Блог

yulstor

Які дії суб’єкта господарювання, який направляв Z-звіти сформовані РРО/ПРРО до фіскального сервера, однак в Електронному кабінет

16.05.2024 14:26

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
В приватній частині Електронного кабінету, розміщеного на офіційному вебпорталі ДПС (https://cabinet.tax.gov.ua), у режимі «Зведені звіти» меню «Дані РРО» платникам надається можливість на отримання зведених звітів по днях (заданий період не повинен перевищувати 1 місяць) та в режимі «Чеки» меню «Дані РРО» надається можливість на отримання інформації даних фіскальних чеків (заданий період не повинен перевищувати 1 місяць).
Отже, якщо суб’єкт господарювання, який направляв Z-звіти сформовані реєстраторами розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмними РРО до фіскального сервера, однак в Електронному кабінеті інформація щодо таких звітів відображається не в повному обсязі, то для перевірки та з’ясування причин виникнення помилки необхідно зробити скріншот з Елекронного кабінету та надіслати його з інформацією про помилку до ДПС на електронну пошту prro@tax.gov.ua.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Як громадянину України, у разі втрати паспорта у формі книжки, до якого була внесена відмітка про наявність права здійснювати бу

16.05.2024 14:25

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 63.6 ст. 63 Податкового кодексу України (далі ПKУ) та п. 1 розд. ІІ Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 із змінами та доповненнями (далі – Положення № 822) облік фізичних осіб ведеться у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків (далі – ДРФО) за реєстраційними номерами облікових карток платників податків (далі – PHOKПП), а осіб, які за своїми релігійними переконаннями відмовляються від прийняття PHOKПП та повідомили про це відповідний контролюючий орган, ведеться за прізвищем, ім’ям, по батькові, серією (за наявності) та номером діючого паспорта громадянина України у формі книжечки або номером діючого паспорта громадянина України у формі картки, що оформлений із застосуванням засобів Єдиного державного демографічного реєстру. До паспортів громадянина України з числа зазначених осіб вноситься відмітка, що свідчить про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта. Така відмітка вноситься:
- контролюючими органами – до паспортів громадян України у формі книжечки. Порядок внесення такої відмітки встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики;
- органом, що здійснює оформлення паспорта громадянина України у формі картки, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 126 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 302 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 302) до паспорта громадянина України вноситься інформація, зокрема про РНОКПП або повідомлення про відмову від його прийняття. У разі наявності повідомлення про відмову у відповідному полі проставляється слово «відмова». У разі відсутності інформації відповідне поле не заповнюється.
Згідно з п. 5 Порядку № 302 у разі втрати або викрадення паспорта особі замість втраченого або викраденого оформляється та видається новий паспорт.
Заявник для оформлення паспорта замість втраченого або викраденого подає такі документи, зокрема: заяву встановленого МВС зразка пор втрату або викрадення паспорта зразка 1994 року; документ, що засвідчує реєстрацію в ДРФО з даними про РНОКПП, або повідомлення про відмову від його прийняття (п.п. 8 п. 46 Порядку № 302).
Відповідно до п. 9 розд. VIII Положення № 822 для внесення під час оформлення паспорта у формі картки інформації про відмову від прийняття РНОКПП відповідний контролюючий орган надає особі повідомлення про відмову від прийняття РНОКПП за формою, наведеною в додатку 10 до Положення № 822, для подання її до відповідного територіального органу/територіального підрозділу Державної міграційної служби України.
Для отримання повідомлення про відмову від його прийняття РНОКПП особа, яка заявила про втрату паспорта, може звернутися до контролюючого органу за своїм місцем проживання або до будь-якого контролюючого органу. В такому повідомлення вказується назва та реквізити документа, на підставі якого оформлюється паспорт у формі картки. У випадку втрати паспорту особа може пред’явити єДокумент відповідно до Порядку застосування єДокумента в період дії воєнного стану, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 березня 2022 року № 248. Цей порядок визначає процедуру оформлення, пред’явлення та встановлення достовірності єДокумента, який є документом, що посвідчує особу в період дії воєнного стану, у формі відображення в електронній формі інформації, що ідентифікує особу та міститься у паспорті громадянина України та/або у паспорті громадянина України для виїзду за кордон, та/або в посвідчення водія разом з унікальним електронним ідентифікатором (QR-кодом), який забезпечує перевірку зазначеної інформації.
Після отримання фізичною особою нового паспорта громадянина України у формі картки виникає необхідність у внесенні змін до ДРФО.
Пунктом 70.7 ст. 70 ПКУ та п. 1 розд. IX Положення № 822 визначено, що фізичні особи – платники податків зобов’язані подавати до контролюючих органів відомості про зміну даних, які вносяться до Облікової картки за ф. 1ДР або повідомлення про відмову (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття РНОКПП і мають відмітку у паспорті) протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання Заяви за ф. 5ДР (додаток 12 до Положення № 822) або заяви про внесення змін до окремого реєстру Державного реєстру щодо фізичних осіб, які обліковуються за серією (за наявності) та номером паспорта за формою № 5ДРП (далі – Заява за ф. № 5ДРП) (додаток 13 до Положення № 822) відповідно та документа, що посвідчує особу (після пред’явлення повертається).
Якщо Заява за ф. № 5ДРП містить дані про новий паспорт фізичної особи, то така заява подається фізичною особою особисто.
Також, слід відмітити, що відповідно до п. 6 розд. І Положення № 822 Державна податкова служба України (далі – ДПС) надає Державній міграційній службі України (далі – ДМС) відомості в обсязі, необхідному для підтвердження РНОКПП або інформації про відмову від його прийняття (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття зазначеного номера та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган), що вносяться до паспорта у формі картки, та здійснення ідентифікації особи під час оформлення, видачі, обміну, визнання недійсним та знищення документів, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус.
В свою чергу, за результатами внесення до паспорта у формі картки РНОКПП з ДРФО або повідомлення про відмову від його прийняття ДМС направляє ДПС відомості про номер паспорта, до якого внесено таку інформацію, орган, що його оформив, та дату видачі паспорта, для внесення такої інформації до ДРФО в електронній формі на центральному рівні відповідно до законодавства, яким регулюється питання ведення Єдиного державного демографічного реєстру.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Хто є платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки?

16.05.2024 14:24

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п.п. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками житлової та/або нежитлової нерухомості.
Підпунктом 266.1.2 п. 266.1 ст. 266 ПКУ визначено платників податку в разі перебування об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості у спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб:
а) якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку;
б) якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, платником податку є одна з таких осіб-власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом;
в) якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб і поділений між ними в натурі, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Самостійне виправлення платником помилок, що призвели до заниження податкового зобов’язання: чи застосовуються штрафні санкції т

16.05.2024 14:23

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Законом України від 30 червня 2023 року № 3219-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» внесено зміни з 01.08.2023, зокрема, до п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ), який доповнено новим п.п. 69.38, згідно з яким тимчасово, на період з 01 серпня 2023 року до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, у разі самостійного виправлення платником податків з дотриманням порядку, вимог та обмежень, визначених ст. 50 ПКУ, помилок, що призвели до заниження податкового зобов’язання, такий платник звільняється від нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених п. 50.1 ст. 50 ПКУ, та пені.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Понад 7,3 млн грн – надходження до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від платників транспортного податку

16.05.2024 14:21

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Упродовж чотирьох місяців до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від платників транспортного податку надійшло понад 7,3 млн гривень. Порівняно з аналогічним періодом 2023 року надходження виросли на понад 3,4 млн грн, або на 89,6 відсотків.
Нагадуємо, що відповідно до п. 267.4 ст. 267 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об’єктом оподаткування відповідно до п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПКУ.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Під час рекламної акції суб’єктом господарювання роздрібної торгівлі безоплатно розповсюджені алкогольні напої без проведення ро

16.05.2024 14:20

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п.п. 213.1.9 п. 213.1 ст. 213 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування акцизним податком є, зокрема, операції з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (крім тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах).
Згідно з п.п. 14.1.202 п. 14.1 ст. 14 ПКУ продаж (реалізація) товарів – будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.
Підпунктом 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 ПКУ встановлено, зокрема, що реалізація суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів – продаж пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну, промислових замінників тютюну та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших об’єктах громадського харчування.
Відповідно до норм ПКУ, платниками акцизного податку є:
- особа – суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів (крім тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах) (п.п. 212.1.11 п. 212.1 ст. 212 ПКУ);
- особа – виробник та/або імпортер тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, яка здійснює їх реалізацію для цілей оподаткування акцизним податком з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів за ставкою, визначеною п.п. 215.3.10 п. 215.3 ст. 215 ПКУ (п.п. 212.1.17 п. 212.1 ст. 212 ПКУ).
Відповідно до п.п. 213.1.14 п. 213.1 ст. 213 ПКУ об’єктом оподаткування акцизним податком є операції з реалізації виробниками та/або імпортерами, у тому числі в роздрібній торгівлі тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, для цілей оподаткування акцизним податком з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.
Згідно з п.п. 214.1.4 п. 214.1 ст. 214 ПКУ базою оподаткування є вартість (з податком на додану вартість та без урахування акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів) підакцизних товарів, що реалізовані відповідно до п.п. 213.1.9 п. 213.1 ст. 213 ПКУ.
Відповідно до п. 216.9 ст. 216 ПКУ датою виникнення податкових зобов’язань щодо реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів є дата здійснення розрахункової операції відповідно до Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», для безготівкових розрахунків - дата оформлення розрахункового документа на суму проведеної операції, який підтверджує факт продажу, товару, а у разі реалізації товарів фізичними особами – підприємцями, які сплачують єдиний податок, – дата надходження оплати за проданий товар, а для підакцизних товарів, наявність або місцезнаходження яких не підтверджено таким суб’єктом господарювання, у тому числі таких товарів, недостача яких виявлена за результатами інвентаризації, проведеної суб’єктом господарювання роздрібної торгівлі на вимогу контролюючого органу при проведенні перевірки такого органу, – дата складення відповідного документа, що засвідчує зазначені факти.
Отже, якщо суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі безоплатно розповсюджує алкогольні напої під час проведення рекламних заходів, презентацій тощо без проведення розрахункової операції, то база оподаткування акцизним податком з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів відсутня і, відповідно, податкове зобов’язання з акцизного податку не нараховується.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Майже 60 млн грн акцизного податку з ввезених товарів спрямували до загального фонду держбюджету платники Дніпропетровщини

16.05.2024 14:20

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Протягом січня – квітня 2024 року до загального фонду державного бюджету з ввезених товарів від платників Дніпропетровщини надійшло майже 60,0 млн грн акцизного податку. Як зазначила очільниця Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш, надходження збільшились у порівнянні з відповідним періодом 2023 року на понад 45,6 млн грн, темп росту – 419,4 відсотків.
Керівниця податкової служби регіону висловила подяку платникам за підтримку економіки країни і звернула увагу, що 07.05.2024 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 30.04.2024 № 475 «Про затвердження Порядку випуску, обігу та погашення податкових векселів, які видаються до отримання з акцизного складу спирту етилового неденатурованого, призначеного для переробки на алкогольні напої (крім виноматеріалів та вермутів), та до ввезення на митну територію України алкогольних напоїв в ємностях, які не є споживчою тарою, для їх розливу у споживчу тару виробником алкогольних напоїв» (далі – Постанова № 475).
Постановою № 475, зокрема визначено суму акцизного податку, на яку погашається податковий вексель, для виробників, які отримують спирт етиловий для виробництва алкогольної продукції, та для виробників алкогольної продукції, що ввозять на митну територію України алкогольні напої в ємностях, які не є споживчою тарою, для їх розливу у споживчу тару, відповідно до фактично ввезеної кількості алкогольних напоїв, а також з урахуванням обсягів відвантаженої на експорт продукції згідно з належно оформленою митною декларацією.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

До яких платників ПДВ застосовується та за яких умов діє автоматична реєстрація в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригува

16.05.2024 14:18

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що 08.07.2023 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 02 червня 2023 року № 574 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1165» (далі – Постанова № 574), якою внесено зміни, зокрема, до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі – Порядок зупинення).
Пунктом 2 Постанови № 574 встановлено, що у Порядку зупинення – з урахуванням змін, затверджених Постановою № 574:
- положення п. 6 прим. 1 застосовуються до платників ПДВ, щодо яких рішення про відповідність критеріям ризиковості платника ПДВ прийнято з дня, наступного за днем набрання чинності Постановою № 574;
- положення п. 16 прим. 1 застосовуються до платників ПДВ, у яких реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування зупинено відповідно до п. 1 додатка 3 до Порядку зупинення з дня, наступного за днем набрання чинності Постановою № 574.
Відповідно до п. 6 прим. 1 Порядку зупинення у разі прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку за результатами розгляду інформації та копій документів, поданих платником податку для підтвердження невідповідності критеріям ризиковості платника податку, або прийняття комісією центрального рівня рішення про задоволення скарги та скасування рішення комісії регіонального рівня про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, наступного робочого дня після дати прийняття такого рішення підлягають автоматичній реєстрації податкові накладні/розрахунки коригування, якщо одночасно виконуються такі умови:
- реєстрацію таких податкових накладних/розрахунків коригування зупинено на підставі відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з рішеннями, прийнятими починаючи з дати останнього включення платника податку в перелік платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, до дати подання інформації та копій документів, за результатами розгляду яких прийняте рішення про невідповідність критеріям ризиковості платника податку;
- дата подання для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) таких податкових накладних/розрахунків коригування припадає на період, що не перевищує 180 днів до дати подання інформації та копій документів, за результатами розгляду яких прийняте рішення про невідповідність критеріям ризиковості платника податку або рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку, якщо щодо такого рішення комісією центрального рівня задоволено скаргу та скасовано рішення комісії регіонального рівня про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку;
- на початок операційного дня, протягом якого здійснюється така автоматична реєстрація в ЄРПН, операції в таких податкових накладних/розрахунках коригування не відповідають критеріям ризиковості здійснення операцій згідно з додатком 3 та стосовно платника податку відсутнє чинне рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку;
- щодо таких податкових накладних/розрахунків коригування платника податку комісією регіонального рівня не прийнято рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН відповідно до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за № 1245/34216 (далі – Наказ № 520).
- у день такої автоматичної реєстрації в ЄРПН наявна сума податку, на яку платник податку має право зареєструвати такі податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН, обчислена відповідно до пп. 200 прим.1.3 або 200 прим. 1.9 ст. 200 прим. 1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Згідно з п. 16 прим. 1 Порядку зупинення у разі прийняття комісією регіонального рівня рішення про врахування таблиці даних платника податку відповідно до п. 16 Порядку зупинення або прийняття комісією центрального рівня рішення про задоволення скарги та скасування рішення комісії регіонального рівня про неврахування таблиці даних платника ПДВ, податкові накладні/розрахунки коригування, реєстрація яких зупинена відповідно до п. 1 додатка 3 до дня, що передує даті прийняття рішення про врахування таблиці даних платника податку або рішення про неврахування таблиці даних платника податку, якщо щодо такого рішення комісією центрального рівня задоволено скаргу та скасовано рішення комісії регіонального рівня про неврахування таблиці даних платника податку, підлягають автоматичній реєстрації в ЄРПН на п’ятий робочий день, що настає за днем прийняття такого рішення, якщо одночасно виконуються такі умови:
- відсутнє рішення контролюючого органу про неврахування такої таблиці даних платника відповідно до п. 19 Порядку зупинення;
- у податкових накладних/розрахунках коригування зазначені операції з кодами товарів згідно з УКТЗЕД/кодами послуг згідно з Державним класифікатором/умовним кодом такого товару, що відображені у такій таблиці даних платника податку, та операції, які на початок операційного дня, протягом якого здійснюється така автоматична реєстрація в ЄРПН, не відповідають критеріям ризиковості здійснення операцій згідно з додатком 3, та стосовно платника податку відсутнє діюче рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку;
- такі податкові накладні/розрахунки коригування складені та подані для реєстрації в ЄРПН не раніше календарного місяця, що передує місяцю, у якому комісією регіонального рівня прийняте рішення про врахування таблиці даних платника податку або рішення про неврахування таблиці даних платника податку, якщо щодо такого рішення комісією центрального рівня задоволено скаргу та скасовано рішення комісії регіонального рівня про неврахування таблиці даних платника податку;
- щодо таких податкових накладних/розрахунків коригування платника податку комісією регіонального рівня не прийнято рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН відповідно до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН, затвердженого Наказом № 520;
- у день такої автоматичної реєстрації в ЄРПН наявна сума податку, на яку платник податку має право зареєструвати такі податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН, обчислена відповідно до пп. 200 прим. 1.3 або 200 прим.1.9 ст. 200 прим. 1 ПКУ.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Яка застосовується нормативно грошова оцінка земельної ділянки ЮО – платником ЄП при розрахунку загального МПЗ за звітний рік, я

15.05.2024 16:49

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до абзаців першого – третього п. 297 прим. 1.1 ст. 297 прим. 1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники єдиного податку – власники, орендарі, користувачі на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, а також голови сімейних фермерських господарств, у тому числі щодо земельних ділянок, що належать членам такого сімейного фермерського господарства та використовуються таким сімейним фермерським господарством, зобов’язані подавати додаток з розрахунком загального мінімального податкового зобов’язання у складі податкової декларації за податковий (звітний) рік.
У такому додатку, зокрема, зазначаються:
- кадастрові номери земельних ділянок, які використовуються такими платниками для здійснення підприємницької діяльності, та для яких визначається мінімальне податкове зобов’язання, їх нормативна грошова оцінка та площа таких земельних ділянок.
Підпунктом 14.1.114 прим. 2 п. 14.1 ст. 14 ПКУ встановлено, що мінімальне податкове зобов’язання (далі – МПЗ) – мінімальна величина податкового зобов’язання із сплати податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, розрахована відповідно до ПКУ. Сума мінімальних податкових зобов’язань, визначених щодо кожної із земельних ділянок, право користування якими належить одній юридичній або фізичній особі, у тому числі фізичній особі – підприємцю, є загальним мінімальним податковим зобов’язанням.
Розрахунок МПЗ щодо земельної ділянки, нормативна грошова оцінка яка проведена, обчислюється за формулою встановленою п.п.38 прим. 1.1.1 п. 38 прим. 1.1 ст. 38 прим. 1 ПКУ.
Згідно з п.п. 38 прим.1.1.1 п. 38 прим. 1.1 ст. 38 прим. 1 ПКУ МПЗ щодо земельної ділянки, нормативна грошова оцінка якої проведена, обчислюється за формулою:
МПЗ = НГОд х К х М / 12, де:
МПЗ – мінімальне податкове зобов’язання;
НГОд – нормативна грошова оцінка відповідної земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого ПКУ для справляння плати за землю;
К – коефіцієнт, який становить 0,05;
М – кількість календарних місяців, протягом яких земельна ділянка перебуває у власності, оренді, користуванні на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) платника податків.
МПЗ визначається за період володіння (користування) земельною ділянкою, який припадає на відповідний податковий (звітний) рік (п.п. 38 прим. 1.1.4 п. 38 прим. 1.1 ст. 38 прим. 1 ПКУ).
Одним із елементів елементом формули МПЗ, встановленої п.п. 38 прим. 1.1.1 п. 38 прим. 1.1 ст. 38 прим. 1 ПКУ є нормативна грошова оцінка відповідної земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого ПКУ для справляння плати за землю.
Правові засади проведення оцінки земель в Україні визначено Законом України від 11 грудня 2003 року № 1378-IV «Про оцінку земель» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 1378).
Частиною другою ст. 20 Закону № 1378-IV визначено, що дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.
Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру (частина третя ст. 23 Закону № 1378).
Підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування (частина перша ст. 15 Закону № 1378).
Частиною другою ст. 18 Закону № 1378 встановлено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться:
- розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення – не рідше ніж один раз на 5 – 7 років;
- розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення – не рідше ніж один раз на 5 – 7 років, а несільськогосподарського призначення – не рідше ніж один раз на 7 – 10 років.
Відповідно до Закону України «Про Державний земельний кадастр» від 07 липня 2011 року № 3613-VI (далі – Закон № 3613), адміністратором Державного земельного кадастру (далі – Кадастр) є державне підприємство або державна установа, що належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, і здійснює заходи із створення та супроводження програмного забезпечення Кадастру, відповідає за технічне і технологічне забезпечення, збереження та захист відомостей, що містяться у Кадастрі, розробленні та забезпеченні функціонування програмного забезпечення для публічного моніторингу земельних відносин та інформаційної взаємодії з іншими державними електронними інформаційними ресурсами (частина третя ст. 6 Закону № 3613).
Оскільки складовою відомостей про нормативну грошову оцінку земель в межах території адміністративно-територіальної одиниці є відомості з Кадастру (ст. 13 Закону № 3613), то при розрахунку МПЗ платнику податку доцільно використовувати інформацію про нормативну грошову оцінку земель, наявну у Кадастрі.
Таким чином, при затвердженні нової нормативної грошової оцінки землі, розрахунок загального мінімального податкового зобов’язання здійснюється юридичною особою – платником єдиного податку (третьої або четвертої групи) за податковий (звітний) період із урахуванням довідки (витягу) про розмір нормативно грошової оцінки земельної ділянки з відповідним кумулятивним індексом за період з дати затвердження нормативно грошової оцінки до року її застосування.
При цьому, якщо суб’єкт господарювання – платник єдиного податку з певних причин не може своєчасно отримати витяг (довідку) про змінену нормативну грошову оцінку земельної ділянки, то для розрахунку загального мінімального податкового зобов’язання такий платник податку самостійно розраховує МПЗ з урахуванням інформації про нормативну грошову оцінку земель, наявну у Кадастрі.
Після отримання довідки (витягу) про зміну розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки суб’єкт господарювання зобов’язаний відповідно до ст. 50 ПКУ уточнити показники податкової декларації платника єдиного податку третьої або четвертої групи.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Чи необхідно сплачувати до бюджету суму податкового зобов’язання відповідно до поданої звітності або отриманого ППР у разі наявн

15.05.2024 16:46

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що джерела сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу платника податків визначені ст. 87 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Відповідно до абзацу третього п. 87.1 ст. 87 ПКУ сплату грошових зобов’язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснено також:
а) за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника);
б) за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів з урахуванням особливостей, визначених у п. 43.4 прим. 1 ст. 43 ПКУ;
в) за рахунок суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (на підставі відповідної заяви платника) до Державного бюджету України.
Не можуть бути джерелом погашення податкового боргу, крім погашення податкового боргу з податку на додану вартість (крім податкового боргу, що виник до 1 липня 2015 року), кошти на рахунку платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. Для погашення такого податкового боргу за рахунок коштів на рахунку платника податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість центральний орган виконавчої влади, що реалізує податкову політику, за умови наявності підстав, передбачених ст. 95 ПКУ, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр, у якому зазначаються найменування платника податків, податковий та індивідуальний податковий номер платника податків та сума податкового боргу, що підлягає перерахуванню до бюджету (крім сум податкового боргу за податковими зобов’язаннями з податку на додану вартість, що підлягали сплаті до державного бюджету та за якими сформовано реєстр для перерахування коштів до державного бюджету з рахунка у системі електронного адміністрування відповідно до п. 200.2 ст. 200 ПКУ). Порядок формування та надсилання центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, такого реєстру визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (абзац сьомий п. 87.1 ст. 87 ПКУ).
Тобто, якщо станом на дату проведення нарахування грошових зобов’язань у платника обліковуються надміру сплачені суми з відповідного платежу, то такі нараховані грошові зобов’язання в автоматичному режимі погашаються за рахунок наявної переплати.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Усього 2153. Попередня cторінка | Сторінка 1 з 216 | Наступна сторінка

Мій gorod.dp.ua:

Вхід на gorod.dp.ua