкової накладної

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) нагадує, що відповідно до п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податку на додану вартість (податок) зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з ПДВ (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, – у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися, зокрема, в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених п. 189.9 ст. 189 ПКУ).
Згідно з п. 8 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267 (із змінами) (далі – Порядок № 1307), при складанні податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пп. 10 - 15 Порядку № 1307, у верхній лівій частині таких накладних у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини» робиться помітка «X» та зазначається тип причини, зокрема, «13 – Складена у зв’язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності».
Пунктом 11 Порядку № 1307 визначено, що у разі нарахування податкових зобов’язань відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПКУ платник податку складає окрему зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, які призначаються для їх використання/починають використовуватися, зокрема, в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку, у графі «Зведена податкова накладна» якої зазначається код ознаки «1». Така зведена податкова накладна складається не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду.
У графі «Отримувач (покупець)» платник податку зазначає власне найменування (П.І.Б.), у рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставляється умовний ІПН «600000000000», рядок «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» не заповнюється.
Таблична частина розділу Б зведеної податкової накладної з типом причини «13» заповнюється з урахуванням таких особливостей:
у графі 2 зазначаються опис (номенклатура) товарів/послуг постачальника (продавця), а також дати складання та порядкові номери податкових накладних, складених на такого платника податку при постачанні йому товарів/послуг, необоротних активів, за якими він визначає податкові зобов’язання відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПКУ (п.п. 1 п. 16 Порядку № 1307);
у графах 3.1, 3.3 зазначається код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП) (п.п. 2 п. 16 Порядку № 1307);
у графах 4 та 5 зазначається одиниця виміру товарів/послуг (п.п. 3 п. 16 Порядку № 1307);
графи 3.2.1, 6 - 8, 10 та 11 заповнюються у загальному порядку;
графи 3.2.2 та 9 не заповнюються, оскільки при складанні такої зведеної податкової накладної відсутня інформація, яка підлягає внесенню до таких граф.
У розділі А табличної частини такої зведеної податкової накладної рядки I - VІІІ заповнюються у загальному порядку, при цьому рядки IX - XIІ не заповнюються.


Виправлення помилок щодо коду за КАТОТТГ адміністративно-територіальної одиниці/територіальної громади, допущених у рядку 2 податкової декларації з рентної плати та у рядку 3 додатків до неї

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) звертає увагу на наступне.
Кодифікатором адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад, затвердженим наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 26.11.2020 № 290 (далі – КАТОТТГ)
Пунктом 48.4 ст. 48 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що у окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, форма податкової декларації додатково може містити, зокрема, такі обов’язкові реквізити:
- код органу місцевого самоврядування за КАТОТТГ;
- код адміністративно-територіальної одиниці за КАТОТТГ.
Форма податкової декларації з рентної плати затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 719 (із змінами) (далі – Декларація).
Відповідно до примітки 1 до Декларації невід’ємною частиною Декларації є додатки. Відповідний тип додатка забезпечує обчислення податкового зобов’язання за відповідним видом об’єкта оподаткування. За відсутності у платника відповідного виду об’єкта оподаткування тип додатка, у якому обчислюється податкове зобов’язання для такого об’єкта оподаткування, до Декларації не додається.
Графа «код за КАТОТТГ адміністративно-територіальної одиниці» рядка 2 Декларації та рядок 3 «Код за КАТОТТГ територіальної громади»/«Код за КАТОТТГ адміністративно-територіальної одиниці» відповідних додатків до неї заповнюються згідно з КАТОТТГ.
Згідно з приміткою 8 до Декларації у графі «код за КАТОТТГ адміністративно-територіальної одиниці» рядка 2 Декларації зазначається код адміністративно-територіальної одиниці, визначений за КАТОТТГ за місцем обліку платника рентної плати (місцезнаходженням контролюючого органу, до якого подається Декларація).
За кожним кодом адміністративно-територіальної одиниці за КАТОТТГ, зазначеним у рядку 2, має подаватись окрема Декларація.
У додатках, зокрема, у рядку 3 зазначається наступна інформація (відповідно з примітками):
- у рядку 3 додатків 1, 2 прим. 1 і 2 прим. 2 – код територіальної громади, визначений за КАТОТТГ на території якої знаходиться ділянка надр, з якої видобуваються корисні копалини;
- у рядку 3 додатка 3 – код територіальної громади, визначений за КАТОТТГ на території якої знаходиться ділянка надр;
- у рядку 3 додатків 5 і 7 – код територіальної громади, визначений за КАТОТТГ на території якої знаходиться водний об’єкт;
- у рядку 3 додатків 8 і 9 – код територіальної громади, визначений за КАТОТТГ на території якої знаходиться лісова ділянка;
- у рядку 3 додатків 4 прим. 1, 6, 10 прим. 1, 11 прим. 1 – код адміністративно-територіальної одиниці, визначений за КАТОТТГ за місцем обліку платника рентної плати (місцезнаходження контролюючого органу, до якого подається Декларація).
Враховуючи положення п. 48.4 ст. 48 ПКУ код за КАТОТТГ є обов’язковим реквізитом, оскільки є необхідним для адміністрування рентної плати.
Якщо код за КАТОТТГ адміністративно-територіальної одиниці/територіальної громади (рядок 2 Декларації та рядок 3 додатків до неї) містить помилку, то платник податків має подати:
- Декларацію з позначкою «Уточнююча» (разом з відповідними додатками), в якій відобразити до зменшення податкові зобов’язання з відповідної рентної плати;
- Декларацію з позначкою «Звітна» з вірними (коректними) кодами за КАТОТТГ у рядку 2 Декларації та рядку 3 відповідних додатків до неї.


Яка відповідальність передбачена у разі порушення порядку складання податкової декларації з ПДВ?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що згідно з п. 36.1 ст. 36 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податковим обов’язком визнається обов’язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені ПКУ, законами з питань митної справи.
Загальні вимоги щодо складання податкової звітності визначено ст. 48 ПКУ, якою, зокрема передбачено, що податкова декларація повинна містити обов’язкові реквізити, передбачені пп. 48.3 та 48.4 ст. 48 ПКУ а також бути підписана.
Відповідно до п. 48.7 ст. 48 ПКУ податкова звітність, складена з порушенням норм ст. 48 ПКУ, не вважається податковою декларацією, крім випадків, встановлених п. 46.4 ст. 46 ПКУ.
Відповідальність платників податків визначено главою 11 розд. II ПКУ.
За порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються такі види юридичної відповідальності: фінансова, адміністративна та кримінальна (ст. 111 ПКУ).
Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 (із змінами) (далі – Порядок № 21).
Платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов’язання, яку зазначає в податковій звітності. Дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника (п. 6 розд. III Порядку № 21).
Відповідно до п. 20 розд. III Порядку № 21 після подання декларації за звітний (податковий) період платник податку має право до закінчення граничного терміну подання декларації за такий самий період подати нову декларацію з виправленими показниками.
Водночас, відповідно до п. 50.1 ст. 50 ПКУ у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
При цьому, у разі виявлення факту заниження податкового зобов’язання платник податку повинен сплатити суму недоплати та штраф у розмірі 3 відс. від такої суми до подання уточнюючого розрахунку.
Пунктом 120.2 ст. 120 ПКУ визначено, що невиконання платником податків вимог, передбачених абзацами третім – п’ятим п. 50.1 ст. 50 ПКУ, щодо умов самостійного внесення змін до податкової звітності в частині самостійного нарахування та сплати штрафу, передбаченого цим пунктом, -
тягне за собою накладення штрафу в розмірі 5 відс. від суми самостійно нарахованого заниження податкового зобов’язання (недоплати) та/або іншого зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи.
При самостійному донарахуванні платником податків з дотриманням порядку, вимог та обмежень, передбачених ст. 50 ПКУ, суми податкових зобов’язань та/або іншого зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, штрафи, передбачені главою 11 ПКУ, не застосовуються.
При цьому відповідно до п.п. 69.38 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ тимчасово, на період з 1 серпня 2023 року до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, у разі самостійного виправлення платником податків з дотриманням порядку, вимог та обмежень, визначених ст. 50 ПКУ, помилок, що призвели до заниження податкового зобов’язання, такий платник звільняється від нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених п. 50.1 ст. 50 ПКУ, та пені.
Згідно з п. 123.1 ст. 123 ПКУ вчинення платником податків діянь, що зумовили визначення контролюючим органом суми податкового зобов’язання та/або іншого зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від’ємного значення суми ПДВ платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2 (крім випадків зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларованої до повернення з бюджету у зв’язку із використанням права на податкову знижку), 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 ПКУ, – тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 10 відс. суми визначеного податкового зобов’язання та/або іншого зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування.
Діяння, передбачені п. 123.1 ст. 123 ПКУ, вчинені умисно, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відс. від суми визначеного податкового зобов’язання та/або іншого зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування (п. 123.2 ст. 123 ПКУ).
Діяння, передбачені п. 123.2 ст. 123 ПКУ, вчинені повторно протягом 1095 календарних днів, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 50 відс. суми визначеного податкового зобов’язання та/або іншого зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування (п. 123.3 ст. 123 ПКУ).
Притягнення до фінансової відповідальності платників податків за порушення законів з питань оподаткування, іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не звільняє їх посадових осіб за наявності відповідних підстав від притягнення до адміністративної або кримінальної відповідальності.


Чи є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, будівля критого ринку та приміщення, розташовані на ньому (магазини, кіоски, павільйони тощо)?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) звертає увагу, що відповідно до п.п. «е» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, об’єкти нерухомості, які використовуються суб’єктами господарювання малого та середнього бізнесу, що проводять свою діяльність у тимчасових спорудах для здійснення підприємницької діяльності та/або в малих архітектурних формах та на ринках.
Згідно з п.п. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 ПКУ платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Визначене п.п. «е» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПКУ виключення з переліку об’єктів оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, поширюється на те нерухоме майно, яке зазначене у вказаній нормі ПКУ, а саме на належне суб’єктам господарювання малого та середнього бізнесу нерухоме майно, яке розташовано на ринках.
Належність будівель (споруд) до того чи іншого класу будівель проводиться на підставі документів, що підтверджують право власності, з врахуванням класифікаційних ознак та функціонального призначення такого об’єкта нерухомості згідно з Національним класифікатором будівель та споруд НК 018:2023, затвердженим наказом Міністерства економіки України від 16.05.2023 № 3573 (далі – Класифікатор).
Водночас, оскільки, відповідно до п. 2 Правил торгівлі на ринках, затверджених наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної податкової адміністрації України, Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України від 26.02.2002 № 57/188/84/105, ринок – це суб’єкт господарювання, створений на відведеній за рішенням місцевого органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування земельній ділянці і зареєстрований в установленому порядку, функціональними обов’язками якого є надання послуг та створення для продавців і покупців належних умов у процесі купівлі-продажу товарів за цінами, що складаються залежно від попиту і пропозицій, то лише приналежність критих ринків, окремих павільйонів та крамниць, залів для ярмарків, будівель торгівельних центрів до класу 1230 «Будівлі оптово-роздрібної торгівлі» Класифікатора не надає підстав для виключення об’єкта нерухомості з об’єктів оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Підставами для застосування положень п.п. «е» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПКУ є одночасне дотримання умов:
- реєстрація власника об’єкту нерухомості, як суб’єкта господарювання, функціональними обов’язками якого є надання послуг та створення для продавців і покупців належних умов у процесі купівлі-продажу товарів за цінами, що складаються залежно від попиту і пропозицій;
- створення та розміщення об’єкту нерухомості на спеціально відведеній для функціонування ринку за рішенням місцевого органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування земельній ділянці;
- на території ринку проводиться діяльність суб’єктами господарювання малого та середнього бізнесу.
За інших обставин у власника об’єкту нерухомості – будівлі критого ринку виникають податкові зобов’язання зі справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на загальних підставах.


Виправлення помилки, допущеної у графі 2 зведеної ПН, яка не призводить до змін обсягів постачання або зменшення/збільшення податкових зобов’язань

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) звертає увагу, що п. 11 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267 (із змінами) (далі – Порядок № 1307) визначено, що у разі нарахування податкових зобов’язань відповідно до п. 198.5 ст. 198 та п. 199.1 ст. 199 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податку на додану вартість (податок) складає окремі зведені податкові накладні за товарами/послугами, необоротними активами, які призначаються для їх використання / починають використовуватися:
1) в операціях, що не є об’єктом оподаткування;
2) в операціях, звільнених від оподаткування;
3) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;
4) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.
Такі зведені податкові накладні складаються не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду.
У разі складання зведеної податкової накладної у графі «Зведена податкова накладна» зазначається код ознаки:
1 – у разі нарахування податкових зобов’язань відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПКУ;
2 – у разі нарахування податкових зобов’язань відповідно до п. 199.1 ст. 199 ПКУ.
Відповідно до п. 16 Порядку № 1307 у разі складання зведених податкових накладних, особливості заповнення яких викладені у п. 11 Порядку № 1307, у цій графі платником зазначаються дати складання та порядкові номери податкових накладних, складених на такого платника податку при постачанні йому товарів/послуг, необоротних активів, за якими він визначає податкові зобов’язання відповідно до п. 198.5 ст. 198 та п. 199.1 ст. 199 ПКУ. При цьому у податкових накладних, складених у зв’язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності, у яких відповідно до п. 8 Порядку № 1307 зазначено тип причини 13, у цій графі також зазначається опис (номенклатура) товарів/послуг постачальника (продавця).
Згідно з п. 21 Порядку № 1307 у разі здійснення коригування сум податкових зобов’язань, а також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, відповідно до ст. 192 ПКУ за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної.
Отже, якщо платником податку допущена помилка у графі 2 зведеної податкової накладної, складеної відповідно до вимог п. 198.5 ст. 198 та п. 199.1 ст. 199 ПКУ, яка не призводить до змін обсягів постачання або зменшення/збільшення податкових зобов’язань, зокрема, якщо зазначено неправильний номер податкової накладної, складеної на такого платника, то платник податку:
з метою вилучення зайвої податкової накладної, яка не підлягала включенню до зведеної податкової накладної (з неправильно зазначеним номером), складає розрахунок коригування, в якому виводиться в «0» (обнуляється) відповідний рядок зведеної податкової накладної, в якій зазначено таку зайву податкову накладну. У такому розрахунку коригування зазначається код причини 201 «Коригування зведеної податкової накладної, складеної відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПКУ» або 202 «Коригування зведеної податкової накладної, складеної відповідно до п. 199.1 ст. 199 ПКУ» (в залежності від того з яким типом причини складена зведена податкова накладна).


Розірвання договору: як ФОП – платник єдиного податку першої – третьої груп відображає у податковій декларації повернення авансу, передоплати?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) повідомляє.
Відповідно до п. 294.1 ст. 294 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку, зокрема, першої, другої груп є календарний рік.
Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи та податкових агентів платників єдиного податку третьої групи – електронних резидентів (е-резидентів) є календарний квартал (крім податкового періоду податкової звітності з податку на додану вартість, визначеного п. 202.1 ст. 202 ПКУ).
Доходом платника єдиного податку для фізичної особи – підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ (п.п. 1 п. 292.1 ст. 292 ПКУ).
До суми доходу платника єдиного податку включається вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг) (абзац перший п. 292.3 ст. 292 ПКУ).
Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг) (п. 292.6 ст. 292 ПКУ).
Дохід визначається на підставі даних обліку, який ведеться відповідно до ст. 296 ПКУ (п. 292.13 ст. 292 ПКУ).
До складу доходу, визначеного ст. 292 ПКУ, не включаються суми коштів (аванс, передоплата), що повертаються покупцю товару (робіт, послуг) – платнику єдиного податку та/або повертаються платником єдиного податку покупцю товару (робіт, послуг), якщо таке повернення відбувається внаслідок повернення товару, розірвання договору або за листом-заявою про повернення коштів (п.п. 5 п. 292.11 ст. 292 ПКУ).
Форма податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 (далі – Декларація).
Отже, якщо у разі розірвання договору фізична особа – підприємець – платник єдиного податку (першої – третьої груп) (далі – платник єдиного податку) повертає кошти (аванс, передоплату) покупцю за товари (роботи, послуги) у податковому періоді їх отримання, то сума таких коштів не включається до складу його доходу та відповідно не підлягає відображенню у Декларації.
Якщо повернення суми коштів (авансу, передоплати) покупцю за товари (роботи, послуги) відбувається в іншому податковому періоді, платник єдиного податку повинен уточнити показники усіх попередньо поданих Декларацій, в яких до доходів була включена така сума (авансу, передплати). Такий перерахунок здійснюється шляхом подання уточнень до раніше поданих Декларацій.


За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області



Коментарі: 0 | Залишити коментар

З початку поточного року фізичні особи забезпечили позитивну динаміку надходжень податку на нерухоме майно

30.10.2024 15:32

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони міста Дніпра) інформує.
Протягом дев’яти місяців 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від фізичних осіб – платників податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, надійшло майже 264,8 млн гривень. Сума надходжень у порівнянні з січнем – вереснем 2023 року виросла на понад 95,2 млн грн, або на 56,2 відсотків. Про це повідомила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш.
Керівниця обласної податкової подякувала платникам за своєчасне наповнення бюджетів та звернула увагу, що наразі відбуваються зміни у підходах до організації роботи податкової служби. Реалізація Експериментального проекту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в Державній податковій службі забезпечить зосередження зусиль податкових органів на найбільш проблемних питаннях в адмініструванні податків і зборів. Однією з основних новацій Експериментального проекту є розподіл всіх податкових ризиків за основними видами. На підставі ідентифікації та оцінки ризиків буде підготовлено Загальний план удосконалення управління податковими ризиками, який визначить найвищі податкові ризики в адмініструванні податків і зборів та закріпить стратегії впливу на них, а також сегментарні (секторальні) плани, зосереджені на окремих галузях економіки, сегментах платників податків.


За видобування нафти платники Дніпропетровщини спрямували до місцевих бюджетів понад 1,6 млн грн рентної плати

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони міста Дніпра) інформує.
Впродовж трьох кварталів до місцевих бюджетів Дніпропетровської області за видобування нафти від платників надійшло понад 1,6 млн грн рентної плати.
Звертаємо увагу, що для покращення ставлення громадськості та платників податків до повноти сплати податків, а також їхнього сприйняття податкового адміністрування затверджено Національну стратегію доходів до 2030 року (далі – НСД). Вона розрахована на 6 років.
Пріоритетні заходи НСД спрямовані на модернізацію податкового адміністрування та створення умов для справедливої податкової політики, що сприятиме підвищенню ефективності управління державними доходами. Стратегія є баченням майбутньої системи доходів, яка надає чіткості та передбачуваності всім учасникам податкового процесу.


Туристичний збір: від фізичних осіб до місцевих бюджетів Дніпропетровщини надійшло понад 6,4 млн гривень

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони міста Дніпра) інформуєю
У січні – вересні 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області від фізичних осіб надійшло понад 6,4 млн грн туристичного збору. Надходження збільшились порівняно з відповідним періодом минулого року майже на 1,5 млн грн, або на 30,5 відсотків.
Нагадуємо, що платниками туристичного збору є громадяни України, іноземці, а також особи без громадянства, які прибувають на територію адміністративно-територіальної одиниці, на якій діє рішення сільської, селищної, міської ради про встановлення туристичного збору, та тимчасово розміщуються у місцях проживання (ночівлі).
При цьому не можуть бути платниками збору особи, визначені п.п. 268.2.2 п. 268.2 ст. 268 Податкового кодексу України.


До уваги платників ПДВ!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони міста Дніпра) інформує.
Відповідно до п. 10 прим. 1 Порядку розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість, про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 (із змінами) (далі – Порядок розгляду скарги) платник податку, який подав скаргу, має право брати участь у розгляді матеріалів скарги особисто або через свого представника в режимі відеоконференції для надання усних пояснень.
Пунктом 10 Порядку розгляду скарги скарга повинна містити дані, зокрема, про намір взяти участь у розгляді матеріалів скарги особисто або через свого представника в режимі відеоконференції.
Платнику податку не пізніше ніж за п’ять календарних днів до дати розгляду матеріалів скарги надсилається повідомлення щодо участі платника податку в режимі відеоконференції у розгляді матеріалів скарги (далі – повідомлення) із зазначенням дати, часу розгляду матеріалів скарги та відповідного посилання для підключення до відеоконференції (додаток 8) з використанням електронного кабінету технічними засобами електронних комунікацій з дотриманням вимог Податкового кодексу України, законів України від 22 травня 2003 року № 851- IV «Про електронні документи та електронний документообіг» (із змінами) та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (із змінами).
Під час підключення до режиму відеоконференції платник податку зазначає в імені користувача виключно податковий номер або серію (за наявності) та номер паспорта платника податку (для фізичної особи – підприємця, яка через свої релігійні переконання відмовилася від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією (за наявності) та номером паспорта), найменування платника податку – юридичної особи, прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності) фізичної особи – підприємця.
При цьому Порядком розгляду скарги не передбачено подання повідомлення про зміну уповноваженої особи для розгляду матеріалів скарги.
Водночас, платник податку може подати заяву про відкликання скарги та в подальшому повторно подати скаргу до комісії центрального рівня з урахуванням законодавчо встановлених строків з зазначенням уповноваженої особи яка буде приймати участь для розгляду матеріалів скарги в режимі відеоконференції.


Особливості надання ФОПом – платником єдиного податку в оренду нерухомого майна

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони міста Дніпра) звертає увагу, що відповідно до частини першої ст. 283 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року № 436-IV (із змінами) (далі – ГКУ) за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у володіння та користування майно для здійснення господарської діяльності.
Істотною умовою договору оренди є, зокрема, орендна плата з урахуванням її індексації (частина перша ст. 284 ГКУ).
Орендна плата – це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством (частина перша ст. 286 ГКУ).
Відповідно до п.п. 1 п. 292.1 ст. 292 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доходом фізичної особи – підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ.
З огляду на зазначене, доходи платника єдиного податку від надання в оренду нерухомого майна визначаються виходячи з розміру орендної плати, визначеної за погодженням сторін у договорі оренди.
Методика визначення мінімальної суми орендного платежу за нерухоме майно фізичних осіб, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1253 (далі – Методика № 1253).
Пунктом 3 Методики № 1253, зокрема, визначено, що мінімальна сума орендного платежу за нерухоме майно визначається виходячи з мінімальної вартості місячної оренди одного квадратного метра загальної площі нерухомого майна, що встановлюється органом місцевого самоврядування села, селища, міста, на території яких розміщене зазначене майно.
Таким чином, розмір орендної плати, встановлений в договорі оренди, повинен бути не менший, ніж мінімальна сума орендного платежу, встановлена згідно з Методикою № 1253.
ПКУ не передбачена відповідальність за встановлення в договорі оренди розміру орендної плати меншого, ніж мінімальна сума орендного платежу, встановлена згідно з Методикою № 1253.


Чи сплачує акцизний податок ФОП із залишків алкогольних напоїв, наявних на момент припинення підприємницької діяльності, які будуть використані для власного споживання?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони міста Дніпра) повідомляє.
Відповідно до п.п. 213.1.9 п. 213.1 ст. 213 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування акцизним податком є, зокрема, операції з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (крім тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах).
Згідно з п.п. 14.1.202 п. 14.1 ст. 14 ПКУ продаж (реалізація) товарів – будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.
Підпунктом 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 ПКУ встановлено, зокрема, що реалізація суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів – продаж пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну, промислових замінників тютюну та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших об’єктах громадського харчування.
Відповідно до норм ПКУ, платниками акцизного податку є, зокрема, особа - суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів (крім тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах) (п.п. 212.1.11 п. 212.1 ст. 212 ПКУ).
Відповідно до п.п. 213.1.9 п. 213.1 ст. 213 ПКУ об’єктом оподаткування акцизним податком є операції з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (крім тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах).
Згідно з п.п. 214.1.4 п. 214.1 ст. 214 ПКУ базою оподаткування є вартість (з податком на додану вартість та без урахування акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів) підакцизних товарів, що реалізовані відповідно до п.п. 213.1.9 п. 213.1 ст. 213 ПКУ.
Відповідно до п. 216.9 ст. 216 ПКУ датою виникнення податкових зобов’язань щодо реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів є дата здійснення розрахункової операції відповідно до Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», для безготівкових розрахунків - дата оформлення розрахункового документа на суму проведеної операції, який підтверджує факт продажу, товару, а у разі реалізації товарів фізичними особами – підприємцями, які сплачують єдиний податок, – дата надходження оплати за проданий товар, а для підакцизних товарів, наявність або місцезнаходження яких не підтверджено таким суб’єктом господарювання, у тому числі таких товарів, недостача яких виявлена за результатами інвентаризації, проведеної суб’єктом господарювання роздрібної торгівлі на вимогу контролюючого органу при проведенні перевірки такого органу, – дата складення відповідного документа, що засвідчує зазначені факти.
Отже, у разі припинення підприємницької діяльності, фізична особа – підприємець (суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі) не повинна сплачувати акцизний податок із залишків підакцизних товарів (алкогольних напоїв), наявних на момент припинення.
Разом з цим, оскільки реалізація алкогольних напоїв може здійснюватися на підставі відповідної ліцензії, а їх зберігання – у місцях зберігання, внесених до Єдиного державного реєстру місць зберігання, або у місцях роздрібної торгівлі, на які отримана відповідна ліцензія, до ліквідації фізичної особи-підприємця (суб’єкта господарювання роздрібної торгівлі) йому необхідно залишок алкогольних напоїв:
- або реалізувати при наявності діючої ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями. У такому випадку виникає об’єкт оподаткування акцизним податком з реалізації суб’єктом господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів;
- або повернути залишки алкогольних напоїв постачальнику.


Коли Україна приєдналася до Багатосторонньої угоди про автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки (Multilateral Competent Authority Agreement on Automatic Exchange of Financial Account Information)?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони міста Дніпра) інформує.
Державна податкова служба України 19 серпня 2022 року як компетентний орган України приєдналася до Багатосторонньої угоди компетентних органів про автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки (Multilateral Competent Authority Agreement on Automatic Exchange of Financial Account Information) (далі – Багатостороння угода CRS).
Для забезпечення приєднання України до системи міжнародного обміну інформацією про фінансові рахунки відповідно до Багатосторонньої угоди CRS 20 березня 2023 року Верховною Радою був прийнятий Закон України № 2970-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо імплементації міжнародного стандарту автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки», який набрав чинності 28 квітня 2023 року (далі – Закон № 2970).
Законом № 2970 внесено зміни до Податкового кодексу України та доповнено його ст. 39 прим. 3, яка регулює права та обов’язки фінансових агентів, їх клієнтів (власників рахунків) та контролюючих органів у зв’язку зі збором інформації про фінансові рахунки та автоматичного обміну цією інформацією з державами-партнерами за Багатосторонньою угодою CRS.
Після позитивного проходження оцінювання рівня інформаційної безпеки ДПС, що проводилось Глобальним форумом Організації економічного співробітництва та розвитку, Багатостороння угода CRS 28 червня 2024 року набрала чинності для України.
ДПС є компетентним органом для цілей Багатосторонньої угоди CRS та контролюючим органом, що здійснює контроль за дотриманням платниками податків податкового законодавства України.
Багатостороння угода CRS – це міжнародний стандарт, що вимагає від країн, які його імплементують, здійснювати збір інформації від фінансових установ про фінансові рахунки власників рахунків та щорічно на автоматичній основі обмінюватись такою інформацією з юрисдикціями-партнерами з обміну в рамках Багатосторонньої угоди CRS.
На сьогоднішній день Україна обмінюється фінансовою інформацією щодо рахунків у рамках Багатосторонньої угоди CRS з близько 120 країнами світу, які приєдналися до автоматичного обміну фінансовою інформацією відповідно до Багатосторонньої угоди CRS.


За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області





Коментарі: 0 | Залишити коментар

Про термін подання останньої податкової декларації платником екологічного податку після внесення запису до ЄДР про припинення йо

30.10.2024 15:24

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
Згідно з п. 49.1 ст. 49 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податкова декларація подається за звітний період в установлені ПКУ строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.
Платник податків зобов’язаний за кожний встановлений ПКУ звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є (п. 49.2 ст. 49 ПКУ).
Пунктом 49.3 ст. 49 ПКУ встановлено, що податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено ПКУ, в один із таких способів:
а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;
б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
в) засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» зі змінами та доповненнями.
Відповідно до п.п. 16.1.10 п. 16.1 ст. 16 ПКУ платник податків зобов’язаний повідомляти контролюючим органам за місцем обліку такого платника про його ліквідацію або реорганізацію протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення (крім випадків, коли обов’язок здійснювати таке повідомлення покладено законом на орган державної реєстрації).
Пунктом 250.2 ст. 250 ПКУ визначено, що платники екологічного податку складають податкові декларації за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до контролюючих органів та сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації:
- за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти, розміщення протягом звітного кварталу відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах – за місцем розміщення стаціонарних джерел, спеціально відведених для цього місць чи об’єктів;
- за утворення радіоактивних відходів та тимчасове зберігання радіоактивних відходів понад установлений особливими умовами ліцензії строк – за місцем перебування платника на податковому обліку у контролюючих органах.
Водночас, згідно з п.п. 49.18.8 п. 49.18 ст. 49 ПКУ, якщо платник податків ліквідується чи реорганізується (у тому числі до закінчення податкового (звітного) періоду), зокрема, декларація екологічного податку може подаватися за податковий (звітний) період, на який припадає дата ліквідації чи реорганізації, до закінчення такого звітного періоду.
Формою податкової декларації екологічного податку (далі – Декларація), затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 715 зі змінами та доповненнями, не передбачено проставлення відмітки про подання Декларації за останній податковий (звітний) період, на який припадає дата ліквідації.
Таким чином, після внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (ЄДР) про припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця, платник екологічного податку подає до контролюючих органів останню Декларацію у паперовому вигляді за податковий (звітний) квартал на який припадає дата ліквідації, до закінчення такого звітного кварталу або протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу.


Ведення обліку доходів і витрат ФОПами на загальній системі оподаткування через Електронний кабінет

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) повідомляє, що згідно з п. 177.10 ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) фізичні особи – підприємці (ФОП) на загальній системі оподаткування зобов’язані вести облік доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Облік доходів і витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через Електронний кабінет.
Типова форма, за якою здійснюється облік доходів і витрат фізичними особами – підприємцями і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність (далі – Типова форма) та Порядок ведення типової форми, за якою здійснюється облік доходів і витрат, фізичними особами – підприємцями і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність (далі – Порядок) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.05.2021 № 261.
Пунктом 5 розд. І Порядку встановлено, що у разі ведення обліку доходів і витрат в електронній формі засобами Електронного кабінету самозайнята особа зобов’язана отримати кваліфікований сертифікат відкритого ключа, сформований кваліфікованим надавачем електронних довірчих послуг, включених до системи подання податкових документів в електронному вигляді. Після отримання самозайнятою особою кваліфікованого сертифіката відкритого ключа така особа здійснює операції з ведення обліку доходів і витрат відповідно до ПКУ безкоштовно.
Вхід до інформаційно-комунікаційної системи «Електронний кабінет» (далі – Електронний кабінет) здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua, а також через вебпортал ДПС (https://tax.gov.ua). Робота у приватній частині Електронний кабінет здійснюється після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису.
Меню «Облік доходів і витрат» приватної частини Електронного кабінету надає можливість платнику податків вести електронну форму обліку доходів і витрат (далі – Електронна форма обліку), де здійснюються записи щодо доходів та витрат за Типовою формою через режим «Облік доходів і витрат».
Електронна форма обліку зберігається протягом 3-х років та платник податків може обрати для перегляду будь-який з минулих років.
З інформацією щодо ведення Електронної форми обліку можна ознайомитися в меню «Облік доходів і витрат» розділу «Допомога» Електронного кабінету.
Зокрема, у Електронній формі обліку допускається виправлення помилок або коригування.
При редагуванні помилкових записів, самозайнята особа має вводити правильне значення, але:
- якщо інформація вноситься у той же день, коли була допущена помилка, то буде відкоригований поточний запис;
- якщо ж інформація коригується на наступний день, або пізніше, то у Електронній формі обліку буде створено новий запис, у якому буде відображено тільки відносне значення різниці між значенням, яке було внесено раніше, та поточним записом. Новий рядок буде виділено рожевим кольором.
Крім того, меню «Облік доходів і витрат» приватної частини Електронного кабінету надає можливість ФОПу через режим «Облік амортизаційних відрахувань» вести облік амортизаційних відрахувань основних засобів та нематеріальних активів.


Про новації у законодавстві, пов’язані зі сплатою/поверненням платежів, та їх практичне застосування

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) звертає увагу.
Наказом Міністерства фінансів України (далі – МФУ) від 06.05.2024 № 226 «Про внесення змін до Порядку ведення обліку податків, зборів та інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внесених на єдиний рахунок» (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21.05.2024 за № 741/42086) внесено зміни до наказу МФУ від 23.03.2021 № 166 «Про затвердження Порядку ведення обліку податків, зборів та інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внесених на єдиний рахунок» (далі – Порядок).
Згідно з п. 3 розділу III Порядку платник може уточнити реквізит «Призначення платежу» платіжної інструкції лише один раз не пізніше наступного робочого дня після отримання повідомлення про виявлені помилки чи розбіжності за такими документами.
Внесеними до Порядку змінами встановлено, якщо платник своєчасно не уточнив реквізит «Призначення платежу» платіжної інструкції, то після настання зазначеного терміну таке уточнення неможливе. У такому разі інформація з платіжної інструкції вважається інформацією без визначення належності платежу відповідному отримувачу і суми такого платежу включаються ДПС до реєстру платежів з єдиного рахунка в розрізі окремого платника у складі зведеного реєстру платежів з єдиного рахунка з урахуванням черговості сплати, визначеної пунктом 35 прим.1.6 статті 35 прим.1 розділу I, пунктом 89.7 статті 89 та пунктом 131.2 статті 131 розділу II Податкового кодексу України.


Єдиний внесок – тема сеансу телефонного зв’язку «гаряча лінія»

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
За участі начальника Соборного відділу податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління оподаткування фізичних осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Вікторії Чабаненко проведено сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ): актуальні питання ».
Під час сеансу платники отримали відповіді на питання щодо бази нарахування, порядку обчислення та сплати ЄСВ, термінів подання та порядку заповнення звітності тощо.
Також запитувачів ознайомили з основними аспектами Національної стратегії доходів до 2030 року та реалізацією експерементального проекту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в Державній податковій службі України та проінформували про роботу Комунікаційної податкової платформи створеної на базі Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на яку платники податків можуть звернутись з нагальними питаннями.


Актуальні питання під час зустрічі з платниками податків

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
Днями відбулася зустріч начальника Шевченківської ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Алли Свірської з представниками бізнесу.
На порядку денному - основні аспекти Національної стратегії доходів до 2030 року та реалізація експерементального проекту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в Державній податковій службі України (ДПС), офіційне оформлення трудових відносин, застосування податкової знижки, правильне заповнення реквізиту «Призначення платежу».
Зупинились на перевагах електронних сервісів ДПС, проінформували про роботу сучасного мобільного застосунку від ДПС «Моя податкова» та антикорупційного сервісу ДПС «Пульс».
Нагадали про можливості Комунікаційної податкової платформи, покликаної активізувати співпрацю податкової області з платниками.


Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія»: податкова знижка

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
Відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Податкова знижка: актуальні питання» за участі начальника Шевченківської ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) Алли Свірської.
Громадяни отримали відповіді на питання щодо підстав для нарахування податкової знижки та певних обмежень її застосування, термінів подання податкової декларації про майновий стан і доходи тощо.
Також платники податків проінформовані про роботу мобільного застосунку від ДПС «Моя податкова» та створеної на базі ГУ ДПС Комунікаційної податкової платформи, покликаної активізувати співпрацю податкової області з платниками.




Коментарі: 0 | Залишити коментар

Дніпропетровщина: з початку поточного року фізичні особи забезпечили позитивну динаміку надходжень податку на нерухоме майно

29.10.2024 10:46

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
Протягом дев’яти місяців 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від фізичних осіб – платників податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, надійшло майже 264,8 млн гривень. Сума надходжень у порівнянні з січнем – вереснем 2023 року виросла на понад 95,2 млн грн, або на 56,2 відсотків. Про це повідомила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш.
Керівниця обласної податкової подякувала платникам за своєчасне наповнення бюджетів та звернула увагу, що наразі відбуваються зміни у підходах до організації роботи податкової служби. Реалізація Експериментального проекту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в Державній податковій службі забезпечить зосередження зусиль податкових органів на найбільш проблемних питаннях в адмініструванні податків і зборів. Однією з основних новацій Експериментального проекту є розподіл всіх податкових ризиків за основними видами. На підставі ідентифікації та оцінки ризиків буде підготовлено Загальний план удосконалення управління податковими ризиками, який визначить найвищі податкові ризики в адмініструванні податків і зборів та закріпить стратегії впливу на них, а також сегментарні (секторальні) плани, зосереджені на окремих галузях економіки, сегментах платників податків.


За видобування нафти платники Дніпропетровщини спрямували до місцевих бюджетів понад 1,6 млн грн рентної плати

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
Впродовж трьох кварталів до місцевих бюджетів Дніпропетровської області за видобування нафти від платників надійшло понад 1,6 млн грн рентної плати.
Звертаємо увагу, що для покращення ставлення громадськості та платників податків до повноти сплати податків, а також їхнього сприйняття податкового адміністрування затверджено Національну стратегію доходів до 2030 року (далі – НСД). Вона розрахована на 6 років.
Пріоритетні заходи НСД спрямовані на модернізацію податкового адміністрування та створення умов для справедливої податкової політики, що сприятиме підвищенню ефективності управління державними доходами. Стратегія є баченням майбутньої системи доходів, яка надає чіткості та передбачуваності всім учасникам податкового процесу.


Туристичний збір: від фізичних осіб до місцевих бюджетів Дніпропетровщини надійшло понад 6,4 млн гривень

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформуєю
У січні – вересні 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області від фізичних осіб надійшло понад 6,4 млн грн туристичного збору. Надходження збільшились порівняно з відповідним періодом минулого року майже на 1,5 млн грн, або на 30,5 відсотків.
Нагадуємо, що платниками туристичного збору є громадяни України, іноземці, а також особи без громадянства, які прибувають на територію адміністративно-територіальної одиниці, на якій діє рішення сільської, селищної, міської ради про встановлення туристичного збору, та тимчасово розміщуються у місцях проживання (ночівлі).
При цьому не можуть бути платниками збору особи, визначені п.п. 268.2.2 п. 268.2 ст. 268 Податкового кодексу України.


До уваги платників ПДВ!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
Відповідно до п. 10 прим. 1 Порядку розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість, про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 (із змінами) (далі – Порядок розгляду скарги) платник податку, який подав скаргу, має право брати участь у розгляді матеріалів скарги особисто або через свого представника в режимі відеоконференції для надання усних пояснень.
Пунктом 10 Порядку розгляду скарги скарга повинна містити дані, зокрема, про намір взяти участь у розгляді матеріалів скарги особисто або через свого представника в режимі відеоконференції.
Платнику податку не пізніше ніж за п’ять календарних днів до дати розгляду матеріалів скарги надсилається повідомлення щодо участі платника податку в режимі відеоконференції у розгляді матеріалів скарги (далі – повідомлення) із зазначенням дати, часу розгляду матеріалів скарги та відповідного посилання для підключення до відеоконференції (додаток 8) з використанням електронного кабінету технічними засобами електронних комунікацій з дотриманням вимог Податкового кодексу України, законів України від 22 травня 2003 року № 851- IV «Про електронні документи та електронний документообіг» (із змінами) та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (із змінами).
Під час підключення до режиму відеоконференції платник податку зазначає в імені користувача виключно податковий номер або серію (за наявності) та номер паспорта платника податку (для фізичної особи – підприємця, яка через свої релігійні переконання відмовилася від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією (за наявності) та номером паспорта), найменування платника податку – юридичної особи, прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності) фізичної особи – підприємця.
При цьому Порядком розгляду скарги не передбачено подання повідомлення про зміну уповноваженої особи для розгляду матеріалів скарги.
Водночас, платник податку може подати заяву про відкликання скарги та в подальшому повторно подати скаргу до комісії центрального рівня з урахуванням законодавчо встановлених строків з зазначенням уповноваженої особи яка буде приймати участь для розгляду матеріалів скарги в режимі відеоконференції.


Особливості надання ФОПом – платником єдиного податку в оренду нерухомого майна

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) звертає увагу, що відповідно до частини першої ст. 283 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року № 436-IV (із змінами) (далі – ГКУ) за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у володіння та користування майно для здійснення господарської діяльності.
Істотною умовою договору оренди є, зокрема, орендна плата з урахуванням її індексації (частина перша ст. 284 ГКУ).
Орендна плата – це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством (частина перша ст. 286 ГКУ).
Відповідно до п.п. 1 п. 292.1 ст. 292 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доходом фізичної особи – підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ.
З огляду на зазначене, доходи платника єдиного податку від надання в оренду нерухомого майна визначаються виходячи з розміру орендної плати, визначеної за погодженням сторін у договорі оренди.
Методика визначення мінімальної суми орендного платежу за нерухоме майно фізичних осіб, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1253 (далі – Методика № 1253).
Пунктом 3 Методики № 1253, зокрема, визначено, що мінімальна сума орендного платежу за нерухоме майно визначається виходячи з мінімальної вартості місячної оренди одного квадратного метра загальної площі нерухомого майна, що встановлюється органом місцевого самоврядування села, селища, міста, на території яких розміщене зазначене майно.
Таким чином, розмір орендної плати, встановлений в договорі оренди, повинен бути не менший, ніж мінімальна сума орендного платежу, встановлена згідно з Методикою № 1253.
ПКУ не передбачена відповідальність за встановлення в договорі оренди розміру орендної плати меншого, ніж мінімальна сума орендного платежу, встановлена згідно з Методикою № 1253.


Чи сплачує акцизний податок ФОП із залишків алкогольних напоїв, наявних на момент припинення підприємницької діяльності, які будуть використані для власного споживання?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) повідомляє.
Відповідно до п.п. 213.1.9 п. 213.1 ст. 213 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування акцизним податком є, зокрема, операції з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (крім тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах).
Згідно з п.п. 14.1.202 п. 14.1 ст. 14 ПКУ продаж (реалізація) товарів – будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.
Підпунктом 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 ПКУ встановлено, зокрема, що реалізація суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів – продаж пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну, промислових замінників тютюну та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших об’єктах громадського харчування.
Відповідно до норм ПКУ, платниками акцизного податку є, зокрема, особа - суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів (крім тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах) (п.п. 212.1.11 п. 212.1 ст. 212 ПКУ).
Відповідно до п.п. 213.1.9 п. 213.1 ст. 213 ПКУ об’єктом оподаткування акцизним податком є операції з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (крім тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах).
Згідно з п.п. 214.1.4 п. 214.1 ст. 214 ПКУ базою оподаткування є вартість (з податком на додану вартість та без урахування акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів) підакцизних товарів, що реалізовані відповідно до п.п. 213.1.9 п. 213.1 ст. 213 ПКУ.
Відповідно до п. 216.9 ст. 216 ПКУ датою виникнення податкових зобов’язань щодо реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів є дата здійснення розрахункової операції відповідно до Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», для безготівкових розрахунків - дата оформлення розрахункового документа на суму проведеної операції, який підтверджує факт продажу, товару, а у разі реалізації товарів фізичними особами – підприємцями, які сплачують єдиний податок, – дата надходження оплати за проданий товар, а для підакцизних товарів, наявність або місцезнаходження яких не підтверджено таким суб’єктом господарювання, у тому числі таких товарів, недостача яких виявлена за результатами інвентаризації, проведеної суб’єктом господарювання роздрібної торгівлі на вимогу контролюючого органу при проведенні перевірки такого органу, – дата складення відповідного документа, що засвідчує зазначені факти.
Отже, у разі припинення підприємницької діяльності, фізична особа – підприємець (суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі) не повинна сплачувати акцизний податок із залишків підакцизних товарів (алкогольних напоїв), наявних на момент припинення.
Разом з цим, оскільки реалізація алкогольних напоїв може здійснюватися на підставі відповідної ліцензії, а їх зберігання – у місцях зберігання, внесених до Єдиного державного реєстру місць зберігання, або у місцях роздрібної торгівлі, на які отримана відповідна ліцензія, до ліквідації фізичної особи-підприємця (суб’єкта господарювання роздрібної торгівлі) йому необхідно залишок алкогольних напоїв:
- або реалізувати при наявності діючої ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями. У такому випадку виникає об’єкт оподаткування акцизним податком з реалізації суб’єктом господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів;
- або повернути залишки алкогольних напоїв постачальнику.


Коли Україна приєдналася до Багатосторонньої угоди про автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки (Multilateral Competent Authority Agreement on Automatic Exchange of Financial Account Information)?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
Державна податкова служба України 19 серпня 2022 року як компетентний орган України приєдналася до Багатосторонньої угоди компетентних органів про автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки (Multilateral Competent Authority Agreement on Automatic Exchange of Financial Account Information) (далі – Багатостороння угода CRS).
Для забезпечення приєднання України до системи міжнародного обміну інформацією про фінансові рахунки відповідно до Багатосторонньої угоди CRS 20 березня 2023 року Верховною Радою був прийнятий Закон України № 2970-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо імплементації міжнародного стандарту автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки», який набрав чинності 28 квітня 2023 року (далі – Закон № 2970).
Законом № 2970 внесено зміни до Податкового кодексу України та доповнено його ст. 39 прим. 3, яка регулює права та обов’язки фінансових агентів, їх клієнтів (власників рахунків) та контролюючих органів у зв’язку зі збором інформації про фінансові рахунки та автоматичного обміну цією інформацією з державами-партнерами за Багатосторонньою угодою CRS.
Після позитивного проходження оцінювання рівня інформаційної безпеки ДПС, що проводилось Глобальним форумом Організації економічного співробітництва та розвитку, Багатостороння угода CRS 28 червня 2024 року набрала чинності для України.
ДПС є компетентним органом для цілей Багатосторонньої угоди CRS та контролюючим органом, що здійснює контроль за дотриманням платниками податків податкового законодавства України.
Багатостороння угода CRS – це міжнародний стандарт, що вимагає від країн, які його імплементують, здійснювати збір інформації від фінансових установ про фінансові рахунки власників рахунків та щорічно на автоматичній основі обмінюватись такою інформацією з юрисдикціями-партнерами з обміну в рамках Багатосторонньої угоди CRS.
На сьогоднішній день Україна обмінюється фінансовою інформацією щодо рахунків у рамках Багатосторонньої угоди CRS з близько 120 країнами світу, які приєдналися до автоматичного обміну фінансовою інформацією відповідно до Багатосторонньої угоди CRS.


За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області



Коментарі: 0 | Залишити коментар

Легальні трудові відносини – це соціальна захищеність працівників

29.10.2024 10:10

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони міста Дніпра) звертає увагу, що легальні трудові відносини – це соціальна захищеність працівників, своєчасно сплачені податки до бюджетів усіх рівнів, а отже і підтримка нашої країни у цей нелегкий час.
Здекларована праця – це гідне майбутнє кожного працюючого!
Наголошуємо, що незадекларована праця:
- це свідоме ухилення і роботодавців, і працівників від оформлення трудових відносин з метою отримання тих чи інших переваг за рахунок приховування реальних доходів, отримання соціальних пільг, несплати податків;
- це робота без укладання трудового договору, а отже і відсутність соціальних гарантій: права на відпустку, лікарняних, пенсії, соціального страхування;
- це відсутність захисту працівника від неправомірних дій роботодавця.
Незадекларована праця та отримання заробітної плати в конверті – явища, які шкодять і роботодавцям, і працівникам, і державі в цілому.
Не погоджуйтеся на незадекларовану працю, оскільки ви втрачаєте більше, ніж отримуєте!


Про особливості отримання фізичною особою відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони міста Дніпра) повідомляє.
Згідно з п. 70.3 ст. 70 Податкового кодексу України до інформаційної бази Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – Державний реєстр) включаються такі дані про фізичних осіб, зокрема про джерела отримання доходів, суми нарахованих та/або отриманих доходів, суми нарахованих та/або сплачених податків.
Порядок отримання відомостей з Державного реєстру визначено розд. X Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 (далі – Положення № 822).
Фізична особа, яка зареєстрована у Державному реєстрі чи в окремому реєстрі Державного реєстру, може отримати відомості про себе, наявні у Державному реєстрі (п. 1 розд. Х Положення № 822).
Відомості з Державного реєстру є документом, який безоплатно надається контролюючим органом за зверненням фізичної особи (представника) щодо отримання відомостей про себе з Державного реєстру та свідчить про наявність або відсутність відомостей про таку особу в Державному реєстрі (п. 2 розд. Х Положення № 822).
Відповідно до п. 4 розд. Х Положення № 822 для отримання відомостей про себе з Державного реєстру фізична особа звертається особисто або через представника до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання) або до будь-якого контролюючого органу подає документ, що посвідчує особу, та заяву щодо отримання відомостей з Державного реєстру про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору за формою № 10ДР (далі – Заява) (додаток 14 до Положення № 822). Представник додає до Заяви довіреність, засвідчену в нотаріальному порядку, на отримання відомостей з Державного реєстру, документ, що посвідчує особу такого представника, та ксерокопію (з чітким зображенням) документа, що посвідчує особу довірителя.
Оригінали документів після прийняття Заяви повертаються, копії залишаються у контролюючому органі та зберігаються разом із зазначеною заявою.
Таким чином, для отримання про себе відомостей з Державного реєстру про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору фізична особа, яка звертається особисто до контролюючого органу, подає разом із Заявою документ, що посвідчує особу, який повертається після прийняття Заяви, копія документа залишається у контролюючому органі та зберігається разом із зазначеною заявою.


Про граничні строки реєстрації ПН/РК в ЄРПН під час дії воєнного стану в Україні

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони міста Дніпра) звертає увагу, що відповідно до п. 89 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням таких граничних строків:
- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, – до 5 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, – до 18 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
- для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача – платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, – протягом 18 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).


Платникам податку на прибуток підприємств!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони міста Дніпра) нагадує, що податкова декларація повинна містити обов’язкові реквізити, які передбачені пунктом 48.3 статті 48 Податкового кодексу України (далі – Кодекс).
В окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, до обов’язкових реквізитів відноситься, зокрема, код виду економічної діяльності (КВЕД).
Звертаємо увагу, що з 01 січня 2014 року використовується національний класифікатор України «Класифікація видів економічної діяльності ДК 009:2010», затверджений наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11.10.2010 № 457 (далі – КВЕД ДК 009:2010).
Національний класифікатор України «Класифікація видів економічної діяльності ДК 009:2005», затверджений наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 26.12.2005 № 375 (далі – КВЕД ДК 009:2005), втратив чинність у зв’язку із закінченням строку його дії (до 01.01.2014).
Отже, платники в податкових деклараціях з податку на прибуток підприємств мають правильно зазначати види економічної діяльності відповідно до КВЕД ДК 009:2010.


Про податкову знижку за навчання

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони міста Дніпра) нагадує, що відповідно до ст. 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податку на доходи фізичних осіб (далі – податок) має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року.
Перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, визначено у п. 166.3 ст. 166 ПКУ.
До даного переліку включається сума коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти таким платником податку та/або членом його сім’ї першого ступеня споріднення та/або особи, над якою встановлено опіку чи піклування, або яку влаштовано до прийомної сім’ї, дитячого будинку сімейного типу, якщо такого платника податку призначено відповідно опікуном, піклувальником, прийомним батьком, прийомною матір’ю, батьком-вихователем, матір’ю-вихователькою (п.п. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 ПКУ).
Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року (п.п. 166.1.2 п. 166.1 ст. 166 ПКУ).
Згідно з п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача)), а також копіями договорів за їх наявності в яких обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги).
Копії зазначених у п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ документів (крім електронних розрахункових документів) надаються разом з податковою декларацією про майновий стан і доходи, а оригінали цих документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого ПКУ (абзац перший п.п. 166.2.2 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).
У разі якщо відповідні витрати підтверджені електронним розрахунковим документом, платник податків зазначає в податковій декларації лише реквізити електронного розрахункового документа (абзац другий п.п. 166.2.2 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).
Для документального підтвердження витрат, що включаються до податкової знижки, контролюючий орган не має права вимагати від платника податку надання документів та/або їх копій, які містяться в автоматизованих інформаційних і довідкових системах, реєстрах, банках (базах) даних органів державної влади та/або органів місцевого самоврядування, інформація з яких безоплатно отримується контролюючими органами відповідно до ПКУ та міститься в інформаційних базах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику (п.п. 166.2.3 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).
Суспільні відносини, що виникають у процесі реалізації конституційного права людини на освіту, прав та обов’язків фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у реалізації цього права регулює Закон України від 05 вересня 2017 року № 2145-VIII «Про освіту» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2145).
Частиною шостою ст. 79 Закону № 2145 встановлено, що розмір та умови оплати за навчання, підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації, за надання додаткових освітніх послуг встановлюються договором.
Враховуючи викладене, фізична особа – платник податку на доходи фізичних осіб, яка має право скористатися податковою знижкою щодо суми коштів, сплачених за навчання зобов’язана подати до контролюючого органу разом з податковою декларацією про майновий стан і доходи копії платіжних та розрахункових документів, зокрема, квитанції, фіскальні чеки, прибуткові касові ордери, що ідентифікують надавача послуг і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх отримувача), а також копію договору з навчальним закладом, в якому обов’язково повинно бути відображено заклад освіти – надавача послуг і здобувача освіти – отримувача послуг, вартість таких послуг і строк оплати за такі послуги; довідку про отримані у звітному році доходи; документи, які підтверджують ступінь споріднення (у разі компенсації вартості здобуття дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти члена сім’ї першого ступеня споріднення), тощо.


Під час зустрічі з платниками податків про актуальне

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони міста Дніпра) інформує.
Відбулася зустріч з представниками бізнесу за участі заступника начальника Правобережної ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Тетяни Тесленко.
На порядку денному – основні аспекти Національної стратегії доходів до 2030 року та реалізація експерементального проекту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в Державній податковій службі України, легалізація трудових відносин, податкова знижка для громадян, правильне заповнення реквізиту «Призначення платежу».
Звернули увагу на створену Комунікаційну податкову платформу, покликану активізувати співпрацю податкової області з платниками.
Нагадали про роботу антикорупційного сервісу «Пульс» Державної податкової служби України.


Про Національну стратегію доходів до 2030 року у коментарі для медіа

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони міста Дніпра) інформує.
Днями заступник начальника Правобережної ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Тетяна Тесленко дала коментар представникам медіа в якому проінформувала про Національну стратегію доходів до 2030 року (далі – НСД).
Вона відзначила, що НСД – це дорожня карта реформування податкової системи, а також удосконалення процедур податкового адміністрування, яка необхідна для забезпечення потенціалу задоволення фіскальних потреб у середньостроковій перспективі. Вона також підтримує економічне зростання через зменшення нерівності та неефективності в політиці та адмініструванні доходів. Це бачення майбутньої системи доходів України, що надає чіткості та мети реформам.
Стратегічні цілі НСД:
- забезпечення макроекономічної та фінансової стабільності через збереження рівня мобілізації доходів та зменшення потреби у зовнішньому фінансуванні;
- забезпечення адаптації законодавства України до законодавства ЄС та виконання міжнародних зобов’язань України в частині податкової політики та адміністрування;
- зміцнення доброчесності та довіри до контролюючих органів через посилення антикорупційних заходів та підвищення прозорості і ефективності процедур управління;
- підвищення рівня дотримання податкового законодавства платниками податків та контролюючими органами;
- створення та впровадження сучасних цифрових рішень податкового адміністрування.


Під час сеансу телефонного зв’язку «гаряча лінія» про податкову знижку

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони міста Дніпра) інформує.
Днями за участі заступника начальника Правобережної державної податкової інспекції Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Тетяни Тесленко відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Актуальні питання про податкову знижку».
Громадяни отримали відповіді на питання щодо підстав для нарахування податкової знижки, термінів подання декларації про майновий стан і доходи, певних обмежень її застосування тощо.
Запитувачів ознайомили з основними аспектами Національної стратегії доходів до 2030 року та реалізацією експерементального проекту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в Державній податковій службі України.
Також проінформували про роботу Комунікаційної податкової платформи створеної на базі Головного управління ДПС у Дніпропетровській області за адресою dp.ikc@tax.gov.ua на яку платники податків можуть звернутись з нагальними питаннями.


Відбулася зустріч з представниками ІГС

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони міста Дніпра) інформує.
Днями за ініціативи інституту громадянського суспільства проведено зустріч за участі заступника начальника Правобережної ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Тетяни Тесленко.
Обговорювалися основні аспекти Національної стратегії доходів до 2030 року та реалізація експерементального проекту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в Державній податковій службі України.
Ознайомились з роботою мобільного додатку «Моя податкова», який надає можливість отримувати сервіси ДПС України в зручному форматі.
Зустріч пройшла в діловій атмосфері. Сторони домовилися про подальшу співпрацю.




Коментарі: 0 | Залишити коментар

Понад 26,4 млрд грн єдиного внеску – надходження до державних цільових фондів від роботодавців Дніпропетровщини

29.10.2024 09:32

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони міста Дніпра) інформує.
З початку поточного року до державних цільових фондів платники Дніпропетровщини спрямували понад 26,4 млрд грн єдиного внеску. Як зазначила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш, це на понад 3,5 млрд грн, або на 15,5 відс., більше ніж за підсумками січня – вересня 2023 року.
Очільниця податкової служби регіону подякувала платникам за сумлінну сплату податків та звернула увагу, що постановою Кабінету Міністрів України від 25 липня 2024 року № 854 затверджено Порядок реалізації експериментального проекту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в Державній податковій службі (далі – Порядок).
Порядок визначає механізм реалізації експериментального проекту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в ДПС, а також впровадження нових підходів до управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в ДПС.
Метою експериментального проекту є впровадження в організацію та діяльність ДПС міжнародних підходів до управління, що ґрунтуються на управлінні податковими ризиками, щодо підвищення рівня дотримання платниками податків своїх податкових обов’язків.


Збір за місця для паркування транспортних засобів: від юридичних осіб надійшло до місцевих бюджетів Дніпропетровщини понад 26,1 млн гривень

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони міста Дніпра) інформує.
У січні – вересні 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області від юридичних осіб надійшло понад 26,1 млн грн збору за місця для паркування транспортних засобів.
Нагадуємо, що сума збору за місця для паркування транспортних засобів, обчислена відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал, сплачується щоквартально протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого Податковим кодексом України для подання податкової декларації.
Якщо граничний строк сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов’язання вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.


За видобування кам’яного вугілля платники Дніпропетровщини спрямували до місцевих бюджетів понад 75,1 млн грн рентної плати

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони міста Дніпра) інформує.
Впродовж січня – вересня 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області платник рентної плати за видобування кам’яного вугілля спрямували понад 75,1 млн гривень. Надходження виросли на понад 1, 8 млн грн, темп росту – 102,6 відсотків.
Звертаємо увагу, що при обчисленні розрахункової вартості одиниці відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) у порядку, визначеному п. 252.16 ст. 252 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), застосовуються, зокрема, витрати, обчислені згідно з пп. 252.11 – 252.15 ст. 252 ПКУ.


За яких умов при заповненні рядків 4.1, 4.2, 4.3, 6.1 та 6.2 податкової декларації з ПДВ подаються відповідні додатки?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони міста Дніпра) повідомляє.
Форма та Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 21).
При цьому відповідно до п. 11 розд. ІІІ Порядку № 21 додатки додаються до декларацій за наявності подій, які підлягають відображенню у таких додатках.
Форма декларації передбачає, зокрема при заповненні рядків 4.1, 4.2, 4.3 подання додатків:
- відомості про суми податку на додану вартість, зазначені у податкових накладних/розрахунках коригування до податкових накладних, не зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, про коригування податкових зобов’язань за операціями з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів, та про податковий кредит з урахуванням його коригування (Д1) (додаток 1);
- Розрахунок (перерахунок) частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях (Д5) (додаток 5).
При цьому, додаток 1 подається у разі нарахування у звітному період податкових зобов’язань, за якими в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) не зареєстровано податкові накладні.
Подання додатку 5 до декларації, за наявності підстав для застосування ст. 199 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), є обов’язковим:
- в першому звітному періоді року;
- в останньому звітному періоді року (періоді зняття з обліку платника податку);
- в звітному періоді, в якому вперше декларуються оподатковувані та неоподатковувані операції.
У разі нарахування податкових зобов’язань тільки відповідно до вимог п. 198.5 ст. 198 ПКУ додаток 5 не подається.
Рядки 6.1 та 6.2 декларації передбачають подання додатка 1 якщо на дату подання декларації в ЄРПН не зареєстровано:
- податкові накладні, складені за операціями з отримання послуг від нерезидента, місце постачання яких визначено на митній території України, що оподатковуються за основною ставкою або 7 відсотків;
- або розрахунки коригування (складені у разі збільшення суми компенсації) до таких податкових накладних.


Яка відповідальність передбачена для постачальника за порушення послідовності присвоєння номерів ПН протягом певного періоду?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони міста Дніпра) звертає увагу, що згідно з п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну (ПН) в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155 – VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (із змінами) та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у встановлений ПКУ термін.
У податковій накладній зазначаються в окремих рядках обов’язкові реквізити, одним з яких є порядковий номер податкової накладної.
Відповідно до п. 6 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307 (із змінами) (далі – Порядок № 1307) порядковий номер податкової накладної містить лише цифрові значення (не повинен містити літер чи інших символів) та складається з двох частин:
- у першій частині (до знака дробу) проставляється порядковий номер;
- у другій частині (після знака дробу) проставляється код, що передбачає складання податкової накладної оператором інвестору за багатосторонньою угодою про розподіл продукції, або код, що передбачає здійснення операцій з постачання товарів, базою оподаткування для яких встановлено максимальні роздрібні ціни, або код, що передбачає здійснення платником ПДВ, який відповідає вимогам, визначеним п.п. «а» п.п. 97.2 п. 97 підрозд. 2 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, операцій з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів.
У першій частині порядкового номера податкової накладної зазначається цифровий номер, який відповідає послідовному номеру складеної платником податкової накладної протягом певного періоду.
Облік (нумерація) складених податкових накладних ведеться платником ПДВ у довільних формі та порядку.
Не допускається складання платником податку на додану вартість за однією датою податкових накладних з однаковим порядковим номером.
Порядковий номер податкової накладної не може починатись на «0».
Отже, порушення послідовності присвоєння номерів податкових накладних протягом певного періоду (доби) не є порушенням Порядку № 1307. У разі, якщо платник ПДВ протягом однієї доби склав дві або більше податкових накладних з однаковим номером, друга та наступні податкові накладні з таким номером не можуть бути зареєстровані в ЄРПН.


За яким кодом класифікації доходів бюджету платники сплачують штрафні санкції за неподання або несвоєчасне подання податкової декларації про майновий стан і доходи?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони міста Дніпра) повідомляє.
Відповідно до п. 9.3 ст. 9 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) зарахування загальнодержавних податків та зборів до державного і місцевих бюджетів здійснюється відповідно до Бюджетного кодексу України від 08 липня 2010 року № 2456-VI (далі – БКУ).
Зарахування місцевих податків та зборів до відповідних місцевих бюджетів здійснюється відповідно до БКУ (п. 10.5 ст. 10 ПКУ).
Контролюючі органи, визначені п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ, мають право, зокрема, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов’язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених ПКУ та іншими законами України (п.п. 20.1.19 п. 20.1 ст. 20 ПКУ).
Пунктом 131.3 ст. 131 ПКУ визначено, що суми пені зараховуються до бюджетів, до яких згідно із законом зараховуються відповідні податки.
Згідно з п. 113.7 ст. 113 ПКУ у разі застосування контролюючими органами до платника податків штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, такому платнику податків надсилаються (вручаються) податкові повідомлення-рішення.
Податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими ПКУ, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності (абзац перший п. 58.2 ст. 58 ПКУ).
У п. 2 розд. ІІ Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 № 1204 (із змінами), наведено перелік форм за якими структурний підрозділ контролюючого органу складає податкове повідомлення-рішення.
Встановлені форми податкових повідомлень-рішень містять інформацію щодо реквізитів бюджетних рахунків, на які платник податків здійснює сплату сум штрафних (фінансових) санкцій та/або пені.
Отже, суми штрафних (фінансових) санкцій та пені сплачуються за кодами бюджетної класифікації, які зазначаються у відповідному податковому повідомленні-рішенні, за якими здійснюється зарахування відповідних податків та зборів.
Наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію» (із змінами) визначено класифікацію доходів бюджету, згідно з якою встановлено коди та найменування податків та зборів, зокрема:
11010500 – «Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування».
Таким чином, при сплаті штрафних санкцій за неподання або несвоєчасне подання податкової декларації про майновий стан і доходи, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859, у платіжному документі зазначається код класифікації доходів бюджету «11010500».
Крім того зазначаємо, що реквізити бюджетних рахунків містяться на вебпорталі ДПС за посиланням https://tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv/.


ФОП – платником єдиного податку (перша/друга група) перевищено обсяг доходу: заповнення заяви при переході на іншу групу сплати єдиного податку

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони міста Дніпра) нагадує, що форма заяви про застосування спрощеної системи оподаткування затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.07.2019 № 308 (далі – Заява).
Відповідно до п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для платників єдиного податку встановлено, зокрема, граничні обсяги доходу для кожної групи платників єдиного податку:
- перша група – 167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року за календарний рік;
- друга група – 834 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року за календарний рік;
- третя група – 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року за календарний рік.
Пунктом 293.8 ст. 293 ПКУ, зокрема, визначено, що ставки, встановлені пунктами 293.3 – 293.5 ст. 293 ПКУ, застосовуються з урахуванням таких особливостей:
1) платники єдиного податку першої групи, які у календарному кварталі перевищили обсяг доходу, визначений для таких платників у п. 291.4 ст. 291 ПКУ, з наступного календарного кварталу за Заявою переходять на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку другої або третьої групи, або відмовляються від застосування спрощеної системи оподаткування.
2) платники єдиного податку другої групи, які перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу, визначений для таких платників у п. 291.4 ст. 291 ПКУ, в наступному податковому (звітному) кварталі за Заявою переходять на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку третьої групи, або відмовляються від застосування спрощеної системи оподаткування.
Заява подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу.
До Заяви включаються відомості (за наявності), зокрема, про зміну групи та ставки платника єдиного податку (п.п. 8 п.п. 298.3.1 п. 298.3 ст. 298 ПКУ).
Враховуючи вимоги підпунктів 1 і 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ для інформування контролюючого органу про перевищення обсягу доходу, визначеного у п. 291.4 ст. 291 ПКУ, платником єдиного податку (першої або другої груп) та про нездійснення/здійснення переходу на застосування іншої ставки (групи платників єдиного податку), формою Заяви передбачено проставляння у полі 5.5 Заяви відповідної позначки:
або у рядку «перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу та нездійснення переходу на застосування іншої ставки» (для платників єдиного податку першої – другої груп)»;
або у рядку «перевищення протягом календарного року обсягу доходу, встановленого підпунктами 1-3 п. 291.4 ст. 291 ПКУ (для платників першої – третьої груп)».
У разі перевищення фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку (першої або другої групи) відповідного обсягу доходу, визначеного для таких платників у п. 291.4 ст. 291 ПКУ, та переходу на іншу групу платників єдиного податку (другу або третю) Заява подається з позначкою «Внесення змін».
При цьому підлягають заповненню поля 1 – 4, 5.2, 6 – 9 Заяви.
З метою інформування у полі 5.5 Заяви проставляється позначка навпроти рядка «перевищення протягом календарного року обсягу доходу, встановленого підпунктами 1-3 п. 291.4 ст. 291 ПКУ (для платників першої – третьої груп)».
Інші поля 5.1, 5.1.1, 5.3, 5.4, 10, 11 Заяви не заповнюються.


В який строк приймається розпорядження про анулювання ліцензій на виробництво, зберігання, оптову та роздрібну торгівлю пальним на підставі заяви суб’єкта господарювання?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони міста Дніпра) повідомляє, що відповідно до п. 2 розд. ХІІ «Прикінцеві положення» Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 3817) установлено, що Закон України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (із змінами) (далі – Закон № 481) втрачає чинність з 01 січня 2025 року, положення Закону № 481 до дня втрати ним чинності застосовуються в частині, що не суперечить положенням Закону № 3817.
Відповідно до ст. 3 Закону № 481 ліцензія на виробництво пального анулюється шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного рішення про анулювання у формі розпорядження про таке анулювання на підставі, зокрема, заяви суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) про анулювання своєї ліцензії.
Розпорядження про анулювання ліцензії приймається на третій робочий день з дня отримання заяви суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) про анулювання своєї ліцензії.
Ліцензія анулюється та вважається недійсною з дня оприлюднення розпорядження про анулювання ліцензії на офіційному веб-сайті органу ліцензування (ст. 3 Закону № 481).
Ліцензія на зберігання, оптову та роздрібну торгівлю пальним анулюється згідно з ст. 15 Закону № 481 шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного розпорядження на підставі, зокрема, заяви суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво).
Ліцензія анулюється та вважається недійсною з моменту одержання суб’єктом господарювання (у тому числі іноземним суб’єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) розпорядження про її анулювання в електронній формі засобами електронного зв’язку (ст. 15 Закону № 481).
Відповідно до ст. 10 Закону України від 6 вересня 2012 року № 5203-VI «Про адміністративні послуги» граничний строк надання адміністративної послуги визначається законом. У разі якщо законом не визначено граничний строк надання адміністративної послуги, цей строк не може перевищувати 30 календарних днів з дня подання суб’єктом звернення заяви та документів, необхідних для отримання послуги.
Отже, розпорядження про анулювання ліцензії на підставі заяви суб’єкта господарювання приймається:
- на третій робочий день з дня отримання такої заяви щодо ліцензії на виробництво пального;
- у термін не пізніше 30 календарних днів із дня надходження заяви щодо ліцензій на зберігання, оптову та роздрібну торгівлю пальним.


Як у Звіті № 1-ОП відображається продукція/товар, передана/отримана на відповідальне зберігання?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони міста Дніпра) звертає увагу, що форма № 1-ОП «Звіт про обсяги обігу (у тому числі імпорту та експорту) спирту (у тому числі біоетанолу), спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах» (далі – Звіт № 1-ОП) та Порядок заповнення форми № 1-ОП «Звіт про обсяги обігу (у тому числі імпорту та експорту) спирту (у тому числі біоетанолу), спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах» (далі – Порядок) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 18.06.2024 № 296 із змінами і доповненнями (далі – Наказ № 296).
Згідно з п. 1 Порядку Звіт № 1-ОП подають суб’єкти господарювання (у тому числі іноземні суб’єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) (далі – суб’єкт господарювання), які отримали ліцензії на оптову торгівлю спиртом (у тому числі біоетанолом), спиртовими дистилятами, алкогольними напоями і тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та здійснюють таку діяльність та/або експорт, імпорт зазначеної продукції, крім виробників зазначеної продукції/товару (далі – продукція/товар).
У Звіті № 1-ОП продукція/товар, передана/отримана на відповідальне зберігання відображається суб’єктами господарювання у розд. І «Обсяги придбання та реалізації (у тому числі імпорту та експорту) продукції/товарів» (далі – Розд. І) Звіту № 1-ОП та розд. ІV «Залишок продукції/товарів на кінець звітного місяця» (далі – Розд. ІV) Звіту № 1-ОП, а саме:
У розд. І Звіту № 1-ОП зазначаються:
у графах 1 – 3 відповідно – коди, одиниці виміру та види продукції/товару згідно з Кодами, одиницями виміру та видами продукції/товару, затвердженими Наказом № 296.
Окремими рядками здійснюється зазначення, зокрема, продукції/товару, переданих/отриманих на відповідальне зберігання незалежно від того, кому належить таке місце зберігання, або того, за заявою якого суб’єкта господарювання таке місце зберігання було внесено до Єдиного державного реєстру місць зберігання (далі –Єдиного реєстру);
у графі 4 – обсяг залишку продукції/товару на початок звітного місяця;у графі 11 – обсяг залишку продукції/товару на кінець звітного місяця;
у графі 12 – пояснення до граф 4 – 11, зокрема, при передачі/отриманні продукції/товару на відповідальне зберігання незалежно від того, кому належить таке місце зберігання, або того, за заявою якого суб’єкта господарювання таке місце зберігання було внесено до Єдиного реєстру, зазначається інформація про такі передачі/отримання продукції/товару.
У розд. ІV Звіту № 1-ОП зазначаються:
у графі 1 – індивідуальний номер місця зберігання продукції/товару відповідно до Єдиного державного реєстру місць зберігання незалежно від того, кому належить таке місце зберігання, або того, за заявою якого суб’єкта господарювання таке місце зберігання було внесено до Єдиного реєстру.
Окремими рядками здійснюється зазначення, зокрема, продукції/товару, переданих/отриманих на відповідальне зберігання незалежно від того, кому належить таке місце зберігання, або того, за заявою якого суб’єкта господарювання таке місце зберігання було внесено до Єдиного реєстру;
у графі 2 – цифровий код ознаки передачі/отримання на відповідальне зберігання продукції (товару) незалежно від того, кому належить таке місце зберігання, або того, за заявою якого суб’єкта господарювання таке місце зберігання було внесено до Єдиного реєстру («1» – отримання, «2» – передача);
у графі 3 – код згідно з ЄДРПОУ юридичної особи - контрагента/реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта фізичної особи - підприємця контрагента.
Серію (за наявності) та номер паспорта зазначають фізичні особи, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті.
А саме, якщо суб’єкт господарювання, який подає звіт:
власні товарні залишки зберігає на складах іншого суб’єкта господарювання, то графі 2 зазначається цифровий код ознаки «2» і в графі 3 – реєстраційні дані суб’єкта господарювання – зберігача;
отримує товар на зберігання, то у графі 2 розділу ІV форми звіту 1-ОП зазначається цифровий код ознаки «1» і в графі 3 – реєстраційні дані поклажедавця.
У графах 4 - 6 – відповідно коди, одиниці виміру та види продукції/товару згідно з Кодами, одиницями виміру та видами продукції/товару, затвердженими цим наказом.
У графі 7 – кількість обсягу залишку продукції/товару на кінець звітного місяця.


До уваги платників рентної плати!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони міста Дніпра) інформує.
Відповідно до п. 257.3 ст. 257 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник рентної плати до закінчення визначеного розд. II ПКУ граничного строку подання податкових декларацій за податковий (звітний) період, визначений цією статтею, подає до відповідного контролюючого органу за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, податкову декларацію, яка містить додатки:
- з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин – за місцезнаходженням ділянки надр, з якої видобуті корисні копалини (абзац другий п.п. 257.3.1 п. 257.3 ст. 257 ПКУ);
- з рентної плати за спеціальне використання води – за місцем податкової реєстрації (п.п. 257.3.4 п. 257.3 ст. 257 ПКУ).
Разом з цим, абзацами першим, третім і четвертим п. 63.3 ст. 63 ПКУ визначено, що з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).
Нормами ПКУ (у тому числі п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ) не передбачено особливостей щодо не нарахування та несплати рентної плати для суб’єктів господарювання – платників рентної плати зареєстрованими (взятими на облік) за місцем розміщення об’єктів оподаткування на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації.
Платники податків, які стоять на податковому обліку (основне/неосновне місце обліку) в регіоні, який є територією, тимчасово окупованою збройними формуваннями російської федерації або на якій ведуться бойові дії мають можливість сплатити податки і збори до бюджету на рахунки відкриті в Державній казначейській службі України у розрізі територіально-адміністративних одиниць.
Суб’єкт господарювання, який зареєстрований (взятий на облік) платником рентної плати за спеціальне використання води та рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за місцем розміщення об’єктів оподаткування (свердловини тощо) на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації, подає податкову декларацію з рентної плати (далі – Декларація) (у т. ч. якщо суб’єкт господарювання здійснив перереєстрацію на іншу територію України) до:
- контролюючого органу за місцезнаходженням об’єктів оподаткування – в електронному вигляді;
- будь-якого діючого ЦОПу – на паперових носіях. При цьому в рядку 3 «Найменування контролюючого органу, до якого подається Податкова декларація» Декларації зазначається контролюючий орган за місцем обліку платника рентної плати (за спеціальне використання води та за користування надрами для видобування корисних копалин), де наявний об’єкт оподаткування.
Рентна плата за спеціальне використання води та рентна плата за користування надрами для видобування корисних копалин сплачується до бюджету територіальної громади, до якої входять населені пункти, де розміщені об’єкти оподаткування.
Разом з тим, у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов’язок щодо дотримання термінів подання Декларації та сплати рентної плати за спеціальне використання води та рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин, він звільняється від передбаченої ПКУ відповідальності з обов’язковим виконанням таких обов’язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов’язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України затверджений наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225.


Внесено зміни до додатків до форми Податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони міста Дніпра) звертає увагу на наступне.
Державна податкова служба України повідомляє, що з метою приведення у відповідність до національного класифікатора НК 018:2023 «Класифікатор будівель і споруд», затвердженого наказом Міністерства економіки України від 16.05.2023 № 3573, податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Декларація) наказом Міністерства фінансів України від 09.09.2024 № 431 «Про внесення змін до додатків до форми Податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки» до додатків 1 та 2 до Декларації внесено зміни.
Відповідно до п. 46.6 ст. 46 Податкового кодексу України нові форми декларацій набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, до цього є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.
Отже, нова форма Декларації набере чинності з 01.01.2025, до цього для визначення податкових зобов’язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, платники мають застосовувати форму Декларації, затверджену наказом Міністерства фінансів України від 10 квітня 2015 року № 408, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29 квітня 2015 року за № 479/26924 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 10 листопада 2022 року № 371) (зі змінами).
Наказ розміщений на вебпорталі ДПС у розділі «Законодавство / Податки, збори, платежі / Місцеві податки / Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки / Нормативно-правові акти».


Про надання органами місцевого самоврядування інформації щодо ставок та пільг з місцевих податків та/або зборів до контролюючих органів

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони міста Дніпра) інформує.
Державна податкова служба України повідомила, що з метою виконання частини першої пункту 1 рішення Ради національної безпеки і оборони України від 15.04.2021 «Про заходи державної регіональної політики на підтримку децентралізації влади», введеного в дію Указом Президента України від 29.04.2021 № 180/2021, та забезпечення використання в роботі центральних органів виконавчої влади Кодифікатора адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад, а також у зв’язку з прийняттям змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051 «Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру» та набранням чинності наказом Мінекономіки від 16.05.2023 № 3573 «Про затвердження національного класифікатора НК 018:2023 та скасування національного класифікатора ДК 018-2000» постановою Кабінету Міністрів України від 18 жовтня 2024 року №1191 (далі – Постанова № 1191) внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2020 року № 1330 «Про затвердження Порядку та форм надання контролюючим органам в електронному вигляді інформації щодо ставок та податкових пільг із сплати місцевих податків та/або зборів» (далі – Постанова № 1330).
Постановою № 1191 передбачено запровадити надання органами місцевого самоврядування інформації щодо ставок та пільг з місцевих податків та/або зборів до контролюючих органів через інформаційно-аналітичну систему управління плануванням та виконанням місцевих бюджетів «LOGICA», додатки 1 – 8 до Порядку та форм надання контролюючим органам в електронному вигляді інформації щодо ставок та податкових пільг із сплати місцевих податків та/або зборів, що були затверджені Постановою № 1330 затверджено у нових редакціях та додано нові додатки: «Перелік пільг із земельного податку, наданих за рішенням органу місцевого самоврядування», «Перелік пільг із податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, наданих за рішенням органу місцевого самоврядування», «Ставки орендної плати».
Постанова № 1191 розміщена на вебпорталі ДПС у розділі «Законодавство / Податки, збори, платежі» у підрозділах:
«Місцеві податки і Плата за землю (у складі податку на майно) / Нормативно-правові акти»;
«Місцеві податки / Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки і Нормативно-правові акти»;
«Місцеві податки / Транспортний податок / Нормативно-правові акти»;
«Місцеві збори / Туристичний збір / Нормативно-правові акти»;
«Місцеві збори / Збір за місця для паркування транспортних засобів / Нормативно-правові акти».


Розділ «Онлайн-навчання» доповнено новими матеріалами для платників

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони міста Дніпра) інформує.
У розділі «Онлайн-навчання» на вебпорталі ДПС, який містить корисну інформацію з податкової тематики, навички заповнення податкової звітності та розуміння оптимальних механізмів сплати, розміщено нові матеріали.
У підрозділі «Робота з погашення податкового боргу» розміщено матеріал «Судові процедури у справах про банкрутство».
Підрозділ «Акцизний податок» доповнено матеріалом «До уваги платників податків!».
У підрозділі «Питання зупинення реєстрації податкової накладної» розміщено презентацію «Автоматизований моніторинг відповідності критеріям оцінки ступеня ризиків операцій з товарами, до яких застосовується режим експортного забезпечення».
У підрозділі «Трансфертне ціноутворення та міжнародне оподаткування» можна ознайомитися з матеріалами:
«Форми володіння КІК у розумінні статті 39-2 ПКУ»;
«До уваги платників податків! Відповідальність за недотримання вимог законодавства щодо надання звітності з трансфертного ціноутворення».
У підрозділі «Плата за землю» розміщено матеріал «Податкові пільги з плати за землю за забруднені вибухонебезпечними предметами земельні ділянки, розташовані на території, де велися активні бойові дії: правомірність прийняття органами місцевого самоврядування рішень за минулі податкові звітні періоди».
Розділ «Онлайн-навчання» мобільний. Він доповнюється новими підрозділами відповідно до потреб платників податків. Вся інформація викладена у відео, презентаційних та текстових матеріалах, які постійно оновлюються та доповнюються.
Загалом на сьогодні розділ «Онлайн-навчання» містить 350 відео, текстових та презентаційних матеріалів.


За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області





Коментарі: 0 | Залишити коментар

Усього 545. Попередня cторінка | Сторінка 4 з 55 | Наступна сторінка
Мій gorod.dp.ua:
copyright © gorod.dp.ua
Усі права захищені. Використання матеріалів сайту можливо тільки з дозволу власника.

Про проект :: Реклама на сайті